Урок 9. Тема. Поезія. Значення і контекст
Матеріал
Урок 9. Тема. Поезія. Значення і контекст
О. Герасимʼюк «Хай любові, як болю, не буде кінця…»;
Н. Білоцерківець «Забуваються лінії запахи барви і звуки…»;
С. Армітедж «Мамо, будь-яка відстань…»;
В. Стус «Тато молиться Богу…».
- поезія;
- значення;
- контекст.
Поради для вчителя
Розкажіть учням про українського літературознавця Анатолія Ткаченка, який запропонував аналіз короткої (5 рядків) поезії Ліни Костенко:
* * *
Калина міряє коралі,
А ти летиш по магістралі…
Життя – це божевільне ралі.
Питаю в долі:«А що далі?»
Цьому аналізу присвячено майже 10 сторінок друкованого тексту (https://repository.mu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/14/1/Filologiia.%20Vyp.2.pdf).
Обговоріть із учнями, чому важливо вдумливо аналізувати кожен вірш.
За бажанням, проаналізуйте цю поезію з учнями в класі й порівняйте з пропонованим аналізом А. Ткаченка.Обговоріть із учнями:
Після першого читання вірша важливо поставити собі запитання: «Про що ця поезія?». Це питання можна розділити на кілька конкретніших:
• Яку історію розповідає вірш?
• Яке місце або подію він описує?
• Що вірш говорить про життя або людей?
Відповіді на ці запитання допомагають краще зрозуміти зміст твору.
Завдання 1
1. Працюючи в групах, прочитайте пари віршів та обговоріть їхнє значення, використовуючи наведені вище запитання. Запишіть свої нотатки.
• «Тато молиться Богу», «Мамо, будь-яка відстань»
• «Хай любові, як болю, ніколи не буде кінця», «Забуваються лінії запахи барви і звуки…»
Поради для вчителя
Наголосіть учням на тому, що важливо думати ширше, ніж є в «базових історіях», прямо описаних у віршах, – для того, щоби побачити, чим вони схожі. Наприклад, «Тато молиться Богу» і «Мамо, будь-яка відстань» розповідають абсолютно різні історії, проте вони описують питання, повʼязані з родиною та стосунками / відчуттями / емоціями, із нею повʼязаними.
| Василь Стус Тато молиться Богу, тужить мама. Сестра уникає порогу, хоч вернутись пора. Уникає — радiє, повертає — мовчить. Повечiр’я ще тлiє, iще хвiртка рипить. iще видно дорогу, iще гусне жура. Тато молиться богу. I ридає сестра. | Саймон Армітедж Мамо, будь-яка відстань, що перевищує один проліт, вимагає другої пари рук. Ти прийшла допомогти мені виміряти вікна, ламбрекени, двері, акри стін, прерії підлог. Ти на нульовому кінці, я з котушкою стрічки, записую довжину, повідомляю метри, сантиметри назад на базу, потім піднімаюся по сходах, стрічка все ще харчується, розмотуючи роки між нами. Якір. Повітряний змій. Я проходжу через порожні спальні, піднімаюся по сходах на горище, до межі, де щось має змінитися; два поверхи нижче кінчиків твоїх пальців все ще стискають останню соту дюйма… я тягнуся до люка, який відкривається в нескінченне небо, щоб впасти або злетіти. |
| Олена Герасимʼюк Хай любові, як болю, ніколи не буде кінця. Я не хочу втрачати обриси твого лиця. Хай зупиниться мить – я готова віддати життя, бо у чім його сила? Перейшла, ніби пісню співала, а потім назад повертатися треба. І мить провисає над нами, час застигає, важчим за космос стає. Я – Орфей твій, а ти, Еврідіко, за мною ще є? Я би руку дала, та не маю вже більше руки, бо із тіла пішла, щоб до тебе пошвидше дійти. Що безкровному – кров? безтілесному – води ріки? Не злякає могила. Що це – страх? Ми з тобою дістались