матеріал 2

Урок 19. Ідентичність: культурна, гендерна, соціальна

Матеріал

Урок 19. Ідентичність: культурна, гендерна, соціальна


Опорні поняття
  • Ідентичність
  • Гендерна ідентичність
  • Культурна приналежність
  • Гендерна роль
  • Гендерні стереотипи
  • Толерантність
  • Різноманіття
  • Соціальні очікування
  • Середовище
  • Національна ідентичність
  • Музичний код
  • Покоління
  • Самоприйняття
На цьому уроці ви попрацюєте з такими результатами навчання
  • обґрунтовує важливість збереження українських суспільно-державних (національних) цінностей для забезпечення особистого та суспільного добробуту [12 СЗО 1.1.1-3];
  • розпізнає та застосовує прийоми емоційної підтримки інших осіб у разі виникнення в них проблемних ситуацій (фізичних, психічних, соціальних) [12 СЗО 1.3.2-3];
  • визначає різницю між соціальною, культурною і економічною цінністю [12 СЗО 4.6.1-2];
  • пояснює особистісну та суспільну цінність налагодження і підтримки стосунків, співпраці на принципах рівності, довіри та взаємоповаги [12 СЗО 4.7.1-1].

Порада для вчителя / вчительки: 

Сьогодні ми продовжуємо говорити про те, як формується наша ідентичність, зокрема гендерна, культурна, і як на неї впливають стереотипи, медіа, очікування середовища.

Тема гендерної ідентичності й стереотипів є чутливою та потребує делікатного підходу. У кожному класі є своя динаміка, досвід, контекст. Тому ви як педагог маєте повне право адаптувати глибину обговорень і прикладів залежно від атмосфери в класі, рівня довіри, реакцій учнів і учениць.

Деякі матеріали (зображення, цитати, приклади) можна подати як опціональні, або обрати ті, що будуть зрозумілі й безпечні саме для вашої аудиторії. Найважливіше – це зберегти повагу, дати простір різним поглядам і не тиснути на особисте розкриття, якщо воно може бути болісним. Завдання цього уроку – не переконати, а допомогти подумати, почути себе та інших.

На початку уроку 19 нагадайте учням і ученицям, що час презентувати домашнє завдання “Моя національно-культурна мозаїка”.

Завдання: коротко презентуйте свій колаж  (1–2 хвилини). Розкажіть:

  • Який елемент у колажі для вас найважливіший?
  • Що в ньому говорить: “Це я”?

Гачок

Цей анекдот активно циркулює в соцмережах, на форумах, у коментарях. На перший погляд  це дотепний жарт, але давайте послухаємо його уважно.

Анекдот:

У морі тоне круїзний лайнер. Капітан має швидко евакуювати пасажирів. Щоб змусити їх стрибнути за борт, він звертається до кожної нації по-різному:

– Американцям: “Стрибай – станеш героєм”.
– Британцям: “Як джентльмен, ти маєш виконати обов’язок”.
– Німцям: “За правилами корабля треба стрибати”.
– Італійцям: “Тоді жінки вас покохають”.
– Французам: “Ні в якому разі не стрибайте”.
– Японцям: “Швидше, усі вже стрибнули”.

А що він має сказати українцям?

Запропонуйте класу придумати жартівливі, але критично осмислені версії того, що міг би сказати капітан українцям.

Поясніть: “Не для того, щоб підживити стереотипи, а щоб побачити, як ми самі їх розпізнаємо, іронізуємо й переосмислюємо”.

Обговорення (фронтально або в парах):

  • Що ви відчуваєте, слухаючи цей анекдот?
  • Чому він здається “смішним”  і кому саме?
  • Чи бачили ви в ньому стереотипи? Які саме?
  • Чому капітан говорить до кожної нації по-різному? Це глибоке знання культури чи спрощення?
  • А якщо ми жартівливо відповідаємо, що капітан мав би сказати українцям? Ми формуємо ідентичність чи відтворюємо кліше?

Теорія
Вплив середовища: чим ми “насичуємось”, тим і стаємо

Середовище, у якому ми зростаємо, як вода для риби. Ми не завжди помічаємо його, але воно формує наші уявлення про себе, інших і світ. Ідентичність – це не “ген”, не “доля” і не просто “вибір”. Це  результат міксу:

  • того, що нам кажуть у родині,
  • що показують у серіалах і TikTok,
  • які пісні звучать у вухах,
  • які жарти є “своїми”,
  • які очікування на нас проєктують.

