Тема 23. Майстерність критичного мислення

матеріал 2

Урок 49. Майстерність критичного мислення

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 49. Майстерність критичного мислення

Опорні поняття

Критичне мислення
Оптичні ілюзії
ШІ – штучний інтелект
Фейк
Медіаграмотність
Когнітивні пастки і викривлення
Упередження підтвердження
Евристика доступності
Ефект ореолу
Ефект якоря
Ефект більшості
Надмірна впевненість
Пастка невідшкодованих витрат
Ефект формулювання
Ефект Даннінга–Крюґера
Групове мислення
Клікбейт
Алгоритми соціальних мереж
Інформаційні бульбашки
Метод SIFT

На цьому уроці ви попрацюєте з такими результатами навчання

аналізує інформацію у різних медіа, зіставляє її та робить висновки щодо правдивості інформації з питань здоров’я, безпеки та добробуту [12 СЗО 4.2.1-1];
розуміє і аналізує інформацію, записану (передану) в різний спосіб, виявляє приховану та очевидну інформацію [12 СЗО 4.2.1-3];
аналізує прояви тиску та маніпуляцій і добирає способи протистояння таким проявам [12 СЗО 4.3.1-3];
вміє розпізнавати приховану рекламу як комерційного, так і соціального характеру [12 СЗО 4.2.1-4];
вміє вирізняти прийнятні та неприйнятні альтернативні рішення і ризики для здоров’я, безпеки та добробуту, зокрема під час використання інформаційно-комунікаційних технологій [12 СЗО 3.1.1-2].

Гачок

Почніть урок з питання-гачка: “А якщо ваш мозок прямо зараз вас обманює, а ви цього навіть не помічаєте?”

Запитайте клас:
Чи можна довіряти власним очам, пам’яті і судженням на 100%? А якщо ні, то як часто ми помиляємось, навіть не помічаючи цього?

Хід гачка

Показ ілюзії без пояснень. Попросіть клас обрати варіант відповіді або підняти руку за один із варіантів (наприклад, “Яка лінія довша?”, “Скільки ніг у слона?”, “Кого / що ви бачите на картинці”.
Коротке обговорення. Запитайте:
- Чому ви впевнені саме в цій відповіді?
- Що ви відчуваєте, коли бачите, що інші бачать інакше?

Порада для вчителя / вчительки:

Поясніть, що всі ці приклади не є жартами, а доводять, що мозок постійно робить припущення, спрощує та інтерпретує, і ми не завжди це помічаємо. Оптичні ілюзії – це лише найпомітніша частина. Насправді мозок створює ментальні ілюзії щодня: коли ми робимо висновки, оцінюємо людей або ухвалюємо рішення. Це і називають когнітивними пастками та викривленнями. Сьогодні ми навчимося їх розпізнавати.

Після обговорення картинок запропонуйте учням уявити, що замість статичної картинки вони бачать динамічне, емоційне та яскраве відео. Чи буде легше чи важче помітити ілюзію або навіть обман у такому випадку?

Наш мозок швидко створює історії з того, що ми бачимо. З ілюзіями ми це щойно відчули на собі, а в медіа часто навіть не помічаємо, як нас можуть обманути.

Покажіть коротке фейкове відео, яке створив ШІ: у ньому “кенгуру з квитком” намагається сісти на літак, але співробітники “авіакомпанії” його не пускають.
https://www.instagram.com/p/DKFkqenMph3/

Відео “Кенгуру емоційної підтримки” https://www.instagram.com/p/DKFkqenMph3/

Експерт Оксфордського університету аналізує це відео https://www.youtube.com/shorts/u-AIT2MOOes

Після перегляду не давайте одразу пояснення. Запитайте клас:

У кого була миттєва реакція на кшталт: “Ого, це реально!?”
Що у цьому відео виглядало переконливо?
Чи є щось, що вас насторожило?

Порада для вчителя / вчительки:

Запишіть 2–3 відповіді. Важливо не оцінювати учнів, а показати, що така реакція є природною, адже відео спеціально зробили схожим на справжнє.

Розкажіть, що це відео насправді створив штучний інтелект. Багато людей у соцмережах повірили, що подія справжня. У коментарях писали: “Кенгуру має ті самі права!” або “Як це він з квитком, але його не пускають?!”

