Тема 7. Самоусвідомлення, самооцінка, прийняття себе і розвиток гнучкості

матеріал 1

Урок 16. Самоусвідомлення, самооцінка, прийняття себе і розвиток гнучкості

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 16. Самоусвідомлення, самооцінка, прийняття себе і розвиток гнучкості

Опорні поняття

Самоусвідомлення
Образ Я
Ідентичність
Цінності
Переконання
Мотивація
Сором
Вразливість
Темперамент
Навички
Інтереси
Здібності
Сильні сторони
Зона розвитку

На цьому уроці ви попрацюєте з такими результатами навчання

оцінює власні можливості, здібності, знання, вміння, ресурси, потреби та обмеження [12 СЗО 4.11.1-1];
вміє застосовувати ефективні стратегії керування емоціями, поведінкою та контролю власного емоційного стану [12 СЗО 4.4.1-2];
моделює алгоритми звернення за консультацією щодо власного розвитку і здоровʼя до компетентних фахівців [12 СЗО 3.2.1-3];
аналізує власну поведінку та вміє оцінити наслідки в короткостроковій і тривалій перспективі для себе і для інших осіб [12 СЗО 3.3.1-1];
безпечно і конструктивно виявляє емоції, допомагає іншим під час стресових ситуацій [12 СЗО 2.4.1-4].

Порада для вчителя / вчительки:

Сьогодні ви розпочинаєте з учнями й ученицями модуль 3 “Хто я є”, один із найважливіших у курсі. Цей модуль присвячений темам самоусвідомлення, самоприйняття, гнучкості, сильних сторін, особистісного зростання. Його мета – дати простір кожному й кожній краще пізнати себе, свої цінності, способи мислення, реакції, потенціал.

Поясніть класу, що у цьому модулі ми не просто говоритимемо про себе – ми будемо знайомитися з собою як з людиною, яка змінюється, мислить, відчуває, обирає. Тут не буде правильних або неправильних відповідей. Є тільки чесність, інтерес і повага до свого внутрішнього світу.

Наголосіть, що цей простір не для самокритики, а для самопізнання; не про “оцінити себе”, а про “відчути, що в мені є”; не для порівняння, а для дослідження.

Гачок

Покажіть на екрані фразу Карла Юнга:

“Я – це не те, що сталося зі мною. Я – це те, ким я вирішив/-ла бути.”

(Карл Густав Юнг (1875–1961) – швейцарський психіатр, психолог і філософ, один із засновників глибинної психології. Один з засновників аналітичної психології, він ввів поняття колективного несвідомого, архетипів, інтроверсії та екстраверсії, тіні, персони тощо. Юнг вважав, що кожна людина має внутрішній потенціал до цілісності та самореалізації, а глибинне пізнання себе є ключем до психічного здоров’я. Його ідеї глибоко вплинули на психологію, психотерапію, мистецтво, релігієзнавство, літературу й сучасну культуру.)

Запропонуйте учням і ученицям:

Спочатку запиши 2–3 емоції або думки, які ця фраза викликає особисто в тобі.
Обговоріть у парах:
- Що ти відчуваєш, коли чуєш цю фразу?
- Це про свободу чи про відповідальність?
- А хто тоді “я”, і хто вирішує, ким я буду?
Потім об’єднайтеся у малі групи по 4–5 осіб. Нехай кожна група сформулює одну тезу: що ця фраза каже про людину як автора власної історії.
Попросіть групи зачитати свої формулювання вголос або написати на фліпчарті / дошці.

Порада для вчителя / вчительки:

Сформуйте безпечне середовище, підкресліть, що немає правильних чи неправильних відповідей. Тут важлива чесність із собою, а не ефектність перед іншими.
Якщо в класі є учні/-иці, які не хочуть говорити вголос, можна дозволити писати анонімно або залишити відповідь у спільному “банку думок” (наприклад, на стікері чи у віртуальному середовищі).

Завдання

Порада для вчителя / вчительки:

Після виконання гачка з цитатою Юнга важливо не одразу переходити до лекційного блоку, а затриматись у просторі особистих роздумів і внутрішньої уваги. Це допоможе учням і ученицям налаштуватися на сприймання себе, а не лише інформації, запустити процес самоспостереження і саморефлексії, зробити майбутню лекцію персональною, а не абстрактною.

Рекомендується обрати одну з наведених вправ, враховуючи настрій і динаміку класу:

Якщо група активна і їм комфортно взаємодіяти – оберіть руханку “Знайди того, хто…” або діалог у парах “Що я знаю про себе точно?”. Це створить атмосферу відкритості та довіри.

Якщо клас потребує спокійного входу – оберіть індивідуальну роботу, наприклад вправу “Тінь і світло” або анонімне опитування “Наскільки добре я знаю себе?”. Це дозволить кожному залишитися в безпечній зоні.

Ці вправи – це не “розігрів”, а важлива підготовка до внутрішньої роботи. Вони допомагають учням і ученицям підійти до теми самоусвідомлення через себе, а не “згори”.

1. Мініопитування (анонімне): “Наскільки добре я знаю себе?”

Формат: 1–2 хвилини, цифрове або паперове голосування.

Інструкція: попросіть кожного учня / ученицю оцінити, наскільки добре він / вона знає себе зараз від 0 (“я гублюсь, не розумію себе”) до 10 (“я чітко знаю, хто я, чого хочу і що мене формує”).

Варіанти подачі:

Mentimeter / Kahoot / Google Form (анонімно на екрані);
Стікери на шкалі від 0 до 10, яку вчитель/-ка малює на дошці.

Обговорення (коротке):

Що вас здивувало в результатах?
А як думаєте, чому оцінки не завжди високі?

Мета: створити усвідомлення, що самопізнання – це процес, і він у всіх різний.

2. Руханка “Знайди того, хто…” (Speed-Friendship про цінності та інтереси)

Формат: 5–7 хвилин, динамічна взаємодія.

Інструкція:
Вчитель / вчителька дає завдання: учасники / учасниці мають знайти у класі людину, яка відповідає певному критерію.

Фрази-запити можуть бути такі:

…цінує чесність понад усе.
…не любить виступати перед великою аудиторією.
…мріє жити в іншій країні.
…змінив/-ла свою думку про себе останнім часом.
…сильно переживає, якщо помиляється.

Кожен має знайти мінімум 3–4 “збіги”.

Обговорення:

Що тебе здивувало?
Чи було важко шукати щось глибше, ніж “улюблений колір”?

Мета: побачити, як ми схожі і водночас різні, вчитися називати свої внутрішні риси, цінності, переживання.

3. Вправа “Тінь і світло”.

Формат: 5 хвилин, індивідуальна робота + необов’язкове обговорення.

Інструкція: кожен записує на аркуші:

1 свою сильну сторону (світло),
1 рису, яка часто заважає (тінь),
1 ситуацію, де ця “тінь” допомогла, а “світло” – заважало.

Приклад:

світло – логічність,
тінь – емоційність,
ситуація: у конфлікті логіка зробила мене холодною, а емоційність – допомогла налагодити контакт.

Обговорення (опціонально): чи були ситуації, коли ваша “слабкість” виявилася силою?

Мета: почати бачити себе не в чорно-білих категоріях, а як складну, змінну систему.

4. Діалог у парах: “Що я знаю про себе точно?”

Формат: 6–8 хвилин, парна робота.

Інструкція: у парах за принципом “не найближча подруга / друг”, обговоріть:

Які 2–3 речі я точно знаю про себе зараз?
Що я не знаю, але хотів/-ла б дізнатися?
Як я зрозумів/-ла ці речі через досвід, відгуки інших, спостереження?

Завершення: кожна пара формулює по 1 інсайту / відкриттю, яким може поділитися з групою.

Мета: дати учасникам відчути, що пізнання себе – це діалог, процес, відкриття, а не “табличка істин”.

Теорія

Передмова до лекції: запитання і роздуми.

Перш ніж говорити “що таке самоусвідомлення”, важливо поставити собі декілька питань:

Що означає бути свідомим себе?

Чи це про те, щоб “знати себе на 100%”? Чи, можливо, про вміння чесно запитати себе: “А що зі мною зараз відбувається?”, “Чому я так зреагував/-ла?”, “Чого я боюсь чи прагну?”

А як виглядає людина, яка не усвідомлює себе?

Вона часто повторює ті самі помилки. Реагує автоматично. Не розуміє, що саме її ранить. Робить вибір “як усі”. Відчуває тривогу, але не знає, чому.

Навіщо самоусвідомлення дорослій людині?

Тому що світ постійно змінюється, і єдиний інструмент, який завжди з тобою, це ти сам/-а. Якщо ти не розумієш себе, то легше загубитися. Якщо розумієш – легше знайти дорогу.

Мінізавдання перед лекцією.

Запропонуйте учням і ученицям коротко відповісти на одне з питань у щоденнику або в нотатках (не для публічного обговорення, а як спосіб самодослідження:

Які три речі про себе я знаю точно?
Якою однією рисою я себе описав/-ла би, якби не можна було сказати нічого більше?
Чи бувають ситуації, де я себе не впізнаю?

Поняття самоусвідомлення: як формуються уявлення про себе, свої цінності, мотивацію, переконання

Початок: запрошення до внутрішнього діалогу.

“Чи був у тебе момент, коли ти на себе подивився/-лася ніби з боку – і не впізнав/-ла? Коли хтось сказав про тебе щось несподіване – і ти замислився: а хто я взагалі?” Це і є початок самоусвідомлення.

Самоусвідомлення – це як внутрішній ліхтарик. Він допомагає помічати свої думки, емоції, реакції, а головне – розуміти, звідки вони беруться і як впливають на життя.

Що таке самоусвідомлення?

Це здатність:

бачити себе “зсередини”,
ставити собі запитання: “Чому я так реагую?”, “Що я зараз відчуваю?”, “Що мені насправді важливо?”,
усвідомлювати зв’язок між своїми емоціями, цінностями, виборами.

Самоусвідомлення – це не “знати про себе все”. Це бути з собою в контакті.

Як формується уявлення про себе?

Твій “Я-образ” – це мозаїка з кількох джерел:

Досвід

Те, що ти пережив/-ла, вплинуло на твоє “я”. Перша перемога. Перша помилка. Те, як ти себе побачив/-ла у складній ситуації.

Дзеркала інших

Що про тебе казали батьки, вчителі, друзі.
Хтось міг тебе підтримати, а хтось – “приклеїти” ярлик.

Порівняння з іншими

Ти бачиш, як поводяться інші, і мимоволі співвідносиш: “Я не такий/така”.
Це може бути джерелом або сили, або тривоги.

4. Культурне оточення

Соцмережі, меми, медіа, фільми – усе це задає шаблони: “успіх”, “краса”, “норма”. Але чи це справді твоє?

Цінності, мотивація, переконання: у чому різниця?

Цінності – це твої внутрішні орієнтири.

Вони не завжди озвучені, але керують твоїми рішеннями.
Наприклад: справедливість, свобода, близькість, розвиток.

Мотивація – це те, що тебе “вмикає”.

Буває внутрішня (“Я хочу”) і зовнішня (“Я повинен/-на”).
Приклад: “Я вчуся, бо хочу розуміти світ” – внутрішня.
“Я вчуся, бо боюся осуду” – зовнішня.

Переконання – це твердження, у які ти віриш.

Вони формуються через досвід і повторювані меседжі.
Вони можуть тебе підтримувати (“Я маю право помилятись”)
або стримувати (“Я недостатньо добрий / добра для цього”).

Що впливає на твоє самоусвідомлення?

досвід перемог і невдач,
атмосфера в родині,
стиль спілкування в класі, дружбі,
соцмережі, де інші здаються “ідеальнішими”,
культурні очікування – “хороша дівчинка”, “успішний хлопець”,
твої власні висновки з минулого іноді несвідомі.

Чому це важливо?

Ти не можеш змінити те, чого не усвідомлюєш.

Самоусвідомлення – це точка входу до свободи:

Коли я розумію, що я відчуваю, я не зриваюся на інших.
Коли я знаю, що для мене цінне, я роблю вибір, а не просто пливу за течією.
Коли я помічаю, у що я вірю про себе, я можу переписати ці переконання, якщо вони мене обмежують.

Людина без самоусвідомлення живе чужими сценаріями. Людина самоусвідомлена – автор/-ка своєї історії.

Запрошення до роздумів:

Які переконання про себе я чую найчастіше? Від кого вони пішли?
У що я вірю і це мені допомагає чи заважає?
Як змінилося моє уявлення про себе за останні 3 роки?
Які цінності я обираю, навіть коли важко?

5. Робота з кейсом “Уперед – назад”.

Мета: показати на прикладах, як самоусвідомлення змінює наші реакції, вибори і взаємодію з реальністю; навчити розпізнавати автоматичні моделі поведінки та знаходити більш адаптивні, усвідомлені альтернативи.

Етап 1: Аналіз прикладів.

Завдання: учитель / вчителька читає або роздає учням дві вигадані історії підлітків. У кожній – конфліктна або складна ситуація, яка має два варіанти розвитку:
а) до усвідомлення (автоматична реакція)
б) після усвідомлення (через розуміння своїх емоцій, потреб, переконань, тригерів)

Історія 1 “Ілля”.

