Освітня галузь / Мовно-літературна / Курси вільного вибору мовно-літературної освітньої галузі / Шістдесятництво в українській літературі / Шістдесятництво в літературі / Урок 14. Шістдесятництво в літературі. Мистецтво бачити невидиме: світ Ніни Бічуї в оповіданні «Душа Левка Савчина»

матеріал 12

Урок 14. Шістдесятництво в літературі. Мистецтво бачити невидиме: світ Ніни Бічуї в оповіданні «Душа Левка Савчина»

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 14. Шістдесятництво в літературі. Мистецтво бачити невидиме: світ Ніни Бічуї в оповіданні «Душа Левка Савчина»

Опорні поняття:

відповідальність
життєвий вибір

Текст, який потрібно опрацювати до цього уроку:

Повний текст твору «Душа Левка Савчина» Ніни Бічуї

На цьому уроці ви попрацюєте з такими результатами навчання:

пояснює вплив прочитаного тексту (зокрема медіатексту) за тематикою обраного профілю або художнього тексту на власний емоційно-чуттєвий досвід, визначає потенційний вплив прочитаного тексту (зокрема медіатексту) за тематикою обраного профілю або художнього тексту на емоційно-чуттєвий досвід різних читацьких аудиторій [12 МОВ 2.3.1-1];
окреслює та підтверджує аргументами свою позицію щодо прочитаного тексту чи кількох текстів (зокрема медіатекстів) за тематикою обраного профілю або художніх текстів (медіатекстів), множинних та/або неструктурованих текстів [12 МОВ 2.4.1-2];
виявляє гнучкість і стійкість в обстоюванні власної позиції з урахуванням різних думок, аргументів щодо певної проблеми за тематикою обраного профілю, зокрема проблеми, порушеної в художньому тексті, медіатексті [12 МОВ 1.6.1-1];
інтегрує інформацію з кількох прочитаних текстів (зокрема медіатекстів) за тематикою обраного профілю або художніх текстів, гіпертекстів у цифровому середовищі для формулювання обґрунтованих висновків та аргументованих рішень для розвʼязання різних життєво важливих проблем [12 МОВ 2.2.4-1].

Гачок

Розглянь ілюстрації, згенеровані ШІ. Про що вони для тебе та яким чином пов’язані з прочитаним оповіданням?

Зверни увагу на предмет, який тримає в руках хлопчик. Що це? Яке символічне значення цієї речі?

Завдання 1.

Прослухай аудіоматеріал про Ніну Бічую — королеву жіночої прози прози (детальна біографія) від «Твоя Книга»

https://www.youtube.com/watch?v=5QAo-FuBCE

Відео

або інформацію про письменницю та поради з підтримки підлітків у кризових ситуаціях від ВШО

https://www.youtube.com/watch?v=gsS8YDRq4Vc (00:01-03:53)

Відео

Також прочитай уривки з інтерв’ю з письменницею (взяте Галиною Гузьо в 2012 р.) та дай відповіді на запитання:

— Пані Ніно, коли до вас прийшло усвідомлення того, що письменництво — справа вашого життя?

— Одразу після того, як почала читати. Незважаючи на те, що в той час йшла війна, мама навчила мене читати, коли мені було п’ять років. Розпочала я з поважних книжок — інших не було. Першою книгою, яку прочитала, була повість Марка Твена «Принц і жебрак».

— Ви досі пишете ручкою на аркуші паперу або користуєтеся друкарською машинкою, а не комп’ютером…

— Так. А крім мене, так працює, наприклад, Роман Іваничук. Він, до речі, каже, що з ним закінчиться епоха письменників, у яких думка — на кінчику пера. Рано чи пізно настане час, коли на Землі більше не буде людей, які у своєму житті бачили дерев’яне перо, каламар, чорнило… Добре це чи погано? Не знаю…

— Тотальна «технологізація», з одного боку, полегшує наше життя, а з іншого…

— Техніка не має душі… Її нібито й люди придумали, а тепер вона керує людьми… Наприклад, мій онук не хоче читати моїх книжок, та й не тільки моїх. «Я, бабцю, уже прочитав одну твою книжку», — каже — і йде до комп’ютера… Я йому: «Ти — комп’ютерозалежний». А він: «А ти, бабцю, — книжкозалежна». Що краще?..

