Тема 6. Драматургія

матеріал 3

Урок 20. Тема. Софокл. “Антігона”. Пролог

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 20. Тема. Софокл. “Антігона”. Пролог

Опорні поняття:

трагедія;
пролог;
епісодії;
Антігона;
Ісмена;
Креонт.

На цьому уроці ви попрацюєте з такими результатами навчання:

окреслює власну позицію щодо почутого повідомлення (зокрема тексту, медіатексту) за тематикою обраного профілю або художнього тексту, враховуючи її схожість чи відмінність із позиціями інших, а також переваги власної позиції [12 МОВ 1.5.2-1];
виявляє гнучкість і стійкість в обстоюванні власної позиції з урахуванням різних думок, аргументів щодо певної проблеми за тематикою обраного профілю, зокрема проблеми, порушеної в художньому тексті, медіатексті [12 МОВ 1.6.1-1];
раціонально поєднує використання вербальних та невербальних засобів в умовах реалізації різних комунікативних стратегій, виявляючи мовну стійкість [12 МОВ 1.6.1-2];
передбачає емоційну реакцію слухача/групи слухачів у різних ситуаціях спілкування за тематикою обраного профілю (зокрема під час публічних виступів), моделюючи можливі ефективні дії для зниження чи підвищення рівня емоційності комунікативної взаємодії [12 МОВ 1.7.1-1];
коментує та обґрунтовує актуальність порушених в одному чи кількох текстах (зокрема медіатекстах) за тематикою обраного профілю або художніх текстах проблем, спираючись на суспільно-державні (національні) цінності України, українські історико-культурні надбання і традиції у світовому ціннісному контексті [12 МОВ 2.2.1-1];
окреслює та підтверджує аргументами свою позицію щодо прочитаного тексту чи кількох текстів (зокрема медіатекстів) за тематикою обраного профілю або художніх текстів (медіатекстів), множинних та/або неструктурованих текстів [12 МОВ 2.4.1-2];
створює індивідуальний / колективний творчий продукт для самовираження, спираючись на власний читацький досвід [12 МОВ 2.7.1-1];
обирає способи вдосконалення тексту за самостійно визначеними критеріями [12 МОВ 3.3.1-2];
застосовує різні комунікативні стратегії для досягнення комунікативної мети в змінних умовах спілкування [12 МОВ 4.2.2-1].

Гачок

Поради для вчителя

Позначте в класі чотири «кути згоди»:

«Ми завжди миримося одразу»

«Іноді довго не говоримо одне з одним»

«У нас бувають гучні конфлікти»

«Я уникаю суперечок будь-якою ціною»

Прочитайте запитання:

«Що ти зазвичай робиш, коли посварився з братом, сестрою чи родичем?»

Запропонуйте учням стати в той кут, який найкраще відповідає їхньому стилю поведінки. Потім обговоріть:

– Чому ми іноді обираємо конфлікт, а іноді — уникнення?

– Як на наше рішення впливає любов, гнів, відповідальність?

Після обговорення сімейних стосунків, подібностей і відмінностей між сестрами/братами, запропонуйте учням звернути увагу на одну із найвідоміших сцен у світовій драматургії — перший діалог Антігони та Ісмена.

Скажіть:

«Щойно ми розмірковували над тим, як поводимось із рідними, коли наші погляди розходяться. Уявіть, що це не просто сварка за кімнату чи музику — а суперечка про смерть, віру, закони і відданість. У трагедії Софокла “Антігона” дві сестри опиняються перед надзвичайно складним моральним вибором. Зараз ми дізнаємося, що сталося в їхній родині та як одна з них вирішила кинути виклик самому царю…»

Завдання 1

1. Прочитай терміни нижче.

хораг
корифей
антистрофа
епісодій
стасим
ексод
строфа
парод
пролог
комос

2. З’єднай визначення з відповідним терміном:

А) Частина трагедії, у якій хор заходить на сцену співом.

Б) Діалог між персонажами — основна частина дії.

В) Вступна частина, що передує появі хору.

Г) Лідер хору, який може вести діалог з персонажами.

Ґ) Лідер хору, відповідальний за організацію постановки.

Д) Коментар хору після сцени — спів на місці.

Е) Частини хорового виступу, які виконуються в русі вліво.

Є) Частини хорового виступу, які виконуються в русі вправо.

Ж) Завершальна сцена трагедії після останнього стасиму.

З) Журлива пісня або діалог між актором і хором у момент кульмінаційного емоційного напруження.

3. Розмісти терміни в тому порядку, у якому вони зʼявляються в типовій грецькій трагедії. Поясни, як змінюється функція хору протягом дії.

4. Уяви, що ти — хораг на фестивалі в Афінах. Напиши коротке повідомлення (3–4 речення), яке б ти виголосив / виголосила, звертаючись до публіки, запрошуючи її на виставу. Врахуй, що ти відповідаєш за всю постановку.

Завдання 2

Поради для вчителя

Обʼєднайте учнів у групи й роздайте запитання, текст пʼєси для кожної групи, а також поясніть завдання.

2. 1. Позначте в тексті рядки, які є відповіддю на запитання нижче (напишіть номер запитання поруч із рядками). Запишіть коротко відповідь своїми словами (див. Додаток 1).

2. 2. Запишіть швидкий підсумок сцени за схемою (“Сцена одним реченням”, див. Додаток 1):

Хтось – Хто є головними персонажами в цій сцені?
Хотів – Чого вони прагнуть?
Але – Що заважає їм досягти бажаного?
Отже – Чим завершується сцена?

Головна вимога: відповідь має складатися з одного речення — так, лише одного! І це точно можливо! 🙂

Додаток 1. Запитання до прологу

Яка трагічна подія сталася минулої ночі в родині Антігони та Ісмени?

Антігона та Ісмена втратили обох братів — брати вбили один одного в битві.
Який новий указ видав цар?

Заборонено ховати Полініка, бо його вважають зрадником Фів.
Яке покарання чекає того, хто порушить указ?

Смерть через побиття камінням.
Який вибір Антігона ставить перед Ісменою?

Ісмена або допомагає поховати брата, або стає зрадницею родини.
У чому полягає розбіжність поглядів Антігони й Ісмени щодо Креонта?

Антігона вважає, що його закони не повинні заважати чинити правильно; Ісмена боїться влади й наслідків.
Чому Ісмена не хоче ховати тіло Полініка?

Вона боїться смерті й не хоче йти проти закону.
Як Антігона реагує на відмову Ісмени?

Вона вважає, що Ісмена зневажає божественні закони.
Як Антігона реагує на пропозицію Ісмени тримати її вчинок у таємниці?

Антігона хоче, щоб усі знали — їй не соромно.

🟢 Сцена одним реченням:

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Антігона хоче поховати брата всупереч закону, але змушена зробити це самостійно, бо її сестра Ісмена боїться порушити наказ і загинути.

Завдання 3

“Читання зблизька”. Виконай завдання.

ПРИМІТКА. Текстові варіанти завдань тут: https://docs.google.com/presentation/d/132hX2MhZDEqqx2NrYJDoXxK9x7OprB2oQetkFrB7evk/edit?usp=sharing

ТЕКСТ ПʼЄСИ:

АНТІГОНА
Софокл

Переклад Бориса Тена

ДІЙОВІ ОСОБИ

Антігона, Ісмена — дочки Царя Едіпа.

Креонт — цар фіванський.

Еврідіка — його дружина.

Гемон — син Креонта, наречений Антігони.

Тіресій — сліпий провісник.

Страж.

Вісник.

Слуга Креонта.

Хор фіванських старійшин.

Пролог

АНТІГОНА

Ісмено рідна, сестронько улюблена!

Де лиха ті, яких Едіпу-батькові

Й нам, що живі ще ходим, не послав би Зевс?

Ні горя вже, здається, ані напасті,

5] Ані ганьби й безчестя не знайти ніде,

Яких з тобою, сестро, не зазнали ми.

Новий сьогодні, кажуть, оголошено

Наказ у місті від воєначальника?

Не чула ти нічого? І не знаєш ти,

10] Що зловорожа доля наших друзів жде?

ІСМЕНА

Ні, Антігоно люба, не доходило

Чуток до мене ні гірких, ні радісних

Від дня, як наші два брати загинули,

Убивши на двобої один одного.

15] Лише цієї ночі відійшла відціль

Аргейська рать,— нічого більш не знаю я.

Але не краще з того і не гірш мені.

АНТІГОНА

Та я-то добре знаю, тим-то й кликала

Тебе за браму — побалакать сам на сам.

ІСМЕНА

20] В чім справа? Видно, дуже ти схвильована?

АНТІГОНА

Правитель похороном одного з братів

Вшановує і відмовив другому.

Прах Етеокла, кажуть, по закону він

Віддав могилі і по правді праведній,

25] І той між тіней бути удостоєний.

Нещасне ж тіло Полініка вбитого

Заборонив не тільки поховати він,

А навіть не дозволив і оплакати,

Щоб без плачу й обряду похоронного

30] Став хижим птахам здобиччю солодкою.

Так, кажуть, добрий всім оголосив Креонт,-

Тобі й мені,— так, і мені, повторюю,

І йде сюди оголосити людові,-

Хто ще не знає,— щоб не смів порушити

35] Ніхто цього наказу, а порушив би,

Камінням буде без жалю побитий він.

От знаєш все ти й незабаром виявиш —

Чи благородна, чи низька душею ти.

ІСМЕНА

О бідна сестро! Що ж робити? Вузол цей

40] Ні розв’язати, ні стягнуть не в силі я.

АНТІГОНА

Чи згодна ти сприяти й помагать мені?

ІСМЕНА

Хіба це легко буде? В чому задум твій?

АНТІГОНА

Чи допоможеш брата поховать мені?

ІСМЕНА

Як поховать? Та це ж нам заборонено.

АНТІГОНА

45] Мого й твого — як ти не схочеш — брата я

Ховатиму,— йому лишусь я вірною.

ІСМЕНА

Смілива ж ти. Наперекір Креонтові?

АНТІГОНА

Мого чуття не може в мене взяти він.

ІСМЕНА

Ой леле! Ти подумай, сестро, батько наш

50] В неславі згинув, усіма зневажений,

Свої жахливі виявивши злочини

І власноруч два ока в себе вирвавши.

А потім мати і дружина — дві в одній —

В петлі ганебній свій укоротила вік.

55] І трете — нещасливі наші два брати

В відвазі самозгубній один одного

В єдину мить рукою вбили братньою.

Тепер подумай, як, самі лишившись, ми

Загинем ще страшніше, не послухавши

60] Закону, влади й повеління царського.

Зваж те, що ми жінками народилися,

І нам з чоловіками не змагатися.

Тож завжди коримося ми сильнішому

І слухаєм в усьому, навіть в гіршому,

65] Отож підземні сили я благатиму

Простить, що дію не своєю волею,

А владцям мушу підкоритись — марна річ

Із тим, що вище сил твоїх, боротися.

АНТІГОНА

Нічого не прошу я, хоч би й хтіла ти

70] Мені допомагати,— все сама зроблю.

А ти — як хочеш. Брата поховаю я.

Обов’язок здійснивши,— й вмерти солодко.

Для нього люба, з любим поруч ляжу я —

Безвинно погрішивши. Доведеться-бо

75] Годить померлим довше, ніж живим отут.

Зостанусь там навіки. Ну, а ти — як хоч —

Зневаж закони, що й боги шанують їх.

ІСМЕНА

Велінь богів ніколи не зневажу я,

А й громадянам побоюсь перечити.

АНТІГОНА

80] Та годі, не виправдуйсь. Я сама піду

Надгробок брату любому насипати.

ІСМЕНА

Нещасна сестро, як страшусь за тебе я.

АНТІГОНА

Журись не мною, лиш своєю долею.

ІСМЕНА

Нікому ж не проговорись про задум свій.

85] Дотримуй таємниці, й я мовчатиму.

АНТІГОНА

Ой леле. Йди вже краще й розкажи усім,

А змовчиш — будеш тим ще ненависніша.

ІСМЕНА

Ну й лід же в тебе під душевним полум’ям.

АНТІГОНА

Годжу, кому й повинна догоджати я.

ІСМЕНА

90] Якби ж то так! Жадаєш ти незбутнього.

АНТІГОНА

Хоч упаду й без сили — не спинюся я.

ІСМЕНА

За безнадійне й братися нема чого.

АНТІГОНА

Не говори так, бо й мені немилою,

Й померлому ти станеш осоружною.

95] Хай вже сама з своєю безрозсудністю

Той жах я перетерплю. Не страшніше це,

Аніж умерти смертю недостойною.

ІСМЕНА

Іди й роби, як знаєш. Нерозумна ти,

Але для близьких зостаєшся близькою.

Парод

ХОР

Строфа 1

100] Сонця променю, ще не грав

Ти ніколи яскраво так —

Світло Фів семибрамних.

Зір ясний золотого дня

Нам нарешті являєш ти

Над потоком Діркейським.

Весь у зброї аргівський муж,

Що із білим прийшов щитом,

Кроком швидким утікав назад,

Наче кінь без вудила.

110] Він розбоєм у нашу країну прийшов,

Полінікових гнівних послухавши слів,

І, неначе могутній орел,

Він із криком шаленим пронісся по ній,

115] Сніжно-білими крилами вкритий увесь,

З зброєносною раттю в шоломах,

Що їх кінські оздоблюють гриви.

Антистрофа 1

Він над наші доми злетів.

Люттю хижих списів обняв

Місто це семибрамне.

120] Але мусив тікати геть —

Кров’ю нашою він не впився,

Не наситив утроби.

Зрубів башт не сягнув вогонь

Смолоскипів Гефеста, вчув

125] Гомін Ареїв за спиною враг —

Нездоланність дракона.

Бо хвальків велемовних ненавидить Зевс

І, побачивши, як гордовито ідуть

Повноводдям бурхливим вони,

130] Брязкотіння почувши золочених лат,

При самій вже меті, коли мали свою

Перемогу вони скликати,

Він метнув на них грім-блискавицю.

Строфа 2

Аж загриміло, як впав і об землю вдаривсь

135] Муж вогненосний, що гнівного повен шалу,

Злобно кинувсь на нас

Диким бурі поривом.

Сталось, проте, інакше:

Нам допоміг славний Арес

І відігнав помахом дужим

Військо вороже.

Вийшло сім полководців на семеро брам —

Переможцеві Зевсу по рівнім бою

Поскладали вони свою зброю ясну.

Тільки двоє нещасних, що батько один

145] І одна породила їх мати, зійшлись,

Щоб списів одночасним ударом

Один одному смерть заподіять.

Антистрофа 2

Врешті до нас велеславна прийшла звитяга

В Фіви, де гул колісниць бігових лунає,

Щоб в імлі забуття

Жах війни ми втопили.

В храми богів ходімо,

Хай цілу ніч в Фівах святих

Наш хоровод, ведений Вакхом,

Землю стрясає!

155] Але гляньте, он син Менекеїв Креонт,

Що підданців новітніх новим владарем

Став із волі безсмертних, підходить до нас.

Із яким же велінням сюди він іде,

Розіславши окличників всюди своїх

Семибрамного міста старійшин

Поскликати на раду народну.

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 20. Тема. Софокл. “Антігона”. Пролог

Опорні поняття:

трагедія;
пролог;
ппісодії;
Антігона;
Ісмена;
Креонт.

На цьому уроці ти

формулюватимеш власну позицію щодо почутого чи прочитаного тексту, порівнюватимеш її з позиціями інших і пояснюватимеш її переваги;
тренуватимешся бути гнучким і водночас стійким у відстоюванні своєї думки, беручи до уваги різні аргументи й погляди;
раціонально поєднуватимеш слова й невербальні засоби (жести, інтонацію) під час різних стратегій спілкування;
передбачатимеш емоційну реакцію слухачів у різних ситуаціях і продумуватимеш дії, які можуть зменшити чи підсилити емоційність у спілкуванні;
коментуватимеш і пояснюватимеш, чому порушені в текстах проблеми важливі, спираючись на українські цінності, культурні традиції та світовий контекст;
окреслюватимеш і підтверджуватимеш аргументами власну позицію щодо прочитаних текстів різних типів;
створюватимеш індивідуальні чи колективні творчі продукти, спираючись на свій читацький досвід;
обиратимеш способи вдосконалення тексту за власними критеріями;
застосовуватимеш різні комунікативні стратегії для досягнення мети у змінних умовах спілкування.

Гачок

Прочитай запитання:

«Що ти зазвичай робиш, коли посварився з братом, сестрою чи родичем?»

Обери один із кутків у класі:

«Ми завжди миримося одразу»
«Іноді довго не говоримо одне з одним»
«У нас бувають гучні конфлікти»
«Я уникаю суперечок будь-якою ціною»

Обговоріть:

– Чому ми іноді обираємо конфлікт, а іноді — уникнення?

– Як на наше рішення впливає любов, гнів, відповідальність?

Завдання 1

1. Прочитай терміни нижче.

хораг
корифей
антистрофа
епісодій
стасим
ексод
строфа
парод
пролог
комос

2. З’єднай визначення з відповідним терміном:

А) Частина трагедії, у якій хор заходить на сцену співом.

Б) Діалог між персонажами — основна частина дії.

В) Вступна частина, що передує появі хору.

Г) Лідер хору, який може вести діалог з персонажами.

Ґ) Лідер хору, відповідальний за організацію постановки.

Д) Коментар хору після сцени — спів на місці.

Е) Частини хорового виступу, які виконуються в русі вліво.

Є) Частини хорового виступу, які виконуються в русі вправо.

Ж) Завершальна сцена трагедії після останнього стасиму.

З) Журлива пісня або діалог між актором і хором у момент кульмінаційного емоційного напруження.

3. Розмісти терміни в тому порядку, у якому вони зʼявляються в типовій грецькій трагедії. Поясни, як змінюється функція хору протягом дії.

4. Уяви, що ти — хораг на фестивалі в Афінах. Напиши коротке повідомлення (3–4 речення), яке б ти виголосив / виголосила, звертаючись до публіки, запрошуючи її на виставу. Врахуй, що ти відповідаєш за всю постановку.

Завдання 2

Працюючи в групах –

2.1. Позначте в тексті рядки, які є відповіддю на запитання нижче (напишіть номер запитання поруч із рядками). Запишіть коротко відповідь своїми словами (див. Додаток 1).

2.2. Запишіть швидкий підсумок сцени за схемою (“Сцена одним реченням”, див. Додаток 1):

Хтось – Хто є головними персонажами в цій сцені?
Хотів – Чого вони прагнуть?
Але – Що заважає їм досягти бажаного?
Отже – Чим завершується сцена?

Головна вимога: відповідь має складатися з одного речення — так, лише одного! І це точно можливо! 🙂

Додаток 1. Запитання до прологу

Яка трагічна подія сталася минулої ночі в родині Антігони та Ісмени?
____________________________________________________________________________________________________
Який новий указ видав цар?
____________________________________________________________________________________________________
Яке покарання чекає того, хто порушить указ?
____________________________________________________________________________________________________
Який вибір Антігона ставить перед Ісменою?
____________________________________________________________________________________________________
У чому полягає розбіжність поглядів Антігони й Ісмени щодо Креонта?
____________________________________________________________________________________________________
Чому Ісмена не хоче ховати тіло Полініка?
____________________________________________________________________________________________________
Як Антігона реагує на відмову Ісмени?
____________________________________________________________________________________________________
Як Антігона реагує на пропозицію Ісмени тримати її вчинок у таємниці?
____________________________________________________________________________________________________

🟢 Сцена одним реченням:

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2

“Читання зблизька”. Виконай завдання.

ТЕКСТ ПʼЄСИ:

АНТІГОНА
Софокл

Переклад Бориса Тена

ДІЙОВІ ОСОБИ

Антігона, Ісмена — дочки Царя Едіпа.

Креонт — цар фіванський.

Еврідіка — його дружина.

Гемон — син Креонта, наречений Антігони.

Тіресій — сліпий провісник.

Страж.

Вісник.

Слуга Креонта.

Хор фіванських старійшин.

Пролог

АНТІГОНА

Ісмено рідна, сестронько улюблена!

Де лиха ті, яких Едіпу-батькові

Й нам, що живі ще ходим, не послав би Зевс?

Ні горя вже, здається, ані напасті,

5] Ані ганьби й безчестя не знайти ніде,

Яких з тобою, сестро, не зазнали ми.

Новий сьогодні, кажуть, оголошено

Наказ у місті від воєначальника?

Не чула ти нічого? І не знаєш ти,

10] Що зловорожа доля наших друзів жде?

ІСМЕНА

Ні, Антігоно люба, не доходило

Чуток до мене ні гірких, ні радісних

Від дня, як наші два брати загинули,

Убивши на двобої один одного.

15] Лише цієї ночі відійшла відціль

Аргейська рать,— нічого більш не знаю я.

Але не краще з того і не гірш мені.

АНТІГОНА

Та я-то добре знаю, тим-то й кликала

Тебе за браму — побалакать сам на сам.

ІСМЕНА

20] В чім справа? Видно, дуже ти схвильована?

АНТІГОНА

Правитель похороном одного з братів

Вшановує і відмовив другому.

Прах Етеокла, кажуть, по закону він

Віддав могилі і по правді праведній,

25] І той між тіней бути удостоєний.

Нещасне ж тіло Полініка вбитого

Заборонив не тільки поховати він,

А навіть не дозволив і оплакати,

Щоб без плачу й обряду похоронного

30] Став хижим птахам здобиччю солодкою.

Так, кажуть, добрий всім оголосив Креонт,-

Тобі й мені,— так, і мені, повторюю,

І йде сюди оголосити людові,-

Хто ще не знає,— щоб не смів порушити

35] Ніхто цього наказу, а порушив би,

Камінням буде без жалю побитий він.

От знаєш все ти й незабаром виявиш —

Чи благородна, чи низька душею ти.

ІСМЕНА

О бідна сестро! Що ж робити? Вузол цей

40] Ні розв’язати, ні стягнуть не в силі я.

АНТІГОНА

Чи згодна ти сприяти й помагать мені?

ІСМЕНА

Хіба це легко буде? В чому задум твій?

АНТІГОНА

Чи допоможеш брата поховать мені?

ІСМЕНА

Як поховать? Та це ж нам заборонено.

АНТІГОНА

45] Мого й твого — як ти не схочеш — брата я

Ховатиму,— йому лишусь я вірною.

ІСМЕНА

Смілива ж ти. Наперекір Креонтові?

АНТІГОНА

Мого чуття не може в мене взяти він.

ІСМЕНА

Ой леле! Ти подумай, сестро, батько наш

50] В неславі згинув, усіма зневажений,

Свої жахливі виявивши злочини

І власноруч два ока в себе вирвавши.

А потім мати і дружина — дві в одній —

В петлі ганебній свій укоротила вік.

55] І трете — нещасливі наші два брати

В відвазі самозгубній один одного

В єдину мить рукою вбили братньою.

Тепер подумай, як, самі лишившись, ми

Загинем ще страшніше, не послухавши

60] Закону, влади й повеління царського.

Зваж те, що ми жінками народилися,

І нам з чоловіками не змагатися.

Тож завжди коримося ми сильнішому

І слухаєм в усьому, навіть в гіршому,

65] Отож підземні сили я благатиму

Простить, що дію не своєю волею,

А владцям мушу підкоритись — марна річ

Із тим, що вище сил твоїх, боротися.

АНТІГОНА

Нічого не прошу я, хоч би й хтіла ти

70] Мені допомагати,— все сама зроблю.

А ти — як хочеш. Брата поховаю я.

Обов’язок здійснивши,— й вмерти солодко.

Для нього люба, з любим поруч ляжу я —

Безвинно погрішивши. Доведеться-бо

75] Годить померлим довше, ніж живим отут.

Зостанусь там навіки. Ну, а ти — як хоч —

Зневаж закони, що й боги шанують їх.

ІСМЕНА

Велінь богів ніколи не зневажу я,

А й громадянам побоюсь перечити.

АНТІГОНА

80] Та годі, не виправдуйсь. Я сама піду

Надгробок брату любому насипати.

ІСМЕНА

Нещасна сестро, як страшусь за тебе я.

АНТІГОНА

Журись не мною, лиш своєю долею.

ІСМЕНА

Нікому ж не проговорись про задум свій.

85] Дотримуй таємниці, й я мовчатиму.

АНТІГОНА

Ой леле. Йди вже краще й розкажи усім,

А змовчиш — будеш тим ще ненависніша.

ІСМЕНА

Ну й лід же в тебе під душевним полум’ям.

АНТІГОНА

Годжу, кому й повинна догоджати я.

ІСМЕНА

90] Якби ж то так! Жадаєш ти незбутнього.

АНТІГОНА

Хоч упаду й без сили — не спинюся я.

ІСМЕНА

За безнадійне й братися нема чого.

АНТІГОНА

Не говори так, бо й мені немилою,

Й померлому ти станеш осоружною.

95] Хай вже сама з своєю безрозсудністю

Той жах я перетерплю. Не страшніше це,

Аніж умерти смертю недостойною.

ІСМЕНА

Іди й роби, як знаєш. Нерозумна ти,

Але для близьких зостаєшся близькою.

Парод

ХОР

Строфа 1

100] Сонця променю, ще не грав

Ти ніколи яскраво так —

Світло Фів семибрамних.

Зір ясний золотого дня

Нам нарешті являєш ти

Над потоком Діркейським.

Весь у зброї аргівський муж,

Що із білим прийшов щитом,

Кроком швидким утікав назад,

Наче кінь без вудила.

110] Він розбоєм у нашу країну прийшов,

Полінікових гнівних послухавши слів,

І, неначе могутній орел,

Він із криком шаленим пронісся по ній,

115] Сніжно-білими крилами вкритий увесь,

З зброєносною раттю в шоломах,

Що їх кінські оздоблюють гриви.

Антистрофа 1

Він над наші доми злетів.

Люттю хижих списів обняв

Місто це семибрамне.

120] Але мусив тікати геть —

Кров’ю нашою він не впився,

Не наситив утроби.

Зрубів башт не сягнув вогонь

Смолоскипів Гефеста, вчув

125] Гомін Ареїв за спиною враг —

Нездоланність дракона.

Бо хвальків велемовних ненавидить Зевс

І, побачивши, як гордовито ідуть

Повноводдям бурхливим вони,

130] Брязкотіння почувши золочених лат,

При самій вже меті, коли мали свою

Перемогу вони скликати,

Він метнув на них грім-блискавицю.

Строфа 2

Аж загриміло, як впав і об землю вдаривсь

135] Муж вогненосний, що гнівного повен шалу,

Злобно кинувсь на нас

Диким бурі поривом.

Сталось, проте, інакше:

Нам допоміг славний Арес

І відігнав помахом дужим

Військо вороже.

Вийшло сім полководців на семеро брам —

Переможцеві Зевсу по рівнім бою

Поскладали вони свою зброю ясну.

Тільки двоє нещасних, що батько один

145] І одна породила їх мати, зійшлись,

Щоб списів одночасним ударом

Один одному смерть заподіять.

Антистрофа 2

Врешті до нас велеславна прийшла звитяга

В Фіви, де гул колісниць бігових лунає,

Щоб в імлі забуття

Жах війни ми втопили.

В храми богів ходімо,

Хай цілу ніч в Фівах святих

Наш хоровод, ведений Вакхом,

Землю стрясає!

155] Але гляньте, он син Менекеїв Креонт,

Що підданців новітніх новим владарем

Став із волі безсмертних, підходить до нас.

Із яким же велінням сюди він іде,

Розіславши окличників всюди своїх

Семибрамного міста старійшин

Поскликати на раду народну.

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе