Тема 4. Світ навколо

матеріал 8

Урок 40. Тема. Світ навколо. Як підготуватися до подорожі

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Тема. Світ навколо. Як підготуватися до подорожі

Урок 40

Опорні поняття

Тревелбук
Планування

На цьому уроці ви попрацюєте з такими результатами навчання

Виокремлює та послідовно розрізняє в почутому повідомленні (зокрема тексті, медіатексті) за тематикою обраного профілю або художньому тексті факти і судження, зокрема відмінності в інтерпретації різними суб’єктами тих самих явищ, поява яких зумовлена суб’єктивними факторами, історико-культурним або іншим контекстом [12 МОВ 1.4.3-1]
Визначає різні аспекти (змістові, формальні, функціональні) повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту), враховуючи індивідуальні особливості учасників комунікації, культурно-історичний контекст і засвідчуючи повне розуміння почутого повідомлення, зокрема його деталей [12 МОВ 1.1.3-1 П]

Гачок

Чи дивишся ти контент про подорожі? Можливо, канали із тревел блогами, можливо, слідкуєш у соціальних мережах за мандрівниками, а може маєш календар із найкрасивішими місцями світу на стіні?

Дружня порада вчителю

Мета цього гачка показати, що ми всі так чи інакше цікавимось іншими культурами, країнами чи містами. Маємо магнітики на холодильнику з місць, де ніколи не бували, дивимося на досвіди інших абощо. Протягом цього уроку ми дамо відповідь на запитання: чому подорожі — це частина саморозвитку.

Завдання 1

Прочитай фрагменти статті Людмили Лутицької «Як підготуватися до мандрівки: досвід тревел-журналістки та репортажистки». Виконай післятекстові завдання.

Ірина Савіна подорожує, щоб показати читачам захопливі місця та маршрути, а Олеся Яремчук — щоб розповісти неймовірні людські історії. Для них поїздки — це не просто відрядження, а мандрівки, які радують мальовничими пейзажами й приємними людьми, або ж ставлять у тупики і змушують вирішувати непередбачені проблеми. До таких пригод потрібно бути готовими фізично, психологічно і матеріально.

Ірина Савіна у тревел-журналістиці вже 11 років. За цей час вона побувала більше ніж у 30 країнах, де випробувати свою витривалість та навчилася самостійно будувати маршрути.

Улюблені місця. Я люблю подорожувати країнами де, звичайно ж, красива природа, є гори і можна багато ходити пішки. Дуже подобається Іспанія, Португалія та США. Але зараз для нас відкрита Туреччина, тому літаю в Туреччину.

Найбільш екстремальна подорож була в Непалі, Гімалаях. Я піднімалась на висоту 5 500 метрів, щоб побачити Еверест. На сам Еверест не пішла, бо вершина лише для альпіністів. Така трекерка, як я може в тій місцевості брати висоту до 6 000 метрів. Це безпечно для здоров’я, але однаково потребує попередньої підготовки та дотримання правил акліматизації й безпеки. Щоб ходити такими шляхами, потрібно добре підготуватися: займатися спортом, бігати, робити дихальну гімнастику, бо на висоті 3 000 метрів починається гіпоксія, не вистачає повітря. Проте на цих маршрутах можна зустріти не лише молодих, а й літніх людей.

Маршрути для початківців тревел-журналістів. Для тих, хто тільки починає ходити пішки з рюкзаком, я раджу європейські маршрути Іспанією та Португалією. Наприклад, знаменитий Каміно-де-Сантьяго — Шлях Святого Якова. Там простіше, ніж в горах Непалу, бо маршрути промарковані жовтими стрілками, можна стартувати в різних містах, але всі вони сходяться до одного міста — Сантьяго-де-Компостела. Кожні 10-20 кілометрів є хостели для мандрівників, тож не доведеться ночувати в наметах чи просто неба. Одна ніч в хостелі коштує приблизно 10-15 євро, спати можна в загальних кімнатах. А вранці швиденько прокидатися і в дорогу. Так я пройшла чотири «каміно» — чотири маршрути Каміно-де-Сантьяго, найдовший був 800 кілометрів.

Рюкзак Ірини Савіної. Якщо подорожувати в Іспанії влітку чи восени, то достатньо мінімуму: три комплекти нижньої білизни, якісні трекінгові шкарпетки, одні штани та одні шорти, дві футболки, кофта, тонка легка сорочка для захисту від палючого сонця, теплий светр, панама, можна взяти куртку, бо бувають перепади температур. Я стартувала свій перший каміно при температурі +6, але через те, що несеш на собі рюкзак, стає жарко, тож куртку зняла, і йшла весь день у светрі. Були дні, коли я йшла при +30.

Взуття беріть дуже якісне, розношене, не нове. В ідеалі — трекінгові черевики для гір, для стежок буде достатньо кросівок, а я взагалі ходила в трекінгових босоніжках «на шкарпетки», бо мені так зручно.

Обов’язково беріть аптечку. У ній мають бути знеболювальні препарати, жарознижувальні та засоби для нормалізації роботи шлунково-кишкового тракту, а також медикаменти, які потрібні вам індивідуально. Звичайно ж, засоби для гігієни. У мій рюкзак на 30 літрів поміщаються всі речі. Важить він 6-8 кілограмів.

Гаджети тревел-журналістки. Я беру з собою ноутбук. Він важить менше одного кілограма і дуже тонкий. Камера в мене теж невелика, але професійна — я багато фотографую. Першу мандрівку знімала на телефон, і якщо для онлайн-медіа такий формат підійшов, то для друкованих якість не дотягувала. У телефоні роблю нотатки. Коли подорожую пішки, то здається, що кисню отримую більше, мозок працює краще й активніше. Якщо не записати емоції від побаченого, то багато чого з голови вилетить.

Розпорядок дня в подорожі. Після підйому гігієнічні процедури, а сніданок — десь по дорозі. Це може бути кава з місцевими смаколиками чи яєшня.

Йду до обіду, максимум до четвертої години дня. Зупиняюсь у попередньо заброньованому хостелі, чи в тому, де я точно знаю, що будуть вільні місця. По дорозі купую продукти. Ввечері сідаю і працюю. Зранку прокидаюсь, вичитую ще раз текст і відправляю редактору.

Я завжди намагаюсь бути на зв’язку, будь-які питання з редакцією можу вирішити під час піших походів. Коли проходжу по маршруту, то фотографую, придумую теми, розмірковую.

Як планувати маршрут подорожі. Одного разу, коли я вкотре була на узбережжі в Анталії, вирішила, що хочу різноманіття. Я розглянула по карті в радіусі 200-300 кілометрів цікаві точки і саме так знайшла місцеві лавандові поля зовсім інші, ніж у Провансі.

***

Олеся Яремчук багато подорожує завдяки роботі в жанрі репортажу. Має чимало порад, які допоможуть початківцям не перетворити мандрівку в екстремальну пригоду.

Що в наплічнику Олесі Яремчук. Мінімум речей. Хоча їх кількість, звісно, залежить від дистанції та тривалості поїздки. Якщо їду недалеко, то беру лише сумку з фотоапаратом, записником, диктофоном і водою. Якщо ж мене чекає довша дорога – тоді беру наплічник. Можна менший, куди потраплять кілька свіжих футболок, зубна щітка, гребінець. Коли я їхала в Одеську область, то брала класичний гірський рюкзак і пересувалася як равлик. Чим менше речей, тим легше вам буде йти. Проте в будь-якому варіанті я намагаюся втулити в сумку чи наплічник ще одну тоненьку книжечку про місце, куди їду.

Коли я почала водити авто, то й в дорогу почала брати більше речей, зокрема — солодощі й книжки. Книжки можна подарувати героям, а солодощами пригостити тих, до кого йдете додому.

Гаджети репортерки. Одна із помилок, яку я робила систематично, – тягала з собою ноутбук. Мені постійно здавалось, що в поїздці я буду писати. Однак досвід навчив, що писати мені найкраще вже після повернення додому. Варто зосередитись на тому, що ви досліджуєте, спостерігати, віддавати час спілкуванню з людьми, а не сидіти перед екраном. Ноутбук мені знадобився тільки кілька разів у потязі. Робіть нотатки на папері, бо диктофонні записи можна загубити або випадково стерти.

Дорожній талісман. Після відвідин Бессарабії в мене з’явився талісман. Його подарувала мені гагаузка з села Виноградівка Ольга Кулаксиз. Це малесенькі, схожі на іграшкові, шкіряні черевички. Вони символізують успіх та добру долю в дорозі, тому я беру їх з собою в мандрівки.

Правила репортажистки для роботи «в полі». Є кілька речей, які дуже допоможуть у написанні літературного репортажу.

Правило тисячі речень. Як казав польський репортер Ришард Капусцінський, аби написати одне власне речення, треба прочитати тисячу чужих. Коли готуємось до подорожі, варто читати про людей та історію місця, куди їдемо.

Правило кількох слів. Якщо ви їдете писати репортаж за кордон, варто освоїти хоча б кілька слів і висловів з мови тої країни, куди їдете. Вирушаючи в Румунію, я цього не зробила, покладалась лише на англійську, через що багато втратила. Як на мене, варто зануритись у місцевий контекст, аби відчути атмосферу, пізнати нові сенси.

Правило зламаного авто. Минулого року, коли я поїхала в Маріуполь писати про греків Приазов’я, у мене зламалося авто за два кілометри до лінії розмежування – неприємна річ. Це мене, звісно, засмутило, однак через це я залишилася там майже на тиждень, що дало мені більше часу на спілкування з людьми. Не розчаровуйтесь, коли щось іде не так – такі ситуації інколи дають нові можливості.

Обачність понад усе. Більшість ситуацій, коли мені доводилось хапатись за голову, пов’язані з затримками потягів, автобусів чи літаків. Коли я поверталася з Монреалю, тобто це був трансатлантичний переліт з Канади, мала пересадку в Мюнхені. Після 9 годин польоту я весь день прочекала в аеропорту, а потім виявилося, що мій рейс з Мюнхена до Львова був учора. Тож слідкуйте за датами своїх рейсів! Молодим репортажистам і зокрема репортажисткам пораджу бути обачними на початку, приглядатися, чи ви можете довіряти людині, яка вас ґречно запрошує «на каву».

Завдання 2

оміркуй, чи відрізняються підходи до подорожування тревел-журналістки та репортажистки? У чому саме відмінності підходів? Який досвід може запозичити в тревел-журналіски чи репортажистки звичайна мандрівниця, яка їде, наприклад, у відпустку, а що їй не підійде? Заповни порівняльну таблицю на основі прочиного тексту та власних припущень.

Пункт порівняння	Досвід тревел-журналістки	Довід репортажистки	Досвід туристки
Улюблені місця
Як підбирати маршрути
Що покласти в рюкзак
Що не забути взяти
Гаджети
Розпорядок дня в подорожі
Як планувати маршрут
Прочитати про місця, куди їдемо
Вивчити кілька слів місцевою мовою
Підтримка настрою
Правила безпеки

Завдання 3

Чи ти знаєш, що таке тревелбук (travel book)? Подивись відео про тревелбук і дай відповіді на запитання:

Навіщо він потрібен?
Як він може допомогти мандрівнику?
На якому етапі подорожі його заповнювати?

Відео

Завдання 4

Наступний проєкт — створення власного тревелбуку «2 дні в новому місці!» Щоб підготуватися до роботи над проєктом, зʼясуй, що саме варто включити у свій тревелбук. Склади чекліст подорожі — перелік речей, які потрібно взяти, та дій для підготовки мандрівки, які необхідно зробити.

Дружня порада вчителю

Виконайте це завдання всім класом, щоб зʼясувати не лише обовʼязкові пункти майбутнього тревелбуку, але й визначити їхню логіку та послідовність.

Отож, у тревелбуці ми плануємо подорож на 2 дні в нове місце, тому необхідно виписати:

маршрут (звідки виїзд і куди прибуття), якими видами транспорту необхідно скористатися;

чим займатиметесь у дорозі? (що читатимете? як дивитиметеся? памʼятайте, що інтернету може не бути).