На цих з фото – принц Вільям (герцог Кембриджський) з дружиною Кейт під час церемоніального вітання вас з маорі у Government House (Веллінґтон, Нова Зеландія). Перед ними – оголений до пояса воїн у традиційному вбранні, з татуюваннями, у позі haka. Нaka – це традиційний маорійський танець-виклик, який виконується під час офіційних зустрічей як акт гостинності, поваги і культурного обміну.

Порада для вчителя / вчительки: 

Це фото – чудовий приклад того, як європейське бачення пристойності може не збігатися з іншими культурними нормами. Зверніть увагу на ритуальний контакт: зустріч із членом іншої культури, у якому принц Вільям – гість, долучається до сакрального обряду, виявляючи повагу. Важливий нюанс: у цій сцені монарша особа не головна, вона визнає іншу систему значень.

Зробіть акцент на тому, що ідентичність – не лише символи, одяг чи слова, а ритуали, танці, рухи, які передають значення. (Маорі – одна з небагатьох корінних спільнот, яка не втратила свої обряди під тиском колоніалізму. Їхні ритуали досі мають вагу на офіційних державних церемоніях. 

Не зосереджуйте обговорення  на “оголеності”, а говоріть про свободу тіла як частину культури (оголене тіло в традиційній культурі – не еротика і не провокація, а носій зв’язку з предками, землею, ритуалом)

Обговоріть у класі:

  • Що ви бачите на цьому фото?
  • Які елементи на ньому говорять про приналежність до культури?
  • Чому, на вашу думку, принц Вільям погодився на участь у цьому ритуалі?
  • Чи могли б ви уявити такого рівня повагу до “іншої” культури в українському контексті?
  • А як щодо нашого ставлення до “своєї”? Чи ми її знаємо? Плекаємо?
Теорія (продовження)

Культурна приналежність (як частина національної ідентичності) – це відчуття, що ти є частиною більшого, ніж ти сам / сама. Це:

  • твій народ і його історія,
  • пісні, які знаєш із дитинства,
  • символи, які зворушують до сліз,
  • мова, якою болить і радієш,
  • пам’ять, яку не можна виміряти, тільки відчути.

Вона не завжди очевидна, але вона прокидається, коли ти чуєш знайомий приспів у чужій країні, коли на фестивалі хтось співає “Обійми мене”, або коли хтось тихо мугикає “Гей, соколи”.

Культурна приналежність: коли музика – це ДНК нації.

Воплі Відоплясова (ВВ)

Засновані 1986 року в Києві ВВ зламали радянські шаблони, змішавши український фольклор із панком і роком. Уже в 1989-му вони виступали в Парижі – перша українська група в Європі.  Їхня пісня “Танці” стала голосом свободи для цілого покоління Воплі Відоплясова – Танцi

ДахаБраха

Створені у 2004 році при театрі “ДАХ”, вони створили стиль “етнохаос” – український фольклор, який ламає звичні жанри. Виступи на Glastonbury, NPR Tiny Desk, Sziget – українська містика, що стала глобальною.DakhaBrakha: NPR Music Tiny Desk Concert

Володимир Івасюк

Композитор, поет. Один із творців сучасної української музики, що поєднала фольклор, гідність і глибокі емоції. Його пісні: “Червона рута”, “Водограй”, “Я піду в далекі гори” –  стали музичним ДНК України, відлунням Карпат, любові, волі й краси Червона рута

Друга Ріка

З 1996 року з Житомира звучить український брит-поп. Їхні пісні про кохання, втрати, кризу і внутрішні пошуки. Після 2014 року і з початком повномасштабної війни їхні концерти у зруйнованих містах стали актом культурного спротиву Друга Ріка – Так мало тут тебе

Океан Ельзи

З 1994 року цей львівський гурт став голосом цілої країни. Святослав Вакарчук – музикант, публічний інтелектуал, волонтер, голос війни і надії. Їхні пісні звучать на фронті, в укриттях, на благодійних концертах, у навушника Океан Ельзи – Без бою | Bez boyu (official video)

KRUТЬ

Молода співачка і бандуристка Марина Круть доводить, що традиція – це сучасна сила, яка може звучати ніжно і потужно одночасно. Її музика – це синтез автентики і експерименту, який будить пам’ять поколінь KRUT – Квітну з тобою | Прем’єра 2024


Завдання
1. “Моя пісня в моєму коді”.

