Урок 3. Освітні можливості після ліцею: ЗВО, коледжі, міжнародні програми
Матеріал
Урок 3. Освітні можливості після ліцею: ЗВО, коледжі, міжнародні програми
- Фахова передвища освіта
- Професійна (професійно-технічна) освіта
- Вища освіта
- Молодший бакалавр
- Бакалавр
- Магістр
- Університет
- Академія
- Інститут
- Коледж
- Професійний ліцей
- Центр професійно-технічної освіти (ЦПТО)
- Конкурсний бал
- Національний мультипредметний тест (НМТ)
- Мотиваційний лист
- Творчий конкурс
- Форми навчання (денна, заочна, заочна, дистанційна, дуальна)
- Державне замовлення
- Індикативна собівартість навчання
- Ліцензування та акредитація закладу освіти
- Ринок праці
- Освітня траєкторія
Порада для вчителя / вчительки:
Тема 35 є максимально практичною і створена так, щоб учні й учениці не просто слухали про освіту, а й активно працювали з цією інформацією: досліджували реальні заклади, аналізували умови вступу, порівнювали можливі шляхи та створювали власні освітні маршрути. На цьому уроці ваше головне завдання – допомагати учням й ученицям шукати, модерувати обговорення і підтримувати їх у критичному аналізі знайденого. Дайте їм можливість досліджувати, ставити запитання, обговорювати і пробувати різні варіанти, адже саме так формується усвідомлений вибір і відповідальне ставлення до майбутнього.
1. Вхідний тест
Мета: швидко оцінити попередні знання, активувати критичне мислення та налаштувати учнів і учениць на тему.
Запропонуйте учням й ученицям пройти тест у Mentimeter або відповісти усно.
Питання 1. Чим відрізняється фахова передвища освіта (коледж) від бакалаврату?
Формат відповіді: вибір однієї правильної
А. Тривалістю навчання та рівнем кваліфікації;
Б. Тим, що коледж – це школа, а бакалаврат – це не школа;
В. Лише вартістю навчання;
Г. Тим, що коледж не має жодного стосунку до вищої освіти.
Правильна відповідь: А
Питання 2. Що входить до конкурсного бала при вступі до ЗВО?
Формат відповіді: мультивибір (можна обрати кілька правильних варіантів)
А. Результати НМТ;
Б. Мотиваційний лист;
В. Середній бал атестата;
Г. Відстань університету від дому;
Д. Галузевий коефіцієнт.
Правильні відповіді: А, В, Д (Б може впливати в окремих випадках, але не є формальним компонентом конкурсного бала в класичному розумінні).
Питання 3. Який із наведених критеріїв вибору ЗВО НЕ стосується грошей чи локації?
Формат відповіді: вибір однієї правильної
А. Розмір стипендії;
Б. Вартість навчання;
В. Інфраструктура університету;
Г. Можливість жити вдома.
Правильна відповідь: В
Порада для вчителя / вчительки:
Після кожного питання переглядайте результати голосування, але не коментуйте правильність одразу. Нехай учні самі запропонують аргументи. Якщо працюєте усно, то попросіть учнів підняти картку А / Б / В / Г / Д або показати відповідь пальцями (1–4). Зробіть коротке обговорення за кожним питанням: “Хто і чому так думає?”
2. Обговорення
Запропонуйте учням й ученицям коротку дискусію у форматі “позиція – аргумент – контраргумент”.
Запитання: чи можна побудувати кар’єру без університету? Якщо так, то яку? Якщо ні, то чому?
Формат:
Етап 1. Миттєва позиція. Учні й учениці обирають одну з трьох позицій:
– Так, можна.
– Ні, неможливо.
– Це залежить від сфери.
Показують картку / руку / Mentimeter.
Етап 2. Аргумент. Кожна група коротко формулює аргументи.
Можливі напрями обговорення:
- приклади підприємців, ІТ-спеціалістів, митців, які не мають диплома;
- сфери, де диплом є обов’язковим (медицина, педагогіка, юриспруденція);
- роль навичок і сертифікацій;
- уплив університету на соціальний досвід, мережі контактів і можливості мобільності.
Етап 3. Контраргумент. Групи міняються ролями: ті, хто відповів “так”, намагаються довести “ні”, і навпаки (це допомагає уникнути поверхових суджень і розвиває критичне мислення).
3. “Очікування vs реальність”
Учні й учениці отримують 10 тверджень і відмічають, що з цього правда, а що міф.
- Диплом автоматично гарантує стабільну роботу і фінансову безпеку.
Міф. Диплом може підвищувати шанси, але не гарантує ані працевлаштування, ані доходу. Вирішальними є навички, гнучкість, досвід, адаптивність.
- Престижний університет означає автоматично успішне і щасливе життя.
Міф. Престиж не дорівнює суб’єктивному добробуту, задоволеності життям чи реалізації. Щастя не корелює напряму з назвою закладу.
- Без вищої освіти у сучасному світі “нема що ловити”.
Міф. Є багато сфер, де вирішальними є прикладні навички, підприємництво, ремесло, ІТ, сервіс, креативні індустрії.
- Коледж – це вибір “для тих, хто не зміг” вступити до університету.
Міф. Фахова передвища освіта є окремою, повноцінною освітньою траєкторією з високою практичною цінністю.
- Якщо не вступив або не вступила з першого разу – це поразка.
Міф. Пауза, зміна маршруту або повторна спроба часто дають більш усвідомлений вибір і вищу мотивацію.
- Професію потрібно обрати один раз і на все життя.
Міф. Сучасні кар’єри є нелінійними. Зміна професій, ролей і сфер – норма, а не виняток.
- Чим складніше навчання – тим цінніша професія.
