Урок 4. Проблематика «Мини Мазайла». Українізація
Матеріал
Урок 4. Проблематика «Мини Мазайла». Українізація
- Українізація
- Конфлікт поколінь
- Шовінізм
- Фрагмент статті «Українізація 1920-х років: «винахід» більшовиків чи джин із пляшки?»
- Фрагменти пʼєси Миколи Куліша «Мина Мазайло»
Подумай, чи питання українізації актуальне для нас сьогодні?
Джерело: https://acmc.ua/lagidna-ukrayinizatsiya-na-donechchini-provodyat-bezkoshtovni-kursi-z-vivchennya-ukrayinskoyi-movi/
Завдання 1.
Прочитай фрагмент пʼєси
Мокій
— На високості інтернаціональної культури — перший повстаєш проти цього ти, папо, засновуючи у нас на Холодній Горі замість українського лікнепу якогось інститутика старих класних дам, за програмою; на гаре гусі ґеґочуть, пад ґарой сабакі ґафкають, та вигадуючи електричну мухобійку, од якої не меншає у нас мух навіть і зимою…
Мазайло
— Дайте мені слова!.. Слова! Води!.. Води!..
Мазайлиха налила і дала йому води.
Поки він пив, Тьотя увірвала Мокієву промову. Задихана:
— Годі!.. Годі!.. І скажи нарешті, Моко, Моко, Моко, невже ти не руська людина?
Мокій
— Я — українець!
Тьотя
— Та українці — то не руські люди? Не руські, питаю? Не такі вони, як усі росіяни?
Мокій
— Вони такі росіяни, як росіяни — українці…
Тьотя
— Тоді я не розумію, що таке українці, хто вони такі: євреї, татари, вірмени?.. Будь ласка, скажіть мені, кого у вас називають українцями? Будь ласка…
Мазайло, випивши води:
— Українцями звуться ті, хто вчить нещасних службовців так званої української мови. Не малоруської і не Тарасошевченківської, а української — і це наша малоросійська трагедія.
Тьотя
— Хто вони такі? Якої нації люди, питаю?
Мазайло
— Частина — наші малороси, себто руські…
Тьотя
— Ну?
Мазайло
— А частина, з’явіть собі, галичани, себто австріяки, що з ними ми воювалися 1914 року, подумайте тільки!
Тьотя
— Я так і знала, я так і знала, що тут діло нечисте… Так он вони хто, ваші українці! Тепера я розумію, що таке українська мова. Розумію! Австріяцька видумка, так?
Дядько Тарас
— Зрозуміла, слава тобі Господи, та, жаль тільки, задом… Та тому вже триста тридцять два роки, як написано першого слов’яно-руського словника… (Розгорнув свою записну книжку). Ось я нарочито записав собі, бо я все таке собі записую… (Надів окуляри). Ось… Поросята на базарі по руб. тридцять, а чоботи в церобкоопі — двадцять сім карб… Ні, ось воно: найперший слов’яно-український словник 1596 року Лаврентія Зизанія-Тустановського: глаголю — мовлю, житница — клуня, заутренник — снідання, зижду — будую, злак — паша, месть — помста… А у вас тоді писаний словник був?.. Був — питаюсь?.. Дайте мені слова!
Мазайло
— Мені слово!
Мокій
— Мені, я ще не скінчив… Галичина — наша, українська земля, і галичани — наші брати українці, яких одірвали од нас, а нас од них…
Тьотя
— Слово даю Мині.
Мокій до батька:
— А твоя теорія, що українська мова є австріяцька видумка, була теорією російських жандармів і царського міністра Валуєва… Ти — валуєвський асистент, папо!
- Сформулюй, у чому ключовий конфлікт діалогу?
- Чиї позиції прямо протилежні одно одній? А чиї радше подібні?
- Що саме заперечує Тьотя Мотя?
- Пригадай урок про стереотипи та перечитай уважно останню репліку фрагмента Що вплинуло на думку, яку транслює Мина Мазайла?
Дружня порада вчителю
Після обговорення уривка можна повернутися до переліку стереотипів, які ви записували на 1 уроці та проговорити ще раз, що багато з них навʼязані імперією.
Націоналізм — це світогляд, в осерді якого цінність існування певної нації як найкращої форми єднання людей, що розділяють подібне розуміння спільного минулого та бачення спільного майбутнього.
Шовінізм — це ідеологія, в основі якої декламована вищість однієї нації над іншою. На цьому принципі і побудовані імперії із «титульною» нацією та великою кількістю підкорених. За цим же принципом вони і розростаються: підпорядковують собі черговий, на їхню думку, «менший» народ.
Часто ці два терміни плутають, переважно, коли говорять про націоналізм імперій. Проте, важливо зрозуміти, що імперія — це держава, мета якої розширюватися шляхом підкорення інших народів. А тому націоналізм їй апріорі не притаманний, адже у визначенні націоналізму підкреслена цінність єднання за сталою національною ознакою, а не імперська багатоетнічність.
Дружня порада вчителю
Цю теорію варто підсумувати, що у словах Тьоті Моті є вияви шовінізму, адже вона — типова представниця імперії.
Завдання 2
Прочитай фрагмент статті Наталки Позняк-Хоменко «Українізація 1920-х років: «винахід» більшовиків чи джин із пляшки?» про політику українізації та її наслідки та дай відповіді на питання опісля.
«Українізація», проголошена більшовиками, фактично стала формальним дозволом влади на продовження процесів, розпочатих в часи Української революції 1917-21 років. Результати її були вражаючими. За короткий час, особливо — стараннями наркомів освіти Олександра Шумського та Миколи Скрипника, кількість неписьменних українців зменшилася із 47% на 1926 рік до 8% у 1934 році (останнє було для більшовиків украй важливо, оскільки відпадала потреба слати на села агітаторів, а можна було обмежитися надрукованими прокламаціями та газетами). Наприкінці 20-х років в інститутах України навчалось майже 40 тисяч студентів, з них українці становили 53%, росіяни – 20%, євреї – 22%. В кульмінаційному для українізації 1929 році 97% українських дітей навчалися рідною мовою, понад 80% загальноосвітніх шкіл i 30% вищих навчальних закладів вели навчання виключно українською мовою.
Українізувалася і промисловість та виробництво. Вживання української мови серед робітників, наприклад, у металургії, зросло в середньому з 18% у 1927 році до 42% у 1930-му. На українізацію робітників і міського населення продовжував впливати і приплив сільського населення у зв’язку з індустріалізацією й колективізацією. Програма українізації поширювалася і на Кубань та Ставропілля — на Кубані відкрилися українські школи, видавалися українські газети, працювало українське радіомовлення. Кількість українців серед службовців державного апарату в 1923-27 роках зросла з 35 до 54%. До 1927 року українською мовою друкувалася більш як половина книжок, а в 1933 році із 426 українських газет 373 виходили рідною мовою.
Українізація сприяла піднесенню національної самосвідомості українців, що суперечило планам більшовиків. Тому, починаючи з 30-х років процес українізації поступово згортається, натомість починається «закручування гайок» та репресії. Усі українські новітні літературні групи та гуртки ліквідовуються, а літераторів заганяють в єдину Спілку письменників України. У 1934-37 роках відбувається кілька публічних процесів над українською інтелігенцією, наслідком чого найяскравіших представників національного руху було розстріляно або відправлено в сталінські табори. На знак протесту Микола Скрипник та Микола Хвильовий накладають на себе руки, але зупинити репресивну машину вони вже не можуть. На селі національне піднесення жорстоко придушується організованим штучним Голодомором. На імена «ворогів народу», як і на саму українську ідею, накладається жорстоке табу мовчання – їх просто намагаються викреслити з історії, з пам’яті, з серця. До початку Другої світової війни «українське питання» на теренах УРСР вважається вирішеним.
- Якими були найбільші здобутки українізації у царині викладання?
