Урок 26. Робота з позатекстовою інформацією. Місце і дата (час) публікації. Частина 2.
Матеріал
Тема. Робота з позатекстовою інформацією. Місце і дата (час) публікації. Частина 2.
Урок 26
- суспільно-політичні умови
- дата (час), місце публікації
У Вікіпедії описаний Юпітеро-Плутонівський гравітаційний ефект — це явище, про яке повідомило радіо BBC в ефірі 1 квітня 1976 року.
У новині йшлося про те, що відбудеться помітне короткочасне зменшення гравітації через особливе розташування Юпітера і Плутона відносно Землі.
1 квітня 1976 року британський астроном Патрік Мур повідомив слухачам радіо, що о 9:47 ранку того дня має статися унікальна астрономічна подія – яка, за його словами, вплине на всю Землю – коли Плутон наблизиться до Юпітера, їхні гравітаційні сили нібито об’єднаються і на мить відчутно зменшать силу тяжіння на Землі.
Мур сказав, що якщо слухачі підстрибнуть у повітря саме в той момент, то відчують ефект “зависання”, схожий на короткочасний політ.
Невдовзі після 9:47 того ранку до служби BBC почали надходити сотні телефонних дзвінків від людей, які стверджували, що спостерігали зменшення гравітації. Одна жінка навіть заявила, що вона та одинадцять її друзів сиділи і їх нібито «плавно підняло з крісел, і всі вони м’яко обертались по кімнаті».
Джерело: https://en.wikipedia.org/wiki/Jovian%E2%80%93Plutonian_gravitational_effect
Цю новину опубліковано 1 квітня (День сміху). Зрозуміло, що вірити такій інформації (навіть якщо її оприлюднюють дуже авторитетні джерела) не можна.
ДАТА (ЧАС) ПУБЛІКАЦІЇ
На що звертаємо увагу?
1. Наскільки збігаються часові рамки описуваної події з реальними датами, які джерела (фото, відео) подані в публікації? Наприклад, Russia Today у 2014 році показували всьому світові кадри вибухів у Чечні (1999 р.), видаючи їх за бомбардування Донбасу українською армією.
2. Чи актуальною є інформація відповідно до реалій певного часу? Наприклад, за переказами, богатир Ілля Муромець добрався до Києва за 5 годин з Мурома. Їхати в ті часи він міг на коні, тому версія про те, що Ілля був родом з Мурома (Володимирська область у росії) є безпідставною, оскільки приблизна відстань до Києва – більше тисячі кілометрів. Найімовірніша версія, що богатир був родом з Моровійська (сучасний Морівськ) на Чернігівщині, розташованого за 90 кілометрів від Києва. Швидкість коня з вершником – 15–20 км/год, тому для часів Київської Русі 5-годинна подорож з Чернігівщини до Києва є ймовірнішою, ніж з Мурома Володимирської області (поїздка могла тривати щонайменше 4-5 днів).
Окрім цього, беремо до уваги:
- дату публікації – чи може нам щось «розповісти» день, місяць, рік, століття, коли відбулась певна подія;
- контекст– під час яких подій опублікований матеріал? Якщо в розпал, наприклад, якогось повстання, то важливо, де саме (на чиєму боці) перебуває «очевидець». Чи дійсно автор тексту брав участь у певних подіях?
Завдання 1.
Ознайомся з відео про Катинський злочин. Чому радянська пропаганда наполягала на тому, що розстріл відбувся в 1941 році? Зроби висновок про важливість встановлення дати певної події.
Порада для вчителяПеред переглядом відео обговоріть з учнями/ученицями важливість аналізу таких деталей, як дата (час) та місце публікації. Як знання з історії можуть у цьому допомогти? Чи знають учні/учениці певні історичні приклади підтасовувань фактів? Обговоріть відомі вам літературні твори, які спричиняють дискусії щодо авторства, часу написання тощо («Слово про Ігорів похід», «Велесова книга» та ін.).
Завдання 2.
Прочитай уривок зі статті про Уолтера Дюранті та Гарета Джонса. Поруч у тексті визнач часові рамки, які стосуються виділених подій та осіб. Дай відповіді на такі запитання:
- Наскільки збігаються часові рамки описуваної події з реальними датами?
- Чи актуальною є інформація відповідно до реалій певного часу?
- Які джерела (фото, відео) подані в публікації? Чи немає серед них таких, що не могли з’явитися в згадані часи?
- Чому важливо враховувати часові рамки деяких історичних подій, коли говоримо про вчинки деяких журналістів?
Повість про двох журналістів
Уолтер Дюранті, Гарет Джонс і Пулітцерівська премія
| Текст | Часові рамки подій |
| 24 червня Пулітцерівський комітет отримав листа від доктора Маргарет Сиріол Коллі та її сина, Найджела Лінсана Коллі, з Бремкота, Ноттс (Велика Британія). Лист занадто довгий, щоб наводити його повністю, але текст можна знайти на colley.co.uk/garethjones/soviet_articles/duranty_revocation.htm . Ця пані — племінниця такого собі Гарета Джонса, журналіста, який насмілився сказати правду про те страхіття, яке побачив в Україні весною 1933 року. За свою сміливість він заплатив професійною репутацією і на багато років потрапив у забуття. А «негативний герой» у цій історії — такий собі Уолтер Дюранті, який отримав Пулітцерівську премію 1932 року за репортажі з Радянського Союзу, які, як він сам зізнавався, «відображали офіційні погляди Радянського уряду», а не його власні. І ось тут і починається повість про журналіста, якого знищили за чесність, та його колегу, винагородженого за брехню. Повість, яка має прямий стосунок як до журналістської етики, так і до української історії.Журналістам часто подобається думати про себе як про безстрашних борців за право суспільства знати правду, всю правду і нічого, окрім правди. Щоб винагородити тих, хто справді дотримується цього принципу, американський журналіст угорського походження Джозеф Пулітцер заповідав використати частину своїх статків на заснування премії свого імені за досягнення в театральному мистецтві, літературі, музиці й журналістиці. Ці премії, скромні у грошовому вимірі, але дуже почесні для їхніх володарів, присуджують щорічно з 1917 року. У реальному житті журналісти, як і всі інші люди, рідко абсолютно вірні ідеалам, які проповідують. І премії, навіть такі престижні, як Пулітцерівська, іноді здобувають негідники. Доктор Коллі вимагає анулювати Пулітцерівську премію мерзотника Уолтера Дюранті, який вів кампанію на підтримку сталінського Радянського Союзу зі сторінок найпрестижнішої газети у США, «Нью-Йорк таймс», дискредитуючи її дядька – Гарета Джонса – за спроби чесно виконати своє призначення як журналіста — розповісти людям правду.Джерело: https://day.kyiv.ua/article/panorama-dnya/povist-pro-dvokh-zhurnalistiv |
Про Гарета Джонса можна подивитися тут:
https://www.youtube.com/watch?v=nsS61hskluM
Джонс був незвичайним журналістом. Він особисто знав Гітлера та Геббельса, а ще був першою людиною, яка розповіла світові правду про голодомор. Газета Таймс звинуватила у вбивстві Гарета китайців, проте сьогодні є всі підстави вважати, що за злочином стояла російська розвідка. Детальніше – у програмі “Машина часу”.
Тема. Робота з позатекстовою інформацією. Місце і дата (час) публікації. Частина 2.
Урок 26
- суспільно-політичні умови
- дата (час), місце публікації
У Вікіпедії описаний Юпітеро-Плутонівський гравітаційний ефект — це явище, про яке повідомило радіо BBC в ефірі 1 квітня 1976 року.
У новині йшлося про те, що відбудеться помітне короткочасне зменшення гравітації через особливе розташування Юпітера і Плутона відносно Землі.
1 квітня 1976 року британський астроном Патрік Мур повідомив слухачам радіо, що о 9:47 ранку того дня має статися унікальна астрономічна подія – яка, за його словами, вплине на всю Землю – коли Плутон наблизиться до Юпітера, їхні гравітаційні сили нібито об’єднаються і на мить відчутно зменшать силу тяжіння на Землі.
Мур сказав, що якщо слухачі підстрибнуть у повітря саме в той момент, то відчують ефект “зависання”, схожий на короткочасний політ.
Невдовзі після 9:47 того ранку до служби BBC почали надходити сотні телефонних дзвінків від людей, які стверджували, що спостерігали зменшення гравітації. Одна жінка навіть заявила, що вона та одинадцять її друзів сиділи і їх нібито «плавно підняло з крісел, і всі вони м’яко обертались по кімнаті».
Джерело: https://en.wikipedia.org/wiki/Jovian%E2%80%93Plutonian_gravitational_effect
Цю новину опубліковано 1 квітня (День сміху). Зрозуміло, що вірити такій інформації (навіть якщо її оприлюднюють дуже авторитетні джерела) не можна.
ДАТА (ЧАС) ПУБЛІКАЦІЇ
На що звертаємо увагу?
1. Наскільки збігаються часові рамки описуваної події з реальними датами, які джерела (фото, відео) подані в публікації? Наприклад, Russia Today у 2014 році показували всьому світові кадри вибухів у Чечні (1999 р.), видаючи їх за бомбардування Донбасу українською армією.
2. Чи актуальною є інформація відповідно до реалій певного часу? Наприклад, за переказами, богатир Ілля Муромець добрався до Києва за 5 годин з Мурома. Їхати в ті часи він міг на коні, тому версія про те, що Ілля був родом з Мурома (Володимирська область у росії) є безпідставною, оскільки приблизна відстань до Києва – більше тисячі кілометрів. Найімовірніша версія, що богатир був родом з Моровійська (сучасний Морівськ) на Чернігівщині, розташованого за 90 кілометрів від Києва. Швидкість коня з вершником – 15–20 км/год, тому для часів Київської Русі 5-годинна подорож з Чернігівщини до Києва є ймовірнішою, ніж з Мурома Володимирської області (поїздка могла тривати щонайменше 4-5 днів).
Окрім цього, беремо до уваги:
- дату публікації – чи може нам щось «розповісти» день, місяць, рік, століття, коли відбулась певна подія;
- контекст– під час яких подій опублікований матеріал? Якщо в розпал, наприклад, якогось повстання, то важливо, де саме (на чиєму боці) перебуває «очевидець». Чи дійсно автор тексту брав участь у певних подіях?
Завдання 1.
Ознайомся з відео про Катинський злочин. Чому радянська пропаганда наполягала на тому, що розстріл відбувся в 1941 році? Зроби висновок про важливість встановлення дати певної події.
Завдання 2.
Прочитай уривок зі статті про Уолтера Дюранті та Гарета Джонса. Поруч у тексті визнач часові рамки, які стосуються виділених подій та осіб. Дай відповіді на такі запитання:
- Наскільки збігаються часові рамки описуваної події з реальними датами?
- Чи актуальною є інформація відповідно до реалій певного часу?
- Які джерела (фото, відео) подані в публікації? Чи немає серед них таких, що не могли з’явитися в згадані часи?
- Чому важливо враховувати часові рамки деяких історичних подій, коли говоримо про вчинки деяких журналістів?
Повість про двох журналістів
Уолтер Дюранті, Гарет Джонс і Пулітцерівська премія
| Текст | Часові рамки подій |
| 24 червня Пулітцерівський комітет отримав листа від доктора Маргарет Сиріол Коллі та її сина, Найджела Лінсана Коллі, з Бремкота, Ноттс (Велика Британія). Лист занадто довгий, щоб наводити його повністю, але текст можна знайти на colley.co.uk/garethjones/soviet_articles/duranty_revocation.htm . Ця пані — племінниця такого собі Гарета Джонса, журналіста, який насмілився сказати правду про те страхіття, яке побачив в Україні весною 1933 року. За свою сміливість він заплатив професійною репутацією і на багато років потрапив у забуття. А «негативний герой» у цій історії — такий собі Уолтер Дюранті, який отримав Пулітцерівську премію 1932 року за репортажі з Радянського Союзу, які, як він сам зізнавався, «відображали офіційні погляди Радянського уряду», а не його власні. І ось тут і починається повість про журналіста, якого знищили за чесність, та його колегу, винагородженого за брехню. Повість, яка має прямий стосунок як до журналістської етики, так і до української історії.Журналістам часто подобається думати про себе як про безстрашних борців за право суспільства знати правду, всю правду і нічого, окрім правди. Щоб винагородити тих, хто справді дотримується цього принципу, американський журналіст угорського походження Джозеф Пулітцер заповідав використати частину своїх статків на заснування премії свого імені за досягнення в театральному мистецтві, літературі, музиці й журналістиці. Ці премії, скромні у грошовому вимірі, але дуже почесні для їхніх володарів, присуджують щорічно з 1917 року. У реальному житті журналісти, як і всі інші люди, рідко абсолютно вірні ідеалам, які проповідують. І премії, навіть такі престижні, як Пулітцерівська, іноді здобувають негідники. Доктор Коллі вимагає анулювати Пулітцерівську премію мерзотника Уолтера Дюранті, який вів кампанію на підтримку сталінського Радянського Союзу зі сторінок найпрестижнішої газети у США, «Нью-Йорк таймс», дискредитуючи її дядька – Гарета Джонса – за спроби чесно виконати своє призначення як журналіста — розповісти людям правду. Джерело: https://day.kyiv.ua/article/panorama-dnya/povist-pro-dvokh-zhurnalistiv |
Про Гарета Джонса можна подивитися тут:
https://www.youtube.com/watch?v=nsS61hskluM
Джонс був незвичайним журналістом. Він особисто знав Гітлера та Геббельса, а ще був першою людиною, яка розповіла світові правду про голодомор. Газета Таймс звинуватила у вбивстві Гарета китайців, проте сьогодні є всі підстави вважати, що за злочином стояла російська розвідка. Детальніше – у програмі “Машина часу”.
Ділись та обговорюй важливе