Урок 5. Шістдесятництво в літературі. Ліна Костенко: шістдесятниця в об’єктиві сучасного медіапростору

Урок 5. Шістдесятництво в літературі. Ліна Костенко: шістдесятниця в об’єктиві сучасного медіапростору

---

• медіатекст
• інтерв’ю
• допис

---

Перегляньте уривок з інтерв’ю Сергія Жадана з Ліною Костенко (частина 2, фрагмент від 20 хвилини до 25). Висловіть свою думку про почуте, ураховуючи те, що ви дізналися з попереднього уроку. 

https://www.youtube.com/watch?v=CBURhcJm0OA&t=28s

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 1.

Проаналізуйте одну з тез про Ліну Костенко, сформовану на попередньому уроці, та інформацію з медіатекстів. Що, на вашу думку, стало поштовхом до “проявлення” письменниці в медіапросторі? 

Теза. 

Ігнорування медіа: вона майже не з’являється на публіці, не бере участі у світських заходах і не має офіційних сторінок у соцмережах, ведучи самітницький спосіб життя, присвячений творчості.

Медіатексти

ФРАГМЕНТ 1

У межах фестивалю Warszawa wierszy (“Варшава віршів”) відбувся поетичний вечір Ліни Костенко, на якому презентували польські переклади творів авторки. А також прочитали лист Костенко до організаторів та відвідувачів фестивалю про її погляд на стосунки між Україною і Польщею.

Цим листом поетеса відреагувала на слова президента Польщі Анджея Дуди про Україну як “людину, що тоне, і може потопити рятівника”. Повним текстом листа поділилася команда сервісу літературних подкастів LitCom.
Крім того, у листі Костенко зазначила, що зараз закінчує писати історичний твір, у якому присутня Польща ХІХ століття, зокрема польські повстання.

Про знайомство з Польщею

“Польща мені особливо дорога. Ще в моєму дитинстві, в розпал Другої світової, вона явилась мені обличчями розстріляних польських офіцерів у Катині. Тоді до нас долинали лише приглушені чутки про цю трагедію, але я ніби бачила перед собою тих стратенців і безмірно їх жаліла. Це було перше шокове відчуття Польщі — Польщі страждань і втрат”.
Про долі двох держав

“Були часи, коли це психологічне повернення до Польщі було складним. Тоді, коли мені було боляче думати, що Польща вирвалася з пекла імперських, тоталітарних і посттоталітарних режимів у простір свободи, а Україна залишалася в лещатах цих режимів, втрачаючи волю до майбутнього”, — зазначає письменниця. 

Костенко додає, що саме зараз, коли між країнами не літають літаки, а лише їздять потяги, оскільки існує загроза російських балістичних ракет, “мій «поїзд у Варшаву» вільно курсує між нашими столицями. Тепер вже Україна опинилася на першій лінії фронту боротьби за свободу”.
Про поетичний переклад

Костенко згадує, як у 70-ті роки з антології польської поезії в українських перекладах вилучили тексти Віслави Шимборської, Збіґнєва Герберта та інших поетів. Тоді молода письменниця, на знак протесту забрала свої переклади Юліана Тувіма та Марії Павліковської-Ясножевської.

“Зараз переклад — це зустріч голосів. При тоталітаризмі ми зустрічалися мовчанням. Символічно й те, що цілий ряд заборонених тоді в Україні творів європейської літератури ми читали саме в польських перекладах. Тож вікно в Європу прочинялося знов таки через Польщу. Знаки культури – завжди в часі, але й понад часом”, — додає поетеса.
Про політику

Костенко зазначає, що у ці дні ми стали свідками “сюрреалістичних політичних вистав”, представлених як економічний конфлікт щодо імпорту зерна з України. 

“Особливо боляче мене вразили слова президента Польщі про Україну як «потопельника». Насправді в моїх очах стоїть вогонь, в якому росіяни палили і палять українські міста і села, перетворюючи на попіл і українське зерно. Наша країна обвуглена. Не про воду йдеться, а про есхатологічне полум’я. У відсвітах цього страшного полум’я особливо цінується кожен вияв солідарності. Душа людини здатна піднятися над фікціями і відчути справжні пріоритети і справжні пропорції проблем”.

https://suspilne.media/culture/587525-kostenko-opisala-poglad-na-vidnosini-miz-ukrainou-j-polseu-ta-vidreaguvala-na-slova-dudi-pro-potopelnika/

ФРАГМЕНТ 2

ФРАГМЕНТ 3

Завдання 2.

Опрацюй статтю про Ліну Костенко. Випиши ті факти, які доповнюють твої уявлення про життя і творчість письменниці. 

Завдання 3.

Проаналізуй фото. Зроби припущення про те, хто на них зображений і що це за подія. Допиши назву до кожного фото. 

Завдання 4.

Проаналізуй статтю вікіпедії про Ліну Костенко і зроби висновок про те, які акценти зроблено в цьому тексті. Як би ти писав таку статтю про цю саму постать? 

Завдання 5.

Попрацюй з післямовою до одного з видань Ліни Костенко та її публіцистичною статтею. Створи конспект одного з цих джерел, використовуючи графічні знаки та символи. Що об’єднує ці два тексти? Які нові сторони творчості авторки вони розкривають?

Післямова Володимира Панченка

---

Переглянути інтерв’ю Сергія Жадана з Ліною Костенко в трьох частинах:

• частина 1 – https://www.youtube.com/watch?v=dPYcHKg52XY&t=137s
• частина 2 – https://www.youtube.com/watch?v=CBURhcJm0OA&t=28s
• частина 3 – https://www.youtube.com/watch?v=dSDvUddzQA0

«Сьогодні я…»

Маю крила з…	Прагну лишити після себе..	Обираю / не обираю свою долю самостійно

---

1. Інтерв’ю Сергія Жадана з Ліною Костенко:
   • частина 1 – https://www.youtube.com/watch?v=dPYcHKg52XY&t=137s
   • частина 2 – https://www.youtube.com/watch?v=CBURhcJm0OA&t=28s
   • частина 3 – https://www.youtube.com/watch?v=dSDvUddzQA0

Урок 5. Шістдесятництво в літературі. Ліна Костенко: шістдесятниця в об’єктиві сучасного медіапростору

---

• медіатекст
• інтерв’ю
• допис

---

Перегляньте уривок з інтерв’ю Сергія Жадана з Ліною Костенко (частина 2, фрагмент від 20 хвилини до 25). Висловіть свою думку про почуте, ураховуючи те, що ви дізналися з попереднього уроку. 

https://www.youtube.com/watch?v=CBURhcJm0OA&t=28s

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 1.

Проаналізуйте одну з тез про Ліну Костенко, сформовану на попередньому уроці, та інформацію з медіатекстів. Що, на вашу думку, стало поштовхом до “проявлення” письменниці в медіапросторі? 

Теза. 

Ігнорування медіа: вона майже не з’являється на публіці, не бере участі у світських заходах і не має офіційних сторінок у соцмережах, ведучи самітницький спосіб життя, присвячений творчості.

Медіатексти

ФРАГМЕНТ 1

У межах фестивалю Warszawa wierszy (“Варшава віршів”) відбувся поетичний вечір Ліни Костенко, на якому презентували польські переклади творів авторки. А також прочитали лист Костенко до організаторів та відвідувачів фестивалю про її погляд на стосунки між Україною і Польщею.

Цим листом поетеса відреагувала на слова президента Польщі Анджея Дуди про Україну як “людину, що тоне, і може потопити рятівника”. Повним текстом листа поділилася команда сервісу літературних подкастів LitCom.
Крім того, у листі Костенко зазначила, що зараз закінчує писати історичний твір, у якому присутня Польща ХІХ століття, зокрема польські повстання.

Про знайомство з Польщею

“Польща мені особливо дорога. Ще в моєму дитинстві, в розпал Другої світової, вона явилась мені обличчями розстріляних польських офіцерів у Катині. Тоді до нас долинали лише приглушені чутки про цю трагедію, але я ніби бачила перед собою тих стратенців і безмірно їх жаліла. Це було перше шокове відчуття Польщі — Польщі страждань і втрат”.
Про долі двох держав

“Були часи, коли це психологічне повернення до Польщі було складним. Тоді, коли мені було боляче думати, що Польща вирвалася з пекла імперських, тоталітарних і посттоталітарних режимів у простір свободи, а Україна залишалася в лещатах цих режимів, втрачаючи волю до майбутнього”, — зазначає письменниця. 

Костенко додає, що саме зараз, коли між країнами не літають літаки, а лише їздять потяги, оскільки існує загроза російських балістичних ракет, “мій «поїзд у Варшаву» вільно курсує між нашими столицями. Тепер вже Україна опинилася на першій лінії фронту боротьби за свободу”.
Про поетичний переклад

Костенко згадує, як у 70-ті роки з антології польської поезії в українських перекладах вилучили тексти Віслави Шимборської, Збіґнєва Герберта та інших поетів. Тоді молода письменниця, на знак протесту забрала свої переклади Юліана Тувіма та Марії Павліковської-Ясножевської.

“Зараз переклад — це зустріч голосів. При тоталітаризмі ми зустрічалися мовчанням. Символічно й те, що цілий ряд заборонених тоді в Україні творів європейської літератури ми читали саме в польських перекладах. Тож вікно в Європу прочинялося знов таки через Польщу. Знаки культури – завжди в часі, але й понад часом”, — додає поетеса.
Про політику

Костенко зазначає, що у ці дні ми стали свідками “сюрреалістичних політичних вистав”, представлених як економічний конфлікт щодо імпорту зерна з України. 

“Особливо боляче мене вразили слова президента Польщі про Україну як «потопельника». Насправді в моїх очах стоїть вогонь, в якому росіяни палили і палять українські міста і села, перетворюючи на попіл і українське зерно. Наша країна обвуглена. Не про воду йдеться, а про есхатологічне полум’я. У відсвітах цього страшного полум’я особливо цінується кожен вияв солідарності. Душа людини здатна піднятися над фікціями і відчути справжні пріоритети і справжні пропорції проблем”.

https://suspilne.media/culture/587525-kostenko-opisala-poglad-na-vidnosini-miz-ukrainou-j-polseu-ta-vidreaguvala-na-slova-dudi-pro-potopelnika/

ФРАГМЕНТ 2

ФРАГМЕНТ 3

Завдання 2.

Опрацюй статтю про Ліну Костенко. Випиши ті факти, які доповнюють твої уявлення про життя і творчість письменниці. 

Завдання 3.

Проаналізуй фото. Зроби припущення про те, хто на них зображений і що це за подія. Допиши назву до кожного фото. 

Завдання 4.

Проаналізуй статтю вікіпедії про Ліну Костенко і зроби висновок про те, які акценти зроблено в цьому тексті. Як би ти писав таку статтю про цю саму постать? 

Завдання 5.

Попрацюй з післямовою до одного з видань Ліни Костенко та її публіцистичною статтею. Створи конспект одного з цих джерел, використовуючи графічні знаки та символи. Що об’єднує ці два тексти? Які нові сторони творчості авторки вони розкривають?

Післямова Володимира Панченка

---

Переглянути інтерв’ю Сергія Жадана з Ліною Костенко в трьох частинах:

• частина 1 – https://www.youtube.com/watch?v=dPYcHKg52XY&t=137s
• частина 2 – https://www.youtube.com/watch?v=CBURhcJm0OA&t=28s
• частина 3 – https://www.youtube.com/watch?v=dSDvUddzQA0

«Сьогодні я…»

Маю крила з…	Прагну лишити після себе..	Обираю / не обираю свою долю самостійно

---

1. Інтерв’ю Сергія Жадана з Ліною Костенко:
   • частина 1 – https://www.youtube.com/watch?v=dPYcHKg52XY&t=137s
   • частина 2 – https://www.youtube.com/watch?v=CBURhcJm0OA&t=28s
   • частина 3 – https://www.youtube.com/watch?v=dSDvUddzQA0