Підкресліть, що не тільки картинки можуть вводити в оману, а наш мозок швидко вірить візуальній інформації, особливо якщо вона виглядає як справжній медіапродукт. Нагадайте, що на цьому уроці ви вже двічі бачили, як мозок може потрапити у пастку: спочатку через зір, а потім у цифровому просторі. Якщо оптичні ілюзії здаються грою, то когнітивні викривлення в інформаційному середовищі можуть впливати на наші рішення, судження і навіть життя.

Перейдіть до спільного аналізу:

Які когнітивні пастки або викривлення могли спрацювати у тих, хто повірив у це відео?
Як це пов’язано з нашим головним питанням уроку? (Поверніться до гачка: “А якщо ваш мозок прямо зараз вас обманює, а ви цього навіть не помічаєте?” – приклади вже є: оптична ілюзія + відео.)

Теорія

Критичне мислення і медіа: когнітивні пастки і етичні дилеми

Питання до класу: “Чому іноді ми віримо в речі, які потім виявляються неправдою? Наприклад: “Ми використовуємо лише 10% мозку” або “Сині кольори одягу завжди роблять нас спокійними”.

Дайте учням 1–2 хвилини, щоб вони самостійно відповіли або коротко обговорили питання в парах. Потім зберіть 3–4 варіанти відповідей від класу.

Віра в міфи не означає, що ми наївні. Це результат того, як працює наш мозок. Він завжди шукає прості пояснення, шаблони та підказки. Саме ці ментальні скорочення часто призводять до помилок.

Як і очі, які можуть помилятися через оптичні ілюзії, наш розум теж створює когнітивні ілюзії. Це когнітивні викривлення, які непомітно впливають на наші судження, вибір і сприйняття медіа.

Когнітивні викривлення – це типові помилки мислення, які виникають через особливості роботи мозку. Вони допомагають нам швидко ухвалювати рішення, але іноді призводять до неправильних висновків.

Когнітивні пастки – це звичайні ситуації, у які ми потрапляємо через ці викривлення.

Деніел Канеман у книзі “Мислення, швидке й повільне” писав, що наш мозок працює за допомогою двох систем:

Система 1 працює швидко, інтуїтивно та автоматично. Вона допомагає нам миттєво реагувати, але часто допускає помилки.

Система 2 – повільна, аналітична, свідома. Вона точніша, але вимагає зусиль.

Когнітивні викривлення – це своєрідні збої в роботі Системи 1, які ми не завжди встигаємо помітити.