Частково. Складність не гарантує затребуваності. Важливі відповідність ринку, технологічні зміни, соціальний попит.
- Працювати і навчатися одночасно неможливо без втрати якості.
Частково. Для частини людей це справді надмірне навантаження, а для частини – потужний фактор розвитку відповідальності і практичності.
- Навчальний заклад важливіший за людину, яка в ньому навчається.
Міф. Особистість, її вибір, відповідальність і активність мають значно більшу вагу, ніж бренд закладу.
- Творчі здібності і soft skills менш важливі, ніж “серйозні” спеціальності.
Міф. Soft skills є критично важливими майже в усіх професіях: комунікація, стресостійкість, критичне мислення, робота в команді.
Виклики та перспективи вищої освіти в Україні
Сьогодні вища освіта в Україні існує в умовах війни, демографічної кризи та швидких змін на ринку праці. За даними НБУ, рівень безробіття у 2024 році залишається досить високим – близько 14%, хоча поступово знижується після піку у 2022 році. Водночас Державна служба зайнятості відзначає нестачу кадрів у багатьох галузях і активний пошук працівників та фахівців різних рівнів.
Виходить парадоксальна ситуація: роботи багато, але не завжди є люди з потрібними навичками. Дослідження ринку праці за участю Державної служби зайнятості показує, що роботодавці часто відзначають невідповідність підготовки працівників вимогам бізнесу.
У майбутньому зростатиме попит на професії, пов’язані з відновленням країни: будівництво, інженерію, енергетику, а також на цифрові та ІТ-спеціальності, медицину, реабілітацію, освіту, соціальну роботу та психологічну підтримку.
Тому вища освіта має бути гнучкою, практичною і тісно пов’язаною з ринком праці, а не просто видавати диплом.
*Цей урок створювався у 2025 році
Реальні виклики ринку праці та зміна ролі вищої освіти
Офіційні аналітичні огляди ринку праці виділяють кілька важливих тенденцій:
- Невідповідність навичок вимогам роботодавців. Частина молоді отримує диплом, але не має сучасних компетентностей, особливо практичних і цифрових. Це прямо вказують дослідження українських аналітичних центрів та державних структур.
- Кадровий дефіцит у багатьох галузях. За даними Державної служби зайнятості та Федерації роботодавців, у промисловості, транспорті, будівництві, енергетиці та охороні здоров’я спостерігається серйозний брак фахівців.
- Професії швидко застарівають. Очевидно, що зростає попит на ІТ, цифрові, креативні та міждисциплінарні спеціальності, але багато з них ще майже не представлені у традиційних освітніх програмах.
У такій ситуації роль класичної вищої освіти змінюється: раніше було достатньо просто отримати диплом, і це майже гарантувало початок кар’єри. Сьогодні ж диплом – це лише один з елементів. Важливішими стають здатність навчатися протягом життя, адаптивність, цифрові навички, знання мов і реальний досвід, такий, як: стажування, проєкти чи волонтерство.
Система вищої та професійної освіти в Україні
Фахова передвища освіта (коледжі)
Фахова передвища освіта регулюється окремим Законом України “Про фахову передвищу освіту”. Її можна здобути в коледжах, фахових коледжах та інших закладах фахової передвищої освіти.
Цей рівень називають “коротким циклом” вищої освіти (молодший бакалавр). Він є проміжною ланкою між школою та університетом: тут більше практики, швидший вихід на роботу, але також є можливість продовжити навчання на бакалавраті.
Вища освіта: бакалавр, магістр
За даними МОН, виділено такі рівні вищої освіти: молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії або мистецтва, доктор наук.
Бакалавр – це перший ступінь вищої освіти, який зазвичай триває 3–4 роки. А магістр – це вже другий ступінь, що передбачає поглиблену підготовку і триває 1–2 роки.
Вступ, конкурси та статистика доступні на державному порталі vstup.edbo.gov.ua. Там можна створити електронний кабінет вступника і переглянути конкурсні пропозиції (спеціальність, місто, форма навчання).
Професійно-технічна освіта
Паралельно існує професійна (професійно-технічна) освіта – це професійні ліцеї, центри ПТО та училища. Тут можна здобути робітничі професії, наприклад, будівельника, електромонтера, кухаря чи оператора верстатів. Така освіта часто дозволяє швидко почати працювати і може поєднуватися з подальшим вступом до коледжу або університету. Інформацію та перелік закладів публікує МОН і спеціальний портал професійної освіти.
Види закладів освіти
В Україні існують різні типи закладів, які надають вищу та фахову передвищу освіту.
Університети можуть бути багатопрофільними або спеціалізованими. Вони готують студентів на різних рівнях: бакалавр, магістр, PhD. Часто університети мають розвинену наукову діяльність.
Академії зазвичай спеціалізуються на одній галузі, наприклад, мистецтві, педагогіці, медицині або військовій справі. Вони забезпечують глибоку спеціалізовану підготовку.
Інститути зазвичай менші за університети. Вони можуть бути окремими вузькопрофільними закладами або входити до складу університетів як структурні підрозділи.
Коледжі та фахові коледжі – заклади фахової передвищої освіти, що готують фахівців для практичної діяльності.
Професійні навчальні центри та професійні ліцеї – це заклади професійної або професійно-технічної освіти, які готують кваліфікованих робітників.
Ці типи закладів не є “більш або менш значущими”, вони виконують різні функції в системі освіти, і це не означає, що один кращий або гірший за інший.
Критерії вибору навчального закладу
Офіційні ресурси надають лише технічну інформацію: ліцензії, акредитації, конкурсні пропозиції, наявність державного замовлення. Проте вибір навчального закладу завжди включає більше аспектів.
Цінності та напрям.
Варто подумати, чи збігаються цінності закладу з твоїми власними: як він ставиться до академічної доброчесності, інклюзії, свободи думки та студентського самоврядування. Також важливо, чи дає обрана спеціальність можливість працювати у сфері, яка тобі дійсно цікава на найближчі 5–10 років.
Локація і ресурси.
Зверни увагу на місто, де розташовано заклад: чи безпечно там, яка інфраструктура і чи легко знайти житло. Важливі також вартість навчання на контракті, наявність бюджетних місць, стипендій і гуртожитку. Щороку держава визначає індикативну собівартість підготовки фахівців, що впливає на мінімальну ціну контракту (мається на увазі, що держава щороку офіційно рахує, скільки в середньому коштує навчання одного студента за кожною спеціальністю).
Репутація, форма навчання, інфраструктура.
Варто оцінювати не лише загальний бренд університету, а й репутацію конкретної програми та факультету. Існують різні форми навчання: очна (денна або вечірня), заочна, дистанційна, мережева та дуальна. Усі ці форми визначені у статті 9 Закону України “Про освіту”.
Зверни також увагу, чи є в закладі сучасні лабораторії, аудиторії, бібліотеки, доступ до електронних ресурсів, а також можливості для наукової та проєктної роботи.
Чому університет більше не є єдиним “порятунком”
Університет, звісно, важливий, але він уже не єдиний гравець у світі освіти.
- Є коледжі й професійна освіта, які дають можливість швидко увійти в професію, заробляти і паралельно продовжувати навчання. Закон “Про фахову передвищу освіту” закріплює її як повноцінний рівень, а не “другий сорт”.
- Існують гнучкі форми навчання: заочна, дистанційна та дуальна. Вони дають змогу поєднувати навчання з роботою, власними проєктами чи волонтерством. Це передбачено законом і розширює можливості для вибору освітнього шляху.
- Також є міжнародні та неформальні освітні програми, онлайн-курси, професійні сертифікати і стажування. Вони часто швидше реагують на зміни ринку, ніж великі університетські програми. Інформацію про міжнародні академічні можливості можна знайти на сайтах МОН, програми Erasmus+ та інших офіційних партнерів (про це ще поговоримо на наступному уроці).
- Кожна людина має право змінювати свій шлях: після коледжу вступати до університету, після роботи здобувати магістратуру, або змінювати професію.
Тому важливіше не просто обирати університет, а визначити, яку освітню траєкторію обрати, щоб розвиватися і бути затребуваним у майбутньому.
1. “Мій фільтр вибору”.
Мета: розвинути в учнів і учениць здатність ідентифікувати власні пріоритети та критерії вибору закладу освіти, усвідомити вплив цінностей, потреб і ресурсів на освітній вибір та сформувати основу для побудови індивідуальної освітньої траєкторії.
Формат: індивідуальна робота – парне обговорення – групове узагальнення.
Етап 1. Особиста шкала пріоритетів
Учні та учениці створюють власну шкалу 1–10 для кожного критерія:
- Гроші (вартість, стипендії).
- Свобода (самостійність, можливість працювати, власний темп).
- Відстань до дому.
- Престиж (рейтинги, репутація).
- Практика (лабораторії, стажування, дуальні програми).
- Міжнародність (обміни, подвійні дипломи, англомовні програми).
- Безпека (кампус / гуртожиток, місто, середовище).
- Цікавість (мотивація, інтерес до дисциплін).
Завдання:
- Постав оцінку від 1 до 10, де 1 – “мені майже байдуже”, а 10 – “без цього я не готовий / готова вступати”.
- Обери 2–3 формати (університет, коледж, ПТО, курси, дуальне, дистанційне), які найбільше відповідають твоєму стилю навчання. Запиши: чому саме ці?
Етап 2. Коротке парне обговорення
Запитання в парах:
- Які три критерії отримали у тебе найвищі бали?
- Чи здивував тебе власний результат?
- Що це говорить про тип освіти, який тобі підійде?
Етап 3. Обговорення в класі
Учитель / учителька пише на дошці кілька різних стратегій:
- “Прагматичний вибір” – це коли найважливіше: гроші, практика, безпека;
- “Академічний вибір” – це престиж, науковість, міжнародність;
- “Гнучкий вибір” – це свобода, цікавість, можливість змінювати свій шлях;
- “Локальний вибір” – це близькість до дому, безпека, помірна вартість.
Учні та учениці обирають, до якої стратегії схиляються. Поглиблення вправи (опційно)
Запропонуйте учням і ученицям завершити 2 фрази:
- Зваживши всі критерії, я розумію, що мені потрібен заклад, де…
- Тепер я бачу, що мій найважливіший критерій – це…, тому що…
Порада для вчителя / вчительки:
Поясніть учням й ученицям, що у кожної людини є свій внутрішній фільтр, набір критеріїв, за якими вона оцінює освітні можливості. Він може не збігатися з тим, що вважається модним, престижним або правильним. Після вправи підкресліть: ваші бали вже підказують, який тип освіти вам підходить. Не університети обирають вас, а ви самі обираєте середовище, яке відповідає вашим цінностям, стилю життя і способу мислення.
2. “Освітній конструктор”.
Мета: сформувати в учнів й учениць уявлення про варіативність освітніх траєкторій, розвинути здатність конструювати реалістичні освітньо-професійні маршрути на основі поєднання різних форматів навчання та сприяти усвідомленню індивідуального характеру освітнього вибору.
Формат: групова робота – презентація – аналітичне обговорення. Учні й учениці працюють у командах по 4–5 осіб.
Етап 1. Роздача карток
Команди отримують набір карток (усі змішані): “ПТО”, “Коледж”, “Бакалаврат”, “Магістратура”, “Gap year”, “Робота”, “Заочне навчання”, “Дистанційне навчання”, “Закордон”.
Також можна додати опціональні картки, якщо хочете розширити варіативність: “Курси”, “Академічна мобільність”, “Стажування”, “Переїзд”, “Волонтерство”.
Етап 2. Завдання командам
Створити три абсолютно різні, але реалістичні освітні маршрути для умовної однієї людини.
Для кожного з трьох маршрутів записати, які можливості на ринку праці він відкриває через 5–10 років і які є ризики (наприклад, вузька спеціальність, конкуренція, ризик вигорання, нестабільність сфери).
- Швидкий фінансовий маршрут
Мета: якнайшвидше отримати дохід і професію. Приклади елементів: ПТО, короткі програми, практика, робота, заочне.
- Академічний маршрут
Мета: глибока освіта, наука, перспективи магістратури чи міжнародної кар’єри. Приклади: бакалаврат, магістратура, мобільність, закордон.
- Гібридний маршрут
Мета: поєднання навчання, роботи, гнучких форматів і розвитку навичок. Приклади: коледж + робота, gap year + бакалаврат, дистанційне.
Умова: маршрут має бути логічним, послідовним і реалістичним. Команди створюють його у вигляді ланцюжка карток (або малюють схему).
Етап 3. Презентації
Кожна команда:
- презентує три маршрути,
- пояснює, для якої людини вони підійдуть (цінності, ресурси, цілі),
- виділяє плюси і ризики кожного варіанта.
Порада для вчителя / вчительки:
Це критично важливо: учні бачать, що немає універсального правильного шляху. Поясніть, що усі три маршрути є абсолютно легальними, реалістичними і соціально прийнятними. Освітня траєкторія – це не один правильний вибір, а конструктор, який можна налаштувати під себе.
Поглиблення (опціонально)
Запропонуйте кожній групі відповісти:
- Який маршрут найкращий для людини зі слабкими фінансовими ресурсами, але сильною мотивацією?
- Який – для людини, яка хоче якнайшвидше переїхати за кордон?
- Який – для людини, що мріє про наукову кар’єру?
- Який – для людини, яка ще не визначилася?
- Які можливості / ризики на ринку праці через 5–10 років?
Рефлексивне завершення вправи
Запитання до класу:
- Який маршрут здався вам найцікавішим і чому?
- Чи побачили ви в цих траєкторіях себе?
- Чому суспільство інколи оцінює деякі маршрути як “кращі”, хоча вони просто інші?
3. “Освітній детектив”.
Мета: навчити учнів і учениць аналізувати та розрізняти різні типи освітніх закладів і форматів, зокрема самоосвіту та короткі сертифікаційні програми. Допомогти учнівству працювати з офіційними сайтами українських установ / закладів і свідомо порівнювати їхні можливості зі своїми потребами, ресурсами та кар’єрними планами.
Формат: групова робота + дослідження реальних сайтів + аналітичне мислення.
Етап 1. Розподіл команд і завдання
Кожна команда отримує опис реального типу закладу, але без прямої назви. Учні й учениці мають визначити:
- Який це тип закладу?
- університет,
- академія,
- інститут,
- коледж (фахова передвища освіта),
- професійний центр / центр ПТО,
- самоосвіта (курси, платформи, короткі програми).
- Кому він підходить? (профіль, стиль навчання, кар’єрні очікування)
- Кому категорично не підходить?
- Які реальні українські заклади цього типу можна знайти? Учні повинні підтвердити свій висновок, відкривши офіційні сайти 1–2 реальних закладів відповідного типу.
Учні й учениці шукають інформацію про заклади освіти на запропонованих офіційних сайтах та сайтах конкретних закладів.
- https://mon.gov.ua/
- https://proftech.mon.gov.ua/
- https://vstup.osvita.ua/
- https://vstup.edbo.gov.ua/
- https://www.education.ua/vstup/
Етап 2. Описові картки (кейси)
Кейс А. “Заклад з потужною наукою”
- має аспірантуру та докторантуру,
- проводить наукові конференції,
- публікується в міжнародних базах,
- великі факультети,
- розгалужена інфраструктура.
Кейс Б. “Заклад з вузькою спеціалізацією”
- один або кілька профільних напрямів,
- сильна фахова підготовка,
- близькі до сфери мистецтва, медицини, культури.
Кейс В. “Заклад із практичним навчанням”
- професії з високою затребуваністю,
- навчання через практику, лабораторії, виробничі майстерні,
- кількарічні програми без глибокої теорії.
Кейс Г. “Заклад з дуальною формою навчання”
- студенти поєднують навчання з реальною роботою,
- партнерства із підприємствами,
- готують фахівців під конкретні ринки.
Картка Д. “Заклад зі сильними міжнародними програмами”
- має Erasmus+, обміни, подвійні дипломи,
- англомовні програми,
- партнерські університети за кордоном.
Картка Е. “Самоосвіта, курси”
- короткі програми (від 2 годин до кількох місяців),
- сфокусовані прикладні навички: ІТ, дизайн, маркетинг, SMM, аналітика, фінансова грамотність, soft skills,
- гнучкий графік (вечірній, вихідний, асинхронний),
- оплачувані або безкоштовні.
- Дія.Освіта https://osvita.diia.gov.ua/
- Coursera for Ukraine (безкоштовний доступ для українців) – https://www.coursera.org/
- PROJECTOR Institute (креативні професії) – https://prjctr.com/
- EdEra https://ed-era.com/
- Prometheus https://prometheus.org.ua/
Етап 3. Команди досліджують реальні сайти і перевіряють:
- Що це за тип освіти?
- Які програми існують?
- Які можливості для вступу?
- Чи справді цей тип закладу відповідає опису?
- Кому підходить такий формат?
- Кому категорично не підходить і чому?
- Які є обмеження?
Етап 4. Презентація (1 хвилина на команду)
Команда коротко відповідає:
- Наш тип закладу – це…
- Він підходить тим, хто…
- Він точно не підійде тим, хто…
- Ми проаналізували такі реальні сайти…
- Висновок: цей тип освіти дає…
Етап 5. Дискусія після презентації
- Чи може самоосвіта доповнювати університет?
- Чи може коледж і курси створювати гібридний шлях?
- Що дає університет, чого не дадуть курси?
- А що дають курси, чого не дасть університет?
4. “Три акценти мого вибору”
Запропонуйте учням і ученицям завершити три фрази у своїх зошитах.
Акцент 1. Я і мої цінності
Я зрозумів з розуміла, що в освіті для мене найважливіше…
Акцент 2. Я і мої можливості
Мій сьогоднішній вибір виглядає реалістичнішим, коли я враховую…
Акцент 3. Я і моя траєкторія
Після цього уроку я готовий / готова зробити один конкретний крок…
- Проєкт “УніверCheck”
Проєкт “УніверCheck” Олександра Педана – це освітньо-інформаційний проєкт, у якому команда відвідує українські університети та показує їх чесно і відкрито: гуртожитки, інфраструктуру, навчальні корпуси, атмосферу, можливості для студентів. Проєкт допомагає абітурієнтам побачити справжню картину ЗВО і зробити більш обдуманий вибір.
ПРО ЩО ПРОЕКТ УНІВЕРCHECK?

Сезон 1
https://www.youtube.com/playlistlist=PLnrCUfP0z6YewsgXYcRInxiyWY5SSk2IU
Сезон 2
https://www.youtube.com/playlist?list=PLnrCUfP0z6Yf2pKHVtfjYUs8gxpZZIpoT
Урок 3. Освітні можливості після ліцею: ЗВО, коледжі, міжнародні програми
- Фахова передвища освіта
- Професійна (професійно-технічна) освіта
- Вища освіта
- Молодший бакалавр
- Бакалавр
- Магістр
- Університет
- Академія
- Інститут
- Коледж
- Професійний ліцей
- Центр професійно-технічної освіти (ЦПТО)
- Конкурсний бал
- Національний мультипредметний тест (НМТ)
- Мотиваційний лист
- Творчий конкурс
- Форми навчання (денна, заочна, заочна, дистанційна, дуальна)
- Державне замовлення
- Індикативна собівартість навчання
- Ліцензування та акредитація закладу освіти
- Ринок праці
- Освітня траєкторія
1. Вхідний тест
Пройди тест у Mentimeter або дай відповідь усно.
Питання 1. Чим відрізняється фахова передвища освіта (коледж) від бакалаврату?
Формат відповіді: вибір однієї правильної
А. Тривалістю навчання та рівнем кваліфікації;
Б. Тим, що коледж – це школа, а бакалаврат – це не школа;
В. Лише вартістю навчання;
Г. Тим, що коледж не має жодного стосунку до вищої освіти.
Правильна відповідь: __________
Питання 2. Що входить до конкурсного бала при вступі до ЗВО?
Формат відповіді: мультивибір (можна обрати кілька правильних варіантів)
А. Результати НМТ;
Б. Мотиваційний лист;
В. Середній бал атестата;
Г. Відстань університету від дому;
Д. Галузевий коефіцієнт.
Правильні відповіді: __________
Питання 3. Який із наведених критеріїв вибору ЗВО НЕ стосується грошей чи локації?
Формат відповіді: вибір однієї правильної
А. Розмір стипендії;
Б. Вартість навчання;
В. Інфраструктура університету;
Г. Можливість жити вдома.
Правильна відповідь: __________
2. Обговорення.
Візьми участь у короткій дискусії у форматі “позиція – аргумент – контраргумент”.
Запитання: чи можна побудувати кар’єру без університету? Якщо так, то яку? Якщо ні, то чому?
Формат:
Етап 1. Миттєва позиція. Обери одну з трьох позицій:
– Так, можна.
– Ні, неможливо.
– Це залежить від сфери.
Показують картку / руку / Mentimeter.
Етап 2. Аргумент. Кожна група коротко формулює аргументи.
Етап 3. Контраргумент. Групи міняються ролями: ті, хто відповів “так”, намагаються довести “ні”, і навпаки (це допомагає уникнути поверхових суджень і розвиває критичне мислення).
3. “Очікування vs реальність”
Прочитай 10 тверджень і відміть що з цього правда, а що міф.
- Диплом автоматично гарантує стабільну роботу і фінансову безпеку.
Правда чи міф? _______________
- Престижний університет означає автоматично успішне і щасливе життя.
Правда чи міф? _______________
- Без вищої освіти у сучасному світі “нема що ловити”.
Правда чи міф? _______________
- Коледж – це вибір “для тих, хто не зміг” вступити до університету.
Правда чи міф? _______________
- Якщо не вступив або не вступила з першого разу – це поразка.
Правда чи міф? _______________
- Професію потрібно обрати один раз і на все життя.
Правда чи міф? _______________
- Чим складніше навчання – тим цінніша професія.
Правда чи міф? _______________
- Працювати і навчатися одночасно неможливо без втрати якості.
Правда чи міф? _______________
- Навчальний заклад важливіший за людину, яка в ньому навчається.
Правда чи міф? _______________
- Творчі здібності і soft skills менш важливі, ніж “серйозні” спеціальності.
