Урок 18. Робота з позатекстовою інформацією. Автор тексту. Частина 2.
Матеріал
Тема. Робота з позатекстовою інформацією. Автор тексту. Частина 2.
Урок 18
- позатекстова інформація
- автор тексту
Завдання 1.
Проаналізуй інформацію з відео. Зістав її з текстом, поданим нижче.
Українців попередили про нашестя кульових блискавок.
https://www.youtube.com/watch?v=rZRO9G7NUZM
ТЕКСТ
Як сотні медіа в гонитві за кульовими блискавками запустили фейк
«Не панікуйте: кульові блискавки відчувають хвилі страху й можуть атакувати», — йдеться у прес-релізі Українського підрозділу Всесвітньої організації управління океану та атмосфери.
Я була шокована, коли мою фейкову новину поширили десятки регіональних ЗМІ й тисячі фейсбук-користувачів. А коли сюжет на цю тему зробили «Плюси», зрозуміла, що можна запасатися попкорном.
Навіщо я це зробила? Щоб перевірити, як українські журналісти дотримуються професійних стандартів.
Цей експеримент я проводила в рамках інформаційної кампанії «По той бік новин», яку реалізовує ГО «Інститут розвитку регіональної преси» (ІРРП). Кампанія спрямована на підвищення медіаграмотності і є частиною проекту «re:start democratic discourse» у партнерстві з Європейським центром свободи преси та ЗМІ (ECPMF), м. Лейпциг, за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.
Секрети створення релізу, у який повірили
1. Правдоподібний інформпривід
Про що думають і що хвилює мешканців півдня та сходу України — точно знає Google Trends. Саме цей сервіс підказав, що понад 5 тисяч користувачів в останній тиждень липня 2018 року шукали інфо про кульові блискавки.
Оскільки цільова аудиторія нашого проєкту — мешканці південних та східних областей, я вирішила, що саме вони зможуть спостерігати рідкісне явище в середині серпня. Додала ще інформацію про подібний прогноз для сусідніх країн — для правдоподібності.
2. «Авторитетна» організація
Організація, від якої надійшов такий реліз, повинна мати солідну назву, при цьому достатньо абсурдну, щоб журналіст засумнівався в її існуванні. Так виник «Український підрозділ Всесвітньої організації управління океану та атмосфери».
3. Напівправда
У релізі було тільки дві правдивих тези: про природу кульових блискавок та про фіксацію 118 температурних рекордів у світі влітку 2018 року. Решта інформації — цілковита вигадка, описана в новинному стилі.
4. Підміна понять
Національне управління океану та атмосфери (NASA) викликало асоціації з Національною аерокосмічною агенцією США, яка не має жодного стосунку до кульових блискавок і прогнозів для України. Ще один прояв підміни понять — інформація про тектонічні плити й перепад температур, які жодним чином не впливають на прогнозування кульових блискавок.
5. Поради експертів
Підозри в медійників не викликало навіть твердження про те, що кульові блискавки можуть відчувати «хвилі страху», як і порада намагатися уникати «поля зору блискавки».
6. Контактна особа
Відсутність коментаря експерта у прес-релізі — натяк на необхідність шукати його самостійно. Наприкінці релізу, як і годиться, було вказано контактну особу — Вікторію Мусій, представницю інформаційної служби Українського підрозділу Всесвітньої організації управління океану та атмосфери.
Троє журналістів додзвонилися на вказаний номер (він був дійсний лише протягом одного дня). З ними спілкувалася я — за легендою, координаторка й активістка, яка нічого не розуміє у фізичних явищах, а прогноз щодо появи кульових блискавок мені нібито надало керівництво зі США. Мовляв, ми вважаємо цю інформацію важливою й тому розіслали її по ЗМІ. Оскільки один із журналістів повірив у цю легенду, я вирішила не відповідати на телефонні дзвінки. Це мало підштовхнути ЗМІ шукати інших експертів і задуматися про правдивість новини.
Олена Романюк
https://detector.media/infospace/article/140132/2018-08-14-yak-sotni-media-v-gonytvi-za-kulovymy-blyskavkamy-zapustyly-feyk/
Завдання 2.
Проаналізуй ілюстрацію художника-графіка з Нідерландів Мауріца Корнеліса Ешера «Водоспад», яку вважають прикладом оптичних ілюзій. Що в картині є нереалістичним?
Відповіді:
На цій ілюстрації «нереалістичну архітектуру доповнює такий же нереалістичний мініатюрний садок з рослинами, притаманними підводним ландшафтам. …
Спостереження за потоком води викликає подив, бо на аркуші відсутнє джерело, а потік — не що інше, як замкнене коло, нереальне, неправдоподібне, як вічний двигун. Акведук із водоспадом має структуру неможливого трикутника Пенроуза».
Джонатан Хейбер. “Критичне мислення”, Art Huss, 2023.
За кілька останніх десятиліть обсяг нових знань стрімко зростає і доступ до цієї інформації стає все простішим завдяки цифровим пристроям, які постійно з нами. Однак хибні судження так само переслідують нас на особистому й суспільному рівні. Ба більше — наша нездатність оцінювати правдивість і надійність інформації в наших незліченних кишенькових Александрійських бібліотеках означає, що ми з великою ймовірністю можемо повірити неправдивій інформації та дійти неправильних висновків на підставі «фактів», які можуть згодовувати нам ті, хто достатньо добре розуміється на недоліках людського мислення, аби нами маніпулювати.
