Урок 61. Long Life Learning, мобільність і адаптивність

Урок 61. Long Life Learning, мобільність і адаптивність

---

• Навчання впродовж життя (lifelong learning)
• Професійна мобільність
• Адаптивність
• Перенавчання (upskilling, reskilling)
• Ринок праці
• Цифрові навички
• Soft skills
• Професійна і освітня траєкторія

---

Варіант 1

Запропонуйте учням і ученицям поміркувати над словами Стіва Джобса: 

“Stay hungry. Stay foolish” (Залишайтесь голодними. Залишайтесь безрозсудними).

 (відеозвернення до випускників Стенфордського університету, уже зустрічалось у попередніх уроках)

🔥 Стів Джобс – Найвідоміша промова в Стенфорді | Український переклад

Обговоріть у класі:

• Що для вас означають слова “залишайтеся голодними” у контексті навчання?

• Чому важливо зберігати внутрішній голод до нового, навіть коли все здається знайомим?
• У чому, на вашу думку, сенс вислову “залишайтеся безрозсудними”?
• Чому інколи корисно не знати всього і дозволяти собі бути новачком?
• У яких життєвих ситуаціях вам доводилося бути трошки безрозсудними?
• Як ці дві якості – голод і сміливість бути недосвідченим – допомагають адаптуватися до змін?
• Що заважає людям залишатися голодними до знань з віком?
• Чому геній інновацій обрав саме ці два слова як заповіт молодим людям?
• Як цей вислів пов’язаний з навчанням упродовж життя?
• Що з цього вислову може бути корисним саме вам у найближчі роки?

Варіант 2

Продемонструйте на слайді або зачитайте цитату Елвіна Тоффлера (американський футуролог, соціолог і автора книг про майбутнє технологій, освіти та суспільства)

“Неграмотними у ХХІ столітті будуть не ті, хто не вміє читати. А ті, хто не вміє вчитися і перевчатися”.

Запитайте клас:

Чи можна залишатися успішним, якщо не вчитися після 18?

• Чому ви відповіли саме “так” / “ні”?
• Які приклади з життя ви можете навести?
• Чи знаєте ви когось, хто зупинився в навчанні і програв? Або навпаки – зміг різко змінити шлях завдяки новим навичкам?

---

Факти і цифри: навички швидко старіють

Усесвітній економічний форум (WEF) у своєму звіті Future of Jobs 2025 (ми про нього вже згадували в попередніх уроках) зібрав дані від сотень компаній по всьому світу, і цифри вражають:

39% навичок застаріють до 2030 року. 

За даними WEF, багато навичок, які зараз потрібні середньому працівнику, зміняться або стануть неактуальними вже протягом найближчих п’яти років.

Уяви, що навичка, яка сьогодні здається дуже важливою, може вже не знадобитися, коли ти почнеш працювати, тому потрібно постійно оновлювати свої вміння, адже світ швидко змінюється.

Lifelong learning входить до топнавичок майбутнього 

Опитування роботодавців показало, що такі риси, як цікавість і здатність навчатися, швидко стають важливими серед навичок, які будуть потрібні у 2025–2030 роках. Разом із технологічною грамотністю та вмінням працювати з ШІ, творчий підхід, гнучкість і любов до навчання входять до переліку найважливіших навичок майбутнього.

Отже, готовність учитися – це вже справжня вимога сучасного ринку праці.

Топова десятка основних навичок у 2025 році:

1. Аналітичне мислення – це вміння знаходити рішення у складних завданнях, спираючись на аналіз даних.
2. Гнучкість і стійкість –  здатність швидко пристосовуватися до змін і ефективно реагувати на виклики.
3. Лідерство та соціальний уплив – уміння керувати командою та впливати на інших.
4. Креативне мислення – здатність створювати нові ідеї та знаходити нестандартні рішення.
5. Мотивація та самоусвідомлення –  здатність розуміти свої внутрішні ресурси і використовувати їх у роботі.
6. Технологічна грамотність – розуміння сучасних технологій і базові навички роботи зі штучним інтелектом.
7. Емпатія та активне слухання – основа ефективної комунікації з іншими.
8. Цікавість і здатність навчатися протягом життя – уміння швидко опановувати нові знання.
9. Управління талантами – створення можливостей для розвитку команди.
10. Орієнтація на сервіс і обслуговування клієнтів – уміння розуміти потреби клієнтів, надавати якісну підтримку і створювати позитивний досвід для них.

Мобільність і адаптивність – це як?

У сучасній роботі це означає, що людина готова змінюватися разом з обставинами, а не дотримуватися одного плану на все життя.

Професійна мобільність – це готовність змінювати роль, компанію, а іноді навіть сферу діяльності чи країну, якщо цього потребують обставини або бажання розвиватися.

А адаптивність – це здатність швидко знаходити спільну мову з новими ситуаціями, освоювати нові технології, працювати у різних форматах (онлайн, гібрид, віддалено), з новими командами та правилами.

Роботодавці дедалі частіше помічають, що коли 39 % навичок швидко застарівають, успішними стають не ті, хто обрав одну професію і залишився в ній, а ті, хто зберігає гнучкість: готовий навчатися, змінювати напрямок, пробувати нові ролі і залишатися собою.