- Як вона позначилася на книговидавництві?
- Чи була більшовицька влада задоволена таким швидким результатам?
- Що вони робили, щоб зупинитися це?
Завдання 3.
Подивись фрагмент відео (з початку і до 11:18) про те, які мільйонам українців навʼязували російську мову протягом століть.
Джерело: https://youtu.be/NRpqxe9Y5Qc?si=IYBglFmC55yM2nTi&t=407
- Якими способами обмежували сфери функціонування української мови?
- Чому протягом століть намагалися знищити фізичні докази існування української мови?
- Які обмеження накладали на вжиток української мови протягом ХІХ століття?
- У чому проявлялася підступність політики коренізації (українізації)?
Дружня порада вчителю
Відрізок в 11 хвилин — максимально довгий, ви можете обирати коротші фрагменти, скажімо, тільки той, що стосується ХІХ–ХХ століття і говорити про 1, 2 та 4 питання.
Завдання 4.
За підсумками відео запиши у перше коло сфери, де можна було вільно використовувати українську мову наприкінці ХІХ століття, а у друге — сфери, де ми можемо вживати українську сьогодні.
- Проаналізуй сьогоднішню мовну ситуацію довкола, та поділися своєю думкою: чи українізація досі актуальна для нас?
- Які зміни у використанню української мови у публічних місцях (включно з соціальними мережами) ти помітив/помітила протягом років широкомасштабної війни?
Подивитися документальну стрічку від Ukraïner про те, як українська мова повертала собі сфери вжитку в українському суспільстві після розпаду СРСР:
https://youtu.be/ujOONDy1dR4?si=5GK8shqmEMH1ySAG
- Яку роль у поверненні української мови її сфер вжитку зіграв український дубляж?
- Яким чином вже за незалежності обмежувати вжиток української?
- Чому в період незалежності все одно потрібен був час та потрясіння, щоб люди говорили українською у всіх сферах життя?
Подивись відео, в якому перекладачі Максим Стріха та Максим Нетелєєв говорять про українських переклад доби українізації:
https://www.youtube.com/watch?v=fGBOkarFF8c
- Чим українізація була корисна для перекладу іноземної класики українською?
- Чому важливо мати переклади класичних текстів українською мовою?
- Чим унікальна ситуація, коли лібрето до опер перекладаю першорядні поети?
Урок 4. Проблематика «Мини Мазайла». Українізація
- Українізація
- Конфлікт поколінь
- Шовінізм
- Фрагмент статті «Українізація 1920-х років: «винахід» більшовиків чи джин із пляшки?»
- Фрагменти пʼєси Миколи Куліша «Мина Мазайло»
Подумай, чи питання українізації актуальне для нас сьогодні?
Джерело: https://acmc.ua/lagidna-ukrayinizatsiya-na-donechchini-provodyat-bezkoshtovni-kursi-z-vivchennya-ukrayinskoyi-movi/
Завдання 1.
Прочитай фрагмент пʼєси
Мокій
— На високості інтернаціональної культури — перший повстаєш проти цього ти, папо, засновуючи у нас на Холодній Горі замість українського лікнепу якогось інститутика старих класних дам, за програмою; на гаре гусі ґеґочуть, пад ґарой сабакі ґафкають, та вигадуючи електричну мухобійку, од якої не меншає у нас мух навіть і зимою…
Мазайло
— Дайте мені слова!.. Слова! Води!.. Води!..
Мазайлиха налила і дала йому води.
Поки він пив, Тьотя увірвала Мокієву промову. Задихана:
— Годі!.. Годі!.. І скажи нарешті, Моко, Моко, Моко, невже ти не руська людина?
Мокій
— Я — українець!
Тьотя
— Та українці — то не руські люди? Не руські, питаю? Не такі вони, як усі росіяни?
Мокій
— Вони такі росіяни, як росіяни — українці…
Тьотя
— Тоді я не розумію, що таке українці, хто вони такі: євреї, татари, вірмени?.. Будь ласка, скажіть мені, кого у вас називають українцями? Будь ласка…
Мазайло, випивши води:
— Українцями звуться ті, хто вчить нещасних службовців так званої української мови. Не малоруської і не Тарасошевченківської, а української — і це наша малоросійська трагедія.
Тьотя
— Хто вони такі? Якої нації люди, питаю?
Мазайло
— Частина — наші малороси, себто руські…
Тьотя
— Ну?
Мазайло
— А частина, з’явіть собі, галичани, себто австріяки, що з ними ми воювалися 1914 року, подумайте тільки!
Тьотя
— Я так і знала, я так і знала, що тут діло нечисте… Так он вони хто, ваші українці! Тепера я розумію, що таке українська мова. Розумію! Австріяцька видумка, так?
Дядько Тарас
— Зрозуміла, слава тобі Господи, та, жаль тільки, задом… Та тому вже триста тридцять два роки, як написано першого слов’яно-руського словника… (Розгорнув свою записну книжку). Ось я нарочито записав собі, бо я все таке собі записую… (Надів окуляри). Ось… Поросята на базарі по руб. тридцять, а чоботи в церобкоопі — двадцять сім карб… Ні, ось воно: найперший слов’яно-український словник 1596 року Лаврентія Зизанія-Тустановського: глаголю — мовлю, житница — клуня, заутренник — снідання, зижду — будую, злак — паша, месть — помста… А у вас тоді писаний словник був?.. Був — питаюсь?.. Дайте мені слова!
Мазайло
— Мені слово!
Мокій
— Мені, я ще не скінчив… Галичина — наша, українська земля, і галичани — наші брати українці, яких одірвали од нас, а нас од них…
Тьотя
— Слово даю Мині.
Мокій до батька:
— А твоя теорія, що українська мова є австріяцька видумка, була теорією російських жандармів і царського міністра Валуєва… Ти — валуєвський асистент, папо!
- Сформулюй, у чому ключовий конфлікт діалогу?
- Чиї позиції прямо протилежні одно одній? А чиї радше подібні?
- Що саме заперечує Тьотя Мотя?
- Пригадай урок про стереотипи та перечитай уважно останню репліку фрагмента Що вплинуло на думку, яку транслює Мина Мазайла?
Націоналізм — це світогляд, в осерді якого цінність існування певної нації як найкращої форми єднання людей, що розділяють подібне розуміння спільного минулого та бачення спільного майбутнього.
Шовінізм — це ідеологія, в основі якої декламована вищість однієї нації над іншою. На цьому принципі і побудовані імперії із «титульною» нацією та великою кількістю підкорених. За цим же принципом вони і розростаються: підпорядковують собі черговий, на їхню думку, «менший» народ.
Часто ці два терміни плутають, переважно, коли говорять про націоналізм імперій. Проте, важливо зрозуміти, що імперія — це держава, мета якої розширюватися шляхом підкорення інших народів. А тому націоналізм їй апріорі не притаманний, адже у визначенні націоналізму підкреслена цінність єднання за сталою національною ознакою, а не імперська багатоетнічність.
Завдання 2
Прочитай фрагмент статті Наталки Позняк-Хоменко «Українізація 1920-х років: «винахід» більшовиків чи джин із пляшки?» про політику українізації та її наслідки та дай відповіді на питання опісля.
«Українізація», проголошена більшовиками, фактично стала формальним дозволом влади на продовження процесів, розпочатих в часи Української революції 1917-21 років. Результати її були вражаючими. За короткий час, особливо — стараннями наркомів освіти Олександра Шумського та Миколи Скрипника, кількість неписьменних українців зменшилася із 47% на 1926 рік до 8% у 1934 році (останнє було для більшовиків украй важливо, оскільки відпадала потреба слати на села агітаторів, а можна було обмежитися надрукованими прокламаціями та газетами). Наприкінці 20-х років в інститутах України навчалось майже 40 тисяч студентів, з них українці становили 53%, росіяни – 20%, євреї – 22%. В кульмінаційному для українізації 1929 році 97% українських дітей навчалися рідною мовою, понад 80% загальноосвітніх шкіл i 30% вищих навчальних закладів вели навчання виключно українською мовою.
Українізувалася і промисловість та виробництво. Вживання української мови серед робітників, наприклад, у металургії, зросло в середньому з 18% у 1927 році до 42% у 1930-му. На українізацію робітників і міського населення продовжував впливати і приплив сільського населення у зв’язку з індустріалізацією й колективізацією. Програма українізації поширювалася і на Кубань та Ставропілля — на Кубані відкрилися українські школи, видавалися українські газети, працювало українське радіомовлення. Кількість українців серед службовців державного апарату в 1923-27 роках зросла з 35 до 54%. До 1927 року українською мовою друкувалася більш як половина книжок, а в 1933 році із 426 українських газет 373 виходили рідною мовою.
Українізація сприяла піднесенню національної самосвідомості українців, що суперечило планам більшовиків. Тому, починаючи з 30-х років процес українізації поступово згортається, натомість починається «закручування гайок» та репресії. Усі українські новітні літературні групи та гуртки ліквідовуються, а літераторів заганяють в єдину Спілку письменників України. У 1934-37 роках відбувається кілька публічних процесів над українською інтелігенцією, наслідком чого найяскравіших представників національного руху було розстріляно або відправлено в сталінські табори. На знак протесту Микола Скрипник та Микола Хвильовий накладають на себе руки, але зупинити репресивну машину вони вже не можуть. На селі національне піднесення жорстоко придушується організованим штучним Голодомором. На імена «ворогів народу», як і на саму українську ідею, накладається жорстоке табу мовчання – їх просто намагаються викреслити з історії, з пам’яті, з серця. До початку Другої світової війни «українське питання» на теренах УРСР вважається вирішеним.
- Якими були найбільші здобутки українізації у царині викладання?
- Як вона позначилася на книговидавництві?
- Чи була більшовицька влада задоволена таким швидким результатам?
- Що вони робили, щоб зупинитися це?
Завдання 3.
Подивись фрагмент відео (з початку і до 11:18) про те, які мільйонам українців навʼязували російську мову протягом століть.
Джерело: https://youtu.be/NRpqxe9Y5Qc?si=IYBglFmC55yM2nTi&t=407
- Якими способами обмежували сфери функціонування української мови?
- Чому протягом століть намагалися знищити фізичні докази існування української мови?
- Які обмеження накладали на вжиток української мови протягом ХІХ століття?
- У чому проявлялася підступність політики коренізації (українізації)?
Завдання 4.
За підсумками відео запиши у перше коло сфери, де можна було вільно використовувати українську мову наприкінці ХІХ століття, а у друге — сфери, де ми можемо вживати українську сьогодні.
- Проаналізуй сьогоднішню мовну ситуацію довкола, та поділися своєю думкою: чи українізація досі актуальна для нас?
- Які зміни у використанню української мови у публічних місцях (включно з соціальними мережами) ти помітив/помітила протягом років широкомасштабної війни?
Подивитися документальну стрічку від Ukraïner про те, як українська мова повертала собі сфери вжитку в українському суспільстві після розпаду СРСР:
https://youtu.be/ujOONDy1dR4?si=5GK8shqmEMH1ySAG
- Яку роль у поверненні української мови її сфер вжитку зіграв український дубляж?
- Яким чином вже за незалежності обмежувати вжиток української?
- Чому в період незалежності все одно потрібен був час та потрясіння, щоб люди говорили українською у всіх сферах життя?
Подивись відео, в якому перекладачі Максим Стріха та Максим Нетелєєв говорять про українських переклад доби українізації:
https://www.youtube.com/watch?v=fGBOkarFF8c
- Чим українізація була корисна для перекладу іноземної класики українською?
- Чому важливо мати переклади класичних текстів українською мовою?
- Чим унікальна ситуація, коли лібрето до опер перекладаю першорядні поети?
Ділись та обговорюй важливе