Тема. Робота з позатекстовою інформацією. Автор тексту. Частина 2.
Урок 18
- позатекстова інформація
- автор тексту
Завдання 1.
Проаналізуй інформацію з відео. Зістав її з текстом, поданим нижче.
Українців попередили про нашестя кульових блискавок.
https://www.youtube.com/watch?v=rZRO9G7NUZM
ТЕКСТ
Як сотні медіа в гонитві за кульовими блискавками запустили фейк
«Не панікуйте: кульові блискавки відчувають хвилі страху й можуть атакувати», — йдеться у прес-релізі Українського підрозділу Всесвітньої організації управління океану та атмосфери.
Я була шокована, коли мою фейкову новину поширили десятки регіональних ЗМІ й тисячі фейсбук-користувачів. А коли сюжет на цю тему зробили «Плюси», зрозуміла, що можна запасатися попкорном.
Навіщо я це зробила? Щоб перевірити, як українські журналісти дотримуються професійних стандартів.
Цей експеримент я проводила в рамках інформаційної кампанії «По той бік новин», яку реалізовує ГО «Інститут розвитку регіональної преси» (ІРРП). Кампанія спрямована на підвищення медіаграмотності і є частиною проекту «re:start democratic discourse» у партнерстві з Європейським центром свободи преси та ЗМІ (ECPMF), м. Лейпциг, за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.
Секрети створення релізу, у який повірили
1. Правдоподібний інформпривід
Про що думають і що хвилює мешканців півдня та сходу України — точно знає Google Trends. Саме цей сервіс підказав, що понад 5 тисяч користувачів в останній тиждень липня 2018 року шукали інфо про кульові блискавки.
Оскільки цільова аудиторія нашого проєкту — мешканці південних та східних областей, я вирішила, що саме вони зможуть спостерігати рідкісне явище в середині серпня. Додала ще інформацію про подібний прогноз для сусідніх країн — для правдоподібності.
2. «Авторитетна» організація
Організація, від якої надійшов такий реліз, повинна мати солідну назву, при цьому достатньо абсурдну, щоб журналіст засумнівався в її існуванні. Так виник «Український підрозділ Всесвітньої організації управління океану та атмосфери».
3. Напівправда
У релізі було тільки дві правдивих тези: про природу кульових блискавок та про фіксацію 118 температурних рекордів у світі влітку 2018 року. Решта інформації — цілковита вигадка, описана в новинному стилі.
4. Підміна понять
Національне управління океану та атмосфери (NASA) викликало асоціації з Національною аерокосмічною агенцією США, яка не має жодного стосунку до кульових блискавок і прогнозів для України. Ще один прояв підміни понять — інформація про тектонічні плити й перепад температур, які жодним чином не впливають на прогнозування кульових блискавок.
5. Поради експертів
Підозри в медійників не викликало навіть твердження про те, що кульові блискавки можуть відчувати «хвилі страху», як і порада намагатися уникати «поля зору блискавки».
6. Контактна особа
Відсутність коментаря експерта у прес-релізі — натяк на необхідність шукати його самостійно. Наприкінці релізу, як і годиться, було вказано контактну особу — Вікторію Мусій, представницю інформаційної служби Українського підрозділу Всесвітньої організації управління океану та атмосфери.
Троє журналістів додзвонилися на вказаний номер (він був дійсний лише протягом одного дня). З ними спілкувалася я — за легендою, координаторка й активістка, яка нічого не розуміє у фізичних явищах, а прогноз щодо появи кульових блискавок мені нібито надало керівництво зі США. Мовляв, ми вважаємо цю інформацію важливою й тому розіслали її по ЗМІ. Оскільки один із журналістів повірив у цю легенду, я вирішила не відповідати на телефонні дзвінки. Це мало підштовхнути ЗМІ шукати інших експертів і задуматися про правдивість новини.
Олена Романюк
https://detector.media/infospace/article/140132/2018-08-14-yak-sotni-media-v-gonytvi-za-kulovymy-blyskavkamy-zapustyly-feyk/
Завдання 2.
Проаналізуй ілюстрацію художника-графіка з Нідерландів Мауріца Корнеліса Ешера «Водоспад», яку вважають прикладом оптичних ілюзій. Що в картині є нереалістичним?
______________________________
______________________________
______________________________
______________________________
______________________________
______________________________
______________________________
______________________________
Джонатан Хейбер. “Критичне мислення”, Art Huss, 2023.
За кілька останніх десятиліть обсяг нових знань стрімко зростає і доступ до цієї інформації стає все простішим завдяки цифровим пристроям, які постійно з нами. Однак хибні судження так само переслідують нас на особистому й суспільному рівні. Ба більше — наша нездатність оцінювати правдивість і надійність інформації в наших незліченних кишенькових Александрійських бібліотеках означає, що ми з великою ймовірністю можемо повірити неправдивій інформації та дійти неправильних висновків на підставі «фактів», які можуть згодовувати нам ті, хто достатньо добре розуміється на недоліках людського мислення, аби нами маніпулювати.
Ділись та обговорюй важливе