Ілля дізнався, що його не запросили на день народження однокласника. Він одразу відчув злість і подумав: “Вони мене не поважають. Я нікому не потрібен”. Він перестав говорити з друзями, на уроці сидів похмурий і не відповідав на запитання.

Варіант 1 – реакція “до усвідомлення”:
Ілля замкнувся, образився, ігнорував інших. Увесь тиждень почувався нікчемно, але так і не з’ясував причин.

Варіант 2 – реакція “після усвідомлення”:
Ілля відчув образу, але запитав себе: “Що мене ранить? Що я думаю про себе? Чи точно це про зневагу?” Він вирішив поговорити з другом напряму, і виявилося, що це була спонтанна подія з обмеженою кількістю людей. Ілля відчув полегшення, а головне – навчився не будувати припущення без перевірки.

Історія 2 “Марта”.

Марта отримала зауваження від учительки на уроці. У неї все всередині стиснулося: “Мене принижують при всіх. Вона мене не любить”. На перерві Марта почала говорити іншим, що вчителька ставиться до неї упереджено.

Варіант 1 – реакція “до усвідомлення”:
Марта збирає негатив, очікує наступної несправедливості, свариться з учителькою. Втрачає інтерес до предмету.

Варіант 2 – реакція “після усвідомлення”:
Марта подумала: “Я відчула сором. Але це не означає, що мене принижують. Що насправді я про себе думаю в таких ситуаціях?”
Вона вирішила підійти до вчительки після уроку і з’ясувалося, що зауваження стосувалося роботи, не особистості. Марта відчула повагу до себе за те, що зреагувала інакше.

Етап 2: Робота з прикладами в групах.

Завдання для груп (4–5 осіб):

Оберіть одну історію.
Запишіть, у чому була ключова різниця між реакціями до і після усвідомлення.
Що саме змінилося – емоція, інтерпретація, дія?
Як би реагував/-ла ти в подібній ситуації? Чого ця історія тебе вчить?

Порада для вчителя / вчительки:

Допоможіть групам не “моралізувати” “так правильно – так ні”, а зосередитися на внутрішній динаміці:

Яка емоція лежала в основі?

Що автоматично подумала людина про себе?

Що вона побачила по-іншому, коли зупинилась і подивилася зсередини?

Етап 3: Саморефлексія.

Запропонуйте учням і ученицям поміркувати і записати:

Чи була в мене нещодавно ситуація, де я відреагував/-ла автоматично і шкодував/-ла про це?
Як би я міг/-ла зреагувати інакше, якби мав/-ла більше самоусвідомлення?

Альтернатива для домашнього завдання або продовження

“Напиши мініісторію з власного досвіду” у стилі “до – після”:

ситуація,
моя перша (автоматична) реакція,
мої думки й емоції,
як я зрозумів/-ла себе,
що я зробив/-ла і чим це закінчилося.

Теорія

Порада для вчителя / вчительки:

Перш ніж перейти до наступної мінілекції, варто зробити коротку зупинку між “хто я є” і “що мені вдається / підходить / цікаво”.

Підлітки щойно міркували над внутрішніми реакціями, переконаннями, автоматизмами. Тепер саме час перевести фокус на конкретні риси та характеристики, які можна пізнати, описати, розвивати і використовувати у виборі власного шляху.

Поясніть класу: “Знати себе – це не тільки розуміти свої емоції і тригери. Це ще й бачити, які в мене є якості, здібності, навички. Що в мені працює на мою користь, у чому я природно сильний/-а. Це вже не абстракція, це мапа мого потенціалу.”

Цей блок допоможе їм: усвідомити свої “плюси”, які часто не помічаються; визначити простори для розвитку без самокритики; побачити, як особисті риси впливають на професійні орієнтири.

Запропонуйте слухати цю частину не як “лекцію про когось”, а як “підказки про себе”. Можна тримати перед собою нотатник або мапу з попередніх вправ, щоб одразу “фіксувати” знахідки про себе.

Який / яка я?
Як мої характеристики впливають на вибір професії і моє майбутнє

Вступ: чому це взагалі важливо?

Коли тебе запитують: “Ким ти хочеш бути?”, ти, можливо, відчуваєш тиск. Бо треба обрати щось “правильне”. Але справжнє питання не про це. Воно звучить так: “Хто ти є, і як це “ти” хоче проявитися у світі?”

Твоя професія – це не ярлик. Це форма, у якій твоя унікальність стає дією. Щоб зробити вибір, який не буде випадковим, важливо знати:

який ти маєш темперамент, бо він впливає на твої емоційні і поведінкові реакції;
які в тебе навички, тому що це твій реальний інструмент;
які в тебе інтереси, бо без зацікавлення довго не витримаєш;
які в тебе здібності: це твоя природна легкість у чомусь;
які в тебе сильні сторони – це те, на що ти можеш спертися у складні моменти.

Що таке “власні характеристики”?

Темперамент. Це те, як ти реагуєш. Хтось імпульсивний, хтось глибоко переживає. Хтось мовчазний, хтось вибуховий. Темперамент – не вирок. Це стартова точка.

Наприклад: інтроверт може чудово працювати в аналітиці чи дизайні, а холерик бути драйвером у команді.
Навички. Це те, що ти вмієш робити. Є “м’які” (спілкування, емпатія, тайм-менеджмент) і “тверді” (програмування, креслення, монтаж відео). Навички – це як м’язи. Їх можна накачати.
Інтереси. Це те, що тебе захоплює. Якщо ти можеш забути про час, роблячи щось – це маркер. Інтерес – це як паливо. Без нього все вигоряє.
Здібності. Це те, що тобі вдається легше за інших. Це не завжди те, що “модно” чи “корисно”.

Наприклад: хтось схоплює мови з кількох відео, а комусь треба рік, але він блискуче структурує хаос.
Сильні сторони
Це те, що в тобі працює на твою користь, навіть під тиском. Наприклад: гнучкість, стійкість, здатність домовлятись, допитливість, посидючість.

Сила – це не “краще за інших”, а “те, що працює саме у твоїй системі”.

Як це все впливає на професійний вибір?

Успішна кар’єра – це не просто “гарна робота”. Це перетин 4 речей:

Що тобі цікаво?
Що ти вмієш?
Що тобі природно дається?
Що потрібно світу?

Якщо ти ігноруєш хоч один із пунктів – ризик вигоріти, втратити себе або залишитися нереалізованим дуже високий.