Мета: усвідомити, як музика формує наш емоційний і культурний досвід; побачити, що культура – це не щось абстрактне, а те, що звучить у наших навушниках.

Інструкція:

  1. Ознайомся з добіркою фрагментів українських пісень, які ми вже згадували на уроці
  2. Обери одну з них або запропонуй свою улюблену українську пісню, яка тебе зворушує, надихає або просто “твоя”.
  3. Подумай і поділись з класом:
    • Яку емоцію викликає ця пісня у тебе?
    • Чому саме вона “вписалась” у твій внутрішній культурний код? (Можливо, її слухали в дитинстві, або вона була важливою в якомусь моменті життя, або просто “відгукується” – і цього достатньо).

Теорія (продовження)
Гендерна ідентичність

Покажіть учням і ученицям фото, що нижче і запитайте: «Що тут здається незвичним? Чому? А чи мало би бути?»

Обговоріть з класом:

  • Чи відчували ви коли-небудь тиск, що “маєш бути” якимось через свою стать?
  • Які фрази або ситуації в школі, родині або в серіалах здаються вам прикладами гендерних стереотипів або дискримінації?
Жінка-машиністка екскаватора
Чоловік у декретній відпустці
Що таке гендерна ідентичність?

Коли ми народжуємось, лікар одразу визначає біологічну стать на основі фізіологічних ознак. Це стать (англ. sex).

Але те, як ми відчуваємо себе всередині – це вже гендерна ідентичність. Це внутрішнє усвідомлення себе як жінки, чоловіка, небінарної людини (яка не почувається лише чоловіком чи жінкою) або трансгендерної особи (чиє гендерне відчуття не збігається з тією статтю, яку їй приписали при народженні).

Це не мода, а  глибоке, особисте, іноді складне, але справжнє переживання себе. Гендер – це не лише про тебе, а ще й про очікування.

Гендерна роль – це те, як суспільство “очікує”, щоб ти себе поводив чи поводила. Наприклад:

  • “Хлопці не плачуть”.
  • “Дівчата не лідерки”.
  • “Хлопець має годувати сім’ю”.
  • “Техніка  не для дівчат”.

Це все – гендерні стереотипи. Вони не завжди злі, але часто обмежують твій вибір професії, спосіб одягатись, емоції, які можна показувати, ролі, які ти можеш мати у спільноті.

Толерантність – це не “терпіти”, це розуміти і не засуджувати. У класі, де різні діти, важливо створити середовище, де кожна людина:

  • може бути собою,
  • не боїться осуду за зовнішність чи манеру говорити,
  • не соромиться своїх інтересів,
  • може сказати “я не такий / така, як усі” – і бути почутим/-ою.

Гендерна нерівність у науці: що заважає жінкам обирати STEM

За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, менше 30% дослідників у світі – жінки. Проте сухі цифри не пояснюють, чому так мало жінок ідуть у науку, технології, інженерію та математику (STEM).

Щоб це змінити, проєкт SAGA (STEM and Gender Advancement), підтриманий Швецією, розробляє нові інструменти й опитування, які враховують не лише освіту, а й соціальні чинники: кар’єра, сім’я, умови праці, дискримінація. Наприклад, опитування досліджує:

  • які бар’єри є для жінок у STEM,
  • як відрізняються кар’єрні рішення чоловіків і жінок,
  • як впливають сімейні обставини, фінанси, робоча атмосфера.

Мета – зібрати якісні дані, щоб краще формувати освітню й гендерну політику на рівні країн і регіонів.

Біллі Портер – американський актор, співак і активіст, який здобув популярність завдяки своїм ролям  та яскравим появам на червоних доріжках.  Його знаменитий образ – чорна оксамитова сукня-смокінг на премії “Оскар” 2019 року став культурним маніфестом: поєднання чоловічого й жіночого, свободи самовираження, мистецтва та політичної заяви.

Поміркуйте в класі:

Коли чоловік зʼявляється на публіці в сукні – це свобода, мистецтво, провокація чи щось інше? Чому така поява викликає подив або спротив? Чи означає одяг більше, ніж ми думаємо?

Оксана Забужко – одна з найвпливовіших сучасних українських письменниць, чиє феміністичне письмо торкається глибоких пластів гендерної та національної ідентичності. Вона підкреслює, що в українському культурному контексті “жіноча роль” – це постійне балансування між відповідальністю та приглушенням власного голосу.

