матеріал 2

Урок 58. Урахування компетентності автора в певній сфері. Частина 2.

Матеріал

Тема.  Урахування компетентності автора в певній сфері. Частина 2.

Урок 58


Опорні поняття:
  • авторський досвід
На цьому уроці ви попрацюєте з такими результатами навчання:
  • аналізує сильні та слабкі сторони тексту, визначає критерії його вдосконалення [12 МОВ 3.3.1];
  • розпізнає прояви небезпечних (зокрема маніпулятивних) впливів у цифровому середовищі та використовує різні стратегії протидії таким впливам [12 МОВ 3.2.3-1];
  • окреслює власну позицію щодо почутого повідомлення (зокрема тексту, медіатексту) за тематикою обраного профілю або художнього тексту, враховуючи її схожість чи відмінність із позиціями інших, а також переваги власної позиції [12 МОВ 1.5.2-1].

Завдання
Завдання 1.

Ознайомся з коментарями Джона Петрочеллі до виступу Тарлоу. Порівняй зі своїми висновками з попереднього уроку. Дай відповіді на такі запитання:

  1. Хто повідомляє нам певну інформацію?  Яка в нього освіта, досвід, фахова репутація?
  2. Який інтерес в автора тексту? Чи є в нього приховані мотиви? 
  3. Звідки автор бере вихідні дані для свого повідомлення? 
  4. Чи є інші експерти у цій сфері? Що вони про це кажуть?
_____________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________

1. Та й люди обожнюють TED Talks, бо виступи нерідко надихають і навчають (кажуть навіть, що TED — найкраща безплатна освіта). Під кожним відео виступу подається коротка біографія спікера, яка підкріплює його експертність. А оскільки глядачі звикли довіряти експертам, вони часто сприймають промови на TED як факт. 
Досить сумно, враховуючи, що маячню тут поширюють не рідше за «гідні ідеї».

2. Тарлоу говорить як експерт і має відповідну зовнішність. Вона приваблива, струнка та в чудовій формі. Її біографія звучить отак:
Досвідчена медсестра з медичною практикою та функціональна дієтологиня, яка цікавиться жіночим гормональним здоров’ям. 

3. По-перше, треба розібратися в заявах Тарлоу. Вона стверджує, що час приймання їжі впливає на якість сну і швидкість старіння організму. І що періодичне голодування не лише допомагає нам схуднути, але й усіляко підтримує фізичне та психологічне здоров’я. Чи є в нас вагомі причини вірити заявам Тарлоу?

Щоб перевірити заяви Тарлоу про ефективність інтервального голодування, потрібні наукові експерименти. Ясна річ, щоб перевірити, як інтервальне голодування корелює з раком, хворобою Альцгеймера, стосунками та самооцінкою, знадобиться немало часу. Але подивитися, наскільки воно ефективне для схуднення порівняно з іншими дієтами – це досить просто і швидко.
Професорка кінезіології та харчування з Іллінойського університету в Чикаго Кріста Вараді внесла деяку ясність у це питання. Вараді провела десятки клінічних випробувань, які стосувалися зниження ваги й голодування. У її експериментах узяли участь сотні людей. І дані Вараді показують, що схуднути на інтервальному голодуванні таки можна. Але при цьому вага втрачається не тому, що інтервальне голодування перемикає організм у якийсь особливий режим спалювання жиру (як припускає Тарлоу). Дані Вараді демонструють, що люди худнуть на інтервальному голодуванні тому, що загалом просто менше їдять, а отже, споживають менше калорій.

4. По-друге, Тарлоу заявляє, що підрахунок спожитих і спалених калорій – тактика застаріла. Я розумію, що наукові висновки можуть застарівати та спростовуватися, але я абсолютно впевнений, що будь-який раціон працює за одним важливим і простим правилом: якщо споживаєш калорій більше, ніж спалюєш, вага зростає; якщо споживаєш менше калорій, ніж спалюєш, вага знижується. Тому в мене до Тарлоу запитання: як вона прийшла до свого революційного відкриття, що калорії ніяк не впливають на механіку набирання та втрати ваги?

5. По-третє, побічні бонуси інтервального голодування здаються казковими: підвищення самооцінки й налагодження стосунків, ясніша голова, ріст м’язів, зниження рівня інсуліну та холестерину, нормалізація кров’яного тиску, зниження ризику виникнення раку та хвороби Альцгеймера. Варто лише їсти з полудня до восьмої вечора. Але у своєму виступі Тарлоу не посилається на жодні реальні докази, що підкріплюють ці твердження. Порившись у базах даних, які містять звіти про всі публікації у сфері медицини та психології (як-от PubMed чи PsycINFO), я не знайшов жодних доказів того, що інтервальне голодування змушує організм спалювати жир швидше чи робити всі ті дива, про які говорить Тарлоу. Їх просто не існує.

