матеріал 2

Урок 53. Креативність

Матеріал

Урок 53. Креативність


Опорні поняття
  • Креативність
  • Інновація
  • Візуалізація
  • Сторітелінг
  • Нейронне дзеркалювання
  • Метафоричне мислення
  • Дизайн-мислення
  • Латеральне мислення
  • Інверсія
  • Мозковий штурм
  • Асоціативне мислення
  • Маєвтика Сократа
На цьому уроці ви попрацюєте з такими результатами навчання
  • моделює поведінку, яка приносить користь і задоволення для здоровʼя і життя, зважаючи на вплив зовнішніх факторів [12 СЗО 3.4.1-1];
  • зіставляє прогнозовані та непрогнозовані життєві ситуації [12 СЗО 2.1.1-1];
  • обґрунтовує рішення щодо вибору стратегії поведінки для збереження власних безпеки, здоровʼя та добробуту з урахуванням аналізу опрацьованої інформації та ймовірних моделей небезпечних ситуацій [12 СЗО 2.3.1-1];
  • демонструє відповідальне ставлення до обрання рішень, які стосуються власного життя і здоровʼя [12 СЗО 2.4.1-5];
  • оцінює власні можливості, здібності, знання, вміння, ресурси, потреби та обмеження [12 СЗО 4.11.1-1].

Порада для вчителя / вчительки: 

Цей урок особливий: адже він вимагає креативності і від вас як педагога. В уроці є велика кількість методів розвитку креативності та інструментів і технік стимуляції уяви, які можна адаптувати під стиль роботи, динаміку класу та навчальну мету. Оберіть той метод, що відгукується саме вам.


Гачок
Етап 1. Обговорення в класі.

Почніть урок з питання “Як ви думаєте: чи може будь-хто бути креативним?”

Порада для вчителя / вчительки: 

Попросіть коротко підняти руки: хто вважає, що може, хто ні, а хто не впевнений. Можна записати кілька аргументів на фліпчарті чи на дошці, не коментуючи їх одразу. Важливо не поспішати “правильною відповіддю” – хай прозвучать різні голоси.

Приклад
Slavik’s Fashion

Славік – безхатько зі Львова, якого фотограф Юрко Дячишин почав знімати через його незвичайний і сміливий вуличний стиль. З 2011 року він регулярно фотографував його образи, і так з’явився фотопроєкт Slavik’s Fashion (згодом і однойменний Instagram). Славік майже щодня з’являвся в місті у новому образі. Він поєднував знайдені речі, іноді перешивав або змінював їх, часто експериментував із зачіскою та бородою, додавав нові деталі і майже ніколи не повторювався. Його серії привернули увагу медіа, і з часом він став не лише місцевим, а й міжнародним феноменом вуличної моди.

Українські та міжнародні видання не раз помічали, що образи Славіка схожі на окремі речі та стиль показів Vetements, Balenciaga та інших брендів. Це стосується і силуетів, і багатошаровості, і навіть окремих “луків”, які медіа порівнювали зі знімками з проєкту Slavik’s Fashion.

Деякі публікації прямо звинувачували у запозиченні або плагіаті, інші писали про непрямий вплив і “вуличне натхнення”, однак офіційного визнання від брендів зазвичай не було. У результаті історія Славіка стала гучним прикладом того, як креативність вуличної моди може потрапити на світові подіуми.

https://tsn.ua/exclusive/modni-obrazi-lvivskogo-bezhatka-slavika-skopiyuvav-francuzkiy-brend-odyagu-1837933.html

Поставте класу питання про природу креативності:

  • Як ви думаєте, у чому полягала креативність Славіка?
  • Чи обов’язково мати освіту, гроші або статус, щоб впливати на світ через креативність?

Або про вплив:

  • Чому, на вашу думку, саме стиль Славіка привернув увагу світових брендів?
  • Що це говорить нам про те, як народжуються тренди та нові ідеї?

Або ще про стереотипи:

  • Якби ви зустріли Славіка на вулиці, чи сприйняли б ви його як креативну людину?
  • Чому ми часто недооцінюємо джерела креативності?
Етап 2 Мініопитування (Mentimeter / руки / стікери). 

Запитання: Креативність – це талант чи навичка?

Етап 3. Правда чи міф? (Kahoot або Quizizz)

Багато людей мають хибні уявлення про креативність, які заважають її розвивати. У Kahoot створіть квіз із 5–7 запитань, де кожне – один поширений міф.

Популярні МІФИ про креативність:

  1. “Креативність – це для обраних геніїв”.
    Реальність: Креативність – універсальна людська здатність. Дослідження Runco (2004), Kaufman & Beghetto (2009) показують, що вона є у кожного, просто проявляється на різних рівнях (модель 4С: Mini-c, Little-c, Pro-c, Big-C).
  2. “Креативність = мистецтво”.
    Реальність: Вона не обмежується художніми здібностями. Інженери, науковці, підприємці, педагоги, лікарі – усі проявляють творчість у вирішенні проблем.
  3. “Креативність виникає з нічого”.
    Реальність: Вона ґрунтується на поєднанні вже відомих ідей. Великі ідеї народжуються зі “сплетення” елементів, а не з магічного натхнення.
    Хоча тут можна посперечатися, правда?
  4. “Креативність – це хаос, без структури”.
    Реальність: Творчий процес має фази: підготовка, інкубація, натхнення, реалізація. Це керований і структурований процес.
  5. “Креативність приходить лише у натхненні”.
    Реальність: Натхнення – лише один елемент. Ключову роль відіграють практика, рутинна робота і наполегливість. Багато геніальних ідей – результат систематичних зусиль, а не осяяння.
  6. “Креативність – це щось спонтанне, її не можна навчити”.
    Реальність: Є десятки ефективних методів розвитку креативного мислення (SCAMPER, design thinking, lateral thinking, brainwriting). Її можна тренувати, як м’яз.
  7. “Креативність несумісна з дисципліною та логікою”.
    Реальність: Навпаки – дисципліна і логічне мислення часто є опорою для креативності, а не перешкодою. Інновації народжуються на стику структури та гри (Gardner, 1993).
  8. “Креативність = інновація”.
    Реальність: Креативність – це генерація ідей; інновація – це втілення цих ідей у реальність. Це різні етапи процесу.
  9. “Креативність – це лише індивідуальна риса”.
    Реальність: Колективна та командна креативність не менш важлива. Багато проривів – результат взаємодії різних людей, ідей і досвідів).
  10. “Креативність – це щось дитяче, дорослі “реалісти” її втрачають”.
    Реальність: Дослідження показують, що дорослі не втрачають креативність – вона часто просто зникає через страх помилки, соціальний тиск або звички мислення.
  11. “Креативність не потрібна в серйозних професіях.”
    Реальність: Медицина, право, військова справа, державне управління – усі ці сфери потребують нестандартних рішень. Креативність підвищує якість стратегічного мислення.
  12. “Креативність = порушення правил”.
    Реальність: Не обов’язково. Часто креативність – це новий спосіб використання правил, їх гнучке переосмислення або створення нових структур.
  13. “Креативність – це результат генетики або IQ”.
    Реальність: Хоча когнітивні здібності впливають, основну роль відіграють мотивація, відкрите мислення, досвід і середовище. 
  14. “Креативні люди завжди ексцентричні, хаотичні, ‘не як усі’”.
    Реальність: Креативність проявляється у різних особистостях – як у яскравих бунтарів, так і в тихих системних мислителів.
  15. “Креативність = веселощі або легкість“.
    Реальність: Творчий процес часто включає фрустрацію, сумніви, невдачі, складні рішення. Це не завжди “феєрверки ідей”, а часто глибока розумова робота.
Порада для вчителя / вчительки: 

У блоці про міфи можна провести мозковий штурм. Це допоможе долучити учасників до деконструкції міфів через власний досвід. Замість пасивного слухання учасники самі активно розвінчують міфи. Запитайте в класу – які міфи розвінчує Славік :)?

Формат: обʼєднайте клас на групи по 3–4 особи. Кожній групі дайте по одному міфу про креативність (напр. “Креативність – це для обраних геніїв” або “Креативність – це тільки мистецтво”).
Завдання: за 4–5 хвилин придумати якнайбільше контраргументів або прикладів, які цей міф спростовують. Потім кожна група презентує свій “зламаний міф” класу.


Теорія

Креативність – це здатність людини придумувати нові, оригінальні ідеї, підходи та рішення, які мають цінність у певній ситуації. Вона стосується не тільки мистецтва, а й нових способів бачити, мислити і діяти.

Креативність допомагає знаходити нестандартні рішення складних завдань, швидко адаптуватися до змін, створювати інновації в науці, бізнесі, освіті та технологіях, а також виражати себе унікальним способом.

Креативність не є унікальним даром для обраних. Вона проявляється у способі мислення, вміння комбінувати і бачити нове, а також у сміливості проявляти себе. Цю навичку можна розвивати, як м’яз, і вона потрібна не тільки митцям, а й усім, хто хоче створювати майбутнє.

Креативність у професійному житті

Креативність з’являється всюди, де є потреба мислити інакше.

Мистецтво

Banksy, Burning Man – нові способи бачити і осмислювати світ.

Освіта. Фінська школа – це приклад системних інновацій: навчання через проєкти, автономія, довіра, акцент на творчості. До речі, реформа старшої профільної школи і, що вже говорити, цей курс 🙂 – також зразок креативності в освіті!

У підприємництві Airbnb створили нову модель довіри між людьми. Netflix змінив спосіб, у який ми споживаємо медіа. Crocs зробили незвичне взуття світовим трендом.

У науці пеніцилін відкрили випадково, але саме креативне мислення Флемінга допомогло перетворити це спостереження на ліки.

Ейнштейн часто створював нові гіпотези на основі попередніх ідей, поєднуючи їх у нову систему мислення.

У технологіях TikTok об’єднав простоту відео, алгоритмічну персоналізацію та ігрові елементи, і став глобальним феноменом.

Порада для вчителя / вчительки: 

Після цього блоку можна запропонувати мінізавдання в групах:
Кожна група отримує сферу (мистецтво, наука, бізнес, освіта, технології). За 3 хвилини потрібно навести 1 реальний приклад інновації, яка змінила правила гри. Презентація в 1 реченні на слайді або голосом.

Методи розвитку креативності

Креативність можна тренувати, є чимало ефективних методів:

Візуалізація

Візуалізація – це спосіб використовувати зображення, схеми, малюнки та карти ідей, щоб краще зрозуміти інформацію, придумати нові ідеї або знайти рішення проблем.

Під час візуалізації активується асоціативна пам’ять, працюють обидві півкулі мозку – аналітична і образна, а мозок створює нові зв’язки між ідеями, які важко помітити лише словами.

Тобто, малювання, схеми та образи допомагають відключити логічний фільтр і включити інтуїтивне, творче мислення.

З наукової точки зору, теорія подвійного кодування Аллана Пайвіо (Paivio, 1971) пояснює, що мозок обробляє інформацію двома каналами: словесним і візуальним.

Коли ми використовуємо обидва ці канали разом, ми краще запам’ятовуємо інформацію і легше придумуємо нові ідеї.

1. “Намалюй проблему” 

Мета: показати, як візуалізація допомагає побачити ситуацію з нових ракурсів.

Крок 1. Індивідуальна робота

Запропонуйте учням згадати якусь реальну або навчальну проблему, з якою вони стикались (особисту, командну, побутову чи шкільну). Замість того, щоб описувати її словами, – намалювати її у вигляді схеми, карти або метафоричного малюнка.

Наголосіть: не важливо, як вони малюють технічно. Це не урок мистецтва, а спосіб “побачити” ідею.

Крок 2. Обмін у парах 

Учасники об’єднуються в пари та показують один одному свої малюнки.
Кожен коротко пояснює, що він зобразив і що нового помітив про свою проблему завдяки малюванню.


Сторітелінг (розповідь історій)

Сторітелінг – це спосіб передавати ідеї через історії. На відміну від сухої інформації, історії викликають емоції, образи та асоціації, тому ідеї краще запам’ятовуються, з’являються нові зв’язки, а уява і альтернативне мислення активізуються.

Дослідження доводять: коли ми слухаємо чи розповідаємо історії, у мозку активуються ті ж нейронні мережі, що й під час справжніх дій. Це явище називають нейронним дзеркалюванням (mirror neurons), тому історії – це не просто слова – вони дають змогу прожити ситуацію всередині себе, а значить і мислити глибше і креативніше.

Чому сторітелінг важливий у творчості?

Сторітелінг поєднує логіку і емоції – раціональні ідеї стають живими та переконливими, якщо подати їх у вигляді історії.

Сторітелінг допомагає уявляти майбутнє – коли ми створюємо сценарії, бачимо можливості і наслідки, які не завжди видно в аналітичних моделях.

Сторітелінг структурує складне. Історія має початок, розвиток і завершення – це природна форма для нашого мислення.

Сторітелінг надихає інших – креативні лідери частіше передають ідеї не інструкціями, а яскравими історіями та візіями.

2. “Мій ранок у 2040 році”.

Мета: розвинути уяву і  навичку мислити через альтернативні сценарії.

Крок 1. Індивідуальна робота

Дайте учням завдання: “Уявіть, що зараз 2040 рік. Розкажіть коротку історію: як виглядає ваш ранок у цьому майбутньому світі?”

Нехай вони коротко запишуть або проговорять про себе сюжет:

Де ви прокидаєтесь? Який у вас дім / оточення? Як виглядає навчання / робота? Які технології чи суспільні зміни стались?

Наголосіть, що немає “правильних” відповідей. Головне – вільно фантазувати, навіть якщо історія здається абсурдною або фантастичною.

Крок 2. Обмін історіями 

Запросіть 2–3 учасників добровільно поділитися своїми історіями вголос.
Підтримуйте атмосферу зацікавлення та поваги до різних уявлень.

Крок 3. Обговорення 

Поставте кілька запитань:

  • Що допомогло вам вигадати історію?
  • Чи помітили ви, що в процесі розповіді з’являлися нові ідеї, яких спочатку не було?
  • Чим історія відрізняється від звичайного опису планів на майбутнє?

Метафоричне мислення

Метафоричне мислення – це вміння розуміти одну ідею через іншу, поєднуючи на перший погляд далекі й непов’язані контексти.

Метафори допомагають подолати буквальне мислення, побачити знайому ситуацію по-новому і створювати оригінальні зв’язки, що можуть привести до інновацій.

Коли ми використовуємо метафори, у мозку одночасно працюють мовні, асоціативні та образні зони, що стимулює творчі комбінації. Саме на перетині далеких ідей часто з’являються проривні рішення.

3. “Моя ідея як…”

Мета: тренувати здатність шукати креативні зв’язки між віддаленими поняттями через метафори.

Крок 1. Індивідуальна робота

Запропонуйте учням обрати випадковий об’єкт (з переліку або заздалегідь підготовлених карток): приклади: олівець, міст, телефон, хмара, велосипед, годинник, компас, океан, книга, маяк тощо.

Завдання: опишіть якусь свою ідею, мрію або проєкт через метафору цього об’єкта. Закінчіть фразу: ‘Моя ідея як… (об’єкт), тому що…”

Наприклад: “Моя ідея як олівець – її можна підточити і вдосконалити”

Крок 2. Обмін у парах або короткі виступи

Учні обговорюють свої метафори в парах або охочі діляться з класом.

Крок 3. Обговорення

Запитайте клас:

  • Як метафора допомогла інакше побачити вашу ідею?
  • Чи з’явилися нові асоціації або напрямки розвитку?
  • Чому, на вашу думку, креативність так часто народжується з метафор?

Дизайн-мислення

Дизайн-мислення (Design Thinking) – це структурований спосіб вирішення проблем, який об’єднує аналітичне мислення, емпатію та креативність. Основна ідея полягає в тому, що для створення чогось справді нового і корисного потрібно глибоко зрозуміти людину, придумати багато ідей, перевірити їх і вдосконалити.

Класична модель (Stanford d.school):

  1. Empathize – занурення в досвід користувача, спостереження, інтерв’ю.
  2. Define – чітке формулювання проблеми.
  3. Ideate – генерація великої кількості ідей без обмежень.
  4. Prototype – створення простих моделей або рішень.
  5. Test – перевірка в реальних умовах, зворотний зв’язок.
4. “Покращ свою школу”.

Мета: показати базову логіку дизайн-мислення в дії.

Крок 1. Емпатія та визначення проблеми 

Запропонуйте учням і ученицям подумати про одну реальну проблему у шкільному середовищі, яка їх дратує або яку хотілося б покращити (черги в їдальні, відсутність зон для відпочинку, нецікаві уроки тощо). Нехай вони коротко опишуть, кому що болить і в чому суть проблеми.

Крок 2. Генерація ідей 

Дайте 2 хвилини, щоб написати якомога більше ідей вирішення без самоцензури. Чим дивніше – тим краще.

Крок 3. Прототип 

Нехай кожен і кожна обере одну ідею і намалює її як простий ескіз / схему або коротко опише сценарій реалізації.
Наголосіть: прототип – не готовий продукт, а спосіб візуалізувати ідею швидко.

Крок 4. Обговорення

Кілька учасників презентують свої ідеї. Поставте питання:

  • Як допомогло мислити через етапи?
  • Що змінилось порівняно з “просто придумати щось”?

Латеральне мислення  (метод мінливих перспектив)

Латеральне мислення (Lateral Thinking) – це концепція, яку запропонував психолог і філософ Едвард де Боно у 1970-х роках. Вона полягає в тому, що більшість наших рішень виникають завдяки лінійному, логічному мисленню (вертикальному). Таке мислення ефективне, але часто обмежене шаблонами.

Латеральне мислення закликає виходити за межі звичних логічних рішень і свідомо шукати нестандартні підходи. Це часто відбувається через парадокси, випадкові ідеї або зміну точки зору. Основні прийоми латерального мислення:

  • Провокація – це навмисно абсурдне або нелогічне твердження, яке допомагає “струснути” мислення.
  • Переформулювання проблеми – це зміна фокусу або питань, які ми ставимо.
  • Випадкове слово або стимул – це додавання зовнішнього елементу, щоб створити нові асоціації.
  • Інверсія – це розгляд ситуації з протилежного боку.
5. “Парадоксальна ідея”.

Мета: тренувати здатність ламати звичні шаблони мислення.

Крок 1. Оберіть звичний об’єкт або процес

(напр. шкільний дзвінок, домашнє завдання, транспорт, мобільний телефон).

Крок 2. Застосуйте провокацію

Дайте абсурдну провокацію. Наприклад:

  • Шкільного дзвінка не існує.
  • Домашнє завдання робить хтось інший.
  • У телефонів немає екранів

Запропонуйте учням й ученицям продовжити думку серйозно: які нові системи або рішення могли б виникнути з такої ситуації?

Крок 3. Обговорення

Кілька учасників діляться своїми “дивними” ідеями. Підкресліть, що суть не в реалістичності, а в руйнуванні шаблонів і появі несподіваних ходів.


Інструменти та техніки стимуляції уяви 

Ці техніки допомагають розблокувати мислення, подивитися на проблему з іншого боку та швидко придумати багато ідей.

Їх використовують і під час створення ідей, і для подолання ментальних бар’єрів.

Мозковий штурм (Brainstorming)

Метод вигадав Алекс Осборн у 1940-х роках. Основна ідея – спочатку зібрати якомога більше ідей, а вже потім обирати найкращі. Мозковий штурм особливо ефективний у групах, де учасники надихають одне одного на нові ідеї.