У своїх текстах (наприклад, “Польові дослідження з українського сексу”) Забужко досліджує, як українські жінки, навіть якщо мають освіту та інтелект, змушені ховати свій голос, підлаштовуватись і відмовлятись від власних потреб на догоду очікуванням родини або суспільства.


Завдання
2.   “Ми різні – ми схожі”.

Мета: допомогти учням і ученицям побачити водночас різноманіття досвідів у класі й точки спільності, які об’єднують. Розвивати повагу до відмінностей і вміння знаходити контакт навіть при різних поглядах, уподобаннях чи ідентичностях.

Формат: робота в парах –  створення спільної карти в групі

  1. Робота в парах.  Запропонуйте учням об’єднатися в пари та відповісти один одному на 5 запитань:
    1. Що для тебе важливо в людях?
    2. Яка традиція з твого дитинства була особливою?
    3. Коли ти відчував/ла себе “не таким / такою, як усі”?
    4. Про що ти мрієш, але рідко говориш?
    5. У чому, на твою думку, ви з однокласником/цею дуже схожі? А в чому дуже різні?
  2. Створення мінікарти “Ми різні – ми схожі”. Кожна пара малює просту “хмару” з двох частин (можна використовувати малюнки, слова, кольори):

Ліва частина: “Ми різні в…” (звички, уподобання, досвід)

Права частина: “Ми схожі в…” (цінності, почуття, мрії)

Завершення (фронтальне обговорення або стіна думок):

  • Що було несподіваним для тебе у цій розмові?
  • Чи легше поважати “іншого”, коли бачиш, скільки у вас спільного?
  • Чому важливо говорити не лише про відмінності, а й про схожість?
3. “Ідентичність мого покоління”.

Мета: усвідомити, що крім особистої ідентичності кожен і кожна з нас є частиною покоління зі спільними рисами, досвідом, викликами, цінностями.

Формат: групова робота (4–5 осіб у групі), може проводитись на великому аркуші, дошці або онлайн (Miro, Jamboard, Canva).

Завдання:

Створіть мапу “Ідентичність мого покоління” – покоління 15–17-річних підлітків в Україні сьогодні.

У центрі напишіть: “Моє покоління – це…”. Навколо розмістіть 6–8 блоків / променів із ключовими рисами:

  1. Які ми? (характер, ставлення до світу, риси)
  2. Що нас формує? (історичні події, війна, цифрова культура, кризи, школа, соцмережі)
  3. Що для нас важливо? (цінності, ідеї, справедливість, незалежність, самовираження…)
  4. Що ми слухаємо / дивимось? (музика, відео, меми, інфлюенсери…)
  5. Що нас обʼєднує? (спільний досвід, страхи, надії, боротьба)
  6. Що нас відрізняє від старших поколінь?

Додаткові інструкції:

  • Використовуйте слова, фрази, малюнки, символи, будь-які асоціації.
  • Можете додати хештеги, смайлики, короткі цитати, меми.
  • Завершіть мапу одним реченням:  “Бути частиною мого покоління – це значить…”

 Презентація в класі (1–2 хв від групи):

  • Що ви включили у свою мапу і чому?
  • Що вас здивувало під час створення?

Рефлексивні запитання:

  • Чи справді моє покоління має “ідентичність”?
  • Чи легко її описати?
  • У чому сила або вразливість нашого покоління?

Рефлексія
4. “Лінія прийняття”.

Мета: дати учням і ученицям змогу чесно подивитись на свої реакції – на себе, на інших, на різноманіття. Розвинути емпатію та саморефлексію.

Формат: робота в тиші або письмово на аркуші (можна анонімно або в парах, якщо є довіра).

Запитання:

  1. Що в собі я хочу навчитися приймати (але поки важко)?
  2. Що в інших мені складно прийняти, і чому?
  3. Як я можу підтримати тих, хто виглядає / живе / відчуває себе інакше?

Домашнє завдання
5.  “3 запитання до себе” (глибока письмова рефлексія).

Мета: усвідомити себе як носія множинної ідентичності й побачити, що підтримка інших починається з прийняття себе.