6. По-четверте, Тарлоу на TED так і не пояснила, що таке автофагія, хоча й називає її основним механізмом, завдяки якому працює інтервальне голодування. Автофагія – це процес утилізації непотребу в клітинах для формування нових клітин. Він підтримує здоров’я клітин і тканин, замінюючи зіпсовані чи пошкоджені компоненти клітини на нові. Коли ми голодуємо, автофагія забезпечує внутрішнє джерело поживних речовин для вироблення енергії. У деяких даних є припущення, що автофагія може запобігати дегенеративним захворюванням, але щодо раку таких даних немає. Зі сцени Тарлоу заявляє, що інтервальне голодування «підсилює» автофагію й так позбавляє організм більшої кількості жирових клітин, дає змогу нам жити довше й уникати раку. Але, знову ж таки, Тарлоу помиляється. Її слова підкріплені лише дослідженнями на мишах та щурах. Тобто наука ніколи не перевіряла, чи дійсно обмеження калорій та голодування сповільнюють старіння людського організму. Крім того, усі дослідження, які хоч якось торкаються участі автофагії в профілактиці раку, нині на початковій стадії.

Вердикт такий: я сприймаю виступ Тарлоу як маячню, а її саму не вважаю за експерта. Люди, яких не цікавить правда й цілком доступні докази у власній галузі науки, навряд чи можуть називати себе експертами. Вони маячнярі. Гадаю, у мене є повне право осуджувати Тарлоу за маячню, бо на перевірку її заяв я витратив дві години. І, певно, це більше, ніж витратила вона на пошук правдивої інформації про інтервальне голодування. 

Завдання 2.

Проаналізуй таблицю, у якій подана інформація про кількох найвідоміших шахраїв.  Що їх об’єднує? У яких сферах найчастіше траплялося шахрайство? Чому люди так легко їм довіряли? Чи можеш знайти схожі приклади?

Ім’яОсвіта, сфера діяльностіЧим прославився/-лася
Чарльз Понці Не закінчив Римський університет. КомерсантФінансова піраміда Понці полягала у тому, що виплати надзвичайно високих і нереальних прибутків інвесторам надходили із вкладів нових інвесторів, які у кінцевому результаті залишалися без грошей. Хоча такий злочин вже був відомий у минулому, через масштаб шахрайства Понці, такий тип фінансової афери отримав назву «Піраміда Понці»(Вікіпедія)
Елізабет ГолмсНе закінчила Стенфордський університет (хімічна інженерія)Елізабет пообіцяла створити революцію в медицині: навчитися робити сотні медичних тестів, аналізуючи краплю крові. За десять років після створення у 2003 році стартап зібрав 900 млн дол інвестицій від найбагатших людей і компаній світу. Виявилося, що технології миттєвого і безболісного аналізу крові, яку нібито розробила Голмс, не існувало. Аналізи потайки виконувалися на обладнанні інших компаній. Історія мільярдерки зрештою завершиться звинуваченням у шахрайстві і судом. (https://epravda.com.ua/)
Сем Бенкман-ФрідЗакінчив Массачусетський технологічний інститут (фізика, математика)Він заснував і очолював криптовалютну біржу FTX, яка була однією з найбільших у світі. Він також заснував та управляв активами Alameda Research, компанії з трейдингу криптовалют. Коли вкладники швидко забрали свої активи через випливання доказів ймовірного шахрайства, компанія зазнала резонансного банкрутства. 12 грудня 2022 року Сема арештували та оголосили сім пунктів звинувачень у шахрайстві (Вікіпедія).
Ендрю Джеремі ВейкфілдЗакінчив Медичну школу госпіталю Святої Марії, гастроентеролог.Був позбавлений медичної акредитації у Великій Британії через шахрайство у дослідженні 1998-го року (опублікованому в медичному журналі «The Lancet») та інші неправомірні дії на підтримку дискредитованої надалі гіпотези про зв’язок між щепленням від кору, краснухи та паротиту (КПК вакцина) і розвитком аутизму та запальної хвороби кишки в дітей (Вікіпедія).
_____________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________

Із чим ще можна попрацювати?

Джон Петрочеллі.  «Що за маячня? Ефективна протидія фейкам, конспірології та обману», Наш Формат, 2024.

Джон Петрочеллі аргументовано пояснює, що таке маячня і чому люди надто довірливі до всілякої необґрунтованої дурні. Ви довідаєтеся, як Берні Медофф обдурив топових фінансистів на мільярди доларів, а після слів Трампа про лікування від COVID-19 люди потруїлися відбілювачем. Або ж як нас дурять за допомогою фейкових новин, теорій змов, заяв популістів, рейтингів вина чи історій про наших геніальних дітей, які після спортклубу за кругленьку суму стануть чемпіонами.

Тема.  Урахування компетентності автора в певній сфері. Частина 2.

Урок 58


Опорні поняття:
  • авторський досвід
На цьому уроці ти навчишся:
  • окреслювати власну позицію щодо почутого повідомлення за тематикою обраного профілю або художнього тексту, враховуючи її схожість чи відмінність із позиціями інших, а також переваги власної позиції.

Завдання
Завдання 1.

Ознайомся з коментарями Джона Петрочеллі до виступу Тарлоу. Порівняй зі своїми висновками з попереднього уроку. Дай відповіді на такі запитання:

  1. Хто повідомляє нам певну інформацію?  Яка в нього освіта, досвід, фахова репутація?
  2. Який інтерес в автора тексту? Чи є в нього приховані мотиви? 
  3. Звідки автор бере вихідні дані для свого повідомлення? 
  4. Чи є інші експерти у цій сфері? Що вони про це кажуть?
_____________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________

1. Та й люди обожнюють TED Talks, бо виступи нерідко надихають і навчають (кажуть навіть, що TED — найкраща безплатна освіта). Під кожним відео виступу подається коротка біографія спікера, яка підкріплює його експертність. А оскільки глядачі звикли довіряти експертам, вони часто сприймають промови на TED як факт. 
Досить сумно, враховуючи, що маячню тут поширюють не рідше за «гідні ідеї».

2. Тарлоу говорить як експерт і має відповідну зовнішність. Вона приваблива, струнка та в чудовій формі. Її біографія звучить отак:
Досвідчена медсестра з медичною практикою та функціональна дієтологиня, яка цікавиться жіночим гормональним здоров’ям. 

3. По-перше, треба розібратися в заявах Тарлоу. Вона стверджує, що час приймання їжі впливає на якість сну і швидкість старіння організму. І що періодичне голодування не лише допомагає нам схуднути, але й усіляко підтримує фізичне та психологічне здоров’я. Чи є в нас вагомі причини вірити заявам Тарлоу?

Щоб перевірити заяви Тарлоу про ефективність інтервального голодування, потрібні наукові експерименти. Ясна річ, щоб перевірити, як інтервальне голодування корелює з раком, хворобою Альцгеймера, стосунками та самооцінкою, знадобиться немало часу. Але подивитися, наскільки воно ефективне для схуднення порівняно з іншими дієтами – це досить просто і швидко.
Професорка кінезіології та харчування з Іллінойського університету в Чикаго Кріста Вараді внесла деяку ясність у це питання. Вараді провела десятки клінічних випробувань, які стосувалися зниження ваги й голодування. У її експериментах узяли участь сотні людей. І дані Вараді показують, що схуднути на інтервальному голодуванні таки можна. Але при цьому вага втрачається не тому, що інтервальне голодування перемикає організм у якийсь особливий режим спалювання жиру (як припускає Тарлоу). Дані Вараді демонструють, що люди худнуть на інтервальному голодуванні тому, що загалом просто менше їдять, а отже, споживають менше калорій.

4. По-друге, Тарлоу заявляє, що підрахунок спожитих і спалених калорій – тактика застаріла. Я розумію, що наукові висновки можуть застарівати та спростовуватися, але я абсолютно впевнений, що будь-який раціон працює за одним важливим і простим правилом: якщо споживаєш калорій більше, ніж спалюєш, вага зростає; якщо споживаєш менше калорій, ніж спалюєш, вага знижується. Тому в мене до Тарлоу запитання: як вона прийшла до свого революційного відкриття, що калорії ніяк не впливають на механіку набирання та втрати ваги?

5. По-третє, побічні бонуси інтервального голодування здаються казковими: підвищення самооцінки й налагодження стосунків, ясніша голова, ріст м’язів, зниження рівня інсуліну та холестерину, нормалізація кров’яного тиску, зниження ризику виникнення раку та хвороби Альцгеймера. Варто лише їсти з полудня до восьмої вечора. Але у своєму виступі Тарлоу не посилається на жодні реальні докази, що підкріплюють ці твердження. Порившись у базах даних, які містять звіти про всі публікації у сфері медицини та психології (як-от PubMed чи PsycINFO), я не знайшов жодних доказів того, що інтервальне голодування змушує організм спалювати жир швидше чи робити всі ті дива, про які говорить Тарлоу. Їх просто не існує.