10 відомих когнітивних пасток / викривлень

Упередження підтвердження (Confirmation bias)
Суть: ми звертаємо увагу тільки на те, що підтверджує наші переконання, а все, що їм суперечить, ігноруємо.
Приклад: учень вважає, що “гуманітарії не можуть бути успішними в ІТ”. Якщо він читає новину про філолога, який став програмістом, думає: “Це виняток”. А коли бачить історію про гуманітарія, який не зміг перекваліфікуватися, каже: “От бачите, я ж казав!”.
У медіа: алгоритми соцмереж показують контент, який відповідає поглядам користувача, і це посилює “інформаційні бульбашки”.
Евристика доступності (Availability heuristic)
Суть: ми оцінюємо, як часто щось трапляється, за тим, наскільки легко це згадати.
Приклад: якщо хтось подивився кілька відео з ДТП, йому здається, що “аварії трапляються постійно”, хоча статистика показує інше.
У медіа: якщо новини часто показують один тип інцидентів, наприклад, шахрайства, глядачі починають думати, що стати жертвою шахрайства дуже ймовірно.
Ефект ореолу (Halo effect)
Суть: якщо у людини є одна позитивна риса, ми схильні краще оцінювати і інші її якості.
Приклад: учитель симпатизує харизматичному учню і несвідомо вважає його відповіді “глибшими”, навіть якщо вони поверхові.
У медіа: відомий блогер рекламує новий “чудо-напій”, і аудиторія довіряє йому, бо він “зірка”, а не через наявність доказів.
Ефект якоря (Anchoring bias)
Суть: перше число або факт стає “якорем”, і далі ми орієнтуємося на нього, оцінюючи ситуацію.
Приклад: у магазині на етикетці написано “Знижка 50%, попередня ціна 2000 грн”. Хоча реальна ринкова ціна – 1200 грн, покупець сприймає 1000 грн як “вигідну пропозицію”.
У медіа: заголовок “Сенсаційно: 80% учнів не читають книжок!” створює емоційний “якір”, навіть якщо в тексті пояснюється, що це лише про малу вибірку.
Ефект більшості (Bandwagon effect)
Суть: люди часто повторюють популярні думки чи дії, не замислюючись, чи вони правильні.
Приклад: більшість однокласників підписалися на популярний флешмоб, і навіть ті, хто сумнівався, теж долучилися, щоб “не відставати”.
У медіа: “Це відео вже переглянули 5 мільйонів людей!” – це типовий прийом, який викликає довіру тільки тому, що “усі дивляться”.
Надмірна впевненість (Overconfidence bias)
Суть: ми часто думаємо, що знаємо або вміємо більше, ніж є насправді.
Приклад: учень впевнений, що добре знає тему, тому не готується до контрольної і несподівано отримує низький бал.
У медіа: люди коментують складні теми, наприклад, генетику чи економіку, з упевненістю експертів, хоча не мають спеціальних знань.
Пастка невідшкодованих витрат (Sunk cost fallacy)
Суть: ми не зупиняємося, навіть якщо справа безперспективна, бо “вже стільки вклали”.
Приклад: учениця ходить на гурток, який їй вже не цікавий, але не кидає його, бо “три роки ходила”.
У медіа: люди продовжують читати довгу статтю, яка їм не цікава, тільки тому, що “уже половину прочитали”.
Ефект формулювання (Framing effect)
Суть: те, як подають інформацію, впливає на те, як ми сприймаємо рішення.
Приклад: фрази “Цей метод має 90% успішності” і “У 10% випадків метод не спрацьовує” викликають різні емоції, хоча це одна й та сама інформація.
У медіа: заголовки типу “Вижили лише 50%” і “Половина людей врятувалася” створюють зовсім різне враження.
Ефект Даннінга–Крюґера (Dunning–Kruger effect)
Суть: люди з невеликим досвідом часто не помічають своєї некомпетентності і переоцінюють свої вміння.
Приклад: учень, який тільки почав програмувати, каже: “Я вже можу створити власну гру”, але не розуміє, наскільки це складно насправді.
У медіа: новачки в складних темах, наприклад, у медицині чи економіці, поширюють прості “рішення” і впевнено переконують інших.
Групове мислення (Groupthink)
Суть: у згуртованих групах бажання зберегти злагоду заважає обговорювати інші варіанти і критикувати ідеї.
Приклад: клас готує виступ на конкурс, і всі погоджуються з першою ідеєю, щоб “не сваритися”, навіть якщо вона не найкраща.
У медіа: в онлайн-спільнотах часто ігнорують інші точки зору, щоб уникнути конфліктів.

Медіаграмотність і когнітивні викривлення

Когнітивні викривлення – це не просто “помилки мозку”. Медіа та інфлюенсери часто свідомо використовують ці механізми.

Клікбейтні (сенсаційні, провокаційні) заголовки викликають емоційні реакції. Маніпулятивні формулювання використовують framing effect (вище “ефект формулювання”).

Вірусні фейки часто поширюються через bandwagon effect (вище “ефект більшості”).

Алгоритми соцмереж підсилюють confirmation bias (вище “упередження підтвердження”), показуючи нам контент, який нам вже подобається.

Головна ідея: ми не можемо повністю уникнути когнітивних викривлень, адже вони є частиною нашого мислення. Проте ми можемо навчитися їх помічати, ставити запитання і сповільнювати свої реакції. Саме це і є критичне мислення та медіаграмотність.

Коротка рефлексія:

Яке з викривлень здалося вам найбільш знайомим?
Чи можете згадати приклад з власного життя, коли ви потрапили в когнітивну пастку?
Як це вплинуло на ваші рішення?

Завдання

1. “Когнітивні граблі” 🙂

Мета: навчитися розпізнавати когнітивні викривлення в реалістичних ситуаціях, пояснювати їхню дію та знаходити способи “обеззброїти” їх.

Формат: робота в малих групах або в парах.

1. Підготовка (вчитель)
Підготуйте 6 коротких сценаріїв або карток, у кожному з яких закладено 1–2 когнітивні викривлення. Сценарії мають бути: короткі (4–6 речень) і правдоподібні, пов’язані з повсякденним життям, соцмережами, навчанням, кар’єрними виборами, медіа.