пекельних воріт. Відкривай і вдихни, як сторінки підручника, світ. Ми навчились безсмертя, ми разом здолали пітьму. Я боюсь озирнутись. І ти розумієш, чому. | Наталка Білоцерківець забуваються лінії запахи барви і звуки слабне зір гасне слух і минається радість проста за своєю душею простягнеш обличчя і руки але високо і недосяжно вона проліта залишається тільки вокзал на останнім пероні сіра піна розлуки клубочиться пухне і от вже вона розмиває мої беззахисні долоні і огидним солодким теплом наповзає на рот залишилась любов але краще б її не було в провінційній постелі я плакала доки стомилась і бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились як під тілом твоїм задихалась полиця брудна затихала стихала банальна вокзальна весна ми помрем не в Парижі тепер я напевно це знаю в провінційній постелі що потом кишить і слізьми і твого коньяку не подасть тобі жоден я знаю нічиїм поцілунком не будемо втішені ми під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми надто гірко ми плакали і ображали природу надто сильно любили коханців соромлячи тим надто вірші писали поетів зневаживши зроду нам вони не дозволять померти в Парижі і воду під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим |
2. Поділіться своїми думками про значення цих віршів з іншою парою. Пам’ятайте, що різні читачі можуть бачити у вірші різні ідеї.
Завдання 2
Після обговорення змісту віршів у групах складіть список подібностей між цими парами творів. Подумайте про різні способи, якими вони пов’язані між собою, окрім основної історії.
Що таке контекст вірша?
Коли ми інтерпретуємо вірш, маємо завжди брати до уваги його контекст. Це може передбачати багато речей, залежно від конкретної поезії, проте, як правило, контекст складається з:
- часу й місця створення, причини написання (історичний або соціальний контекст);
- подій із життя автора чи авторки;
- до якого жанру / художнього напряму чи течії він належить (літературний контекст);
- із якими іншими творами мистецтва в нього є перегуки (культурний контекст);
- як він повʼязаний із загальнолюдськими (універсальними) темами.
Не всі контекстуальні особливості стосуються кожного вірша. Тобі важливо навчитися визначати, які аспекти контексту є найбільш актуальними для конкретного твору.
Завдання 3
1. Вибери один із віршів і зроби нотатки щодо його контексту. За потреби використовуй довідкові джерела / інтернет.
2. Використовуй наведені вище ідеї, щоби поставити запитання про твір.
Завдання 4
Як розуміння контексту поглиблює наше сприйняття значення вірша? Обговоріть це питання, використовуючи пропоновані вірші В. Стуса, О. Герасимʼюк, Н. Білоцерківець як приклади.
Поради для вчителя
Поясніть учням, що ці пари творів мають ряд контекстуальних подібностей. Корисно групувати тексти й аналізувати, у який спосіб контексти творів дають нам можливість порівнювати їх і розширювати наші інтерпретації.
Зверніть увагу на
1) обставини життя, увʼязнення В. Стуса, його стоїцизм і те, яку «ціну» за це платила його родина;
2) перегуки вірша О. Герасимʼюк із міфами про Орфея, твором Р.-М. Рільке «Орфей, Еврідіка, Гермес» тощо;
3) Перегуки вірша Н. Білоцерківець із творчістю Г. Аполлінера (відсутність розділових знаків, мотиви тощо), зокрема твором «Міст Мірабо».
Завдання 5
Заповни таблицю, щоб ідентифікувати зв’язки між парами віршів.
