Урок 27. Тема. Софокл. “Антігона”. Епісодії 3–5, ексод.

Урок 27. Тема. Софокл. “Антігона”. Епісодії 3-5, ексод.

---

• Антігона;
• Креонт;
• Гемон;
• Тіресій.

---

Поради для вчителя

Покажіть на екрані велику червону кнопку “СКАСУВАТИ”. Скажіть:

«У вас є 60 секунд і одна спроба: який ОДИН учинок у драмі ви б скасували, щоб урятувати найбільше життів або гідність? Чому?»

Хід:

1. Учні індивідуально записують на стікері: яку дію, хто її зробив, і чому саме її треба скасувати.
   
2. Швидке голосування: прикріпіть стікери до дошки в колонки «Антігона / Креонт / Гемон / Інші».
   
3. Запитання-місток до уроку:
   

• «Що зміниться, якщо “скасувати” вирок Креонта раніше?»
  
• «Чи існує момент, після якого кнопка вже не працює?»
  

«Чи рівноцінні життя й “честь влади”?»

---

Завдання 1

Поради для вчителя

Обʼєднайте учнів у групи й роздайте запитання, текст пʼєси для кожної групи, а також поясніть завдання. 

1. 1. Позначте в тексті рядки, які є відповіддю на запитання нижче (напишіть номер запитання поруч із рядками). Запишіть коротко відповідь своїми словами (див. Додаток 1). 

1. 2. Запишіть швидкий підсумок сцени за схемою (“Сцена одним реченням”, див. Додаток 1):

• Хтось – Хто є головними персонажами в цій сцені?
• Хотів – Чого вони прагнуть?
• Але – Що заважає їм досягти бажаного?
• Отже – Чим завершується сцена?

Головна вимога: відповідь має складатися з одного речення — так, лише одного! І це точно можливо! 🙂 

Додаток 1. Запитання до ексоду

1. Яку новину приносить вісник на початку сцени?

Гемон мертвий.

2. Що вісник розповідає Еврідіці про Антігону?

Вона також померла – повісилася. 

3. Що вісник каже про Гемона?

Він спробував убити Креонта, але зрештою вбив себе. 

4. Що несе Креонт, коли заходить у палац?

Тіло Гемона. 

5. Яку новину приносить Креонтові вісник?

Еврідіка померла. 

6. Що просить Креонт наприкінці п’єси?

Свого “останнього дня”. 

Сцена в одному реченні:

Вісник повідомляє, що Антігона повісилася, Гемон, побачивши її, намагається вбити батька, а потім себе; дізнавшись про смерть сина, Еврідіка теж чинить самогубство, залишаючи Креона самотнім і сповненим вини.

Завдання 2

“Читання зблизька”. Виконай завдання. 

ПРИМІТКА. Текстові варіанти завдань тут: 
https://docs.google.com/presentation/d/1NbaPdwxiQQna4W8kH4O5X4NCiKlsDMTjJ-zD0yA4lmA/edit?usp=sharing 

Завдання 2

Дискусія. Оберіть одну з карток й обговоріть питання, зазначені на ній.