А як визначити свої “зони розвитку”? Це не про “слабке місце”. Це про простір, у якому ти можеш і хочеш зростати.

Запитай себе:

Де я часто гублюсь, але відчуваю потенціал?
Яку навичку я б хотів/-ла мати, бо вона відкриє більше свободи?
Який мій “страх” насправді прикриває точку зростання?

Зона розвитку – це не про самокритику. Це про зону росту з прийняттям.

Висновок: ти – не професія. Ти – людина, яка шукає форму, у якій її внутрішнє “я” зможе працювати на повну.

Щоб знайти “своє”: пізнавай себе, не чекай, що щось “станеться”. Досліджуй. Спробуй. Спитай. Будь чесним/-ою з собою: не про те, що модно, а про те, що твоє.

Завдання

Порада для вчителя / вчительки:

Після завершення мінілекції, присвяченої знайомству з особистісними характеристиками (темпераментом, навичками, інтересами, здібностями і сильними сторонами), доцільно перейти до серії вправ, спрямованих на осмислення отриманих знань через індивідуальний досвід учнів і учениць.

Мета цього блоку – не лише закріплення теоретичного матеріалу, а передусім розвиток рефлексивного мислення, здатності до самоаналізу, формування внутрішнього зв’язку між знанням про себе і життєвим та професійним вибором.

Поясніть класу, що запропоновані вправи не мають на меті оцінювання чи зовнішню демонстрацію результатів. Їхнє завдання – допомогти кожному / кожній глибше усвідомити власну ідентичність, особисті ресурси та зони зростання. Можна обрати одну-дві вправи на опрацювання. Послідовність практичної роботи вибудовується за логікою внутрішнього занурення:

Вправа “Кола ідентичності” допомагає учням і ученицям дослідити свою багаторівневу ідентичність крізь призму ролей, належностей, індивідуальних ознак.

Вправа “Образ Я” спрямована на глибше рефлексування особистого самосприйняття, на усвідомлення ставлення до себе та емоційного компоненту ідентичності.

Вправа “Я сьогодні – Я завтра” дозволяє інтегрувати попередній досвід і зафіксувати особисту динаміку розвитку, з урахуванням сильних сторін, здібностей, потреб і намірів.

Рекомендації щодо проведення: забезпечте спокійну, зосереджену атмосферу. За можливості запропонуйте учням і ученицям працювати у власному темпі. Надайте можливість обирати рівень відкритості: вправи можуть залишатися приватними або бути предметом подальшого обговорення в парах чи групах лише за згодою.

Наголосіть, що в цих вправах не існує правильних чи неправильних відповідей. Їхній зміст має відповідати внутрішній чесності та готовності до самопізнання. Заохочуйте використовувати попередні записи, нотатки, образи чи спостереження з лекційного і рефлексивного блоків.

6. “Кола ідентичності“.

Мета: допомогти учням і ученицям побачити багатогранність своєї ідентичності; усвідомити, що “Я” складається з багатьох шарів і ролей; створити безпечну точку входу у глибшу розмову про себе.

Інструкція:

Роздайте учням шаблон або попросіть намалювати на аркуші 5–7 концентричних кіл.
У центрі написати “Я”.
У кожне наступне коло вписати по одній ідентичності / ролі / важливій ознаці, наприклад:
- Я – людина, яка любить тишу.
- Я – старший брат.
- Я – українка.
- Я – волонтерка.
- Я – людина, яка часто сумнівається.
- Я вірю в справедливість.
Дозволь вносити як “соціальні”, так і “особистісні” ідентичності. Можна також намалювати символи, кольори, метафори.
Обговорення:
- Який “шар” найбільш важливий для тебе зараз?
- Які ролі постійні, а які змінюються?
- Чи є щось, що тебе здивувало в твоїй карті?

Порада для вчителя / вчительки:

Підкресліть, що немає “зайвих” ідентичностей: можна вписати щось тимчасове, емоційне, складне. Дозвольте учням не озвучувати всі пункти, тільки ті, чим вони готові ділитися. Можна зробити “галерею” із зображень (анонімно або за бажанням).

7. “Образ Я“.

Мета: дати учням простір дослідити, як вони самі себе бачать; розкрити внутрішню картину “Я”, включно з оцінками, відчуттями, очікуваннями; побачити, що “Я-образ” – це не сталий шаблон, а жива структура, яку можна усвідомлювати і трансформувати.

Інструкція:

Варіант 1: малюнок / символічна версія

Запропонуй створити символічний малюнок свого “Я”:
- Якщо б я був/-ла явищем природи, то що це було б?
- Якщо б я був/-ла предметом, тваринкою, кольором, то яким / якою?
- Яка форма в мене? Рух? Поверхня?

Варіант 2: словесна версія (есе)

Написати короткий текст на одну з тем:

“Я – це…”
“Що я про себе думаю і чому?”
“Як би я описав/-ла себе незнайомій людині (чесно, але без прикрас?”)
“Який я в очах інших і у своїх очах?”

Обговорення / рефлексія:

Що тебе здивувало у створеному образі?
Що тобі в ньому подобається / не подобається?
Чи є в цьому образі щось, що ти хотів/-ла б змінити, і чому?
Як цей образ зіставляється з твоїми “колами ідентичності”?

Порада для вчителя / вчительки:

Створіть максимально спокійну атмосферу. Це може бути інтимна вправа. Підкресліть: немає “нормального” способу бачити себе. Кожен образ унікальний, важливий, чесний. Можна запропонувати учням показати свій образ тільки тій людині, якій довіряють, або зберегти його для себе. Відчуйте клас: якщо є готовність – проведіть обговорення в колі (не змушуючи нікого ділитися).

8. Створення особистої мапи “Я сьогодні – Я завтра”

Мета: зафіксувати ключові характеристики себе “на зараз”; усвідомити свої сильні сторони, інтереси, навички, здібності; визначити зони росту та напрямки, у яких учень / учениця хоче розвиватися.

Інструкція для учнів і учениць:

Поділи аркуш або онлайн-слайд / таблицю навпіл:
- Ліва частина: “Я сьогодні”. Напиши або намалюй:
- мій темперамент / спосіб реагування,
- мої сильні сторони,
- що мені вдається легко,
- що мені цікаво,
- що я ціную.
- Права частина: “Я завтра” (через рік / 2 роки)
  Зазнач:
  - Які якості я хочу розвинути?
  - Які нові навички хочу мати?
  - Що зміниться у моїх реакціях чи переконаннях?
  - У якій сфері я бачу себе сильнішим / сильнішою?
Унизу аркуша додай пункт “Моя зона зростання / розвитку. Визнач 1–2 риси або навички, які зараз “незручні”, але в яких ти відчуваєш потенціал.