2. Хід вправи

Обʼєднайте клас в мінігрупи). Кожна група отримує 1–2 сценарії (роздруковані або показані на екрані).
Завдання групам:
- Прочитати сценарій.
- Визначити, які когнітивні пастки / викривлення у ньому діють.
- Пояснити, як саме вони вплинули на рішення / судження героя.
- Сформулювати “антитіла”: тобто критичну стратегію або запитання, яке допомогло уникнути цієї пастки.
Презентація: кожна група коротко представляє свій сценарій, називає викривлення та пропонує “засіб захисту”.
Інші групи можуть доповнювати або ставити запитання.

3. Обговорення і рефлексія
Запитайте в класу:

Які пастки траплялися найчастіше?
Чому саме ці викривлення легко “спрацьовують”?
Чи впізнали ви себе або знайомих у цих прикладах?

Які “антитіла” виявилися найдієвішими?

Приклади сценаріїв:

Сценарій 1 (Confirmation + Availability):
Марко бачить у новинах ще одне відео про шахрайство. Він згадує, що таке часто показують, і думає: “Це вже сталося з половиною країни, краще я взагалі не виходитиму з дому!”

Сценарій 2 (Anchoring + Framing):
Інтернет-магазин рекламує курс: “Ціна 5000 грн, але сьогодні лише 999!”. У описі пишуть: “95% учнів стали успішними після навчання”. Катя одразу вирішує купити, не шукаючи інших варіантів.

Сценарій 3 (Bandwagon + Halo):
Популярний блогер радить нову дієту, а в коментарях усі пишуть, що вона чудова. Оля не перевіряє інформацію і починає дотримуватися цієї дієти, бо думає: “Якщо всі і блогер схвалюють, значить працює”.

Сценарій 4 (Dunning–Kruger):
Ігор подивився кілька відео на YouTube і вирішив, що він “майже юрист”. Він починає давати правові поради однокласникам і впевнений у своїх знаннях.

Сценарій 5 (Sunk cost + Groupthink):
Група учнів витратила два тижні на підготовку слабкого проєкту. Дехто бачить проблеми, але всі вирішують нічого не змінювати, бо “вже стільки зроблено” і “так зручно для всіх”.

Сценарій 6 (Framing + Confirmation):
У новинах заголовок: “Небезпечний новий тренд серед підлітків!”. Насправді текст про один випадок в іншій країні, але Дмитро впевнений, що “усі підлітки тепер це роблять”.

2. Робота з кейсами. Фейк-розбір: коментуй, перевіряй, критикуй.

Мета: навчитися аналізувати знайдені фейки, зіставляти їхні характеристики і аргументувати свої висновки.

Хід вправи:

Обʼєднайте клас в пари або групи.
Кожна група отримує 1–2 фейки з добірки прикладів з DW https://www.dw.com/uk/faktcek-dw-najkurjoznisi-fejki-2023-roku/a-67769310
Завдання:
- Скласти список запитань, які допоможуть перевірити цей фейк (наприклад, “Хто автор?”, “Які джерела?”, “Чи є офіційна реакція?”).
- Пропонувати альтернативні пояснення або версії, які можуть бути правдою.
Презентувати коротко (2 хв) у класі свої висновки.

У цій вправі можна застосувати методику SIFT (Stop, Investigate, Find better coverage, Trace).

SIFT – це простий спосіб перевіряти онлайн-контент: зупинись, досліди джерело, знайди надійніше висвітлення, простеж першоджерело тверджень або медіа. Цей метод створив освітній технолог Майк Колфілд як продовження свого підходу “Four Moves & a Habit” (pressbooks.pub).

Stop: що саме привернуло твою увагу до цього твердження?
Investigate: хто автор цього матеріалу? Чи це відомий сайт або сторінка в соцмережах?
Find better coverage: чи є інші джерела, які пишуть про це, або вже спростували цю інформацію?
Trace: яке є першоджерело – офіційне повідомлення, дослідження чи інтерв’ю?

Тіктокерка виграла судовий позов проти батьків, тому що вона народилася без їх згоди https://www.tiktok.com/@isatandstared/video/7106267896501947694

Американський літак, зниклий у 1955 році, знову з’явився через 37 років https://perma.cc/7AG7-H59H

Швеція організовує турнір із секс-спорту https://timesofindia.indiatimes.com/life-style/spotlight/sweden-will-soon-host-the-european-sex-championship/articleshow/100743798.cms?from=mdr

Підводний апарат “Титан” був знайдений порожнім https://archive.org/details/6-21-2023-facebook-post-by-timothy-junior

Діснейленд демонтував замок Попелюшки

Насіння чіа допоможе взяти під контроль перебіг діабету

3. Практичне завдання: “Створи фейкову новину”

Мета: розвинути здатність розпізнавати механізми створення та поширення фейкової інформації; поглибити розуміння структури наративів, емоційних тригерів і маніпулятивних технік; відпрацювати інструменти фактчекінгу через “перевернуту роль”.

Умова завдання:

Працюйте в мінігрупах

Ви – команда SMM-редакторів розважального сайту, яка прагне швидко зацікавити підлітків. Ваше завдання – придумати фейкову новину, що виглядає правдоподібно, швидко розлітається і викликає емоції.

Крок 1. Оберіть тему

Оберіть одну з наведених тем (або придумайте власну у межах здорового глузду 🙂):

Нові дивовижні винаходи або технології (наприклад, “розумні рюкзаки, які читають думки”).
Абсурдні досягнення (наприклад, “стартап винайшов спосіб отримувати Wi-Fi з дерев”).
Незвичайні явища природи або тварин (“у Карпатах помітили фламінго з GPS-трекером”).
Сюрпризи зі світу освіти (“в українських школах з’являться уроки сну як новий предмет”).
Попкультурні новини (“український TikToker підкорив Голлівуд завдяки мемам”).

Крок 2. Визначте цільову аудиторію

Опишіть, для кого ця фейкова новина призначена (визначе цільову аудиторію):

Старшокласники 14–17 років.
Студенти 18–22 років.
Молоді батьки.
Прихильники нових технологій.
Люди, які довіряють соцмережам без перевірки джерел.

Поміркуйте: які емоції новина має викликати у цієї аудиторії (здивування, сміх, обурення, натхнення).

Крок 3. Сформулюйте головний наратив і гачок

Яка ключова ідея або повідомлення вашої фейкової новини?
Який заголовок приверне увагу в соцмережах? (пам’ятайте: він має бути коротким, емоційним і викликати бажання поділитися)
Які візуальні елементи або “псевдодокази” ви могли б використати (наприклад, відредаговані фото, скриншоти, “очевидці”)?

Крок 4. Створіть коротку фейкову новину (3–5 речень)

У тексті має бути:

яскравий вступ (гачок),
основне “повідомлення” (звучить правдоподібно),
деталь або елемент, який додає відчуття реальності (наприклад, “за словами експертів з Лондона…”).
емоційний акцент.

Крок 5. Презентуйте фейк і обміняйтеся з іншою групою

Кожна команда презентує свою фейкову новину.

Крок 6. Рефлексія

Обговоріть у класі:

Що зробило фейкову новину переконливою?
Які техніки маніпуляції ви застосували?
Що допомогло іншим командам її викрити?
Які висновки ви зробили про власне сприйняття інформації?

Порада для вчителя / вчительки:

Обирайте для фейків лише безпечні, жартівливі або фантастичні теми, уникаючи політичних, релігійних, воєнних і чутливих питань. Радьте учням використовувати реалістичні формати поширення, наприклад Instagram Story, Telegram-пост чи новинний заголовок. Зверніть увагу, що навіть добре підготовлені учні можуть легко повірити у правдоподібний фейк.

Рефлексія

4. “3 речі, які я дізнався/лася”.

Мета: закріпити ключові знання та особисті інсайти після насиченого уроку.

Формат: індивідуальна робота .

Запропонуйте учням і ученицям порефлексувати в зошиті:

1 нове поняття або інструмент, який я запам’ятав(-ла),
1 когнітивна пастка або викривлення, яке мене здивувало,
1 ідея або стратегія, яку я хочу спробувати у житті.

Дайте 2–3 хвилини на індивідуальне заповнення.

5. Самооцінка “Моя здатність виявляти маніпуляції”.

Мета: розвивати метапізнання, сформувати усвідомлення власного рівня критичності та відстежити прогрес.

Формат: індивідуальна шкала самооцінки + коротке обговорення.

Інструкція:

Запропонуйте кожному і кожній поставити позначку, яка відповідає його / її поточному стану після уроку.
Шкала від 0 до 10, де 0 – “Я легко піддаюся маніпуляціям і фейкам”, а 10 – “Я дуже добре вмію розпізнавати маніпуляції і завжди перевіряю інформацію”.

0____________________________________________________________________________________10

Додайте два короткі запитання для запису або обговорення в парах:

Що вплинуло на твою оцінку саме зараз?
Що могло б допомогти підняти її на 1–2 бали протягом наступного місяця?

З чим ще можна попрацювати?

Стаття “Нестандартні способи розвинути критичне мислення”
6 незвичних порад про те, як навчитися критично мислити та протистояти фейкам
https://www.unicef.org/ukraine/stories/6-tips-teens-how-develop-critical-thinking
Уроки про розвиток критичного мислення на сайті НУШ:
https://nus.org.ua/2020/02/06/urok-shho-rozvyvaye-krytychne-myslennya-struktura-i-metody-chastyna-i/
https://nus.org.ua/2017/09/12/krytychne-myslennya-2/
Освітній серіал з кібербезпеки на Дія.Освіта
https://osvita.diia.gov.ua/courses/personal-cyberhygiene?fbclid=IwY2xjawNI-cxleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFHU1RrRnFTOFQxV1YzcGxtAR4CWq11plZL5dciFLHzFd4g0fqG9xn--WIrIzS2SonKeDk1krs357osw0S64w_aem_eByIznxQyoB9u9cfL-y2Qw

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 49. Майстерність критичного мислення

Опорні поняття

Критичне мислення
Оптичні ілюзії
ШІ – штучний інтелект
Фейк
Медіаграмотність
Когнітивні пастки і викривлення
Упередження підтвердження
Евристика доступності
Ефект ореолу
Ефект якоря
Ефект більшості
Надмірна впевненість
Пастка невідшкодованих витрат
Ефект формулювання
Ефект Даннінга–Крюґера
Групове мислення
Клікбейт
Алгоритми соціальних мереж
Інформаційні бульбашки
Метод SIFT

На цьому уроці ти

дізнаєшся, як мозок може обманювати тебе через ілюзії та викривлення;
ознайомишся з найпоширенішими когнітивними пастками і навчишся їх розпізнавати;
побачиш, як медіа та реклама використовують ці викривлення для впливу;
потренуєшся перевіряти фейки за допомогою простих інструментів;
попрактикуєшся створювати і викривати маніпулятивні повідомлення.

Гачок

А що, якщо твій мозок прямо зараз тебе обманює, а ти цього навіть не помічаєш?!?

Поміркуй:

Чи можна довіряти власним очам, пам’яті і судженням на 100 %? А якщо ні, то як часто ми помиляємось, навіть не помічаючи цього?

Роздивись ілюзії, що нижче:
- Яка лінія довша?
- Скільки ніг у слона?
- Кого / що ти бачиш на картинці?
Поміркуй:
- Чому ти впевнений/-на саме в цій відповіді?
- Що ти відчуваєш, коли бачиш, що інші бачать інакше?

Наш мозок швидко створює історії з того, що ми бачимо. З ілюзіями ми це щойно відчули на собі, а в медіа часто навіть не помічаємо, як нас можуть обманути.

Покажіть коротке фейкове відео, яке створив ШІ: у ньому “кенгуру з квитком” намагається сісти на літак, але співробітники “авіакомпанії” його не пускають https://www.instagram.com/p/DKFkqenMph3/

Відео “Кенгуру емоційної підтримки” https://www.instagram.com/p/DKFkqenMph3/

Експерт Оксфордського університету аналізує це відео https://www.youtube.com/shorts/u-AIT2MOOes

Після перегляду поміркуйте в класі:

Які когнітивні пастки або викривлення могли спрацювати у тих, хто повірив у це відео?
Як це пов’язано з нашим головним питанням уроку? (Памʼятаєш гачок: “А якщо ваш мозок прямо зараз вас обманює, а ви цього навіть не помічаєте?” – приклади вже є: оптична ілюзія + відео).

Теорія

Критичне мислення і медіа: когнітивні пастки і етичні дилеми

Чому іноді ми віримо в речі, які потім виявляються неправдою?

Наприклад: “Ми використовуємо лише 10% мозку” або “Сині кольори одягу завжди роблять нас спокійними”.