УРОКИ ЖИТТЯ Який найкращий спосіб засвоювати «життєві уроки»?Чому Креонт навчається на власній впертості, а Антігона — ні?	УПЕРТІСТЬ Який найкращий спосіб засвоїти «життєві уроки»? Пряме навчання? Досвід? Спостереження? Щось інше?Хто впертіший — Креонт чи Антігона? Чому?
ПРОРОЦТВА У грецькій міфології персонажі часто намагаються запобігти здійсненню пророцтва. Які ще приклади ви можете згадати?Якою Антігона і Креонт уявляли свою «долю» і майбутнє? Яку роль вони самі відіграли в тому, щоб уникнути або, навпаки, спричинити це майбутнє?	ЖАЛЬ / СПІВЧУТТЯ У грецькій трагедії фінал має «викликати жаль» у глядача. Кому ви більше співчуваєте — Антігоні чи Креонту? Чому?Як Антігона і Креонт бачать самих себе як персонажів? Чи є їхнє уявлення про себе точним?
ІСМЕНА Софокл не дає нам змоги дізнатися, що сталося з Ісменою наприкінці. Обговоріть три можливі варіанти розвитку подій для її персонажа.Чому, на вашу думку, Софокл додав її в історію, якщо вона зникає після епісодію II?	СПРАВЕДЛИВІСТЬ Який персонаж отримав найбільш «справедливий» наслідок своїх дій?Увесь конфлікт п’єси почався з того, що Антігона вважала непоховання Полініка несправедливістю. Чи була відновлена справедливість щодо Полініка?
КОНФЛІКТ Як ми можемо зрозуміти, коли боротьба за щось дійсно варта своєї ціни?Що могла здобути Антігона у своєму конфлікті з Креонтом? Що вона могла втратити? А що — Креонт?	ФІНАЛЬНІ РОЗДУМИ Які теми розкривав Софокл протягом усієї п’єси?Чи є «Антігона» актуальною для сучасного суспільства? Чому так або чому ні?

Поради для вчителя

Після прочитання пʼєси роздрукуйте ці картки для обговорення, виріжте їх і дайте 15-20 хвилин на обговорення в малих групах перед загальною дискусією в класі.

Завдання 4

 Обери тему з переліку й зроби візуалізацію за шаблоном. 

Шаблон:

Перелік тем:

1.

2.

3.

4.

5.

Поради для вчителя

Тут представлено п’ять тематичних питань. Односторінкові візуалізації спонукають учнівство розглянути тему загалом, дослідити, як вона стосується окремо Антігони та Креонта, а також сформулювати тематичне твердження, яке стосується кожного з цих персонажів. Учням й ученицям може бути корисно побачити візуальні приклади таких односторінкових робіт.

На слайді 2 подано редаговані інструкції для учнів, які можна показати на проєкторі або роздрукувати на звороті аркуша з завданням.

Можна дозволити учням й ученицям обрати тему самостійно або призначити її кожному індивідуально.

Для того щоби розширити це завдання, можна організувати роботу за методом “мозаїка”: учні й учениці працюють у групах над однією темою, а потім представляють свої односторінкові візуалізації іншим учням й ученицям, які працювали над іншими темами.

Завдання 5

---

Стрічка новин: «Фіви live».

Створи серію публікацій у вигляді стрічки новин / сторіз / Instagram reels, які б могли зʼявитися в інформаційному просторі Фів під час подій п’єси.

• Працюй, як сучасний журналіст: дай заголовки, емоційні реакції, реакції відомих «експертів» (наприклад, Тіресій як мораліст-коментатор, Ісмена — як феміністична активістка, хор — як медіа-коментатор).
  
• Використовуй елементи дизайну: хештеги, меми, фрагменти відео (можна зробити у Canva, PowerPoint або вручну).
  
• Завершення: від імені редакції — коротке есе «Мораль трагедії: чого ми навчилися як суспільство».
  

ТЕКСТ ПʼЄСИ:

АНТІГОНА
Софокл

Ексод

ВІСНИК

Оселі Кадма й Амфіопа жителі!

1155] Нема життя людського, що весь час його

Могли б чи вихваляти ми,

чи ганити.

Підносить щастя, щастя ж і знедолює

Щасливого так само, як нещасного.

1160] A як — того провісник не відкрив нам.

Здавалось, можна заздрити Креонтові —

Вій землю Кадма врятував від ворога,

І владарем єдиним став над нею він,

І квітнув щастям у вінку дітей своїх.

1165] І от — усе загинуло. Хто радості

В житті позбувся, не живий для мене той,

Лише бродячим трупом я б назвав його.

Збирай, як хоч, багатства у дому своїм,

Живи як цар, а як не маєш щастя ти,

1170] То не віддам за все це й тіні диму я,

До справжніх людських порівнявши радощі”.

ПРОВІДНИК ХОРУ

Яку ж біду цареві ти звістить прийшов?

