Урок 60. Long Life Learning, мобільність і адаптивність
Матеріал
Урок 60. Long Life Learning, мобільність і адаптивність
- Навчання впродовж життя (lifelong learning)
- Формальне / неформальне навчання
- Мислення, орієнтоване на зростання (growth mindset)
- Когнітивні функції
- Особиста / індивідуальна освітня траєкторія
- Освітньо-професійний шлях
- Освітня стратегія
- Професійні компетентності
Порада для вчителя / вчительки:
Тема 29 знайомить учнів з ще однією важливою частиною курсу: як навчання протягом життя, адаптивність і професійна мобільність допомагають будувати успішний шлях у сучасному світі.
Протягом трьох уроків учні й учениці вивчатимуть реальні історії людей, які змінювали свою професійну дорогу, аналізуватимуть професії, що зникають і з’являються, працюватимуть із прогнозами Всесвітнього економічного форуму, створюватимуть власні освітні маршрути та уявлятимуть професії майбутнього.
Допоможіть підліткам побачити цю тему як корисний інструмент: ставте запитання, наводьте цікаві приклади, заохочуйте досліджувати нові тенденції. Поясніть, що навчання протягом життя – це суперсила, яка дає свободу вибору, а адаптивність і мобільність – це навички, які допомагають не боятися змін і невизначеності, а використовувати їх собі на користь.
Запропонуйте класу ознайомитись з дуже милим блогом пані Ольги з Тернопільщини. Вона завела його у 86 років і знімає короткі відео про те, як готує улюблені страви, зустрічається з друзями розповідає свої спогади.

ТікТок https://www.tiktok.com/@babaolia85?_r=1&_t=ZM-91EC1Dh6lLQ
Питання для дискусії
- Які почуття у вас виникли, коли ви почули цю історію? Це могло бути здивування, тепло, натхнення, скепсис, радість чи недовіра.
- Як ви думаєте, чому людина у 86 років вирішує почати щось зовсім нове?
- Як ця історія допомагає вам зрозуміти, що таке “навчання впродовж життя”?
- Чи змінилося ваше уявлення про те, хто може навчатися, після цієї історії?
- Як ви думаєте, з якими бар’єрами могла стикатися пані Ольга? Це могли бути технологічні, психологічні, соціальні чи фізичні труднощі.
- Що могло б мотивувати вас навчатися у 60, 70 або навіть у 80 років?
- Чи може ця історія змінити ваш погляд на власне навчання зараз?
- Яку рису в поведінці пані Ольги ви вважаєте найсильнішою і чому? Це може бути цікавість, відвага, гнучкість, сміливість або відкритість.
Поняття Long Life Learning. Навчання впродовж життя як стратегія ХХІ століття
Навчання впродовж життя (англійською life long learning) – це звичка постійно відкривати для себе щось нове. Немає значення, скільки тобі років, чи ти ще навчаєшся, чи вже працюєш. Головне – бажання і здатність розвиватися у будь-якому віці.
Простіше кажучи, людина, яка навчається впродовж життя, не зупиняється на шкільній програмі чи дипломі. Вона постійно здобуває нові знання та навички у будь-який час, у будь-якому місці і різними способами. Це може бути як формальне навчання – курси, тренінги, освіта, так і неформальне – читання статей, перегляд навчальних відео, спілкування з менторами чи навчання у колег.
Наприклад, ти можеш навчитися монтувати відео, дивлячись, як це робить улюблений блогер, або покращувати англійську через гру чи спілкування в чаті – усе це теж навчання. Навчання впродовж життя означає, що ти сам відповідаєш за свої вміння: не чекаєш підказок, а сам шукаєш те, що тобі цікаво і корисно. ЮНЕСКО визначає цю ідею так: навчання триває все життя людини – від дитинства до старості, охоплюючи всі рівні і форми здобуття знань. Тобто не існує віку чи місця, де навчання не доречне. Кожна мить – це можливість дізнатися щось нове.
Наукові докази та ефекти навчання протягом життя
Сучасні дослідження показують, що продовження навчання тісно пов’язане з успіхом у кар’єрі та житті. Наприклад, перше емпіричне дослідження цього зв’язку провели на кафедрі фінансів та обліку Університету Ватерлоо (Канада). Виявилося, що розвиток установки на навчання протягом життя підвищує як об’єктивні показники успіху (продуктивність, кількість підвищень), так і суб’єктивні (задоволеність роботою, упевненість у своїх силах).
Іншими словами, молоді спеціалісти, які проявляли допитливість, стратегічне мислення і наполегливість у навчанні на роботі, отримували вищі оцінки від керівників і швидше просувалися по службі. Випускники з таким підходом частіше були задоволені своєю кар’єрою і отримували більше підвищень.
Психологічні дослідження також підтверджують, що мислення, орієнтоване на зростання, має велику силу. Професорка Стенфордського університету Керол Двек ввела поняття “гнучкого мислення” (growth mindset), тобто віри в те, що здібності можна розвивати завдяки наполегливій праці та навчанню. Її дослідження показали, що учні з таким підходом краще долають труднощі і досягають вищих результатів, ніж ті, хто вважає свої таланти незмінними.
Генеральний директор Microsoft Сатья Наделла також застосував цей принцип, змінюючи культуру своєї компанії. Він розповів, що прочитав книгу Двек і зрозумів: “Якщо взяти двох людей – одного, що поводиться як усезнайка, і другого, що прагне вчитися – то в довгостроковій перспективі переможе саме той, хто вчиться, навіть якщо на початку його здібності були нижчі”.
Перехід від бажання знати все до готовності вчитися всьому став ключем до успіху Microsoft у новий період. Культура навчання зробила компанію більш гнучкою та інноваційною. Як сказав Наделла, кожен, від дитини до CEO, повинен залишатися відкритим до нового, щоб досягти успіху.
У когнітивній психології є переконливі докази, що навчання не тільки допомагає будувати кар’єру, а й підтримує мозок у хорошій формі.
Дослідження під керівництвом Рейчел Ву з Університету Каліфорнії в Ріверсайді показало, що коли люди похилого віку одночасно освоюють кілька нових навичок, це стійко покращує їхні когнітивні функції.
У цьому експерименті групи людей віком 65-70 років протягом трьох місяців одночасно вивчали різні практичні навички, наприклад, іноземну мову, малювання чи гру на музичних інструментах, витрачаючи на це щонайменше шість годин на тиждень. Через рік після такого інтенсивного навчання у них значно покращилися виконавчі функції мозку, зокрема пам’ять, увага та когнітивний контроль, у порівнянні з тим, що було до навчання.
Учені дійшли однозначного висновку: навчання протягом життя має тривалі позитивні ефекти для мозку, допомагає покращити пам’ять, мислення та гнучкість у літньому віці.
Приклад
Масако Вакамія з Японії доводить, що вчитися новому ніколи не пізно. Вона пропрацювала в банку 43 роки, а після виходу на пенсію у 60 років освоїла комп’ютер, інтернет і почала відвідувати ІТ-клуб для літніх людей. У 81 рік Масако вирішила навчитися програмувати на мові Swift і брала уроки у ментора через Skype. Усього за кілька місяців вона створила свій перший мобільний додаток “Hinadan” — просту і веселу гру для своїх однолітків. Гра стала популярною серед людей похилого віку: тисячі завантажень, майже 5 зірок в AppStore, а Масако отримала звання “найстарішого розробника додатків у світі”, і її відзначив сам CEO Apple Тім Кук. У 82 роки вона виступила з промовою на форумі ООН, а уряд Японії запросив її до комітету з питань активного старіння.
Приклад
Кімані Маруге з Кенії став світовим рекордсменом і довів, що навчатися ніколи не пізно. У 84 роки цей дідусь і колишній ветеран вперше пішов до початкової школи. Маруге не вмів читати, але коли в Кенії з’явилася безкоштовна початкова освіта, у 2004 році він сів за парту разом зі своїми онуками. У 84 роки він став найстаршим першокласником у світі й потрапив до Книги рекордів Гіннеса. Його наполегливість і бажання навчитися читати Біблію настільки вразили людей, що про нього зняли фільм “Першокласник” (The First Grader).
Приклад
Успіху досягають не тільки окремі люди, а й цілі компанії, які впроваджують культуру навчання протягом життя. Досвід провідних світових компаній показує, що інвестиції в розвиток співробітників, підтримка допитливості та обміну знаннями приносять інновації, конкурентні переваги та гнучкість бізнесу.
Pixar (США) – це відома анімаційна студія, яка створила внутрішню академію “Pixar University” для всіх працівників. Засновник студії Ед Катмелл вважав, що для підтримки творчості команда має постійно вчитися новому, і не лише у своїй сфері. У Pixar кожен співробітник, від стажера до керівника, може присвятити частину робочого часу навчанню: у розкладі є заняття з балету, живопису та програмування.
Головна ідея – підтримувати у працівників “свідомість початківця”, відкритість до експериментів і відсутність страху помилок. Коли директор і стажер разом навчаються з нуля, між ними зникає ієрархічна дистанція, що зміцнює командний дух. Така атмосфера свободи і цікавості вважається одним із секретів постійних творчих інновацій Pixar.
Як почати “навчання впродовж життя” уже сьогодні?
Можливо, ти думаєш: добре, я розумію, що це важливо, але що робити прямо зараз? Насправді звичку вчитися розвивати просто – почни з маленьких кроків.
- Старайся бути допитливою або допитливим щодня.
Допитливість – це твій найкращий помічник. Став більше запитань на уроках і поза ними. Якщо щось незрозуміло, не соромся шукати інформацію чи питати інших. Звичка цікавитися «чому так?» допомагає мозку вчитися. Пам’ятай: дурних питань не існує, є лише ті, хто боїться їх ставити. - Вчися самостійно тому, що тобі цікаво.
Школа дає основу, але ти можеш піти далі. Любиш ігри? Спробуй створити просту гру, навчившись основ програмування онлайн. Цікавишся музикою? Візьми новий інструмент або програму для створення треків і навчайся через YouTube. Самонавчання означає, що ти сам вирішуєш, що вивчати. Це не просто домашнє завдання, а твоє хобі чи проєкт. Так ти звикаєш здобувати знання для себе, без примусу. - Використовуй можливості навколо себе.
Зараз є багато ресурсів для навчання: безкоштовні онлайн-курси, відеоуроки, гуртки, молодіжні програми. Не пропускай шанси, які з’являються. Якщо є семінар або вебінар для підлітків на цікаву тобі тему – зареєструйся. Якщо у школі є гурток робототехніки чи дизайн-студія – спробуй себе. Кожен такий досвід допоможе розвинути твої навички і додасть впевненості, що ти можеш навчитися чого завгодно. - Розвивай навички вчитися.
Може здатися дивним, але навчитися вчитися цілком реально. Спробуй різні способи запам’ятовування: комусь допомагають нотатки, іншим – ментальні карти або обговорення з друзями. Знайди свій власний стиль навчання. Наприклад, постав собі невелику мету: щодня вивчати одне нове слово англійською або щотижня читати статтю про сучасні технології. З часом регулярність стане звичкою. - Оцінюй свої навички та плануй нові.
Час від часу зупиняйся і чесно запитуй себе: чи достатньо того, що ти знаєш зараз, щоб здійснити свої мрії? Подумай, які навички можуть стати в нагоді в майбутньому. Наприклад, якщо ти мрієш стати інженером, чи добре ти розумієш математику? Якщо хочеш бути підприємцем, спробуй прочитати книгу про бізнес для підлітків. Експерти радять раз на рік або два проводити таку “ревізію” своїх умінь: що з того, що ти вже вмієш, ще актуальне, а що варто оновити. Головне – діяти після цієї ревізії. Не бійся змінювати напрям навчання: сьогодні тобі цікаво одне, завтра інше. Саме в цьому полягає lifelong learning – ти постійно відкриваєш нові горизонти. - Не бійся помилок і труднощів.
Іноді навчання – це виклик, і не все виходить з першого разу, але кожна помилка – це теж урок. Розвивай гнучкість і стійкість до невдач, адже ці якості також входять до списку найважливіших навичок майбутнього.
1. “Мій портрет майбутнього”.
Порада для вчителя / вчительки:
Вправа “Мій портрет майбутнього” займає важливе місце на уроці, оскільки допомагає учням розвивати навички особистісного планування. Діти починають сприймати своє майбутнє не як щось абстрактне, а як послідовність конкретних дій, рішень і цінностей.
Ця вправа має сильний психологічний ефект і добре запам’ятовується, тому її варто проводити. Вона допомагає підліткам краще розуміти себе, визначати напрям розвитку і вчитися мислити на перспективу, що рідко зустрічається у цьому віці. Вправа також допомагає побачити зв’язок між сьогоднішніми діями та бажаним майбутнім, а ще визначити справжні цінності замість соціально бажаних цілей. Найважливіше – це формування внутрішньої мотивації.
Мета: допомогти учням і ученицям створити власне бачення себе в недалекому майбутньому; навчити визначати пріоритети і цінності; сформувати зв’язок між сьогоднішніми діями і бажаним образом “Я через 5 років”.
Вступ
Уявіть, що вам вже 20 років. Ви на порозі дорослого життя.Можливо, ви ще не стали всесвітньо відомими, але вже добре знаєте себе. Ваші сьогоднішні рішення формують те, ким ви станете.
Етап 1. “Мій портрет у 20 років”
На аркуші або в цифровому документі напишіть заголовок: “Мені 20. Про мене можна сказати, що…”
Далі складіть 10 фактів про себе у 20 років. Використайте підказки (але не обмежуйтесь ними):
- Якою людиною я став(ла)?
- Який у мене рівень щастя, свободи, спокою?
- Що я вмію робити добре?
- Які в мене сильні сторони?
- Що я вже досяг(ла)?
- Де я живу і що мене оточує?
- Який у мене фінансовий рівень?
- Які стосунки я маю з людьми?
- Чим я пишаюсь?
- Що я при цьому відчуваю?

Порада: пишіть у теперішньому часі, ніби це вже сталося. Наприклад: “Я навчаюсь на програмі, яку обожнюю”, “Я фінансово незалежний/-а”, “Я спокійно реагую на невдачі”, “Я працюю над реальними проєктами”, “Я маю міцні стосунки” тощо.
Етап 2. “Що для мене справді важливе”
Перечитайте свій список. Тепер розставте 10 фактів за ієрархією важливості від 1 до 10: 1 – те, що для вас справді головне, без чого решта втрачає сенс, а 10 – те, що приємне, але не критично важливе.
Поставте собі питання: “Якщо я матиму лише три пункти зі списку, які це будуть?”
Етап 3. “Міст між сьогодні і майбутнім”
Створіть таблицю. Оберіть 5 найважливіших пунктів зі свого списку (№1–5). Приклад:
| Мій пункт / риса / досягнення | Що я вже зараз роблю для цього | Чого я поки не роблю, але можу почати |
|---|---|---|
| Наприклад: “Я впевнений/на у собі” | беру участь у шкільних проєктах, треную публічні виступи | рідко даю собі зворотний зв’язок, уникаю нових викликів |
| “Я маю фінансову незалежність” | іноді підробляю онлайн, веду облік витрат | не планую бюджет, не читаю про фінансову грамотність |
| “Я здоровий/-а і маю енергію” | займаюсь спортом 2 рази на тиждень | мало сплю, пропускаю сніданок |
Поради для роботи:
- У стовпчику “Що я вже роблю” знайдіть хоча б один крок для кожного пункту.
- У стовпчику “Чого не роблю” не звинувачуйте себе – це не список помилок, а поле можливостей. Іноді важливо навіть зрозуміти, що ви робите достатньо.
- Напишіть хоча б одну дію, яку можна почати робити цього тижня.
Етап 4. Рефлексія
Питання для короткого запису або обговорення в парах:
- Що у вашому “Я у 20” вас здивувало?
- Чого бракує у сьогоднішньому дні, щоб це стало реальністю?
- Які три дії ви готові зробити вже найближчим часом, щоб “наблизити себе”?
2. Робота з кейсами “Освітні рішення: як люди навчаються, коли життя змінюється?”
Мета: показати старшокласникам, як працює навчання впродовж життя у дорослих у різних ситуаціях, та навчити аналізувати реальні освітні рішення – курси, формати, платформи, навички.
Формат: групова аналітична вправа (4–5 осіб).
Крок 1. Отримайте “освітню історію”
Кожна група отримує один із реальних (адаптованих) кейсів дорослих, які змінювали кар’єру, опановували нову сферу або стикаються з викликом.
Кейси для вибору:
- Оксана, 35 років
Після скорочення на роботі (працювала касиром у банку) зрозуміла, що її професія стала менш затребуваною. Хоче перейти в digital-маркетинг, але не знає, з чого почати, і боїться онлайн-форматів. - Юрій, 29 років
Працює у техпідтримці. Втомився від рутини, хоче перейти у QA-тестування. Англійська на базовому рівні. - Ірина, 42 роки
Переїхала з Харкова до Львова через війну. Має досвід у роботі з дітьми, хоче відкрити мінісадочок, але не знає нормативної бази, бізнес-процесів і онлайн-інструментів. - Денис, 31 рік
Працює баристою. Мріє створити власний бренд кави, але не розуміється на фінансах і підприємництві. - Наталя, 27 років
Після декрету хоче повернутися до роботи (до декрету працювала бухгалтеркою). Усе змінилося: потрібні цифрові сервіси, нові технології, CRM-системи. Вона розгублена.
Крок 2. Визначте “освітній виклик” героя
Група відповідає на 4 питання:
- Чому ця людина має навчатися?
- Які ризики або виклики стоять перед нею?
- Які навички їй потрібно опанувати?
- Чому старі знання вже не працюють?
Крок 3. Освітнє планування: які курси можуть вирішити проблему?
Групи отримують завдання: потрібно дослідити, які формати навчання дадуть можливість цій людині вирішити свій життєвий і професійний виклик.
Учні й учениці працюють з реальними платформами: Prometheus, Еd-era, Coursera, Diia.Osvita, prjctr.com. Ще з переліком навчальних платформ можна ознайомитись ТУТ.
Завдання групи:
- Знайти 3 навчальні продукти, які були б релевантні герою:
- 1 курс для базових навичок,
- 1 курс для професійних компетентностей,
- 1 курс або ресурс для soft skills (гнучкість, комунікація, креативність).
- Для кожного курсу зазначити:
- назву,
- формат (повний курс, мінікурс, лекції, марафон, менторська програма, YouTube),
- ціну або можливість вчитися безкоштовно,
- скільки часу потрібно виділити?
- який саме виклик це закриває?
Крок 4. Висновок групи: освітня стратегія героя
Це має бути мікроплан із 3 конкретних кроків:
- Крок 1: що герой починає вчити вже сьогодні?
- Крок 2: який формат він обирає і чому?
- Крок 3: як він зрозуміє, що рухається правильно?
Наприклад:
Оксана (digital-маркетинг):
- Починає курс “Цифрова грамотність” з Diia.Osvita.
- Проходить базовий курс з маркетингу на Prometheus.
- Починає практикуватися на волонтерському проєкті.
Крок 5. Презентація
Кожна група представляє:
- хто герой,
- у чому його освітній виклик,
- 3 знайдені курси,
- коротку освітню стратегію на 1 місяць.
Інші учні й учениці можуть ставити “освітні” уточнення:
- Чи реалістичний обсяг навчання?
- Чи вистачає soft skills?
- Чи варто було додати курс для адаптації?
- Чи можна вчитися дешевше або швидше?
Крок 6. Мінірефлексія (дві фрази)
Який курс мене здивував найбільше? Завдяки цій вправі я зрозумів/-ла, що…
3. “Аудит мого навчання: що я вже роблю як lifelong learner?”
Порада для вчителя / вчительки:
Важливо не оцінювати, наскільки “важливим” є те, чого навчилися учні. Навіть такі речі, як “розібратися в складній грі” чи “навчитися краще робити фото для соцмереж”, – це справжні приклади навчання впродовж життя. Наше завдання – показати, що lifelong learning уже відбувається, просто часто ми цього не помічаємо.
Після третього етапу запропонуйте учням коротко обговорити в парах:
- Що тебе здивувало у твоїй таблиці?
- Який спосіб навчання у тебе працює найкраще, а у мене – зовсім інший?
Якщо група готова до відкритої рефлексії, попросіть кількох учнів зачитати по одному пункту з колонки “Те, що вже працює на моє майбутнє”. Це допоможе підсилити відчуття суб’єктності та самоцінності.
Мета: допомогти учням і ученицям побачити, що вони вже навчаються впродовж життя поза школою; усвідомити свої робочі формати навчання, джерела, бар’єри та “білі плями”; зробити перший усвідомлений крок до планування власної освітньої траєкторії.
Формат: індивідуальна робота з подальшим обговоренням у парах або трійках.
Хід вправи
Етап 1. Що я реально вчив / вчила за останній рік?
Завдання: згадайте, що нового ви дізналися або навчилися за останній рік, окрім шкільної програми. Запишіть усе, не розділяючи на “серйозне” чи “несерйозне”. Головне, щоб це був новий для вас досвід, знання чи вміння.
Учні й учениці записують пункти списком. Наприклад: навчився монтувати відео, почала вести шкільний захід як ведуча тощо.
Етап 2. Таблиця “Як саме я вчився/вчилась?”
Учні і учениці переносять частину свого списку в таблицю (5-7 пунктів, які здаються важливішими):
| Що я вивчив / опанувала | Як саме я цьому навчився / навчилась (джерело) | Це було формальне чи неформальне навчання? | Хто або що мені допомогло? | Який результат для мене зараз? |
|---|
Пояснення для заповнення:
- “Як саме” – YouTube, друзі, курс, родичі, спроби й помилки, чат, TikTok, книжка тощо.
- “Формальне чи неформальне” – шкільна програма чи ні.
- “Хто або що допомогло” – люди, спільноти, інтернет-платформи, учитель, ментор, випадкова ситуація.
- “Результат” – що реально змінилося: став/ла впевненішим/-ою, заробив/-ла гроші, зміг / змогла щось зробити самостійно, відчув/-ла гордість, з’явилися нові можливості.
Етап 3. Виявлення патернів: “Який / яка я lifelong learner?”
Після заповнення таблиці учні відповідають письмово на запитання:
- Які способи навчання у мене повторюються найчастіше?
(відео, практичні спроби, спілкування, читання, курси) - Які джерела дають мені найкращий результат?
(наприклад, живе спілкування з людьми, а не лише відео) - Що це говорить про мій стиль навчання?
(мені легше через практику, я люблю структуру курсу, мені потрібен ментор, я вчуся, коли є дедлайн тощо) - Чого бракує в моїй системі навчання?
(наприклад, я не читаю глибокі тексти, мало практикую англійську, уникаю сфер, де “не виходить з першого разу”)
Етап 4. Зв’язок з майбутнім: “Чи достатньо цього для мого “Я у 20”?”
Інструкція: подивіться на свою таблицю і згадайте образ себе у 20 років, який ви створили у вправі “Мій портрет майбутнього”. Напишіть коротко:
- Що з того, чого я навчився за останній рік, реально наближає мене до мого бажаного “Я у 20”?
- Чого очевидно бракує, якщо порівняти моє сьогоднішнє навчання і той образ себе, якого я хочу досягти?
Учні виділяють 2 колонки:
- Те, що вже працює на моє майбутнє
- Те, чого явно бракує
Етап 5. Маленький експеримент lifelong learning
Оберіть одну сферу, де вам явно бракує навчання для вашого “Я у 20” (наприклад, мова, фінансова грамотність, публічні виступи, емоційна стійкість, технічні навички).
Сформулюйте одну конкретну дію, яку ви готові зробити протягом наступних 2 тижнів, щоб зробити крок в цей бік.
Формат запису:
Сфера, де мені бракує навичок: ____________________________________________________________
Одна конкретна дія, яку я зроблю за 2 тижні:
| _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Що мені потрібно, щоб це сталося (ресурси, підтримка, час):
| _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
“Стажер” (The Intern) – американська комедія 2015 року.
Бену Віттакеру (Роберт Де Ніро) сімдесят років, але він не звик сидіти без діла. Він вирішує влаштуватися стажером в офіс модного сайту. У колективі працюють молоді люди, а керує ними молода начальниця, і спочатку вони не знають, як поводитися з новим стажером.
СТАЖЕР. Трейлер (український) 2015 HD

Урок 60. Long Life Learning, мобільність і адаптивність
- Навчання впродовж життя (lifelong learning)
- Формальне / неформальне навчання
- Мислення, орієнтоване на зростання (growth mindset)
- Когнітивні функції
- Особиста / індивідуальна освітня траєкторія
- Освітньо-професійний шлях
- Освітня стратегія
- Професійні компетентності
Ознайомся з дуже милим блогом пані Ольги з Тернопільщини. Вона завела його у 86 років і знімає короткі відео про те, як готує улюблені страви, зустрічається з друзями і ділиться спогадами.
Інстаграм https://www.instagram.com/babaolia85?igsh=andpNm41NXc3ZGhl
ТікТок https://www.tiktok.com/@babaolia85?_r=1&_t=ZM-91EC1Dh6lLQ
Обговоріть у класі:
- Які почуття у вас виникли, коли ви почули цю історію? Це могло бути здивування, тепло, натхнення, скепсис, радість чи недовіра.
- Як ви думаєте, чому людина у 86 років вирішує почати щось зовсім нове?
- Як ця історія допомагає вам зрозуміти, що таке “навчання впродовж життя”?
- Чи змінилося ваше уявлення про те, хто може навчатися, після цієї історії?
- Як ви думаєте, з якими бар’єрами могла стикатися пані Ольга? Це могли бути технологічні, психологічні, соціальні чи фізичні труднощі.
- Що могло б мотивувати вас навчатися у 60, 70 або навіть у 80 років?
- Чи може ця історія змінити ваш погляд на власне навчання зараз?
- Яку рису в поведінці пані Ольги ви вважаєте найсильнішою і чому? Це може бути цікавість, відвага, гнучкість, сміливість або відкритість.

Поняття Long Life Learning. Навчання впродовж життя як стратегія ХХІ століття
Навчання впродовж життя (англійською life long learning) – це звичка постійно відкривати для себе щось нове. Немає значення, скільки тобі років, чи ти ще навчаєшся, чи вже працюєш. Головне – бажання і здатність розвиватися у будь-якому віці.
Простіше кажучи, людина, яка навчається впродовж життя, не зупиняється на шкільній програмі чи дипломі. Вона постійно здобуває нові знання та навички у будь-який час, у будь-якому місці і різними способами. Це може бути як формальне навчання – курси, тренінги, освіта, так і неформальне – читання статей, перегляд навчальних відео, спілкування з менторами чи навчання у колег.
Наприклад, ти можеш навчитися монтувати відео, дивлячись, як це робить улюблений блогер, або покращувати англійську через гру чи спілкування в чаті – усе це теж навчання. Навчання впродовж життя означає, що ти сам відповідаєш за свої вміння: не чекаєш підказок, а сам шукаєш те, що тобі цікаво і корисно. ЮНЕСКО визначає цю ідею так: навчання триває все життя людини – від дитинства до старості, охоплюючи всі рівні і форми здобуття знань. Тобто не існує віку чи місця, де навчання не доречне. Кожна мить – це можливість дізнатися щось нове.
Наукові докази та ефекти навчання протягом життя
Сучасні дослідження показують, що продовження навчання тісно пов’язане з успіхом у кар’єрі та житті. Наприклад, перше емпіричне дослідження цього зв’язку провели на кафедрі фінансів та обліку Університету Ватерлоо (Канада). Виявилося, що розвиток установки на навчання протягом життя підвищує як об’єктивні показники успіху (продуктивність, кількість підвищень), так і суб’єктивні (задоволеність роботою, упевненість у своїх силах).
Іншими словами, молоді спеціалісти, які проявляли допитливість, стратегічне мислення і наполегливість у навчанні на роботі, отримували вищі оцінки від керівників і швидше просувалися по службі. Випускники з таким підходом частіше були задоволені своєю кар’єрою і отримували більше підвищень.
Психологічні дослідження також підтверджують, що мислення, орієнтоване на зростання, має велику силу. Професорка Стенфордського університету Керол Двек ввела поняття “гнучкого мислення” (growth mindset), тобто віри в те, що здібності можна розвивати завдяки наполегливій праці та навчанню. Її дослідження показали, що учні з таким підходом краще долають труднощі і досягають вищих результатів, ніж ті, хто вважає свої таланти незмінними.
Генеральний директор Microsoft Сатья Наделла також застосував цей принцип, змінюючи культуру своєї компанії. Він розповів, що прочитав книгу Двек і зрозумів: “Якщо взяти двох людей – одного, що поводиться як усезнайка, і другого, що прагне вчитися – то в довгостроковій перспективі переможе саме той, хто вчиться, навіть якщо на початку його здібності були нижчі”.
Перехід від бажання знати все до готовності вчитися всьому став ключем до успіху Microsoft у новий період. Культура навчання зробила компанію більш гнучкою та інноваційною. Як сказав Наделла, кожен, від дитини до CEO, повинен залишатися відкритим до нового, щоб досягти успіху.
У когнітивній психології є переконливі докази, що навчання не тільки допомагає будувати кар’єру, а й підтримує мозок у хорошій формі.
Дослідження під керівництвом Рейчел Ву з Університету Каліфорнії в Ріверсайді показало, що коли люди похилого віку одночасно освоюють кілька нових навичок, це стійко покращує їхні когнітивні функції.
У цьому експерименті групи людей віком 65-70 років протягом трьох місяців одночасно вивчали різні практичні навички, наприклад, іноземну мову, малювання чи гру на музичних інструментах, витрачаючи на це щонайменше шість годин на тиждень. Через рік після такого інтенсивного навчання у них значно покращилися виконавчі функції мозку, зокрема пам’ять, увага та когнітивний контроль, у порівнянні з тим, що було до навчання.
Учені дійшли однозначного висновку: навчання протягом життя має тривалі позитивні ефекти для мозку, допомагає покращити пам’ять, мислення та гнучкість у літньому віці.
Приклад
Масако Вакамія з Японії доводить, що вчитися новому ніколи не пізно. Вона пропрацювала в банку 43 роки, а після виходу на пенсію у 60 років освоїла комп’ютер, інтернет і почала відвідувати ІТ-клуб для літніх людей. У 81 рік Масако вирішила навчитися програмувати на мові Swift і брала уроки у ментора через Skype. Усього за кілька місяців вона створила свій перший мобільний додаток “Hinadan” — просту і веселу гру для своїх однолітків. Гра стала популярною серед людей похилого віку: тисячі завантажень, майже 5 зірок в AppStore, а Масако отримала звання “найстарішого розробника додатків у світі”, і її відзначив сам CEO Apple Тім Кук. У 82 роки вона виступила з промовою на форумі ООН, а уряд Японії запросив її до комітету з питань активного старіння.
Приклад
Кімані Маруге з Кенії став світовим рекордсменом і довів, що навчатися ніколи не пізно. У 84 роки цей дідусь і колишній ветеран вперше пішов до початкової школи. Маруге не вмів читати, але коли в Кенії з’явилася безкоштовна початкова освіта, у 2004 році він сів за парту разом зі своїми онуками. У 84 роки він став найстаршим першокласником у світі й потрапив до Книги рекордів Гіннеса. Його наполегливість і бажання навчитися читати Біблію настільки вразили людей, що про нього зняли фільм “Першокласник” (The First Grader).
Приклад
Успіху досягають не тільки окремі люди, а й цілі компанії, які впроваджують культуру навчання протягом життя. Досвід провідних світових компаній показує, що інвестиції в розвиток співробітників, підтримка допитливості та обміну знаннями приносять інновації, конкурентні переваги та гнучкість бізнесу.
Pixar (США) – це відома анімаційна студія, яка створила внутрішню академію “Pixar University” для всіх працівників. Засновник студії Ед Катмелл вважав, що для підтримки творчості команда має постійно вчитися новому, і не лише у своїй сфері. У Pixar кожен співробітник, від стажера до керівника, може присвятити частину робочого часу навчанню: у розкладі є заняття з балету, живопису та програмування.
Головна ідея – підтримувати у працівників “свідомість початківця”, відкритість до експериментів і відсутність страху помилок. Коли директор і стажер разом навчаються з нуля, між ними зникає ієрархічна дистанція, що зміцнює командний дух. Така атмосфера свободи і цікавості вважається одним із секретів постійних творчих інновацій Pixar.
Як почати “навчання впродовж життя” уже сьогодні?
Можливо, ти думаєш: добре, я розумію, що це важливо, але що робити прямо зараз? Насправді звичку вчитися розвивати просто – почни з маленьких кроків.
- Старайся бути допитливою або допитливим щодня.
Допитливість – це твій найкращий помічник. Став більше запитань на уроках і поза ними. Якщо щось незрозуміло, не соромся шукати інформацію чи питати інших. Звичка цікавитися «чому так?» допомагає мозку вчитися. Пам’ятай: дурних питань не існує, є лише ті, хто боїться їх ставити. - Вчися самостійно тому, що тобі цікаво.
Школа дає основу, але ти можеш піти далі. Любиш ігри? Спробуй створити просту гру, навчившись основ програмування онлайн. Цікавишся музикою? Візьми новий інструмент або програму для створення треків і навчайся через YouTube. Самонавчання означає, що ти сам вирішуєш, що вивчати. Це не просто домашнє завдання, а твоє хобі чи проєкт. Так ти звикаєш здобувати знання для себе, без примусу. - Використовуй можливості навколо себе.
Зараз є багато ресурсів для навчання: безкоштовні онлайн-курси, відеоуроки, гуртки, молодіжні програми. Не пропускай шанси, які з’являються. Якщо є семінар або вебінар для підлітків на цікаву тобі тему – зареєструйся. Якщо у школі є гурток робототехніки чи дизайн-студія – спробуй себе. Кожен такий досвід допоможе розвинути твої навички і додасть впевненості, що ти можеш навчитися чого завгодно. - Розвивай навички вчитися.
Може здатися дивним, але навчитися вчитися цілком реально. Спробуй різні способи запам’ятовування: комусь допомагають нотатки, іншим – ментальні карти або обговорення з друзями. Знайди свій власний стиль навчання. Наприклад, постав собі невелику мету: щодня вивчати одне нове слово англійською або щотижня читати статтю про сучасні технології. З часом регулярність стане звичкою. - Оцінюй свої навички та плануй нові.
Час від часу зупиняйся і чесно запитуй себе: чи достатньо того, що ти знаєш зараз, щоб здійснити свої мрії? Подумай, які навички можуть стати в нагоді в майбутньому. Наприклад, якщо ти мрієш стати інженером, чи добре ти розумієш математику? Якщо хочеш бути підприємцем, спробуй прочитати книгу про бізнес для підлітків. Експерти радять раз на рік або два проводити таку “ревізію” своїх умінь: що з того, що ти вже вмієш, ще актуальне, а що варто оновити. Головне – діяти після цієї ревізії. Не бійся змінювати напрям навчання: сьогодні тобі цікаво одне, завтра інше. Саме в цьому полягає lifelong learning – ти постійно відкриваєш нові горизонти. - Не бійся помилок і труднощів.
Іноді навчання – це виклик, і не все виходить з першого разу, але кожна помилка – це теж урок. Розвивай гнучкість і стійкість до невдач, адже ці якості також входять до списку найважливіших навичок майбутнього.
1. “Мій портрет майбутнього”.
Вступ
Уяви, що тобі вже 20 років і ти на стоїш порозі дорослого життя. Можливо, ти ще не став / стала всесвітньо відомим / відомою, але вже добре знаєш себе. Ти – це результат рішень, які починаєш ухвалювати сьогодні.
Етап 1. “Мій портрет у 20 років”
На аркуші або в цифровому документі напиши заголовок: “Мені 20. Про мене можна сказати, що…”
Далі склади 10 фактів про себе у 20 років. Використай підказки (але не обмежуйся ними!):
- Якою людиною я став(ла)?
- Який у мене рівень щастя, свободи, спокою?
- Що я вмію робити добре?
- Які в мене сильні сторони?
- Що я вже досяг(ла)?
- Де я живу і що мене оточує?
- Який у мене фінансовий рівень?
- Які стосунки я маю з людьми?
- Чим я пишаюсь?
- Що я при цьому відчуваю?

Порада: пиши у теперішньому часі, ніби це вже сталося.
Наприклад: “Я навчаюсь на програмі, яку обожнюю”, “Я фінансово незалежний(а)”, “Я спокійно реагую на невдачі”, “Я працюю над реальними проєктами”, “Я маю міцні стосунки” тощо.
| Мені 20. Про мене можна сказати, що я… |
|---|
| 1. __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
| 2. __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
| 3. __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
| 4. __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
| 5. __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
| 6. __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
| 7. __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
| 8. __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
| 9. __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
| 10. __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Етап 2. “Що для мене справді важливе”
Перечитай свій список. Тепер розстав 10 фактів за ієрархією важливості від 1 до 10: 1 – те, що для тебе справді головне, без чого решта втрачає сенс, а 10 – те, що приємне, але не критично важливе.
Постав собі питання: “Якщо я матиму лише три пункти зі списку, які це будуть пункти?”
Етап 3. “Міст між сьогодні і майбутнім”
Заповни таблицю. Обери 5 найважливіших пунктів зі свого списку (№1–5).
Приклад:
| Мій пункт / риса / досягнення | Що я вже зараз роблю для цього | Чого я поки не роблю, але можу почати |
|---|---|---|
| Наприклад: “Я впевнений(а) у собі” | беру участь у шкільних проєктах, треную публічні виступи | рідко даю собі зворотний зв’язок, уникаю нових викликів |
| “Я маю фінансову незалежність” | іноді підробляю онлайн, веду облік витрат | не планую бюджет, не читаю про фінансову грамотність |
| “Я здоровий(а) і маю енергію” | займаюсь спортом 2 рази на тиждень | мало сплю, пропускаю сніданок |
| Мій пункт / риса / досягнення | Що я вже зараз роблю для цього | Чого я поки не роблю, але можу почати |
|---|---|---|
Поради для роботи:
- У стовпчику “Що я вже роблю” знайди хоча б один крок для кожного пункту.
- У стовпчику “Чого не роблю” не звинувачуй себе – це не список помилок, а поле можливостей. Іноді важливо навіть зрозуміти, що ти робиш достатньо.
- Напиши хоча б одну дію, яку можна почати робити цього тижня.
Етап 4. Рефлексія
Що у твоєму “Я у 20” тебе здивувало?
| _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Чого бракує у сьогоднішньому дні, щоб це стало реальністю?
| _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Які три дії ти готовий / готова зробити вже найближчим часом, щоб “наблизити себе”?
| ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
2. Робота з кейсами “Освітні рішення: як люди навчаються, коли життя змінюється?”
Формат: групова аналітична вправа (4–5 осіб).
Етап 1. Отримайте з групою “освітню історію”
Кожна група отримує один із реальних (адаптованих) кейсів дорослих, які змінювали кар’єру, опановували нову сферу або стикаються з викликом.
Кейси для вибору:
- Оксана, 35 років
Після скорочення на роботі (працювала касиром у банку) зрозуміла, що її професія стала менш затребуваною. Хоче перейти в digital-маркетинг, але не знає, з чого почати, і боїться онлайн-форматів. - Юрій, 29 років
Працює у техпідтримці. Втомився від рутини, хоче перейти у QA-тестування. Англійська на базовому рівні. - Ірина, 42 роки
Переїхала з Харкова до Львова через війну. Має досвід у роботі з дітьми, хоче відкрити мінісадочок, але не знає нормативної бази, бізнес-процесів і онлайн-інструментів. - Денис, 31 рік
Працює баристою. Мріє створити власний бренд кави, але не розуміється на фінансах і підприємництві. - Наталя, 27 років
Після декрету хоче повернутися до роботи (до декрету працювала бухгалтеркою). Усе змінилося: потрібні цифрові сервіси, нові технології, CRM-системи. Вона розгублена.
Етап 2. Визначте “освітній виклик” героя
Група відповідає на 4 питання:
- Чому ця людина має навчатися?
- Які ризики або виклики стоять перед нею?
- Які навички їй потрібно опанувати?
- Чому старі знання вже не працюють?
Етап 3. Освітнє планування: які курси можуть вирішити проблему?
Групи отримують завдання: потрібно дослідити, які формати навчання дадуть можливість цій людині вирішити свій життєвий і професійний виклик.
Учні і учениці працюють з реальними платформами: Prometheus, Еd-era, Coursera, Diia.Osvita, prjctr.com. Ще з переліком навчальних платформ можна ознайомитись ТУТ (або пошукайте інші платформи).
Завдання групи:
- Знайти 3 навчальні продукти, які були б релевантні герою:
- 1 курс для базових навичок,
- 1 курс для професійних компетентностей,
- 1 курс або ресурс для soft skills (гнучкість, комунікація, креативність).
- Для кожного курсу зазначити:
- назву,
- формат (повний курс, мінікурс, лекції, марафон, менторська програма, YouTube),
- ціну або можливість вчитися безкоштовно,
- скільки часу потрібно виділити?
- який саме виклик це закриває?
Етап 4. Висновок групи: освітня стратегія героя
Це має бути мікроплан з 3 конкретних кроків:
- Крок 1: що герой починає вчити вже сьогодні?
- Крок 2: який формат він обирає і чому?
- Крок 3: як він зрозуміє, що рухається правильно?
Наприклад:
Оксана (digital-маркетинг):
- Починає курс “Цифрова грамотність” з Diia.Osvita.
- Проходить базовий курс з маркетингу на Prometheus.
- Починає практикуватися на волонтерському проєкті.
Етап 5. Презентація
Кожна група представляє:
- хто герой,
- у чому його освітній виклик,
- 3 знайдені курси,
- коротку освітню стратегію на 1 місяць.
Інші учні і учениці можуть ставити “освітні” уточнення:
- Чи реалістичний обсяг навчання?
- Чи вистачає soft skills?
- Чи варто було додати курс для адаптації?
- Чи можна вчитися дешевше або швидше?
Етап 6. Мінірефлексія (дві фрази)
- Який курс мене здивував найбільше?
| _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- Завдяки цій вправі я зрозумів(ла), що…
| _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
3. “Аудит мого навчання: що я вже роблю як lifelong learner?”
Формат: індивідуальна робота з подальшим обговоренням у парах або трійках.
Хід вправи
Етап 1. Що я реально вчив / вчила за останній рік?
Завдання: пригадай останні 12 місяців. Запиши все, чого ти навчилась / навчився за цей рік поза обов’язковою шкільною програмою (формальна освіта). Не оцінюй це як “серйозне” чи “несерйозне”. Важливо, щоб це було нове для тебе уміння, знання або досвід”.
Запиши ці пункти списком. Наприклад: навчився монтувати відео, почала вести шкільний захід як ведуча тощо.
| __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Етап 2. Таблиця “Як саме я вчився / вчилась?”
Перенеси частину свого списку в таблицю (5 пунктів, які здаються важливішими):
| Що я вивчив / опанувала | Як саме я цьому навчився / навчилась (джерело) | Це було формальне чи неформальне навчання? | Хто або що мені допомогло? | Який результат для мене зараз? |
|---|---|---|---|---|
Пояснення для заповнення:
- “Як саме” – YouTube, друзі, курс, родичі, спроби й помилки, чат, TikTok, книжка тощо.
- “Формальне чи неформальне” – шкільна програма чи ні.
- “Хто або що допомогло” – люди, спільноти, інтернет-платформи, учитель, ментор, випадкова ситуація.
- “Результат” – що реально змінилося: став/ла впевненішим/-ою, заробив/-ла гроші, зміг/змогла щось зробити самостійно, відчув/-ла гордість, з’явилися нові можливості.
Етап 3. Виявлення патернів: “Який / яка я lifelong learner?”
Після заповнення таблиці дай відповідь письмово на запитання:
- Які способи навчання у мене повторюються найчастіше?
(відео, практичні спроби, спілкування, читання, курси)
| _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- Які джерела дають мені найкращий результат?
(наприклад, живе спілкування з людьми, а не лише відео)
| _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- Що це говорить про мій стиль навчання?
(мені легше через практику, я люблю структуру курсу, мені потрібен ментор, я вчуся, коли є дедлайн тощо)
| _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- Чого бракує в моїй системі навчання?
(наприклад, я не читаю глибокі тексти, мало практикую англійську, уникаю сфер, де “не виходить з першого разу”)
| _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Етап 4. Зв’язок з майбутнім: “Чи достатньо цього для мого “Я у 20”?”
Подивись на свою таблицю і згадай образ себе у 20 років, який ти створив / створила у вправі “Мій портрет майбутнього”.
Напиши коротко:
- Що з того, чого я навчився за останній рік, реально наближає мене до мого бажаного “Я у 20”?
| _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- Чого очевидно бракує, якщо порівняти моє сьогоднішнє навчання і той образ себе, якого я хочу досягти?
| _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Сформуй це в 2 колонки:
| Те, що вже працює на моє майбутнє | Те, чого явно бракує |
|---|---|
Етап 5. Маленький експеримент lifelong learning
Обери одну сферу, де тобі явно бракує навчання для твого “Я у 20” (наприклад, мова, фінансова грамотність, публічні виступи, емоційна стійкість, технічні навички).
Сформулюй одну конкретну дію, яку ти готова/-ий зробити протягом наступних 2 тижнів, щоб зробити крок в цей бік.
Формат запису:
Сфера, де мені бракує навичок: ____________________________________________________________
Одна конкретна дія, яку я зроблю за 2 тижні:
| _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Що мені потрібно, щоб це сталося (ресурси, підтримка, час):
| _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
“Стажер” (The Intern) – американська комедія 2015 року.
Бену Віттакеру (Роберт Де Ніро) сімдесят років, але він не звик сидіти без діла. Він вирішує влаштуватися стажером в офіс модного сайту. У колективі працюють молоді люди, а керує ними молода начальниця, і спочатку вони не знають, як поводитися з новим стажером.
СТАЖЕР. Трейлер (український) 2015 HD

Ділись та обговорюй важливе