6. По-четверте, Тарлоу на TED так і не пояснила, що таке автофагія, хоча й називає її основним механізмом, завдяки якому працює інтервальне голодування. Автофагія – це процес утилізації непотребу в клітинах для формування нових клітин. Він підтримує здоров’я клітин і тканин, замінюючи зіпсовані чи пошкоджені компоненти клітини на нові. Коли ми голодуємо, автофагія забезпечує внутрішнє джерело поживних речовин для вироблення енергії. У деяких даних є припущення, що автофагія може запобігати дегенеративним захворюванням, але щодо раку таких даних немає. Зі сцени Тарлоу заявляє, що інтервальне голодування «підсилює» автофагію й так позбавляє організм більшої кількості жирових клітин, дає змогу нам жити довше й уникати раку. Але, знову ж таки, Тарлоу помиляється. Її слова підкріплені лише дослідженнями на мишах та щурах. Тобто наука ніколи не перевіряла, чи дійсно обмеження калорій та голодування сповільнюють старіння людського організму. Крім того, усі дослідження, які хоч якось торкаються участі автофагії в профілактиці раку, нині на початковій стадії.

Вердикт такий: я сприймаю виступ Тарлоу як маячню, а її саму не вважаю за експерта. Люди, яких не цікавить правда й цілком доступні докази у власній галузі науки, навряд чи можуть називати себе експертами. Вони маячнярі. Гадаю, у мене є повне право осуджувати Тарлоу за маячню, бо на перевірку її заяв я витратив дві години. І, певно, це більше, ніж витратила вона на пошук правдивої інформації про інтервальне голодування. 

Завдання 2.

Проаналізуй таблицю, у якій подана інформація про кількох найвідоміших шахраїв.  Що їх об’єднує? У яких сферах найчастіше траплялося шахрайство? Чому люди так легко їм довіряли? Чи можеш знайти схожі приклади?

Ім’яОсвіта, сфера діяльностіЧим прославився/-лася
Чарльз Понці Не закінчив Римський університет. КомерсантФінансова піраміда Понці полягала у тому, що виплати надзвичайно високих і нереальних прибутків інвесторам надходили із вкладів нових інвесторів, які у кінцевому результаті залишалися без грошей. Хоча такий злочин вже був відомий у минулому, через масштаб шахрайства Понці, такий тип фінансової афери отримав назву «Піраміда Понці»(Вікіпедія)
Елізабет ГолмсНе закінчила Стенфордський університет (хімічна інженерія)Елізабет пообіцяла створити революцію в медицині: навчитися робити сотні медичних тестів, аналізуючи краплю крові. За десять років після створення у 2003 році стартап зібрав 900 млн дол інвестицій від найбагатших людей і компаній світу. Виявилося, що технології миттєвого і безболісного аналізу крові, яку нібито розробила Голмс, не існувало. Аналізи потайки виконувалися на обладнанні інших компаній. Історія мільярдерки зрештою завершиться звинуваченням у шахрайстві і судом. (https://epravda.com.ua/)
Сем Бенкман-ФрідЗакінчив Массачусетський технологічний інститут (фізика, математика)Він заснував і очолював криптовалютну біржу FTX, яка була однією з найбільших у світі. Він також заснував та управляв активами Alameda Research, компанії з трейдингу криптовалют. Коли вкладники швидко забрали свої активи через випливання доказів ймовірного шахрайства, компанія зазнала резонансного банкрутства. 12 грудня 2022 року Сема арештували та оголосили сім пунктів звинувачень у шахрайстві (Вікіпедія).
Ендрю Джеремі ВейкфілдЗакінчив Медичну школу госпіталю Святої Марії, гастроентеролог.Був позбавлений медичної акредитації у Великій Британії через шахрайство у дослідженні 1998-го року (опублікованому в медичному журналі «The Lancet») та інші неправомірні дії на підтримку дискредитованої надалі гіпотези про зв’язок між щепленням від кору, краснухи та паротиту (КПК вакцина) і розвитком аутизму та запальної хвороби кишки в дітей (Вікіпедія).
_____________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________

Із чим ще можна попрацювати?

Джон Петрочеллі.  «Що за маячня? Ефективна протидія фейкам, конспірології та обману», Наш Формат, 2024.

Джон Петрочеллі аргументовано пояснює, що таке маячня і чому люди надто довірливі до всілякої необґрунтованої дурні. Ви довідаєтеся, як Берні Медофф обдурив топових фінансистів на мільярди доларів, а після слів Трампа про лікування від COVID-19 люди потруїлися відбілювачем. Або ж як нас дурять за допомогою фейкових новин, теорій змов, заяв популістів, рейтингів вина чи історій про наших геніальних дітей, які після спортклубу за кругленьку суму стануть чемпіонами.

Ділись та обговорюй важливе

Обкладинка коментарів до матеріалу

Твоя поточна позиція

2 матеріал

Тема 33 — матеріал 2 з 2

2 матеріал Ти тут