ВІСНИК

Це — вість про смерть. Але живий, хто винен в ній

ПРОВІДНИК ХОРУ

Хто ж винен? І загинув хто? Кажи мерщій.

ВІСНИК

1175] Гемон загинув — від своєї вмер руки.

ПРОВІДНИК ХОРУ

Це ж як — від батькової, чи від власної?

ВІСНИК

Вбив сам себе, на батька злий за дівчину.

ПРОВІДНИК ХОРУ

О старче віщий! Провістив правдиво ти!

ВІСНИК

Як так, то й про майбутнє слід подумати. [160]

ПРОВІДНИК ХОРУ

1180] Нещасна он із дому Еврідіка йде,

Креонтова дружина,— випадково це

Чи вже вона про сина щось довідалась?

ЕВРІДІКА

О громадяни, вашу я, виходячи,

Розмову чула,— йшла у храм Паллади я

1185] Молитву скласти перед вівтарем її.

Лиш засув хтіла в дверях я відсунути,

Як наче громом вух моїх торкнулася

Скорботна вість,— я з жаху знепритомніла

Й до рук служницям навзнак похилилася.

1190] Але прошу, всю правду розкажіть мені,-

Не вперше-бо лихі я вісті слухаю.

ВІСНИК

Я все, владарко люба, розповім тобі

Як очевидець,— не втаю нічого я.

Навіщо б я втішав тебе неправдою?

1195] Щоб брехуном назвала? Краще правди путь.

Провів твойого мужа я на пагорок,

Де псами безпощадними розтерзане

В ганьбі валялось тіло Полінікове.

Богині придорожній і Плутонові

1200] Ми помолились, щоб зм’якшили гнів вони.

Та обмиванням очисним омивши труп,

Ми все спалили на гіллі оливному.

Тоді із рідної землі насипали

Могилу і до кам’яних покоїв ми

1205] Пішли Аїдової нареченої.

Та от ридання хтось почув іздалеку,

Що долинало із печери темної,

І враз побіг доповісти Креонтові.

Став чути, підійшовши, й він ті жалоби

1210] Непевні й, застогнавши тяжко, скрикнув вігі

В журбі: “О безталанний, чи не сам біду

Накликав я? З усіх доріг життя мого

Чи не ступив на путь я найнещаснішу?

Я чую сина голос. Побіжіть мерщій,

1215] Погляньте, слуги, через кам’яний пролом

У глиб підземної печери — справді я

Відтіль Гемона голос чую рідного [161]

Чи то мене богове лиш обманюють”.

Як владар, ледь живий од страху, мовив нам,

1220] Так ми зробили — в підземеллі темному

Побачили ми діву, що повісилась,

Петлю зв’язавши з покривала верхнього.

А поряд він, труп милий обнімаючи,

Оплакував загибель нареченої,

1225] Нещасний шлюб свій і жорстокість батькову.

Креонт, його побачивши, із стогоном

У склеп до нього кинувся, волаючи:

“Нещасний, що ти робиш? Що замислив ти?

Яке безумство помутило розум твій?

1230] Йди звідси, сину, я прошу, молю тебе!”

Але юнак, ні слова не промовивши,

Лиш дико глянувши, із піхов вихопив

Свій меч двосічний. Ледве врятувавсь отець,

Вбік швидко відхилившись. І на себе шал

1235] Свій обернувши, груди простромив собі

Мечем; бездольний і напівпритомний вже,

Обняв він мертве тіло нареченої,

І краплі крові із останнім подихом

Пролив на лиця білі вмерлій дівчині.

1240] Труп біля трупа — так вони лежали там,-

Шлюб скорбний їх у тьмі з’єднав Аїдовій,-

Хай для людей це вічним буде прикладом;

Немає над безумство лиха гіршого.

ПРОВІДНИК ХОРУ

Що значить це? У дім вона вернулася,

1245] Ні злого не сказавши, ані доброго.

ВІСНИК

І я дивуюсь, але все ж надіюся,

Що сором їй при всіх над сином сльози лить

І хоче в домі разом із служницями

Вона без свідків досхочу наплакатись.