Приклад

Можливо, твої батьки (або навіть дідусі!) памʼятають телефон Nokia.

Nokia – це класичний кейс утрати адаптивності.

Компанія довгий час була абсолютним світовим лідером мобільних телефонів, але…. недооцінила швидкість змін ринку і не повірила в потенціал смартфонів. Керманичі Nokia знехтували потребою постійного оновлення програмного забезпечення, та ще й зберігали жорстку корпоративну структуру та повільне ухвалення рішеннь.

І таким чином компанія втратила гнучкість, не змогла перевчитися, не прийняла нові технологічні тренди. 

Більшість людей потребуватимуть перенавчання

WEF пропонує таку метафору: уявіть, що світова робоча сила складається зі 100 людей. З них 59 повинні будуть пройти додаткове навчання або перенавчання до 2030 року. Зокрема, 29 людей зможуть отримати нові навички, залишаючись на своїй посаді, 19 навчаться і перейдуть на інші ролі, а 11 можуть залишитися без потрібних навичок і ризикують утратити роботу.

Іншими словами, якщо ти не розвиваєшся, то потрапляєш до тієї групи, яка може просто не знайти себе в майбутньому.

Компанії очікують від нас нових навичок.

85% роботодавців планують вкладати гроші в навчання своїх співробітників. Це гарна новина, але є й інший бік: 70% компаній вважають, що легше найняти нових людей з потрібними навичками, а 40% роботодавців відкрито кажуть, що скорочуватимуть тих, чиї вміння застаріли.

Звучить жорстко? Так і є. Але це показує: навчання – це частина роботи. Якщо ти постійно розвиваєшся, стаєш цінним спеціалістом. Якщо зупинишся, можеш опинитися “за бортом”.

Тож не варто думати, що знань зі школи чи навіть університету буде достатньо. Світ змінюється так швидко, що навчатися доведеться все життя, але це не має лякати, адже це цікаво!

Протягом життя ти зможеш освоїти кілька різних напрямків і спробувати себе у нових ролях. Головне – розвивати звичку і мотивацію вчитися. Як ми вже бачили, допитливість і любов до навчання – це одні з головних навичок майбутнього.

Приклад: уяви, що ти купила / купив нове авто в автосалоні і виїхавши, залила/-в повний бак пального. Ти ж не думаєш, що його вистачить на все життя 🙂?

Порада для вчителя / вчительки: 

Перед початком вправи дайте учням й ученицям відчути, що це завдання – спроба “приміряти” реальне майбутнє. Поясніть, що персонажі кейсів – це збірні образи сучасних студентів і молодих фахівців, яким уже сьогодні доводиться адаптуватися до швидких змін. Трохи ідеалізовані, звісно 🙂 

Підкресліть: не існує одного “правильного” маршруту – кожен варіант, побудований із мотивацією і логікою, уже має цінність. 

Підтримуйте дослідницький настрій, заохочуйте звертатись до реальних ресурсів (вакансій, курсів), але не змушуйте все робити досконало. Головне – запустити мислення в напрямку “а як можу я?” і дати простір для проби, помилки, фантазії.

1. “Навчальний маршрут 2030”.

Формат: групова та індивідуальна робота з рефлексією.

Мета: сформувати вміння проєктувати індивідуальні навчальні траєкторії з урахуванням викликів майбутнього та принципу безперервного навчання

Хід вправи

1. Знайомство з героями

Обʼєднайте клас у 5 груп. Кожна група отримує один з кейсів студентів або молодих фахівців з різних університетів. 

Завдання групи:

1. Уважно прочитати кейс.
2. Обговорити, які виклики постали перед героєм.
3. На аркуші (або в онлайн-дошці) побудувати “Навчальний маршрут до 2030 року” для персонажа. За можливості, побудуйте ще 1-2 альтернативних маршрути.
   
   • Яку освіту / досвід він чи вона має здобути? Які курси пройти?
   • Які зміни на ринку праці він / вона має врахувати?
   • Які гнучкі навички (soft skills) важливо розвивати?
   • Як саме герой / героїня реалізує принцип “навчання протягом життя”?

У процесі створення маршруту учні і учениці можуть звертатися до сайтів з вакансіями, наприклад:  www.work.ua, www.rabota.ua, profosvita.online, stroom.pro, а також до онлайн-освітніх платформ:  Prometheus, Еd-era, Coursera, Diia.Osvita, https://prjctr.com/ 

2. Презентація та обговорення 

Кожна група презентує навчальний маршрут свого героя / героїні до 2030 року. Решта учасників можуть ставити уточнювальні питання.
Варіанти запитань-викликів для класу:

• Який із маршрутів вам здається найбільш реалістичним?
• Який – найбільш ризикованим?
• Який герой показує найбільшу гнучкість?
• Що обʼєднує ці маршрути?

3. Рефлексія

Індивідуальне завдання: Запишіть відповіді на запитання:

• Які знання або навички я хочу здобути протягом наступних 5 років?
• Що допоможе мені в цьому?
• Які кроки я можу зробити вже зараз?

Кейси:

1. Назар – студент 2-го курсу спеціальності “Комп’ютерні науки” Київського політехнічного інституту (КПІ).
   
   Виклик: Назар захоплюється програмуванням ще зі школи, але зараз йому складно через швидкі зміни у світі технологій. Він переживає, чи вистачить знань, отриманих в університеті, адже попит на аналітиків даних, спеціалістів зі штучного інтелекту та кібербезпеки постійно зростає. Назар навіть думає про зміну спеціальності або стажування за кордоном.
   
   Маршрут до 2030 (орієнтовна відповідь для вчителя): у наступні роки Назар вирішує зосередитися на основних ІТ-навичках і постійно вчитися, бо роботодавці очікують, що до 2030 року майже 39% навичок зміняться. На третьому курсі він проходить додаткові онлайн-курси зі штучного інтелекту та аналізу даних, бере участь у хакатонах. На четвертому курсі стажується як молодший розробник з кібербезпеки. Після отримання диплому у 2027 році Назар починає працювати над проєктами з машинного навчання. До 2030 року він стає досвідченим інженером з ШІ, який постійно вдосконалює свої навички. У нього є портфоліо практичних проєктів, зокрема власний додаток на основі ШІ, і він працює у міжнародній команді віддалено, пристосовуючись до нових форматів роботи.
   
2. Олена – студентка 3-го курсу спеціальності “Екологія” Львівського національного університету ім. І. Франка (ЛНУ).
   
   Виклик: Олена з дитинства любить природу і тому обрала екологію. Однак зараз вона хвилюється про свої кар’єрні перспективи. В Україні більше шукають ІТ-фахівців, і вона не впевнена, чи зможе знайти гідну роботу за спеціальністю.
   
   Через переїзд зі східного регіону до Львова Олені довелося звикати до нового університету. Вона бачить, як у світі змінюється клімат, і розуміє, що її знання можуть стати дуже потрібними. За прогнозами, зусилля зі зменшення викидів і адаптації до кліматичної кризи створять десятки мільйонів нових “зелених” робочих місць до 2030 року. Це дає їй впевненість продовжувати обрану справу.
   
   Маршрут до 2030 (орієнтовна відповідь для вчителя): щоб підвищити свої шанси, Олена вирішує доповнити класичну освіту практичними навичками. На четвертому курсі вона приєднується до волонтерського екопроєкту з відновлення природи у регіонах, що постраждали від війни. Одночасно вона вивчає GIS і аналіз екологічних даних на дистанційних курсах. Після бакалаврату Олена планує вступити до магістратури з управління довкіллям або кліматичної політики, розглядаючи програму Erasmus Mundus у ЄС. До 2028 року вона набуває міжнародного досвіду і повертається, щоб працювати консультанткою зі сталого розвитку в українській компанії, яка впроваджує зелені технології. Олена розвиває екологічну свідомість і лідерські навички, адже Всесвітній економічний форум включив екологічну відповідальність до топової 10-ки навичок майбутнього. До 2030 року Олена стає фахівчинею, яка поєднує глибокі знання екології, навички аналізу даних і стратегічне мислення, та допомагає зеленому переходу України.
   
3. Андрій – випускник бакалаврату спеціальності “Соціологія” НаУКМА (Національний університет “Києво-Могилянська академія”).
   
   Виклик: після закінчення навчання у 2025 році Андрій стоїть перед вибором: вступати до магістратури чи шукати роботу. Його цікавлять суспільні процеси, він брав участь у студентських дослідженнях, але хвилюється, що гуманітарні та соціальні спеціальності цінують менше, ніж технічні. Багато його однокурсників обирають маркетинг або IT, і Андрій не впевнений, чи зможе реалізувати себе як соціолог в Україні. До того ж він відчуває вигорання після навчання під час війни та дистанційного формату.
   
   Маршрут до 2030 (орієнтовна відповідь для вчителя): Андрій вирішує поєднати свої знання з соціології з практичними навичками, щоб залишатися конкурентним. Він звертає увагу на сферу HR та організаційного розвитку, де важливо розуміти людську поведінку.
   
   Дізнавшись, що лідерство та управління талантами є серед найважливіших навичок майбутнього, Андрій проходить курси з HR-менеджменту та аналітики даних, щоб навчитися працювати з опитуваннями і статистикою. У 2026 році він отримує першу роботу аналітиком у міжнародній неприбутковій організації, яка досліджує ринок праці молоді. Працюючи і набираючись досвіду, до 2028 року Андрій паралельно здобуває ступінь магістра з публічної політики або data science. Після закінчення навчання він стає координатором проєктів у сфері розвитку навичок серед молоді. До 2030 року Андрій уже молодий лідер у сфері соціальних інновацій, поєднує аналітичне мислення з розумінням суспільних потреб. Його кар’єрний шлях залишається гнучким: за потреби він готовий навчатися нового для нових ролей на зміненому ринку праці.
   
4. Софія – випускниця магістратури за спеціальністю “Журналістика” (УКУ, Український католицький університет), молодша редакторка в онлайн-медіа.
   
   Виклик: Софія – творча людина, яка завжди мріяла працювати в медіа. У перші місяці роботи вона зіткнулася з нестабільністю на ринку: традиційні видання скорочують співробітників, штучний інтелект уже створює тексти, а конкуренція з блогерами зростає. Софія замислюється, чи зможе встигати за новими технологіями, наприклад, освоїти ШІ-інструменти для роботи, і чи варто їй змінити напрямок, наприклад, перейти в PR або цифровий маркетинг. Вона також працює віддалено над різними проєктами і відчуває себе ізольованою після переїзду з Києва до Львова через питання безпеки.
   
   Маршрут до 2030 (орієнтовна відповідь для вчителя): щоб зміцнити свої позиції, Софія вирішує стати мультискілз-фахівчинею. У 2025–2026 роках вона проходить кілька інтенсивів з Digital Marketing, продакшену відеоконтенту та data-журналістики. Це допомагає їй зрозуміти, як працювати з даними та візуалізаціями у матеріалах. Софія помічає, що роботодавці цінують креативне мислення і гнучкість, тому свідомо розвиває ці якості. Вона пробує різні формати, наприклад, подкасти та інтерактивні статті, і вчиться швидко пристосовуватися до змін, зокрема до нових платформ і стресових ситуацій. У 2027 році вона отримує грант і проходить стажування за програмою обміну в європейському медіахабі, де навчається у міжнародних кураторів контенту.
   
   Це допомагає їй розширити коло професійних контактів. До 2030 року Софія працює як медіаконсультантка-фрілансерка, співпрацює з різними виданнями та культурними проєктами у різних країнах. Оскільки близько 25% цифрових робочих місць стали повністю віддаленими, вона живе у Львові та виконує замовлення для клієнтів у Києві, Варшаві й Торонто. Її вміння швидко навчатися і творчо мислити допомогли залишатися затребуваною на ринку медіа, навіть коли з’являлися нові технологічні виклики.
   
5. Денис – молодий спеціаліст, випускник спеціальності “Менеджмент” Київського національного економічного університету (КНЕУ), початківець-підприємець.
   
   Виклик: Денис завжди мріяв мати власну справу. Після закінчення навчання у 2024 році він влаштувався у велику компанію, але зрозумів, що корпоративна робота йому не підходить. Він хоче створити стартап, наприклад у сфері відновлюваної енергетики або агротехнологій, щоб допомогти відбудові країни. Денис розуміє, що це пов’язано з ризиками: економічна нестабільність, нестача інвестицій і досвіду. Батьки радять йому обрати “надійну” професію, а сам Денис сумнівається, чи має достатньо знань. Він також бачить, що конкуренція на світовому ринку зростає, і потрібно не відставати від нових технологій.
   
   Маршрут до 2030 (відповідь для вчителя):  щоб підготуватися до підприємництва, Денис спершу вирішує попрацювати 1-2 роки в компанії: у 2025 році він приєднується до консалтингової фірми, де вчиться бізнес-процесам і встановлює корисні зв’язки. У вільний час проходить курси з підприємництва, фінансів та основ програмування, адже розуміє: роботодавці дедалі більше цінують реальні навички та досвід, а не лише дипломи. Знайшовши однодумців, у 2027 році Денис запускає стартап у сфері зеленої енергетики – напрямі, який глобально належить до найбільш перспективних. 
   
   Спочатку проєкт невеликий, тож він виконує різні ролі (від менеджера до маркетолога), постійно вчиться на практиці. Стартап проходить через бізнес-інкубатор, де Денис отримує менторство. До 2028 року його команда презентує прототип “розумної” енергомережі на міжнародному конкурсі технологій і залучає перші інвестиції. Протягом 2028–2030 років Денис розширює бізнес, наймає співробітників (з готовністю брати таланти на віддалену роботу, щоб знайти кращих фахівців) і виходить на ринки ЄС. Він продовжує стежити за трендами та перекваліфіковується під нові виклики (опановує, наприклад, основи штучного інтелекту для впровадження AI-рішень у свій продукт). 
   
   У 2030 році Денис – успішний молодий підприємець, чий бізнес відповідає глобальним запитам на стійкість та інновації. Він створює робочі місця і сам стає ментором для нової генерації стартаперів.

---

2.“Мій особистий маршрут на 10 років”.

Мета: сформувати довгострокове бачення розвитку, допомогти учням і ученицям осмислити власні ресурси, потреби, цінності, сильні сторони, бар’єри та можливості; навчити створювати індивідуальну освітньо-професійну траєкторію і бачити зв’язок між короткими діями сьогодні та великими результатами в майбутньому.

Хід вправи

Етап 1. “Моє “Я” у 2035 році” 

Учні й учениці пишуть мінітекст від першої особи, у теперішньому часі.

Формат: 8–10 речень. 

Питання-підказки:

• Яка людина я у 2035 році?
• Які 3 сфери я розвинув / розвинула найбільше?
• Які навички стали моїм “капіталом”?
• Де я живу і працюю?
• Який спосіб життя веду?
• Які мої цінності стали ключовими?

Етап 2. “Де я зараз?” 

Учні й учениці роблять швидку самооцінку за 5 критеріями. Кожен критерій оцінюється від 1 до 10.