— Сучасні українські письменники не можуть жити з письменницької праці…

— Я отримую більший гонорар за переклади і редакторську роботу, ніж отримала б за написану книгу… Хіба це нормально? А ситуація з мізерними тиражами — по кілька тисяч примірників?..

— Наскільки важко письменникам усвідомлювати, що їх читає так мало людей?

— Дуже важко. Особливо письменникам старшого покоління, які застали часи, коли книги видавалися мільйонними тиражами, а біля книгарень стояли черги.

— Ви самі зараз не пишете…

— Не пишу. Уже понад двадцять років… А те, що виходило у «Видавництві Старого Лева» чи у «Піраміді», — давніші твори. Коли Василь Габор видавав мою прозу в одній зі своїх серій, попросив, щоб я не вказувала років написання. Мені було приємно, що сучасний читач сприйняв ці твори як нові.

— Ви — перший критик і редактор нових творів Романа Іваничука. Ви — суворий критик?

— Ще й який! (Усміхається. — авт.).

— Не уявляю, як можна розкритикувати самого Романа Іваничука!

— А я його не «розкритиковую». Просто кажу: «Ось тут — не так. І тут — не так». З чимось він погоджується, з чимось — ні. Інколи сперечаємося. Суперечки, буває, виникають ще на етапі обговорення сюжету. Роман Іваничук — з тих письменників, кому перед написанням важливо розповісти про задумане. Я ж, якщо розповім, — уже не напишу: мені стане нецікаво. А Романові треба проговорити текст. Так діяв, наприклад, і Григір Тютюнник. Він мусив багато разів переповісти те, що збирається написати. Випробовував текст на багатьох своїх друзях. Зважував їхню реакцію. І тільки після цього записував твір.

— Зовсім недавно, два роки тому, ви з Романом Іваничуком взяли шлюб у церкві…

— Так. Але це — не для оповіді. Це — тільки моє…

— А Роман Іваничук охоче говорить про вас, ваші стосунки…

— Це — його справа. І, до речі, між нами це викликає більші суперечки, ніж література. Людина повинна мати право на таємницю. Якщо все витягне назовні, що ж їй самій залишиться? Леся Українка казала: віддаю людям літературу, а все інше залишається мені.

https://www.instagram.com/reel/DQzBXuSk0eU/ – відео з письменницею, яка розповідає про себе серед шістдесятників та як вона загалом ставиться до поняття «шістдесятництво»

Які події в житті Ніни Бічуї могли вплинути на її стиль письма?
Яке місто сформувало пані Ніну як письменницю?
Чому Бічуя обрала шлях літератури, а не театру чи журналістики?
Які думки письменниці тебе здивували або надихнули?

Завдання 2. Аналіз оповідання «Душа Левка Савчина»

Прочитай перший абзац твору. Прокоментуй манеру письма автора, чи важко сприймати написане?

Раніше вони завжди були втрьох. Юрко — раз, Вітя — два, Левко — три. Або, якщо хочете, навпаки: Левко — раз, Юрко — два, Вітя — три… Все було просто і зрозуміло: найкраща команда — “Карпати”, хоча їй не завжди щастить; найцікавіша книга — про Руаля Амундсена; найвеселіший фільм — “Веселі хлоп’ята”, найпотрібніша наука — астрономія, найулюбленіший учитель — Антон Дмитрович…

пригадай, хто такий Руаль Амундсен?
Зазнач, який твій улюблений фільм, вкажи найцікавішу науку та поділися з однокласниками думками про найкращого для тебе вчителя

Заповни порівняльну таблицю, вказавши факти про трьох друзів. Відразу подумай, чи можна вважати цю трійцю справжніми друзями?