Правда чи міф? _______________
Виклики та перспективи вищої освіти в Україні
Сьогодні вища освіта в Україні існує в умовах війни, демографічної кризи та швидких змін на ринку праці. За даними НБУ, рівень безробіття у 2024 році залишається досить високим – близько 14%, хоча поступово знижується після піку у 2022 році. Водночас Державна служба зайнятості відзначає нестачу кадрів у багатьох галузях і активний пошук працівників та фахівців різних рівнів.
Виходить парадоксальна ситуація: роботи багато, але не завжди є люди з потрібними навичками. Дослідження ринку праці за участю Державної служби зайнятості показує, що роботодавці часто відзначають невідповідність підготовки працівників вимогам бізнесу.
У майбутньому зростатиме попит на професії, пов’язані з відновленням країни: будівництво, інженерію, енергетику, а також на цифрові та ІТ-спеціальності, медицину, реабілітацію, освіту, соціальну роботу та психологічну підтримку.
Тому вища освіта має бути гнучкою, практичною і тісно пов’язаною з ринком праці, а не просто видавати диплом.
*Цей урок створювався у 2025 році
Реальні виклики ринку праці та зміна ролі вищої освіти
Офіційні аналітичні огляди ринку праці виділяють кілька важливих тенденцій:
- Невідповідність навичок вимогам роботодавців. Частина молоді отримує диплом, але не має сучасних компетентностей, особливо практичних і цифрових. Це прямо вказують дослідження українських аналітичних центрів та державних структур.
- Кадровий дефіцит у багатьох галузях. За даними Державної служби зайнятості та Федерації роботодавців, у промисловості, транспорті, будівництві, енергетиці та охороні здоров’я спостерігається серйозний брак фахівців.
- Професії швидко застарівають. Очевидно, що зростає попит на ІТ, цифрові, креативні та міждисциплінарні спеціальності, але багато з них ще майже не представлені у традиційних освітніх програмах.
У такій ситуації роль класичної вищої освіти змінюється: раніше було достатньо просто отримати диплом, і це майже гарантувало початок кар’єри. Сьогодні ж диплом – це лише один з елементів. Важливішими стають здатність навчатися протягом життя, адаптивність, цифрові навички, знання мов і реальний досвід, такий, як: стажування, проєкти чи волонтерство.
Система вищої та професійної освіти в Україні
Фахова передвища освіта (коледжі)
Фахова передвища освіта регулюється окремим Законом України “Про фахову передвищу освіту”. Її можна здобути в коледжах, фахових коледжах та інших закладах фахової передвищої освіти.
Цей рівень називають “коротким циклом” вищої освіти (молодший бакалавр). Він є проміжною ланкою між школою та університетом: тут більше практики, швидший вихід на роботу, але також є можливість продовжити навчання на бакалавраті.
Вища освіта: бакалавр, магістр
За даними МОН, виділено такі рівні вищої освіти: молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії або мистецтва, доктор наук.
Бакалавр – це перший ступінь вищої освіти, який зазвичай триває 3–4 роки. А магістр – це вже другий ступінь, що передбачає поглиблену підготовку і триває 1–2 роки.
Вступ, конкурси та статистика доступні на державному порталі vstup.edbo.gov.ua. Там можна створити електронний кабінет вступника і переглянути конкурсні пропозиції (спеціальність, місто, форма навчання).
Професійно-технічна освіта
Паралельно існує професійна (професійно-технічна) освіта – це професійні ліцеї, центри ПТО та училища. Тут можна здобути робітничі професії, наприклад, будівельника, електромонтера, кухаря чи оператора верстатів. Така освіта часто дозволяє швидко почати працювати і може поєднуватися з подальшим вступом до коледжу або університету. Інформацію та перелік закладів публікує МОН і спеціальний портал професійної освіти.
Види закладів освіти
В Україні існують різні типи закладів, які надають вищу та фахову передвищу освіту.
Університети можуть бути багатопрофільними або спеціалізованими. Вони готують студентів на різних рівнях: бакалавр, магістр, PhD. Часто університети мають розвинену наукову діяльність.
Академії зазвичай спеціалізуються на одній галузі, наприклад, мистецтві, педагогіці, медицині або військовій справі. Вони забезпечують глибоку спеціалізовану підготовку.
Інститути зазвичай менші за університети. Вони можуть бути окремими вузькопрофільними закладами або входити до складу університетів як структурні підрозділи.
Коледжі та фахові коледжі – заклади фахової передвищої освіти, що готують фахівців для практичної діяльності.
Професійні навчальні центри та професійні ліцеї – це заклади професійної або професійно-технічної освіти, які готують кваліфікованих робітників.
Ці типи закладів не є “більш або менш значущими”, вони виконують різні функції в системі освіти, і це не означає, що один кращий або гірший за інший.
Критерії вибору навчального закладу
Офіційні ресурси надають лише технічну інформацію: ліцензії, акредитації, конкурсні пропозиції, наявність державного замовлення. Проте вибір навчального закладу завжди включає більше аспектів.
Цінності та напрям.
Варто подумати, чи збігаються цінності закладу з твоїми власними: як він ставиться до академічної доброчесності, інклюзії, свободи думки та студентського самоврядування. Також важливо, чи дає обрана спеціальність можливість працювати у сфері, яка тобі дійсно цікава на найближчі 5–10 років.
Локація і ресурси.
Зверни увагу на місто, де розташовано заклад: чи безпечно там, яка інфраструктура і чи легко знайти житло. Важливі також вартість навчання на контракті, наявність бюджетних місць, стипендій і гуртожитку. Щороку держава визначає індикативну собівартість підготовки фахівців, що впливає на мінімальну ціну контракту (мається на увазі, що держава щороку офіційно рахує, скільки в середньому коштує навчання одного студента за кожною спеціальністю).
Репутація, форма навчання, інфраструктура.
Варто оцінювати не лише загальний бренд університету, а й репутацію конкретної програми та факультету. Існують різні форми навчання: очна (денна або вечірня), заочна, дистанційна, мережева та дуальна. Всі ці форми визначені у статті 9 Закону України “Про освіту”.
Зверни також увагу, чи є в закладі сучасні лабораторії, аудиторії, бібліотеки, доступ до електронних ресурсів, а також можливості для наукової та проєктної роботи.
Чому університет більше не є єдиним “порятунком”
Університет, звісно, важливий, але він вже не єдиний гравець у світі освіти.
- Є коледжі і професійна освіта, які дають можливість швидко увійти в професію, заробляти і паралельно продовжувати навчання. Закон “Про фахову передвищу освіту” закріплює її як повноцінний рівень, а не “другий сорт”.
- Існують гнучкі форми навчання: заочна, дистанційна та дуальна. Вони дають змогу поєднувати навчання з роботою, власними проєктами чи волонтерством. Це передбачено законом і розширює можливості для вибору освітнього шляху.
- Також є міжнародні та неформальні освітні програми, онлайн-курси, професійні сертифікати і стажування. Вони часто швидше реагують на зміни ринку, ніж великі університетські програми. Інформацію про міжнародні академічні можливості можна знайти на сайтах МОН, програми Erasmus+ та інших офіційних партнерів (про це ще поговоримо на наступному уроці).
- Кожна людина має право змінювати свій шлях: після коледжу вступати до університету, після роботи здобувати магістратуру, або змінювати професію.
Тому важливіше не просто обирати університет, а визначити, яку освітню траєкторію обрати, щоб розвиватися і бути затребуваним у майбутньому.
1. “Мій фільтр вибору”
Формат: індивідуальна робота – парне обговорення – групове узагальнення.
Етап 1. Особиста шкала пріоритетів
Завдання:
- Постав оцінку від 1 до 10, де 1 – “мені майже байдуже”, а 10 – “без цього я не готовий/готова вступати”.
- Створи власну шкалу 1–10 для кожного критерія
- Гроші (вартість, стипендії)
1 ___________________________________________________________________________________ 10
- Свобода (самостійність, можливість працювати, власний темп)
1 ___________________________________________________________________________________ 10
- Відстань до дому
1 ___________________________________________________________________________________ 10
- Престиж (рейтинги, репутація)
1 ___________________________________________________________________________________ 10
- Практика (лабораторії, стажування, дуальні програми)
1 ___________________________________________________________________________________ 10
- Міжнародність (обміни, подвійні дипломи, англомовні програми)
1 ___________________________________________________________________________________ 10
- Безпека (кампус / гуртожиток, місто, середовище)
1 ___________________________________________________________________________________ 10
- Цікавість (мотивація, інтерес до дисциплін)
1 ___________________________________________________________________________________ 10
- Обери 2–3 формати (університет, коледж, ПТО, курси, дуальне, дистанційне), які найбільше відповідають твоєму стилю навчання. Запиши: чому саме ці?
| ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Етап 2. Коротке парне обговорення
Запитання в парах:
- Які три критерії отримали у тебе найвищі бали?
- Чи здивував тебе власний результат?
- Що це говорить про тип освіти, який тобі підійде?
Етап 3. Обговорення в класі
Подивись на ці стратегії і обери, до якої схиляєшся більше:
- “Прагматичний вибір” – це коли найважливіше: гроші, практика, безпека.
- “Академічний вибір” – це престиж, науковість, міжнародність.
- “Гнучкий вибір” – це свобода, цікавість, можливість змінювати свій шлях.
- “Локальний вибір” – це близькість до дому, безпека, помірна вартість.
Моя стратегія це _________________________________________________________________
Поглиблення вправи (опційно)
Заверши 2 фрази:
| 1. Зваживши всі критерії, я розумію, що мені потрібен заклад, де…__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 2. Тепер я бачу, що мій найважливіший критерій – це… _____________________________________________________________________________________________________ тому що…_____________________________________________________________________________________________________ |
2. “Освітній конструктор”.
Формат: групова робота – презентація – аналітичне обговорення. Робота в командах по 4–5 осіб.
Етап 1. Роздача карток
Команди отримують набір карток (усі змішані): “ПТО”, “Коледж”, “Бакалаврат”, “Магістратура”, “Gap year”, “Робота”, “Заочне навчання”, “Дистанційне навчання”, “Закордон”.
Також можна додати опціональні картки, якщо хочете розширити варіативність: “Курси”, “Академічна мобільність”, “Стажування”, “Переїзд”, “Волонтерство”.
Етап 2. Завдання командам
Створити три абсолютно різні, але реалістичні освітні маршрути для умовної однієї людини.
Для кожного з трьох маршрутів записати, які можливості на ринку праці він відкриває через 5–10 років і які є ризики (наприклад, вузька спеціальність, конкуренція, ризик вигорання, нестабільність сфери).
- Швидкий фінансовий маршрут
Мета: якнайшвидше отримати дохід і професію.
Приклади елементів: ПТО, короткі програми, практика, робота, заочне.
- Академічний маршрут
Мета: глибока освіта, наука, перспективи магістратури чи міжнародної кар’єри.
Приклади: бакалаврат, магістратура, мобільність, закордон.
- Гібридний маршрут
Мета: поєднання навчання, роботи, гнучких форматів і розвитку навичок.
Приклади: коледж + робота, gap year + бакалаврат, дистанційне.
Умова: маршрут має бути логічним, послідовним і реалістичним. Команди створюють його у вигляді ланцюжка карток (або малюють схему).
Етап 3. Презентації
Кожна команда:
- презентує три маршрути,
- пояснює, для якої людини вони підійдуть (цінності, ресурси, цілі),
- виділяє плюси і ризики кожного варіанта.
Поглиблення (опціонально)
Кожна група дає відповіді на питання:
- Який маршрут найкращий для людини зі слабкими фінансовими ресурсами, але сильною мотивацією?
- Який – для людини, яка хоче якнайшвидше переїхати за кордон?
- Який – для людини, що мріє про наукову кар’єру?
- Який – для людини, яка ще не визначилася?
- Які можливості / ризики на ринку праці через 5–10 років?
Рефлексивне завершення вправи
Обговорення в класі:
- Який маршрут здався вам найцікавішим і чому?
- Чи побачили ви в цих траєкторіях себе?
- Чому суспільство інколи оцінює деякі маршрути як “кращі”, хоча вони просто інші?
3. “Освітній детектив”
Формат: групова робота + дослідження реальних сайтів + аналітичне мислення.
Етап 1. Розподіл команд і завдання
Кожна команда отримує опис реального типу закладу, але без прямої назви. Команди мають визначити:
- Який це тип закладу?
- університет,
- академія,
- інститут,
- коледж (фахова передвища освіта),
- професійний центр / центр ПТО,
- самоосвіта (курси, платформи, короткі програми).
- Кому він підходить? (профіль, стиль навчання, кар’єрні очікування)
- Кому категорично не підходить?
- Які реальні українські заклади цього типу можна знайти? Команди повинні підтвердити свій висновок, відкривши офіційні сайти 1–2 реальних закладів відповідного типу.
Команди шукають інформацію про заклади освіти на запропонованих офіційних сайтах та сайтах конкретних закладів.
- https://mon.gov.ua/
- https://proftech.mon.gov.ua/
- https://vstup.osvita.ua/
- https://vstup.edbo.gov.ua/
- https://www.education.ua/vstup/
Етап 2. Описові картки (кейси)
Кейс А. “Заклад з потужною наукою”
- має аспірантуру та докторантуру,
- проводить наукові конференції,
- публікується в міжнародних базах,
- великі факультети,
- розгалужена інфраструктура.
Кейс Б. “Заклад з вузькою спеціалізацією”
- один або кілька профільних напрямів,
- сильна фахова підготовка,
- близькі до сфери мистецтва, медицини, культури.
Кейс В. “Заклад з практичним навчанням”
- професії з високою затребуваністю,
- навчання через практику, лабораторії, виробничі майстерні,
- кількарічні програми без глибокої теорії.
Кейс Г. “Заклад з дуальною формою навчання”
- студенти поєднують навчання з реальною роботою,
- партнерства із підприємствами,
- готують фахівців під конкретні ринки.
Картка Д. “Заклад зі сильними міжнародними програмами”
- має Erasmus+, обміни, подвійні дипломи,
- англомовні програми,
- партнерські університети за кордоном.
Картка Е. “Самоосвіта, курси”
- короткі програми (від 2 годин до кількох місяців),
- сфокусовані прикладні навички: ІТ, дизайн, маркетинг, SMM, аналітика, фінансова грамотність, soft skills,
- гнучкий графік (вечірній, вихідний, асинхронний),
- оплачувані або безкоштовні.
- Дія.Освіта https://osvita.diia.gov.ua/
- Coursera for Ukraine (безкоштовний доступ для українців) – https://www.coursera.org/
- PROJECTOR Institute (креативні професії) – https://prjctr.com/
- EdEra https://ed-era.com/
- Prometheus https://prometheus.org.ua/
Етап 3. Команди досліджують реальні сайти і перевіряють:
- що це за тип освіти?
- які програми існують?
- які можливості для вступу?
- чи справді цей тип закладу відповідає опису?
- кому підходить такий формат?
- кому категорично не підходить і чому?
- які є обмеження?
Етап 4. Презентація (1 хвилина на команду)
Команда коротко відповідає:
- Наш тип закладу – це…
- Він підходить тим, хто…
- Він точно не підійде тим, хто…
- Ми проаналізували такі реальні сайти…
- Висновок: цей тип освіти дає…
Етап 5. Дискусія після презентації
- Чи може самоосвіта доповнювати університет?
- Чи може коледж і курси створювати гібридний шлях?
- Що дає університет, чого не дадуть курси?
- А що дають курси, чого не дасть університет?
4. “Три акценти мого вибору”.
Заверши фрази:
Акцент 1. Я і мої цінності
Я зрозумів / зрозуміла, що в освіті для мене найважливіше…
| _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Акцент 2. Я і мої можливості
Мій сьогоднішній вибір виглядає реалістичнішим, коли я враховую…
| _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Акцент 3. Я і моя траєкторія
Після цього уроку я готовий / готова зробити один конкретний крок…
| _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- Проєкт “УніверCheck”
Проєкт “УніверCheck” Олександра Педана – це освітньо-інформаційний проєкт, у якому команда відвідує українські університети та показує їх чесно і відкрито: гуртожитки, інфраструктуру, навчальні корпуси, атмосферу, можливості для студентів. Проєкт допомагає абітурієнтам побачити справжню картину ЗВО і зробити більш обдуманий вибір.
ПРО ЩО ПРОЕКТ УНІВЕРCHECK?

Сезон 1
https://www.youtube.com/playlistlist=PLnrCUfP0z6YewsgXYcRInxiyWY5SSk2IU
Сезон 2
https://www.youtube.com/playlist?list=PLnrCUfP0z6Yf2pKHVtfjYUs8gxpZZIpoT
Ділись та обговорюй важливе