Рефлексія

9. 3–2–1: підсумок дня.

Мета: закріпити особисті відкриття, зроблені протягом уроку; сформувати внутрішній “висновок” з теми; підготувати до завершального усвідомлення (GLAD).

Інструкція для учнів і учениць: запишіть коротко в щоденнику або на окремому аркуші:

3 думки / ідеї, які мене сьогодні зачепили (можна з лекції, вправ, чужих слів чи власних роздумів).
2 речі, які я зрозумів/-ла про себе (можливо, щось нове, несподіване або давно забуте).
1 дія, яку я можу зробити вже цього тижня, щоб підтримати себе або розвинутись у чомусь (навіть щось дуже просте: поговорити з кимось, передивитись свій малюнок, зробити паузу замість автоматичної реакції).

10. GLAD – техніка самоусвідомлення.

GLAD – це абревіатура з чотирьох англійських слів, кожне з яких позначає напрям короткої щоденної рефлексії:

G – Grateful (Вдячність);
L – Learned (Знання, отримане сьогодні);
A – Accomplished (Досягнення, чим я можу пишатися);
D – Delighted (Радість, щось, що принесло задоволення).

Інструкція для вправи: напиши по одному реченню до кожного пункту GLAD чесно, без надмірної фільтрації.

G – За що я сьогодні вдячний/-а?
(Навіть якщо це щось маленьке або неочікуване)
L – Що я сьогодні дізнався/-лась про себе чи світ?
(Наприклад, нове усвідомлення, інсайт із вправ, спостереження)
A – Що я сьогодні зробив/-ла добре?
(Навіть дрібна дія, що потребувала зусилля, чесності або сміливості)
D – Що сьогодні принесло мені радість?
(Момент, людина, думка, дія, жест)

Порада для вчителя / вчительки:

Запропонуйте учням і ученицям виконати цю вправу письмово у щоденнику, блокноті або Google-документі. За бажанням можна поділитися в парах або у “колі”, за умови добровільності. GLAD добре працює як емоційне завершення глибокого заняття, бо дає змогу сфокусуватись на ресурсах, знайдених у собі під час уроку.

Домашнє завдання

1. Опитувальник “Оцінка рівня самооцінки“.

Порада для вчителя / вчительки:

Запропонуйте учням і ученицям пройти опитування і усвідомити власний рівень життєвих навичок.

Це опитувальник для самоспостереження розроблений ЮНІСЕФ у межах курсу “Basic Life Skills” (Офіційне джерело), і він охоплює:

емоційну грамотність і саморегуляцію;

стресостійкість;

самоусвідомлення і впевненість у собі;

вміння ухвалювати рішення;

навички комунікації та встановлення меж;

повагу до різноманіття і емпатію;

навички активного слухання і постановки цілей.

Ці навички безпосередньо пов’язані з психоемоційним добробутом і рівнем особистої ефективності підлітків, тому дають вчителю уявлення про стартовий рівень учасників і динаміку змін.

Рекомендовано використовувати в курсі “Особистісний розвиток і карʼєрне орієнтування” на початку модуля 3 (урок 16-17) і в кінці модуля 4 (урок 34-35). Це допоможе учням і ученицям усвідомити власні сильні і слабкі сторони у контексті життєвих навичок, визначити пріоритети розвитку та дасть змогу порівняти результати, побачити зміни, обговорити, що покращилось, а над чим ще варто працювати.

Інструкція для учнів і учениць: цей тест допоможе тобі краще зрозуміти, як ти себе сприймаєш. На аркуші нижче наведено 20 тверджень. Уважно прочитай кожне і оціни, наскільки воно стосується тебе. Познач, наскільки ти погоджуєшся з кожним твердженням за шкалою від 1 до 5:

1 – зовсім не згоден / не згодна;
2 – скоріше не згоден / не згодна;
3 – частково згоден / згодна;
4 – скоріше згоден / згодна;
5 – повністю згоден / згодна.

Будь чесним / чесною із собою. Це завдання не буде оцінюватися і є лише для саморефлексії. Відклади телефон, розслабся і дай собі шанс подивитися на себе по-новому.

№	Твердження для оцінки навичок	1	2	3	4	5
1	Я приймаю, що труднощі й невдачі є невід’ємною частиною життя і що все змінюється.
2	Я знаю техніки для керування стресом, щоб справлятися з його нездоровим рівнем.
3	Я вмію перетворювати негативні думки на нейтральні або позитивні.
4	Я впевнений / впевнена, що зможу впоратися зі стресовими подіями та труднощами.
5	Я сприймаю перешкоди як уроки життя й можливості для самозростання та мудрості.
6	Я можу зупинити себе, коли починаю думати щось негативне про себе.
7	Я розумію, що інші можуть мати інші думки та погляди, і мені не потрібно змінювати їхню думку.
8	Я усвідомлюю, що мої думки впливають на мої емоції, а емоції – на мою поведінку.
9	Я вмію встановлювати особисті межі з тими, хто ставиться до мене погано.
10	Я шукаю спілкування з людьми, які позитивні та ставляться до мене з повагою.
11	Я знаю дії, які допомагають мені не відкладати справи на потім.
12	Я можу спостерігати за своїми емоціями, а не автоматично реагувати на сильні почуття.
13	Я знаю ознаки активного слухання.
14	Я можу чітко і впевнено висловлювати свої бажання та потреби.
15	Я використовую практики майндфулнес (самоусвідомлення) або дихальні практики.
16	Я з повагою ставлюся до людей іншої етнічності, національності, релігії чи соціального статусу.
17	Я вмію ставити ефективні цілі.
18	Я можу обмірковувати і вирішувати проблеми методично.
19	Я розрізняю факти і думки.
20	Я здатен / здатна співпереживати іншим, навіть якщо не переживав / переживала того ж; я хочу допомагати тим, хто цього потребує.

З чим ще можна попрацювати?

Відео до уроку: “Сила вразливості” Брене Браун на TEDxHouston The power of vulnerability | Brené Brown | TED

У цьому короткому фрагменті з виступу американської дослідниці Брене Браун ви почуєте, чому вразливість – це не слабкість, а сила, і як чесне ставлення до себе допомагає людям будувати глибокі зв’язки, розвиватися, приймати себе.

Виступ перегукується з темами нашого уроку:

самоусвідомлення – як бачити і розуміти себе,
самооцінка – як не знецінювати себе, навіть у складних ситуаціях,
прийняття себе і гнучкість – як не боятися бути “недосконалим/-ою”, але справжнім/-ою.

“Ми не можемо вибірково приглушити емоції. Якщо ми приглушуємо біль, ми приглушуємо й радість”. (Брене Браун)

Запропонуйте учням і ученицям після перегляду обговорити:

Чи згодні ви з тим, що вразливість це сила?
Як це пов’язано з тим, щоб краще пізнати себе?
Чи є у вашому житті приклад, коли ви були вразливими, і це допомогло вам?

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 16. Самоусвідомлення, самооцінка, прийняття себе і розвиток гнучкості

Опорні поняття

Самоусвідомлення
Образ Я
Ідентичність
Цінності
Переконання
Мотивація
Сором
Вразливість
Темперамент
Навички
Інтереси
Здібності
Сильні сторони
Зона розвитку

На цьому уроці ти

замислишся над тим, ким ти є і як тебе формують досвід, цінності, переконання;
дізнаєшся, що таке самоусвідомлення і чому воно важливе для дорослого життя;
навчишся помічати свої внутрішні реакції, емоції, думки і розуміти, звідки вони беруться;
проаналізуєш, як змінюється поведінка людини до і після самоусвідомлення;
побачиш, як твої інтереси, здібності, сильні сторони і темперамент впливають на професійний вибір;
отримаєш інструменти для глибшого розуміння себе через практичні вправи, рефлексію і мапу “Я сьогодні – Я завтра”.

Гачок

Покажіть на екрані фразу Карла Густава Юнга:

“Я – це не те, що сталося зі мною. Я – це те, ким я вирішив/-ла бути.”

Спочатку запиши 2–3 емоції або думки, які ця фраза викликає особисто в тобі.

Обʼєднайтеся в пари, обговоріть у парах:
- Що ти відчуваєш, коли чуєш цю фразу?
- Це про свободу чи про відповідальність?
- А хто тоді “я”, і хто вирішує, ким я буду?
Потім об’єднайтеся у малі групи по 4–5 осіб. Нехай кожна група сформулює одну тезу: що ця фраза каже про людину як автора власної історії.

Завдання

1. Мініопитування (анонімне): “Наскільки добре я знаю себе?”

Формат: 1–2 хвилини, цифрове або паперове голосування.

Інструкція: оціни, наскільки добре ти знаєш себе зараз від 0 (“я гублюсь, не розумію себе”) до 10 (“я чітко знаю, хто я, чого хочу і що мене формує”).

0 _____________________________________________________________________10

Обговорення (коротке):

Що вас здивувало в результатах?
А як думаєте, чому оцінки не завжди високі?

2. Руханка “Знайди того, хто…” (Speed-Friendship про цінності та інтереси)

Формат: 5–7 хвилин, динамічна взаємодія.

Інструкція: знайди у класі людину, яка відповідає певному критерію (обери свій). Знайди мінімум 3–4 “збіги”.

Фрази-запити можуть бути такі:

…цінує чесність понад усе.
…не любить виступати перед великою аудиторією.
…мріє жити в іншій країні.
…змінив/-ла свою думку про себе останнім часом.
…сильно переживає, якщо помиляється.

Обговори у класі:

Що тебе здивувало?
Чи було важко шукати щось глибше, ніж “улюблений колір”?

Мета: побачити, як ми схожі і водночас різні, вчитися називати свої внутрішні риси, цінності, переживання.

3. Вправа “Тінь і світло”.

Формат: 5 хвилин, індивідуальна робота + необов’язкове обговорення.

Інструкція: запиши на аркуші:

1 свою сильну сторону (світло)

1 рису, яка часто заважає (тінь)

1 ситуацію, де ця “тінь” допомогла, а “світло” – заважало

Приклад:

світло – логічність,
тінь – емоційність,
ситуація: у конфлікті логіка зробила мене холодною, а емоційність – допомогла налагодити контакт.

4. Діалог у парах: “Що я знаю про себе точно?”

Формат: 6–8 хвилин, парна робота.

Інструкція: у парах за принципом “не найближча подруга / друг”, обговоріть:

Які 2–3 речі я точно знаю про себе зараз?

Що я не знаю, але хотів/-ла б дізнатися?

Як я зрозумів/-ла ці речі через досвід, відгуки інших, спостереження?

Теорія

Передмова до лекції: запитання і роздуми.

Перш ніж говорити “що таке самоусвідомлення”, важливо поставити собі декілька питань:

Що означає бути свідомим себе?

А як виглядає людина, яка не усвідомлює себе?

Навіщо самоусвідомлення дорослій людині?

Мінізавдання перед лекцією.

Дай відповідь на одне з питань (не для публічного обговорення, а як спосіб самодослідження:

Які три речі про себе я знаю точно?

Якою однією рисою я себе описав/-ла би, якби не можна було сказати нічого більше?

Чи бувають ситуації, де я себе не впізнаю?

Поняття самоусвідомлення: як формуються уявлення про себе, свої цінності, мотивацію, переконання

Початок: запрошення до внутрішнього діалогу

Що таке самоусвідомлення?

Це здатність:

бачити себе “зсередини”,
ставити собі запитання: “Чому я так реагую?”, “Що я зараз відчуваю?”, “Що мені насправді важливо?”,
усвідомлювати зв’язок між своїми емоціями, цінностями, виборами.

Самоусвідомлення – це не “знати про себе все”. Це бути з собою в контакті.

Як формується уявлення про себе?

Твій “Я-образ” – це мозаїка з кількох джерел:

Досвід

Те, що ти пережив/-ла, вплинуло на твоє “я”. Перша перемога. Перша помилка. Те, як ти себе побачив/-ла у складній ситуації.

Дзеркала інших

Що про тебе казали батьки, вчителі, друзі.
Хтось міг тебе підтримати, а хтось – “приклеїти” ярлик.

Порівняння з іншими

Ти бачиш, як поводяться інші, і мимоволі співвідносиш: “Я не такий / така”.
Це може бути джерелом або сили, або тривоги.

4. Культурне оточення

Соцмережі, меми, медіа, фільми – усе це задає шаблони: “успіх”, “краса”, “норма”. Але чи це справді твоє?

Цінності, мотивація, переконання: у чому різниця?

Цінності – це твої внутрішні орієнтири.

Вони не завжди озвучені, але керують твоїми рішеннями.
Наприклад: справедливість, свобода, близькість, розвиток.

Мотивація – це те, що тебе “вмикає”.

Буває внутрішня (“Я хочу”) і зовнішня (“Я повинен/-на”).
Приклад: “Я вчуся, бо хочу розуміти світ” – внутрішня.
“Я вчуся, бо боюся осуду” – зовнішня.

Переконання – це твердження, у які ти віриш.

