Урок 10. Читання/слухання за принципом «речення за реченням» (що сказано в цьому реченні?). Частина 2.
Матеріал
Тема. Читання/слухання за принципом «речення за реченням» (що сказано в цьому реченні?). Частина 2.
Урок 10
- принцип «речення за реченням»
- факти
- судження
Завдання 1.
Проаналізуй текст за такими ознаками:
1) експліцитні (виразні) та імпліцитні (приховані) ідеї та нав’язані висновки;
2) упередження автора;
3) неточність або розмитість формулювань;
4) надмірна емоційність тексту.
Зроби висновок про те, чи можна довіряти інформації з цього тексту, чи ні.
ТЕКСТ
“Це не рай”: Не раджу нікому переїжджати в приватний будинок на пенсії
16 грудня 2024 р.
Ми живемо за містом у невеликому селищі, у нас – приватний будинок і своя ділянка. До позначки “місто” – 12 км, до найближчого супермаркету – усі 15.
Село активно забудовують, але з наявних благ цивілізації у нас – сміттєві контейнери на в’їзді, зупинка для автобуса та невеликий дитячий майданчик, а ще на кожній вулиці по 3 ліхтарі. От і все.
Це я до того, щоб було зрозуміло — у нас не місто: ні тротуарів, ні магазинів, ні лікарні, ні асфальту. Але у всіх є машина або дві, робота в місті. Живемо, справляємося, старих у селищі мало, середній вік жителів – 35–45 років.
І як же набридло пояснювати родичам-пенсіонерам, які приїжджають у гості, що життя за містом у своєму будинку — це не рай. Це постійна робота, нескінченне вкладання грошей і сил. Не вірять.
Як зайдуть, оглянуть все навколо, почаюють на великій кухні з двома вікнами, так і починають захоплено заводити: які простори навколо, ліс поруч, гриби, ягоди під ногами; ділянка своя, картопля не куплена, добре влітку на городі вовтузитися; теплички з огірками-помідорами, щастя, заготовок різноманітних наробити можна, не треба на дачу щовихідних плентатися з рюкзаком; а місця скільки в будинку, світло, тепло – це ж не мурашник на 8 поверхів; усіх сусідів бачиш, з усіма поговорити можна; продам квартиру, куплю свій будинок, теж буду жити-поживати, горя-біди не знати.
Це тільки початок, і я мовчу, киваю. Переконувати марно. Усе в нас добре, ми щасливі власники свого будинку, у нас газон, лазня, весь час відпочинок, шашлики і пісні до ранку. Ну-ну… Байкарі, хай вам грець!
А ось моя правда про приватний будинок, і пенсіонерам вона точно не сподобається.
Моя думка – переїжджати з міської квартири в сільський будинок на пенсії точно не варто! Ні грошей, ні сил не вистачить на облаштування, проживання, ремонти, доробляння та підтримання порядку. На старості підніматися по сходах буде важко…
Я не раджу переїжджати в приватний будинок на пенсії (хоч який би він хороший не був і в якому вдалому місці) із кількох причин:
Немає центральної каналізації. У селі замість неї 3 варіанти: будиночок із дощок на ділянці, дірка в підлозі чи унітаз в холодному коридорі, септик (не важливо, бетонні кільця у вигрібній ямі чи біологічна станція). І за септиком треба весь час дивитися, перевіряти насос, відкачувати вміст ями регулярно або промивати… Чи будуть на це все гроші потім?
Немає водогону. Так-так, вода сама з крана не поллється, треба або криницю копати, або свердловину бурити. Ну, або до бювету ходити, подумаєш, вперед і з піснею… А ще перевіряти і лагодити насос, усіляке ж буває: вийде з ладу взимку, у мінус 20. Хто побіжить робити, дідусь 80-річний з ціпком?
Немає централізованого опалення. І це теж величезна проблема. Піч треба топити, дрова заготовлювати, котел коштує чимало. Причому важливо який – дров’яний, електричний, газовий. Опалення в усьому будинку зробити недешево, із пенсії точно не вийде. А ще котел може в найлютіший мороз вимкнутися, знаємо, бувало всяке. До речі, у сусідів будинок на електриці, узимку за місяць платять по 10 тисяч гривень. У пенсіонерів будуть такі гроші?
Треба розчищати доріжки і виїзд від снігу взимку. Ну, це класика жанру, коли встаєш вранці, береш лопату – і вперед, на снігову руханку. А потім увечері повторюєш. Сил іде чимало на такий зимовий вид спорту в селі.
Регулярна косьба трави влітку. Узимку – кучугури, улітку – зарості. Треба купити тример, щотижня прибирати траву. Інакше – весь город в колючках буде.
Перекопування грядок, посадка, полоття, догляд за городом. Можна купити мотоблок, а можна й вручну город перекопувати – як кому до смаку. Бур’яни полоти потрібно, а городину – поливати. Буває, під вечір від лійок руки не піднімаються – посаджено в нас багато, і це ще син допомагає. А як старенькі будуть длубатися в городі? Лежачи в борозні від утоми?
Немає поруч магазину, лікарні, пошти та інших благ цивілізації. Швидка в село їде довго – про це варто пам’ятати. І продукти самі на столі не з’являються – до супермаркету 15 км від нас, наприклад. Доставки немає. Хочеш до лікаря — їдь у місто, хочеш у перукарню — туди ж. Зате – тиша та спокій навколо, пташки співають.
А ще – то косарку треба нову купувати, то машину землі замовляти, то доріжки мостити, інакше до лазні не дійдеш. І будинок вічно вкладень потребує. Село – це вам не місто.
Тож перебиратися на пенсії у свій будиночок – це ризикована затія, яка багатьом виявляється не під силу і не по кишені.
Джерело: https://ukr.media
Завдання 2.
Тричі подивися відео від Іванки Дячук про переїзд у село.
Завдання 3.
Зроби короткий виклад почутого й побаченого, відповівши на запитання:
1) яка причина переїзду Іванки в село?
2) чому переїзд дівчини можна назвати експериментом?
3) на які цікаві особливості життя в селі звертає увагу Іванка?
4) про які незручності свого перебування на дачі говорить «між рядками» блогерка?
Завдання 4.
Порівняй інформацію у відео з прочитаним у тексті 2 і зроби висновки, заповнивши діаграму Венна.
Тема. Читання/слухання за принципом «речення за реченням» (що сказано в цьому реченні?). Частина 2.
Урок 10
- принцип «речення за реченням»
- факти
- судження
Завдання 1.
Проаналізуй текст за такими ознаками:
1) експліцитні (виразні) та імпліцитні (приховані) ідеї та нав’язані висновки;
2) упередження автора;
3) неточність або розмитість формулювань;
4) надмірна емоційність тексту.
Зроби висновок про те, чи можна довіряти інформації з цього тексту, чи ні.
ТЕКСТ
“Це не рай”: Не раджу нікому переїжджати в приватний будинок на пенсії
16 грудня 2024 р.
Ми живемо за містом у невеликому селищі, у нас – приватний будинок і своя ділянка. До позначки “місто” – 12 км, до найближчого супермаркету – усі 15.
Село активно забудовують, але з наявних благ цивілізації у нас – сміттєві контейнери на в’їзді, зупинка для автобуса та невеликий дитячий майданчик, а ще на кожній вулиці по 3 ліхтарі. От і все.
Це я до того, щоб було зрозуміло — у нас не місто: ні тротуарів, ні магазинів, ні лікарні, ні асфальту. Але у всіх є машина або дві, робота в місті. Живемо, справляємося, старих у селищі мало, середній вік жителів – 35–45 років.
І як же набридло пояснювати родичам-пенсіонерам, які приїжджають у гості, що життя за містом у своєму будинку — це не рай. Це постійна робота, нескінченне вкладання грошей і сил. Не вірять.
Як зайдуть, оглянуть все навколо, почаюють на великій кухні з двома вікнами, так і починають захоплено заводити: які простори навколо, ліс поруч, гриби, ягоди під ногами; ділянка своя, картопля не куплена, добре влітку на городі вовтузитися; теплички з огірками-помідорами, щастя, заготовок різноманітних наробити можна, не треба на дачу щовихідних плентатися з рюкзаком; а місця скільки в будинку, світло, тепло – це ж не мурашник на 8 поверхів; усіх сусідів бачиш, з усіма поговорити можна; продам квартиру, куплю свій будинок, теж буду жити-поживати, горя-біди не знати.
Це тільки початок, і я мовчу, киваю. Переконувати марно. Усе в нас добре, ми щасливі власники свого будинку, у нас газон, лазня, весь час відпочинок, шашлики і пісні до ранку. Ну-ну… Байкарі, хай вам грець!
А ось моя правда про приватний будинок, і пенсіонерам вона точно не сподобається.
Моя думка – переїжджати з міської квартири в сільський будинок на пенсії точно не варто! Ні грошей, ні сил не вистачить на облаштування, проживання, ремонти, доробляння та підтримання порядку. На старості підніматися по сходах буде важко…
Я не раджу переїжджати в приватний будинок на пенсії (хоч який би він хороший не був і в якому вдалому місці) із кількох причин:
Немає центральної каналізації. У селі замість неї 3 варіанти: будиночок із дощок на ділянці, дірка в підлозі чи унітаз в холодному коридорі, септик (не важливо, бетонні кільця у вигрібній ямі чи біологічна станція). І за септиком треба весь час дивитися, перевіряти насос, відкачувати вміст ями регулярно або промивати… Чи будуть на це все гроші потім?
Немає водогону. Так-так, вода сама з крана не поллється, треба або криницю копати, або свердловину бурити. Ну, або до бювету ходити, подумаєш, вперед і з піснею… А ще перевіряти і лагодити насос, усіляке ж буває: вийде з ладу взимку, у мінус 20. Хто побіжить робити, дідусь 80-річний з ціпком?
Немає централізованого опалення. І це теж величезна проблема. Піч треба топити, дрова заготовлювати, котел коштує чимало. Причому важливо який – дров’яний, електричний, газовий. Опалення в усьому будинку зробити недешево, із пенсії точно не вийде. А ще котел може в найлютіший мороз вимкнутися, знаємо, бувало всяке. До речі, у сусідів будинок на електриці, узимку за місяць платять по 10 тисяч гривень. У пенсіонерів будуть такі гроші?
Треба розчищати доріжки і виїзд від снігу взимку. Ну, це класика жанру, коли встаєш вранці, береш лопату – і вперед, на снігову руханку. А потім увечері повторюєш. Сил іде чимало на такий зимовий вид спорту в селі.
Регулярна косьба трави влітку. Узимку – кучугури, улітку – зарості. Треба купити тример, щотижня прибирати траву. Інакше – весь город в колючках буде.
Перекопування грядок, посадка, полоття, догляд за городом. Можна купити мотоблок, а можна й вручну город перекопувати – як кому до смаку. Бур’яни полоти потрібно, а городину – поливати. Буває, під вечір від лійок руки не піднімаються – посаджено в нас багато, і це ще син допомагає. А як старенькі будуть длубатися в городі? Лежачи в борозні від утоми?
Немає поруч магазину, лікарні, пошти та інших благ цивілізації. Швидка в село їде довго – про це варто пам’ятати. І продукти самі на столі не з’являються – до супермаркету 15 км від нас, наприклад. Доставки немає. Хочеш до лікаря — їдь у місто, хочеш у перукарню — туди ж. Зате – тиша та спокій навколо, пташки співають.
А ще – то косарку треба нову купувати, то машину землі замовляти, то доріжки мостити, інакше до лазні не дійдеш. І будинок вічно вкладень потребує. Село – це вам не місто.
Тож перебиратися на пенсії у свій будиночок – це ризикована затія, яка багатьом виявляється не під силу і не по кишені.
Джерело: https://ukr.media
Завдання 2.
Тричі подивися відео від Іванки Дячук про переїзд у село.
Завдання 3.
Зроби короткий виклад почутого й побаченого, відповівши на запитання:
1) яка причина переїзду Іванки в село?
2) чому переїзд дівчини можна назвати експериментом?
3) на які цікаві особливості життя в селі звертає увагу Іванка?
4) про які незручності свого перебування на дачі говорить «між рядками» блогерка?
| ________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________ |
Завдання 4.
Порівняй інформацію у відео з прочитаним у тексті 2 і зроби висновки, заповнивши діаграму Венна.
Ділись та обговорюй важливе