матеріал 15

Урок 15. Систематика та принципи наукової класифікації

Матеріал

Урок 15. Систематика та принципи наукової класифікації


Очікувані результати навчання
  • визначає самостійно або у співпраці з іншими ознаки класифікації об’єктів і явищ [12 ПРО 3.2.1-1 П]
  • класифікує (розрізняє/ систематизує/упорядковує) самостійно або у співпраці з іншими об’єкти і явища за визначеними ознаками/властивостями [12 ПРО 3.2.1-2 П]
  • добирає та інтегрує самостійно або у співпраці з іншими інформацію природничого змісту, представлену в різних формах [12 ПРО 2.2.1-2 П]
  • оцінює самостійно або у співпраці з іншими надійність джерел і достовірність інформації в самостійно обраний спосіб [12 ПРО 2.1.1-2 П]
  • установлює самостійно або у співпраці з іншими причиново-наслідкові зв’язки між певними явищами і процесами та їх наслідками [12 ПРО 3.3.1-1 П]
  • оцінює самостійно або у співпраці з іншими значення наукових знань, діяльності науковців і винахідників для забезпечення суспільного прогресу і покращення якості життя [12 ПРО 3.4.2.-1 П]

Мета уроку: ознайомити із поняття «систематика», її ролі у біології, ознайомити з історичними підходами до класифікації живих організмів.

Очікувані результати для вчителя:
  • пояснюють та розрізняють поняття систематика та таксономія;
  • визначають ознаки для класифікації об’єктів;
  • пояснюють еволюцію підходів до класифікації організмів (від зовнішньої подібності до генетичної спорідненості);
  • наводять приклади використання систематики.
Очікувані результати для учнівства:
  • пояснюють та розрізняють поняття систематика та таксономія;
  • визначають ознаки для класифікації об’єктів;
  • пояснюють еволюцію підходів до класифікації організмів (від зовнішньої подібності до генетичної спорідненості);
  • наводять приклади використання систематики.
Ключові слова:
  • систематика
  • номенклатура
  • класифікація
  • філогенетична систематика
  • бінарна номенклатура
План уроку
  1. Мотивація
  2. Еволюція систематики живих організмів
  3. Роль систематики у різних ситуаціях.
  4. Переваги та обмеження різних класифікацій.
  5. Рефлексія

1. Мотивація
Дружня порада для вчителя

Тривалість: 10 хв.

Розгляньте різноманітність плодів родини пасльонових (Solanaceae):

  • № 1–3 – Solanum melongena
  • № 4 – Solanum pimpinellifolium
  • № 5–8 – Solanum lycopersicum
  • № 9–14 – варіанти Capsicum annum
  • №15 – Physalis alkekengi
  • №16 – Physalis floridana
  • №17–19 – Physalis philadelphica .

Запропонуйте 2 різні класифікації та запишіть ознакою за якою плоди об’єднано у групи:

  1. ____________________________________________________________
  2. ____________________________________________________________

Дайте відповіді на питання

  1. Яка класифікація допоможе краще передбачити властивості нових видів?
  2. Чому одні системи допомагають робити прогнози, а інші — ні?
  3. Яка класифікація точніше відображає спорідненість об’єктів?

2. Повторення пройденого
Дружня порада для вчителя

Тривалість – 3 хв.

Які групи живих організмів ви вже знаєте?

3. Тобі може знадобитися

Систематика — це наука, що вивчає різноманітність живих організмів, встановлює їхні еволюційні зв’язки і створює класифікації. Її мета — не просто впорядкувати живі істоти, а зрозуміти, як вони споріднені між собою і як еволюціонували.

У систематиці використовують різні рівні класифікації — домен, царство, тип, клас, ряд, родина, рід, вид — і біноміальну номенклатуру (подвійні латинські назви, наприклад Homo sapiens).

Мнемоніка для запам’ятовування ланцюга ієрархії таксонів:

Домен → Царство →  Тип   →   Клас    → Ряд     → Родина → Рід → Вид
Дома →  Цікаві → Тварини → Кожного → Ранку → Роблять → Різні → Вигуки

підручник Біології і екології (рівень стандарту). 10 клас. (Задорожний, 2018)

Принцип бінарна (або біноміальна) номенклатури — це спосіб наукової назви біологічних видів, що полягає в присвоєнні кожному виду двокомпонентної назви, яка складається з назви роду та видового епітета. Перший компонент (назва роду) завжди пишеться з великої літери, а другий (видовий епітет) — з маленької.

Еволюція систематики живих організмів (створено з ChatGPT, 2025)

Період / РокиПідхід до класифікації
Давні часи (до XVII ст.)Класифікація за зовнішньою подібністю.
Започаткована Арістотелем і Теофрастом.
Організми об’єднували за спільними ознаками, помітними на око (
форма, колір, спосіб життя).

🔹 Перевага: простота опису та розпізнавання.
🔹 Недолік: не відображала справжньої спорідненості (наприклад, риби та дельфіни в одній групі).
XVII–XVIII ст.Класифікація за морфологічними ознаками.
Розвинута Карлом Ліннеєм.
Види групували за будовою органів, створено систему родів, родин, класів;
запроваджено бінарну номенклатуру.

🔹 Перевага: системність і стабільність назв.
🔹 Приклад: рослини класифікували за типом квітки, тварин — за будовою скелета.
XIX ст.Класифікація за еволюційною спорідненістю.
Сформувалася під впливом теорії еволюції Ч. Дарвіна та філогенетичних ідей Е. Геккеля.

🔹 Перевага: враховує спільне походження організмів, формує перші філогенетичні дерева.
🔹 Приклад: усі ссавці — нащадки спільного предка.
1950–1970-ті рр.Кладистика.
Розроблена Віллі Генніґом.
Ґрунтується на визначенні спільних похідних ознак і побудові кладограм.

🔹 Перевага: дає змогу простежити еволюційні розгалуження.
🔹 Приклад: визначення моно-, пара- і поліфілетичних груп у рослин.
Кінець XX – XXI ст.Молекулярно-генетична систематика.
Заснована на аналізі послідовностей ДНК, РНК і білків (К. Вьоз, інші).

🔹 Перевага: найточніше відображає реальну спорідненість.
🔹 Приклад: з’ясовано, що дельфіни ближчі до парнокопитних, ніж до риб; уточнено систему рослин і бактерій.

Відмінності таксономії та систематики (Tracy Nguyen. Taxonomic Ranks: Understanding Animal Kingdom Organization. Jan 14, 2025)

АспектТаксономіяСистематика
ВизначенняКласифікація та найменування організмів на основі спільних ознак.Вивчення еволюційних зв’язків між організмами.
ФокусКласифікація організмів за ієрархічними групами.Розуміння еволюційної історії та взаємозв’язків.
МетаЗабезпечує стандартизовану систему найменування та впорядкування тварин.Його метою є реконструкція еволюційної історії тварин.
МетодиВикористовує морфологічні, анатомічні, фізіологічні та генетичні ознаки для класифікації.Включає молекулярні дані, філогенетичний аналіз та порівняльну морфологію.
ЗастосуванняВстановлює основу для біологічної класифікації.Це допомагає зрозуміти еволюційні зв’язки між тваринами.
ПрикладКласифікація лева (Panthera leo) за царством Animalia, типом Chordata, класом Mammalia, загоном Carnivora, родиною Felidae, родом Panthera та видом Panthera leo.Аналіз послідовностей ДНК левів та споріднених видів для побудови філогенетичних дерев та розуміння їхніх еволюційних зв’язків.

4. Життєва ситуація
Дружня порада для вчителя

Тривалість до 10 хв:

Якщо час обмежений розберіть перші 3 ситуації

У Карпатах люди часто плутають бліду поганку з їстівними сироїжками або зеленушками. Коли лікарі аналізують випадки отруєнь, вони розуміють, що помилка в розпізнаванні виду — це не просто неточність, а питання життя і смерті.

Прочитайте ситуації нижче, обговоріть у парах і запишіть свої відповіді.

СитуаціїЯка роль систематики у цій ситуації?
1. У 2003 році в Китаї спалахнув вірус SARS. Біологи знайшли вірус у кажанів, але не знали, чи він схожий на ті віруси, що у людей. Генетичний аналіз показав, що він належить до родини Coronaviridae, близький до вірусу SARS-CoV. Вчені швидко зрозуміли, що потрібні карантинні заходи і розробка вакцини, що допомогло стримати епідемію.
2. В 2010-х роках біотехнологи шукали бактерії, здатні виробляти ліки від інфекцій. Виявили, що близькі види роду Streptomyces виробляють антибіотики. Завдяки цьому вдалося знайти штами з потрібними ферментами для розробки нових лікарських препаратів.
3. Селекціонер хотів створити сорт томатів, стійкий до павутинного кліща. У 2020-х роках він досліджує дикий вид томата Solanum pennellii (який росте в пустелях Перу і не пошкоджується шкідниками) і порівнював його з культурними сортами. Визначення сумісних видів дозволило створити стійкі сорти, що витримують пошкодження павутинним кліщем.
4. В 2000-х роках екологи виявили у Дунайській дельті зебровий молюск (Dreissena polymorpha). Екологи ідентифікували його, порівнявши з описаними видами в наукових базах. Це дозволило швидко оцінити, що вид інвазивний і може витіснити місцеві види.
5. Після відкриття аспірину в корі верби Salix alba фармацевти досліджували споріднені рослини родини вербових (Salicaceae), щоб знайти види з подібними протизапальними речовинами, що сприяло розробці нових ліків.

Після обговорення сформулюйте роль систематики:

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Відповідь:


5. Попрактикуймо самостійно
Дружня порада для вчителя

Тривалість до 15 хв.

Перед виконання завдання поясніть значення бінарної номенклатуру, що у назві завжди є вказівка на родову назву та зазначені певні особливості орагнізму. Також зверніть увагу, що бувають ще підвиди.

Зверніть увагу на різницю в кольорі диска, кількості та формі променів і загальному розмірі (хоча зображення не мають масштабу)

5.1. Розгляньте представників роду Helianthus (фотографії: Chase Mason)та знайдіть чим відрізняються представники одного роду:

  • Верхній ряд: H. annuus L., H. petiolaris Nutt. підвид. petiolaris, H. niveus subsp. tephrodes (A.Gray) Heiser
  • Середній ряд: H. debilis subsp. tardiflorus Heiser, H. mollis Lam., H. giganteus L.

Mason et al. (2017). Beyond pollinators: Evolution of floral architecture with environment across the wild sunflowers (Helianthus, Asteraceae). Plant Ecology and Evolution. 150. 139-150.

Представники одного роду Helianthus відрізняються:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5.2. Розташуйте у хронологічній послідовності ознаки за якими класифікували живі організми у різні історичні періоди:

  1. за генетичними послідовностями організмів, наприклад за ДНК чи РНК
  2. за видимими ознаками, такими як форма тіла, колір або розмір.
  3. за еволюційними зв’язками, тобто за спільним походженням організмів.
  4. за внутрішньою будовою організмів, наприклад, органи та системи органів.

5.3. Дайте відповіді на питання:

A. Чому ознаки, пов’язані з середовищем проживання або користю для людини, НЕ використовують як основа для класифікації в сучасній систематиці?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

B. Які ризики або обмеження має класифікація за такими ознаками?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5.4. Часто люди не хочуть використовувати латинські назви тварин чи рослин. Поясніть у чому перевага у використанні бінарної класифікації для науковців, а не української чи англійської мови?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Рефлексія
Дружня порада для вчителя

Тривалість – 5 хв.

Дайте відповіді на питання:

  • Що сьогодні було нового?
  • Що було несподіваним?
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

У вільний від відпочинку час

Урок 15. Систематика та принципи наукової класифікації


Очікувані результати навчання

Мета уроку: ознайомити із поняття «систематика», її ролі у біології, ознайомити з історичними підходами до класифікації живих організмів.

Очікувані результати для учнівства:
  • пояснюють та розрізняють поняття систематика та таксономія;
  • визначають ознаки для класифікації об’єктів;
  • пояснюють еволюцію підходів до класифікації організмів (від зовнішньої подібності до генетичної спорідненості);
  • наводять приклади використання систематики.
Ключові слова:
  • систематика
  • номенклатура
  • класифікація
  • філогенетична систематика
  • бінарна номенклатура
План уроку
  1. Мотивація
  2. Еволюція систематики живих організмів
  3. Роль систематики у різних ситуаціях.
  4. Переваги та обмеження різних класифікацій.
  5. Рефлексія

1. Мотивація

Розгляньте різноманітність плодів родини пасльонових (Solanaceae):

  • № 1–3 – Solanum melongena
  • № 4 – Solanum pimpinellifolium
  • № 5–8 – Solanum lycopersicum
  • № 9–14 – варіанти Capsicum annum
  • №15 – Physalis alkekengi
  • №16 – Physalis floridana
  • №17–19 – Physalis philadelphica .

Запропонуйте 2 різні класифікації та запишіть ознакою за якою плоди об’єднано у групи:

  1. ____________________________________________________________
  2. ____________________________________________________________

Дайте відповіді на питання

  1. Яка класифікація допоможе краще передбачити властивості нових видів?
  2. Чому одні системи допомагають робити прогнози, а інші — ні?
  3. Яка класифікація точніше відображає спорідненість об’єктів?

2. Повторення пройденого

Які групи живих організмів ви вже знаєте?

3. Тобі може знадобитися

Систематика — це наука, що вивчає різноманітність живих організмів, встановлює їхні еволюційні зв’язки і створює класифікації. Її мета — не просто впорядкувати живі істоти, а зрозуміти, як вони споріднені між собою і як еволюціонували.

У систематиці використовують різні рівні класифікації — домен, царство, тип, клас, ряд, родина, рід, вид — і біноміальну номенклатуру (подвійні латинські назви, наприклад Homo sapiens).

Мнемоніка для запам’ятовування ланцюга ієрархії таксонів:

Домен → Царство →  Тип   →   Клас    → Ряд     → Родина → Рід → Вид
Дома →  Цікаві → Тварини → Кожного → Ранку → Роблять → Різні → Вигуки

підручник Біології і екології (рівень стандарту). 10 клас. (Задорожний, 2018)

Принцип бінарна (або біноміальна) номенклатури — це спосіб наукової назви біологічних видів, що полягає в присвоєнні кожному виду двокомпонентної назви, яка складається з назви роду та видового епітета. Перший компонент (назва роду) завжди пишеться з великої літери, а другий (видовий епітет) — з маленької.

Еволюція систематики живих організмів (створено з ChatGPT, 2025)

Період / РокиПідхід до класифікації
Давні часи (до XVII ст.)Класифікація за зовнішньою подібністю.
Започаткована Арістотелем і Теофрастом.
Організми об’єднували за спільними ознаками, помітними на око (
форма, колір, спосіб життя).

🔹 Перевага: простота опису та розпізнавання.
🔹 Недолік: не відображала справжньої спорідненості (наприклад, риби та дельфіни в одній групі).
XVII–XVIII ст.Класифікація за морфологічними ознаками.
Розвинута Карлом Ліннеєм.
Види групували за будовою органів, створено систему родів, родин, класів;
запроваджено бінарну номенклатуру.

🔹 Перевага: системність і стабільність назв.
🔹 Приклад: рослини класифікували за типом квітки, тварин — за будовою скелета.
XIX ст.Класифікація за еволюційною спорідненістю.
Сформувалася під впливом теорії еволюції Ч. Дарвіна та філогенетичних ідей Е. Геккеля.

🔹 Перевага: враховує спільне походження організмів, формує перші філогенетичні дерева.
🔹 Приклад: усі ссавці — нащадки спільного предка.
1950–1970-ті рр.Кладистика.
Розроблена Віллі Генніґом.
Ґрунтується на визначенні спільних похідних ознак і побудові кладограм.

🔹 Перевага: дає змогу простежити еволюційні розгалуження.
🔹 Приклад: визначення моно-, пара- і поліфілетичних груп у рослин.
Кінець XX – XXI ст.Молекулярно-генетична систематика.
Заснована на аналізі послідовностей ДНК, РНК і білків (К. Вьоз, інші).

🔹 Перевага: найточніше відображає реальну спорідненість.
🔹 Приклад: з’ясовано, що дельфіни ближчі до парнокопитних, ніж до риб; уточнено систему рослин і бактерій.

Відмінності таксономії та систематики (Tracy Nguyen. Taxonomic Ranks: Understanding Animal Kingdom Organization. Jan 14, 2025)

АспектТаксономіяСистематика
ВизначенняКласифікація та найменування організмів на основі спільних ознак.Вивчення еволюційних зв’язків між організмами.
ФокусКласифікація організмів за ієрархічними групами.Розуміння еволюційної історії та взаємозв’язків.
МетаЗабезпечує стандартизовану систему найменування та впорядкування тварин.Його метою є реконструкція еволюційної історії тварин.
МетодиВикористовує морфологічні, анатомічні, фізіологічні та генетичні ознаки для класифікації.Включає молекулярні дані, філогенетичний аналіз та порівняльну морфологію.
ЗастосуванняВстановлює основу для біологічної класифікації.Це допомагає зрозуміти еволюційні зв’язки між тваринами.
ПрикладКласифікація лева (Panthera leo) за царством Animalia, типом Chordata, класом Mammalia, загоном Carnivora, родиною Felidae, родом Panthera та видом Panthera leo.Аналіз послідовностей ДНК левів та споріднених видів для побудови філогенетичних дерев та розуміння їхніх еволюційних зв’язків.

4. Життєва ситуація

У Карпатах люди часто плутають бліду поганку з їстівними сироїжками або зеленушками. Коли лікарі аналізують випадки отруєнь, вони розуміють, що помилка в розпізнаванні виду — це не просто неточність, а питання життя і смерті.

Прочитайте ситуації нижче, обговоріть у парах і запишіть свої відповіді.

СитуаціїЯка роль систематики у цій ситуації?
1. У 2003 році в Китаї спалахнув вірус SARS. Біологи знайшли вірус у кажанів, але не знали, чи він схожий на ті віруси, що у людей. Генетичний аналіз показав, що він належить до родини Coronaviridae, близький до вірусу SARS-CoV. Вчені швидко зрозуміли, що потрібні карантинні заходи і розробка вакцини, що допомогло стримати епідемію.
2. В 2010-х роках біотехнологи шукали бактерії, здатні виробляти ліки від інфекцій. Виявили, що близькі види роду Streptomyces виробляють антибіотики. Завдяки цьому вдалося знайти штами з потрібними ферментами для розробки нових лікарських препаратів.
3. Селекціонер хотів створити сорт томатів, стійкий до павутинного кліща. У 2020-х роках він досліджує дикий вид томата Solanum pennellii (який росте в пустелях Перу і не пошкоджується шкідниками) і порівнював його з культурними сортами. Визначення сумісних видів дозволило створити стійкі сорти, що витримують пошкодження павутинним кліщем.
4. В 2000-х роках екологи виявили у Дунайській дельті зебровий молюск (Dreissena polymorpha). Екологи ідентифікували його, порівнявши з описаними видами в наукових базах. Це дозволило швидко оцінити, що вид інвазивний і може витіснити місцеві види.
5. Після відкриття аспірину в корі верби Salix alba фармацевти досліджували споріднені рослини родини вербових (Salicaceae), щоб знайти види з подібними протизапальними речовинами, що сприяло розробці нових ліків.

Після обговорення сформулюйте роль систематики:

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Попрактикуймо самостійно

5.1. Розгляньте представників роду Helianthus (фотографії: Chase Mason)та знайдіть чим відрізняються представники одного роду:

  • Верхній ряд: H. annuus L., H. petiolaris Nutt. підвид. petiolaris, H. niveus subsp. tephrodes (A.Gray) Heiser
  • Середній ряд: H. debilis subsp. tardiflorus Heiser, H. mollis Lam., H. giganteus L.

Mason et al. (2017). Beyond pollinators: Evolution of floral architecture with environment across the wild sunflowers (Helianthus, Asteraceae). Plant Ecology and Evolution. 150. 139-150.

Представники одного роду Helianthus відрізняються:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5.2. Розташуйте у хронологічній послідовності ознаки за якими класифікували живі організми у різні історичні періоди:

  1. за генетичними послідовностями організмів, наприклад за ДНК чи РНК
  2. за видимими ознаками, такими як форма тіла, колір або розмір.
  3. за еволюційними зв’язками, тобто за спільним походженням організмів.
  4. за внутрішньою будовою організмів, наприклад, органи та системи органів.

5.3. Дайте відповіді на питання:

A. Чому ознаки, пов’язані з середовищем проживання або користю для людини, НЕ використовують як основа для класифікації в сучасній систематиці?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

B. Які ризики або обмеження має класифікація за такими ознаками?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5.4. Часто люди не хочуть використовувати латинські назви тварин чи рослин. Поясніть у чому перевага у використанні бінарної класифікації для науковців, а не української чи англійської мови?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Рефлексія

Дайте відповіді на питання:

  • Що сьогодні було нового?
  • Що було несподіваним?
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

У вільний від відпочинку час

Ділись та обговорюй важливе

Обкладинка коментарів до матеріалу