Вони формуються через досвід і повторювані меседжі.
Вони можуть тебе підтримувати (“Я маю право помилятись”)
або стримувати (“Я недостатньо добрий/добра для цього”).

Що впливає на твоє самоусвідомлення?

досвід перемог і невдач,
атмосфера в родині,
стиль спілкування в класі, дружбі,
соцмережі, де інші здаються “ідеальнішими”,
культурні очікування – “хороша дівчинка”, “успішний хлопець”,
твої власні висновки з минулого іноді несвідомі.

Чому це важливо?

Ти не можеш змінити те, чого не усвідомлюєш.

Самоусвідомлення – це точка входу до свободи:

Коли я розумію, що я відчуваю, я не зриваюся на інших.
Коли я знаю, що для мене цінне, я роблю вибір, а не просто пливу за течією.
Коли я помічаю, у що я вірю про себе, я можу переписати ці переконання, якщо вони мене обмежують.

Людина без самоусвідомлення живе чужими сценаріями. Людина самоусвідомлена – автор/-ка своєї історії.

Запрошення до роздумів:

Які переконання про себе я чую найчастіше? Від кого вони пішли?
У що я вірю і це мені допомагає чи заважає?
Як змінилося моє уявлення про себе за останні 3 роки?
Які цінності я обираю, навіть коли важко?

5. Робота з кейсом “Уперед – назад”.

Етап 1: Аналіз прикладів.

Завдання: прочитай і проаналізуй дві вигадані історії підлітків. У кожній – конфліктна або складна ситуація, яка має два варіанти розвитку:
а) до усвідомлення (автоматична реакція)
б) після усвідомлення (через розуміння своїх емоцій, потреб, переконань, тригерів)

Історія 1 “Ілля”.

Історія 2 “Марта”.

Етап 2: Робота з прикладами в групах

Завдання для груп (4–5 осіб):

Оберіть одну історію.
Запишіть, у чому була ключова різниця між реакціями до і після усвідомлення.
Що саме змінилося – емоція, інтерпретація, дія?
Як би реагував/-ла ти в подібній ситуації? Чого ця історія тебе вчить?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Як ти гадаєш?

Яка емоція лежала в основі?
Що автоматично подумала людина про себе?
Що вона побачила по-іншому, коли зупинилась і подивилася зсередини?

Етап 3: Саморефлексія

Поміркуй і запиши:

Чи була в мене нещодавно ситуація, де я відреагував/-ла автоматично і шкодував/-ла про це?

Як би я міг/-ла зреагувати інакше, якби мав/-ла більше самоусвідомлення?

Альтернатива для домашнього завдання або продовження

“Напиши мініісторію з власного досвіду” у стилі “до – після”:

ситуація,
моя перша (автоматична) реакція,
мої думки й емоції,
як я зрозумів/-ла себе,
що я зробив/-ла і чим це закінчилося.

Теорія

Який / яка я?
Як мої характеристики впливають на вибір професії і моє майбутнє

Вступ: чому це взагалі важливо?

Коли тебе запитують: “Ким ти хочеш бути?”, ти, можливо, відчуваєш тиск. Бо треба обрати щось “правильне”. Але справжнє питання не про це. Воно звучить так: “Хто ти є і як це “ти” хоче проявитися у світі?”

який ти маєш темперамент, бо він впливає на твої емоційні і поведінкові реакції;
які в тебе навички, тому що це твій реальний інструмент;
які в тебе інтереси, бо без зацікавлення довго не витримаєш;
які в тебе здібності: це твоя природна легкість у чомусь;
які в тебе сильні сторони – це те, на що ти можеш спертися у складні моменти.

Що таке “власні характеристики”?

Темперамент. Це те як ти реагуєш. Хтось імпульсивний, хтось глибоко переживає. Хтось мовчазний, хтось вибуховий. Темперамент – не вирок. Це стартова точка.

Наприклад: інтроверт може чудово працювати в аналітиці чи дизайні, а холерик бути драйвером у команді.
Навички. Це – що ти вмієш робити. Є “м’які” (спілкування, емпатія, тайм-менеджмент) і “тверді” (програмування, креслення, монтаж відео). Навички – це як м’язи. Їх можна накачати.
Інтереси. Це те, що ти вмієш робити. Є “м’які” (спілкування, емпатія, тайм-менеджмент) і “тверді” (програмування, креслення, монтаж відео). Навички – це як м’язи. Їх можна накачати.
Здібності. Це те, що тобі вдається легше за інших. Це не завжди те, що “модно” чи “корисно”.

Наприклад: хтось схоплює мови з кількох відео, а комусь треба рік, але він блискуче структурує хаос.
Сильні сторони
Це те, що в тобі працює на твою користь, навіть під тиском. Наприклад: гнучкість, стійкість, здатність домовлятись, допитливість, посидючість.

Сила – це не “краще за інших”, а “те, що працює саме у твоїй системі”.

Як це все впливає на професійний вибір?

Успішна кар’єра – це не просто “гарна робота”. Це перетин 4 речей:

Що тобі цікаво?
Що ти вмієш?
Що тобі природно дається?
Що потрібно світу?

Запитай себе:

Де я часто гублюсь, але відчуваю потенціал?
Яку навичку я б хотів/-ла мати, бо вона відкриє більше свободи?
Який мій “страх” насправді прикриває точку зростання?

Зона розвитку – це не про самокритику. Це про зону росту з прийняттям.

Висновок: ти – не професія. Ти – людина, яка шукає форму, у якій її внутрішнє “я” зможе працювати на повну.

Завдання

6. “Кола ідентичності“.

Інструкція:

Намалюй на аркуші 5–7 концентричних кіл.
У центрі напиши “Я”.
У кожне наступне коло вписуй по одній ідентичності / ролі / важливій ознаці, наприклад:
- Я – людина, яка любить тишу.
- Я – старший брат.
- Я – українка.
- Я – волонтерка.
- Я – людина, яка часто сумнівається.
- Я вірю в справедливість.
Внось як “соціальні”, так і “особистісні” ідентичності. Можна також намалювати символи, кольори, метафори.
Поміркуй:
- Який “шар” найбільш важливий для тебе зараз?
- Які ролі постійні, а які змінюються?
- Чи є щось, що тебе здивувало в твоїй карті?

Місце для твого малюнку

7. “Образ Я“.

Інструкція:

Варіант 1: малюнок / символічна версія

Створи символічний малюнок свого “Я”:
- Якщо б я був/-ла явищем природи, то що це було б?
- Якщо б я був/-ла предметом, тваринкою, кольором, то яким / якою?
- Яка форма в мене? Рух? Поверхня?

Варіант 2: словесна версія (есе)

Напиши короткий текст на одну з тем:

“Я – це…”
“Що я про себе думаю і чому?”
“Як би я описав/-ла себе незнайомій людині (чесно, але без прикрас?”)
“Який я в очах інших і в своїх очах?”

Обговорення / рефлексія:

Що тебе здивувало у створеному образі?
Що тобі в ньому подобається / не подобається?
Чи є в цьому образі щось, що ти хотів/-ла б змінити, і чому?
Як цей образ співвідноситься з твоїми “колами ідентичності”?

8. Створення особистої мапи “Я сьогодні – Я завтра”.

Поділи аркуш або онлайн-слайд/таблицю навпіл:
- Ліва частина: “Я сьогодні”. Напиши або намалюй:
  - мій темперамент / спосіб реагування,
  - мої сильні сторони,
  - що мені вдається легко,
  - що мені цікаво,
  - що я ціную.
- Права частина: “Я завтра” (через рік / 2 роки)
  Зазнач:
  - Які якості я хочу розвинути?
  - Які нові навички хочу мати?
  - Що зміниться у моїх реакціях чи переконаннях?
  - У якій сфері я бачу себе сильнішим / сильнішою?
Унизу аркуша додай пункт “Моя зона зростання / розвитку. Визнач 1–2 риси або навички, які зараз “незручні”, але в яких ти відчуваєш потенціал.

потенціал.

Я сьогодні	Я завтра

Моя зона зростання: – – – – – –

Рефлексія

9. 3–2–1: підсумок дня.

Інструкція: запишіть коротко в щоденнику або на окремому аркуші:

3 думки / ідеї, які мене сьогодні зачепили (можна з лекції, вправ, чужих слів чи власних роздумів).

2 речі, які я зрозумів/-ла про себе (можливо, щось нове, несподіване або давно забуте).

1 дія, яку я можу зробити вже цього тижня, щоб підтримати себе або розвинутись у чомусь (навіть щось дуже просте: поговорити з кимось, перечитати свій малюнок, зробити паузу замість автоматичної реакції).

10. GLAD – техніка самоусвідомлення

GLAD – це абревіатура з чотирьох англійських слів, кожне з яких позначає напрям короткої щоденної рефлексії:

G – Grateful (Вдячність)
L – Learned (Знання, отримане сьогодні)
A – Accomplished (Досягнення, чим я можу пишатися)
D – Delighted (Радість, щось, що принесло задоволення)

Інструкція для вправи: напиши по одному реченню до кожного пункту GLAD – чесно, без надмірної фільтрації.

G – За що я сьогодні вдячний/-а?
(Навіть якщо це щось маленьке або неочікуване)
L – Що я сьогодні дізнався/-лась про себе чи світ?
(Наприклад, нове усвідомлення, інсайт із вправ, спостереження)
A – Що я сьогодні зробив/-ла добре?
(Навіть дрібна дія, що потребувала зусилля, чесності або сміливості)
D – Що сьогодні принесло мені радість?
(Момент, людина, думка, дія, жест)

G _____________________________________________________________________________________

L _____________________________________________________________________________________

A _____________________________________________________________________________________

D _____________________________________________________________________________________

Домашнє завдання

1. Опитувальник “Оцінка рівня самооцінки”.

Це опитувальник для самоспостереження розроблений ЮНІСЕФ у межах курсу “Basic Life Skills” (Офіційне джерело), і він охоплює:

емоційну грамотність і саморегуляцію;
стресостійкість;
самоусвідомлення і впевненість у собі;
вміння приймати рішення;
навички комунікації та встановлення меж;
повагу до різноманіття і емпатію;
навички активного слухання і постановки цілей.

Інструкція: цей тест допоможе тобі краще зрозуміти, як ти себе сприймаєш. На аркуші нижче наведено 20 тверджень. Уважно прочитай кожне і оціни, наскільки воно стосується тебе. Познач, наскільки ти погоджуєшся з кожним твердженням за шкалою від 1 до 5:

1 – зовсім не згоден / не згодна;
2 – скоріше не згоден / не згодна;
3 – частково згоден / згодна;
4 – скоріше згоден / згодна;
5 – повністю згоден / згодна.

№	Твердження для оцінки навичок	1	2	3	4	5
1	Я приймаю, що труднощі й невдачі є невід’ємною частиною життя і що все змінюється.
2	Я знаю техніки для керування стресом, щоб справлятися з його нездоровим рівнем.
3	Я вмію перетворювати негативні думки на нейтральні або позитивні.
4	Я впевнений / впевнена, що зможу впоратися зі стресовими подіями та труднощами.
5	Я сприймаю перешкоди як уроки життя й можливості для самозростання та мудрості.
6	Я можу зупинити себе, коли починаю думати щось негативне про себе.
7	Я розумію, що інші можуть мати інші думки та погляди, і мені не потрібно змінювати їхню думку.
8	Я усвідомлюю, що мої думки впливають на мої емоції, а емоції – на мою поведінку.
9	Я вмію встановлювати особисті межі з тими, хто ставиться до мене погано.
10	Я шукаю спілкування з людьми, які позитивні та ставляться до мене з повагою.
11	Я знаю дії, які допомагають мені не відкладати справи на потім.
12	Я можу спостерігати за своїми емоціями, а не автоматично реагувати на сильні почуття.
13	Я знаю ознаки активного слухання.
14	Я можу чітко і впевнено висловлювати свої бажання та потреби.
15	Я використовую практики майндфулнес (самоусвідомлення) або дихальні практики.
16	Я з повагою ставлюся до людей іншої етнічності, національності, релігії чи соціального статусу.
17	Я вмію ставити ефективні цілі.
18	Я можу обмірковувати і вирішувати проблеми методично.
19	Я розрізняю факти і думки.
20	Я здатен / здатна співпереживати іншим, навіть якщо не переживав / переживала того ж; я хочу допомагати тим, хто цього потребує.

З чим ще можна попрацювати?

Відео до уроку: “Сила вразливості” – Брене Браун на TEDxHouston The power of vulnerability | Brené Brown | TED

Виступ перегукується з темами нашого уроку:

самоусвідомлення – як бачити і розуміти себе,
самооцінка – як не знецінювати себе, навіть у складних ситуаціях,
прийняття себе і гнучкість – як не боятися бути “недосконалим/-ою”, але справжнім/-ою.

Після перегляду обміркуй або обговори з друзями / батьками:

Чи згоден/-на ти з тим, що вразливість – це сила?
Як це пов’язано з тим, щоб краще пізнати себе?
Чи є у твоєму житті приклад, коли ти був/-ла вразливим/-ою, і це допомогло тобі?

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе