Урок 55. Тема. Саморозвиток. Як працювати з фактами

Тема. Саморозвиток. Як працювати з фактами

Урок 55

---

• Факти
• Робота з фактами

---

Дружня порада вчителю

Фрагмент книжки «Фактологія. 10 хибних уявлень про світ, і чому все набагато краще, ніж ми думаємо» ( автори Ганс Рослінг, Уля Рослінг, Анна Рослінг-Рьоннлюнд) надихне на проведення цього уроку.   

Фактологія на практиці. Навчання

У Швеції вулканів немає, але є геологи, яким громадські фонди платять за вивчення цих геологічних утворень. Навіть звичайний школяр отримує інформацію про вулкани. Тут, у Північній півкулі, астронавти вивчають зірки, які можна побачити лише в Південній півкулі. Й учням у школах розповідають про ці зірки. Чому? Тому що ці небесні тіла є частиною світу.

То чому лікарі й медсестри не досліджують захворювання, які трапляються на будь-якому рівні доходу? Чому нас не навчають хоч на базовому рівні розуміти нинішній мінливий світ?

Ми маємо навчити наших дітей фундаментальних фактологічних принципів — принципів життя на чотирьох щаблях. Ми маємо навчити їх користуватися універсальними правилами, поданими у «Фактології» (це ті основні тези, які я навів наприкінці кожного розділу). Це допоможе їм розглядати новини з усього світу в контексті й розуміти, коли медійники, активісти або продавці намагатимуться запустити їхні драматичні інстинкти своїми задраматизованими історіями. Ці навички є частиною критичного мислення, якого вже навчають у багатьох школах. Такі дії зможуть захистити наступне покоління від невігластва.

• Ми маємо розповідати дітям, що існують країни з різними рівнями доходу та здоровʼя, але більшість перебуває десь посередині.

•  Ми маємо показувати соціокономічне становище їхньої країни в контексті решти світу, а також те, як змінюється ситуація.
• Ми маємо показувати, як їхня країна просувалася по щаблях доходу, як дісталася того рівня, де перебуває зараз, і як використовувати ці знання, щоб зрозуміти життя в інших державах.
• Ми маємо навчати дітей, що рівень доходу людей постійно підвищується й багато аспектів поліпшується.
• Ми маємо розповісти, яким насправді було життя в минулому, щоб вони уникали хибного уявлення, наче ніякого прогресу не відбулося.
• Ми маємо навчити їх тримати в голові дві ідеї одночасно: що у світі відбуваються погані явища і що багато всього постійно покращується.
• Ми маємо пояснити, що культурні й релігійні стереотипи непотрібні й недоцільні для розуміння світу. Вони просто заважають.
• Ми маємо показати дітям, як розбиратися в новинах, розпізнавати драматизм і водночас не впадати в стрес і відчай.
• Ми маємо продемонструвати їм ті прості способи, якими інші люди можуть обдурити їх завдяки цифрам.
• Ми маємо показати дітям, що світ продовжує мінятися і що їм доведеться постійно оновлювати власні знання та світогляд упродовж життя.

Але понад усе нам потрібно навчити дітей скромності й допитливості.

У нашому контексті бути скромним означає усвідомлювати, наскільки інстинкти можуть заважати правильному розумінню фактів. Це означає бути реалістичним щодо ступеня свого знання. Це означає не соромитися сказати: «Я не знаю», — і бути щасливим дізнатися нове й навчитися ще чогось. Це означає готовність змінити погляди, коли ви відкриваєте нові факти. Бути скромним і смиренним означає бути розслабленим, тому що вам більше не потрібно знати все на світі, мати сталі твердження про все, а також перебувати в постійній готовності захищати свої погляди.

Бути допитливим означає бути відкритим до свіжої інформації, перебувати в активному пошуку нового. Це означає сприймати факти, які не вписуються у ваш світогляд, намагатися зрозуміти їхній сенс. Це означає дозволити власним помилкам запустити цікавість, а не бентегу: «Чому я так помилився щодо цього факту? Що нового можу про це дізнатися? Ці люди не дурні, чому вони чинять саме так? Що в цьому раціонального?». Бути допитливим захопливо, тому що ви постійно відкриваєте для себе щось нове й дивне.

Але світ продовжує змінюватися, і проблема невігластва дорослих не вирішиться лише завдяки тому, що ми чогось навчимо наступне покоління. Те, що ви вивчаєте у школі, застаріє за 10-20 років після випуску. Отже, вам потрібно знайти шляхи постійного оновлення знань.

В автомобільній промисловості виробники, якщо виявлено брак, відкликають усю партію машин. Якщо ви придбали таку автівку, то отримаєте листа від виробника, де буде сказано: «Ми хотіли б відкликати автомобіль, який ви придбали, і замінити гальма». Коли ті факти, яких вас навчили в школі чи університеті, стануть неактуальними, ви мали б отримати схожого листа: «Вибачте, те, чого вас навчили, більше не відповідає дійсності. Будь ласка, поверніть ваш мозок для безкоштовного оновлення».

Або про цю проблему міг би подбати ваш роботодавець: «Слухай, переглянь ці матеріали й пройди цей тест, щоб не червоніти через невігластво на Всесвітньому економічному форумі чи деінде».

Замініть сомбреро на «Вулицю Доларів»

Діти починають дізнаватися про інші країни та релігії ще в дошкільних закладах. Милі маленькі картки з людьми в традиційному вбранні створені для того, що познайомити дітей з іншими культурами й навчити поважати їх. Намір непоганий, але схожі ілюстрації можуть навʼязати ілюзію великої різниці між людьми. Ілюзію іншості. Може здатися, що люди в інших країнах «застрягли» в певних історичних межах чи екзотичному способі життя. Звичайно, іноді мексиканці надівають сомбреро, але в наші дні ці величезні капелюхи радше можна побачити на головах туристів. Краще замість цих карток показувати дітям зображення з «Вулиці Доларів», щоб вони могли бачити, як живуть звичайні люди. Якщо ви вчитель, то можете разом з учнями «помандрувати» на dollarstreet.org і попросити їх знайти відмінності в межах однієї держави й схожість між різними країнами.

Що обʼєднує ці фотографії? 

На них зображені люди (різної статі; різного віку) різних національностей; люди вбрані в традиційні костюми свого народу (Мексики, України, Китаю, Малагасії).

Що розрізняє людей, зображених на фото? 

Приналежність до певної країни. 

Чи можемо сказати, що на фото зображено звичайних людей? 

Ці фото існують у вакуумі. Мексиканці, українці та китайці вбираються в національні костюми за певних нагод чи виконуючи професійну діяльність, проте зовні всі вони однакові. Їх, можливо, відрізняють інші речі – рівень достатку, безпекові умови в їхній країні, доступність медицини тощо. 

---

Завдання 1

Прочитай підрозділ книжки «Wow виступ по-українськи» Андрія Степури та поміркуй, у який спосіб можна взаємодіяти з фактами. 

Додайте цифрам емоцій

У 2010 році Джеймі Олівер виступив на конференції TED із промовою «Розповідайте дітям про їжу». Він з ентузіазмом проповідника розказував про критичне становище США і Великої Британії, наводив багато цікавих та приголомшливих фактів. Щоб показати, якими небезпечними можуть бути наші харчові звички, Джеймі зробив дещо несподіване.

«Чи знаєте ви, що молоко почали підсолоджувати, щоб воно було смачнішим? Та не все так просто»,— щойно він це сказав, на сцену вивезли тачку рафінаду. Джеймі підійшов до тачки, узяв кілька шматочків цукру і недбало кинув їх на чорну скатертину, розстелену на підлозі, пояснивши: «Ось маємо дитину, яка споживає вісім столових ложок цукру на день». Потім він зробив те саме, але вже зачерпнув рафінад глибокою мискою: «Ось тут — цукор, спожитий за місяць». Відтак додав: «Я взяв на себе сміливість порахувати цукор, який дитина споживає за пʼять років початкової школи, і то тільки з молока», — і висипав на скатертину весь вміст тачки. Над сценою здійнявся білий пил. Джеймі опустився на коліна, почав набирати повні жмені цукру й підкидати його. «Тепер… кожен суддя у світі, взявши до уваги статистику та докази, визнав би будь-який уряд винним у насильстві над дітьми. Я переконаний у цьому».  І весь час, поки Джеймі виступав, гора рафінаду і перевернута тачка нагадували глядачам про цю страшну статистику.

Цифри — абстрактна величина, а ось гора цукру посеред сцени наче кричить: «Будьте обережними: небезлека поряд! Це те, що їстимуть ваші діти, коли підуть до школи».