зʼясувати:

прогноз погоди (щоб підібрати відповідний гардероб);

бронювання квитків, житла, стахового полісу;

наявність готівки чи необхідної валюти;

бюджет (розписаний за витратами);

документи, які необхідно мати;

проживання – назва місця проживання і адреса;

аптечка (що варто взяти?);

косметичка (що потрібно на 2 дні);

одяг;

техніка;

карта міста;

де хотілося б побувати;

що відвідати;

що зʼїсти;

що привезти на згадку;

що почитати і подивитись, щоб надихнутись на мандрівку.

Рефлексія

Сьогодні на уроці ми говорили про підготовку до подорожі. Що нове тобі вдалося відкрити, зрозуміти, про що подумати у контексті планування?

Дружня порада вчителю

Завершіть урок тим, що запропонуйте учням витягнути місце, мандрівку на 2 дні куди вони мають підготувати у своєму тревелбуку. Це може бути якась європейська столиця, диво світу, різні міста однієї країни, містечко у сусідній області абощо. Або ж учні можуть самі обрати, куди їм мандрувати на 2 дні. Щоб дати учням більше часу на підготовку — присвятіть наступний урок книжкам про міста, які можуть надихнути на роботу над тревелбуком.

З чим ще можна попрацювати

Ознайомся із блогом Оксани Корнійчук про тревелбуки, щоб надихнутися на створення власного: http://scrap4relax.blogspot.com/2017/08/blog-post_16.html

Джерела

Стаття Людмили Лутицької «Як підготуватися до мандрівки: досвід тревел-журналістки та репортажистки»: https://medialab.online/news/travel-write/
Відео ютуб-каналу «Твоя полиця»: https://www.youtube.com/watch?v=cGjf3kgp3Xo

Завантажити матеріал (PDF)

Тема. Світ навколо. Як підготуватися до подорожі

Урок 40

Опорні поняття

Тревелбук
Планування

На цьому уроці ти

ознайомишся з порадами з підготовки до подорожі;
ознайомишся з форматом тревелбука;
піготуєшся до створення власного планувальника мандрівок.

Гачок

Чи дивишся ти контент про подорожі? Можливо, канали із тревел-блогами, можливо, слідкуєш у соціальних мережах за мандрівниками, а може маєш календар із найкрасивішими місцями світу на стіні?

Завдання 1

Прочитай фрагменти статті Людмили Лутицької «Як підготуватися до мандрівки: досвід тревел-журналістки та репортажистки». Виконай завдання опісля.

ина Савіна подорожує, щоб показати читачам захопливі місця та маршрути, а Олеся Яремчук — щоб розповісти неймовірні людські історії. Для них поїздки — це не просто відрядження, а мандрівки, які радують мальовничими пейзажами й приємними людьми, або ж ставлять у тупики і змушують вирішувати непередбачені проблеми. До таких пригод потрібно бути готовими фізично, психологічно і матеріально.

Ірина Савіна у тревел-журналістиці вже 11 років. За цей час вона побувала більше ніж у 30 країнах, де випробувати свою витривалість та навчилася самостійно будувати маршрути.

Улюблені місця. Я люблю подорожувати країнами де, звичайно ж, красива природа, є гори і можна багато ходити пішки. Дуже подобається Іспанія, Португалія та США. Але зараз для нас відкрита Туреччина, тому літаю в Туреччину.

Найбільш екстремальна подорож була в Непалі, Гімалаях. Я піднімалась на висоту 5 500 метрів, щоб побачити Еверест. На сам Еверест не пішла, бо вершина лише для альпіністів. Така трекерка, як я може в тій місцевості брати висоту до 6 000 метрів. Це безпечно для здоров’я, але однаково потребує попередньої підготовки та дотримання правил акліматизації й безпеки. Щоб ходити такими шляхами, потрібно добре підготуватися: займатися спортом, бігати, робити дихальну гімнастику, бо на висоті 3 000 метрів починається гіпоксія, не вистачає повітря. Проте на цих маршрутах можна зустріти не лише молодих, а й літніх людей.