матеріал 1

Урок 27. Робота з позатекстовою інформацією. Вплив суспільної думки. Частина 1.

Матеріал

Урок 27


Опорні поняття:
  • фінансові мотиви моральні мотиви
  • соціальні мотиви
  • «стадний інстинкт» 
На цьому уроці ви попрацюєте з такими результатами навчання:
  • сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, зокрема інформаційних та художніх текстах класичної та сучасної художньої літератури (української та зарубіжних), медіатекстах, та використовує інформацію для збагачення власного досвіду і духовного розвитку;
  • взаємодіє з іншими особами в усній формі, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;
  • обґрунтовує, враховуючи різні погляди, ідеї та переконання, власну позицію щодо широкого кола особистісно та суспільно актуальних проблем, зокрема порушених у художньому тексті, медіа тексті [12 МОВ 1.6.1-1 П].

Гачок

Некомерційний проект Politi Fact оцінив 70% передвиборчих тверджень Трампа як неправдиві, а майже дві третини виборців, опитаних під час кампанії, сказали, що Трампові не можна було довіряти – та він усе одно виграв вибори. Тож мимоволі запитуєш себе, чи можуть дії однієї людини спотворювати загальну правду.  А якщо так, то питання на обкладинці Тіme – не гіпербола, а загрозлива актуальність: то що, правда мертва? (З книги Лі Макінтайра “Постправда” ).


Завдання

Перед роботою з текстом можна провести невелику дискусію, розділивши клас на 4 групи. Кожна з груп повинна довести, що головним мотиватором наших вчинків є:
1 група – фінансові мотиви;
2 група – моральні мотиви;
3 група – соціальні мотиви;
4 група – «стадний інстинкт».
Перед початком дискусії варто обговорити кожен з мотивів, аби вивести спільне / однакове розуміння понять «фінансовий», «моральний», «соціальний» та «стадний».

Завдання 1.

Прочитай уривок з  книги Стівена Левітта та Стівена Дабнера «Думай як фрік. Нестандартні підходи до розв’язання проблем». Дай відповіді на запитання. Виділи в тексті висновок, поясни, чи погоджуєшся з ним.

Під час одного дослідження науковці вирішили з’ясувати, що може змусити людей споживати менше електроенергії вдома. Дослідники розпочали з опитування. Вони телефонували каліфорнійцям та ставили їм одне запитання: «Що може найбільше вплинути на ваше рішення заощаджувати електроенергію?»

  1. Економія грошей.
  2. Захист довкілля.
  3. Користь для суспільства.
  4. Багато людей намагається так робити.

Погляньмо, що вийшло: фінансові мотиви (1), моральні мотиви (2), соціальні мотиви (3) і так званий стадний інстинкт (4). Як гадаєте, що вплинуло на вибір каліфорнійців найбільше?

Їхні відповіді розподілені від більш важливого до менш важливого чинника.

  1. Захист довкілля.
  2. Користь для суспільства.
  3. Економія грошей.
  4. Багато людей намагається так робити.

Усе нібито логічно, чи не так? Оскільки питання збереження довкілля є моральним та суспільно важливим, мотиви, що керували людьми, також були моральними та соціальними. За ними йшли фінансовий мотив та стадний інстинкт. Логічно. Хто погодиться щось робити, особливо, коли йдеться про такі важливі речі, як збереження довкілля, лише тому, що так роблять інші?

Телефонне опитування допомогло дослідникам  зрозуміти, що люди говорять про збереження довкілля. Чи справді їхні слова відповідають діям? Для того, щоб це з’ясувати, науковці вирішили провести польовий експеримент. Вони ходили від будинку до будинку в одному з районів Каліфорнії та розвішували на дверних ручках листівки, заохочуючи таким чином мешканців зберігати електроенергію у теплу пору року.


У листівках містився заклик використовувати замість кондиціонерів вентилятори.


Але, оскільки це був експеримент, написи на листівках відрізнялися. Загалом було п’ять версій. Одна з них мала більш узагальнений заголовок — «Раціональне використання природних ресурсів», тоді як інші співвідносилися з чотирма основними спонукальними мотивами: моральними, соціальними, фінансовими і стадним інстинктом.

Ось який текст був у листівках.

  1. Економте електроенергію – захистіть довкілля.
  2. Зробіть свій внесок у збереження електроенергії для наступних поколінь.
  3. Заощаджуйте гроші, економлячи електроенергію.
  4. Приєднуйтеся до сусідів, вони також економлять електроенергію.

Роз’яснювальний текст до листівок також відрізнявся. Наприклад, у листівці «Захистіть довкілля» повідомлялося, що так «ви зможете зменшити викиди парникових газів на 120 кг щомісяця». А у версії «Приєднуйтеся до сусідів» йшлося про те, що 77% мешканців «вже використовують замість кондиціонерів вентилятори».