1. Навички (технічні, академічні).
2. Soft skills (комунікація, критичність, емоційна зрілість, адаптивність).
3. Досвід (проєкти, ініціативи, практика)
4. Ресурси (час, здоров’я, підтримка, доступ до курсів).
5. Обмеження (страхи, сумніви, нестача впевненості, відсутність структурності).

Питання:

• У чому я відчуваю силу?
• У чому я “просідаю”?
• Що мене тримає на місці?

Етап 3. “10-річна рамка: які сфери мені потрібно розвинути?” 

Учні й учениці працюють з п’ятьма колонками:

Сфера	Що я хочу розвинути до 2035 року	Навіщо мені це?	Як я можу цього навчитися? (приклад)	Що стане індикатором прогресу?
Професійні навички			курси, стажування, практика
Soft skills			тренінги, волонтерство, групові проєкти
Цифрові навички			онлайн-платформи
Мови			розмовні клуби, додатки, курси
Особиста ефективність			інструменти тайм-менеджменту, коучинг

Порада для вчителя / вчительки: 

Уникайте фантазування, сфера має бути дуже конкретною: “Публічні виступи”, “Data Literacy”, “Англійська B2”, “Лідерство”, “Менеджмент проєктів”.

Етап 4. “Мій 10-річний маршрут” 

Учні й учениці створюють персональну стрічку часу, поділену на три етапи.

1. 2025–2027 (або перші 3 роки): фундамент
   • базові навички,
   • перші курси та стажування,
   • перший професійний досвід,
   • формування навчальних звичок.
2. 2028–2031 (наступні 4 роки): поглиблення
   • спеціалізація,
   • проєкти,
   • перші серйозні досягнення,
   • розширення професійного кола,
   • розвиток мови до потрібного рівня.
3. 2032–2035 (наступні 3-4 роки): експертність
   • конкретна роль, позиція або професія,
   • майстерність у ключових навичках,
   • навчання інших / менторство,
   • завершення кількох великих проєктів,
   • професійна впевненість і стабільність.

Учні й учениці можуть оформити маршрут як стрічку часу, mindmap (карта думок), плакат, цифровий шаблон у Canva.

Етап 5. Ключова рефлексія: 7 запитань

Учні й учениці письмово відповідають:

1. Який етап мого маршруту здається мені найскладнішим? Чому?
2. Які навички мені потрібно почати розвивати вже цього року?
3. Де я бачу найбільший ризик?
4. Який ресурс мені потрібен, щоб рухатися?
5. Хто може підтримати мій розвиток?
6. Що я маю перестати робити, щоб вивільнити час для навчання?
7. Що я готовий / готова почати робити вже цього тижня?

Етап 6. Робота в парах: освітній зворотний зв’язок 

У парах:

• Кожен і кожна презентує свій маршрут (2 хвилини).
• Партнер / партнерка ставить лише 2 запитання:

1. Що в твоєму маршруті звучить найпереконливіше?
2. Що потребує уточнення або конкретизації?

Етап 7. Підсумковий крок: “Моя перша дія”

Записати: перша дія, яку я зроблю протягом 7 днів, щоб розпочати свій 10-річний маршрут…
(Це може бути: запис на курс, пошук ментора, мініпрактика, прочитання гайдлайну, створення CV, участь у події тощо)

---

“У гонитві за щастям” (The Pursuit of Happyness) – це американський біографічний фільм 2006 року, знятий режисером Габріелем Муччіно. Він розповідає історію Кріса Гарднера, який зміг піднятися від бідного продавця до біржового брокера.

Фільм заснований на реальних подіях із життя біржового брокера Кріса Гарднера, якого зіграв Вілл Сміт. Головну ідею можна передати словами героя до сина: “Якщо у тебе є мрія, ти повинен захистити її. Люди, які самі не можуть нічого зробити, казатимуть, що тобі це не під силу. Хочеш чогось? Іди і досягни цього. Крапка”.

У гонитві за щастям (2006) трейлер українською мовою 🇺🇦

Урок 61. Long Life Learning, мобільність і адаптивність

---

• Навчання впродовж життя (lifelong learning)
• Професійна мобільність
• Адаптивність
• Перенавчання (upskilling, reskilling)
• Ринок праці
• Цифрові навички
• Soft skills
• Професійна і освітня траєкторія

---

Варіант 1

Поміркуй над словами Стіва Джобса: 

“Stay hungry. Stay foolish” (Залишайтесь голодними. Залишайтесь безрозсудними).

(відеозвернення до випускників Стенфордського університету, вже зустрічалось в попередніх уроках) 🔥 Стів Джобс – Найвідоміша промова в Стенфорді | Український переклад

Обговоріть у класі:

• Що для тебе означають слова “залишайтеся голодними” у контексті навчання?
• Чому важливо зберігати внутрішній голод до нового, навіть коли все здається знайомим?
• У чому, на твою думку, сенс вислову “залишайтеся безрозсудними”?
• Чому інколи корисно не знати всього і дозволяти собі бути новачком?
• У яких життєвих ситуаціях тобі доводилося бути трошки безрозсудною/-ним?
• Як ці дві якості – голод і сміливість бути недосвідченим – допомагають адаптуватися до змін?
• Що заважає людям залишатися голодними до знань з віком?
• Чому геній інновацій обрав саме ці два слова як заповіт молодим людям?
• Як цей вислів пов’язаний з навчанням упродовж життя?
• Що з цього вислову може бути корисним саме тобі у найближчі роки?