	Юрко	Левко	Вітя
Риси характеру
Відповідальність
Хобі
Ставлення до інших
Мрії
Місце в соціумі
Ставлення до Левка

Спробуй здійснити психоаналітичний аналіз Левка (за Фройдом), щоб глибше зрозуміти внутрішні конфлікти героя.

Зиґмунд Фройд — австрійський психолог, психоаналітик, психіатр. Фройд найбільш відомий як засновник психоаналізу, який вплинув на психологію, медицину, соціологію, антропологію, літературу та мистецтво XX століття. Погляди Фрейда на природу людини були новаторськими для його часу, і протягом усього життя психолога його роботи не припиняли викликати резонанс та критику в науковому співтоваристві. Фройд — це мислитель, який запропонував новий спосіб розуміння людської психіки. Його головна ідея полягає в тому, що поведінка людини визначається не лише свідомими рішеннями, а й прихованими несвідомими бажаннями та страхами.

Ід, Его і Суперего — це три компоненти структури особистості психоаналітичної теорії Зигмунда Фрейда, що описують конфлікт між бажаннями, реальністю і мораллю.

Рівень психіки	Сутність	Як проявляється у героя	Приклад у «Душі Левка Савчина»
Ід (несвідоме, бажання)	Інстинкти, потяги, емоційні імпульси	Прагнення свободи, любові, самоствердження	Левко мріє про інший, вільний світ; його внутрішні бажання часто суперечать реальності
Его (свідоме «Я»)	Реалістичний посередник між бажаннями й нормами	Приймає рішення, шукає компроміс	Левко намагається діяти так, щоб не втратити себе, але й не порушити зовнішні правила
Суперего (мораль, цензор)	Внутрішній голос совісті, соціальні норми	Викликає сумніви, почуття провини, страх осуду	Герой відчуває тиск суспільних очікувань, боїться зради ідеалів, сумнівається у власних діях

Заповни мапу думок «Соціокультурний аналіз твору», зазначивши історичний контекст, проблеми, показані письменницею, культурні та національні цінності.

Зроби висновки, а також можеш додати власні міркування на цю тему.

Прокоментуй подані уривки, дай відповіді на поставлені запитання:

А потім усе заплуталось, переплуталось, перемішалося. Правда, заплуталось тільки для Левка, а для Юрка і Віті все надалі залишалось простим і зрозумілим.

Чому все заплуталося саме для Левка?
Яким ти уявляєш головного героя?

— Я записуюсь у гурток фотографів. Мені купили апарат, класний апаратик. Фото робить знаєте як? Левку, ти також записуйся, добре?

— Які можуть бути фотогуртки, коли Антон Дмитрович уже записує всіх, хто хоче грати в шахи. Антон Дмитрович знаєте як грає в шахи! Я вже тебе записав, Левку, ти ж будеш ходити, правда?

Левко киває головою і Віті, який вирішив зайнятись фотосправою, і Юркові, який на власний розсуд записав його, Левка, в гурток шахістів. Справді, хіба ж фотосправа — це не цікаво? Або ж хіба погано навчитись грати в шахи так, як Антон Дмитрович? І не так легко вибрати поміж тим і другим, тим більше, коли твої друзі умовляють тебе і переконують: шахи, фото, шахи, фото…

Які варіанти позашкільної діяльності пропонують друзі Левка? Чи враховують вони бажання власне Левка?
Як Левко реагує на дві кардинально різні пропозиції?
Наскільки друзі впливають на формування рішень Левка?
Чи має Левко власну життєву позицію?
Який головний конфлікт твору ілюструє цей уривок?

Справу з фотоапаратом і шахами Левко врешті-решт уладнав: він записався в обидва гуртки. Він ледве встигав з одного заняття на друге, і хоч ні там, ні там його не хвалили — Левко не страждав. Але було щось інше, чого Левко не міг зрозуміти, бо так усе заплуталось, так усе переплуталось… Страшенно усе переплуталось.

Чи можна вважати, що Левко знайшов правильних вихід із ситуації?
Чи пригадуєш ти подібні ситуації з власного життєвого досвіду? Які емоції ти відчував/відчувала тоді?

І раптом клас аж вибухнув од сміху:

— Гляньте, він хоче й туди, й сюди!

— Ну й Левко, ну хитрюга!

— То ти за що, ми так і не зрозуміли, поясни!

— А я… що… я нічого… я тільки… можна спершу металолом зібрати, а потім — в обсерваторію, хіба ж ні?..

Повий вибух сміху примусив Левка замовкнути. А що він міг, як він міг інакше, коли староста — це Вітя, а за обсерваторію — Юрко? Добре їм сміятись, їм усе зрозуміло, вони знають, чого хочуть, а тут спробуй розберись! І металолом треба, і в обсерваторію хочеться, і Вітя друг, і Юрко друг. Добре їм усім сміятись!

Чому Левко проголосував і за збирання металолому, і за похід в обсерваторію

Збирання металолому в радянській школі — це була масова виховна кампанія, яку проводили регулярно. Мета: діти збирали серед населення старі металеві речі, що потім віддати на переробку.

Обсерваторія — це наукова установа або спеціально обладнана споруда призначена для систематичного спостереження та дослідження космічних чи інших природних явищ. Зазвичай оснащена телескопами або іншими приладами, що часто розташовані на височині.

Левкову душу ніби хто на шматочки в ту мить подер. Ніби це не душа, а клаптик паперу. Взяв і подер Левкову душу друг Юрко, нічого не розумів друг Юрко, а пояснити, в чому річ, Левко не зумів би. Він навіть самому собі не міг нічого пояснити. Він сам не знав, чому так вийшло, що о третій годині він опинився біля школи, а не біля пам’ятника Франку, звідки хлопці мали вирушати до обсерваторії. Одне тільки знав Левко: ні до кого він не збирався підлизуватись, просто він не міг собі уявити, як Вітя один-однісінький вирушить збирати отой клятущий металолом. (…)

— Чому ти…— сказав Левко.

— Чому ти…— сказав Вітя.

Чому Левко відчуває, ніби його душу «подерли на шматочки»?
Яке значення має порівняння душі з клаптиком паперу?
Чому автор повторює фразу «Чому ти…» двічі — від Левка і від Віті?
Як художні образи допомагають передати внутрішній стан героя?
Яку роль у цьому конфлікті відіграє друг Юрко?
Чому Левко не може пояснити навіть самому собі свої дії?
Як ви розумієте вчинок Левка — чому він пішов допомагати Віті, а не до обсерваторії?
Чи можна виправдати Левка за його вибір?
Як би ви вчинили на місці Левка?
Чи завжди дружба вимагає жертвування власними планами

Юрко:

— Ну, тепер ти сам бачиш, який він! Голосує за одне, а робить інше. Хіба людина може так робити? Треба вже до кінця — або так, або так! У мене б такого ніколи не трапилось! Правда ж, Левку? І знаєш, що я тобі скажу? Плюнь ти на нього, чого ти з ним водишся, я його розкусив, я його тепер знаєш як розкусив! Вискочка нещасний, у старости йому захотілось! Хіба ж такому бути старостою? Самих п’ятірок тут мало, треба, щоб характер був, щоб хлопці за тобою йшли, правда, Левку?

“Правда”,— думав Левко.

Вітя:

— Ну, скажи, навіщо він знову усіх проти мене підбурює? Ну, нехай, металолом так пройшов, так йому минувся, я тоді нікому нічого не сказав, а тепер він знову — я кажу, що треба йти в підшефний дитсадок, а він навіть дівчат підмовив бокс дивитись! Ну, що він усіх підбурює, хіба ж так можна, скажи, Левку? А тут іще ти теж з ним…

“Не можна так, справді”,— думав Левко.

Порівняй подані уривки від імені Юрка та Віті. Що в цих словах вражає найбільше?
Чи можна вважати, що Юра та Вітя дружать між собою?
Чому Левко вважає, шо обоє хлопців мають рацію?

Давай Антону Дмитровичу скажемо! Він же мене не послухає, якщо я скажу — перестань курити, а Антона Дмитровича послухає. Левку, ми ж не для себе, ми ж для Юрка, правда? Якщо тільки я один скажу — мені не повірять, хлопці усі за нього, а якщо ти…

Чи справді Віктор переживає за долю та здоров’я Юрка?
Чим викликане бажання Віктора повідомити вчителеві факт, що Юрко курить? Навіщо для цього йому потрібен Левко?

Левкова душа для нього самого ще таємниця. Але щось у ній живе, щось у пій таке з’являється, від чого раптом Левко хоче вилізти з власної шкіри. От би поміняти власну шкіру. Добре пітону — він щороку міняє шкіру. А ти живи і живи все життя в одній шкірі. “Людина міняє шкіру”. А, це книжка така є. Угу, мама читала. Левко не читав. Але то, мабуть, фантастика. Людина повинна весь час жити у власній шкірі. І всі рубці на ній залишаються.

Чи були в тебе ситуації, коли хотілося «вилізти з власної шкіри»? За яких умов це відбувалося?

— Левко Савчин теж знає, що він курить. Левко може засвідчити.

— Ти можеш засвідчити? — питає Антон Дмитрович.

Важким язиком Левко облизує пересохлі губи і раптом каже: — Ні! Нічого я не можу засвідчити! Я нічого не знаю!

Десь ніби здалеку він чує насмішкуватий голос Віті:

— Так я і знав. Він його злякався. Його всі бояться.

— Нікого я не боюсь! Зовсім я не тому! — кричить Левко Савчин.

Ніби Левкову душу на шматочки порвали. Ніби це не душа, а клаптик паперу. Взяв і порвав Левкову душу друг Вітя, нічого не зрозумів друг Вітя.

А потім другові Віті Антон Дмитрович звелів вийти. І вони залишились удвох — Антон Дмитрович і Левко.

Чому Левко не зміг засвідчити повідомлення Віті? Що йому завадило?
Чи злякався Левко? Поясни власну позицію.
«Взяв і порвав Левкову душу друг Вітя, нічого не зрозумів друг Вітя» – чому авторка двічі робить акцент на «друг Вітя»?

— Знаєш, це тільки в бджоли очі так влаштовані, що вона бачить лише свіжі, розквітлі квіти. Бджола не бачить зів’ялих і сухих, а з людиною не так, в людини усе складніше… Як би тобі це пояснити, Левку…

— Ми… ми ж дружили, правда, Антоне Дмитровичу, дружили, а вони…

— Бджоли летять лише на свіжу, яскраву квітку, Левку,— і з того добро і їм, і людям… А в людей не так, людина не може обминати нічого, людина повинна, мусить бачити усе, мусить, розумієш?

— Але ж ми дружили, і чому тепер так?

Виклади Левку власну версію, «чому тепер так»

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Запиши пропущені елементи сюжету

Елемент сюжету	Зміст
Експозиція	Знайомство з трьома друзями — Юрком, Вітею та Левком. Вони завжди разом, мають спільні інтереси, але вже відчувається, що Левко трохи відрізняється від інших.
Зав’язка
Розвиток дії
Кульмінація	Найгостріший момент внутрішнього конфлікту Левка —
Розв’язка

Завдання 3.

Рольова гра за оповіданням «Душа Левка Савчина»

Спробуймо дослідити внутрішній світ героя, його вибір і взаємодію з іншими людьми.

Ролі:

Левко Савчин — головний герой, який переживає внутрішні сумніви.
Друг/подруга Левка — намагається підтримати його, ставить запитання про його почуття.
Психолог — допомагає Левкові зрозуміти себе, пропонує варіанти виходу з ситуації.
Спостерігачі (учні) — аналізують поведінку персонажів, роблять висновки після гри.

Хід гри:

Ситуація: Левко розповідає про свої переживання (страхи, сумніви, цінності).
Друг/подруга ставить уточнювальні запитання:
- «Чому ти так відчуваєш?»
- «Що для тебе найважливіше зараз?»
Психолог пропонує Левкові уявити два варіанти майбутнього:
- Якщо він піддається своїм страхам.
- Якщо він знаходить у собі силу йде вперед.
Обговорення: спостерігачі діляться, який варіант здається більш життєздатним і чому.

Рефлексія

Після закінчення рольової гри кожен учасник пише коротку рефлексію «Що я зрозумів про душу Левка Савчина?»

З чим ще можна попрацювати

Порівняйте внутрішній світ Левка Савчина з іншим літературним героєм, який теж переживає внутрішні сумніви (наприклад, Іван із «Тіней забутих предків» або герой новели Стефаника)
Складіть таблицю «Страхи — надії» для Левка Савчина. Додайте аналогічну таблицю для себе чи сучасної молодої людини.
Напишіть лист від «душі Левка Савчина» до сучасного читача.

Домашнє завдання

прочитати твори Василя Симоненка зі збірки «Вино з троянд», зокрема

«Весілля Опанаса Крокви»

«Дума про діда»

Джерела

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 14. Шістдесятництво в літературі. Мистецтво бачити невидиме: світ Ніни Бічуї в оповіданні «Душа Левка Савчина»

Опорні поняття:

відповідальність
життєвий вибір

Текст, який потрібно опрацювати до цього уроку:

Повний текст твору «Душа Левка Савчина» Ніни Бічуї

На цьому уроці ви попрацюєте з такими результатами навчання:

пояснює вплив прочитаного тексту (зокрема медіатексту) за тематикою обраного профілю або художнього тексту на власний емоційно-чуттєвий досвід, визначає потенційний вплив прочитаного тексту (зокрема медіатексту) за тематикою обраного профілю або художнього тексту на емоційно-чуттєвий досвід різних читацьких аудиторій [12 МОВ 2.3.1-1];
окреслює та підтверджує аргументами свою позицію щодо прочитаного тексту чи кількох текстів (зокрема медіатекстів) за тематикою обраного профілю або художніх текстів (медіатекстів), множинних та/або неструктурованих текстів [12 МОВ 2.4.1-2];
виявляє гнучкість і стійкість в обстоюванні власної позиції з урахуванням різних думок, аргументів щодо певної проблеми за тематикою обраного профілю, зокрема проблеми, порушеної в художньому тексті, медіатексті [12 МОВ 1.6.1-1];
інтегрує інформацію з кількох прочитаних текстів (зокрема медіатекстів) за тематикою обраного профілю або художніх текстів, гіпертекстів у цифровому середовищі для формулювання обґрунтованих висновків та аргументованих рішень для розвʼязання різних життєво важливих проблем [12 МОВ 2.2.4-1].

Гачок

Розглянь ілюстрації, згенеровані ШІ. Про що вони для тебе та яким чином пов’язані з прочитаним оповіданням?

Зверни увагу на предмет, який тримає в руках хлопчик. Що це? Яке символічне значення цієї речі?

Завдання 1.

https://www.youtube.com/watch?v=5QAo-FuBCE

Відео

або інформацію про письменницю та поради з підтримки підлітків у кризових ситуаціях від ВШО

https://www.youtube.com/watch?v=gsS8YDRq4Vc (00:01-03:53)

Відео

— Пані Ніно, коли до вас прийшло усвідомлення того, що письменництво — справа вашого життя?

— Ви досі пишете ручкою на аркуші паперу або користуєтеся друкарською машинкою, а не комп’ютером…

— Тотальна «технологізація», з одного боку, полегшує наше життя, а з іншого…

— Сучасні українські письменники не можуть жити з письменницької праці…

— Наскільки важко письменникам усвідомлювати, що їх читає так мало людей?

— Ви самі зараз не пишете…

— Ви — перший критик і редактор нових творів Романа Іваничука. Ви — суворий критик?

— Ще й який! (Усміхається. — авт.).

— Не уявляю, як можна розкритикувати самого Романа Іваничука!

— Зовсім недавно, два роки тому, ви з Романом Іваничуком взяли шлюб у церкві…

— Так. Але це — не для оповіді. Це — тільки моє…

— А Роман Іваничук охоче говорить про вас, ваші стосунки…

Які події в житті Ніни Бічуї могли вплинути на її стиль письма?
Яке місто сформувало пані Ніну як письменницю?
Чому Бічуя обрала шлях літератури, а не театру чи журналістики?
Які думки письменниці тебе здивували або надихнули?

Завдання 2. Аналіз оповідання «Душа Левка Савчина»

Прочитай перший абзац твору. Прокоментуй манеру письма автора, чи важко сприймати написане?

пригадай, хто такий Руаль Амундсен?
Зазнач, який твій улюблений фільм, вкажи найцікавішу науку та поділися з однокласниками думками про найкращого для тебе вчителя

Заповни порівняльну таблицю, вказавши факти про трьох друзів. Відразу подумай, чи можна вважати цю трійцю справжніми друзями?

	Юрко	Левко	Вітя
Риси характеру
Відповідальність
Хобі
Ставлення до інших
Мрії
Місце в соціумі
Ставлення до Левка

Спробуй здійснити психоаналітичний аналіз Левка (за Фройдом), щоб глибше зрозуміти внутрішні конфлікти героя.

Рівень психіки	Сутність	Як проявляється у героя	Приклад у «Душі Левка Савчина»
Ід (несвідоме, бажання)	Інстинкти, потяги, емоційні імпульси
Его (свідоме «Я»)	Реалістичний посередник між бажаннями й нормами
Суперего (мораль, цензор)	Внутрішній голос совісті, соціальні норми

Заповни мапу думок «Соціокультурний аналіз твору», зазначивши історичний контекст, проблеми, показані письменницею, культурні та національні цінності.

Зроби висновки, а також можеш додати власні міркування на цю тему.

Прокоментуй подані уривки, дай відповіді на поставлені запитання:

Чому все заплуталося саме для Левка?
Яким ти уявляєш головного героя?

Які варіанти позашкільної діяльності пропонують друзі Левка? Чи враховують вони бажання власне Левка?
Як Левко реагує на дві кардинально різні пропозиції?
Наскільки друзі впливають на формування рішень Левка?
Чи має Левко власну життєву позицію?
Який головний конфлікт твору ілюструє цей уривок?

Чи можна вважати, що Левко знайшов правильних вихід із ситуації?
Чи пригадуєш ти подібні ситуації з власного життєвого досвіду? Які емоції ти відчував/відчувала тоді?

І раптом клас аж вибухнув од сміху:

— Гляньте, він хоче й туди, й сюди!

— Ну й Левко, ну хитрюга!

— То ти за що, ми так і не зрозуміли, поясни!

— А я… що… я нічого… я тільки… можна спершу металолом зібрати, а потім — в обсерваторію, хіба ж ні?..

Чому Левко проголосував і за збирання металолому, і за похід в обсерваторію

— Чому ти…— сказав Левко.

— Чому ти…— сказав Вітя.

Чому Левко відчуває, ніби його душу «подерли на шматочки»?
Яке значення має порівняння душі з клаптиком паперу?
Чому автор повторює фразу «Чому ти…» двічі — від Левка і від Віті?
Як художні образи допомагають передати внутрішній стан героя?
Яку роль у цьому конфлікті відіграє друг Юрко?
Чому Левко не може пояснити навіть самому собі свої дії?
Як ви розумієте вчинок Левка — чому він пішов допомагати Віті, а не до обсерваторії?
Чи можна виправдати Левка за його вибір?
Як би ви вчинили на місці Левка?
Чи завжди дружба вимагає жертвування власними планами

Юрко:

“Правда”,— думав Левко.

Вітя:

“Не можна так, справді”,— думав Левко.

Порівняй подані уривки від імені Юрка та Віті. Що в цих словах вражає найбільше?
Чи можна вважати, що Юра та Вітя дружать між собою?
Чому Левко вважає, шо обоє хлопців мають рацію?

Чи справді Віктор переживає за долю та здоров’я Юрка?
Чим викликане бажання Віктора повідомити вчителеві факт, що Юрко курить? Навіщо для цього йому потрібен Левко?

Чи були в тебе ситуації, коли хотілося «вилізти з власної шкіри»? За яких умов це відбувалося?

— Левко Савчин теж знає, що він курить. Левко може засвідчити.

— Ти можеш засвідчити? — питає Антон Дмитрович.

Важким язиком Левко облизує пересохлі губи і раптом каже: — Ні! Нічого я не можу засвідчити! Я нічого не знаю!

Десь ніби здалеку він чує насмішкуватий голос Віті:

— Так я і знав. Він його злякався. Його всі бояться.

— Нікого я не боюсь! Зовсім я не тому! — кричить Левко Савчин.

А потім другові Віті Антон Дмитрович звелів вийти. І вони залишились удвох — Антон Дмитрович і Левко.

Чому Левко не зміг засвідчити повідомлення Віті? Що йому завадило?
Чи злякався Левко? Поясни власну позицію.
«Взяв і порвав Левкову душу друг Вітя, нічого не зрозумів друг Вітя» – чому авторка двічі робить акцент на «друг Вітя»?

— Ми… ми ж дружили, правда, Антоне Дмитровичу, дружили, а вони…

— Але ж ми дружили, і чому тепер так?

Виклади Левку власну версію, «чому тепер так»

Запиши пропущені елементи сюжету

Елемент сюжету	Зміст
Експозиція	Знайомство з трьома друзями — Юрком, Вітею та Левком. Вони завжди разом, мають спільні інтереси, але вже відчувається, що Левко трохи відрізняється від інших.
Зав’язка
Розвиток дії
Кульмінація	Найгостріший момент внутрішнього конфлікту Левка —
Розв’язка

Завдання 3.

Рольова гра за оповіданням «Душа Левка Савчина»

Спробуймо дослідити внутрішній світ героя, його вибір і взаємодію з іншими людьми.

Ролі:

Левко Савчин — головний герой, який переживає внутрішні сумніви.
Друг/подруга Левка — намагається підтримати його, ставить запитання про його почуття.
Психолог — допомагає Левкові зрозуміти себе, пропонує варіанти виходу з ситуації.
Спостерігачі (учні) — аналізують поведінку персонажів, роблять висновки після гри.

Хід гри:

Ситуація: Левко розповідає про свої переживання (страхи, сумніви, цінності).
Друг/подруга ставить уточнювальні запитання:
- «Чому ти так відчуваєш?»
- «Що для тебе найважливіше зараз?»
Психолог пропонує Левкові уявити два варіанти майбутнього:
- Якщо він піддається своїм страхам.
- Якщо він знаходить у собі силу йде вперед.
Обговорення: спостерігачі діляться, який варіант здається більш життєздатним і чому.

Рефлексія

Після закінчення рольової гри кожен учасник пише коротку рефлексію «Що я зрозумів про душу Левка Савчина?»

З чим ще можна попрацювати

Порівняйте внутрішній світ Левка Савчина з іншим літературним героєм, який теж переживає внутрішні сумніви (наприклад, Іван із «Тіней забутих предків» або герой новели Стефаника)
Складіть таблицю «Страхи — надії» для Левка Савчина. Додайте аналогічну таблицю для себе чи сучасної молодої людини.
Напишіть лист від «душі Левка Савчина» до сучасного читача.

Домашнє завдання

прочитати твори Василя Симоненка зі збірки «Вино з троянд», зокрема

«Весілля Опанаса Крокви»

«Дума про діда»

Джерела

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе