Урок 52. Креативність

Урок 52. Креативність

---

• Креативність
• Творча уява
• Дивергентне мислення
• Дефолтна мережа мозку
• Гнучкість мислення
• Асоціативність
• Фази творчого процесу (підготовка, інкубація, інсайт, реалізація)
• Модель креативності 4С (мікро-, повсякденна, професійна, геніальна креативність)
• Допитливість
• СКАМПЕР
• Таксономія Блума

---

Порада для вчителя / вчительки: 

Ви розпочинаєте нову тему “Креативність”. Протягом двох уроків учні та учениці дізнаються, як виникають ідеї, що змінюють світ, що таке гнучкість і відкритість мислення, як ризик і цікавість допомагають творчості, а також спробують різні способи створення ідей. Ваше завдання – показати учням і ученицям, що креативність – це не вроджений талант, а навичка, яку можна розвивати.

---

Mentimeter  “Креативність: як ви її бачите”.

Слайд 1.
“Що для вас означає креативність?”
Інструкція для учнів і учениць: напишіть 2–3 слова або асоціації, які першими спадають на думку, коли чуєте слово “креативність”.

Слайд 2.
“Хто або що для вас є символом креативу?”
Формат: Open text або Image choice (можна додати кілька іконок – художник, винахідник, підприємець, учитель, музикант тощо).
Інструкція: напишіть ім’я, предмет, образ або подію, що уособлює для вас креативність.

Слайд 3.
“Що вам допомагає або заважає бути креативними?”
Формат: шкала або multiple choice (можна обрати кілька варіантів).

---

1.  “Ідеї, що змінили світ”.

Дайте учням і ученицям час для ознайомлення з короткими історіями відомих брендів. 

Обговоріть в класі:

• Що спільного між цими компаніями, попри те, що вони з різних галузей?
• Що допомогло їм не здатися?
• Яку роль відіграла допитливість, гнучкість, ризик?
• Коли у вашому житті складна ситуація спонукала вас мислити інакше?

2.  “Брендова ін’єкція” (трансформаційно-творча вправа).

Мета: перевести принципи креативності з пасивного сприйняття в активну генерацію ідей.

Хід:

• Обʼєднайте клас в команди, кожна “стає” однією компанією.

Завдання:

1. Зрозуміти суть їхнього креативного підходу (наприклад, LEGO – універсальність і комбінування; Dyson – інженерний прорив і впертість; IKEA – зміна моделі споживання).
2. Уявити, що ця компанія приходить у сферу освіти / шкільного життя.
3. Придумати 1 продукт / послугу / інновацію в освіті у стилі цієї компанії (наприклад: “LEGO-школа” – модульна система курсів, які учні самі комбінують).

Презентації ідей – короткі, як пітчинг стартапу.

---

Креативність – природа, механізми, розвиток

У сучасному світі, де технології, автоматизація та штучний інтелект розвиваються дуже швидко, людська креативність стає важливою конкурентною перевагою.

Креативність – це здатність створювати нові, оригінальні та корисні ідеї, рішення або підходи (Verywell Mind) 

Значення у професійному житті:

Сьогодні багато рутинних завдань автоматизуються, і саме здатність мислити нестандартно допомагає людині виділятися.

Всесвітній економічний форум відносить креативність до трійки найважливіших навичок майбутнього. Масштабні огляди також підтверджують, що креативність є ключовою навичкою для майбутньої роботи ScienceDirect.  

Вона допомагає компаніям і командам знаходити нестандартні рішення, створювати інноваційні продукти та швидко пристосовуватися до змін.

Значення в особистому житті

Креативність розвиває гнучкість, адаптивність, допитливість, упевненість у собі. Дослідження (у т.ч. Being Creative Makes You Happier: The Positive Effect of Creativity on Subjective Well-Being) показують, що творчість пов’язана з життєвим задоволенням, гнучкістю мислення та здатністю пристосовуватися до змін. Вона допомагає знаходити свої унікальні шляхи у навчанні, кар’єрі та стосунках.

Розвиток творчої уяви 

Уява є основою креативності. Вона допомагає поєднувати знайомі елементи у нові структури, виходити за межі власного досвіду та створювати уявні моделі майбутнього.

Класичні дослідження Гілфорда (1950) довели, що творча уява тісно пов’язана з дивергентним мисленням, тобто здатністю генерувати багато різних ідей.

Сучасні нейронаукові дослідження підтверджують, що уява активує дефолт-мережу мозку (Default Mode Network). Ця мережа пов’язана з асоціативним мисленням і створенням уявних сценаріїв.

Інтерактив: 

Коротка вправа “Уяви об’єкт по-новому”: покажіть учням й ученицям звичний предмет (наприклад, зошит) і запропонуйте за 1 хв придумати 5 несподіваних способів його застосування.

Елементи креативного мислення

Згідно з дослідженнями Guilford (1950), Torrance (1974) та сучасними моделями (Runco & Acar, 2012), ключовими складовими креативного мислення є:

1. Гнучкість – вміння змінювати підхід, бачити альтернативи.
   Приклад: Netflix перейшов від DVD-сервісу до стримінгу, радикально змінивши бізнес-модель.
2. Відкритість – готовність приймати нове, неочікуване, незвичне.
   Приклад: Crocs ламали естетичні стандарти, але стали символом самовираження.
3. Асоціативність – здатність поєднувати віддалені поняття в нові комбінації.
   Приклад: Dyson об’єднав пилосос і промислові циклони.
4. Вихід за межі звичного – ламання шаблонів, переосмислення норм.
   Приклад: Airbnb перетворив приватні квартири на туристичне житло, зламавши готельну монополію.

Фази творчого процесу

Модель Грема Уолласа (1926), одна з найвідоміших, описує чотири ключові фази творчості (Medium):

1. Підготовка – збір інформації, спостереження, вивчення проблеми.
   Наприклад: дослідження вподобань користувачів перед запуском продукту.
2. Інкубація – відхід від проблеми, неусвідомлена робота мозку.
   Наприклад: ідеї приходять під час прогулянки чи душу.
3. Натхнення / інсайт – момент раптового осяяння, коли з’являється ідея.
4. Реалізація / перевірка – тестування ідеї, доопрацювання, упровадження.

Сучасні когнітивні дослідження підтверджують існування інкубаційного ефекту: короткий відпочинок або зміна діяльності допомагають інсайтам зʼявлятись.

Види креативності: модель 4С (Kaufman & Beghetto, 2009)

Ця модель розділяє креативність на чотири рівні залежно від масштабу та впливу. Вона корисна тим, що показує: креативність – це не тільки великі відкриття, а й щоденні дії кожної людини.

1. Mini-c (мікрокреативність)

Це особисті інсайти, маленькі відкриття, які важливі саме для вас, навіть якщо інші їх не помічають. Це момент, коли ви по-новому щось розумієте або пробуєте новий спосіб дії.

Приклади:

• Учень раптом розуміє, як розв’язувати задачу іншим, більш простим способом.
• Хтось придумує власний спосіб запам’ятовувати слова англійською.
• Дитина вигадує нову гру у дворі.

2. Little-c (повсякденна креативність)

Творчість у повсякденному житті проявляється у діях, які виходять за межі звичного, хоча не завжди змінюють світ. Вона також означає гнучке мислення та пошук нестандартних рішень у різних життєвих ситуаціях.

Приклади:

• Ви знайшли новий спосіб організувати свій день, щоб не запізнюватися.
• Придумали креативне привітання на день народження.
• Зробили шкільний проєкт по-новому, не так як “завжди роблять”.
  

3. Pro-C (професійна креативність)

На цьому рівні людина вже має досвід і знання у своїй сфері та починає створювати власні ідеї або продукти, які визнають професіонали. Це може бути креативність інженерів, дизайнерів, науковців, викладачів чи стартаперів.

Приклади:

• Програміст створює новий зручний інтерфейс.
• Архітектор проєктує будинок у нетиповому стилі.
• Учителька змінює методику уроків так, що діти починають краще розуміти матеріал.

4. Big-C (геніальна креативність)

Це великі прориви, які змінюють цілу сферу, культуру або історію. Це рівень Ейнштейна, Стів Джобса, Марії Кюрі, Леонардо да Вінчі (а може і твій!)

Приклади:

• Винайдення Інтернету.
• Створення iPhone, який перевернув уявлення про мобільний зв’язок.
• Відкриття пеніциліну, яке врятувало мільйони життів.

Зв’язок між креативністю та емоційною свободою, ризиком, допитливістю

Креативність тісно пов’язана з внутрішнім станом людини. Для цієї якості важлива емоційна свобода і простір, у якому можна помилятися, експериментувати та залишатися собою. Психологічна безпека – це основа командної творчості.

Креативність також пов’язана з ризиком і готовністю діяти нестандартно та порушувати звичні правила. Це підтверджують історії Tesla, Airbnb, YouTube і Starbucks, які спочатку здавалися дивними або непотрібними ідеями.

Найсильнішим рушієм креативності є допитливість, адже саме допитливі люди частіше поєднують різні сфери знань і завдяки цьому стають креативнішими.

Перегляд відео How to generate the most Creative Ideas (even if you are not creative)

Запропонуйте класу подивитись короткий відеоролик (на жаль, лише англійською мовою, є субтитри, також англ. мовою) How to generate the most Creative Ideas(even if you are not creative)

Як генерувати найкреативніші ідеї (навіть якщо ви вважаєте себе некреативними)  – основні тези ролика:

Креативність – це система, а не талант. Великі ідеї народжуються з комбінації вже відомих елементів (“idea stacking”): iPhone = телефон + інтернет + сенсор; Шекспір переробляв сюжети; Ейнштейн використовував попередні теорії.

Один інструмент: Idea Stacking

• Споживай зміст свідомо (для подальшого творення, а не пасивного споживання).
• Фіксуй усе цікаве (ідеї, факти, інсайти, навіть розрізнені).
• Шукай неочікувані поєднання: “Що, якщо зміксувати X з Y?” або “Як застосувати цю ідею до іншої проблеми?”
  Приклад: подкаст не у студії, а в лісі / на пляжі – новизна через контекст.

5 практичних принципів

1. Кількість – зв’язки – якість: більше “вхідних” – більше комбінацій і шанс на прорив.
2. Комбінуй далеке: інновація частіше на перетині віддалених сфер.
3. Записуй регулярно: ідеї зникають, якщо їх не фіксувати.
4. Грайся контекстом: зміна середовища вже генерує новизну.
5. Створюй зараз, вдосконалюй потім: дія важливіша за очікування “ідеального” моменту.

3.  “Як перетворити звичайне на незвичайне?”

Мета: розвинути креативне і критичне мислення через переосмислення звичних предметів або процесів.

Формат: робота в мінігрупах по 3–4 особи.

Хід вправи

Етап 1. Генерація ідей за методом SCAMPER 

Кожна група обирає один предмет або процес (олівець, чашка, рюкзак, шкільна перерва, транспорт, домашнє завдання)  і працює з таблицею SCAMPER.

Завдання: створити 1–2 нові, нестандартні варіанти свого предмета. Подумайте, як можна зробити його незвичним, кориснішим, красивішим, більш екологічним чи веселішим.

Метод SCAMPER – це одна з найвідоміших технік розвитку креативного мислення, створена американським дослідником Бобом Еберле (Bob Eberle) у 1970-х роках. Вона допомагає генерувати нові ідеї, перетворюючи вже наявні продукти, процеси або концепції за допомогою семи типів мисленнєвих дій:

S – Substitute (замінити) – що можна змінити або замінити в ідеї чи об’єкті?
C – Combine (поєднати) – що можна об’єднати, щоб створити щось нове?
A – Adapt (адаптувати) – як можна пристосувати до іншої мети чи контексту?
M – Modify/Magnify (модифікувати, посилити) – що можна збільшити, змінити або покращити?
P – Put to another use (використати інакше) – як це можна використати по-новому?
E – Eliminate (усунути) – що можна прибрати, спростити, мінімізувати?
R – Reverse / Rearrange (перевернути, переставити) – що буде, якщо все зробити навпаки або змінити порядок дій?

SCAMPER стимулює і креативне, і критичне мислення, бо вимагає ставити уточнювальні запитання, бачити альтернативи, оцінювати наслідки. Цей метод часто використовують у дизайн-мисленні, інноваціях, освіті та командній творчості.

(Приклад: рюкзак)

Етап	Запитання	Ідеї учнів і учениць
S – Substitute (замінити)	Що можна замінити у предметі?	Замість тканини – перероблений екопластик, матеріал, що самоочищується від пилу.
C – Combine (поєднати)	З чим можна поєднати, щоб створити нову функцію або ефект?	Поєднати з сонячною панеллю для зарядки телефону або Bluetooth-колонкою.
A – Adapt (адаптувати)	Як можна пристосувати цей предмет для іншої мети чи контексту?	Рюкзак-трансформер, який розкладається у туристичний стілець або мінінамет.
M – Modify / Magnify (змінити, посилити)	Що можна змінити у формі, кольорі, розмірі або матеріалі, щоб покращити?	Гнучкий рюкзак, який змінює об’єм; з LED-підсвічуванням для безпеки.
P – Put to another use (використати інакше)	Як цей предмет можна використати по-іншому?	Рюкзак як портативний зарядний центр або мікроофіс для навчання.
E – Eliminate (усунути)	Що можна прибрати або спростити, щоб зробити ефективніше?	Прибрати зайві кишені, зробити легшим, залишити три основні секції.
R – Reverse / Rearrange (перевернути / переставити)	Що буде, якщо все зробити навпаки або змінити порядок?	Блискавка зі спини (антикрадійський дизайн); рюкзак, який носять попереду.

Етап 2. Після генерації ідей кожна група робить безпекову оцінку (“Health & Safety check”):

• Чи не створює це додаткового ризику?
• Як ідея підтримує режим сну / руху / балансу або психологічну безпеку?

Етап 3. Презентація ідей 

Кожна група презентує свій “новий продукт” у форматі короткого пітчу. 

Етап 4. Рефлексія 

• Що допомогло придумати найцікавіші ідеї?
• Як критичне мислення допомогло зробити ідеї реальнішими?
• Чому важливо не тільки вигадувати, а й аналізувати?
  

4. “Еволюція ідеї” (за методикою “Шість запитань Блума”).

Мета: навчитися аналізувати процес розвитку ідей – від задуму до реалізації; розвивати критичне мислення, уміння ставити запитання різних рівнів і оцінювати ідеї з позиції користі, реалістичності й цінності.

Формат: робота в групах або парах.  

Хід вправи

1. Вступ 

Поясніть учням і ученицям, що кожна ідея проходить шлях – від простого спостереження до готового продукту. Запропонуйте подивитись на цей шлях через шість рівнів мислення – від знання до створення, за Бенджаміном Блумом.

Метод “Шість запитань Блума” (або “Коло питань”) базується на таксономії Бенджаміна Блума, яка допомагає розвивати критичне мислення через послідовність запитань різного рівня складності.
Потрібно переходити від простого розуміння фактів до аналізу, оцінки та створення нових ідей.

Шість типів запитань:

1. Пам’ятай (Remember) – що ти знаєш про це?
2. Розумій (Understand) – як ти можеш пояснити це своїми словами?
3. Застосовуй (Apply) – як можна використати це у житті?
4. Аналізуй (Analyze) – які частини має ця ідея, що між ними спільного чи відмінного?
5. Оцінюй (Evaluate) – що в цій ідеї ефективне, а що можна покращити?
6. Створюй (Create) – яку нову ідею, рішення або продукт ти можеш запропонувати?

2. Робота в групах 

Кожна група отримує і досліджує одну історію ідеї: TikTok, Crocs (взуття), Netflix, Velcro (застібки – липучки), GoPro, Starbucks, Tesla, Airbnb, Minecraft. 

Потрібно пройти шість рівнів мислення Блума, ставлячи та обговорюючи запитання відповідного типу.

Рівень Блума	Приклади запитань	Очікуваний результат
1. Пам’ятай	Що саме було винайдено / створено? Хто був автором?	Відтворення базових фактів.
2. Розумій	Яку потребу або проблему вирішувала ця ідея?	Усвідомлення суті задуму.
3. Застосовуй	Як ця ідея вплинула на життя людей або галузь?	Пошук реального впливу.
4. Аналізуй	Які чинники допомогли реалізувати ідею? Що могло завадити?	Розуміння контексту й процесу.
5. Оцінюй	Чому ця ідея стала успішною / або не відразу спрацювала? Які рішення були правильними чи ризикованими?	Критична оцінка дій, стратегій, помилок.
6. Створюй	Як би ви сьогодні вдосконалили або трансформували цю ідею? Що б ви додали чи змінили?	Генерація нової ідеї на основі аналізу.

3. Презентація

Кожна група коротко презентує: основні відповіді за шістьма рівнями,
свій “оновлений варіант” ідеї (наприклад, “ TikTok 2.0” або “Crocs нового покоління”).

4. Рефлексія

Колективне обговорення:

• Який рівень мислення був для вас найскладніший?
• Чому важливо вміти ставити запитання різних рівнів до будь-якої ідеї?
• Як ця методика допомагає не лише оцінювати, а й розвивати власну креативність?

Порада для вчителя / вчительки: 

Цю вправу зручно використовувати після блоку про “фази творчого процесу” або після вправи на генерацію ідей (SCAMPER). Учні бачать, як креативність і критичність взаємодіють: ідеї народжуються у свободі, але розвиваються через аналіз і уточнення. Якщо часу менше, можна дати лише 3 рівні (аналізуй – оцінюй – створюй).

---

5. “Мій креативний ДНК-профіль”.

Мета: допомогти учням і ученицям усвідомити власний потенціал креативності, перевести фокус із зовнішніх прикладів на внутрішні ресурси, досвід і установки.

Формат: індивідуальна робота + обмін у парах.

1. Індивідуальна робота – учні заповнюють таблицю з категоріями:

Компонент “креативного ДНК”	Підказки для роздумів
Інтереси	Що мені цікаво досліджувати або створювати навіть без оцінок?
Цінності	Що для мене важливо в будь-якій творчій діяльності (свобода, користь, краса, гумор, зміни)?
Таланти / навички	У чому я відчуваю “легкість”? Що виходить природно?
Парадоксальні риси	Які мої “дивності” або нестандартні реакції можуть бути джерелом ідей?
Незвичні ідеї	Які думки чи спостереження здаються “надто сміливими”, але не покидають мене?

2. Індивідуальна робота

Учні і учениці відповідають письмово на три питання:

а) Три сфери, у яких я вже виявляю креативність (навіть якщо це дрібниці)
Наприклад: у спілкуванні з друзями, у шкільних проєктах, у вигадуванні рецептів, у способі організовувати свій день, у хобі.

б) Дві сфери, у яких я хотів/ла б розвивати креативність
Це можуть бути навчальні предмети, професійні сфери, особисті інтереси чи соціальні ініціативи.

в) Одна “божевільна ідея”, яку я ніколи не наважувався/лася озвучити
Ідея може бути смішною, дивною, утопічною або серйозною. Головне – дати їй місце на папері.

3. Обмін у парах

Об’єднайте учасників у пари. Поясніть правила: один говорить, інший активно слухає, не перебиває і не оцінює; простір – безпечний, тут можна ділитися будь-чим; після розповіді – коротка підтримувальна реакція (на кшталт “це цікаво”, “класна ідея”, “ніколи не думав про це так”).

4. Рефлексія – колективне коло:

• Що я дізнався / дізналася про себе?
• Де я вже живу креативно, навіть не помічаючи цього?
• Що заважає мені частіше проявляти свою унікальність?

Порада для вчителя / вчительки: 

Ця вправа потребує емоційної безпеки – перед нею можна зробити коротку розминку або домовитися про “правила простору довіри”. Не обговорюйте “божевільні ідеї” публічно, якщо хтось не хоче ділитися.

---

“10 джерел моєї креативності”

Створи “10 джерел моєї креативності” у форматі постера або мініесе (1 сторінка).

Опиши або візуалізуй, звідки ти береш натхнення та нові ідеї: це можуть бути люди, місця, емоції, книги, фільми, хобі, спостереження чи випадкові події.

Додай коротке пояснення, чому саме ці джерела надихають тебе бути творчим або творчою.

1. Подкаст “Простим словами” Відкрий свою креативність.

У цьому епізоді подкасту “Простими словами” співзасновник Banda Agency Паша Вржещ ділиться особистим досвідом побудови творчого життя і своїм поглядом на природу креативності.  

Відкрий свою креативність: Паша Вржещ. Творче мислення лише для обраних? | Простими словами

2. Книга Остіна Клеона “Кради як митець”. 

Креативні фішки, про які тобі ніхто не розповість” (Steal Like an Artist) – це короткий, надихаючий маніфест про те, що креативність не означає створювати з нуля, а вміти поєднувати, переосмислювати і перетворювати ідеї інших.

Автор доводить: усі митці “крадуть”,  тобто вчаться, надихаються, спираються на чужі ідеї, додаючи власний погляд. Клеон подає 10 простих принципів, серед яких:

• нічого нового немає – є тільки нові поєднання;
• веди щоденник ідей;
• обмеження стимулюють творчість;
• роби те, що тебе захоплює, а не те, що очікують інші;
• ділись своїми ідеями, не чекай досконалості.

Урок 52. Креативність

---

• Креативність
• Творча уява
• Дивергентне мислення
• Дефолтна мережа мозку
• Гнучкість мислення
• Асоціативність
• Фази творчого процесу (підготовка, інкубація, інсайт, реалізація)
• Модель креативності 4С (мікро-, повсякденна, професійна, геніальна креативність)
• Допитливість
• СКАМПЕР
• Таксономія Блума

---

Mentimeter  “Креативність: як ви її бачите”.

Слайд 1.
Що для тебе означає креативність?
Напиши 2–3 слова або асоціації, які першими спадають на думку, коли чуєш слово “креативність”.

__________________________________________________________________________________________________

Слайд 2.
Хто або що для тебе є символом креативу?
Інструкція: напиши ім’я, предмет, образ або подію, що уособлює для тебе креативність.

__________________________________________________________________________________________________

Слайд 3.
“Що вам допомагає або заважає бути креативними?”
Формат: шкала або multiple choice (можна обрати кілька варіантів).

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

1.  “Ідеї, що змінили світ”.

Ознайомся з короткими історіями відомих брендів. 

Обговоріть у класі:

• Що спільного між цими компаніями, попри те, що вони з різних галузей?
• Що допомогло їм не здатися?
• Яку роль відіграла допитливість, гнучкість, ризик?
• Коли у вашому житті складна ситуація спонукала вас мислити інакше?

2.  “Брендова ін’єкція” (трансформаційно-творча вправа).

Хід:

• Обʼєднайте клас у команди, кожна “стає” однією компанією.

Завдання:

1. Зрозуміти суть їхнього креативного підходу (наприклад, LEGO – універсальність і комбінування; Dyson – інженерний прорив і впертість; IKEA – зміна моделі споживання).
2. Уявити, що ця компанія приходить у сферу освіти / шкільного життя.
3. Придумати 1 продукт / послугу / інновацію в освіті у стилі цієї компанії. (Наприклад: “LEGO-школа” – модульна система курсів, які учні самі комбінують.

Презентації ідей – короткі, як пітчинг стартапу.

---

Креативність – природа, механізми, розвиток

У сучасному світі, де технології, автоматизація та штучний інтелект розвиваються дуже швидко, людська креативність стає важливою конкурентною перевагою.

Креативність – це здатність створювати нові, оригінальні та корисні ідеї, рішення або підходи (Verywell Mind) 

Значення у професійному житті:

Сьогодні багато рутинних завдань автоматизуються, і саме здатність мислити нестандартно допомагає людині виділятися.

Всесвітній економічний форум відносить креативність до трійки найважливіших навичок майбутнього. Масштабні огляди також підтверджують, що креативність є ключовою навичкою для майбутньої роботи ScienceDirect.  

Вона допомагає компаніям і командам знаходити нестандартні рішення, створювати інноваційні продукти та швидко пристосовуватися до змін.

Значення в особистому житті

Креативність розвиває гнучкість, адаптивність, допитливість, впевненість у собі. Дослідження ( в т.ч. Being Creative Makes You Happier: The Positive Effect of Creativity on Subjective Well-Being) показують, що творчість пов’язана з життєвим задоволенням, гнучкістю мислення та здатністю пристосовуватися до змін. Вона допомагає знаходити свої унікальні шляхи у навчанні, кар’єрі та стосунках.

Розвиток творчої уяви 

Уява є основою креативності. Вона допомагає поєднувати знайомі елементи у нові структури, виходити за межі власного досвіду та створювати уявні моделі майбутнього.

Класичні дослідження Гілфорда (1950) довели, що творча уява тісно пов’язана з дивергентним мисленням, тобто здатністю генерувати багато різних ідей.

Сучасні нейронаукові дослідження підтверджують, що уява активує дефолт-мережу мозку (Default Mode Network). Ця мережа пов’язана з асоціативним мисленням і створенням уявних сценаріїв.

Інтерактив: 

Коротка вправа “Уяви об’єкт по-новому”: покажіть учням і ученицям звичний предмет (наприклад, зошит) і запропонуйте за 1 хв придумати 5 несподіваних способів його застосування.

Елементи креативного мислення

Згідно з дослідженнями Guilford (1950), Torrance (1974) та сучасними моделями (Runco & Acar, 2012), ключовими складовими креативного мислення є:

1. Гнучкість – вміння змінювати підхід, бачити альтернативи.
   Приклад: Netflix перейшов від DVD-сервісу до стримінгу, радикально змінивши бізнес-модель.
2. Відкритість – готовність приймати нове, неочікуване, незвичне.
   Приклад: Crocs ламали естетичні стандарти, але стали символом самовираження.
3. Асоціативність – здатність поєднувати віддалені поняття в нові комбінації.
   Приклад: Dyson об’єднав пилосос і промислові циклони.
4. Вихід за межі звичного – ламання шаблонів, переосмислення норм.
   Приклад: Airbnb перетворив приватні квартири на туристичне житло, зламавши готельну монополію.

Фази творчого процесу

Модель Грема Уолласа (1926), одна з найвідоміших, описує чотири ключові фази творчості (Medium):

1. Підготовка – збір інформації, спостереження, вивчення проблеми.
   Наприклад: дослідження вподобань користувачів перед запуском продукту.
2. Інкубація – відхід від проблеми, неусвідомлена робота мозку.
   Наприклад: ідеї приходять під час прогулянки чи душу.
3. Натхнення / інсайт – момент раптового осяяння, коли з’являється ідея.
4. Реалізація / перевірка – тестування ідеї, доопрацювання, впровадження.

Сучасні когнітивні дослідження підтверджують існування інкубаційного ефекту: короткий відпочинок або зміна діяльності допомагають інсайтам зʼявлятись.

Види креативності: Модель 4С (Kaufman & Beghetto, 2009)

Ця модель розділяє креативність на чотири рівні залежно від масштабу та впливу. Вона корисна тим, що показує: креативність – це не тільки великі відкриття, а й щоденні дії кожної людини.

1. Mini-c (мікрокреативність)

Це особисті інсайти, маленькі відкриття, які важливі саме для вас, навіть якщо інші їх не помічають. Це момент, коли ви по-новому щось розумієте або пробуєте новий спосіб дії.

Приклади:

• Учень раптом розуміє, як розв’язувати задачу іншим, більш простим способом.
• Хтось придумує власний спосіб запам’ятовувати слова англійською.
• Дитина вигадує нову гру у дворі.

2. Little-c (повсякденна креативність)

Творчість у повсякденному житті проявляється у діях, які виходять за межі звичного, хоча не завжди змінюють світ. Вона також означає гнучке мислення та пошук нестандартних рішень у різних життєвих ситуаціях.

Приклади:

• Ви знайшли новий спосіб організувати свій день, щоб не запізнюватися.
• Придумали креативне привітання на день народження.
• Зробили шкільний проєкт по-новому, не так як “завжди роблять”.
  

3. Pro-C (професійна креативність)

На цьому рівні людина вже має досвід і знання у своїй сфері та починає створювати власні ідеї або продукти, які визнають професіонали. Це може бути креативність інженерів, дизайнерів, науковців, викладачів чи стартаперів.

Приклади:

• Програміст створює новий зручний інтерфейс.
• Архітектор проєктує будинок у нетиповому стилі.
• Учителька змінює методику уроків так, що діти починають краще розуміти матеріал.

4. Big-C (геніальна креативність)

Це великі прориви, які змінюють цілу сферу, культуру або історію. Це рівень Ейнштейна, Стів Джобса, Марії Кюрі, Леонардо да Вінчі (а може і твій!)

Приклади:

• Винайдення Інтернету.
• Створення iPhone, який перевернув уявлення про мобільний зв’язок.
• Відкриття пеніциліну, яке врятувало мільйони життів.

Зв’язок між креативністю та емоційною свободою, ризиком, допитливістю

Креативність тісно пов’язана з внутрішнім станом людини. Для цієї якості важлива емоційна свобода і простір, у якому можна помилятися, експериментувати та залишатися собою. Психологічна безпека – це основа командної творчості.

Креативність також пов’язана з ризиком і готовністю діяти нестандартно та порушувати звичні правила. Це підтверджують історії Tesla, Airbnb, YouTube і Starbucks, які спочатку здавалися дивними або непотрібними ідеями.

Найсильнішим рушієм креативності є допитливість, адже саме допитливі люди частіше поєднують різні сфери знань і завдяки цьому стають креативнішими.

Перегляд відео How to generate the most Creative Ideas (even if you are not creative)

Запропонуйте класу подивитись короткий відеоролик (на жаль, лише англійською мовою, є субтитри, також англ. мовою) How to generate the most Creative Ideas(even if you are not creative)

Як генерувати найкреативніші ідеї (навіть якщо ви вважаєте себе некреативними)  – основні тези ролика:

Креативність – це система, а не талант. Великі ідеї народжуються з комбінації вже відомих елементів (“idea stacking”): iPhone = телефон + інтернет + сенсор; Шекспір переробляв сюжети; Ейнштейн використовував попередні теоріях.

Один інструмент: Idea Stacking

• Споживай зміст свідомо (для подальшого творення, а не пасивного споживання).
• Фіксуй усе цікаве (ідеї, факти, інсайти, навіть розрізнені).
• Шукай неочікувані поєднання: “Що, якщо зміксувати X з Y?” або “Як застосувати цю ідею до іншої проблеми?”.
  Приклад: подкаст не у студії, а в лісі / на пляжі – новизна через контекст.

5 практичних принципів

1. Кількість – зв’язки – якість: більше “вхідних” – більше комбінацій і шанс на прорив.
2. Комбінуй далеке: інновація частіше на перетині віддалених сфер.
3. Записуй регулярно: ідеї зникають, якщо їх не фіксувати.
4. Грайся контекстом: зміна середовища вже генерує новизну.
5. Створюй зараз, вдосконалюй потім: дія важливіша за очікування “ідеального” моменту.

3.  “Як перетворити звичайне на незвичайне?”

Формат: робота в мінігрупах по 3–4 особи.

Хід вправи

Етап 1. Генерація ідей за методом SCAMPER 

Кожна група обирає один предмет або процес (олівець, чашка, рюкзак, шкільна перерва, транспорт, домашнє завдання)  і працює з таблицею SCAMPER.

Завдання: створити 1–2 нові, нестандартні варіанти свого предмета. Подумайте, як можна зробити його незвичним, кориснішим, красивішим, більш екологічним чи веселішим.

Метод SCAMPER – це одна з найвідоміших технік розвитку креативного мислення, створена американським дослідником Бобом Еберле (Bob Eberle) у 1970-х роках. Вона допомагає генерувати нові ідеї, перетворюючи вже наявні продукти, процеси або концепції за допомогою семи типів мисленнєвих дій:

S – Substitute (замінити) – що можна змінити або замінити в ідеї чи об’єкті?
C – Combine (поєднати) – що можна об’єднати, щоб створити щось нове?
A – Adapt (адаптувати) – як можна пристосувати до іншої мети чи контексту?
M – Modify/Magnify (модифікувати, посилити) – що можна збільшити, змінити або покращити?
P – Put to another use (використати інакше) – як це можна використати по-новому?
E – Eliminate (усунути) – що можна прибрати, спростити, мінімізувати?
R – Reverse / Rearrange (перевернути, переставити) – що буде, якщо все зробити навпаки або змінити порядок дій?

SCAMPER стимулює і креативне, і критичне мислення, бо вимагає ставити уточнювальні запитання, бачити альтернативи, оцінювати наслідки. Цей метод часто використовують у дизайн-мисленні, інноваціях, освіті та командній творчості.

Приклад: рюкзак

Етап	Запитання	Ідеї учнів і учениць
S – Substitute (замінити)	Що можна замінити у предметі?	Замість тканини – перероблений екопластик, матеріал, що самоочищується від пилу.
C – Combine (поєднати)	З чим можна поєднати, щоб створити нову функцію або ефект?	Поєднати з сонячною панеллю для зарядки телефону або Bluetooth-колонкою.
A – Adapt (адаптувати)	Як можна пристосувати цей предмет для іншої мети чи контексту?	Рюкзак-трансформер, який розкладається у туристичний стілець або мінінамет.
M – Modify / Magnify (змінити, посилити)	Що можна змінити у формі, кольорі, розмірі або матеріалі, щоб покращити?	Гнучкий рюкзак, який змінює об’єм; з LED-підсвічуванням для безпеки.
P – Put to another use (використати інакше)	Як цей предмет можна використати по-іншому?	Рюкзак як портативний зарядний центр або мікро-офіс для навчання.
E – Eliminate (усунути)	Що можна прибрати або спростити, щоб зробити ефективніше?	Прибрати зайві кишені, зробити легшим, залишити три основні секції.
R – Reverse / Rearrange (перевернути / переставити)	Що буде, якщо все зробити навпаки або змінити порядок?	Блискавка зі спини (антикрадійський дизайн); рюкзак, який носять попереду.

Ваш варіант: _______________________________________________________________________________

Етап	Запитання	Ваша ідея
S – Substitute (замінити)	Що можна замінити у предметі?
C – Combine (поєднати)	З чим можна поєднати, щоб створити нову функцію або ефект?
A – Adapt (адаптувати)	Як можна пристосувати цей предмет для іншої мети чи контексту?
M – Modify / Magnify (змінити, посилити)	Що можна змінити у формі, кольорі, розмірі або матеріалі, щоб покращити?
P – Put to another use (використати інакше)	Як цей предмет можна використати по-іншому?
E – Eliminate (усунути)	Що можна прибрати або спростити, щоб зробити ефективніше?
R – Reverse / Rearrange (перевернути / переставити)	Що буде, якщо все зробити навпаки або змінити порядок?

Етап 2. Після генерації ідей кожна група робить безпекову оцінку (“Health & Safety check”):

• Чи не створює це додаткового ризику?
• Як ідея підтримує режим сну / руху / балансу або психологічну безпеку?

Етап 3. Презентація ідей 

Кожна група презентує свій “новий продукт” у форматі короткого пітчу. 

Етап 4. Рефлексія 

• Що допомогло придумати найцікавіші ідеї?
• Як критичне мислення допомогло зробити ідеї реальнішими?
• Чому важливо не тільки вигадувати, а й аналізувати?
  

4. “Еволюція ідеї” (за методикою “Шість запитань Блума”)

Формат: робота в групах або парах.  

Хід вправи

1. Вступ 

Кожна ідея проходить шлях від простого спостереження до готового продукту. Подивись на цей шлях через шість рівнів мислення – від знання до створення, за Бенджаміном Блумом.

Метод “Шість запитань Блума” (або “Коло питань”) базується на таксономії Бенджаміна Блума, яка допомагає розвивати критичне мислення через послідовність запитань різного рівня складності.
Потрібно переходити від простого розуміння фактів до аналізу, оцінки та створення нових ідей.

Шість типів запитань:

1. Пам’ятай (Remember) – що ти знаєш про це?
2. Розумій (Understand) – як ти можеш пояснити це своїми словами?
3. Застосовуй (Apply) – як можна використати це у житті?
4. Аналізуй (Analyze) – які частини має ця ідея, що між ними спільного чи відмінного?
5. Оцінюй (Evaluate) – що в цій ідеї ефективне, а що можна покращити?
6. Створюй (Create) – яку нову ідею, рішення або продукт ти можеш запропонувати?

2. Робота в групах 

Кожна група отримує і досліджує одну історію ідеї: TikTok, Crocs (взуття), Netflix, Velcro (застібки – липучки), GoPro, Starbucks, Tesla, Airbnb, Minecraft. 

Потрібно пройти шість рівнів мислення Блума, ставлячи та обговорюючи запитання відповідного типу.

Рівень Блума	Приклади запитань	Очікуваний результат
1. Пам’ятай	Що саме було винайдено / створено? Хто був автором?	Відтворення базових фактів.
2. Розумій	Яку потребу або проблему вирішувала ця ідея?	Усвідомлення суті задуму.
3. Застосовуй	Як ця ідея вплинула на життя людей або галузь?	Пошук реального впливу.
4. Аналізуй	Які чинники допомогли реалізувати ідею? Що могло завадити?	Розуміння контексту й процесу.
5. Оцінюй	Чому ця ідея стала успішною / або не відразу спрацювала? Які рішення були правильними чи ризикованими?	Критична оцінка дій, стратегій, помилок.
6. Створюй	Як би ви сьогодні вдосконалили або трансформували цю ідею? Що б ви додали чи змінили?	Генерація нової ідеї на основі аналізу.

Назва компанії / бренда / проєкта ______________________________________________________________

Рівень Блума	Запитання	Ваші відповіді
1. Пам’ятай	Що саме було винайдено / створено? Хто був автором?
2. Розумій	Яку потребу або проблему вирішувала ця ідея?
3. Застосовуй	Як ця ідея вплинула на життя людей або галузь?
4. Аналізуй	Які чинники допомогли реалізувати ідею? Що могло завадити?
5. Оцінюй	Чому ця ідея стала успішною / або не відразу спрацювала? Які рішення були правильними чи ризикованими?
6. Створюй	Як би ви сьогодні вдосконалили або трансформували цю ідею? Що б ви додали чи змінили?

3. Презентація

Кожна група коротко презентує: основні відповіді за шістьма рівнями,
свій “оновлений варіант” ідеї (наприклад, “ TikTok 2.0” або “Crocs нового покоління”).

4. Рефлексія

Колективне обговорення:

• Який рівень мислення був для вас найскладніший?
• Чому важливо вміти ставити запитання різних рівнів до будь-якої ідеї?
• Як ця методика допомагає не лише оцінювати, а й розвивати власну креативність?

---

5. “Мій креативний ДНК-профіль”.

Формат: індивідуальна робота + обмін у парах.

1. Індивідуальна робота – учні заповнюють таблицю з категоріями:

Компонент “креативного ДНК”	Підказки для роздумів
Інтереси	Що мені цікаво досліджувати або створювати навіть без оцінок?
Цінності	Що для мене важливо в будь-якій творчій діяльності (свобода, користь, краса, гумор, зміни)?
Таланти / навички	У чому я відчуваю “легкість”? Що виходить природно?
Парадоксальні риси	Які мої “дивності” або нестандартні реакції можуть бути джерелом ідей?
Незвичні ідеї	Які думки чи спостереження здаються “надто сміливими”, але не покидають мене?

Твоя відповідь:

Компонент “креативного ДНК”	Відповіді
Інтереси
Цінності
Таланти / навички
Парадоксальні риси
Незвичні ідеї

2. Індивідуальна робота

Дай відповіді на три питання:

а) Три сфери, у яких я вже виявляю креативність (навіть якщо це дрібниці)
Наприклад: у спілкуванні з друзями, у шкільних проєктах, у вигадуванні рецептів, у способі організовувати свій день, у хобі.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

б) Дві сфери, у яких я хотів/ла б розвивати креативність
Це можуть бути навчальні предмети, професійні сфери, особисті інтереси чи соціальні ініціативи.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

в) Одна “божевільна ідея”, яку я ніколи не наважувався/лася озвучити
Ідея може бути смішною, дивною, утопічною або серйозною. Головне – дати їй місце на папері.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Обмін у парах

Об’єднайтесь у пари.  Дотримуйтесь правил: один говорить, інший активно слухає, не перебиває і не оцінює; простір – безпечний, тут можна ділитися будь-чим; після розповіді – коротка підтримувальна реакція (на кшталт “це цікаво”, “класна ідея”, “ніколи не думав про це так”).

4. Рефлексія – колективне коло:

• Що я дізнався / дізналася про себе?
• Де я вже живу креативно, навіть не помічаючи цього?
• Що заважає мені частіше проявляти свою унікальність?

---

“10 джерел моєї креативності”

Створи “10 джерел моєї креативності” у форматі постера або мініесе.

Опиши або візуалізуй, звідки ти береш натхнення та нові ідеї: це можуть бути люди, місця, емоції, книги, фільми, хобі, спостереження чи випадкові події. Додай коротке пояснення, чому саме ці джерела надихають тебе бути творчим або творчою.

1. Подкаст “Простим словами” Відкрий свою креативність

У цьому епізоді подкасту “Простими словами” співзасновник Banda Agency Паша Вржещ ділиться особистим досвідом побудови творчого життя і своїм поглядом на природу креативності. 

Відкрий свою креативність: Паша Вржещ. Творче мислення лише для обраних? | Простими словами

2. Книга Остіна Клеона “Кради як митець”. 

Креативні фішки, про які тобі ніхто не розповість” (Steal Like an Artist) – це короткий, надихаючий маніфест про те, що креативність не означає створювати з нуля, а вміти поєднувати, переосмислювати й перетворювати ідеї інших.

Автор доводить: усі митці “крадуть”,  тобто вчаться, надихаються, спираються на чужі ідеї, додаючи власний погляд. Клеон подає 10 простих принципів, серед яких:

• нічого нового немає – є тільки нові поєднання;
• веди щоденник ідей;
• обмеження стимулюють творчість;
• роби те, що тебе захоплює, а не те, що очікують інші;
• ділись своїми ідеями, не чекай досконалості.