Варіант 2

Ознайомся з цитатою Елвіна Тоффлера (американський футуролог, соціолог і автора книг про майбутнє технологій, освіти та суспільства)

“Неграмотними у ХХІ столітті будуть не ті, хто не вміє читати. А ті, хто не вміє вчитися і перевчатися”.

Обговорення в класі:

Чи можна залишатися успішним, якщо не вчитися після 18?

• Чому ти відповів/-ла саме “так” / “ні”?
• Які приклади з життя ти можеш навести?
• Чи знаєш ти когось, хто зупинився в навчанні і програв? Або навпаки – зміг різко змінити шлях завдяки новим навичкам?

---

Факти і цифри: навички швидко старіють

Усесвітній економічний форум (WEF) у своєму звіті Future of Jobs 2025 (ми про нього вже згадували в попередніх уроках) зібрав дані від сотень компаній по всьому світу, і цифри вражають:

39% навичок застаріють до 2030 року. 

За даними WEF, багато навичок, які зараз потрібні середньому працівнику, зміняться або стануть неактуальними вже протягом найближчих п’яти років.

Уяви, що навичка, яка сьогодні здається дуже важливою, може вже не знадобитися, коли ти почнеш працювати, тому потрібно постійно оновлювати свої вміння, адже світ швидко змінюється.

Lifelong learning входить до топ-навичок майбутнього 

Опитування роботодавців показало, що такі риси, як цікавість і здатність навчатися, швидко стають важливими серед навичок, які будуть потрібні у 2025–2030 роках. Разом із технологічною грамотністю та вмінням працювати з ШІ, творчий підхід, гнучкість і любов до навчання входять до переліку найважливіших навичок майбутнього.

Отже, готовність учитися – це вже справжня вимога сучасного ринку праці.

Топова десятка основних навичок у 2025 році:

1. Аналітичне мислення – це вміння знаходити рішення у складних завданнях, спираючись на аналіз даних.
2. Гнучкість і стійкість –  здатність швидко пристосовуватися до змін і ефективно реагувати на виклики.
3. Лідерство та соціальний уплив – уміння керувати командою та впливати на інших.
4. Креативне мислення – здатність створювати нові ідеї та знаходити нестандартні рішення.
5. Мотивація та самоусвідомлення –  здатність розуміти свої внутрішні ресурси і використовувати їх у роботі.
6. Технологічна грамотність – розуміння сучасних технологій і базові навички роботи зі штучним інтелектом.
7. Емпатія та активне слухання – основа ефективної комунікації з іншими.
8. Цікавість і здатність навчатися протягом життя – уміння швидко опановувати нові знання.
9. Управління талантами – створення можливостей для розвитку команди.
10. Орієнтація на сервіс і обслуговування клієнтів – уміння розуміти потреби клієнтів, надавати якісну підтримку і створювати позитивний досвід для них.

Мобільність і адаптивність – це як?

У сучасній роботі це означає, що людина готова змінюватися разом з обставинами, а не дотримуватися одного плану на все життя.

Професійна мобільність – це готовність змінювати роль, компанію, а іноді навіть сферу діяльності чи країну, якщо цього потребують обставини або бажання розвиватися.

А адаптивність – це здатність швидко знаходити спільну мову з новими ситуаціями, освоювати нові технології, працювати у різних форматах (онлайн, гібрид, віддалено), з новими командами та правилами.

Роботодавці дедалі частіше помічають, що коли 39 % навичок швидко застарівають, успішними стають не ті, хто обрав одну професію і залишився в ній, а ті, хто зберігає гнучкість: готовий навчатися, змінювати напрямок, пробувати нові ролі і залишатися собою.

Приклад

Можливо, твої батьки (або навіть дідусі!) памʼятають телефон Nokia.

Nokia – це класичний кейс утрати адаптивності.

Компанія довгий час була абсолютним світовим лідером мобільних телефонів, але…. недооцінила швидкість змін ринку і не повірила в потенціал смартфонів. Керманичі Nokia знехтували потребою постійного оновлення програмного забезпечення, та ще й зберігали жорстку корпоративну структуру та повільне ухвалення рішеннь.

І таким чином компанія втратила гнучкість, не змогла перевчитися, не прийняла нові технологічні тренди. 

Більшість людей потребуватимуть перенавчання

WEF пропонує таку метафору: уяви, що світова робоча сила складається зі 100 людей. З них 59 повинні будуть пройти додаткове навчання або перенавчання до 2030 року. Зокрема, 29 людей зможуть отримати нові навички, залишаючись на своїй посаді, 19 навчаться і перейдуть на інші ролі, а 11 можуть залишитися без потрібних навичок і ризикують утратити роботу.

Іншими словами, якщо ти не розвиваєшся, то потрапляєш до тієї групи, яка може просто не знайти себе в майбутньому.

Компанії очікують від нас нових навичок.

85% роботодавців планують вкладати гроші в навчання своїх співробітників. Це гарна новина, але є й інший бік: 70% компаній вважають, що легше найняти нових людей з потрібними навичками, а 40% роботодавців відкрито кажуть, що скорочуватимуть тих, чиї вміння застаріли.