Перший пункт заповнено як приклад.
| Назва вірша | Контекст | Нотатки для порівняння |
|---|---|---|
| «Тато молиться Богу» | Трагедія зруйнованої родини (увʼязнення автора радянською тоталітарною машиною, його незламність; проте розпад і біль родини). | Обидва вірші повʼязані з виростанням ліричного героя, його життєвим вибором; родинний контекст. Утім, вірш С. Армітеджа акцентує на природності й невідворотності того, що відбувається; особистісний контекст автора наголошує на штучності й нищівності тоталітарної системи, що призводить до трагедії та руйнування родини. |
| «Мамо, будь-яка відстань» | Сучасний погляд на дитину, яка виростає та йде з дому від батьків; досліджує почуття, що асоціюються з набуттям незалежності від матері. | |
| «Хай любові, як болю, ніколи не буде кінця» | ||
| «Забуваються лінії запахи барви і звуки» |
1. Прослухай авторське читання вірша: https://www.youtube.com/watch?v=s2_QEWrA45M
Відео
2. Під час перегляду/прослуховування вірша роби короткі позначки:
- Темп: чи рівний, чи змінюється (прискорення / уповільнення)? Запиши таймкод і відміть, у якому рядку.
| __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- Пауза: де авторка робить зупинку? Яке слово чи образ ця пауза підкреслює?
| __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- Інтонація: де голос іде на спад, де піднімається? Відчуй, чи це звучить як іронія, щирість, стриманість.
| __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- Тембр: м’який, твердий, приглушений чи насичений? Як це впливає на настрій вірша?
| __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- Акценти: які слова чи рядки прозвучали виразніше? Чи змістився «центр ваги» строфи завдяки наголосам?
| __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
👉 Порада: окремо відміть, як звучить перший рядок і як читається фінал. Подумай, який «код інтерпретації» в них закладено.
3. Мініексперимент
- Обери 4–6 рядків із вірша.
- Прочитай їх уголос двома способами:
- так, як читає авторка (відтворюючи темп і інтонацію);
- протилежно (наприклад, швидше / різкіше або повільніше / ніжніше).
- Запиши 2–3 речення: як змінюється сенс? Який настрій з’являється у твоїй версії?
| _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
4. Напиши абзац, дотримуючись схеми:
- Твердження: що саме дає авторське читання? (Напр., підсилює мотив самотності, додає іронії, створює відчуття спротиву).
- Докази зі звучання: наведи 2–3 приклади (пауза перед …; інтонаційний спад у …; приглушений тембр у …).
- Смисловий ефект: як через це змінилася твоя інтерпретація образів / настрою / адресата?
- Висновок: що ти не побачив(ла) у «тихому» читанні, але почув(ла) у голосі авторки.
| _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Для кращого розуміння контексту творчості В. Стуса запропонуйте для аналізу твір “Мені зоря сіяла нині вранці…”:
Мені зоря сіяла нині вранці,
устромлена в вікно. І благодать —
така ясна лягла мені на душу
сумиренну, що я збагнув блаженно:
ота зоря — то тільки скалок болю,
що вічністю протятий, мов огнем.
Ота зоря — вістунка твого шляху,
хреста і долі — ніби вічна мати,
вивищена до неба (від землі
на відстань справедливості) прощає
тобі хвилину розпачу, дає
наснагу віри, що далекий всесвіт
почув твій тьмяний клич, але озвався
прихованим бажанням співчуття
та іскрою високої незгоди:
бо жити — то не є долання меж,
а навикання і самособою — наповнення.
Лиш мати — вміє жити,
аби світитися, немов зоря.
Опорна схема для роботи з поезією
Простежте динаміку творення образу зорі в поезії:
І. Виберіть із тексту ключові слова, асоціативно пов’язані з образом зорі.
Випишіть їх у зошити. Проаналізуйте:
- Як співвідносяться з зорею образи «хреста» і «долі»?
- Як Ви розумієте образ «вічної матері», що прощає ліричному героєві «хвилину розпачу»? Чому вона «вивищена до неба (від землі / на відстань справедливості)»?
- Як (у контексті вірша) Ви розумієте образ «далекого всесвіту»? Що, на Вашу думку, він може означати? Як цей «всесвіт» реагує на «хвилину розпачу» героя?
ІІ. Як Ви зрозуміли вислів: «бо жити – то не є долання меж, / а навикання і самособою- / наповнення»?
- У руслі якої філософії В. Стус розвиває цю думку?
- Що означає «світитися, немов зоря»? Хто, відповідно до вірша, на таке здатен і чому саме ця людина?
На основі двох аналізованих віршів і фактів із життя поета доповніть перший пункт таблиці (завдання 5).
Урок 9. Тема. Поезія. Значення і контекст
О. Герасимʼюк «Хай любові, як болю, не буде кінця…»;
Н. Білоцерківець «Забуваються лінії запахи барви і звуки…»;
С. Армітедж «Мамо, будь-яка відстань…»;
В. Стус «Тато молиться Богу…».
- поезія;
- значення;
- контекст.
Український літературознавець Анатолій Ткаченко запропонував аналіз короткої (5 рядків) поезії Ліни Костенко:
* * *
Калина міряє коралі,
А ти летиш по магістралі…
Життя – це божевільне ралі.
Питаю в долі:
«А що далі?»
Цьому аналізу присвячено майже 10 сторінок друкованого тексту (https://repository.mu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/14/1/Filologiia.%20Vyp.2.pdf).
Обговоріть, чому важливо вдумливо аналізувати кожен вірш.
| Після першого читання вірша важливо поставити собі запитання: «Про що ця поезія?». Це питання можна розділити на кілька конкретніших: • Яку історію розповідає вірш? • Яке місце або подію він описує? • Що вірш говорить про життя або людей? Відповіді на ці запитання допомагають краще зрозуміти зміст твору. |
Завдання 1
1. Працюючи в групах, прочитайте пари віршів та обговоріть їхнє значення, використовуючи наведені вище запитання. Запишіть свої нотатки.
• «Тато молиться Богу», «Мамо, будь-яка відстань»
• «Хай любові, як болю, ніколи не буде кінця», «Забуваються лінії запахи барви і звуки…»
| Василь Стус Тато молиться Богу, тужить мама. Сестра уникає порогу, хоч вернутись пора. Уникає — радiє, повертає — мовчить. Повечiр’я ще тлiє, iще хвiртка рипить. iще видно дорогу, iще гусне жура. Тато молиться богу. I ридає сестра. | Саймон Армітедж Мамо, будь-яка відстань, що перевищує один проліт, вимагає другої пари рук. Ти прийшла допомогти мені виміряти вікна, ламбрекени, двері, акри стін, прерії підлог. Ти на нульовому кінці, я з котушкою стрічки, записую довжину, повідомляю метри, сантиметри назад на базу, потім піднімаюся по сходах, стрічка все ще харчується, розмотуючи роки між нами. Якір. Повітряний змій. Я проходжу через порожні спальні, піднімаюся по сходах на горище, до межі, де щось має змінитися; два поверхи нижче кінчиків твоїх пальців все ще стискають останню соту дюйма… я тягнуся до люка, який відкривається в нескінченне небо, щоб впасти або злетіти. |
| Олена Герасимʼюк Хай любові, як болю, ніколи не буде кінця. Я не хочу втрачати обриси твого лиця. Хай зупиниться мить – я готова віддати життя, бо у чім його сила? Перейшла, ніби пісню співала, а потім назад повертатися треба. І мить провисає над нами, час застигає, важчим за космос стає. Я – Орфей твій, а ти, Еврідіко, за мною ще є? Я би руку дала, та не маю вже більше руки, бо із тіла пішла, щоб до тебе пошвидше дійти. Що безкровному – кров? безтілесному – води ріки? Не злякає могила. Що це – страх? Ми з тобою дістались пекельних воріт. Відкривай і вдихни, як сторінки підручника, світ. Ми навчились безсмертя, ми разом здолали пітьму. Я боюсь озирнутись. І ти розумієш, чому. | Наталка Білоцерківець забуваються лінії запахи барви і звуки слабне зір гасне слух і минається радість проста за своєю душею простягнеш обличчя і руки але високо і недосяжно вона проліта залишається тільки вокзал на останнім пероні сіра піна розлуки клубочиться пухне і от вже вона розмиває мої беззахисні долоні і огидним солодким теплом наповзає на рот залишилась любов але краще б її не було в провінційній постелі я плакала доки стомилась і бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились як під тілом твоїм задихалась полиця брудна затихала стихала банальна вокзальна весна ми помрем не в Парижі тепер я напевно це знаю в провінційній постелі що потом кишить і слізьми і твого коньяку не подасть тобі жоден я знаю нічиїм поцілунком не будемо втішені ми під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми надто гірко ми плакали і ображали природу надто сильно любили коханців соромлячи тим надто вірші писали поетів зневаживши зроду нам вони не дозволять померти в Парижі і воду під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим |
2. Поділіться своїми думками про значення цих віршів з іншою парою. Пам’ятайте, що різні читачі можуть бачити у вірші різні ідеї.
Завдання 2
Після обговорення змісту віршів у групах складіть список подібностей між цими парами творів. Подумайте про різні способи, якими вони пов’язані між собою, окрім основної історії.
Що таке контекст вірша?
Коли ми інтерпретуємо вірш, маємо завжди брати до уваги його контекст. Це може передбачати багато речей, залежно від конкретної поезії, проте, як правило, контекст складається з
- часу й місця створення, причини написання (історичний або соціальний контекст);
- подій із життя автора чи авторки;
- до якого жанру / художнього напряму чи течії він належить (літературний контекст);
- із якими іншими творами мистецтва в нього є перегуки (культурний контекст);
- як він повʼязаний із загальнолюдськими (універсальними) темами.
Не всі контекстуальні особливості стосуються кожного вірша. Тобі важливо навчитися визначати, які аспекти контексту є найбільш актуальними для конкретного твору.
Завдання 3
1. Вибери один із віршів і зроби нотатки щодо його контексту. За потреби використовуй довідкові джерела / інтернет.
2. Використовуй наведені вище ідеї, щоб поставити запитання про твір.
Завдання 4
Як розуміння контексту поглиблює наше сприйняття значення вірша? Обговоріть це питання, використовуючи пропоновані вірші В. Стуса, О. Герасимʼюк, Н. Білоцерківець як приклади.
Зверніть увагу на:
1) обставини життя, увʼязнення В. Стуса, його стоїцизм і те, яку «ціну» за це платила його родина;
2) перегуки вірша О. Герасимʼюк із міфами про Орфея, твором Р.-М. Рільке «Орфей, Еврідіка, Гермес» тощо;
3) Перегуки вірша Н. Білоцерківець із творчістю Г. Аполлінера (відсутність розділових знаків, мотиви тощо), зокрема твором «Міст Мірабо».
Завдання 5
Заповни таблицю, щоб ідентифікувати зв’язки між парами віршів.
Перший пункт заповнено як приклад.
| Назва вірша | Контекст | Нотатки для порівняння |
|---|---|---|
| «Тато молиться Богу» | Трагедія зруйнованої родини (увʼязнення автора радянською тоталітарною машиною, його незламність; проте розпад і біль родини). | Обидва вірші повʼязані з виростанням ліричного героя, його життєвим вибором; родинний контекст. Утім, вірш С. Армітеджа акцентує на природності й невідворотності того, що відбувається; особистісний контекст автора наголошує на штучності й нищівності тоталітарної системи, що призводить до трагедії та руйнування родини. |
| «Мамо, будь-яка відстань» | Сучасний погляд на дитину, яка виростає та йде з дому від батьків; досліджує почуття, що асоціюються з набуттям незалежності від матері. | |
| «Хай любові, як болю, ніколи не буде кінця» | | |
| «Забуваються лінії запахи барви і звуки» | |
1. Прослухай авторське читання вірша: https://www.youtube.com/watch?v=s2_QEWrA45M
Відео
2. Під час перегляду/прослуховування вірша роби короткі позначки:
- Темп: чи рівний, чи змінюється (прискорення / уповільнення)? Запиши таймкод і відміть, у якому рядку.
| __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- Пауза: де авторка робить зупинку? Яке слово чи образ ця пауза підкреслює?
| __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- Інтонація: де голос іде на спад, де піднімається? Відчуй, чи це звучить як іронія, щирість, стриманість.
| __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- Тембр: м’який, твердий, приглушений чи насичений? Як це впливає на настрій вірша?
| __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
- Акценти: які слова чи рядки прозвучали виразніше? Чи змістився «центр ваги» строфи завдяки наголосам?
| __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
👉 Порада: окремо відміть, як звучить перший рядок і як читається фінал. Подумай, який «код інтерпретації» в них закладено.
3. Мініексперимент
- Обери 4–6 рядків із вірша.
- Прочитай їх уголос двома способами:
- так, як читає авторка (відтворюючи темп і інтонацію);
- протилежно (наприклад, швидше / різкіше або повільніше / ніжніше).
- Запиши 2–3 речення: як змінюється сенс? Який настрій з’являється у твоїй версії?
| _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
4. Напиши абзац, дотримуючись схеми:
- Твердження: що саме дає авторське читання? (Напр., підсилює мотив самотності, додає іронії, створює відчуття спротиву).
- Докази зі звучання: наведи 2–3 приклади (пауза перед …; інтонаційний спад у …; приглушений тембр у …).
- Смисловий ефект: як через це змінилася твоя інтерпретація образів / настрою / адресата?
- Висновок: що ти не побачив(ла) у «тихому» читанні, але почув(ла) у голосі авторки.
| _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
Для кращого розуміння контексту творчості В. Стуса запропонуйте для аналізу твір “Мені зоря сіяла нині вранці…”:
Мені зоря сіяла нині вранці,
устромлена в вікно. І благодать —
така ясна лягла мені на душу
сумиренну, що я збагнув блаженно:
ота зоря — то тільки скалок болю,
що вічністю протятий, мов огнем.
Ота зоря — вістунка твого шляху,
хреста і долі — ніби вічна мати,
вивищена до неба (від землі
на відстань справедливості) прощає
тобі хвилину розпачу, дає
наснагу віри, що далекий всесвіт
почув твій тьмяний клич, але озвався
прихованим бажанням співчуття
та іскрою високої незгоди:
бо жити — то не є долання меж,
а навикання і самособою — наповнення.
Лиш мати — вміє жити,
аби світитися, немов зоря.
Опорна схема для роботи з поезією
Простежте динаміку творення образу зорі в поезії:
І. Виберіть із тексту ключові слова, асоціативно пов’язані з образом зорі.
Випишіть їх у зошити. Проаналізуйте:
- Як співвідносяться з зорею образи «хреста» і «долі»?
- Як Ви розумієте образ «вічної матері», що прощає ліричному героєві «хвилину розпачу»? Чому вона «вивищена до неба (від землі / на відстань справедливості)»?
- Як (у контексті вірша) Ви розумієте образ «далекого всесвіту»? Що, на Вашу думку, він може означати? Як цей «всесвіт» реагує на «хвилину розпачу» героя?
ІІ. Як Ви зрозуміли вислів: «бо жити – то не є долання меж, / а навикання і самособою- / наповнення»?
- У руслі якої філософії В. Стус розвиває цю думку?
- Що означає «світитися, немов зоря»? Хто, відповідно до вірша, на таке здатен і чому саме ця людина?
На основі двох аналізованих віршів і фактів із життя поета доповніть перший пункт таблиці (завдання 5).
Ділись та обговорюй важливе