Запропонуйте учням і ученицям письмово відповісти на 3 запитання:

  1. Що в моїй ідентичності для мене найважливіше?  (Роль, мова, вибір, досвід, емоції, переконання тощо)
  2. Що я хотів(ла) би змінити або прийняти в собі?  (Наприклад, сором за щось, страх бути інакшим, пережитий осуд)
  3. Як я можу підтримати інших у пошуку себе? (Слова, дії, мовчання, реакції, присутність)

З чим ще можна попрацювати?
  1. Створити урок про гендерну рівність. “Нова українська школа” створила конспект уроку з громадянської освіти на основі фільму “Барбі”.
    https://nus.org.ua/2023/09/05/stvoryuyemo-urok-pro-gendernu-rivnist-za-filmom-barbi/
  1. Дослідити сайт https://divchata-stem.org/
    Це платформа ініціативи “Дівчата STEM”, яка допомагає дівчатам і молодим жінкам будувати кар’єру в науці, технологіях, інженерії та математиці (STEM). На сайті можна знайти:
    • історії успіху українських дівчат у STEM,
    • поради щодо вибору професії,
    • курси, події, конкурси, менторські програми,
    • корисні ресурси для навчання і натхнення.
  2. Подивитись ролик “Гендерна ідентичність та сексуальна орієнтація: як підтримати учнів?” на каналі EdEra Ґендерна ідентичність та сексуальна орієнтація: як підтримати учнів?

    У відео ви дізнаєтеся більше про гендерну ідентичність та сексуальну орієнтацію, а ще зрозумієте, як захистити та підтримати своїх учнів – представників спільноти ЛГБТ+ 

Відео

Урок 19. Ідентичність: культурна, гендерна, соціальна


Опорні поняття
  • Ідентичність
  • Гендерна ідентичність
  • Культурна приналежність
  • Гендерна роль
  • Гендерні стереотипи
  • Толерантність
  • Різноманіття
  • Соціальні очікування
  • Середовище
  • Національна ідентичність
  • Музичний код
  • Покоління
  • Самоприйняття
На цьому уроці ти
  • дослідиш, як на твою ідентичність впливають медіа, сімʼя, культура й оточення;
  • зрозумієш, що таке гендерна ідентичність і як відрізняється від біологічної статі;
  • дізнаєшся, як формуються гендерні ролі та стереотипи, і як вони можуть обмежувати вибір;
  • навчишся помічати, коли в суспільстві порушується рівність і повага до різноманіття;
  • відкриєш для себе, що музика, традиції, досвід і покоління теж формують наше “Я”.

На початку уроку 19 презентуй домашнє завдання “Моя національно-культурна мозаїка”. Коротко презентуй свій колаж  (1–2 хвилини). Розкажи:

  • Який елемент у колажі для тебе найважливіший?
  • Що в ньому говорить: “Це я”?

Гачок

Цей анекдот активно циркулює в соцмережах, на форумах, у коментарях. На перший погляд  це дотепний жарт. Але давай розглянемо його уважно.

Анекдот:

У морі тоне круїзний лайнер. Капітан має швидко евакуювати пасажирів. Щоб змусити їх стрибнути за борт, він звертається до кожної нації по-різному:

– Американцям: “Стрибай – станеш героєм”.
– Британцям: “Як джентльмен, ти маєш виконати обов’язок”.
– Німцям: “За правилами корабля треба стрибати”.
– Італійцям: “Тоді жінки вас покохають”.
– Французам: “Ні в якому разі не стрибайте”.
– Японцям: “Швидше, усі вже стрибнули”.

А що він має сказати українцям?

Придумай жартівливі, але критично осмислені версії того, що міг би сказати капітан українцям. (Ми це робимо не для того, щоб підживити стереотипи, а щоб побачити, як ми самі їх розпізнаємо, іронізуємо й переосмислюємо).

Обговорення (фронтально або в парах):

  • Що ви відчуваєте, слухаючи цей анекдот?
  • Чому він здається “смішним”  і кому саме?
  • Чи бачили ви в ньому стереотипи? Які саме?
  • Чому капітан говорить до кожної нації по-різному? Це глибоке знання культури чи спрощення?
  • А якщо ми жартівливо відповідаємо, що капітан мав би сказати українцям? Ми формуємо ідентичність чи відтворюємо кліше?

Теорія
Вплив середовища: чим ми “насичуємось”, тим і стаємо.

Середовище, у якому ми зростаємо , як вода для риби. Ми не завжди помічаємо його, але воно формує наші уявлення про себе, інших і світ. Ідентичність – це не “ген”, не “доля” і не просто “вибір”. Це  результат міксу:

  • того, що нам кажуть у родині,
  • що показують у серіалах і TikTok,
  • які пісні звучать у вухах,
  • які жарти є “своїми”,
  • які очікування на нас проєктують.

