матеріал 5

Фізико-хімічні методи дослідження: ІЧ та ЯМР спектроскопія, мас спектрометрія

Матеріал

Урок 53. Фізико-хімічні методи дослідження: ІЧ та ЯМР спектроскопія, мас спектрометрія


Очікувані результати
  • формулює самостійно або у співпраці з іншими проблему дослідження [12 ПРО 1.1.1]
  • планує, здійснює пошук, опрацьовує, порівнює, аналізує, оцінює самостійно або у співпраці з іншими надійність джерел і достовірність інформації для розв’язання життєвої/навчальної проблеми [12 ПРО 2.1.1]
  • ідентифікує, формулює та аналізує самостійно або у співпраці з іншими життєву/навчальну проблему [12 ПРО 4.2.1]
  • пропонує варіанти організації роботи групи: розподілення обов’язків, налагодження комунікації для розв’язання навчальної/життєвої проблеми [12 ПРО 4.4.1]
  • формулює самостійно або у співпраці з іншими висновки за результатами досліджень та обґрунтовує їх [12 ПРО 1.5.2]
  • добирає самостійно або у співпраці з іншими форми подання інформації і її перетворення [12 ПРО 2.2.1]

Мета уроку: Сформувати уявлення про основні фізико-хімічні методи аналізу органічних речовин: ІЧ-спектроскопію, ЯМР-спектроскопію, мас-спектрометрію.

Очікувані результати для вчителя:
  • учні здатні пояснити, яку інформацію дає кожен метод, і правильно співвідносити тип спектру з видом структурної інформації.
Очікувані результати для учнівства:
  • Знає: основні принципи ІЧ-, ЯМР-, мас-спектрометрії.
  • Розуміє: що кожен метод дає різну інформацію про молекулу.
  • Пояснює: приклади використання цих методів у медицині, криміналістиці, фармації.
  • Порівнює: ІЧ-, ЯМР-, мас-спектри з різними типами зв’язків і груп у сполуках.
Ключові слова
  •  ІЧ
  • ЯМР
  • мас-спектрометрія
  • структура
  • спектр
План уроку
  1. Мотивація.
  2. Тобі може знадобитися. Теоретичний блок. 
  3. Життєва ситуація. Робота з вчителем.
  4. Попрактикуймо самостійно.
  5. Рефлексія

1. Мотивація
Дружня порада для вчителя

Тривалість: 5 хв.

Магнітно – резонансна томографія, МРТ (англ. magnetic resonance tomography, MRT) – неінвазивний   метод медичної візуалізації та дослідження внутрішніх органів і тканин з використанням фізичного явища ядерного магнітного резонансу (ЯМР). Метод ґрунтується на вимірюванні електромагнітного відгуку атомних ядер, а саме на збудженні ядер атомів Гідрогену за допомогою певної комбінації електромагнітних хвиль у сталому магнітному полі високої напруженості.

Цей метод дає висококонтрастне зображення тканин тіла, і тому його широко застосовують у медицині, у візуалізації тканин мозку, серця, м’язів, новоутворень.

У медицині широко використовують візуалізаційне обстеження під назвою МРТ. Що означає ця абревіатура? Яку інформацію отримує лікар при застосуванні даного методу? На якому фізичному явищі ґрунтується метод МРТ?


3. Тобі може знадобитися
Дружня порада для вчителя

Тривалість: 18 хв

Можна спростити (ускладнити) за потреби..

Найкраще спрацьовує формат: «метод → що показує → як працює → приклад».

Визначення структури невідомої органічної речовини є однією з основних задач органічної хімії. Поряд з класичними хімічними методами в останні роки все більше значення набувають фізико-хімічні методи досліджень. 

ІЧ, ЯМР та мас – спектрометрія: методи, що дозволяють визначити склад та будову речовини.  Інфрачервона спектроскопія (ІЧ) показує, які хімічні зв`язки є в молекулі. Ядерний магнітний резонанс (ЯМР) визначає скелет атомів та їх оточення, мас – спектрометрія визначає маси всіх фрагментів молекули, визначає її точну молекулярну масу.  

Інфрачервона– спектроскопія

Як це працює: Молекули поглинають ІЧ випромінювання з певною довжиною хвилі, що відповідає відповідній частоті коливань їх хімічних зв`язків. 

Що показує: Які типи зв`язків (C=O, O-H, C-H, N-H) є в молекулі і скільки їх. Простими словами: Це як «відбиток пальця» для хімічних зв`язків в молекулі, що дозволяє зразу зрозуміти, є речовина спиртом, кислотою, аміном, тощо. 

ЯМР-спектроскопія (Ядерний Магнітний Резонанс)

  • Як це працює: Ядра деяких атомів (особливо гідрогену – 1, карбону – 13) в сильному магнітному полі «резонують» (поглинають радіочастоти?) і їх сигнали залежать від того, з якими іншими атомами вони пов`язані. 
  • Що показує: Точне розміщення атомів відносно один одного, їх оточення (сусіди), симетрію і, навіть, динаміку молекули (як швидко вона обертається чи змінює форму)  
  • Простими словами: Це «карта» молекули в 3D, що показує де знаходиться кожний атом і з ким він дружить. Дає найдетальнішу інформацію про скелет молекули. 

 Мас – спектрометрія (МС)

  • Як це працює: Речовина іонізується (втрачає електрон), потім «розбивається на фрагменти. Ці фрагменти і молекула, в цілому, розлітаються в магнітному полі і потрапляють на детектор, де вимірюються їх маси. 
  • Що показує: Масу молекули (молекулярну масу) і маси всіх її «осколків» (фрагментів), що дозволяє відновити(встановити?) її структуру.
  • Простими словами:  Це «зважування» молекли та її частин. Ми будемо знати точну масу всього і всіх його складових, що допомагає визначити бруто-формулу і те, як розпадається молекула. 
  • Разом: повний аналіз. Ці три методи працюють разом, доповнюють один одного, щоб дати хіміку повну картину. 
  • ІЧ: Які зв`язки наявні (спирт, кетон, амін)?
  • ЯМР: Як атоми розміщені і зв`язані (де саме знаходиться цей ОН – сигнал, які атоми поряд?) 
  • МС: Точна маса молекули та її фрагментів (скільки атомів C, H, O в молекулі).
  • Це дозволяє визначити структуру, чистоту і, кількісний склад навіть дуже складних органічних сполук, від ліків до білків

Фізико – хімічні методи з успіхом застосовуються для контролю чистоти хімічних сполук, ідентифікації, визначення структури, досліджень видів ізомерії, кількісного аналізу сумішей, визначення констант дисоціації кислот та основ, досліджень кінетики хімічних реакцій тощо. 

  • Інфрачервона (ІЧ) спектроскопія заснована на безпосередньому вимірюванні поглинання світла при проходженні його крізь досліджувану речовину. При реєстрації ІЧ-спектрів зазвичай використовують характеристику частоти, що носить назву хвильове число(см-1). Вимірювання ІЧ-спектрів, як правило проводять у діапазоні 500-4000 см-1. При розгортанні таких спектрів більш високі хвильові числа знаходяться у лівій частині шкали. Застосування інфрачервоної спектроскопії дозволяє визначити та ідентифікувати функцональні групи. Інфрачервоне випромінювання (4000-400 см-1) викликає переходи між коливальними рівнями молекули.

При аналізі ІЧ-спектри умовно поділяють на чотири ділянки: 

  1. ділянка 3700-2900 см-1, де виявляються валентні коливання зв’язків Н−С, Н−О, H−N, H−S.
  2. ділянка 2500-1900 см-1, де виявляються смуги коливання таких груп, як С≡С, С≡N (ділянка потрійних зв’язків).
  3. ділянка 1900-1300 см-1, для якої властиві валентні коливання зв’язків С=С, С=О, С=N, NO2 та інших (ділянка подвійних зв’язків).
  4. ділянка 1300-700 см-1, що містить велику кількість смуг, багато з яких важко чітко віднести до певного типу коливань.

ІЧ – спектр етил-3-оксобутаноату CH3COCH2COOС2Н5:

Інфрачервоне випромінювання (4000-400 см-1) викликає переходи між коливальними рівнями молекули. Коливання багатьох функційних груп відбуваються майже незалежно від решти молекули і виявляються в спектрі у вигляді характеристичних смуг, які використовують для ідентифікації функціональних груп і визначення структури сполуки 

Інфрачервоний спектр сполуки є його індивідуальною характеристикою й може використовуватися для ідентифікації подібно показнику заломлення, температурі кипіння та топлення. 

Спектроскопія ЯМР ґрунтується на поглинанні магнітними ядрами речовини, уміщеної у сильне зовнішнє магнітне поле, електромагнітного випромінювання у вигляді коротких радіочастотних імпульсів (тривалість 2-20 мкс), дозволяє визначити структурне оточення протонів та атомів Карбону.  ЯМР-спектроскопія відноситься до  неруйнівних методів аналізу, найчастіше застосовується для органічних сполук.Якщо речовину, атомні ядра якої мають магнітний момент (1Н, 13С, 15 N,19F 15N, 19F та інші ядра з непарною сумою нейтронів і протонів), розмістити в сильному магнітному полі, то відбуватиметься певна орієнтація ядер: вісі обертання ядер розташовуються вздовж напрямку силових ліній поля. При цьому можливі два типи орієнтації: за напрямком поля (паралельна орієнтація; спін = +1/2) та проти напрямку поля (антипаралельна орієнтація; спін = −1/2) Найпоширенішою є спектроскопія протонного (1Н) магнітного резонансу – ПМР. Її інформаційна цінність для структурного аналізу полягає в тому, що електрони, які оточують ядра Гідрогену, по-різному екранують ядра від зовнішнього магнітного поля й через це резонансні сигнали спостерігаються в широкому діапазоні частот. Їх розташування й форма залежать від структури молекули й розташування в ній відповідних протонів. Для кількісної оцінки ступеню екранування ядер використовують таку характеристику, як хімічний зсув (δ). Його вимірюють відносно певного стандарту (здебільшого використовують тетраметилсилан (ТМС) – (СН3)4Si, молекула якого містить 12 структурно еквівалентних протонів, через це в спектрі ПМР спостерігається один інтенсивний сигнал).

Хімічний зсув виражається у відносних одиницях – мільйонних долях (м.д.) і розраховується за формулою:

Хімічний зсув є найважливішою характеристикою ЯМР-спектрів і не залежить від напруженості зовнішнього магнітного поля. Для протонів ТМС δ = 0, а для більшості органічних сполук хімічний зсув знаходиться в межах 0 – 10 м.д. Таким чином, кількість сигналів у спектрі ПМР свідчить про кількість типів протонів, що містить молекула, а хімічний зсув визначає тип протонів (аліфатичні, ароматичні й так далі). Інтегральна інтенсивність сигналів (площа смуги) пропорційна кількості протонів атомного угрупування молекули. Часто в спектрах ПМР сигнал від еквівалентних протонів проявляється не окремим піком (синглет), а їх набором. Сигнал може розщеплюватися на два (дублет), три (триплет), чотири (квартет) і більше число піків. Форму сигналу, що має 4 або більше компонентів прийнято називати мультиплетом. Кількість компонентів, на які розщеплюється сигнал у ЯМР спектрі розраховується за формулою: N1 = N2 + 1де N1 – кількість компонентів сигналу на спектрі, N2 – кількість протонів у сусідній групі.

ПМР спектр 1,1,2 – трихлороетану.

Мас- спектрометрія – один із найбільш інформативних сучасних методів дослідження речовини. Мас- спектрометрія широко використовується для визначення атомних та молекулярних мас речовин, структури молекул за характерними мас-спектрами утворених фрагментів для тих чи інших ізомерів, для визначення ізотопного складу речовини, а також для кількісного аналізу сумішей, включаючи визначення мікродомішок.. У медицині та фармації мас- спектрометрія з успіхом застосовується для порівняльного аналізу речовин, які утворюються в організмі у нормі та при різноманітних захворюваннях, а також для визначення ступеня чистоти лікарських речовин. Мас-спектрометрія (mass spectrometry) – метод дослідження речовин, який заснований на іонізації атомів і молекул, що входять до складу проби речовини і реєстрації спектру мас утворених іонів. Мас-спектрометрію описували як найдрібніші ваги у світі, які можуть зважити молекули. За останній час мас-спектрометрія зазнала приголомшливого технологічного підйому, що дозволяє застосовувати її для білків, ДНК, ліків та багатьох інших біологічно активних молекул. Цей метод принципово відрізняється від інших спектрометричних методів, оскільки структурна мас-спектрометрія заснована на руйнуванні органічної молекули в результаті іонізації тим чи іншим способом. Ще одна істотна відмінність мас-спектрометрії від інших аналітичних фізико-хімічних методів полягає в тому, що оптичні, рентгенівські та деякі інші методи детектують випромінювання або поглинання енергії молекулами чи атомами, а мас-спектрометрія детектує безпосередньо самі частинки речовини.

 Теоретичні основи методу мас-спектрометрії 

Мас-спектрометр визначає масу молекули, вимірюючи відношення маси до заряду (m/z) її іона.. Ідею методу можна описати наступною схемою: 1. Перетворити нейтральні частинки – атоми або молекули – в заряджені частинки –йони.. 2. Розділити йони, що утворилися в просторі, відповідно до їх m/z за допомогою електричного або магнітного поля, частіше у вакуумі. 3. Провести детектування. Вимірюючи електричний струм, утворений направлено рухомими іонами, можна говорити про ізотопний, атомарний та молекулярний склад аналізованої речовини на якісному та кількісному рівнях.. Мас-спектр, як і будь-який спектр, у вузькому сенсі – це залежність інтенсивності іонного струму (кількості) від відношення маси до заряду (якості).

 «Читають» спектри справа наліво – від більших мас до менших. Великі фрагменти найбільш інформативні, для них можлива обмежена кількість шляхів утворення.  Перший пік у спектрі – пік молекулярного йона (іонізованої вихідної молекули). При описі спектру його позначають буквою М. За відносною величиною інтенсивності сигналу можливо судити про клас, до якого відноситься сполука.

Спрощений мас – спектр гліцеролу:

Додатково: відео (англійською)

Відео

Відео


4. Життєва ситуація
Дружня порада для вчителя

Тривалість: 5хв

Отримано дані:

Мас – спектрометрія (MS): 

M⁺ = 60 (Молекулярний йон (у мас-спектрометрії – йон, утворений під дією електронного пучка вилученням з молекули чи приєднанням до неї одного чи більше електронів без її фрагментації.)

ІЧ: інтенсивність смуги сильна і сильний пік ~1710 

 Яку речовину аналізували? 

  • а) етанол
  • б) етанова кислота 
  • в) етан 

Відповідь:


5. Попрактикуймо самостійно
Дружня порада для вчителя

Тривалість: 15хв

Завдання 1. ( ЯМР) Проаналізуйте ПМР спектри та назвіть форми сигналів:

Завдання 2 (ІЧ) У спектрі є:

  • дуже сильний пік ~3100 см⁻¹
  • інтенсивність різка 

Що можна стверджувати щодо класу речовини, яка визначалася?

Завдання 3 (ІЧ) У спектрі є:

  • сильний пік ~1650  см⁻¹
  • інтенсивність смуги змінна 

Який тип звязку може бути в речовині? 

Завдання 4 (мас-спектрометрія)

Молекулярний іон M⁺ = 46.

Яка речовина ймовірніша:

  • а) етанол C2H6O 
  • б) пропанон C3H6O в) етанова а кислота C2H4O2

Відповідь:


Рефлексія
Дружня порада для вчителя

Тривалість: 2 хв

  • Який метод видався найцікавішим?
  • Якби я був науковцем, який обирає метод аналізу нової речовини, який би я використав і чому? 

У вільний від відпочинку час

Створіть інфографіку або міні-комікс про ІЧ, ЯМР, мас-спектрометрію та їх застосування. 

Урок 53. Фізико-хімічні методи дослідження: ІЧ та ЯМР спектроскопія, мас спектрометрія

Робочий аркуш учнівства

Очікувані результати

Мета уроку: Сформувати уявлення про основні фізико-хімічні методи аналізу органічних речовин: ІЧ-спектроскопію, ЯМР-спектроскопію, мас-спектрометрію.

Очікувані результати для учнівства:
  • Знає: основні принципи ІЧ-, ЯМР-, мас-спектрометрії.
  • Розуміє: що кожен метод дає різну інформацію про молекулу.
  • Пояснює: приклади використання цих методів у медицині, криміналістиці, фармації.
  • Порівнює: ІЧ-, ЯМР-, мас-спектри з різними типами зв’язків і груп у сполуках.
Ключові слова
  •  ІЧ
  • ЯМР
  • мас-спектрометрія
  • структура
  • спектр
План уроку
  1. Мотивація.
  2. Тобі може знадобитися. Теоретичний блок. 
  3. Життєва ситуація. Робота з вчителем.
  4. Попрактикуймо самостійно.
  5. Рефлексія

1. Мотивація

У медицині широко використовують візуалізаційне обстеження під назвою МРТ. Що означає ця абревіатура? Яку інформацію отримує лікар при застосуванні даного методу? На якому фізичному явищі ґрунтується метод МРТ?


3. Тобі може знадобитися

Визначення структури невідомої органічної речовини є однією з основних задач органічної хімії. Поряд з класичними хімічними методами в останні роки все більше значення набувають фізико-хімічні методи досліджень. 

ІЧ, ЯМР та мас – спектрометрія: методи, що дозволяють визначити склад та будову речовини.  Інфрачервона спектроскопія (ІЧ) показує, які хімічні зв`язки є в молекулі. Ядерний магнітний резонанс (ЯМР) визначає скелет атомів та їх оточення, мас – спектрометрія визначає маси всіх фрагментів молекули, визначає її точну молекулярну масу.  

Інфрачервона– спектроскопія

Як це працює: Молекули поглинають ІЧ випромінювання з певною довжиною хвилі, що відповідає відповідній частоті коливань їх хімічних зв`язків. 

Що показує: Які типи зв`язків (C=O, O-H, C-H, N-H) є в молекулі і скільки їх. Простими словами: Це як «відбиток пальця» для хімічних зв`язків в молекулі, що дозволяє зразу зрозуміти, є речовина спиртом, кислотою, аміном, тощо. 

ЯМР-спектроскопія (Ядерний Магнітний Резонанс)

  • Як це працює: Ядра деяких атомів (особливо гідрогену – 1, карбону – 13) в сильному магнітному полі «резонують» (поглинають радіочастоти?) і їх сигнали залежать від того, з якими іншими атомами вони пов`язані. 
  • Що показує: Точне розміщення атомів відносно один одного, їх оточення (сусіди), симетрію і, навіть, динаміку молекули (як швидко вона обертається чи змінює форму)  
  • Простими словами: Це «карта» молекули в 3D, що показує де знаходиться кожний атом і з ким він дружить. Дає найдетальнішу інформацію про скелет молекули. 

 Мас – спектрометрія (МС)

  • Як це працює: Речовина іонізується (втрачає електрон), потім «розбивається на фрагменти. Ці фрагменти і молекула, в цілому, розлітаються в магнітному полі і потрапляють на детектор, де вимірюються їх маси. 
  • Що показує: Масу молекули (молекулярну масу) і маси всіх її «осколків» (фрагментів), що дозволяє відновити(встановити?) її структуру.
  • Простими словами:  Це «зважування» молекли та її частин. Ми будемо знати точну масу всього і всіх його складових, що допомагає визначити бруто-формулу і те, як розпадається молекула. 
  • Разом: повний аналіз. Ці три методи працюють разом, доповнюють один одного, щоб дати хіміку повну картину. 
  • ІЧ: Які зв`язки наявні (спирт, кетон, амін)?
  • ЯМР: Як атоми розміщені і зв`язані (де саме знаходиться цей ОН – сигнал, які атоми поряд?) 
  • МС: Точна маса молекули та її фрагментів (скільки атомів C, H, O в молекулі).
  • Це дозволяє визначити структуру, чистоту і, кількісний склад навіть дуже складних органічних сполук, від ліків до білків

Фізико – хімічні методи з успіхом застосовуються для контролю чистоти хімічних сполук, ідентифікації, визначення структури, досліджень видів ізомерії, кількісного аналізу сумішей, визначення констант дисоціації кислот та основ, досліджень кінетики хімічних реакцій тощо. 

  • Інфрачервона (ІЧ) спектроскопія заснована на безпосередньому вимірюванні поглинання світла при проходженні його крізь досліджувану речовину. При реєстрації ІЧ-спектрів зазвичай використовують характеристику частоти, що носить назву хвильове число(см-1). Вимірювання ІЧ-спектрів, як правило проводять у діапазоні 500-4000 см-1. При розгортанні таких спектрів більш високі хвильові числа знаходяться у лівій частині шкали. Застосування інфрачервоної спектроскопії дозволяє визначити та ідентифікувати функцональні групи. Інфрачервоне випромінювання (4000-400 см-1) викликає переходи між коливальними рівнями молекули.

При аналізі ІЧ-спектри умовно поділяють на чотири ділянки: 

  1. ділянка 3700-2900 см-1, де виявляються валентні коливання зв’язків Н−С, Н−О, H−N, H−S.
  2. ділянка 2500-1900 см-1, де виявляються смуги коливання таких груп, як С≡С, С≡N (ділянка потрійних зв’язків).
  3. ділянка 1900-1300 см-1, для якої властиві валентні коливання зв’язків С=С, С=О, С=N, NO2 та інших (ділянка подвійних зв’язків).
  4. ділянка 1300-700 см-1, що містить велику кількість смуг, багато з яких важко чітко віднести до певного типу коливань.

ІЧ – спектр етил-3-оксобутаноату CH3COCH2COOС2Н5:

Інфрачервоне випромінювання (4000-400 см-1) викликає переходи між коливальними рівнями молекули. Коливання багатьох функційних груп відбуваються майже незалежно від решти молекули і виявляються в спектрі у вигляді характеристичних смуг, які використовують для ідентифікації функціональних груп і визначення структури сполуки 

Інфрачервоний спектр сполуки є його індивідуальною характеристикою й може використовуватися для ідентифікації подібно показнику заломлення, температурі кипіння та топлення. 

Спектроскопія ЯМР ґрунтується на поглинанні магнітними ядрами речовини, уміщеної у сильне зовнішнє магнітне поле, електромагнітного випромінювання у вигляді коротких радіочастотних імпульсів (тривалість 2-20 мкс), дозволяє визначити структурне оточення протонів та атомів Карбону.  ЯМР-спектроскопія відноситься до  неруйнівних методів аналізу, найчастіше застосовується для органічних сполук.Якщо речовину, атомні ядра якої мають магнітний момент (1Н, 13С, 15 N,19F 15N, 19F та інші ядра з непарною сумою нейтронів і протонів), розмістити в сильному магнітному полі, то відбуватиметься певна орієнтація ядер: вісі обертання ядер розташовуються вздовж напрямку силових ліній поля. При цьому можливі два типи орієнтації: за напрямком поля (паралельна орієнтація; спін = +1/2) та проти напрямку поля (антипаралельна орієнтація; спін = −1/2) Найпоширенішою є спектроскопія протонного (1Н) магнітного резонансу – ПМР. Її інформаційна цінність для структурного аналізу полягає в тому, що електрони, які оточують ядра Гідрогену, по-різному екранують ядра від зовнішнього магнітного поля й через це резонансні сигнали спостерігаються в широкому діапазоні частот. Їх розташування й форма залежать від структури молекули й розташування в ній відповідних протонів. Для кількісної оцінки ступеню екранування ядер використовують таку характеристику, як хімічний зсув (δ). Його вимірюють відносно певного стандарту (здебільшого використовують тетраметилсилан (ТМС) – (СН3)4Si, молекула якого містить 12 структурно еквівалентних протонів, через це в спектрі ПМР спостерігається один інтенсивний сигнал).

Хімічний зсув виражається у відносних одиницях – мільйонних долях (м.д.) і розраховується за формулою:

Хімічний зсув є найважливішою характеристикою ЯМР-спектрів і не залежить від напруженості зовнішнього магнітного поля. Для протонів ТМС δ = 0, а для більшості органічних сполук хімічний зсув знаходиться в межах 0 – 10 м.д. Таким чином, кількість сигналів у спектрі ПМР свідчить про кількість типів протонів, що містить молекула, а хімічний зсув визначає тип протонів (аліфатичні, ароматичні й так далі). Інтегральна інтенсивність сигналів (площа смуги) пропорційна кількості протонів атомного угрупування молекули. Часто в спектрах ПМР сигнал від еквівалентних протонів проявляється не окремим піком (синглет), а їх набором. Сигнал може розщеплюватися на два (дублет), три (триплет), чотири (квартет) і більше число піків. Форму сигналу, що має 4 або більше компонентів прийнято називати мультиплетом. Кількість компонентів, на які розщеплюється сигнал у ЯМР спектрі розраховується за формулою: N1 = N2 + 1де N1 – кількість компонентів сигналу на спектрі, N2 – кількість протонів у сусідній групі.

ПМР спектр 1,1,2 – трихлороетану.

Мас- спектрометрія – один із найбільш інформативних сучасних методів дослідження речовини. Мас- спектрометрія широко використовується для визначення атомних та молекулярних мас речовин, структури молекул за характерними мас-спектрами утворених фрагментів для тих чи інших ізомерів, для визначення ізотопного складу речовини, а також для кількісного аналізу сумішей, включаючи визначення мікродомішок.. У медицині та фармації мас- спектрометрія з успіхом застосовується для порівняльного аналізу речовин, які утворюються в організмі у нормі та при різноманітних захворюваннях, а також для визначення ступеня чистоти лікарських речовин. Мас-спектрометрія (mass spectrometry) – метод дослідження речовин, який заснований на іонізації атомів і молекул, що входять до складу проби речовини і реєстрації спектру мас утворених іонів. Мас-спектрометрію описували як найдрібніші ваги у світі, які можуть зважити молекули. За останній час мас-спектрометрія зазнала приголомшливого технологічного підйому, що дозволяє застосовувати її для білків, ДНК, ліків та багатьох інших біологічно активних молекул. Цей метод принципово відрізняється від інших спектрометричних методів, оскільки структурна мас-спектрометрія заснована на руйнуванні органічної молекули в результаті іонізації тим чи іншим способом. Ще одна істотна відмінність мас-спектрометрії від інших аналітичних фізико-хімічних методів полягає в тому, що оптичні, рентгенівські та деякі інші методи детектують випромінювання або поглинання енергії молекулами чи атомами, а мас-спектрометрія детектує безпосередньо самі частинки речовини.

 Теоретичні основи методу мас-спектрометрії 

Мас-спектрометр визначає масу молекули, вимірюючи відношення маси до заряду (m/z) її іона.. Ідею методу можна описати наступною схемою: 1. Перетворити нейтральні частинки – атоми або молекули – в заряджені частинки –йони.. 2. Розділити йони, що утворилися в просторі, відповідно до їх m/z за допомогою електричного або магнітного поля, частіше у вакуумі. 3. Провести детектування. Вимірюючи електричний струм, утворений направлено рухомими іонами, можна говорити про ізотопний, атомарний та молекулярний склад аналізованої речовини на якісному та кількісному рівнях.. Мас-спектр, як і будь-який спектр, у вузькому сенсі – це залежність інтенсивності іонного струму (кількості) від відношення маси до заряду (якості).

 «Читають» спектри справа наліво – від більших мас до менших. Великі фрагменти найбільш інформативні, для них можлива обмежена кількість шляхів утворення.  Перший пік у спектрі – пік молекулярного йона (іонізованої вихідної молекули). При описі спектру його позначають буквою М. За відносною величиною інтенсивності сигналу можливо судити про клас, до якого відноситься сполука.

Спрощений мас – спектр гліцеролу:

Додатково: відео (англійською)

Відео

Відео


4. Життєва ситуація

Отримано дані:

Мас – спектрометрія (MS): 

M⁺ = 60 (Молекулярний йон (у мас-спектрометрії – йон, утворений під дією електронного пучка вилученням з молекули чи приєднанням до неї одного чи більше електронів без її фрагментації.)

ІЧ: інтенсивність смуги сильна і сильний пік ~1710 

 Яку речовину аналізували? 

  • а) етанол
  • б) етанова кислота 
  • в) етан 

5. Попрактикуймо самостійно

Завдання 1. ( ЯМР) Проаналізуйте ПМР спектри та назвіть форми сигналів:

Завдання 2 (ІЧ) У спектрі є:

  • дуже сильний пік ~3100 см⁻¹
  • інтенсивність різка 

Що можна стверджувати щодо класу речовини, яка визначалася?

Завдання 3 (ІЧ) У спектрі є:

  • сильний пік ~1650  см⁻¹
  • інтенсивність смуги змінна 

Який тип звязку може бути в речовині? 

Завдання 4 (мас-спектрометрія)

Молекулярний іон M⁺ = 46.

Яка речовина ймовірніша:

  • а) етанол C2H6O 
  • б) пропанон C3H6O в) етанова а кислота C2H4O2
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Рефлексія
  • Який метод видався найцікавішим?
  • Якби я був науковцем, який обирає метод аналізу нової речовини, який би я використав і чому? 
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

У вільний від відпочинку час

Створіть інфографіку або міні-комікс про ІЧ, ЯМР, мас-спектрометрію та їх застосування. 

Ділись та обговорюй важливе

Обкладинка коментарів до матеріалу