Завдання 2

Подивись відео із TED-виступом cпівавторки книжки «Фактологія»  Анни Рослінг-Рьоннлюнд. За потреби увімкінь українські субтитри.

Дай відповіді на питання: 

1. У чому полягає проєкт Dollar Street? 
2. Яка мотивація Анни його почати? 
3. Чи достатньою є вибірка учасників проєкту, щоб робити висновки? 
4. Які фотографії представлено в проєкті? 
5. Чому головними в проєкті є саме фото, а не тексти? 

---

Зайди на сайт проєкту Dollar Street https://www.gapminder.org/dollar-street та досліди категорію «руки» (hands). Прогортай фотографії, узагальни свої спостереження та письмово поміркуй, як саме та чим відрізняються руки? 

https://depositphotos.com/ua/photos/traditional-costume-mexico.html

https://depositphotos.com/ua/photos/traditional-costume-ukraine.html?qview=586985586

https://depositphotos.com/ua/photos/traditional-costume-france.html?qview=77423826

https://depositphotos.com/ua/photos/traditional-costume-africa.html?qview=23439102

Тема. Саморозвиток. Як працювати з фактами

Урок 55

---

• Факти
• Робота з фактами

---

Що обʼєднує ці фотографії? 

Що розрізняє людей, зображених на фото? 

Чи можемо сказати, що на фото зображено звичайних людей? 

---

Завдання 1

Прочитай підрозділ книжки «Wow виступ по-українськи» Андрія Степури та поміркуй, у який спосіб можна взаємодіяти з фактами. 

Додайте цифрам емоцій

У 2010 році Джеймі Олівер виступив на конференції TED із промовою «Розповідайте дітям про їжу». Він з ентузіазмом проповідника розказував про критичне становище США і Великої Британії, наводив багато цікавих та приголомшливих фактів. Щоб показати, якими небезпечними можуть бути наші харчові звички, Джеймі зробив дещо несподіване.

«Чи знаєте ви, що молоко почали підсолоджувати, щоб воно було смачнішим? Та не все так просто»,— щойно він це сказав, на сцену вивезли тачку рафінаду. Джеймі підійшов до тачки, узяв кілька шматочків цукру і недбало кинув їх на чорну скатертину, розстелену на підлозі, пояснивши: «Ось маємо дитину, яка споживає вісім столових ложок цукру на день». Потім він зробив те саме, але вже зачерпнув рафінад глибокою мискою: «Ось тут — цукор, спожитий за місяць». Відтак додав: «Я взяв на себе сміливість порахувати цукор, який дитина споживає за пʼять років початкової школи, і то тільки з молока», — і висипав на скатертину весь вміст тачки. Над сценою здійнявся білий пил. Джеймі опустився на коліна, почав набирати повні жмені цукру й підкидати його. «Тепер… кожен суддя у світі, взявши до уваги статистику та докази, визнав би будь-який уряд винним у насильстві над дітьми. Я переконаний у цьому».  І весь час, поки Джеймі виступав, гора рафінаду і перевернута тачка нагадували глядачам про цю страшну статистику.

Цифри — абстрактна величина, а ось гора цукру посеред сцени наче кричить: «Будьте обережними: небезлека поряд! Це те, що їстимуть ваші діти, коли підуть до школи».

Завдання 2

Подивись відео із TED-виступом cпівавторки книжки «Фактологія» Анни Рослінг-Рьоннлюнд. За потреби увімкінь українські субтитри.

Дай відповіді на питання: 

1. У чому полягає проєкт Dollar Street? 
2. Яка мотивація Анни його почати? 
3. Чи достатньою є вибірка учасників проєкту, щоб робити висновки? 
4. Які фотографії представлено в проєкті? 
5. Чому головними в проєкті є саме фото, а не тексти? 

---

Зайди на сайт проєкту Dollar Street https://www.gapminder.org/dollar-street та досліди категорію «руки» (hands). Прогортай фотографії, узагальни свої спостереження та письмово поміркуй, як саме та чим відрізняються руки? 

https://depositphotos.com/ua/photos/traditional-costume-mexico.html

https://depositphotos.com/ua/photos/traditional-costume-ukraine.html?qview=586985586

https://depositphotos.com/ua/photos/traditional-costume-france.html?qview=77423826

https://depositphotos.com/ua/photos/traditional-costume-africa.html?qview=234391