Тема 1. Поезія: коли слово стає мистецтвом

матеріал 1

Урок 1. Тема: Поезія: коли слово стає мистецтвом

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Тема. Поезія: коли слово стає мистецтвом

Урок 1

Опорні поняття

рід літератури;
вірш.

На уроці працюємо з такими результатами навчання:

визначає роль і місце тексту (зокрема художнього тексту, медіатексту) у культурно-історичному контексті, зважаючи на множинність поглядів та інтерпретацій у різних культурно-історичних контекстах [12 МОВ 2.4.3];
відповідає на запитання за змістом почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту), акцентуючи увагу на важливих деталях, зокрема художніх деталях у художньому тексті [10 УМД 1.1.2-1].

Налаштування на урок

“Літературний персонаж мого дня”

Поміркуйте? який персонаж із відомого твору сьогодні – це ви? Назвіть його, поясніть свою думку.

Гачок

Перегляньте рекламне відео.

“Так, так, саме так лунає смак
Це те, що дуже смачне
Натхненням заряджені будуть усі
Біт меню від Монатік лише в KFS
Саме так лунає смак”
Джерело: youtube канал KFC.Ukraine

1.Чим текст у рекламі схожий на поезію?

Звернути увагу на ритм, риму, повтори, емоційність.

2.Яку функцію виконує поетична форма в рекламному ролику?

Чи допомагає вона краще запам’ятати слова, створити настрій, викликати асоціації?

3.Чи можна вважати рекламне гасло або пісню мистецтвом? Чому так або ні?

Запропонувати учням дискутувати про межу між мистецтвом і комерцією.

А тепер уявіть: поезія виникла саме з цього — з ритму, який задавали серце, природа, кроки, спів. Поезія — це перша музика людства, але без інструментів. Чи не дивно, що ми досі її шукаємо й впізнаємо навіть у сучасних піснях?

Уявіть, що поезія зникла з нашого життя: ніяких віршів у піснях, рекламі, привітаннях чи соцмережах. Чи відчули б ви втрату? Чи справді поезія нам потрібна?

Теорія літератури

Пригадайте, які ви знаєте роди літератури. Розгляньте схему. Якого роду літератури не вистачає?

(Ліро-епосу. Жанри: балада, поема, роман у віршах, дума, байка.)

Джерело: Візуалізований посібник з літератури / Г. Дем’яненко. – К.: Основа, 2020.

Дружня порада вчителю/вчительці

Можна використати інформацію про появу поезії з підручника Білоуса П.В.:

У поетиці 1637 р. було зазначено: “Поезія виникла із внутрішньої потреби, оскільки люди, очевидно, за самою природою своєю схильні до ритмічного мовлення. Цим можна пояснити те, що їм властиво з давніх-давен певні звичайні вислови художньо виражати віршами, а потім і виспівувати”. Предметом поезії є діяльність людей, людські вчинки. Її мета ‒ “навчати, розважати, спонукати”.

Завдання

Завдання 1. “Поетичний пазл”

Спробуйте об’єднати подані рядки в один вірш (4-6 рядків). Прочитайте його вголос. Поясніть чому обрали саме таке поєднання слів й образів.

Хотів би я піснею стати…
І будуть люди на землі.
Все упованіє моє — на тебе, мати Україно.
Любіть Україну у сні й наяву.
Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була.
І кожен фініш — це, по суті, старт.
І буде син, і буде мати, і будуть люди на землі.
Поезія — це завжди неповторність.

Завдання 2. “Поетичний діалог”

Об’єднайтесь у групи по 2-3 учнів. Продовжте вірш, додаючи по одному рядку. Важливо продовжити образ попереднього рядка. Зачитайте свій поетичний діалог.

Переспіло-солодка малина,
Небо глибше, ніж небо весною,
І музика – не світло-невинна,
А мережана муками-грою.
М. Рильський

Місяця срібний дзюб
Там в далині, вгорі.
Місто – камінний куб,
Сум і сон – ліхтарі.
П. Филипович

Люблю чернігівську дорогу ‒
весною, влітку, восени.
Л. Костенко

У неділеньку та ранесенько,
Ще сонечко не зіходило…
Т. Шевченко

Глибока ніч шурхоче у кімнаті,
як долоня у склянці рису…
П. Коробчук

Слова, якими можна все пояснити, завжди прості
С. Жадан

Завдання 3

Послухайте 2 пісні на слова віршів І.Франка та П. Тичини. Дайте відповіді на питання.

Один в каное “Човен”

Човен
Хвиля радісно плюскоче та леститься до човна,
Мов дитя , цікава, шепче і розпитує вона:
“Хто ти, човне? Що шукаєш? Відки і куди пливеш?
І за чим туди шукаєш? Що пробув? Чого ще ждеш?

І повзе ліниво човен, і воркоче, і бурчить:
“Відки взявся я — не знаю; чим прийдеться закінчить
Біг мій вічний — тож не знаю. Хвиля носить, буря рве,
Скали грозять, надять-просять к собі береги мене.

Хвилі — то життя, то гріб мій, пестощі і смерть моя;
Понад власним гробом вічно ховзаюсь тривожно я.
Поки лиш живу правдиво, поки гріб той підо мнов:
Вітер гонить, хвиля ломить — і я вже на дно пішов.

Що ж тут думать, що тужити, що питатися про ціль!
Нині жити, завтра гнити, нині страх, а завтра біль.
Кажуть, що природа — мати нас держить, як їм там тре,
А в кінці мене цілого знов до себе відбере.

Що ж тут думати? Тримає,то тримає, а візьме,
То візьме — ні в сім, ні в тому не питатиме мене.
Непогідний, несвобідний день мій, вік мій: жий чи гинь —
Все одно! Шукати цілі? Вік борись, плисти не кинь!”

Хвиля весело плюскоче та леститься до човна,
Ніжна, мов дитина, шепче і пришіптує вона:
“Човне-брате, втіх шукати серед смерті, верх могил —
Се ж не горе! Глянь на море, кілько тут несесь вітрил!

Не один втонув тут човен, та не кождий же втонув;
Хоч би й дев’ять не вернуло, то десятий повернув
І дійшов же до пристані. Та ніде той не дійде,
Хто не має цілі. Човен, як пливеш, то знай же, де!

Таж не все бурхає море, тихеє бува частіш.
Таж і в бурю не всі човни гинуть — тим ся ти потіш!
А хто знає, може, в бурю іменно спасешся ти!
Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!”
І.Франко

Артем Пивоваров та Євген Хмара “Арфами”

Арфами, арфами —
золотими, голосними обізвалися гаї
Самодзвонними:
Йде весна
Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена.
Думами, думами —
наче море кораблями, переповнилась блакить
Ніжнотонними:
Буде бій
Вогневий!
Сміх буде, плач буде
Перламутровий…
Стану я, гляну я —
скрізь поточки як дзвіночки, жайворон
як золотий
З переливами:
Йде весна
Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена.
Любая, милая, —
чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай.
Там за нивами:
Ой одкрий
Колос вій!
Сміх буде, плач буде
Перламутровий…
П.Тичина

1. Який ритм ви відчуваєте в піснях? Він збігається з ритмом оригінальних віршів, чи музика його змінює?

2. Чи зберігається римування І.Франка в музичному виконанні?

3.Як рима впливає на звучання: підкреслює настрій, мелодію, смисл чи губиться в пісенному форматі?

4. Які слова або рядки звучать як римові опори в пісні, навіть якщо вони не збігаються з класичною схемою?

5. Чи відчутний у пісні “Арфами, арфами” первісний ритм П.Тичини? Чи змінив його композитор?

6. Як у музичній інтерпретації “Арфами, арфами” функціонує рима: повна, неточна, асонансна, інтонаційна?

7. Чи музика посилює римування, чи навпаки ‒ приховує його за мелодією?

8. У пісні “Арфами, арфами” зверніть увагу на повтори: що виконує функцію рими ‒ слова, звук, такт, приспів?

9. У якій з музичних композицій ритм вірша збережено ближче до оригіналу?

10. Як музика змінює сприйняття римування ‒ робить його чіткішим, м’якшим, чи другорядним?

11. Який із творів ви б легше проаналізували як вірш ‒ без музики чи з музикою, і чому?

Рефлексія

Продовжте речення:

Сьогодні я дізнався/-лась…
Мене здивувало…
Я хочу дізнатися більше про..

Джерела

KFC Ukraine. Біт меню від Monatik

Київські неокласики : Антологія / Упор. Наталія Котенко. – К. : Смолоскип, 2015. – 920 с.

Шевченко Т.Г. Кобзар / Передм. П.Мовчана. – К.: Просвіті, 2008. – 352 с.

Костенко Л. Триста поезій. Вибрані вірші. – К.: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2012. – 416 с.

Коробчук П. Хвоя. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. – 224 с.

Жадан С. Життя Марії. Книга віршів і перекладів. – Чернівці: Meridian Czernowitz, 2015. – 184 с.

Білоус П.В. Історія української літератури ХІ ‒ ХVІІІ ст. : навч. посіб. ‒ К. : Академія, 2009. ‒ 424 с.

Артем Пивоваров та Євген Хмара. Арфами

Один в каное. Човен