матеріал 8

Урок 10. Шістдесятництво в літературі. Григір Тютюнник: людська душа під пером майстра («Перед грозою»)

Матеріал

Урок 10. Шістдесятництво в літературі. Григір Тютюнник: людська душа під пером майстра («Перед грозою»)


Опорні поняття:
  • новела
Текст, який потрібно опрацювати до цього уроку:
  • Повний текст твору «Перед грозою» Григора Тютюнника
На цьому уроці ви попрацюєте з такими результатами навчання:
  • пояснює вплив прочитаного тексту (зокрема художнього тексту, медіатексту) на власний емоційно-чуттєвий досвід, коментує його естетичну та мистецьку цінність у культурно-історичному контексті [12 МОВ 2.3.1];
  • виявляє особливості змісту та форми почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту, множинного тексту), важливі для підтримання ефективної комунікації [12 МОВ 1.4.1-1 П];
  • виявляє та коментує підтекст, авторську позицію, виражені в тексті (зокрема художньому тексті, медіатексті), зважаючи на національний і загальнолюдський контекст [12 МОВ 2.2.2-1 П];
  • використовує, зокрема адаптує, подану в тексті або кількох текстах інформацію в умовах іншого контексту [12 МОВ 2.2.4-1 П].

Гачок

Розглянь картину Миколи Пимоненка «Перед грозою» (1906 р.) Який настрій переважає на полотні? Символом чого може бути гроза? Що ти відчуваєш?

Чи збігається «настрій» картини із «настроєм» твору, який ти прочитав/прочитала вдома?

 Дещо про письменника

Ростислав Семків вважає Григора Тютюнника абсолютним майстром короткої прози, проте зауважує, що вона в нього, як і в Стефаника, тотально депресивна. З цим важко не погодитися, адже Григір Михайлович — один із найбільш травматичних наших письменників в останній третині ХХ століття.


Завдання 1.

Знайди яскраві описи головних персонажів та заповни таблицю. Поясни, з якою метою автор так детально змальовує героїв.

Мама МотряВасилькосестричка Поля








  1. Чому опис персонажа часто містить емоційний підтекст — що він відкриває про  внутрішній стан героя?
  2. Які риси персонажа ми можемо зрозуміти не з опису, а через його взаємодію з іншими людьми?
Завдання 2. «Кольорова інтерпретація тексту»

Прочитай цитати, поруч замалюй квадрат тим кольором, який відповідає твоїй емоції під час читання. Підбий підсумки.  Які кольори переважають?

Чи збігаються твої кольори з тими, які були в «гачку»?

«Тієї весни Мотря щодня виглядала Василька коло воріт»




«Він приходив завжди смерком, по-старечому зморений,
забрьоханий по плечі, і, ляпаючи долонею об мокру торбину, ще
здалеку раденько гукав:
«Є, мамо, рибка. І пліточки, і дерунчики є…»
«Тієї весни Мотря щодня виглядала Василька коло воріт»




«Наступала ніч, а Василько так і не прийшов»




«Та раптом дно зникло. Василько пірнув по шию і, відчувши під собою
холодну глибочінь, усім тілом шарпнувся до берега»





«Та раптом дно зникло. Василько пірнув по шию і, відчувши під собою
холодну глибочінь, усім тілом шарпнувся до берега»





«Мамо!» —крикнув Василько, але замість власного голосу почув
лише глухе булькотіння.





Завдання 3.

Уяви, що твій однокласник/однокласниця не прочитав/не прочитала текст. Що ти розкажеш? Як спробуєш зацікавити? Яким моментом поділишся, а який — навпаки — не розповідатимеш, щоб не розкривати розв’язку?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Завдання 4.