1250] Не схибить жінка, досить в неї розуму.

ПРОВІДНИК ХОРУ

Не знаю, тільки тиша ця здається нам

Від голосіння марного страшнішою.

ВІСНИК

Ми зараз будем знати, чи, зайшовши в дім,

Вона не затаїла в серці змученім [162]

1255] Думок таємних. Справедливо кажеш ти:

В мовчанні, надто довгім, щось непевне є.

ПРОВІДНИК ХОРУ

От і сам володар вже підходить до нас,

Переконливий доказ несе він в руках,

Якщо можна сказать, не чужої біди,

1260] а своєї провини тяжкої.

Комос

Строфа 1

КРЕОНТ

О гріх тяжкий,

Похиб розуму нерозумного,

Смертоносної гріх упертості!

Подивіться-бо — вбиті з вбивцями

1265] Крові спільністю щільно з’єднані.

Жалюгідні ви, мої задуми!

Сина юного юна смерть взяла —

горе, горе нам —

Ти пішов од нас і загинув ти:

Та не винен ти — винен я у тім!

ХОР

1270] Ой леле!

Надто пізно бачиш правду ти.

КРЕОНТ

О горе!

її збагнув я, нещасливий! Бог якийсь

Мене безжально вразив прямо в голову,

1275] На шлях нещасть жорстоких раптом кинувши,-“:

О горе, радість всю мені розтоптано,

О марна марносте жадань і прагнень всіх!

ВІСНИК ДРУГИЙ

О скільки горя в тебе, володарю мій!

Одне в руках несеш ти, друге — жде тебе

1280] В твоєму домі,— йди й побачиш сам усе.

КРЕОНТ

Знов горе? Що ще може бути гіршого? [163]

ВІСНИК ДРУГИЙ

Твоя дружина, справжня мати вмерлого,

Від свіжих ран, нещасна, теж загинула.

Антистрофа 1

КРЕОНТ

О глиб страшний,

о аїду глиб невблаганного,

1285] Заповзявся ти погубить мене!

І яку тепер вість приносиш ти,

Найстрашніших лих оповіснику?

Знов ти вб’єш мене, вже загиблого!

Що ж бо, сину мій, що б ти мовив ще —

1290] Горе, горе ііам —

Та невже услід смерті синовій

Ще й дружинонька вже загинула?

ХОР

Глянь сам на неї —

ось її вже винесли.

КРЕОНТ

1295] О горе!

Біду вже й другу, безталанний, бачу я.

Яке ж мені нещастя ще готується?

Ось синів труп я щойно на руках тримав,

І от, бездольний, я вже бачу труп новий!

1300] О бідна матінко!

О бідний сипу мій!

ВІСНИК ДРУГИЙ

При вівтарі себе убила в розпачі

Й навік склепила очі,— Мегарееву

Загибель славну перед тим оплакавши

1305] І сина другого, отож біди вона

Тобі, дітоубивці, і накликала.

Строфа 2

КРЕОНТ

Горе, горе нам!

Аж тремчу я ввесь. Хто б двосічний меч

Прямо в груди ці устромив мені? [164]

1310] Горе, горенько нещасливому —

Я нещастями скрізь оточений.

ВІСНИК ДРУГИЙ

Тебе сама небіжка звинувачує —

В одній-бо і у другій смертні винен ти.

КРЕОНТ

Та як же, бідна, позбулась життя вона?

ВІСНИК ДРУГИЙ

1315] Мечем себе в самеє серце вразила,

Почувши про сумну загибель синову.

КРЕОНТ

О кому ж би я між усіх людей

Цих провин тягар міг накинути?

1320] Сам убив тебе,— безталанний, я —

Мовлю правду всю. Гей, прислужнику,

Відведіть мене, відведіть мерщій!

Більш нема мене — я ніщо тепер.

ХОР

Ти правду мовив,

якщо в горі правда є,

1325] з усіх нещасть найкраще — найкоротше з них.

Антистрофа 2

КРЕОНТ

Хай приходить він,

Щонайкращий день, мені суджений.

1330] Хай же з’явиться мій останній день!

Хай мерщій іде, хай приходить він,

Щоб дня іншого вже не бачити.

ХОР

Це все — майбутнє.

Треба про сучасне ще

1335] Подбати, а майбутнє — все в руках богів.

КРЕОНТ

Усі мої бажання — у молитві цій.

ХОР

Облиш молитву — від нещасть, нам посланих,

Ніколи смертним не урятуватися. [165]

КРЕОНТ

Відведіть мене, божевільного,-

1340] Я ж убив тебе, рідний сину мій,

І дружину вбив, і нема мені,

Безталанному, де подітися!

1345] Все, що мав — згубив, лиш нестерпної

Долі впав тягар

на чоло мені.

ХОР

Запорукою щастя лиш мудрість одна

Може стати, й нікому не вільно богів

1350] Зневажати. Зухвальців зухвалі слова

Доля їм повертає в ударах важких

І під старість лише

Запізнілої мудрості вчить їх.

Урок 27. Тема. Софокл. “Антігона”. Епісодії 3-5, ексод.

---

• Антігона;
• Креонт;
• Гемон;
• Тіресій.

---

У вас є 60 секунд і одна спроба: який ОДИН учинок у драмі ви б скасували (натиснувши червону кнопку “СКАСУВАТИ”), щоб урятувати найбільше життів або гідність? Чому?

1. Запишіть на стікері: яку дію, хто її зробив, і чому саме її треба скасувати.
   
2. Швидке голосування: прикріпіть стікери до дошки в стовпці «Антігона / Креонт / Гемон / Інші».
   
3. Запитання:
   

• «Що зміниться, якщо “скасувати” вирок Креонта раніше?»
  
• «Чи існує момент, після якого кнопка вже не працює?»
  

«Чи рівноцінні життя й “честь влади”?»

---

Завдання 1

Працюючи в групах:

1. 1. Позначте в тексті рядки, які є відповіддю на запитання нижче (напишіть номер запитання поруч із рядками). Запишіть коротко відповідь своїми словами (див. Додаток 1). 

1. 2. Запишіть швидкий підсумок сцени за схемою (“Сцена одним реченням”, див. Додаток 1):

• Хтось – Хто є головними персонажами в цій сцені?
• Хотів – Чого вони прагнуть?
• Але – Що заважає їм досягти бажаного?
• Отже – Чим завершується сцена?

Головна вимога: відповідь має складатися з одного речення — так, лише одного! І це точно можливо! 🙂 

Додаток 1. Запитання до ексоду

1. Яку новину приносить вісник на початку сцени?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________  

2. Що вісник розповідає Еврідіці про Антігону?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________  

3. Що вісник каже про Гемона?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________  

4. Що несе Креонт, коли заходить у палац?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________  

5. Яку новину приносить Креонтові вісник?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________  

6. Що просить Креонт наприкінці п’єси?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________  

Сцена в одному реченні:

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________  

Завдання 2

“Читання зблизька”. Виконай завдання. 

Завдання 3

Дискусія. Оберіть одну з карток й обговоріть питання, зазначені на ній. 