На цих з фото – принц Вільям (герцог Кембриджський) з дружиною Кейт під час церемоніального вітання вас з маорі у Government House (Веллінґтон, Нова Зеландія). Перед ними –  оголений до пояса воїн у традиційному вбранні, з татуюваннями, у позі haka. Нaka – це традиційний маорійський танець-виклик, який виконується під час офіційних зустрічей як акт гостинності, поваги і культурного обміну.

Обговоріть у класі:

  • Що ти бачиш на цьому фото?
  • Які елементи на ньому говорять про приналежність до культури?
  • Чому, на твою думку, принц Вільям погодився на участь у цьому ритуалі?
  • Чи міг / могла би ти уявити такого рівня повагу до “іншої” культури в українському контексті?
  • А як щодо нашого ставлення до “своєї”? Чи ми її знаємо? Плекаємо?

Теорія (продовження)

Культурна приналежність (як частина національної ідентичності) – це відчуття, що ти є частиною більшого, ніж ти сам / сама. Це:

  • твій народ і його історія,
  • пісні, які знаєш із дитинства,
  • символи, які зворушують до сліз,
  • мова, якою болить і радієш,
  • пам’ять, яку не можна виміряти, тільки відчути.

Вона не завжди очевидна, але вона прокидається, коли ти чуєш знайомий приспів у чужій країні, коли на фестивалі хтось співає “Обійми мене”, або коли хтось тихо мугикає “Гей, соколи”.

Культурна приналежність: коли музика – це ДНК нації.

Воплі Відоплясова (ВВ)

Засновані 1986 року в Києві ВВ зламали радянські шаблони, змішавши український фольклор із панком і роком. Уже в 1989-му вони виступали в Парижі – перша українська група в Європі.  Їхня пісня “Танці” стала голосом свободи для цілого покоління Воплі Відоплясова – Танцi

ДахаБраха

Створені у 2004 році при театрі “ДАХ”, вони створили стиль “етнохаос” – український фольклор, який ламає звичні жанри. Виступи на Glastonbury, NPR Tiny Desk, Sziget – українська містика, що стала глобальною.DakhaBrakha: NPR Music Tiny Desk Concert

Володимир Івасюк

Композитор, поет. Один із творців сучасної української музики, що поєднала фольклор, гідність і глибокі емоції. Його пісні: “Червона рута”, “Водограй”, “Я піду в далекі гори” –  стали музичним ДНК України, відлунням Карпат, любові, волі й краси Червона рута

Друга Ріка

З 1996 року з Житомира звучить український брит-поп. Їхні пісні про кохання, втрати, кризу і внутрішні пошуки. Після 2014 року і з початком повномасштабної війни їхні концерти у зруйнованих містах стали актом культурного спротиву Друга Ріка – Так мало тут тебе

Океан Ельзи

З 1994 року цей львівський гурт став голосом цілої країни. Святослав Вакарчук – музикант, публічний інтелектуал, волонтер, голос війни і надії. Їхні пісні звучать на фронті, в укриттях, на благодійних концертах, у навушника Океан Ельзи – Без бою | Bez boyu (official video)

KRUТЬ

Молода співачка і бандуристка Марина Круть доводить, що традиція – це сучасна сила, яка може звучати ніжно і потужно одночасно. Її музика – це синтез автентики і експерименту, який будить пам’ять поколінь KRUT – Квітну з тобою | Прем’єра 2024


Завдання
1. “Моя пісня в моєму коді”.

Інструкція:

  1. Ознайомся з добіркою фрагментів українських пісень, які ми вже згадували на уроці.
  2. Обери одну з них або запропонуй свою улюблену українську пісню, яка тебе зворушує, надихає або просто “твоя”.
  3. Подумай і поділись з класом:
    • Яку емоцію викликає ця пісня у тебе?
    • Чому саме вона “вписалась” у твій внутрішній культурний код? (Можливо, її слухали в дитинстві, або вона була важливою в якомусь моменті життя, або просто “відгукується” – і цього достатньо).

Теорія (продовження)
Гендерна ідентичність.

Подивись на фото, чи здається тобі щось тут незвичним? Чому? А чи мало би бути?