Аналіз тексту

  1. Чому Мотря щодня виглядає Василька? Які почуття керують її поведінкою?
  2. Як автор передає страх Полі? Чому дівчинка спершу перелякана, а потім сміється?
  3. Яке значення має деталь «давно порожні груди» у змалюванні образу Мотрі?
  4. Як у цьому епізоді проявляється тема очікування й надії?
  5. Які художні засоби допомагають показати емоційний стан героїні.
  1. Як автор описує прихід Василька додому? Які деталі підкреслюють його втому й водночас радість?
  2. Чому Мотря так тепло реагує на слова сина про рибку? Що це говорить про їхні стосунки?
  3. Яке значення має обіцянка юшки «на снідання» для атмосфери родини?
  4. Як у сцені з вудками проявляється характер Василька?
  5. Що цей епізод розкриває про побут і цінності сім’ї?
  1. Як змінюється настрій у тексті від опису заходу сонця до моменту, коли Василько так і не приходить?
  2. Яку роль відіграє пейзаж у створенні атмосфери тривоги й очікування?
  3. Які художні засоби допомагають передати відчуття занепокоєння та невизначеності?
  1. Як автор створює атмосферу ранку через опис сонця, тіней і пташиного цвірінькання?
  2. Яке значення має батькова гімнастьорка для Василька? Чому він її одягає саме цього дня?
  3. Що розкриває деталь із «стрьопами» у штанцях про життя родини та побутові труднощі?
  4. Як у цьому епізоді проявляється поєднання дитячої безпосередності й пам’яті про війну?
  1. Як автор передає дитячу безпосередність Полі у сцені з борщем?
  2. Чому Василько спершу сварить сестру, а потім намагається її розважити? Що це говорить про його характер?
  3. Яке символічне значення має риб’яча голова та очі, які «дивляться»?
  4. Як змінюється емоційний стан Полі протягом епізоду?
  5. Що розкриває ця сцена про взаємини між братом і сестрою?
  6. Як деталь із «солодким оком, як березовий сік» допомагає зрозуміти світосприйняття Василька?
  1. Як автор передає відчуття спеки й втоми через опис природи та стан Василька?
  2. Чому хлопчик відмовляється від риболовлі й починає збирати петриків? Що це говорить про його характер і дитячу допитливість?
  3. Що символізує зміна погоди — від спеки до появи вітру в полудень?
  1. Чому Василько так хвилюється через порожню торбинку? Що це говорить про його відповідальність перед родиною?
  2. Як автор показує внутрішній світ хлопчика через його думки про матір і сестру?
  3. Яке значення має образ щуки, що бовтнула поблизу? Чому саме вона стає поштовхом до дії?
  4. Що символізує момент, коли петрики починають плавати в його пазусі?
  1. Як автор передає зміну настрою через опис запахів і відчуття води?
  2. Яке значення має образ «грузької» мілини та «глибочіні» у розвитку сюжету?
  3. Як у цьому епізоді проявляється протистояння людини й стихії?
  4. Які художні засоби допомагають відчути небезпеку та напруження моменту?
  5. Що цей епізод говорить про вразливість дитячого життя в умовах природи?
  1. Чому хлопчик кличе матір саме в цю мить? Яке значення має цей крик у контексті твору?
  2. Яку роль відіграє образ «сурми» у створенні атмосфери? Чому він звучить «далеко»?
  3. Як фінальний образ петриків, що зринули й прибилися до берега, зіставляється з долею Василька?
  4. Які емоції викликає ця сцена у читача і як вона підсилює трагічний підтекст твору?
Завдання 5. 

Колективне завдання «Доля Василька — відповідальність і вибір» для обговорення після аналізу «Перед грозою»

  1. Поділіть учнів на невеликі групи.
  2. Кожна група отримує питання для дискусії:
    • Чи можна було уникнути трагедії? Які рішення Василька або дорослих могли змінити ситуацію?
    • Як у творі показано дитячу відповідальність за родину? Чи справедливо, що вона лягла на плечі хлопчика?

Після обговорення кожна група формулює одне узагальнене твердження щодо кожного питання.

Усі твердження збираються на дошці й порівнюються: які збігаються, які суперечать, які доповнюють одне одного.


Рефлексія

Рефлексія «Голос правди»

Уявіть, що ви річка, сонце, вітер або рибка. Кожен обирає один образ і пише короткий монолог від його імені:

  • Як він «бачив» Василька?
  • Що відчував у момент трагедії?
  • Чи міг би він щось змінити?

Потім учні читають свої монологи в колі. Це створює ефект багатоголосся, де природа стає учасником подій, а не лише тлом.

Домашнє завдання

Опрацювати повний текст оповідання Євгена Гуцала «Глиняний півень»


Джерела
  1. Теорія: Семків Р. Пригоди українського літератури (від романтизму до постмодернізму) / Ростислав Семків. – К.: Темпора. – С.593-599.
  2. Текст:
    https://ukrclassic.com.ua/grigir-tyutyunnik-pered-grozoyu#google_vignette
    https://osvita.ua/school/literature/t/76018/

Урок 10. Шістдесятництво в літературі. Григір Тютюнник: людська душа під пером майстра («Перед грозою»)


Опорні поняття:
  • новела
Текст, який потрібно опрацювати до цього уроку:
  • Повний текст твору «Перед грозою» Григора Тютюнника

Гачок

Розглянь картину Миколи Пимоненка «Перед грозою» (1906 р.) Який настрій переважає на полотні? Символом чого може бути гроза? Що ти відчуваєш?

Чи збігається «настрій» картини із «настроєм» твору, який ти прочитав/прочитала вдома?

 Дещо про письменника

Ростислав Семків вважає Григора Тютюнника абсолютним майстром короткої прози, проте зауважує, що вона в нього, як і в Стефаника, тотально депресивна. З цим важко не погодитися, адже Григір Михайлович — один із найбільш травматичних наших письменників в останній третині ХХ століття.


Завдання 1.

Знайди яскраві описи головних персонажів та заповни таблицю. Поясни, з якою метою автор так детально змальовує героїв.

Мама МотряВасилькосестричка Поля








  1. Чому опис персонажа часто містить емоційний підтекст — що він відкриває про  внутрішній стан героя?
  2. Які риси персонажа ми можемо зрозуміти не з опису, а через його взаємодію з іншими людьми?
Завдання 2. «Кольорова інтерпретація тексту»

Прочитай цитати, поруч замалюй квадрат тим кольором, який відповідає твоїй емоції під час читання. Підбий підсумки.  Які кольори переважають?

Чи збігаються твої кольори з тими, які були в «гачку»?

«Тієї весни Мотря щодня виглядала Василька коло воріт»




«Він приходив завжди смерком, по-старечому зморений,
забрьоханий по плечі, і, ляпаючи долонею об мокру торбину, ще
здалеку раденько гукав:
«Є, мамо, рибка. І пліточки, і дерунчики є…»
«Тієї весни Мотря щодня виглядала Василька коло воріт»




«Наступала ніч, а Василько так і не прийшов»




«Та раптом дно зникло. Василько пірнув по шию і, відчувши під собою
холодну глибочінь, усім тілом шарпнувся до берега»





«Та раптом дно зникло. Василько пірнув по шию і, відчувши під собою
холодну глибочінь, усім тілом шарпнувся до берега»





«Мамо!» —крикнув Василько, але замість власного голосу почув
лише глухе булькотіння.





Завдання 3.

Уяви, що твій однокласник/однокласниця не прочитав/не прочитала текст. Що ти розкажеш? Як спробуєш зацікавити? Яким моментом поділишся, а який — навпаки — не розповідатимеш, щоб не розкривати розв’язку?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Завдання 4.

Аналіз тексту

  1. Чому Мотря щодня виглядає Василька? Які почуття керують її поведінкою?
  2. Як автор передає страх Полі? Чому дівчинка спершу перелякана, а потім сміється?
  3. Яке значення має деталь «давно порожні груди» у змалюванні образу Мотрі?
  4. Як у цьому епізоді проявляється тема очікування й надії?
  5. Які художні засоби допомагають показати емоційний стан героїні.
  1. Як автор описує прихід Василька додому? Які деталі підкреслюють його втому й водночас радість?
  2. Чому Мотря так тепло реагує на слова сина про рибку? Що це говорить про їхні стосунки?
  3. Яке значення має обіцянка юшки «на снідання» для атмосфери родини?
  4. Як у сцені з вудками проявляється характер Василька?
  5. Що цей епізод розкриває про побут і цінності сім’ї?
  1. Як змінюється настрій у тексті від опису заходу сонця до моменту, коли Василько так і не приходить?
  2. Яку роль відіграє пейзаж у створенні атмосфери тривоги й очікування?
  3. Які художні засоби допомагають передати відчуття занепокоєння та невизначеності?
  1. Як автор створює атмосферу ранку через опис сонця, тіней і пташиного цвірінькання?
  2. Яке значення має батькова гімнастьорка для Василька? Чому він її одягає саме цього дня?
  3. Що розкриває деталь із «стрьопами» у штанцях про життя родини та побутові труднощі?
  4. Як у цьому епізоді проявляється поєднання дитячої безпосередності й пам’яті про війну?
  1. Як автор передає дитячу безпосередність Полі у сцені з борщем?
  2. Чому Василько спершу сварить сестру, а потім намагається її розважити? Що це говорить про його характер?
  3. Яке символічне значення має риб’яча голова та очі, які «дивляться»?
  4. Як змінюється емоційний стан Полі протягом епізоду?
  5. Що розкриває ця сцена про взаємини між братом і сестрою?
  6. Як деталь із «солодким оком, як березовий сік» допомагає зрозуміти світосприйняття Василька?
  1. Як автор передає відчуття спеки й втоми через опис природи та стан Василька?
  2. Чому хлопчик відмовляється від риболовлі й починає збирати петриків? Що це говорить про його характер і дитячу допитливість?
  3. Що символізує зміна погоди — від спеки до появи вітру в полудень?
  1. Чому Василько так хвилюється через порожню торбинку? Що це говорить про його відповідальність перед родиною?
  2. Як автор показує внутрішній світ хлопчика через його думки про матір і сестру?
  3. Яке значення має образ щуки, що бовтнула поблизу? Чому саме вона стає поштовхом до дії?
  4. Що символізує момент, коли петрики починають плавати в його пазусі?
  1. Як автор передає зміну настрою через опис запахів і відчуття води?
  2. Яке значення має образ «грузької» мілини та «глибочіні» у розвитку сюжету?
  3. Як у цьому епізоді проявляється протистояння людини й стихії?
  4. Які художні засоби допомагають відчути небезпеку та напруження моменту?
  5. Що цей епізод говорить про вразливість дитячого життя в умовах природи?
  1. Чому хлопчик кличе матір саме в цю мить? Яке значення має цей крик у контексті твору?
  2. Яку роль відіграє образ «сурми» у створенні атмосфери? Чому він звучить «далеко»?
  3. Як фінальний образ петриків, що зринули й прибилися до берега, зіставляється з долею Василька?
  4. Які емоції викликає ця сцена у читача і як вона підсилює трагічний підтекст твору?
Завдання 5. 

Колективне завдання «Доля Василька — відповідальність і вибір» для обговорення після аналізу «Перед грозою»

  1. Поділіть учнів на невеликі групи.
  2. Кожна група отримує питання для дискусії:
    • Чи можна було уникнути трагедії? Які рішення Василька або дорослих могли змінити ситуацію?
    • Як у творі показано дитячу відповідальність за родину? Чи справедливо, що вона лягла на плечі хлопчика?

Після обговорення кожна група формулює одне узагальнене твердження щодо кожного питання.

Усі твердження збираються на дошці й порівнюються: які збігаються, які суперечать, які доповнюють одне одного.


Рефлексія

Рефлексія «Голос правди»

Уявіть, що ви річка, сонце, вітер або рибка. Кожен обирає один образ і пише короткий монолог від його імені:

  • Як він «бачив» Василька?
  • Що відчував у момент трагедії?
  • Чи міг би він щось змінити?

Потім учні читають свої монологи в колі. Це створює ефект багатоголосся, де природа стає учасником подій, а не лише тлом.

Домашнє завдання

Опрацювати повний текст оповідання Євгена Гуцала «Глиняний півень»


Джерела
  1. Теорія: Семків Р. Пригоди українського літератури (від романтизму до постмодернізму) / Ростислав Семків. – К.: Темпора. – С.593-599.
  2. Текст:
    https://ukrclassic.com.ua/grigir-tyutyunnik-pered-grozoyu#google_vignette
    https://osvita.ua/school/literature/t/76018/

Ділись та обговорюй важливе

Обкладинка коментарів до матеріалу