Велика Британія та Ісландія – війна за шельф

Урок 33. Велика Британія та Ісландія – війна за шельф

---

За Державним стандартом:

На уроці учні/учениці:

Ключова компетентність уроку: інноваційність (учні/учениці вивчатимуть, як технологічні інновації (ісландські “кусачки для сіток”), наукові дослідження морської біології та нові підходи до дипломатії змінили світовий порядок, аналізуватимуть сучасні технології моніторингу морських ресурсів та їх роль у вирішенні міжнародних конфліктів).

---

1. “Тріскові війни” — три дипломатичні та морські конфлікти між Ісландією та Великою Британією (1958-1961, 1972-1973, 1975-1976) через поступове розширення ісландських рибальських зон з 4 до 200 морських миль.
2. Виключна економічна зона (ВЕЗ) — морська зона шириною до 200 морських миль від берега, де прибережна держава має виключні права на рибальство, видобуток ресурсів та їх збереження.
3. Континентальний шельф — підводна частина континенту до глибини 200 метрів, де держави мають право на розробку природних ресурсів.
4. “Кусачки для сіток” (trawl wire cutters) — таємна зброя Ісландії: 2-метрові гаки з чотирма ножеподібними лезами, що перерізали сітки британських траулерів, завдаючи збитків понад 5000 фунтів за інцидент.
5. Конвенція ООН з морського права (UNCLOS) 1982 — міжнародний договір, що кодифікував 200-мильну ВЕЗ як світовий стандарт, значною мірою базуючись на прецедентах тріскових війн.
6. Петур Сігурдссон — ісландський командор, винахідник “кусачок для сіток”, що стали ключовою зброєю у тріскових війнах.
7. Розрив GIUK (Гренландія-Ісландія-Великобританія) — стратегічно важливий прохід для радянських підводних човнів, контроль над яким давав Ісландії геополітичні важелі під час холодної війни.
8. Міжнародна рада з дослідження моря (ICES) — організація, що розробляла наукові обґрунтування для захисту популяцій атлантичної тріски.
9. Нерестова біомаса — загальна маса дорослих риб, здатних до розмноження; у північної тріски впала на 82% між 1962 та 1977 роками.
10. Віртуальний популяційний аналіз (VPA) — науковий метод оцінки рибних запасів, використаний для обґрунтування екологічних аргументів Ісландії.
11. Система моніторингу суден (VMS) — сучасна супутникова технологія відстеження рибальських суден, що виросла з досвіду тріскових війн.
12. Перелов (overfishing) — вилучення риби швидше, ніж популяція може відновитися; британський улов атлантичної тріски в ісландських водах досягав критичних рівнів у 1970-х.

Як підготуватися до уроку

Тріскові війни — єдиний у новітній історії приклад, коли країна без власної армії (населення Ісландії в 1970 році — 200 000 осіб) тричі перемогла ядерну наддержаву з флотом у 37 військових кораблів. Це стало можливим завдяки поєднанню наукових аргументів, технологічних інновацій та геополітичної майстерності.

Морський дослідний інститут Ісландії зафіксував катастрофічне зниження запасів тріски: нерестова біомаса впала з 1,6 мільйона тонн у 1962 році до менш ніж 100 000 тонн у 1977. Колапс ісландського оселедця (1967) — з 8,5 мільйонів тонн улову до майже нуля за три роки — став попередженням про наслідки нерегульованого промислу.

Для Ісландії рибальство становило 80-90% експорту. Це було питання національного виживання. Сучасна ісландська рибальська індустрія забезпечує 38,8% загального експорту (296 мільярдів ісландських крон у 2021), пряму частку у ВВП 8,1%, підтримує 35 000 робочих місць — 20% робочої сили країни.

Для Британії втрати були катастрофічними: Грімсбі скоротив флот з 400 траулерів у 1970 році до лише 5 у 2013. Халл втратив 1500 прямих робочих місць. Британія тепер імпортує рибу на 3,64 мільярда фунтів щорічно.

“Кусачки для сіток” командора Петура Сігурдссона — революційний винахід, заснований на технології тралення мін. Протягом Другої тріскової війни перерізано сітки 82 британських траулерів. Кожна операція коштувала Ісландії мінімальних ресурсів, але завдавала збитків понад 5000 фунтів британським суднам.

Ісландія контролювала єдиний прохід радянських підводних човнів у Атлантику. База НАТО в Кеблавіку була критично важливою. Тому США тиснули на Британію: “оборона НАТО важливіша за інтереси власників траулерів.” 19 лютого 1976 року Ісландія розірвала дипломатичні відносини з Британією.

200-мильна зона, встановлена Ісландією всупереч міжнародній опозиції, стала універсальним стандартом. UNCLOS 1982 кодифікувала принципи, за які боролася Ісландія. Сьогодні 200-мильні ВЕЗ контролюють доступ до морських ресурсів вартістю трильйони доларів щорічно.

Конфлікти в Південно-Китайському морі, пост-брекзитські рибальські суперечки, використання супутникових VMS систем — все це відлуння тріскових війн. Основна напруга між національним суверенітетом та міжнародним доступом до ресурсів залишається актуальною.

Методичні поради:

1. Покажіть асиметрію конфлікту через цифри: 200 000 проти 56 мільйонів населення
2. Підкресліть роль науки у формуванні політики
3. Проведіть паралелі з сучасною Україною як прикладом “малої країни проти великої”
4. Обговоріть інноваційність як ключ до перемоги

---

Дизайн уроку

Запитання

Як країна менша за Дніпропетровську область з населенням як у Кривому Розі тричі перемогла одну з найпотужніших морських держав світу?

Завдання

Порівняйте базові показники “противників”:

Показник	Ісландія (1970)	Велика Британія (1970)
Населення	200 000	56 мільйонів
Площа	103 000 км²	244 000 км²
Армія	0 (берегова охорона)	4-я у світі
Військові кораблі	7 патрульних	37 фрегатів і есмінців
Залежність від рибальства	80-90% експорту	3% експорту

Сформулюйте гіпотезу: які фактори могли дозволити Ісландії перемогти?

Методичний коментар:

 Провокаційне запитання має викликати когнітивний дисонанс: як країна без армії може перемогти ядерну державу? Це налаштовує учнівство на пошук нетривіальних факторів успіху — наукових, технологічних, дипломатичних. Порівняльна таблиця візуалізує асиметрію конфлікту: співвідношення населення 1:280, військових кораблів 1:5, але залежності від рибальства 27:1 на користь Ісландії. Саме ця остання пропорція пояснює різницю в мотивації сторін. Для Ісландії це було питання національного виживання, для Британії — один з багатьох економічних інтересів. Варто звернути увагу учнівства на те, що Ісландія — єдина країна НАТО без власних збройних сил, маючи лише берегову охорону. Проведіть паралель із сучасною Україною: іноді “слабша” сторона перемагає завдяки вищій мотивації та розумній стратегії.

Очікувані гіпотези учнівства:

• Ісландія мала важливіші мотиви (економічне виживання)
• Міжнародна підтримка або тиск третіх країн
• Використання нетрадиційних методів боротьби
• Правова або моральна перевага
• Геополітичні важелі (холодна війна)

---

Індивідуальна робота

Завдання 1. Хронологія тріскових війн

1. Заповніть таблицю ключових дат та подій.

Війна	Дати	Розширення зони	Ключові інциденти	Результат
Перша (1958-1961)		4→12 миль
Друга (1972-1973)		12→50 миль
Третя (1975-1976)		50→200 миль

2. Розрахуйте приріст площі під контролем Ісландії на кожному етапі, якщо довжина берегової лінії країни становить 5000 км.
3. Поясніть, чому конфлікти повторювалися з такою регулярністю.

Методичний коментар:

Це завдання формує базове розуміння хронології конфлікту та його ескалації. Важливо підкреслити регулярність розширення зон: кожні 7-8 років Ісландія робила новий крок, поступово привчаючи міжнародну спільноту до нової реальності. Перша війна (1958-1961) була найдовшою, бо Британія ще вірила в можливість силового вирішення. Друга війна (1972-1973) стала поворотною завдяки винаходу “кусачок для сіток”, які зробили британський промисел економічно невигідним. Третя війна (1975-1976) була найінтенсивнішою (55 таранних інцидентів за 7 місяців), але й найкоротшою — Британія вже розуміла неминучість поразки. Зверніть увагу на символізм дат: всі три розширення починалися 1 вересня, в перший день риболовецького сезону. Розрахунок площі демонструє масштаб претензій: від ~60 000 км² (12 миль) до понад 750 000 км² (200 миль) — збільшення контрольованої акваторії у 12 разів.

Відповідь:

Війна	Дати	Розширення зони	Ключові інциденти	Результат
Перша	1.09.1958 – 11.03.1961	4→12 миль	12.11.1958: V/s Þór випустив холості та бойові снаряди по траулеру Hackness; HMS Russell погрожував потопити Þór; Британія задіяла 37 кораблів та 7000 моряків	Угода 11.03.1961: Британія визнала 12-мильну зону, зберігши обмежені права на 3 роки
Друга	1.09.1972 – 8.11.1973	12→50 миль	Перше застосування “кусачок для сіток”; перерізано сітки 69 британських та 15 західнонімецьких траулерів; 29.08.1973: загибель інженера Халлдора Халлфредссона	Угода 8.11.1973: ліміт британського улову 130 000 тонн/рік до 1975
Третя	16.11.1975 – 1.06.1976	50→200 миль	55 таранних інцидентів; 11.12.1975: V/s Þór зіткнувся з 3 британськими кораблями під час шторму; 19.02.1976: розрив дипломатичних відносин	Угода 1.06.1976: лише 24 британські траулери, ліміт 30 000 тонн/рік

Розрахунок площі (спрощена модель — прямокутна смуга вздовж берегової лінії 5000 км):

• 4 милі (7,4 км): 5000 × 7,4 = 37 000 км²
• 12 миль (22,2 км): 5000 × 22,2 = 111 000 км²
• 50 миль (92,6 км): 5000 × 92,6 = 463 000 км²
• 200 миль (370,4 км): 5000 × 370,4 = 1 852 000 км²

Примітка: реальна площа ВЕЗ Ісландії становить близько 760 000 км² через геометрію берегової лінії та перекриття зон.

Пояснення регулярності: Ісландія діяла стратегічно — кожне розширення відбувалося після “перетравлення” попереднього міжнародною спільнотою. 7-8 років — достатній час, щоб новий статус-кво став звичним.

Завдання 2. Аналіз економічних наслідків

Джерела. Статистичні дані МВФ про ісландську економіку, дані про британську рибальську індустрію.

Завдання:

1. Проаналізуйте динаміку ісландського рибального експорту:
   • 1960: 85% від загального експорту
   • 1970: 82% від загального експорту
   • 2021: 38,8% від загального експорту (296 млрд ісландських крон)
2. Порівняйте втрати британських портів:
   • Грімсбі: 400 траулерів (1970) → 5 траулерів (2013)
   • Халл: втрата 1500 робочих місць
   • Загальний імпорт риби Британією: 3,64 млрд фунтів щорічно (2021)
3. Розрахуйте економічну ефективність “кусачок для сіток”: якщо одна операція коштувала Ісландії 100 фунтів, а завдавала збитків 5000 фунтів, то яка рентабельність цього “озброєння”?
4. Сформулюйте висновок про співвідношення економічних ставок для обох сторін.

Методичний коментар:

Економічний аналіз розкриває фундаментальну асиметрію конфлікту. Для Ісландії рибальство було основою економіки — втрата доступу до власних вод означала б національну катастрофу. Для Британії ісландська тріска була лише частиною загального улову, хоча й важливою для конкретних портів (Грімсбі, Халл). Ця асиметрія пояснює різницю в готовності йти до кінця. Сучасні дані показують довгострокові наслідки: Грімсбі перетворився з найбільшого рибальського порту світу на тінь минулого (400→5 траулерів за 43 роки). Натомість Ісландія побудувала одну з найуспішніших рибальських економік світу. Розрахунок рентабельності “кусачок” (5000% прибутку!) демонструє геніальність асиметричної відповіді: мінімальні витрати — максимальний ефект. Компенсація британським рибалкам надійшла лише через 30 років (2012) і становила символічні £1000 на особу — це показує, як держава “забула” про своїх громадян після програного конфлікту.

Відповідь:

1. Динаміка ісландського рибального експорту:

Рік	Частка в експорті	Коментар
1960	85%	Майже монокультурна економіка
1970	82%	Незначне зниження, але критична залежність
2021	38,8% (296 млрд ISK)	Диверсифікація економіки (туризм, алюміній), але рибальство залишається основою

2. Втрати британських портів:

Показник	Значення	Наслідки
Грімсбі: траулери	400 (1970) → 5 (2013)	Скорочення на 98,75%
Халл: робочі місця	-1500 прямих	Тисячі непрямих у переробці
Ремонт флоту	>£1 млн	Лише за Третю війну
Компенсація рибалкам	£1000/особу (2012)	Через 36 років, 2500 осіб
Сучасний імпорт риби	£3,64 млрд/рік	З них £1,17 млрд — Норвегія, Ісландія, Фарери

3. Рентабельність “кусачок для сіток”:

• Витрати на операцію: ~£100 (паливо, знос обладнання)
• Збитки британському траулеру: >£5000 (сітки, втрачений улов, простій)
• Рентабельність: (5000-100)/100 × 100% = 4900%
• За Другу війну: 82 операції × £5000 = £410 000 збитків при витратах ~£8200

4. Висновок про співвідношення економічних ставок:

Для Ісландії програш означав втрату 80-90% експорту та економічний колапс. Для Британії — втрату 3% рибальського сектору, болючу для окремих портів, але не критичну для країни загалом. Ця асиметрія мотивації визначила результат: Ісландія була готова йти до розриву дипломатичних відносин і виходу з НАТО, Британія — ні.

Робота в парах

Завдання 3. Дослідження наукових аргументів

Джерела. Дані Морського дослідного інституту Ісландії, звіти ICES.

Завдання:

1. Проаналізуйте екологічні дані:
   • Нерестова біомаса північної тріски: 1,6 млн тонн (1962) → <100 000 тонн (1977)
   • Колапс ісландського оселедця: 8,5 млн тонн (1958) → майже 0 (1970)
   • Вікова структура: частка риб 10+ років впала з 30% (1960-ті) до незначного рівня (1990-ті)
2. Оцініть роль наукових досліджень:
   • Віртуальний популяційний аналіз (VPA)
   • Спільне британсько-ісландське дослідження 1975 року
   • Попередження Морського інституту 1976 року
3. Порівняйте з сучасним станом: ісландські запаси тріски зараз на найвищому рівні за 40 років.
4. Обговоріть: чи були наукові аргументи Ісландії обґрунтованими?

Методичний коментар:

Це завдання демонструє, як наукові дослідження можуть стати основою політичних рішень. Ісландія не просто вимагала більше території — вона спиралася на конкретні екологічні дані про катастрофічне зниження популяції тріски. Морський дослідний інститут Ісландії та ICES (Міжнародна рада з дослідження моря) надавали об’єктивні дані, які було важко заперечити. Колапс оселедця (1967-1970) став попередженням про наслідки нерегульованого промислу — з 8,5 млн тонн до нуля за 12 років. Цікаво, що спільне британсько-ісландське дослідження 1975 року підтвердило занепокоєння Ісландії, підірвавши позицію самої Британії. Сучасний стан ісландських запасів тріски (найвищий за 40 років) є найкращим доказом правильності обережного підходу. Це завдання формує розуміння концепції сталого розвитку та важливості науково обґрунтованих рішень у ресурсній політиці.

Відповідь:

1. Аналіз екологічних даних:

Показник	Значення	Зміна
Нерестова біомаса тріски (1962)	1,6 млн тонн	Базовий рівень
Нерестова біомаса тріски (1977)	<100 000 тонн	-82% за 15 років
Улов оселедця (1958)	8,5 млн тонн	Піковий рік
Улов оселедця (1970)	~0	Повний колапс
Частка риб 10+ років (1960-ті)	30%	Здорова популяція
Частка риб 10+ років (після 1992)	<5%	Катастрофічне омолодження

2. Роль наукових досліджень:

• Віртуальний популяційний аналіз (VPA): математична модель оцінки рибних запасів, що враховує вікову структуру, смертність та відтворення. Дозволяла об’єктивно оцінити стан популяції.
• Спільне британсько-ісландське дослідження (1975): парадоксально підтвердило занепокоєння Ісландії, послабивши переговорну позицію Британії. Вчені обох країн погодилися, що запаси перебувають під загрозою.
• Попередження Морського інституту (1976): Офіційний звіт про критично високі показники промислової смертності та слабкий нерестовий запас.

3. Порівняння з сучасним станом:

Регіон	Стан запасів (2020-ті)
Ісландські води	Найвищий рівень за 40 років — підтвердження ефективності обережного підходу
Баренцове море	Стабільний, добре керований
Північне море	Відновлення після десятиліть перелову
Кельтське море	Досі у поганому стані
Жорж-Банк (Канада)	Мораторій з 1992 року, популяція не відновилася

4. Висновок про обґрунтованість наукових аргументів.

Наукові аргументи Ісландії були повністю обґрунтованими. Ретроспективний аналіз підтвердив, що без обмеження промислу популяція тріски зазнала б колапсу, подібного до канадського (мораторій 1992 року, втрата 40 000 робочих місць, популяція досі не відновилася). Успіх ісландського рибальства сьогодні — найкращий доказ правильності позиції 1970-х років.

Завдання 4. Аналіз технологічних інновацій (розвиток ключової компетентності)

Джерела: Технічні характеристики “кусачок для сіток”, сучасні VMS системи.

1. Дослідіть ісландські інновації:
   • “Кусачки для сіток”: 2-метрові гаки з 4 лезами
   • Засновані на технології тралення мін
   • Секретність: ховали при заході в порти
   • Ефективність: 82 перерізаних сітки за Другу війну
2. Порівняйте з британськими контрзаходами:
   • Модифікація HMS Jaguar та HMS Lincoln з посиленими носами
   • 55 таранних інцидентів за Третю війну
   • Витрати понад 1 млн фунтів на ремонт кораблів
3. Проаналізуйте сучасні технології:
   • Супутникові VMS системи (моніторинг понад 4500 суден у США)
   • Автоматичні сповіщення про вхід в обмежені зони
   • Електронні журнали та камери моніторингу
4. Сформулюйте принципи ефективних технологічних рішень у конфліктах.

Методичний коментар:

Це ключове завдання для розвитку компетентності “інноваційність”. Історія “кусачок для сіток” — класичний приклад асиметричної інновації: дешеве, просте рішення, що нейтралізує значно дорожчу та складнішу систему противника. Командор Петур Сігурдссон адаптував технологію тралення мін (затискачі на тросах) для перерізання рибальських сіток. Секретність була ключовою: конструкція залишалася невідомою британцям протягом усіх війн, судна ховали пристрої при заході в порти. Британська відповідь (модифікація фрегатів для таранів) була значно дорожчою та менш ефективною — ремонт пошкоджених кораблів коштував понад £1 млн. Еволюція до сучасних VMS систем показує, як конфлікти стимулюють технологічний прогрес: від механічних “кусачок” до супутникових систем моніторингу, що відстежують тисячі суден у реальному часі.

Відповідь:

1. Ісландські “кусачки для сіток” (trawl wire cutters):

Характеристика	Опис
Винахідник	Командор Петур Сігурдссон (за допомогою Фрідріка Тейтссона та Томаса Сігурдссона)
Конструкція	2-метровий гак з 4 ножеподібними лезами
Принцип дії	Заснований на технології тралення мін — затискання та перерізання тросів
Відстань буксирування	160 сажнів (290 м) за патрульним судном
Секретність	Конструкція засекречена; ховали при заході в порти
Ефективність (Друга війна)	69 британських + 15 західнонімецьких траулерів
Ефективність (Третя війна)	Продовження використання з удосконаленнями

2. Британські контрзаходи:

Захід	Результат
Модифікація HMS Jaguar та HMS Lincoln	Посилені дерев’яні носи для таранів
Таранні операції	55 інцидентів за Третю війну
Пошкодження британських кораблів	HMS Yarmouth — втрата носової частини; HMS Diomede — 40-футова пробоїна; HMS Eastbourne — переведений у навчальні
Витрати на ремонт	>£1 млн лише за Третю війну
Ефективність	Низька — не зупинило ісландську тактику

3. Сучасні технології моніторингу:

Технологія	Застосування
VMS (Vessel Monitoring System)	Обов’язкова для суден >15 м; погодинні звіти про позицію
AIS (Automatic Identification System)	Автоматична ідентифікація суден
Супутниковий моніторинг VIIRS/SAR	Виявлення суден, що вимкнули транспондери
Електронні журнали (e-logbooks)	Цифрова фіксація уловів у реальному часі
Камери та сенсори	Дистанційний електронний моніторинг (REM)
Масштаб (США)	Понад 4500 суден під постійним моніторингом

4. Принципи ефективних технологічних рішень у конфліктах.

1. Асиметричність. Дешеве рішення проти дорогої системи (£100 проти £5000+)
2. Простота. Механічний пристрій проти складного військового корабля
3. Секретність. Збереження переваги через приховування інформації
4. Адаптивність. Використання існуючих технологій у новому контексті (тралення мін → перерізання сіток)
5. Масштабованість. Можливість застосування багатьма суднами одночасно
6. Цільовий вплив. Удар по економічній основі противника (сітки), а не по військовій силі

Групова робота

Завдання 5. Геополітичне моделювання “Ісландський гамбіт”

Сценарій. 1975 рік, ви радники ісландського уряду під час Третьої тріскової війни

Групи за ролями:

1. Економісти/Економістки – аналізують вплив на рибальську індустрію
2. Дипломати/Дипломатки – розробляють стратегію тиску на НАТО
3. Воєнні аналітики/аналітикині – оцінюють можливості берегової охорони
4. Науковці/науковиці – готують екологічні аргументи

Завдання для всіх груп:

1. Проаналізуйте ваші “карти” у грі:
   • Контроль розриву GIUK (єдиний прохід для радянських субмарин)
   • База НАТО в Кеблавіку (критично важлива для США)
   • Загроза зближення з СРСР
   • Економічна залежність від рибальства
2. Розробіть стратегію переговорів з врахуванням:
   • Позиції США (пріоритет оборони НАТО)
   • Британських інтересів (захист траулерів)
   • Геополітичного балансу холодної війни
3. Презентуйте інтегровану стратегію та порівняйте з реальними діями Ісландії.

Методичний коментар:

Завдання моделює реальний процес прийняття рішень ісландським урядом. Ключовий інсайт: Ісландія перемогла не завдяки військовій силі, а завдяки розумінню геополітичної шахівниці холодної війни. Розрив GIUK (Гренландія-Ісландія-Великобританія) був єдиним проходом для радянських підводних човнів з баз на Кольському півострові в Атлантику. База НАТО в Кеблавіку забезпечувала раннє попередження та моніторинг субмарин — без неї оборона Північної Атлантики була б неможливою. США розуміли це краще за британців і тиснули на Лондон: “оборона НАТО важливіша за інтереси власників траулерів.” Ісландія вміло балансувала на межі: погрожувала виходом з НАТО та зближенням з СРСР (вже встановила торгові зв’язки з Москвою у 1953), але ніколи не переходила червоних ліній. Генеральний секретар НАТО Йозеф Лунс особисто посередничав у Другій війні, що демонструє рівень занепокоєння альянсу.

Відповідь:

Аналіз “карт” за групами:

Група 1. Економісти/економістки

Фактор	Значення	Аргумент
Частка рибальства в експорті	82%	Питання національного виживання
Зайнятість у галузі	~20% робочої сили	Соціальна стабільність під загрозою
Альтернативні галузі	Майже відсутні (1975)	Немає плану Б
Економічні втрати Британії	3% сектору	Болюче, але не критично

Рекомендація економістів. Готовність до будь-яких втрат короткострокових заради довгострокового виживання.

Група 2. Дипломати/дипломатки

“Карта”	Сила впливу	Спосіб використання
Загроза виходу з НАТО	Максимальна	Натяки в переговорах, публічні заяви
Закриття бази Кеблавік	Максимальна	Ультиматум останньої інстанції
Зближення з СРСР	Висока	Демонстративні контакти, торгові угоди
Розрив дипвідносин	Середня	Символічний крок тиску (використано 19.02.1976)
Апеляція до UNCLOS	Середня	Формування міжнародної підтримки

Рекомендація дипломатів. Ескалація погроз поступово, зберігаючи найсильніші “карти” на кінець.

Група 3. Воєнні аналітики/аналітикині

Ресурс	Можливості	Обмеження
7 патрульних суден	“Кусачки”, маневреність	Не можуть протистояти фрегатам напряму
“Кусачки для сіток”	82 успішні операції	Потребують відносно спокійної погоди
Берегові бази	Швидке поповнення, ремонт	Немає глибоководних портів
Знання місцевих вод	Тактична перевага	Британці теж мають досвід

Рекомендація воєнних аналітиків. Уникати прямих зіткнень, фокус на економічному виснаженні противника.

Група 4. Науковці/науковиці

Аргумент	Джерело	Переконливість
Колапс біомаси (-82%)	Морський інститут	Висока, підтверджено ICES
Колапс оселедця	Історичний факт	Наочний приклад
Спільне дослідження 1975	Британсько-ісландське	Максимальна — британські вчені погодились
Попередження про виснаження	ICES, FAO	Міжнародна підтримка

Рекомендація науковців. Максимально публічно використовувати наукові дані, апелювати до екологічної відповідальності.

Інтегрована стратегія (порівняння з реальними діями Ісландії):

Елемент стратегії	Реальні дії Ісландії
Поступова ескалація	✓ Три етапи розширення (12→50→200 миль)
Економічне виснаження	✓ “Кусачки” зробили промисел невигідним
Дипломатичний тиск через НАТО	✓ Погрози виходу, посередництво Лунса
Наукове обґрунтування	✓ Публікація досліджень, апеляція до UNCLOS
Розрив дипвідносин	✓ 19.02.1976 — крайній захід
Балансування між блоками	✓ Торгівля з СРСР, спроба купити радянські фрегати

Завдання 6. Дискусія “Уроки тріскових війн для сучасності”

Формат. Круглий стіл з ролями сучасних політиків/політикинь

Ролі:

• Представник(ця) України (досвід “малої країни проти великої”)
• Представник(ця) Філіппін (конфлікт у Південно-Китайському морі)
• Представник(ця) Великобританії (пост-брекзитські рибальські суперечки)
• Представник(ця) ЄС (регулювання морських ресурсів)

Питання для обговорення:

1. Як маленькі країни можуть ефективно протистояти великим державам?
2. Яка роль технологій у сучасних міжнародних конфліктах?
3. Як наукові аргументи впливають на політичні рішення?
4. Чи можна застосувати “ісландську модель” у сучасних умовах?

Методичний коментар:

Завдання поєднує історичний аналіз із сучасними викликами, формуючи здатність застосовувати уроки минулого. Кожна роль представляє актуальний контекст: Україна — досвід протистояння великій державі; Філіппіни — конфлікт у Південно-Китайському морі, де Китай використовує “рибальську міліцію” подібно до британських траулерів; Британія — іронія історії: тепер сама бореться за рибальські права після Брекзиту; ЄС — роль наднаціональних структур у регулюванні ресурсів. Ключовий висновок: “ісландська модель” працює за певних умов (геополітичні важелі, асиметрична мотивація, наукове обґрунтування), але не є універсальною. Сучасні технології (VMS, супутники) змінили природу конфліктів, але базова напруга між національним суверенітетом та міжнародним доступом залишається.

Відповідь (орієнтовні тези для кожної ролі):

Представник(ця) України

Паралель	Ісландія (1975)	Україна (2022+)
Співвідношення сил	1:280 (населення)	1:4 (населення)
Мотивація	Національне виживання	Національне виживання
Міжнародна підтримка	США через НАТО	США, ЄС, НАТО
Асиметричні методи	“Кусачки для сіток”	Дрони, Bayraktar, HIMARS
Економічні важелі	База Кеблавік	Зернова угода, транзит

Позиція. Ісландський досвід підтверджує, що менша країна може перемогти за умови вищої мотивації, міжнародної підтримки та розумної стратегії.

Представник(ця) Філіппін

Аспект	Тріскові війни	Південно-Китайське море
Агресор	Британські траулери	Китайська рибальська міліція
Правова база	Формування UNCLOS	UNCLOS вже існує, рішення арбітражу 2016
Проблема	Британія не визнавала розширення	Китай не визнає рішення арбітражу
Геополітичні важелі	База НАТО	Присутність США, AUKUS
Технології	“Кусачки”	Потреба в VMS, супутниковому моніторингу

Позиція. Філіппіни можуть використати досвід Ісландії, але Китай — не Британія, і ядерне стримування ускладнює ситуацію.

Представник(ця) Великобританії

Іронія історії	1975	2025
Позиція	Вимагала доступу до чужих вод	Захищає власні води від ЄС
Аргументи	“Історичні права”	“Суверенітет після Брекзиту”
Результат	Програла Ісландії	Компроміс з ЄС до 2038
Стан індустрії	400 траулерів у Грімсбі	5 траулерів (2013)
Імпорт риби	Самозабезпечення	£3,64 млрд/рік імпорту

Позиція: Британія на власному досвіді переконалася в силі аргументів прибережних держав; тепер використовує ті самі аргументи проти ЄС.

Представник(ця) ЄС

Аспект	Роль ЄС
Аспект	Роль ЄС
Спільна рибальська політика	Квоти, регулювання, VMS
Пост-брекзитська угода	Доступ до британських вод до 2038
Технології моніторингу	Обов’язкова VMS для суден >15 м
Наукова база	ICES, щорічні рекомендації по квотах
Виклики	Перелов, нелегальний промисел, зміна клімату

Позиція. ЄС демонструє, що регіональне співробітництво ефективніше за двосторонні конфлікти; UNCLOS та спільні інституції — результат уроків тріскових війн.

Висновки дискусії:

1. Як маленькі країни можуть протистояти великим?
   • Вища мотивація (питання виживання vs периферійний інтерес)
   • Геополітичні важелі (союзи, стратегічне положення)
   • Асиметричні методи (інновації замість сили)
   • Наукове та правове обґрунтування
   • Поступова ескалація, збереження “козирів”
2. Роль технологій:
   • 1970-ті: механічні інновації (“кусачки”)
   • 2020-ті: цифрові системи (VMS, супутники, AI)
   • Технології змінюють тактику, але не стратегію
3. Наукові аргументи в політиці:
   • Об’єктивні дані важко заперечити
   • Міжнародні наукові інституції (ICES) надають легітимність
   • Екологічні аргументи резонують з громадською думкою
4. Застосовність “ісландської моделі”:
   • Працює за наявності геополітичних важелів
   • Потребує міжнародної підтримки або нейтралітету великих гравців
   • Ефективніша при асиметрії мотивації
   • Не універсальна — кожен конфлікт унікальний

---

	Так	Частково	Ні
Я знаю хронологію та причини тріскових війн
Я розумію роль наукових досліджень у формуванні політики
Я можу проаналізувати вплив технологічних інновацій на конфлікти
Я вмію оцінювати економічні наслідки територіальних суперечок
Я розумію геополітичні важелі малих держав
Я можу застосувати уроки історії до сучасних викликів

Урок 33. Велика Британія та Ісландія – війна за шельф

Робочий аркуш учнівства

---

Порівняйте “бойові сили” у тріскових війнах та висловіть припущення про причини перемоги Ісландії.

Ісландія: 200 000 населення, 7 патрульних кораблів, 0 армії, але 80% економіки залежить від рибальства
Велика Британія: 56 млн населення, 37 військових кораблів, 4-та армія світу, але лише 3% економіки від рибальства

---

Завдання 1. Економічний аналіз конфлікту

Проаналізуйте економічні дані та заповніть таблицю:

Показник	Ісландія	Велика Британія
Частка рибальства в експорті (1970)	82%	3%
Кількість траулерів у Грімсбі: 1970/2013	–	400/5
Витрати на “кусачки для сіток” за операцію	£100	–
Збитки від “кусачок” за операцію	–	£5000
Сучасний імпорт риби	–	£3,64 млрд/рік

Висновок. Хто більше ризикував в економічному плані?

Завдання 2. Наукові аргументи

Дослідіть екологічні дані про стан популяції тріски:

• 1962: Нерестова біомаса 1,6 млн тонн
• 1977: Менше 100 000 тонн (зниження на ___%)
• Приклад оселедця: з 8,5 млн тонн (1958) до 0 (1970)

Чи були обґрунтованими екологічні занепокоєння Ісландії?

Завдання 3. Технологічні інновації (розвиток ключової компетентності)

Порівняйте технологічні рішення:

Ісландські “кусачки для сіток”:

• 2-метрові гаки з 4 лезами
• Засновані на технології тралення мін
• Результат: 82 перерізаних сітки за Другу війну

Сучасні VMS системи:

• Супутниковий моніторинг 4500+ суден
• Автоматичні сповіщення про порушення
• GPS-трекінг у реальному часі

Як розвиток технологій змінив природу морських конфліктів?

Завдання 4. Геополітичний аналіз

Ісландія використовувала такі “карти” у грі проти Британії:

1. Контроль розриву GIUK (єдиний прохід радянських субмарин)
2. База НАТО в Кеблавіку (критична для США)
3. Погроза зближення з СРСР
4. Розрив дипвідносин (19.02.1976)

Розставте ці “карти” за силою впливу та поясніть чому.

---

	Так	Частково	Ні
Я знаю хронологію та причини тріскових війн
Я розумію роль наукових досліджень у формуванні політики
Я можу проаналізувати вплив технологічних інновацій на конфлікти
Я вмію оцінювати економічні наслідки територіальних суперечок
Я розумію геополітичні важелі малих держав
Я можу застосувати уроки історії до сучасних викликів