Звучить жорстко? Так і є. Але це показує: навчання – це частина роботи. Якщо ти постійно розвиваєшся, стаєш цінним спеціалістом. Якщо зупинишся, можеш опинитися “за бортом”.

Тож не варто думати, що знань зі школи чи навіть університету буде достатньо. Світ змінюється так швидко, що навчатися доведеться все життя, але це не має лякати, адже це цікаво!

Протягом життя ти зможеш освоїти кілька різних напрямків і спробувати себе у нових ролях. Головне – розвивати звичку і мотивацію вчитися. Як ми вже бачили, допитливість і любов до навчання – це одні з головних навичок майбутнього.

Приклад: уяви, що ти купила / купив нове авто в автосалоні і виїхавши, залила/-в повний бак пального. Ти ж не думаєш, що його вистачить на все життя 🙂?

1. “Навчальний маршрут 2030”

Формат: групова та індивідуальна робота з рефлексією.

Хід вправи

1. Знайомство з героями

Обʼєднайтесь класом у 5 груп. Кожна група отримує один з кейсів студентів або молодих фахівців з різних університетів.

Завдання групи:

1. Уважно прочитати кейс.
2. Обговорити, які виклики постали перед героєм.
3. На аркуші (або в онлайн-дошці) побудувати “Навчальний маршрут до 2030 року” для персонажа. За можливості, побудуйте ще 1-2 альтернативних маршрути.
   
   • Яку освіту / досвід він чи вона має здобути? Які курси пройти?
   • Які зміни на ринку праці він / вона має врахувати?
   • Які гнучкі навички (soft skills) важливо розвивати?
   • Як саме герой / героїня реалізує принцип “навчання протягом життя”?

У процесі створення маршруту ви можете звертатися до сайтів з вакансіями, наприклад:  www.work.ua, www.rabota.ua, profosvita.online, stroom.pro, а також до онлайн-освітніх платформ: Prometheus, Еd-era, Coursera, Diia.Osvita, https://prjctr.com/ 

Кейси:

1. Назар – студент 2-го курсу спеціальності “Комп’ютерні науки” Київського політехнічного інституту (КПІ).
   
   Виклик: Назар захоплюється програмуванням ще зі школи, але зараз йому складно через швидкі зміни у світі технологій. Він переживає, чи вистачить знань, отриманих в університеті, адже попит на аналітиків даних, спеціалістів зі штучного інтелекту та кібербезпеки постійно зростає. Назар навіть думає про зміну спеціальності або стажування за кордоном.
   
2. Олена – студентка 3-го курсу спеціальності “Екологія” Львівського національного університету ім. І. Франка (ЛНУ).
   
   Виклик: Олена з дитинства любить природу і тому обрала екологію. Однак зараз вона хвилюється про свої кар’єрні перспективи. В Україні більше шукають ІТ-фахівців, і вона не впевнена, чи зможе знайти гідну роботу за спеціальністю.
   
   Через переїзд зі східного регіону до Львова Олені довелося звикати до нового університету. Вона бачить, як у світі змінюється клімат, і розуміє, що її знання можуть стати дуже потрібними. За прогнозами, зусилля зі зменшення викидів і адаптації до кліматичної кризи створять десятки мільйонів нових “зелених” робочих місць до 2030 року. Це дає їй упевненість продовжувати обрану справу.
   
3. Андрій – випускник бакалаврату спеціальності “Соціологія” НаУКМА (Національний університет “Києво-Могилянська академія”).
   
   Виклик: після закінчення навчання у 2025 році Андрій стоїть перед вибором: вступати до магістратури чи шукати роботу. Його цікавлять суспільні процеси, він брав участь у студентських дослідженнях, але хвилюється, що гуманітарні та соціальні спеціальності цінують менше, ніж технічні. Багато його однокурсників обирають маркетинг або IT, і Андрій не впевнений, чи зможе реалізувати себе як соціолог в Україні. До того ж він відчуває вигорання після навчання під час війни та дистанційного формату.
   
4. Софія – випускниця магістратури за спеціальністю “Журналістика” (УКУ, Український католицький університет), молодша редакторка в онлайн-медіа.
   
   Виклик: Софія – творча людина, яка завжди мріяла працювати в медіа. У перші місяці роботи вона зіткнулася з нестабільністю на ринку: традиційні видання скорочують співробітників, штучний інтелект уже створює тексти, а конкуренція з блогерами зростає. Софія замислюється, чи зможе встигати за новими технологіями, наприклад, освоїти ШІ-інструменти для роботи, і чи варто їй змінити напрямок, наприклад, перейти в PR або цифровий маркетинг. Вона також працює віддалено над різними проєктами і відчуває себе ізольованою після переїзду з Києва до Львова через питання безпеки.
   
5. Денис – молодий спеціаліст, випускник спеціальності “Менеджмент” Київського національного економічного університету (КНЕУ), початківець-підприємець.
   
   Виклик: Денис завжди мріяв мати власну справу. Після закінчення навчання у 2024 році він влаштувався у велику компанію, але зрозумів, що корпоративна робота йому не підходить. Він хоче створити стартап, наприклад у сфері відновлюваної енергетики або агротехнологій, щоб допомогти відбудові країни. Денис розуміє, що це пов’язано з ризиками: економічна нестабільність, нестача інвестицій і досвіду. Батьки радять йому обрати “надійну” професію, а сам Денис сумнівається, чи має достатньо знань. Він також бачить, що конкуренція на світовому ринку зростає, і потрібно не відставати від нових технологій.

2. Презентація та обговорення 

Кожна група презентує навчальний маршрут свого героя / героїні до 2030 року. Решта учасників можуть ставити уточнювальніі питання.
Можливі запитання-виклики для класу:

• Який із маршрутів вам здається найбільш реалістичним?
• Який – найбільш ризикованим?
• Який герой показує найбільшу гнучкість?
• Що обʼєднує ці маршрути?

3. Рефлексія

Індивідуальне завдання: Запиши відповіді на запитання:

• Які знання або навички я хочу здобути протягом наступних 5 років?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Що допоможе мені в цьому?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Які кроки я можу зробити вже зараз?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

2.“Мій особистий маршрут на 10 років”.

Хід вправи

Етап 1. “Моє “Я” у 2035 році” 

Напиши мінітекст від першої особи, у теперішньому часі.

Формат: 8–10 речень.

Питання-підказки:

• Яка людина я у 2035 році?
• Які 3 сфери я розвинув / розвинула найбільше?
• Які навички стали моїм “капіталом”?
• Де я живу і працюю?
• Який спосіб життя веду?
• Які мої цінності стали ключовими?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Етап 2. Самооцінка “Де я зараз?” 

Зроби швидку самооцінку за 5 критеріями. Кожен критерій оцінюється від 1 до 10.

1. Навички (технічні, академічні) _____________________________________________________
2. Soft skills (комунікація, критичність, емоційна зрілість, адаптивність) __________________
3. Досвід (проєкти, ініціативи, практика) ______________________________________________
4. Ресурси (час, здоров’я, підтримка, доступ до курсів) _________________________________
5. Обмеження (страхи, сумніви, нестача впевненості, відсутність структурності) __________

Напиши:

• У чому я відчуваю силу?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• У чому я “просідаю”?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Що мене тримає на місці?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Етап 3. “10-річна рамка: які сфери мені потрібно розвинути?” 

Заповни таблицю:

Сфера	Що я хочу розвинути до 2035 року	Навіщо мені це?	Як я можу цьому навчитися?	Що стане індикатором прогресу?
Професійні навички
Soft skills
Цифрові навички
Мови
Особиста ефективність

Етап 4. “Мій 10-річний маршрут” 

Створи персональну “стрічку часу”, поділену на три етапи.

1. 2025–2027 (або перші 3 роки): фундамент
   • базові навички,
   • перші курси та стажування,
   • перший професійний досвід,
   • формування навчальних звичок.
2. 2028–2031 (наступні 4 роки): поглиблення
   • спеціалізація,
   • проєкти,
   • перші серйозні досягнення,
   • розширення професійного кола,
   • розвиток мови до потрібного рівня.
3. 2032–2035 (наступні 3-4 роки): експертність
   • конкретна роль, позиція або професія,
   • майстерність у ключових навичках,
   • навчання інших / менторство,
   • завершення кількох великих проєктів,
   • професійна впевненість і стабільність.

Мій 10-річний маршрут

(Ти також можеш оформити свій маршрут як стрічку часу, mindmap, плакат, цифровий шаблон у Canva)

Етап 5. Ключова рефлексія: 7 запитань

Дай відповідь на питання:

1. Який етап мого маршруту здається мені найскладнішим? Чому?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Які навички мені потрібно почати розвивати вже цього року?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Де я бачу найбільший ризик?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Який ресурс мені потрібен, щоб рухатися?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Хто може підтримати мій розвиток?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Що я маю перестати робити, щоб вивільнити час для навчання?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7. Що я готовий / готова почати робити вже цього тижня?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Етап 6. Робота в парах: освітній зворотний зв’язок 

У парах:

Кожен і кожна презентує свій маршрут (2 хвилини). Партнер / партнерка  ставить лише 2 запитання:

1. Що в твоєму маршруті звучить найпереконливіше?
2. Що потребує уточнення або конкретизації?

Етап 7. Підсумковий крок: “Моя перша дія”

Запиши:

Перша дія, яку я зроблю протягом 7 днів, щоб розпочати свій 10-річний маршрут…

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

“У гонитві за щастям” (The Pursuit of Happyness) – це американський біографічний фільм 2006 року, знятий режисером Габріелем Муччіно. Він розповідає історію Кріса Гарднера, який зміг піднятися від бідного продавця до біржового брокера.

Фільм заснований на реальних подіях із життя біржового брокера Кріса Гарднера, якого зіграв Вілл Сміт. Головну ідею можна передати словами героя до сина: “Якщо у тебе є мрія, ти повинен захистити її. Люди, які самі не можуть нічого зробити, казатимуть, що тобі це не під силу. Хочеш чогось? Іди і досягни цього. Крапка”.

У гонитві за щастям (2006) трейлер українською мовою 🇺🇦