Урок 8. «Чухраїнці» Остапа Вишні. Перше знайомство з твором
Матеріал
Урок 8. «Чухраїнці» Остапа Вишні. Перше знайомство з твором
- «Чухраїнці» Остап Вишня
- Фейлетон
- Гумореска
- Усмішка
Фрагмент вступу до книжки Олександра Авдєєва та Анні Сідєльнікової «Книга Хто так жартує? Психологія гумору» .
В українській культурі багато гумору, в українській культурі — культ гумору. Ми маємо стійке переконання, що всі повинні вміти жартувати, що жарт — ознака психічного здоровʼя, жарт — ознака привабливості, жарт — ознака високої самооцінки.
- Чи умієш ти жартувати?
- Чи можемо сказати, що люди, які мають хороше почуття гумору більш популярні?
- На попередніх уроках ми говорили про те, що властиво українцям як нації —- чи справді гумор для нас такий важливий? Чому?
Завдання 1.
Пригадай ілюстрацію до розгорту з енциклопедії «Що воно таке? Українська література» Анастасії Євдокимової, на якій зображений процес вигадування назви твору. Дай відповіді на питання.
- Пригадай, на що у тексті може вказувати його назва? Поміркуй, яку вказівку пропонує Остап Вишня у оповіданні, яке називається «Чухраїнці»?
- Якого жанру, на твою думку, може бути оповідання із такою назвою? Чому?
- У 1928 році «Чухраїнці» виходили друком у виданні «Весела книжка» від журналу «Плужанин». Що може підказати ця обкладинка про сюжет оповідання? Про які проблеми імовірно ітиметься в оповіданні?
Остап Вишня писав гумористичні оповідання та навіть сформував новий жанр — усмішка. Це коротке гумористичне оповідання, в якому змішалися риси гуморески та фейлетону. У ньому зазвичай розгорталися побутові сюжети із повсякчасними авторськими відступами-міркуваннями.
Фейлетон — сатиричний жанр у публіцистиці (у часи Остапа Вишні фейлетони були газетним жанром), у якому зазвичай висміюється негативні сторони певного суспільства.
Гумореска — невеликий прозовий або віршований твір жартівливого змісту, що змальовує смішну пригоду чи рису в характері людини. Добродушний, лагідний сміх у гуморесці нерідко поєднується з елементами викривальної сатири. Гуморески відомі від часів вертепної драми, тобто були частиною театрального дійства. Це сміх, який спрямовано не так на читача, як на аудиторію, яка сприймає текст від читця.
Гумореска / В. О. Дорошенко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-24712.
Завдання 2.
Прочитай передмову до «Чухраїнців» та виконай завдання опісля.
ПЕРЕДМОВА
«Чухраїнці», як ми знаємо, це дивацький нарід, що жив у чудернацькій країні «Чукрен».
Країна «Чукрен» була по той бік Атлантиди.
Назва — «чухраїнці» (і про це ми знаємо) — постала від того, що нарід той завжди чухався…
В цій моїй науковій праці ми спробуємо, за виконаними матеріалами, зазнайомити з характеристикою вищеназваного дивного народу.
- Який жанр тексту анонсує автор?
- Поміркуй, враховуючи те, що ти вже знаєш про цей текст, чи можна довіряти автору і очікувати на анонсований жанр?
Завдання 3.
Послухай, як передмову до оповідання читає соліст гурту NAZVA Павло Гоц та дай відповіді на питання опісля.
Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=iPldBzbUciI
- Що можуть підказати інтонації читця? Який настрій вони відбивають?
- Як на сприйняття цього фрагменту впливає імпровізація Павла Гоца?
Оповідач у творі «Чухраїнці» анонсує, що твір — наукова робота.
Пригадай, що науковий стиль передбачає:
- чітку структуру тексту;
- аргументованість;
- зіпертість та цитування праць фахівців-попередників у певній темі;
- використання термінів;
- емоційну асбтрагованість;
- обʼєктивність у судженнях, адже вони мають спиратися на факти.
Завдання 4.
- Проаналізуй передмову Остапа Вишні та назви текстові елементи, які анонсують наукову розвідку, а також ті, що спростовують науковість тексту?
| Елементи науковості | Елементи не-науковості |
|---|---|
Завдання 5.
Перечитай фрагмент передмови та дай відповідь на питання опісля.
«Назва — “чухраїнці” (і про це ми знаємо) — постала від того, що нарід той завжди чухався…»
- Що означає «чухатися»?
- У яких значеннях можемо вживати це слово?
- Про що може свідчити така назва-характеристика вигаданого народу, відповідно до словникових значень слова «чухатися»?
- Із чим тобі співзвучне слово «чухраїнці»?
Дружня порада вчителю
Можна запропонувати учнівству скористатися словником (https://goroh.pp.ua/), щоб вони побачили усі значення слова.
Наступного уроку можна повернутися до цих передбачень та пересвідчитися, чи вони були правильними.
Завдання 6.
Подивись фрагмент відео (09:03–14:08), у якому літературознавець Ростислав Семків розповідає про життєвий шлях Остапа Вишні до його літературного успіху, та дай відповіді на питання опісля.
https://youtu.be/74tGAqjWy-c?si=edmoexBrTXrp1quf
- Як професія Остапа Вишні повʼязана із його першим увʼязненням?
- Пригадай визначення гумору та сатири з минулого уроку, яка головна відмінність між ними, яку також зазначає Ростислав Семків?
- Яким є головний гумористичний принцип Вишні, закладений у зизначення усмішки?
- Над ким сміявся Вишня у різні періоди життя?
- Ростислав Семків називає Василя Еллана-Блакитного культуртрегером. Що означає це слово? Зазирни у теорію та поміркуй, у якому значення вживає це слово літературознавець. (у позитивному та не іронічному)
Дружня порада вчителю
Можна нагадати учнівству визначення, опрацьовані на попередніх уроках:
Гумор — художній прийом у творах літератури або мистецтва, заснований на зображенні чого-небудь у комічному вигляді. Доброзичливо-глузливе ставлення до чого-небудь, спрямоване на викриття недоліків; уміння подати, зобразити щось у комічному вигляді.Сатира — художній прийом у творах літератури або мистецтва, заснований на різкому, дошкульному висміюванні пороків, хиб, негативних явищ дійсності.
Культуртрегер — з німецької мови — носій культури — діяч або діячка культури, які ініціюють зміни, поширюють освіту та докладають до її розвитку.
Проте це поняття часто вживається іронічно на позначення тих, то непрофесійно займається освітою або культурою.
Історично це поняття також застосовувати у негативному контексті. Так називали представників культури колонізатора, які навʼязували її колонізованим народам, пригноблюючи їхню власну.
Завдання 7.
Остап Вишня, так само як і Микола Куліш, був серед перших мешканців будинку «Слово» у Харкові. Він жив у 22 квартирі. Зайди на сторінку сайту proslovo і знайди цю квартиру. Хто у ній жив після Остапа Вишні? Чи впізнаєш ти ці імена? http://proslovo.com/3d
Якщо придивитися до профілів багатьох діячів культури на сайті proslovo, то можна помітити позначки «перші мешканці», тобто ті, хто першими отримали можливість жити у будинку «Слово». Багато з них були письменниками, який згодом назвали поколінням Розстріляного відродження, адже їхнє життя у цьому будинку часто обривалося проти їхньої волі: їх заарештовували НКВС та засилали до концентраційних тобарів ГУЛАГу. Когось, як Миколу Куліша, Валерʼяна Підмогильного або Майка Йогансена, розстріляли в урочищі Сандармох у 1937. Когось, як і самого Остапа Вишню, увʼязнювали на тривалі терміни. Так, друге увʼязнення Вишні тривало з 1933 до 1943 року. По поверненню письменник оселився вже в київському Роліті — будинку «робіників літератури».
А у їхні квартири заселяли нових мешканців. Це, зокрема, були письменники, яким пощастило уникнути радянських репресій, або ті, кого НКВС не вважав ідеологічно небезпечними.
Юрій Шовкопляс — письменник, найбільш відомий своїми детективними оповіданнями про лікаря Піддубного.
А Кац Зельман — російськомовний поет українського походження.
ГУЛАГ — абревіатура з рос. главное управление исправительно-трудовых лагерей, трудовых поселений и мест заключения —- підрозділ НКВС (народний комісаріат внутрішніх справ СРСР), що існував у 1934—1956 роках. Він керував системою виправничо-трудових (концентраційних таборів). Велику частку увʼязнених цих таборів складали саме політичні вʼязні, зокрема діячі культури народів, які собі підпорядкував СРСР: українців, кримських татар, білорусів, грузинів тощо.
Після смерті Сталіна (1953 рік) частину увʼязнених реабілітували, окрема і українських діячів культури. Однак, про них не можна було вільно говорити, а їхні тексти вповні стали доступними для читацтва чи частиною шкільної програми вже з відновленням української незалежності у 1991 році.
Чого варто чекати під оповідання Остапа Вишні, враховуючи те, про що ти дізнався/дізналась на цьому уроці?
Подивись серію документальних відео про життя Остапа Вишні та його дружини, акторки Варвари Маслюченко «Усмішник».
З якої перспективи цей проєкт розкриває життя Остапа Вишні?
Чи допомогли тобі ці відео краще зрозуміти Остапа Вишню як діяча культури та як людину?
Що б ще ти хотів/хотіла дізнатися про письменника?
Прочитати оповідання Остапа Вишні «Чухраїнці»
Урок 8. «Чухраїнці» Остапа Вишні. Перше знайомство з твором
- «Чухраїнці» Остап Вишня
- Фейлетон
- Гумореска
- Усмішка
Фрагмент вступу до книжки Олександра Авдєєва та Анні Сідєльнікової «Книга Хто так жартує? Психологія гумору» .
В українській культурі багато гумору, в українській культурі — культ гумору. Ми маємо стійке переконання, що всі повинні вміти жартувати, що жарт — ознака психічного здоровʼя, жарт — ознака привабливості, жарт — ознака високої самооцінки.
- Чи умієш ти жартувати?
- Чи можемо сказати, що люди, які мають хороше почуття гумору більш популярні?
- На попередніх уроках ми говорили про те, що властиво українцям як нації —- чи справді гумор для нас такий важливий? Чому?
Завдання 1.
Пригадай ілюстрацію до розгорту з енциклопедії «Що воно таке? Українська література» Анастасії Євдокимової, на якій зображений процес вигадування назви твору. Дай відповіді на питання.
- Пригадай, на що у тексті може вказувати його назва? Поміркуй, яку вказівку пропонує Остап Вишня у оповіданні, яке називається «Чухраїнці»?
- Якого жанру, на твою думку, може бути оповідання із такою назвою? Чому?
- У 1928 році «Чухраїнці» виходили друком у виданні «Весела книжка» від журналу «Плужанин». Що може підказати ця обкладинка про сюжет оповідання? Про які проблеми імовірно ітиметься в оповіданні?
Остап Вишня писав гумористичні оповідання та навіть сформував новий жанр — усмішка. Це коротке гумористичне оповідання, в якому змішалися риси гуморески та фейлетону. У ньому зазвичай розгорталися побутові сюжети із повсякчасними авторськими відступами-міркуваннями.
Фейлетон — сатиричний жанр у публіцистиці (у часи Остапа Вишні фейлетони були газетним жанром), у якому зазвичай висміюється негативні сторони певного суспільства.
Гумореска — невеликий прозовий або віршований твір жартівливого змісту, що змальовує смішну пригоду чи рису в характері людини. Добродушний, лагідний сміх у гуморесці нерідко поєднується з елементами викривальної сатири. Гуморески відомі від часів вертепної драми, тобто були частиною театрального дійства. Це сміх, який спрямовано не так на читача, як на аудиторію, яка сприймає текст від читця.
Гумореска / В. О. Дорошенко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-24712.
Завдання 2.
Прочитай передмову до «Чухраїнців» та виконай завдання опісля.
ПЕРЕДМОВА
«Чухраїнці», як ми знаємо, це дивацький нарід, що жив у чудернацькій країні «Чукрен».
Країна «Чукрен» була по той бік Атлантиди.
Назва — «чухраїнці» (і про це ми знаємо) — постала від того, що нарід той завжди чухався…
В цій моїй науковій праці ми спробуємо, за виконаними матеріалами, зазнайомити з характеристикою вищеназваного дивного народу.
- Який жанр тексту анонсує автор?
- Поміркуй, враховуючи те, що ти вже знаєш про цей текст, чи можна довіряти автору і очікувати на анонсований жанр?
Завдання 3.
Послухай, як передмову до оповідання читає соліст гурту NAZVA Павло Гоц та дай відповіді на питання опісля.
Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=iPldBzbUciI
- Що можуть підказати інтонації читця? Який настрій вони відбивають?
- Як на сприйняття цього фрагменту впливає імпровізація Павла Гоца?
Оповідач у творі «Чухраїнці» анонсує, що твір — наукова робота.
Пригадай, що науковий стиль передбачає:
- чітку структуру тексту;
- аргументованість;
- зіпертість та цитування праць фахівців-попередників у певній темі;
- використання термінів;
- емоційну асбтрагованість;
- обʼєктивність у судженнях, адже вони мають спиратися на факти.
Завдання 4.
- Проаналізуй передмову Остапа Вишні та назви текстові елементи, які анонсують наукову розвідку, а також ті, що спростовують науковість тексту?
| Елементи науковості | Елементи не-науковості |
|---|---|
Завдання 5.
Перечитай фрагмент передмови та дай відповідь на питання опісля.
«Назва — “чухраїнці” (і про це ми знаємо) — постала від того, що нарід той завжди чухався…»
- Що означає «чухатися»?
- У яких значеннях можемо вживати це слово?
- Про що може свідчити така назва-характеристика вигаданого народу, відповідно до словникових значень слова «чухатися»?
- Із чим тобі співзвучне слово «чухраїнці»?
Завдання 6.
Подивись фрагмент відео (09:03–14:08), у якому літературознавець Ростислав Семків розповідає про життєвий шлях Остапа Вишні до його літературного успіху, та дай відповіді на питання опісля.
https://youtu.be/74tGAqjWy-c?si=edmoexBrTXrp1quf
- Як професія Остапа Вишні повʼязана із його першим увʼязненням?
- Пригадай визначення гумору та сатири з минулого уроку, яка головна відмінність між ними, яку також зазначає Ростислав Семків?
- Яким є головний гумористичний принцип Вишні, закладений у зизначення усмішки?
- Над ким сміявся Вишня у різні періоди життя?
- Ростислав Семків називає Василя Еллана-Блакитного культуртрегером. Що означає це слово? Зазирни у теорію та поміркуй, у якому значення вживає це слово літературознавець.
Культуртрегер — з німецької мови — носій культури — діяч або діячка культури, які ініціюють зміни, поширюють освіту та докладають до її розвитку.
Проте це поняття часто вживається іронічно на позначення тих, то непрофесійно займається освітою або культурою.
Історично це поняття також застосовувати у негативному контексті. Так називали представників культури колонізатора, які навʼязували її колонізованим народам, пригноблюючи їхню власну.
Завдання 7.
Остап Вишня, так само як і Микола Куліш, був серед перших мешканців будинку «Слово» у Харкові. Він жив у 22 квартирі. Зайди на сторінку сайту proslovo і знайди цю квартиру. Хто у ній жив після Остапа Вишні? Чи впізнаєш ти ці імена? http://proslovo.com/3d
Якщо придивитися до профілів багатьох діячів культури на сайті proslovo, то можна помітити позначки «перші мешканці», тобто ті, хто першими отримали можливість жити у будинку «Слово». Багато з них були письменниками, який згодом назвали поколінням Розстріляного відродження, адже їхнє життя у цьому будинку часто обривалося проти їхньої волі: їх заарештовували НКВС та засилали до концентраційних тобарів ГУЛАГу. Когось, як Миколу Куліша, Валерʼяна Підмогильного або Майка Йогансена, розстріляли в урочищі Сандармох у 1937. Когось, як і самого Остапа Вишню, увʼязнювали на тривалі терміни. Так, друге увʼязнення Вишні тривало з 1933 до 1943 року. По поверненню письменник оселився вже в київському Роліті — будинку «робіників літератури».
А у їхні квартири заселяли нових мешканців. Це, зокрема, були письменники, яким пощастило уникнути радянських репресій, або ті, кого НКВС не вважав ідеологічно небезпечними.
Юрій Шовкопляс — письменник, найбільш відомий своїми детективними оповіданнями про лікаря Піддубного.
А Кац Зельман — російськомовний поет українського походження.
ГУЛАГ — абревіатура з рос. главное управление исправительно-трудовых лагерей, трудовых поселений и мест заключения —- підрозділ НКВС (народний комісаріат внутрішніх справ СРСР), що існував у 1934—1956 роках. Він керував системою виправничо-трудових (концентраційних таборів). Велику частку увʼязнених цих таборів складали саме політичні вʼязні, зокрема діячі культури народів, які собі підпорядкував СРСР: українців, кримських татар, білорусів, грузинів тощо.
Після смерті Сталіна (1953 рік) частину увʼязнених реабілітували, окрема і українських діячів культури. Однак, про них не можна було вільно говорити, а їхні тексти вповні стали доступними для читацтва чи частиною шкільної програми вже з відновленням української незалежності у 1991 році.
Чого варто чекати під оповідання Остапа Вишні, враховуючи те, про що ти дізнався/дізналась на цьому уроці?
Подивись серію документальних відео про життя Остапа Вишні та його дружини, акторки Варвари Маслюченко «Усмішник».
З якої перспективи цей проєкт розкриває життя Остапа Вишні?
Чи допомогли тобі ці відео краще зрозуміти Остапа Вишню як діяча культури та як людину?
Що б ще ти хотів/хотіла дізнатися про письменника?
Прочитати оповідання Остапа Вишні «Чухраїнці»
Ділись та обговорюй важливе