Урок 2. Тема:Мистецтво бачити інакше: художні засоби поезії

Тема: Мистецтво бачити інакше: художні засоби поезії

Урок 2

---

• художні тропи;
• ритм;
• рима.

“Ланцюжок побажань”

Скажіть одне одному побажання на цей урок, наприклад, “Бажаю тобі чудового настрою та успіхів на занятті”.

Розгляньте картину українського художника Архипа Куїнджі  “Узбережжя моря. Прибій. Етюд” (1887)

Джерело: https://ua.krymr.com/

• Який настрій, на вашу думку, передає картина? Чого тут більше – спокою чи напруги?

• Що знадобилось, щоб створити картину? Які інструменти, матеріали? 

---

Дружня порада вчителю/вчительці

Письменник створює образи за допомогою художніх засобів. Мова віршів відрізняється від тієї, якою ми говоримо (прозової) римою та більшою кількістю художніх засобів.

Засоби образної мови також називають тропами. За допомогою них мова стає емоційною, дотепною, красивою.

---

Завдання 1

Пригадай, які художні засоби ти знаєш. Назви їх, якщо можеш, наведи приклади. Ознайомся із теоретичним матеріалом.

Епітет  ‒ художнє означення, що підкреслює характерну рису, визначальну якість явища, предмета, поняття. Наприклад, золота осінь, глибока тиша.

Метафора ‒ це троп, у якому ознаки одного явища переносяться на інше явище за подібністю між ними.

Наприклад,
Небо скуйовджене і розколисане
Дрантя спустило на темні бори.
В.Симоненко 

Персоніфікація (уособлення) ‒ це вид метафори, надання предметам, явищам природи або поняттям властивостей людини, тварини; уособлення.

Наприклад,
Ніч буде дзвеніти від музики в перетинках
наших пальців
С.Жадан “Месопотамія”

Порівняння ‒ пояснення одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв’язки, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, буцім, ніби та ін. або предиката – подібний, схожий, нагадує, здається та ін. 

Наприклад,
Місто цими днями – ніби заснуле.
Місто нині схоже на любовну записку.
С.Жадан “Скрипниківка”

Слова, як сонце сходили в мені.
Л.Костенко

Оксиморон (оксюморон) ‒ троп, заснований на сполученні логічно несумісних понять, протилежних за значенням слів, унаслідок чого створюється несподіваний експресивний ефект. Наприклад, В. Стус назвав свою збірку “Веселий цвинтар”, світла пітьма, суха вода.

Метонімія (грец. перейменування) ‒ слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов’язаного з властивим для цього слова предметом за своєю природою. 

Наприклад, 
Несе Полісся в кошиках гриби. 
Л.Костенко

Гіпербола ‒ художній засіб, який полягає в навмисному й надмірному перебільшенні з метою наголошення й посилення виразності.

Наприклад,
Крізь сотні сумнівів я йду до тебе,
добро і правдо віку. Через сто зневір. 
В.Стус

Стилістичні фігури

Анафора ‒ стилістична фігура, яка полягає в повторенні окремих слів або словосполучень на початку віршових рядків, строф чи речень. 

Тільки тобою білий святиться світ,
тільки тобою повняться брості віт,
запарувала духом твоїм рілля,
тільки тобою тішиться немовля,
спів калиновий піниться над водою –
тільки тобою, тільки тобою!
Тільки тобою серце кричить моє
Тільки тобою сили мені стає
далі брести хугою світовою,
тільки Тобою, тільки Тобою.
Василь Стус

Епіфора ‒ стилістична фігура, яка полягає в повторенні окремих слів або словосполучень наприкінці віршових рядків, строф чи речень.

Наприклад,
Сховався в морі сонця диск,
Огненний диск,
І в небо кидає свій блиск —
Кривавий блиск.
М.Вороний

Звукопис

Асонанс (лат. assonare   ‒ співзвучати)   ‒ повторення однакових голосних звуків у рядку або строфі, що надає віршовій мові милозвучності. 

Наприклад
Осінній день, осінній день, осінній!
О синій день, о синій день, о синій!
Осанна осені, о сум! Осанна.
Невже це осінь, осінь, о! — та сама.

Останні айстри горілиць зайшлися болем.
Ген килим, витканий із птиць, летить над полем.
Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій.
І плаче коник серед трав — нема мелодій…/
Ліна Костенко

Дружня порада вчителю/вчительці

У вірші Ліни Костенко за допомогою повторення голосних звуків (асонансу) “о” та “і” створюється ефект протяжності, м’якості, задумливості. Найчастіше повторюваний “о” надає строфі вірша урочистого звучання, ніби хорал.

Алітерація (лат. ad  ‒ до та litter а  ‒ літера)  ‒ повторення однакових приголосних звуків у рядку або строфі задля підвищення інтонаційної виразності вірша, для емоційного поглиблення його смислового зв’язку.

Наприклад

Сипле, стеле сад самотній
Сірий смуток — срібний сніг,—
Сумно стогне сонний струмінь.
Серце слуха смертний сміх.

Серед саду смерть сміється,
Сад осінній смуток снить,—
Сонно сиплються сніжинки,
Струмінь стомлено шумить.

Стихли струни, стихли співи,
Срібні співи серенад,—
Срібно стеляться сніжинки —
Спить самотній сад.

Володимир Кобилянський

Дружня порада вчителю/вчительці

У вірші домінує звук “с”, він створює враження шелесту, шурхоту, нагадує падіння снігу. Повторення звуку “ш” імітує звук води, вітру, шуму. Сполучення “ст”, “сп” створюють ефект тяжкості, зупинення, завмирання. Чергування дзвінких і глухих приголосних (“срібний сніг”, “смертний гріх”) створює контраст між холодом і життям/смертю.

Види римування

Джерело:  https://zno.if.ua

---

Завдання 2

Прочитайте вголос вірш Б.-І. Антонича та виконайте завдання.

Шумить і шамотить шумка шума,
шум прибирає, як весною повінь,
і кожен лист на дубі шуму повен.
Здіймає шлик із голови чумак.

Шпарка шурнула шурубура шуру,
мов малахай, маха майном у май
і розвіває все кругом украй,
що людям аж мороз іде за шкуру.

Тріщить, лящить, мов щелепа, корчма,
й ліщина галуззю стає сторчма.
Це бродить вітер, шуму перший родич,

і пальцем стукає до неба віллі.
Це шум – натхненна музика природи
на смерті та життя гучнім весіллі.
Богдан-Ігор Антонич

1. Випишіть з вірша всі тропи й фігури, засоби звукопису, стилістичні фігури (повтори звуків, які створюють ефект шуму).

___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________

2. Яку картину природи описує автор? 

3. Який ефект досягає автор засобами звукопису?

4. Підкресліть у вірші (різними олівцями) слова, які створюють рух (дієслова).

Напишіть власний вірш на 2–4 рядки, використовуючи хоча б один художній засіб, який сьогодні розглядали. Підпишіть, який саме засіб ви використали.

___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________

1. Костенко Л. Триста поезій. Вибрані вірші. – К.: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2012. – 416 с.

Тема: Мистецтво бачити інакше: художні засоби поезії

Урок 2

---

• художні тропи;
• ритм;
• рима.

“Ланцюжок побажань”

Скажіть одне одному побажання на цей урок, наприклад, “Бажаю тобі чудового настрою та успіхів на занятті”.

Розгляньте картину українського художника Архипа Куїнджі  “Узбережжя моря. Прибій. Етюд” (1887)

Джерело: https://ua.krymr.com/

• Який настрій, на вашу думку, передає картина? Чого тут більше – спокою чи напруги?
• Що знадобилось, щоб створити картину? Які інструменти, матеріали? 

---

Завдання 1

Пригадай, які художні засоби ти знаєш. Назви їх, якщо можеш, наведи приклади. Ознайомся із теоретичним матеріалом.

Епітет  ‒ художнє означення, що підкреслює характерну рису, визначальну якість явища, предмета, поняття. Наприклад, золота осінь, глибока тиша.

Метафора ‒ це троп, у якому ознаки одного явища переносяться на інше явище за подібністю між ними.

Наприклад,
Небо скуйовджене і розколисане
Дрантя спустило на темні бори.
В.Симоненко 

Персоніфікація (уособлення) ‒ це вид метафори, надання предметам, явищам природи або поняттям властивостей людини, тварини; уособлення.

Наприклад,
Ніч буде дзвеніти від музики в перетинках
наших пальців
С.Жадан “Месопотамія”

Порівняння ‒ пояснення одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв’язки, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, буцім, ніби та ін. або предиката – подібний, схожий, нагадує, здається та ін. 

Наприклад,
Місто цими днями – ніби заснуле.
Місто нині схоже на любовну записку.
С.Жадан “Скрипниківка”

Слова, як сонце сходили в мені.
Л.Костенко

Оксиморон (оксюморон) ‒ троп, заснований на сполученні логічно несумісних понять, протилежних за значенням слів, унаслідок чого створюється несподіваний експресивний ефект. Наприклад, В. Стус назвав свою збірку “Веселий цвинтар”, світла пітьма, суха вода.

Метонімія (грец. перейменування) ‒ слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов’язаного з властивим для цього слова предметом за своєю природою. 

Наприклад, 
Несе Полісся в кошиках гриби. 
Л.Костенко

Гіпербола ‒ художній засіб, який полягає в навмисному й надмірному перебільшенні з метою наголошення й посилення виразності.

Наприклад,
Крізь сотні сумнівів я йду до тебе,
добро і правдо віку. Через сто зневір. 
В.Стус

Стилістичні фігури

Анафора ‒ стилістична фігура, яка полягає в повторенні окремих слів або словосполучень на початку віршових рядків, строф чи речень. 

Тільки тобою білий святиться світ,
тільки тобою повняться брості віт,
запарувала духом твоїм рілля,
тільки тобою тішиться немовля,
спів калиновий піниться над водою –
тільки тобою, тільки тобою!
Тільки тобою серце кричить моє
Тільки тобою сили мені стає
далі брести хугою світовою,
тільки Тобою, тільки Тобою.
Василь Стус

Епіфора ‒ стилістична фігура, яка полягає в повторенні окремих слів або словосполучень наприкінці віршових рядків, строф чи речень.

Наприклад,
Сховався в морі сонця диск,
Огненний диск,
І в небо кидає свій блиск —
Кривавий блиск.
М.Вороний

Звукопис

Асонанс (лат. assonare   ‒ співзвучати)   ‒ повторення однакових голосних звуків у рядку або строфі, що надає віршовій мові милозвучності. 

Наприклад
Осінній день, осінній день, осінній!
О синій день, о синій день, о синій!
Осанна осені, о сум! Осанна.
Невже це осінь, осінь, о! — та сама.

Останні айстри горілиць зайшлися болем.
Ген килим, витканий із птиць, летить над полем.
Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій.
І плаче коник серед трав — нема мелодій…/
Ліна Костенко

Алітерація (лат. ad  ‒ до та litter а  ‒ літера)  ‒ повторення однакових приголосних звуків у рядку або строфі задля підвищення інтонаційної виразності вірша, для емоційного поглиблення його смислового зв’язку.

Наприклад,
Сипле, стеле сад самотній
Сірий смуток — срібний сніг,—
Сумно стогне сонний струмінь.
Серце слуха смертний сміх.

Серед саду смерть сміється,
Сад осінній смуток снить,—
Сонно сиплються сніжинки,
Струмінь стомлено шумить.

Стихли струни, стихли співи,
Срібні співи серенад,—
Срібно стеляться сніжинки —
Спить самотній сад.

Володимир Кобилянський

Види римування

Джерело:  https://zno.if.ua

---

Завдання 2

Прочитайте вголос вірш Б.-І. Антонича та виконайте завдання.

Шумить і шамотить шумка шума,
шум прибирає, як весною повінь,
і кожен лист на дубі шуму повен.
Здіймає шлик із голови чумак.

Шпарка шурнула шурубура шуру,
мов малахай, маха майном у май
і розвіває все кругом украй,
що людям аж мороз іде за шкуру.

Тріщить, лящить, мов щелепа, корчма,
й ліщина галуззю стає сторчма.
Це бродить вітер, шуму перший родич,

і пальцем стукає до неба віллі.
Це шум – натхненна музика природи
на смерті та життя гучнім весіллі.
Богдан-Ігор Антонич

1. Випишіть з вірша всі тропи й фігури, засоби звукопису, стилістичні фігури (повтори звуків, які створюють ефект шуму).

___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________

2. Яку картину природи описує автор? 

3. Який ефект досягає автор засобами звукопису?

4. Підкресліть у вірші (різними олівцями) слова, які створюють рух (дієслова).

Напишіть власний вірш на 2–4 рядки, використовуючи хоча б один художній засіб, який сьогодні розглядали. Підпишіть, який саме засіб ви використали.

___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________

1. Костенко Л. Триста поезій. Вибрані вірші. – К.: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2012. – 416 с.