Урок 3. Тема. Виокремлення найважливішого (читаємо, слухаємо, дивимося тричі). Частина 1.
Матеріал
Тема. Виокремлення найважливішого (читаємо, слухаємо, дивимося тричі). Частина 1.
Урок 3
- Техніка «читаємо/слухаємо тричі»
Техніка «Читаємо тричі»
Для аналізу прочитаного тексту можна використовувати техніку «Читаємо тричі». Цю саму техніку можна використати й для аудіо- чи відеоматеріалів.
| ПЕРШЕ прочитання передбачає виявлення ключових слів, завдяки яким можна скласти уявлення про тему (про що цей текст?) та ідею (для чого написано?) тексту. |  | Підкреслюємо |
| ДРУГЕ прочитання дає змогу звернути увагу на деталі, які формують підґрунтя для переконливості тексту: – які імена згадані? – наскільки авторитетні експерти залучені? – чи є конкретні дати, числа, локації тощо, які можна перевірити? |  | Позначаємо знаком оклику |
| ТРЕТЄ прочитання змушує вас звернути увагу на сумнівні місця. Однак для цього, як правило, потрібно перевірити суперечливу інформацію за допомогою додаткових джерел. |  | Позначаємо знаком питання |
Зрозуміло, що деякі тексти або фрагменти з них потрібно читати набагато більше разів, адже тексти бувають різні за обсягом та складністю. Однак для уточнення деяких деталей звикаймо читати кілька разів, щоразу уточнюючи незрозумілі або підозрілі деталі.
Завдання 1.
Прочитай уривки текстів. Підкресли ключові слова. Визнач і запиши тему кожного уривка.
| Софія Київська, наша головна давньоруська пам’ятка, збереглася майже дивом. Вона бачила монгольську навалу, війни, пожежі та докорінні перебудови. Дивом здається й те, що до нашого часу дожили не лише самі стіни собору, а й фрески – вишукані настінні розписи, зроблені мінеральними фарбами по вологому тиньку. Деякі з них століттями були сховані під шаром вапна та олійних фарб, чекаючи свого часу – і коли час прийшов, їх відкрили для людських очей. Джерело: https://was.media |
Тема: __________________________________________________________
| 21 червня 1971 року, у день літнього сонцестояння, в пограбованому ще у давнину скіфському кургані Товста Могила на Дніпропетровщині Мозолевський натрапив на царську прикрасу, що стала знаменитою на весь світ як золота пектораль. Діаметр прикраси – 30 сантиментів, вага – 1149 грамів. Її виготовили литтям за восковою моделлю з гравіюванням, карбуванням, паянням та інкрустацією кольоровими емалями. Пекторалі приблизно 2300 років. Науковці вважають, що зробили її греки – у скіфів не було майстрів такого рівня. Проте прикраса передає скіфські ідеї, уявлення та побутові особливості. Джерело: https://was.media |
Тема: __________________________________________________________
| Років 100-200 років тому в хатах багатьох українців поруч із образами на стінах висіла ця картина – портрет чоловіка зі схрещеними ногами та кобзою у руках. Хтось називав його козаком-запорожцем чи козаком-бандуристом, але сьогодні всім знайома інша назва – козак Мамай. Картина має сотні варіацій. Другорядні персонажі та предмети на задньому плані різняться, а є на картинах і незмінний канон. У центрі статичний образ козака – щось на зразок святого в традиційній іконографії. Найчастіше він сидить зі схрещеними ногами “по-турецьки”, рідше – верхи на коні. Цей персонаж – символ народного лицаря, сили духу і незламності у боротьбі за волю, а може й суму за героїчним минулим козацтва. Джерело: https://was.media |
Тема: __________________________________________________________
Завдання 2.
Прочитай текст, узятий із соцмереж. Виконай завдання. Познач знаками оклику та знаками питання важливі деталі та незрозумілі місця.
Порада для вчителя
У тексті про ніс Давида є кілька хибних тверджень, які можуть вказувати або на недогляд автора, або ж на свідоме зловживання правдивими та неправдивими фактами.
1. «скульптура надихнула багатьох митців, зокрема Івана Франка до написання поеми «Мойсей». Це неправда, тому що поема І. Франка «Мойсей» написана під впливом іншої скульптури Мікеланджело.
2. «Мікеланджело завжди був дуже прискіпливим до матеріалу, з яким працював. Однак цього разу він узяв брилу мармуру, яку зіпсував його суперник Кристофоро Соларі». Це неправда, Кристофоро Соларі не працював з цією брилою, хоча певна неприязнь між двома митцями нібито була. З брилою, за переказами, працювали Агостіно ді Дуччо та Антоніо Росселліно (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B4_(%D0%9C%D1%96%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BB%D0%BE) )
3. Про інших персонажів цієї історії – Джорджо Вазарі та П’єро Содеріні – згадували дослідники творчості Мікеланджело, однак підтвердити чи спростувати випадок з корекцією носа Давида ми не можемо. Цілком імовірно, що автор тексту був якось зацікавлений саме в такій інтерпретації творення скульптури «Давида». Якщо ми зробимо запит в пошукових системах «ніс Давида», то помітимо, що цю «мистецьку деталь» активно продають різні «творці». А раз є попит – буде пропозиція.
Цікава історія про ніс «Давида» Мікеланджело. Ця відома скульптура надихнула багатьох митців, зокрема Івана Франка, до написання поеми «Мойсей».
Давид – мармурова скульптура, створена Мікеланджело Буонарроті в період з 1501 по 1504 рік. З її появою пов’язано кілька цікавих фактів.
Мікеланджело завжди був дуже прискіпливим до матеріалу, з яким працював. Однак цього разу він узяв брилу мармуру, яку зіпсував його суперник Кристофоро Соларі. До молодого Мікеланджело, за якого поручився сам Леонардо да Вінчі, звернулися, щоб урятувати замовлення від місцевого собору.
Джорджо Вазарі описав у своїх спогадах момент, коли у 1504 році Мікеланджело завершив роботу над своїм шедевром. На урочистій церемонії зібралися високопосадовці Флорентійської республіки, щоб помилуватися витвором мистецтва, висота якого перевищувала чотири метри. Серед присутніх був гонфалоньєр Флоренції П’єро Содеріні – відомий покровитель мистецтв.
Бажаючи, мабуть, продемонструвати свою компетентність, Содеріні зауважив Мікеланджело, що, хоча «Давид» і чудовий, ніс статуї здається непропорційним, тому запропонував трохи зменшити його, щоб покращити художній вигляд скульптури.
Мікеланджело зумів стриматися й не показав свого роздратування, прагнучи уникнути конфлікту. Натомість він, погодившись із зауваженням, непомітно зібрав мармуровий пил та дрібні уламки, що залишилися від роботи. Потім, удаючи, що обробляє ніс, непомітно струшував пил і крихти, створюючи ілюзію коригування.
Присутні, побачивши сміття, повірили, що ніс був змінений. Содеріні, цілком задоволений результатом, проголосив статую бездоганною.
Сьогодні Давид, символ Флоренції, продовжує захоплювати мільйони глядачів по всьому світу. Ця історія — лише один із прикладів генія Мікеланджело, який завжди перевершував очікування, і навряд чи потребував порад.
З допису у ФБ Людмили Місяць.
Завдання до тексту
1. Прочитай текст і обведи ключові слова. Запиши тему та ідею тексту:
| ____________________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________ |
2. Прочитай текст удруге. Познач маркером усі важливі, на твою думку, деталі, які підтверджують правдивість інформації. Перевір факти, які треба уточнити. Заповни таблицю інформацією з тексту:
| 1. Імена | |
| 2. Дати | |
| 3. Місця | |
| 4. Важливі деталі |
3. Прочитай текст утретє й закресли ті речення, які вважаєш неправдивими.
4. Поміркуй, чому міг з’явитися такий текст.
| ____________________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________ |
Тема. Виокремлення найважливішого (читаємо, слухаємо, дивимося тричі). Частина 1.
Урок 3
- Техніка «читаємо/слухаємо тричі»
Техніка «Читаємо тричі»
Для аналізу прочитаного тексту можна використовувати техніку «Читаємо тричі». Цю саму техніку можна використати й для аудіо- чи відеоматеріалів.
| ПЕРШЕ прочитання передбачає виявлення ключових слів, завдяки яким можна скласти уявлення про тему (про що цей текст?) та ідею (для чого написано?) тексту. | | Підкреслюємо |
| ДРУГЕ прочитання дає змогу звернути увагу на деталі, які формують підґрунтя для переконливості тексту: – які імена згадані? – наскільки авторитетні експерти залучені? – чи є конкретні дати, числа, локації тощо, які можна перевірити? | | Позначаємо знаком оклику |
| ТРЕТЄ прочитання змушує вас звернути увагу на сумнівні місця. Однак для цього, як правило, потрібно перевірити суперечливу інформацію за допомогою додаткових джерел. | | Позначаємо знаком питання |
Зрозуміло, що деякі тексти або фрагменти з них потрібно читати набагато більше разів, адже тексти бувають різні за обсягом та складністю. Однак для уточнення деяких деталей звикаймо читати кілька разів, щоразу уточнюючи незрозумілі або підозрілі деталі.
Завдання 1.
Прочитай уривки текстів. Підкресли ключові слова. Визнач і запиши тему кожного уривка.
| Софія Київська, наша головна давньоруська пам’ятка, збереглася майже дивом. Вона бачила монгольську навалу, війни, пожежі та докорінні перебудови. Дивом здається й те, що до нашого часу дожили не лише самі стіни собору, а й фрески – вишукані настінні розписи, зроблені мінеральними фарбами по вологому тиньку. Деякі з них століттями були сховані під шаром вапна та олійних фарб, чекаючи свого часу – і коли час прийшов, їх відкрили для людських очей. Джерело: https://was.media |
Тема: __________________________________________________________
| 21 червня 1971 року, у день літнього сонцестояння, в пограбованому ще у давнину скіфському кургані Товста Могила на Дніпропетровщині Мозолевський натрапив на царську прикрасу, що стала знаменитою на весь світ як золота пектораль. Діаметр прикраси – 30 сантиментів, вага – 1149 грамів. Її виготовили литтям за восковою моделлю з гравіюванням, карбуванням, паянням та інкрустацією кольоровими емалями. Пекторалі приблизно 2300 років. Науковці вважають, що зробили її греки – у скіфів не було майстрів такого рівня. Проте прикраса передає скіфські ідеї, уявлення та побутові особливості. Джерело: https://was.media |
Тема: __________________________________________________________
| Років 100-200 років тому в хатах багатьох українців поруч із образами на стінах висіла ця картина – портрет чоловіка зі схрещеними ногами та кобзою у руках. Хтось називав його козаком-запорожцем чи козаком-бандуристом, але сьогодні всім знайома інша назва – козак Мамай. Картина має сотні варіацій. Другорядні персонажі та предмети на задньому плані різняться, а є на картинах і незмінний канон. У центрі статичний образ козака – щось на зразок святого в традиційній іконографії. Найчастіше він сидить зі схрещеними ногами “по-турецьки”, рідше – верхи на коні. Цей персонаж – символ народного лицаря, сили духу і незламності у боротьбі за волю, а може й суму за героїчним минулим козацтва. Джерело: https://was.media |
Тема: __________________________________________________________
Завдання 2.
Прочитай текст, узятий із соцмереж. Виконай завдання. Познач знаками оклику та знаками питання важливі деталі та незрозумілі місця.
Цікава історія про ніс «Давида» Мікеланджело. Ця відома скульптура надихнула багатьох митців, зокрема Івана Франка, до написання поеми «Мойсей».
Давид – мармурова скульптура, створена Мікеланджело Буонарроті в період з 1501 по 1504 рік. З її появою пов’язано кілька цікавих фактів.
Мікеланджело завжди був дуже прискіпливим до матеріалу, з яким працював. Однак цього разу він узяв брилу мармуру, яку зіпсував його суперник Кристофоро Соларі. До молодого Мікеланджело, за якого поручився сам Леонардо да Вінчі, звернулися, щоб урятувати замовлення від місцевого собору.
Джорджо Вазарі описав у своїх спогадах момент, коли у 1504 році Мікеланджело завершив роботу над своїм шедевром. На урочистій церемонії зібралися високопосадовці Флорентійської республіки, щоб помилуватися витвором мистецтва, висота якого перевищувала чотири метри. Серед присутніх був гонфалоньєр Флоренції П’єро Содеріні – відомий покровитель мистецтв.
Бажаючи, мабуть, продемонструвати свою компетентність, Содеріні зауважив Мікеланджело, що, хоча «Давид» і чудовий, ніс статуї здається непропорційним, тому запропонував трохи зменшити його, щоб покращити художній вигляд скульптури.
Мікеланджело зумів стриматися й не показав свого роздратування, прагнучи уникнути конфлікту. Натомість він, погодившись із зауваженням, непомітно зібрав мармуровий пил та дрібні уламки, що залишилися від роботи. Потім, удаючи, що обробляє ніс, непомітно струшував пил і крихти, створюючи ілюзію коригування.
Присутні, побачивши сміття, повірили, що ніс був змінений. Содеріні, цілком задоволений результатом, проголосив статую бездоганною.
Сьогодні Давид, символ Флоренції, продовжує захоплювати мільйони глядачів по всьому світу. Ця історія — лише один із прикладів генія Мікеланджело, який завжди перевершував очікування, і навряд чи потребував порад.
З допису у ФБ Людмили Місяць.
Завдання до тексту
1. Прочитай текст і обведи ключові слова. Запиши тему та ідею тексту:
| ____________________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________ |
2. Прочитай текст удруге. Познач маркером усі важливі, на твою думку, деталі, які підтверджують правдивість інформації. Перевір факти, які треба уточнити. Заповни таблицю інформацією з тексту:
| 1. Імена | |
| 2. Дати | |
| 3. Місця | |
| 4. Важливі деталі |
3. Прочитай текст утретє й закресли ті речення, які вважаєш неправдивими.
4. Поміркуй, чому міг з’явитися такий текст.
| ____________________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________ |
Ділись та обговорюй важливе