Дослідники випадковим чином розподілили різні листівки. І тепер вони могли виміряти фактичне використання електроенергії в кожному будинку, щоб побачити, який ефект мала кожна листівка. Якщо дані телефонного опитування були достовірними, то найдієвішими мали стати листівки про захист довкілля та піклування про наступні покоління, а листівка «Приєднуйтеся до сусідів» взагалі не мала б жодного ефекту. Думаєте, саме так і сталося?

Де там! Незаперечним переможцем із чотирьох стала листівка «Приєднуйтеся до сусідів». Саме так, стадний інстинкт заглушив моральні, соціальні та фінансові стимули. Вас це здивувало? Якщо так, то даремно. Озирніться довкола і ви помітите неспростовні докази існування стадного інстинкту в суспільстві.

Він впливає майже на кожен аспект нашої поведінки: що ми купуємо, де їмо, як голосуємо…

Можливо, вам не до вподоби ця думка. Нікому ж не подобається, коли його порівнюють зі стадною твариною. Але в такому складному світі бути частиною стада означає мати певні переваги. У кого є достатньо часу, щоб обдумувати всі рішення і перевіряти кожен факт? Якщо всі навколо вважають, що збереження енергії – це добра ідея, що ж, можливо, так воно і є. Тому, якщо ви візьметеся за розробку мотиваційної схеми, використайте це для того, щоб змусити людей робити те, що потрібно вам, навіть якщо вони робитимуть це з інших мотивів. Стикаючись із будь-якою проблемою, слід чітко визначити, які мотиватори працюватимуть у певній ситуації, а не дослухатися до власних моральних орієнтирів, що підказують, як треба робити. Головне – менше думати про ідеальну поведінку уявних людей і більше про справжню поведінку реальних, адже реальні люди більш непередбачувані.

Завдання до тексту

1. ПРАВДА чи НІ?

ТвердженняТАКНІ
а) Телефонне опитування показало реальне ставлення людей до економії електроенергії.
б) Відповідно до телефонного опитування, основним чинником ухвалення рішень є соціальний мотив.
в) Спостереження за реакцією на листівки підтвердили результати телефонного опитування.
г) Стадний інстинкт домінує над моральними, соціальними та фінансовими стимулами.
д) Автори переконують, що моральні чинники завжди визначальні для вирішення певних завдань.

2.  Які переваги, на твою думку, дає відчуття стадного інстинкту, коли ти опиняєшся перед вибором?

3. Поясни, як ти розумієш різницю між моральними та соціальними мотивами. 

4. Чому, на твою думку, фінансові мотиви «програють» стадному інстинкту?


Із чим ще можна попрацювати?

Лі Макінтайр .«Постправда», Art Huss, 2021.

Як ми опинилися у світі постправди, де «альтернативні факти» підміняють справжні, а відчуття важливіші за очевидні докази й спростування? Що таке постправда? Це спроба видавати бажане за дійсне, політична маніпуляція, потьмарення масової свідомості? Чи просто брехня? 

Урок 27


Опорні поняття:
  • фінансові мотиви моральні мотиви
  • соціальні мотиви
  • «стадний інстинкт» 
На цьому уроці ти навчишся:
  • обґрунтовувати, враховуючи різні погляди, ідеї та переконання, власну позицію щодо широкого кола особистісно та суспільно актуальних проблем.

Гачок

Некомерційний проект Politi Fact оцінив 70% передвиборчих тверджень Трампа як неправдиві, а майже дві третини виборців, опитаних під час кампанії, сказали, що Трампові не можна було довіряти – та він усе одно виграв вибори. Тож мимоволі запитуєш себе, чи можуть дії однієї людини спотворювати загальну правду.  А якщо так, то питання на обкладинці Тіme – не гіпербола, а загрозлива актуальність: то що, правда мертва? (З книги Лі Макінтайра “Постправда” ).


Завдання
Завдання 1.

Прочитай уривок з  книги Стівена Левітта та Стівена Дабнера «Думай як фрік. Нестандартні підходи до розв’язання проблем». Дай відповіді на запитання. Виділи в тексті висновок, поясни, чи погоджуєшся з ним.

Під час одного дослідження науковці вирішили з’ясувати, що може змусити людей споживати менше електроенергії вдома. Дослідники розпочали з опитування. Вони телефонували каліфорнійцям та ставили їм одне запитання: «Що може найбільше вплинути на ваше рішення заощаджувати електроенергію?»

  1. Економія грошей.
  2. Захист довкілля.
  3. Користь для суспільства.
  4. Багато людей намагається так робити.

Погляньмо, що вийшло: фінансові мотиви (1), моральні мотиви (2), соціальні мотиви (3) і так званий стадний інстинкт (4). Як гадаєте, що вплинуло на вибір каліфорнійців найбільше?

Їхні відповіді розподілені від більш важливого до менш важливого чинника.

  1. Захист довкілля.
  2. Користь для суспільства.
  3. Економія грошей.
  4. Багато людей намагається так робити.

Усе нібито логічно, чи не так? Оскільки питання збереження довкілля є моральним та суспільно важливим, мотиви, що керували людьми, також були моральними та соціальними. За ними йшли фінансовий мотив та стадний інстинкт. Логічно. Хто погодиться щось робити, особливо, коли йдеться про такі важливі речі, як збереження довкілля, лише тому, що так роблять інші?

Телефонне опитування допомогло дослідникам  зрозуміти, що люди говорять про збереження довкілля. Чи справді їхні слова відповідають діям? Для того, щоб це з’ясувати, науковці вирішили провести польовий експеримент. Вони ходили від будинку до будинку в одному з районів Каліфорнії та розвішували на дверних ручках листівки, заохочуючи таким чином мешканців зберігати електроенергію у теплу пору року.


У листівках містився заклик використовувати замість кондиціонерів вентилятори.


Але, оскільки це був експеримент, написи на листівках відрізнялися. Загалом було п’ять версій. Одна з них мала більш узагальнений заголовок — «Раціональне використання природних ресурсів», тоді як інші співвідносилися з чотирма основними спонукальними мотивами: моральними, соціальними, фінансовими і стадним інстинктом.

Ось який текст був у листівках.

  1. Економте електроенергію – захистіть довкілля.
  2. Зробіть свій внесок у збереження електроенергії для наступних поколінь.
  3. Заощаджуйте гроші, економлячи електроенергію.
  4. Приєднуйтеся до сусідів, вони також економлять електроенергію.

Роз’яснювальний текст до листівок також відрізнявся. Наприклад, у листівці «Захистіть довкілля» повідомлялося, що так «ви зможете зменшити викиди парникових газів на 120 кг щомісяця». А у версії «Приєднуйтеся до сусідів» йшлося про те, що 77% мешканців «вже використовують замість кондиціонерів вентилятори».

Дослідники випадковим чином розподілили різні листівки. І тепер вони могли виміряти фактичне використання електроенергії в кожному будинку, щоб побачити, який ефект мала кожна листівка. Якщо дані телефонного опитування були достовірними, то найдієвішими мали стати листівки про захист довкілля та піклування про наступні покоління, а листівка «Приєднуйтеся до сусідів» взагалі не мала б жодного ефекту. Думаєте, саме так і сталося?

Де там! Незаперечним переможцем із чотирьох стала листівка «Приєднуйтеся до сусідів». Саме так, стадний інстинкт заглушив моральні, соціальні та фінансові стимули. Вас це здивувало? Якщо так, то даремно. Озирніться довкола і ви помітите неспростовні докази існування стадного інстинкту в суспільстві.

Він впливає майже на кожен аспект нашої поведінки: що ми купуємо, де їмо, як голосуємо…

Можливо, вам не до вподоби ця думка. Нікому ж не подобається, коли його порівнюють зі стадною твариною. Але в такому складному світі бути частиною стада означає мати певні переваги. У кого є достатньо часу, щоб обдумувати всі рішення і перевіряти кожен факт? Якщо всі навколо вважають, що збереження енергії – це добра ідея, що ж, можливо, так воно і є. Тому, якщо ви візьметеся за розробку мотиваційної схеми, використайте це для того, щоб змусити людей робити те, що потрібно вам, навіть якщо вони робитимуть це з інших мотивів. Стикаючись із будь-якою проблемою, слід чітко визначити, які мотиватори працюватимуть у певній ситуації, а не дослухатися до власних моральних орієнтирів, що підказують, як треба робити. Головне – менше думати про ідеальну поведінку уявних людей і більше про справжню поведінку реальних, адже реальні люди більш непередбачувані.

Завдання до тексту

1. ПРАВДА чи НІ?

ТвердженняТАКНІ
а) Телефонне опитування показало реальне ставлення людей до економії електроенергії.
б) Відповідно до телефонного опитування, основним чинником ухвалення рішень є соціальний мотив.
в) Спостереження за реакцією на листівки підтвердили результати телефонного опитування.
г) Стадний інстинкт домінує над моральними, соціальними та фінансовими стимулами.
д) Автори переконують, що моральні чинники завжди визначальні для вирішення певних завдань.

2.  Які переваги, на твою думку, дає відчуття стадного інстинкту, коли ти опиняєшся перед вибором?

3. Поясни, як ти розумієш різницю між моральними та соціальними мотивами. 

4. Чому, на твою думку, фінансові мотиви «програють» стадному інстинкту?


Із чим ще можна попрацювати?

Лі Макінтайр .«Постправда», Art Huss, 2021.

Як ми опинилися у світі постправди, де «альтернативні факти» підміняють справжні, а відчуття важливіші за очевидні докази й спростування? Що таке постправда? Це спроба видавати бажане за дійсне, політична маніпуляція, потьмарення масової свідомості? Чи просто брехня? 

Ділись та обговорюй важливе

Обкладинка коментарів до матеріалу

Твоя поточна позиція

1 матеріал

Тема 14 — матеріал 1 з 2

1 матеріал Ти тут