УРОКИ ЖИТТЯ Який найкращий спосіб засвоювати «життєві уроки»?Чому Креонт навчається на власній впертості, а Антігона — ні?	УПЕРТІСТЬ Який найкращий спосіб засвоїти «життєві уроки»? Пряме навчання? Досвід? Спостереження? Щось інше?Хто впертіший — Креонт чи Антігона? Чому?
ПРОРОЦТВА У грецькій міфології персонажі часто намагаються запобігти здійсненню пророцтва. Які ще приклади ви можете згадати?Якою Антігона і Креонт уявляли свою «долю» і майбутнє? Яку роль вони самі відіграли в тому, щоб уникнути або, навпаки, спричинити це майбутнє?	ЖАЛЬ / СПІВЧУТТЯ У грецькій трагедії фінал має «викликати жаль» у глядача. Кому ви більше співчуваєте — Антігоні чи Креонту? Чому?Як Антігона і Креонт бачать самих себе як персонажів? Чи є їхнє уявлення про себе точним?
ІСМЕНА Софокл не дає нам змоги дізнатися, що сталося з Ісменою наприкінці. Обговоріть три можливі варіанти розвитку подій для її персонажа.Чому, на вашу думку, Софокл додав її в історію, якщо вона зникає після епісодію II?	СПРАВЕДЛИВІСТЬ Який персонаж отримав найбільш «справедливий» наслідок своїх дій?Увесь конфлікт п’єси почався з того, що Антігона вважала непоховання Полініка несправедливістю. Чи була відновлена справедливість щодо Полініка?
КОНФЛІКТ Як ми можемо зрозуміти, коли боротьба за щось дійсно варта своєї ціни?Що могла здобути Антігона у своєму конфлікті з Креонтом? Що вона могла втратити? А що — Креонт?	ФІНАЛЬНІ РОЗДУМИ Які теми розкривав Софокл протягом усієї п’єси?Чи є «Антігона» актуальною для сучасного суспільства? Чому так або чому ні?

Завдання 4

Обери тему з переліку й зроби візуалізацію за шаблоном. 

Шаблон:

Перелік тем:

1.

2.

3. 

4.

5.

---

Стрічка новин: «Фіви live».

Створи серію публікацій у вигляді стрічки новин / сторіз / Instagram reels, які б могли зʼявитися в інформаційному просторі Фів під час подій п’єси.

• Працюй, як сучасний журналіст: дай заголовки, емоційні реакції, реакції відомих «експертів» (наприклад, Тіресій як мораліст-коментатор, Ісмена — як феміністична активістка, хор — як медіа-коментатор).
  
• Використовуй елементи дизайну: хештеги, меми, фрагменти відео (можна зробити у Canva, PowerPoint або вручну).
  
• Завершення: від імені редакції — коротке есе «Мораль трагедії: чого ми навчилися як суспільство».
  

ТЕКСТ ПʼЄСИ:

АНТІГОНА
Софокл

Ексод

ВІСНИК

Оселі Кадма й Амфіопа жителі!

1155] Нема життя людського, що весь час його

Могли б чи вихваляти ми,

чи ганити.

Підносить щастя, щастя ж і знедолює

Щасливого так само, як нещасного.

1160] A як — того провісник не відкрив нам.

Здавалось, можна заздрити Креонтові —

Вій землю Кадма врятував від ворога,

І владарем єдиним став над нею він,

І квітнув щастям у вінку дітей своїх.

1165] І от — усе загинуло. Хто радості

В житті позбувся, не живий для мене той,

Лише бродячим трупом я б назвав його.

Збирай, як хоч, багатства у дому своїм,

Живи як цар, а як не маєш щастя ти,

1170] То не віддам за все це й тіні диму я,

До справжніх людських порівнявши радощі”.

ПРОВІДНИК ХОРУ

Яку ж біду цареві ти звістить прийшов?

ВІСНИК

Це — вість про смерть. Але живий, хто винен в ній

ПРОВІДНИК ХОРУ

Хто ж винен? І загинув хто? Кажи мерщій.

ВІСНИК

1175] Гемон загинув — від своєї вмер руки.

ПРОВІДНИК ХОРУ

Це ж як — від батькової, чи від власної?

ВІСНИК

Вбив сам себе, на батька злий за дівчину.

ПРОВІДНИК ХОРУ

О старче віщий! Провістив правдиво ти!

ВІСНИК

Як так, то й про майбутнє слід подумати. [160]

ПРОВІДНИК ХОРУ

1180] Нещасна он із дому Еврідіка йде,

Креонтова дружина,— випадково це

Чи вже вона про сина щось довідалась?

ЕВРІДІКА

О громадяни, вашу я, виходячи,

Розмову чула,— йшла у храм Паллади я

1185] Молитву скласти перед вівтарем її.

Лиш засув хтіла в дверях я відсунути,

Як наче громом вух моїх торкнулася

Скорботна вість,— я з жаху знепритомніла

Й до рук служницям навзнак похилилася.

1190] Але прошу, всю правду розкажіть мені,-

Не вперше-бо лихі я вісті слухаю.

ВІСНИК

Я все, владарко люба, розповім тобі

Як очевидець,— не втаю нічого я.

Навіщо б я втішав тебе неправдою?

1195] Щоб брехуном назвала? Краще правди путь.

Провів твойого мужа я на пагорок,

Де псами безпощадними розтерзане

В ганьбі валялось тіло Полінікове.

Богині придорожній і Плутонові

1200] Ми помолились, щоб зм’якшили гнів вони.

Та обмиванням очисним омивши труп,

Ми все спалили на гіллі оливному.

Тоді із рідної землі насипали

Могилу і до кам’яних покоїв ми

1205] Пішли Аїдової нареченої.

Та от ридання хтось почув іздалеку,

Що долинало із печери темної,

І враз побіг доповісти Креонтові.

Став чути, підійшовши, й він ті жалоби

1210] Непевні й, застогнавши тяжко, скрикнув вігі

В журбі: “О безталанний, чи не сам біду

Накликав я? З усіх доріг життя мого

Чи не ступив на путь я найнещаснішу?

Я чую сина голос. Побіжіть мерщій,

1215] Погляньте, слуги, через кам’яний пролом

У глиб підземної печери — справді я

Відтіль Гемона голос чую рідного [161]

Чи то мене богове лиш обманюють”.

Як владар, ледь живий од страху, мовив нам,

1220] Так ми зробили — в підземеллі темному

Побачили ми діву, що повісилась,

Петлю зв’язавши з покривала верхнього.

А поряд він, труп милий обнімаючи,

Оплакував загибель нареченої,

1225] Нещасний шлюб свій і жорстокість батькову.

Креонт, його побачивши, із стогоном

У склеп до нього кинувся, волаючи:

“Нещасний, що ти робиш? Що замислив ти?

Яке безумство помутило розум твій?

1230] Йди звідси, сину, я прошу, молю тебе!”

Але юнак, ні слова не промовивши,

Лиш дико глянувши, із піхов вихопив

Свій меч двосічний. Ледве врятувавсь отець,

Вбік швидко відхилившись. І на себе шал

1235] Свій обернувши, груди простромив собі

Мечем; бездольний і напівпритомний вже,

Обняв він мертве тіло нареченої,

І краплі крові із останнім подихом

Пролив на лиця білі вмерлій дівчині.

1240] Труп біля трупа — так вони лежали там,-

Шлюб скорбний їх у тьмі з’єднав Аїдовій,-

Хай для людей це вічним буде прикладом;

Немає над безумство лиха гіршого.

ПРОВІДНИК ХОРУ

Що значить це? У дім вона вернулася,

1245] Ні злого не сказавши, ані доброго.

ВІСНИК

І я дивуюсь, але все ж надіюся,

Що сором їй при всіх над сином сльози лить

І хоче в домі разом із служницями

Вона без свідків досхочу наплакатись.

1250] Не схибить жінка, досить в неї розуму.

ПРОВІДНИК ХОРУ

Не знаю, тільки тиша ця здається нам

Від голосіння марного страшнішою.

ВІСНИК

Ми зараз будем знати, чи, зайшовши в дім,

Вона не затаїла в серці змученім [162]

1255] Думок таємних. Справедливо кажеш ти:

В мовчанні, надто довгім, щось непевне є.

ПРОВІДНИК ХОРУ

От і сам володар вже підходить до нас,

Переконливий доказ несе він в руках,

Якщо можна сказать, не чужої біди,

1260] а своєї провини тяжкої.

Комос

Строфа 1

КРЕОНТ

О гріх тяжкий,

Похиб розуму нерозумного,

Смертоносної гріх упертості!

Подивіться-бо — вбиті з вбивцями

1265] Крові спільністю щільно з’єднані.

Жалюгідні ви, мої задуми!

Сина юного юна смерть взяла —

горе, горе нам —

Ти пішов од нас і загинув ти:

Та не винен ти — винен я у тім!

ХОР

1270] Ой леле!

Надто пізно бачиш правду ти.

КРЕОНТ

О горе!

її збагнув я, нещасливий! Бог якийсь

Мене безжально вразив прямо в голову,

1275] На шлях нещасть жорстоких раптом кинувши,-“:

О горе, радість всю мені розтоптано,

О марна марносте жадань і прагнень всіх!

ВІСНИК ДРУГИЙ

О скільки горя в тебе, володарю мій!

Одне в руках несеш ти, друге — жде тебе

1280] В твоєму домі,— йди й побачиш сам усе.

КРЕОНТ

Знов горе? Що ще може бути гіршого? [163]

ВІСНИК ДРУГИЙ

Твоя дружина, справжня мати вмерлого,

Від свіжих ран, нещасна, теж загинула.

Антистрофа 1

КРЕОНТ

О глиб страшний,

о аїду глиб невблаганного,

1285] Заповзявся ти погубить мене!

І яку тепер вість приносиш ти,

Найстрашніших лих оповіснику?

Знов ти вб’єш мене, вже загиблого!

Що ж бо, сину мій, що б ти мовив ще —

1290] Горе, горе ііам —

Та невже услід смерті синовій

Ще й дружинонька вже загинула?

ХОР

Глянь сам на неї —

ось її вже винесли.

КРЕОНТ

1295] О горе!

Біду вже й другу, безталанний, бачу я.

Яке ж мені нещастя ще готується?

Ось синів труп я щойно на руках тримав,

І от, бездольний, я вже бачу труп новий!

1300] О бідна матінко!

О бідний сипу мій!

ВІСНИК ДРУГИЙ

При вівтарі себе убила в розпачі

Й навік склепила очі,— Мегарееву

Загибель славну перед тим оплакавши

1305] І сина другого, отож біди вона

Тобі, дітоубивці, і накликала.

Строфа 2

КРЕОНТ

Горе, горе нам!

Аж тремчу я ввесь. Хто б двосічний меч

Прямо в груди ці устромив мені? [164]

1310] Горе, горенько нещасливому —

Я нещастями скрізь оточений.

ВІСНИК ДРУГИЙ

Тебе сама небіжка звинувачує —

В одній-бо і у другій смертні винен ти.

КРЕОНТ

Та як же, бідна, позбулась життя вона?

ВІСНИК ДРУГИЙ

1315] Мечем себе в самеє серце вразила,

Почувши про сумну загибель синову.

КРЕОНТ

О кому ж би я між усіх людей

Цих провин тягар міг накинути?

1320] Сам убив тебе,— безталанний, я —

Мовлю правду всю. Гей, прислужнику,

Відведіть мене, відведіть мерщій!

Більш нема мене — я ніщо тепер.

ХОР

Ти правду мовив,

якщо в горі правда є,

1325] з усіх нещасть найкраще — найкоротше з них.

Антистрофа 2

КРЕОНТ

Хай приходить він,

Щонайкращий день, мені суджений.

1330] Хай же з’явиться мій останній день!

Хай мерщій іде, хай приходить він,

Щоб дня іншого вже не бачити.

ХОР

Це все — майбутнє.

Треба про сучасне ще

1335] Подбати, а майбутнє — все в руках богів.

КРЕОНТ

Усі мої бажання — у молитві цій.

ХОР

Облиш молитву — від нещасть, нам посланих,

Ніколи смертним не урятуватися. [165]

КРЕОНТ

Відведіть мене, божевільного,-

1340] Я ж убив тебе, рідний сину мій,

І дружину вбив, і нема мені,

Безталанному, де подітися!

1345] Все, що мав — згубив, лиш нестерпної

Долі впав тягар

на чоло мені.

ХОР

Запорукою щастя лиш мудрість одна

Може стати, й нікому не вільно богів

1350] Зневажати. Зухвальців зухвалі слова

Доля їм повертає в ударах важких

І під старість лише

Запізнілої мудрості вчить їх.