Жінка-машиністка екскаватора
Чоловік у декретній відпустці

Обговоріть в класі:

  • Чи відчував / відчувала ти коли-небудь тиск, що “маєш бути” якимось / якоюсь через свою стать?
  • Які фрази або ситуації в школі, родині або в серіалах здаються тобі прикладами гендерних стереотипів або дискримінації?
Що таке гендерна ідентичність?

Коли ми народжуємось, лікар одразу визначає біологічну стать на основі фізіологічних ознак. Це стать (англ. sex).

Але те, як ми відчуваємо себе всередині – це вже гендерна ідентичність. Це внутрішнє усвідомлення себе як жінки, чоловіка, небінарної людини (яка не почувається виключно чоловіком чи жінкою) або трансгендерної особи (чиє гендерне відчуття не збігається з тією статтю, яку їй приписали при народженні).

Це не мода, а  глибоке, особисте, іноді складне, але справжнє переживання себе. Гендер – це не лише про тебе, а ще й про очікування.

Гендерна роль – це те, як суспільство “очікує”, щоб ти себе поводив чи поводила. Наприклад:

  • “Хлопці не плачуть”.
  • “Дівчата не лідерки”.
  • “Хлопець має годувати сім’ю”.
  • “Техніка  не для дівчат”.

Це все – гендерні стереотипи. Вони не завжди злі, але часто обмежують твій вибір професії, спосіб одягатись, емоції, які можна показувати, ролі, які ти можеш мати у спільноті.

Толерантність – це не “терпіти”, це розуміти і не засуджувати. У класі, де різні діти, важливо створити середовище, де кожна людина:

  • може бути собою,
  • не боїться осуду за зовнішність чи манеру говорити,
  • не соромиться своїх інтересів,
  • може сказати “я не такий / така, як усі” – і бути почутим/-ою.

Гендерна нерівність у науці: що заважає жінкам обирати STEM

За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, менше 30% дослідників у світі – жінки. Проте сухі цифри не пояснюють, чому так мало жінок ідуть у науку, технології, інженерію та математику (STEM).

Щоб це змінити, проєкт SAGA (STEM and Gender Advancement), підтриманий Швецією, розробляє нові інструменти й опитування, які враховують не лише освіту, а й соціальні чинники: кар’єра, сім’я, умови праці, дискримінація. Наприклад, опитування досліджує:

  • які бар’єри є для жінок у STEM,
  • як відрізняються кар’єрні рішення чоловіків і жінок,
  • як впливають сімейні обставини, фінанси, робоча атмосфера.

Мета – зібрати якісні дані, щоб краще формувати освітню й гендерну політику на рівні країн і регіонів.

Біллі Портер – американський актор, співак і активіст, який здобув популярність завдяки своїм ролям  та яскравим появам на червоних доріжках.  Його знаменитий образ – чорна оксамитова сукня-смокінг на премії “Оскар” 2019 року став культурним маніфестом: поєднання чоловічого й жіночого, свободи самовираження, мистецтва та політичної заяви.

Поміркуйте в класі:

Коли чоловік зʼявляється на публіці в сукні – це свобода, мистецтво, провокація чи щось інше? Чому така поява викликає подив або спротив? Чи означає одяг більше, ніж ми думаємо?

Оксана Забужко – одна з найвпливовіших сучасних українських письменниць, чиє феміністичне письмо торкається глибоких пластів гендерної та національної ідентичності. Вона підкреслює, що в українському культурному контексті “жіноча роль” – це постійне балансування між відповідальністю та приглушенням власного голосу.

У своїх текстах (наприклад, “Польові дослідження з українського сексу”) Забужко досліджує, як українські жінки, навіть якщо мають освіту та інтелект, змушені ховати свій голос, підлаштовуватись і відмовлятись від власних потреб на догоду очікуванням родини або суспільства.


Завдання
2.   “Ми різні – ми схожі”.

Формат: робота в парах –  створення спільної карти в групі.

  1. Робота в парах.  Обʼєднайтеся в пари та дайте відповідь один одному / одна одній на 5 запитань:
    1. Що для тебе важливо в людях?
    2. Яка традиція з твого дитинства була особливою?
    3. Коли ти відчував/ла себе “не таким / такою, як усі”?
    4. Про що ти мрієш, але рідко говориш?
    5. У чому, на твою думку, ви з однокласником/цею дуже схожі? А в чому  дуже різні?
  2. Створення мінікарти “Ми різні – ми схожі”. Кожна пара малює просту “хмару” з двох частин (можна використовувати малюнки, слова, кольори):

Ліва частина: “Ми різні в…” (звички, уподобання, досвід)

Права частина: “Ми схожі в…” (цінності, почуття, мрії)

Завершення (фронтальне обговорення або стіна думок):

  • Що було несподіваним для тебе у цій розмові?
  • Чи легше поважати “іншого”, коли бачиш, скільки у вас спільного?
  • Чому важливо говорити не лише про відмінності, а й про схожість?
Ми різні в…Ми схожі в…



















3. “Ідентичність мого покоління”.

Формат: групова робота (4–5 осіб у групі), може проводитись на великому аркуші, дошці або онлайн (Miro, Jamboard, Canva).

Завдання:

Створіть мапу “Ідентичність мого покоління” – покоління 15–17-річних підлітків в Україні сьогодні.

У центрі напишіть: “Моє покоління – це…”. Навколо розмістіть 6–8 блоків / променів із ключовими рисами:

  1. Які ми? (характер, ставлення до світу, риси)
  2. Що нас формує? (історичні події, війна, цифрова культура, кризи, школа, соцмережі)
  3. Що для нас важливо? (цінності, ідеї, справедливість, незалежність, самовираження…)
  4. Що ми слухаємо / дивимось? (музика, відео, меми, інфлюенсери…)
  5. Що нас обʼєднує? (спільний досвід, страхи, надії, боротьба)
  6. Що нас відрізняє від старших поколінь?

Додаткові інструкції:

  • Використовуйте слова, фрази, малюнки, символи, будь-які асоціації.
  • Можете додати хештеги, смайлики, короткі цитати, меми.
  • Завершіть мапу одним реченням:  “Бути частиною мого покоління – це значить…”

 Презентація в класі (1–2 хв від групи):

  • Що ви включили у свою мапу і чому?
  • Що вас здивувало під час створення?

Рефлексивні запитання:

  • Чи справді моє покоління має “ідентичність”?
  • Чи легко її описати?
  • У чому сила або вразливість нашого покоління?

Рефлексія
4. “Лінія прийняття”.

Формат: робота в тиші або письмово на аркуші (можна анонімно або в парах, якщо є довіра).

Запитання:

  1. Що в собі я хочу навчитися приймати (але поки важко)?
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Що в інших мені складно прийняти, і чому?
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Як я можу підтримати тих, хто виглядає / живе / відчуває себе інакше?
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Домашнє завдання
5.  “3 запитання до себе” (глибока письмова рефлексія).

Дай відповідь письмово на 3 запитання:

  1. Що в моїй ідентичності для мене найважливіше?  (Роль, мова, вибір, досвід, емоції, переконання тощо)
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Що я хотів(ла) би змінити або прийняти в собі?  (Наприклад, сором за щось, страх бути інакшим, пережитий осуд)
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Як я можу підтримати інших у пошуку себе? (Слова, дії, мовчання, реакції, присутність)
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

З чим ще можна попрацювати?
  1. Дослідити сайт https://divchata-stem.org/
    Це платформа ініціативи “Дівчата STEM”, яка допомагає дівчатам і молодим жінкам будувати кар’єру в науці, технологіях, інженерії та математиці (STEM). На сайті ти знайдеш:
    • історії успіху українських дівчат у STEM,
    • поради щодо вибору професії,
    • курси, події, конкурси, менторські програми,
    • корисні ресурси для навчання і натхнення.
  2. Подивись фільм “Барбі” (2023). Але не просто як казку про ляльку, а як іронічну та глибоку історію про те, як суспільство формує очікування щодо жінок і чоловіків.

    (Огляд фільму можна подивитись тут: Барбі, Фемінізм і Повісточка в кіно

    У цьому фільмі багато рожевого, гумору й гротеску, але за ними ховаються дуже серйозні питання:
    • Чи можна бути “ідеальною” жінкою?
    • Що відчуває чоловік, коли від нього чекають “маскулінності”?
    • Як виглядає світ, де все підлаштовано під один “стандарт”?

Дивіться з усмішкою, але запитуйте себе:

Що в цьому фільмі мені знайоме? А що змусило відчути ніяковість або протест?  І найголовніше: чи впізнаю я себе – не в Барбі, не в Кені – а в цій розмові про те, хто ми є, і ким нас хоче бачити світ?

Ділись та обговорюй важливе

Обкладинка коментарів до матеріалу

Твоя поточна позиція

2 матеріал

Тема 8 — матеріал 2 з 2

2 матеріал Ти тут