4 правила Осборна:

  1. Не оцінювати і не критикувати.
  2. Стимулювати кількість ідей.
  3. Заохочувати “божевільні” ідеї.
  4. Розвивати ідеї інших.

Практика:

  • Відкрита тема: “Як зробити школу простором натхнення”.
  • 5 хв генерації ідей (у парах або групах).
  • 3 хв обговорення найцікавіших пропозицій.
Асоціативне мислення (Associative Thinking)

Креативність часто виникає там, де поєднуються різні сфери. Наприклад, TikTok об’єднує короткі відео, алгоритми та ігрові елементи, а iPhone – це поєднання телефона, комп’ютера, інтернету і сенсорного управління.

Практика:

Дати групам 2 випадкові слова (наприклад: “чайник” + “віртуальна реальність”).
Завдання: придумати продукт, проєкт або рішення на перетині цих двох понять.
5 хв на генерацію + презентація ідеї.

Маєвтика Сократа

Маєвтика (з грецької – “мистецтво народжувати”) – це метод Сократа, який полягав у тому, щоб ставити глибокі запитання і допомагати співрозмовнику самостійно дійти до ідеї.

Практика:

Робота в парах. Одна людина обирає реальну проблему. Інша ставить 5 продуманих запитань у стилі Сократа (наприклад: “Що ти ще не врахував?”, “Що, якщо поглянути на це з протилежного боку?”, “Які приховані припущення тут є?”). Потім – коротка рефлексія: чи допомогли питання побачити нове?

Random Input (Випадковий стимул)

Суть полягає в тому, що випадкове слово, зображення або предмет додають у процес мислення як зовнішній подразник, який допомагає зламати звичні шаблони.

Приклад: придумати інновацію для шкільної бібліотеки.
Випадкове слово: “кактус”. “Бібліотека як місце для тихої саморефлексії – як пустеля, де проростають думки”. “QR-коди на книжках як колючки з підказками.

Практика: генератор випадкових слів / предметів. 5 хв на генерацію ідей, які мають хоча б один зв’язок з цим стимулом.

Forced Connections (Примусове поєднання)

Ми спеціально обираємо дві зовсім різні категорії і шукаємо спосіб поєднати їх у новий продукт, послугу або ідею.

Приклад: “Квиток метро і трекер настрою”  – вийде додаток, який пропонує плейлисти або поради залежно від емоцій пасажира.

Практика: обрати 2 випадкові предмети або сфери. 5 хв на придумування ідей, які поєднують їх несподіваним чином. Презентація найцікавіших варіантів.

Idea Quotas (Квоти на ідеї)

Теоретична основа: замість того щоб чекати на “геніальну” ідею, ми ставимо конкретну кількісну мету, наприклад, 30-50 ідей за 10 хвилин. Це допомагає подолати самокритику і страх помилок.

Практика: таймер на 10 хв. Групи або індивідуально записують якомога більше ідей на задану тему. Обрати 2–3 найсміливіші для доопрацювання.

“Bad Ideas First” (Спочатку погані ідеї)

Коли люди бояться здатися “дурними”, це заважає вільно ділитися ідеями. Ця техніка допомагає розслабитися: спочатку спеціально пропонують абсурдні або безглузді ідеї, а потім їх змінюють або пристосовують.

Приклад. Завдання: “Як покращити транспорт у місті?”
Погані ідеї: “Поставити батути між районами”, “Замість автобусів – дельфіни”.
Реверс: легкі мости, пересування без машин, нетипові маршрути.

Six Thinking Hats (Шість капелюхів мислення)

Автор – Едвард де Боно. 

Суть така: кожен “капелюх” – це окрема мисленнєва позиція, наприклад: факти, емоції, обережність, креативність, оптимізм або метапогляд. Коли група перемикається між цими підходами, вона розглядає проблему з різних сторін. Це допомагає генерувати більше ідей і зменшує кількість суперечок. Можна подивитись відео Шість капелюхів

Role Storming (Рольовий штурм)

Суть методу полягає в тому, що замість того, щоб вигадувати ідеї від свого імені, учасники уявляють себе іншими персонажами. Наприклад, це може бути Гаррі Поттер, учень молодших класів, космонавт або герой мультфільму. Такий підхід допомагає позбутися внутрішньої цензури і мислити нестандартно.

Приклад. Тема: “Майбутня школа”.

  • Що сказав би Гаррі Поттер?
  • Як подивився б на це першокласник?
  • Як вирішила б проблему команда з TikTok?
Story Cubes / Випадкові історії

Суть методу – використовувати випадкові сюжетні елементи, такі як: малюнки, слова чи картки, щоб розповісти історію або знайти рішення.

Приклад: кубики з малюнками (наприклад: ракета, місто, око, хмара).
Учні повинні придумати ідею, яка включає всі ці елементи.

Порада для вчителя / вчительки: 

У цьому уроці зібрано багато методів розвитку креативності та технік для стимулювання уяви. Вивчити і спробувати їх усі за один раз неможливо, і це нормально.

Не намагайтеся охопити все одразу, спробуйте зробити так:

“Виберіть один-два методи, які вам найбільше підходять або які найкраще відповідають вашому класу. Поєднайте ці методи з однією практичною вправою, щоб учні змогли відчути креативний процес на власному досвіді, а не просто дізнатися про нього. Дайте собі свободу експериментувати і змінювати хід уроку залежно від настрою, динаміки та реакції учнів.”


Рефлексія
6. “Мій креативний досвід”.

Мета: усвідомлення власних відкриттів, ролей і реакцій у процесі.

Запитання для письмової роботи:

  • Що мене сьогодні здивувало або надихнуло?
  • У який момент я відчув / відчула себе по-справжньому креативним/ою?
  • Яку роль я взяв / взяла в команді? Що вдалося?
  • Що я можу взяти з цього досвіду в “реальне життя”?

З чим ще можна попрацювати?
1. Креативний челендж “Світ без…”
Порада для вчителя / вчительки: 

Челендж “Світ без…” можна проводити не тільки на уроці, а й у різних освітніх форматах. Він добре підходить для командної роботи, розвитку системного й креативного мислення, презентаційних навичок і лідерства.

Цю активність легко використовувати у різних шкільних проєктах, наприклад:

  • Проєктний день або тиждень – це міжпредметний формат, який дозволяє глибоко зануритися в тему.
  • STEM або STEAM-день – це сучасний захід з акцентом на технологіях і майбутньому.
  • Навчальний табір чи шкільна конференція – це інтерактивна сесія, яка розвиває креативність у невимушеній атмосфері.
  • Воркшопи для учнівського самоврядування – це тренінги з командної роботи та проєктного мислення.
  • Шкільні хакатони чи інноваційні марафони – це інтенсивні змагання з презентаціями та журі.
  • Факультативи та гуртки “Креативність та інновації” – це серія занять для розвитку креативних навичок і дизайн-мислення.

Мета: розвинути в учнів здатність мислити системно і колективно, дивитися на проблему з різних перспектив і застосовувати креативні методи для створення інноваційних рішень.

Формат: командна робота + пітчинг (короткі презентації).

Крок 1. Формування команд і вибір завдання

  1. Обʼєднайте учнів в команди по 4–6 осіб.
  2. Кожна команда витягує картку з провокаційною темою.
    • Світ без електрики
    • Місто без транспорту
    • Життя без шкіл
    • Комунікація без слів
    • Світ без інтернету
    • Світ без грошей
    • Світ без дорослих
    • Планета без тварин

Крок 2. Розробка рішень

Команди працюють над завданням, використовуючи етапи Design Thinking як структурований підхід:

  • Емпатія (Empathize) – зрозумійте, як люди житимуть у такому світі. Які в них будуть потреби? Що зміниться у щоденному житті? Хто найбільше постраждає / виграє?
  • Ідеація (Ideate) – генеруйте якомога більше нестандартних ідей (мозковий штурм, асоціації, random input, SCAMPER, “погані ідеї спершу”). На цьому етапі не оцінюйте – лише додавайте.
  • Прототип (Prototype) – оберіть найперспективнішу ідею й створіть її “чернетку”: намалюйте схему, карту, сторіборд, скетч інтерфейсу чи модель сервісу / системи.
  • Пітчингпідготовка (Test / Pitch) – дайте назву проєкту, придумайте слоган / бренд-меседж, визначте цінність для людей і підготуйте коротку, яскраву 3-хвилинну презентацію з елементами тестування реакції аудиторії.

Матеріали: фліпчарти або великі аркуші, маркери, стікери, кольоровий папір. Можна використовувати телефони для пошуку натхнення (але з чітким таймінгом).

Крок 3. Презентації команд 

Кожна команда має до 3 хвилин на презентацію свого рішення у форматі стартап-пітчу:

  • коротко пояснити проблему;
  • представити свою ідею / систему;
  • показати прототип (намальований чи інсценований);
  • зробити це яскраво, переконливо й креативно.

Крок 4. Глядацьке голосування

Усі присутні (інші команди, учителі, запрошені гості) голосують у трьох номінаціях:

  1. Найбільш інноваційна ідея – за оригінальність і логіку рішення.
  2. Найбільш божевільна і смілива ідея – за максимальну креативність і зухвалість.
  3. Ідея, яку хотів би бачити в реальності – за практичність і натхнення.

Крок 5. Підсумок і рефлексія

Завершіть челендж коротким обговоренням:

  • Які рішення здивували найбільше?
  • Які методи допомогли командам знайти ідеї?
  • Як почувався клас у процесі генерації та презентацій?
2. Відео 5 порад для креативності 

5 порад для КРЕАТИВНОСТІ допоможуть генерувати ВДАЛІ ІДЕЇ тоді, коли тобі потрібно

Урок 53. Креативність


Опорні поняття
  • Креативність
  • Інновація
  • Візуалізація
  • Сторітелінг
  • Нейронне дзеркалювання
  • Метафоричне мислення
  • Дизайн-мислення
  • Латеральне мислення
  • Інверсія
  • Мозковий штурм
  • Асоціативне мислення
  • Маєвтика Сократа
На цьому уроці ти
  • подосліджуєш, як проявляється креативність у різних сферах життя – від мистецтва до науки і технологій;
  • розвієш поширені міфи про креативність і зрозумієш, що її можна розвивати;
  • познайомишся з різними методами розвитку творчого мислення – візуалізацією, сторітелінгом, метафорами, дизайн-мисленням і латеральним мисленням;
  • попрактикуєшся у створенні власних ідей і нестандартних рішень для реальних ситуацій;
  • усвідомиш свій креативний досвід і визначиш, які інструменти тобі допомагають мислити по-новому.

Гачок
Етап 1. Обговорення в класі.

Як ти думаєш: чи може будь-хто бути креативним?

Приклад
Slavik’s Fashion

Славік – безхатько зі Львова, якого фотограф Юрко Дячишин почав знімати через його незвичайний і сміливий вуличний стиль. З 2011 року він регулярно фотографував його образи, і так з’явився фотопроєкт Slavik’s Fashion (згодом і однойменний Instagram). Славік майже щодня з’являвся в місті у новому образі. Він поєднував знайдені речі, іноді перешивав або змінював їх, часто експериментував із зачіскою та бородою, додавав нові деталі і майже ніколи не повторювався. Його серії привернули увагу медіа, і з часом він став не лише місцевим, а й міжнародним феноменом вуличної моди.

Українські та міжнародні видання не раз помічали, що образи Славіка схожі на окремі речі та стиль показів Vetements, Balenciaga та інших брендів. Це стосується і силуетів, і багатошаровості, і навіть окремих “луків”, які медіа порівнювали зі знімками з проєкту Slavik’s Fashion.

Деякі публікації прямо звинувачували у запозиченні або плагіаті, інші писали про непрямий вплив і “вуличне натхнення”, однак офіційного визнання від брендів зазвичай не було. У результаті історія Славіка стала гучним прикладом того, як креативність вуличної моди може потрапити на світові подіуми.

https://tsn.ua/exclusive/modni-obrazi-lvivskogo-bezhatka-slavika-skopiyuvav-francuzkiy-brend-odyagu-1837933.html

Після ознайомлення з історією поміркуйте в класі про природу креативності:

  • Як ви думаєте, у чому полягала креативність Славіка?
  • Чи обов’язково мати освіту, гроші або статус, щоб впливати на світ через креативність?

Або про вплив:

  • Чому, на вашу думку, саме стиль Славіка привернув увагу світових брендів?
  • Що це говорить нам про те, як народжуються тренди та нові ідеї?

Або ще про стереотипи:

  • Якби ви зустріли Славіка на вулиці, чи сприйняли б ви його як креативну людину?
  • Чому ми часто недооцінюємо джерела креативності?
Етап 2. Мініопитування (Mentimeter / руки / стікери) 

Креативність – це талант чи навичка?

Етап 3. Правда чи міф? (Kahoot або Quizizz)

Багато людей мають хибні уявлення про креативність, які заважають її розвивати. 

Поміркуй – правда це, чи міф?

  1. “Креативність – це для обраних геніїв”.
    • Правда
    • Міф
  2. “Креативність = мистецтво”.
    • Правда
    • Міф
  3. “Креативність виникає з нічого”.
    • Правда
    • Міф
  4. “Креативність – це хаос, без структури”.
    • Правда
    • Міф
  5. “Креативність приходить лише у натхненні”.
    • Правда
    • Міф
  6. “Креативність – це щось спонтанне, її не можна навчити”.
    • Правда
    • Міф
  7. “Креативність несумісна з дисципліною та логікою”.
    • Правда
    • Міф
  8. “Креативність = інновація”.
    • Правда
    • Міф
  9. “Креативність – це лише індивідуальна риса”.
    • Правда
    • Міф
  10. “Креативність – це щось дитяче, дорослі “реалісти” її втрачають”.
    • Правда
    • Міф
  11. “Креативність не потрібна в серйозних професіях”.
    • Правда
    • Міф
  12. “Креативність = порушення правил”.
    • Правда
    • Міф
  13. “Креативність – це результат генетики або IQ”.
    • Правда
    • Міф
  14. “Креативні люди завжди ексцентричні, хаотичні, ‘не як усі’”.
    • Правда
    • Міф
  15. “Креативність = веселощі або легкість”.
    • Правда
    • Міф

Теорія

Креативність – це здатність людини придумувати нові, оригінальні ідеї, підходи та рішення, які мають цінність у певній ситуації. Вона стосується не тільки мистецтва, а й нових способів бачити, мислити і діяти.

Креативність допомагає знаходити нестандартні рішення складних завдань, швидко адаптуватися до змін, створювати інновації в науці, бізнесі, освіті та технологіях, а також виражати себе унікальним способом.

Креативність не є унікальним даром для обраних. Вона проявляється у способі мислення, вміння комбінувати і бачити нове, а також у сміливості проявляти себе. Цю навичку можна розвивати, як м’яз, і вона потрібна не тільки митцям, а й усім, хто хоче створювати майбутнє.

Креативність у професійному житті

Креативність з’являється всюди, де є потреба мислити інакше.

Мистецтво

Banksy, Burning Man – нові способи бачити і осмислювати світ.

Освіта. Фінська школа – це приклад системних інновацій: навчання через проєкти, автономія, довіра, акцент на творчості. До речі, реформа старшої профільної школи і, що вже говорити, цей курс 🙂 – також зразок креативності в освіті!

У підприємництві Airbnb створили нову модель довіри між людьми. Netflix змінив спосіб, у який ми споживаємо медіа. Crocs зробили незвичне взуття світовим трендом.

У науці пеніцилін відкрили випадково, але саме креативне мислення Флемінга допомогло перетворити це спостереження на ліки.

Ейнштейн часто створював нові гіпотези на основі попередніх ідей, поєднуючи їх у нову систему мислення.

У технологіях TikTok об’єднав простоту відео, алгоритмічну персоналізацію та ігрові елементи, і став глобальним феноменом.

Методи розвитку креативності

У цьому уроці зібрано багато методів розвитку креативності та технік для уяви. Вивчити і спробувати їх усі за один раз неможливо, і це нормально. Не намагайся охопити все одразу, але спробуй зберегти і використовувати їх і не бійся експериментувати!

Креативність можна тренувати, є чимало ефективних методів:

Візуалізація

Візуалізація – це спосіб використовувати зображення, схеми, малюнки та карти ідей, щоб краще зрозуміти інформацію, придумати нові ідеї або знайти рішення проблем.

Під час візуалізації активується асоціативна пам’ять, працюють обидві півкулі мозку – аналітична і образна, а мозок створює нові зв’язки між ідеями, які важко помітити лише словами.

Тобто, малювання, схеми та образи допомагають відключити логічний фільтр і включити інтуїтивне, творче мислення.

З наукової точки зору, теорія подвійного кодування Аллана Пайвіо (Paivio, 1971) пояснює, що мозок обробляє інформацію двома каналами: словесним і візуальним.

Коли ми використовуємо обидва ці канали разом, ми краще запам’ятовуємо інформацію і легше придумуємо нові ідеї.

1. “Намалюй проблему” 

Крок 1. Індивідуальна робота

Згадай якусь реальну або навчальну проблему, з якою ти стикався / стикалась  (особисту, командну, побутову чи шкільну). Замість того, щоб описувати її словами, – намалюй її у вигляді схеми, карти або метафоричного малюнка.

Пам’ятай: не важливо, як ти малюєш технічно. Це не урок мистецтва, а спосіб “побачити” ідею.

Крок 2. Обмін у парах 

Обʼєднайтесь в пари та покажіть один одному свої малюнки.
Кожен коротко пояснює, що він / вона зобразив/-ла і що нового помітив/-ла про свою проблему завдяки малюванню.


Сторітелінг (розповідь історій)

Сторітелінг – це спосіб передавати ідеї через історії. На відміну від сухої інформації, історії викликають емоції, образи та асоціації, тому ідеї краще запам’ятовуються, з’являються нові зв’язки, а уява і альтернативне мислення активізуються.

Дослідження доводять: коли ми слухаємо чи розповідаємо історії, у мозку активуються ті ж нейронні мережі, що й під час справжніх дій. Це явище називають нейронним дзеркалюванням (mirror neurons), тому історії – це не просто слова – вони дають змогу прожити ситуацію всередині себе, а значить і мислити глибше і креативніше.

Чому сторітелінг важливий у творчості?

  • Сторітелінг поєднує логіку і емоції – раціональні ідеї стають живими та переконливими, якщо подати їх у вигляді історії.
  • Сторітелінг допомагає уявляти майбутнє – коли ми створюємо сценарії, бачимо можливості і наслідки, які не завжди видно в аналітичних моделях.
  • Сторітелінг структурує складне. Історія має початок, розвиток і завершення – це природна форма для нашого мислення.
  • Сторітелінг надихає інших – креативні лідери частіше передають ідеї не інструкціями, а яскравими історіями та візіями.
2. “Мій ранок у 2040 році”

Крок 1. Індивідуальна робота

Уяви, що зараз 2040 рік. Розкажи коротку історію: як виглядає твій ранок у цьому майбутньому світі

Коротко запиши або проговори про себе сюжет:

Де ти прокидаєшся? Який у тебе дім / оточення? Як виглядає навчання / робота? Які технології чи суспільні зміни стались?

Ти ж памʼятаєш: немає “правильних” відповідей. Головне – вільно фантазувати, навіть якщо історія здається абсурдною або фантастичною.

Крок 2. Обмін історіями 

За бажанням поділись з однокласниками своїми історіями вголос.

Крок 3. Обговорення 

  • Що допомогло тобі вигадати історію?
  • Чи помітив / помітила ти, що в процесі розповіді з’являлися нові ідеї, яких спочатку не було?
  • Чим історія відрізняється від звичайного опису планів на майбутнє?

Метафоричне мислення

Метафоричне мислення – це вміння розуміти одну ідею через іншу, поєднуючи на перший погляд далекі й непов’язані контексти.

Метафори допомагають подолати буквальне мислення, побачити знайому ситуацію по-новому і створювати оригінальні зв’язки, що можуть привести до інновацій.

Коли ми використовуємо метафори, у мозку одночасно працюють мовні, асоціативні та образні зони, що стимулює творчі комбінації. Саме на перетині далеких ідей часто з’являються проривні рішення.

3. “Моя ідея як…”

Крок 1. Індивідуальна робота

Обери випадковий об’єкт (приклади: олівець, міст, телефон, хмара, велосипед, годинник, компас, океан, книга, маяк тощо).

Завдання: опиши якусь свою ідею, мрію або проєкт через метафору цього об’єкта. Закінчи фразу: “Моя ідея як… [об’єкт], тому що…”

Наприклад: “Моя ідея як олівець – її можна підточити і вдосконалити”.

Крок 2. Обмін у парах або короткі виступи

Обговоріть свої метафори в парах або охочі діляться з класом.

Крок 3. Обговорення

  • Чому, на вашу думку, креативність так часто народжується з метафор?
  • Як метафора допомогла інакше побачити вашу ідею?
  • Чи з’явилися нові асоціації або напрямки розвитку?

Дизайн-мислення

Дизайн-мислення (Design Thinking) – це структурований спосіб вирішення проблем, який об’єднує аналітичне мислення, емпатію та креативність. Основна ідея полягає в тому, що для створення чогось справді нового і корисного потрібно глибоко зрозуміти людину, придумати багато ідей, перевірити їх і вдосконалити.

Класична модель (Stanford d.school):

  1. Empathize – занурення в досвід користувача, спостереження, інтерв’ю.
  2. Define – чітке формулювання проблеми.
  3. Ideate – генерація великої кількості ідей без обмежень.
  4. Prototype – створення простих моделей або рішень.
  5. Test – перевірка в реальних умовах, зворотний зв’язок.
4. “Покращ свою школу” 

Крок 1. Емпатія та визначення проблеми 

Подумай про одну реальну проблему у шкільному середовищі, яка тебе дратує або яку хотілося б покращити (черги в їдальні, відсутність зон для відпочинку, нецікаві уроки тощо). Коротко опиши, “що болить” і в чому суть проблеми.

Крок 2. Ідеація 

Напиши якомога більше ідей вирішення без самоцензури. Чим дивніше – тим краще.

Крок 3. Прототип 

Обери одну ідею і намалюй її як простий ескіз / схему або коротко опиши сценарій реалізації.
Памʼятай: прототип –  не готовий продукт, а спосіб візуалізувати ідею швидко.


Латеральне мислення  (метод мінливих перспектив)

Латеральне мислення (Lateral Thinking) – це концепція, яку запропонував психолог і філософ Едвард де Боно у 1970-х роках. Вона полягає в тому, що більшість наших рішень виникають завдяки лінійному, логічному мисленню (вертикальному). Таке мислення ефективне, але часто обмежене шаблонами.

Латеральне мислення закликає виходити за межі звичних логічних рішень і свідомо шукати нестандартні підходи. Це часто відбувається через парадокси, випадкові ідеї або зміну точки зору. Основні прийоми латерального мислення:

  • Провокація – це навмисно абсурдне або нелогічне твердження, яке допомагає “струснути” мислення.
  • Переформулювання проблеми – це зміна фокусу або питань, які ми ставимо.
  • Випадкове слово або стимул – це додавання зовнішнього елементу, щоб створити нові асоціації.
  • Інверсія – це розгляд ситуації з протилежного боку.
5. “Парадоксальна ідея” 

Крок 1. Обери звичний об’єкт або процес

(напр. шкільний дзвінок, домашнє завдання, автобус, мобільний телефон).

Крок 2. Застосуй провокацію

Додай абсурдну провокацію. Наприклад:

  • “Шкільного дзвінка не існує”.
  • “Домашнє завдання робить хтось інший”.
  • “У телефонах немає екранів”.

А тепер поміркуй серйозно: які нові системи або рішення могли б виникнути з такої ситуації?


Інструменти та техніки стимуляції уяви 

Ці техніки допомагають розблокувати мислення, подивитися на проблему з іншого боку та швидко придумати багато ідей.

Їх використовують і під час створення ідей, і для подолання ментальних бар’єрів.

Мозковий штурм (Brainstorming)

Метод вигадав Алекс Осборн у 1940-х роках. Основна ідея – спочатку зібрати якомога більше ідей, а вже потім обирати найкращі. Мозковий штурм особливо ефективний у групах, де учасники надихають одне одного на нові ідеї.

4 правила Осборна:

  1. Не оцінювати і не критикувати.
  2. Стимулювати кількість ідей.
  3. Заохочувати “божевільні” ідеї.
  4. Розвивати ідеї інших.

Варіант практики:

  • Відкрита тема: “Як зробити школу простором натхнення”.
  • 5 хв генерації ідей (у парах або групах).
  • 3 хв обговорення найцікавіших пропозицій.
Асоціативне мислення (Associative Thinking)

Креативність часто виникає там, де поєднуються різні сфери. Наприклад, TikTok об’єднує короткі відео, алгоритми та ігрові елементи, а iPhone – це поєднання телефона, комп’ютера, інтернету і сенсорного управління.

Варіант практики:

Придумати 2 випадкові слова (наприклад: “чайник” + “віртуальна реальність”).
Завдання: придумати продукт, проєкт або рішення на перетині цих двох понять. 5 хв на генерацію + презентація ідеї.

Маєвтика Сократа

Маєвтика (з грецької – “мистецтво народжувати”) – це метод Сократа, який полягав у тому, щоб ставити глибокі запитання і допомагати співрозмовнику самостійно дійти до ідеї.

Варіант практики:

Робота в парах. Одна людина обирає реальну проблему. Інша ставить 5 продуманих запитань у стилі Сократа (наприклад: “Що ти ще не врахував?”, “Що, якщо поглянути на це з протилежного боку?”, “Які приховані припущення тут є?”). Потім – коротка рефлексія: чи допомогли питання побачити нове?

Random Input (Випадковий стимул)

Суть полягає в тому, що випадкове слово, зображення або предмет додають у процес мислення як зовнішній подразник, який допомагає зламати звичні шаблони.

Приклад: придумати інновацію для шкільної бібліотеки.
Випадкове слово: “кактус”. “Бібліотека як місце для тихої саморефлексії, як пустеля, де проростають думки”. “QR-коди на книжках як колючки з підказками.

Варіант практики: 

Генератор випадкових слів / предметів. 5 хв на генерацію ідей, які мають хоча б один зв’язок з цим стимулом.

Forced Connections (Примусове поєднання)

Ми спеціально обираємо дві зовсім різні категорії і шукаємо спосіб поєднати їх у новий продукт, послугу або ідею.

Приклад: “Квиток метро і трекер настрою”  – вийде додаток, який пропонує плейлисти або поради залежно від емоцій пасажира.

Варіант практики:

Обрати 2 випадкові предмети або сфери. 5 хв на придумування ідей, які поєднують їх несподіваним чином. Презентація найцікавіших варіантів.

Idea Quotas (Квоти на ідеї)

Теоретична основа: замість того щоб чекати на “геніальну” ідею, ми ставимо конкретну кількісну мету, наприклад, 30-50 ідей за 10 хвилин. Це допомагає подолати самокритику і страх помилок.

Варіант практики:

Таймер на 10 хв. Групи або індивідуально записують якомога більше ідей на задану тему. Обрати 2–3 найсміливіші для доопрацювання.

“Bad Ideas First” (Спочатку погані ідеї)

Коли люди бояться здатися “дурними”, це заважає вільно ділитися ідеями. Ця техніка допомагає розслабитися: спочатку спеціально пропонують абсурдні або безглузді ідеї, а потім їх змінюють або пристосовують.

Приклад. Завдання: “Як покращити транспорт у місті?”
Погані ідеї: “Поставити батути між районами”, “Замість автобусів – дельфіни”.
Реверс: легкі мости, пересування без машин, нетипові маршрути.

Six Thinking Hats (Шість капелюхів мислення)

Автор: Едвард де Боно. 

Суть така: кожен “капелюх” – це окрема мисленнєва позиція, наприклад: факти, емоції, обережність, креативність, оптимізм або метапогляд. Коли група перемикається між цими підходами, вона розглядає проблему з різних сторін. Це допомагає генерувати більше ідей і зменшує кількість суперечок.

Можна подивитись відео Шість капелюхів

Role Storming (Рольовий штурм)

Суть: замість генерувати ідеї “від себе”, учасники уявляють, що вони – інші персонажі (Гаррі Поттер, учень молодших класів, космонавт, персонаж мультфільму тощо). Це дозволяє “зняти” внутрішню цензуру і мислити нетипово.

Приклад. Тема: “Майбутня школа”.

  • Що сказав би Гаррі Поттер?
  • Як подивився б на це першокласник?
  • Як вирішила б проблему команда з TikTok?
Story Cubes / Випадкові історії

Суть методу – використовувати випадкові сюжетні елементи, такі як малюнки, слова чи картки, щоб розповісти історію або знайти рішення.

Приклад: кубики з малюнками (наприклад: ракета, місто, око, хмара).
Завдання – придумати ідею, яка включає всі ці елементи.


Рефлексія
6. “Мій креативний досвід”

Поміркуй і дай відповідь на питання:

  • Що мене сьогодні здивувало або надихнуло?
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  • У який момент я відчув / відчула себе по-справжньому креативним/ою?
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  • Яку роль я взяв / взяла в команді? Що вдалося?
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  • Що я можу взяти з цього досвіду у “реальне життя”?
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

З чим ще можна попрацювати?
1. Креативний челендж “Світ без…”

Формат: командна робота + пітчинг (короткі презентації).

Крок 1. Формування команд і вибір завдання

  1. Обʼєднайтесь в команди по 4–6 осіб.
  2. Кожна команда витягує картку з провокаційною темою.
    • Світ без електрики
    • Місто без транспорту
    • Життя без шкіл
    • Комунікація без слів
    • Світ без інтернету
    • Світ без грошей
    • Світ без дорослих
    • Планета без тварин

Крок 2. Розробка рішень

Команди працюють над завданням, використовуючи етапи Design Thinking як структурований підхід:

  • Емпатія (Empathize) – зрозумійте, як люди житимуть у такому світі. Які в них будуть потреби? Що зміниться у щоденному житті? Хто найбільше постраждає / виграє?
  • Ідеація (Ideate) – генеруйте якомога більше нестандартних ідей (мозковий штурм, асоціації, random input, SCAMPER, “погані ідеї спершу”). На цьому етапі не оцінюйте – лише додавайте.
  • Прототип (Prototype) – оберіть найперспективнішу ідею й створіть її “чернетку”: намалюйте схему, карту, сторіборд, скетч інтерфейсу чи модель сервісу / системи.
  • Пітчингпідготовка (Test / Pitch) – дайте назву проєкту, придумайте слоган / бренд-меседж, визначте цінність для людей і підготуйте коротку, яскраву 3-хвилинну презентацію з елементами тестування реакції аудиторії.

Матеріали: фліпчарти або великі аркуші, маркери, стікери, кольоровий папір. Можна використовувати телефони для пошуку натхнення (але з чітким таймінгом).

Крок 3. Презентації команд 

Кожна команда має до 3 хвилин на презентацію свого рішення у форматі стартап-пітчу:

  • коротко пояснити проблему;
  • представити свою ідею / систему;
  • показати прототип (намальований чи інсценований);
  • зробити це яскраво, переконливо й креативно.

Крок 4. Глядацьке голосування

Усі присутні (інші команди, учителі, запрошені гості) голосують у трьох номінаціях:

  1. Найбільш інноваційна ідея – за оригінальність і логіку рішення.
  2. Найбільш божевільна і смілива ідея – за максимальну креативність і зухвалість.
  3. Ідея, яку хотів би бачити в реальності – за практичність і натхнення.

Крок 5. Підсумок і рефлексія

Завершіть челендж коротким обговоренням:

  • Які рішення здивували найбільше?
  • Які методи допомогли командам знайти ідеї?
  • Як почувався клас у процесі генерації та презентацій?
2. Відео 5 порад для креативності 

5 порад для КРЕАТИВНОСТІ допоможуть генерувати ВДАЛІ ІДЕЇ тоді, коли тобі потрібно

Ділись та обговорюй важливе

Обкладинка коментарів до матеріалу

Твоя поточна позиція

2 матеріал

Тема 25 — матеріал 2 з 2

2 матеріал Ти тут