матеріал 4

Фазові переходи

Матеріал

Урок 18. Фазові переходи


Очікувані результати навчання
  • формулює та обґрунтовує самостійно або у співпраці з іншими гіпотези відповідно до проблеми і мети дослідження, визначає завдання [12 ПРО 1.2.2]
  • здійснює самостійно або у співпраці з іншими дослідження, фіксує результати [12 ПРО 1.4.2]
  • виявляє ціннісне ставлення до набутих дослідницьких навичок для пізнання природи [12ПРО 1.6.3]
  • планує, здійснює пошук, опрацьовує, порівнює, аналізує, оцінює самостійно або у співпраці з іншими надійність джерел і достовірність інформації для розв’язання життєвої/навчальної проблеми [12 ПРО 2.1.1]
  • порівнює, аналізує самостійно або у співпраці з іншими природні і техногенні об’єкти, явища і процеси на основі наукових методів пізнання та законів природи [12 ПРО 3.1.1]
  • установлює та обґрунтовує самостійно або у співпраці з іншими взаємозв’язки між природними, техногенними об’єктами, закономірності явищ природи [12 ПРО 3.3.1]
  • ідентифікує, формулює та аналізує самостійно або у співпраці з іншими життєву/навчальну проблему [12 ПРО 4.2.1]

Мета уроку: сформувати в учнів цілісне уявлення про фазові переходи речовин та їх відображення на фазовій діаграмі, пояснювати фізичні процеси на її основі, а також показати практичне застосування знань у техніці, медицині та харчовій промисловості

Очікувані результати для вчителя: 
  • учні розрізняють види фазових переходів: плавлення, замерзання, випаровування, конденсацію, сублімацію, десублімацію
  • учні розуміють умови, за яких відбуваються фазові переходи, зокрема вплив температури та тиску на стан речовини
  • учні пояснюють будову фазової діаграми, значення кривих і точок (потрійна точка, критична точка)
  • учні навчаться аналізувати фазову діаграму, за діаграмаю визначати тип фазового переходу.
  • учні наводять приклади практичного застосування фазових переходів у харчовій промисловості, медицині, техніці
Очікувані результати для учнівства: 
  • розрізняє види фазових переходів: плавлення, замерзання, випаровування, конденсацію, сублімацію, десублімацію
  • розуміє умови, за яких відбуваються фазові переходи, зокрема вплив температури та тиску на стан речовини
  • пояснює будову фазової діаграми, значення кривих і точок (потрійна точка, критична точка)
  • навчиться аналізувати фазову діаграму, за діаграмою визначати тип фазового переходу.
  • наводить приклади практичного застосування фазових переходів у харчовій промисловості, медицині, техніці
Ключові слова:
  • плавлення
  • замерзання
  • випаровування
  • конденсація
  • сублімація
  • десублімація
  • ліофілізація
  • фазовий перехід
  • потрійна точка
  • критична точка
  • надкритичний стан
  • критична температура
  • критичний тиск
План уроку:
  1. Мотиваційна частина
  2. Теоретичний блок
    2.1. Фазові переходи
    2.2. Діаграма стану
  3. Практичний блок
  4. Попрактикуймо самостійно
  5. Рефлексія

1. Мотивація

Тривалість до 3 хв.

Проблемне питання

Чи може вода одночасно існувати в трьох агрегатних станах: твердому, рідкому та газоподібному? 

Джерело: https://chatgpt.com/

Посилання на відео джерела:

Відео

Відео

Відео


2. Теоретичний блок

Тривалість до 15 хв.

Важливо послідовно вводити терміни: агрегатний стан, фаза, фазовий перехід, температура плавлення, температура кипіння, потрійна точка тощо — і закріплювати їх у через приклади. 

Під час розповіді про зміни агрегатних станів, поцікавтеся у учнів які приклади вони можуть привести: плавлення, затвердівання, випаровування, конденсація, сублімація та десублімація. Де саме кожен з переходів з одного стану в інший зустрічається та використовується в житті.

Використовуєте візуалізацію: відео, анімації, досліди. Це допоможе учням краще зрозуміти матеріал.

Акцентуйте увагу на тому що не тільки зміна температури впливає на зміну агрегатного стану а й тиск!

Покроково розберіть діаграму стану речовини розкажіть що означає кожна лінія та точки. Приділіть цьому достатньо часу, всі подальші завдання будуть пов’язані з діаграмами.

2.1. Фазові переходи.

Ви знаєте, що речовина може перебувати у твердому, рідкому або газоподібному стані. У фізиці називають певні рівноважні стани речовини фазами. Перетворення речовини з одного стану в інший називають фазовими переходами

Існує шість способів переходу речовини між агрегатними станами (фазами): плавлення, затвердівання (замерзання), випаровування, конденсація, сублімація та десублімація. Ці процеси є оборотними, і кожен перехід між фазами відбувається по-різному (рис.1).

Рис.1 Фазові переходи

Джерело: https://uk.wikipedia.org/

Зміна температури може вплинути на зміну фази речовини. Якщо помістити воду в морозильну камеру, то з часом вона перетвориться на лід.

Якщо кристалічне тіло помістити в контейнер,  який розмістити над джерелом тепла, то тепло буде передаватися тілу. Температура підвищується, доки не досягне температури плавлення. При подальшій передачі тепла починається плавлення та тіло переходить в рідкий стан . При цьому фазовий перехід відбувається за сталого тиску.

Температура плавлення — це температура, за якої тверда кристалічна речовина плавиться, тобто переходить у рідкий стан. Кожна речовина має свою температуру плавлення (табл 1, значення вказані за нормального атмосферного тиску).

Табл.1

Речовинаt, °CРечовинаt, °CРечовинаt, °C
Алюміній660Мідь1087Спирт–115
Водень–256Нафталін80Срібло962
Вольфрам3387Олово232Сталь1400
Залізо1535Парафін55Титан1660
Золото1065Ртуть–39Цинк420
Лід0Свинець327Чавун1200

Кожна речовина також має свою температуру кипіння ( табл 2, значення також вказані за нормального атмосферного тиску).

Табл.2

Речовинаt, °CРечовинаt, °C
Вода100Мідь2567
Водень–253Молоко100
Гліцерин290Олія310
Ефір35Ртуть357
Залізо2750Свинец1740
Кисень–183Спирт78

Тиск також можна використовувати для зміни фази речовини (зміні агрегатного стану речовини). Уявіть контейнер з певним газом, оснащений поршнем, який герметично закриває контейнер. Коли поршень стискає газ, тиск зростає. Після досягнення точки кипіння газ конденсується в рідину. Коли поршень продовжує стискати рідину, тиск зростатиме, доки не буде досягнута точка плавлення. При подальшому стисканні (збільшенні тиску) рідина буде перетворюватися у тверду речовину. В цьому прикладі температура залишається незмінною, змінюється лише тиск. (вважаємо, що стінки контейнеру проводять тепло та внаслідок теплообміну з навколишнім середовищем, температура речовини в контейнері залишається незмінною)

2.2. Діаграма стану

Для того, щоб передбачити стан речовини за різних умов (температури і тиску), використовують фазові діаграми. На рис.2 наведено приклад фазової діаграми для загальної однокомпонентної системи:

Фазові діаграми відображають залежність тиску (зазвичай в атмосферах або кПа) від температури (зазвичай у градусах Цельсія або Кельвіна). Мітки на графіку представляють стабільні стани системи в рівновазі. Лінії представляють комбінації тисків і температур, за яких дві фази можуть існувати в рівновазі. Іншими словами, ці лінії визначають точки фазового переходу: 

  • червона лінія розділяє тверду та газову фази, представляє сублімацію (тверда фаза в газ) та десублімацію (газова фаза в тверду). 
  • зелена лінія розділяє тверду та рідку фази та представляє плавлення (тверда фаза в рідку) та затвердівання (рідка фаза в тверду). 
  • синя лінія розділяє рідку та газову фази, представляє пароутворення (рідка фаза в газ) та конденсацію (газова фаза в рідину). 

На діаграмі також є дві важливі точки: потрійна точка та критична точка:

  • потрійна точка являє собою комбінацію тиску та температури, при якій співіснують три стани речовини: газоподібний, рідкий та твердий.
  • критична точка обриває лінію рідкої/газової фази та пов’язана з критичним тиском, тиском, вище якого утворюється надкритична рідина.
Рис.2 Загальна діаграма стану

Джерело: https://ukrayinska.libretexts.org/

Для більшості речовин потрійна точка (де одночасно існують тверда, рідка і газоподібна фази) виникає при нижчих температурі й тиску, ніж ті, що ми зазвичай називаємо “стандартними умовами”. Натомість критична точка (після якої вже неможливо відрізнити рідину від газу) завжди розташована при вищому тиску, ніж стандартний.

Зазвичай лінія твердої/рідкої фази має позитивний нахил праворуч (як на діаграмі для вуглекислого газу, рис.3). Однак для води лінія має позитивний нахил ліворуч (як показано на діаграмі для води, рис.4). Це вказує на те, що рідка фаза має більшу густину, ніж тверда фаза. Розтопити лід можна просто застосовуючи тиск, не змінюючи температуру.

Рис.3 Фазова діаграми для СО 2
Рис.4 Фазова діаграми для H₂O

Джерело: https://ukrayinska.libretexts.org/


3. Практичний блок

Тривалість до 15 хв.

Завдання №1

Використовуючи діаграму стану води, наведену на рис.5, встановіть агрегатний стан води при наступних температурах і тисках:

  1. −10 °C та 50 кПа
  2. 25° C та 90 кПа
  3. 50 °C та 40 кПа
  4. 80° C та 5 кПа
  5. −10 °C та 0,3 кПа
  6. 50 °C та 0,3 кПа
Рис.5 Фазова діаграми для H₂O

Джерело: https://ukrayinska.libretexts.org/

Відповіді:

Завдання №2

Ліофілізація (сублімаційне сушіння) — це сучасний метод консервації, під час якого продукт спочатку заморожують, а потім за умов вакууму випаровують з нього воду безпосередньо з твердого (льоду) у газоподібний стан, минаючи рідку фазу. Завдяки цьому з продукту ефективно видаляється волога, зберігаючи при цьому його форму, смак, колір і більшість корисних властивостей.

Найделікатнішою вважається вакуумна ліофілізація — вона дозволяє максимально зберегти поживні речовини, текстуру та аромат їжі, адже не передбачає використання високих температур, як це відбувається при традиційних методах сушіння.

Рис.6 Ліофілізація (сублімаційне сушіння) полуниці

Джерело: https://cacaomill.com.ua/

Процес ліофілізації вимагає дуже низького тиску — значно нижчого за атмосферний. Ліофілізацію використовують для консервації продуктів, приготування морозива, отримання сухих препаратів у медицині.

Дайте відповіді на наступні питання:

  1. Зверніть увагу ще раз на рис.5 Нижче якого значення повинен бути тиск? Чому вибрано саме це значення?
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Чим ліофілізація відрізняється від звичайного сушіння продуктів?
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Чому ліофілізовані продукти можуть зберігатися довше за свіжі?
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Як впливає видалення води на мікроорганізми? Що станеться з мікроорганізмами, якщо в зневоднений продукт потрапить у вологе середовище?
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Чому ліофілізовані страви добре підходять для туристів?
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Як ліофілізація використовується в медицині?
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Чому деякі вакцини виготовляють у ліофілізованому вигляді й розчиняють безпосередньо перед введенням?
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Уяви, що тобі потрібно розробити аптечку для космічної місії. Які медичні засоби доцільно ліофілізувати і чому?
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Відповіді:

Завдання №3

Крива BD на діаграмі станів води (рис.5) показує, за яких температур і тисків вода може бути або в твердому стані (лід), або в рідкому (вода). Ця крива — це лінія плавлення (замерзання) води. Зазвичай, при підвищенні тиску температура плавлення речовини зростає, але вода — виняток.

У води ця крива має негативний нахил, тобто чим вищий тиск — тим нижча температура плавлення льоду. Це означає, що лід може почати танути під тиском, навіть якщо загальна температура нижче 0 °C. Таку властивість має не багато речовин.

Рис.7 Супутникова фотографія льодовика Періто-Морено в Аргентині.

Джерело: https://ukrayinska.libretexts.org/

Це відіграє важливу роль у русі льодовиків. Вага льодовика створює великий тиск на лід внизу. Під цим тиском частина льоду плавиться й утворює тонкий шар води між льодовиком і землею. Ця вода зменшує тертя й дозволяє льодовику повільно ковзати.

Дайте відповіді на наступні питання:

  1. Чому тиск не завжди викликає танення льоду?
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Чому ковзани краще ковзають по снігу, ніж звичайне взуття?
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Чому на ковзанах ми можемо кататися по льодові, але не можемо по гладкому склу?
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Чи може ефект танення під тиском пояснити утворення підземних водних каналів або печер?
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Відповіді:

Завдання №4

Уявімо, що ми взяли трохи води, помістили її в герметичну посудину (тобто таку, що не пропускає повітря) і видалили з неї усе повітря. Після цього залишили все при температурі 25 °C. У таких умовах частина води починає випаровуватися, а інша частина — конденсуватися назад у рідину. Через деякий час ці два процеси врівноважуються — так створюється динамічна рівновага між водяною парою і рідиною (у цей момент тиск водяної пари всередині становитиме приблизно 0,03 атмосфери).

Тепер почнемо повільно підвищувати температуру. Внаслідок цього все більше молекул води переходить у пару, а тиск пари зростає. Вода все ще існує у двох фазах — рідкій і газоподібній. Але коли температура досягає 374 °C (критична температура), а тиск — 218 атмосфер, відбувається щось особливе:
межа між рідиною та газом зникає. Вода переходить у так званий надкритичний стан. В такому стані підвищення температури вище критичної, жоден створений тиск не змусить речовину стати рідиною.

Тиск, необхідний для зрідження газу при його критичній температурі, називається критичним тиском. Критичні температури і критичний тиск деяких посилених речовин, наведені в табл. 3

Табл.3

РечовинаКритична температура (K)Критичний тиск (атм)
водню33.212.8
азот126,033,5
кисень154,349,7
вуглекислий газ304.273.0
нашатирний спирт405.5111,5
діоксид сірки430.377,7
вода647,1217,7

Вода в надкритичному стані має цікаві властивості:

  • як газ, надкритична рідина заповнює весь об’єм посудини, в якій міститься.
  • як рідина, вона має високу густину і може розчиняти тверді речовини, зокрема ті, що не випаровуються.
  • має мінімальне значення поверхневого натягу — тобто може легко проникати в пори та тріщини.
  • має дуже низьку в’язкість — тобто “тече” швидко, як газ.
  • добре розчиняє інші речовини, особливо якщо підібрати правильні умови.

Наприклад, надкритичний вуглекислий газ став дуже популярним розчинником у харчовій промисловості, який використовується для безкофеїну кави, видалення жирів з картопляних чіпсів та вилучення смакових і ароматичних сполук з цитрусових масел. Він нетоксичний, відносно недорогий, і не вважається забруднювачем. Після використання СО 2 можна легко відновити, зменшивши тиск і збираючи отриманий газ.

Дайте відповіді на наступні питання:

  1. Чим надкритична рідина відрізняється від звичайного газу?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Чому надкритичні рідини легко проникають у пори твердих матеріалів?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Чому після зниження тиску надкритичний CO₂ легко переходить у газ і не забруднює продукт?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Уяви, що ти хочеш отримати корисну речовину з рослинного матеріалу. Чому надкритичний CO₂ буде кращим за воду або спирт?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Якщо ми струшимо вуглекислий вогнегасник у прохолодний день (18° C), ми можемо почути рідкий СО 2 , який падає в середній циліндр. Однак той самий балон, схоже, не містить рідини в спекотний літній день (35° C). Поясніть ці спостереження.
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Аміак можна розріджувати шляхом стиснення при кімнатній температурі; кисень не може бути зріджених в цих умовах. Чому два гази проявляють різну поведінку?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Відповіді:


4. Попрактикуймо самостійно

Тривалість до 10 хв.

  1. Використовуючи діаграму стану СО2, наведену на рис.7, встановіть агрегатний стан СО2 при наступних температурах і тисках:
  1. −30 °C і 2000 кПа
  2. −60 °C і 1000 кПа
  3. −60 °C і 100 кПа
  4. 20° C і 1500 кПа
  5. 0 °C і 100 кПа
  6. 20° C і 100 кПа

Відповіді:

Рис.7 Фазова діаграми для СO2

Джерело: https://ukrayinska.libretexts.org/

  1. Визначте фазові зміни, яких зазнає вуглекислий газ при зміні тиску, якщо температура підтримується на рівні -50 °C? Якщо температура підтримується на рівні -40 °C? При 25 °C (рис.7)?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  • Рівень А: №1. a, b, c.
  • Рівень В: повністю №1
  • Рівень С: №1 і №2.

Відповідь:

Температура –50 °C:

Отже, при збільшенні тиску:
газ → рідина → тверде

При зменшенні тиску:
тверде → рідина → газ

Температура –40 °C:

Отже, фазові зміни такі ж, як і при –50 °C

Температура 25°C:

Це вже правіше від потрійної точки й нижче критичної точки. На графіку видно:

Отже, фазові зміни при зміні тиску: газ ↔ рідина (перехід у тверду фазу неможливий при цій температурі)


5. Рефлексія

Тривалість до 2 хв.

“Стан настрою”

Якщо мій настрій після уроку — це агрегатний стан, то я:

  • Твердий – усе зрозуміло, впевнений;
  • Рідкий – частково зрозуміло, хочу потренуватися;
  • Газ – багато питань, треба структурувати.

(Учні по черзі говорять хто вони зараз)


У вільний від відпочинку час

Дізнайтесь більше про застосування води та вуглекислого газу в надкритичному стані.

Урок 18. Фазові переходи


Очікувані результати навчання

Мета уроку: сформувати в учнів цілісне уявлення про фазові переходи речовин та їх відображення на фазовій діаграмі, пояснювати фізичні процеси на її основі, а також показати практичне застосування знань у техніці, медицині та харчовій промисловості

Очікувані результати для учнівства: 
  • розрізняє види фазових переходів: плавлення, замерзання, випаровування, конденсацію, сублімацію, десублімацію
  • розуміє умови, за яких відбуваються фазові переходи, зокрема вплив температури та тиску на стан речовини
  • пояснює будову фазової діаграми, значення кривих і точок (потрійна точка, критична точка)
  • навчиться аналізувати фазову діаграму, за діаграмою визначати тип фазового переходу.
  • наводить приклади практичного застосування фазових переходів у харчовій промисловості, медицині, техніці
Ключові слова:
  • плавлення
  • замерзання
  • випаровування
  • конденсація
  • сублімація
  • десублімація
  • ліофілізація
  • фазовий перехід
  • потрійна точка
  • критична точка
  • надкритичний стан
  • критична температура
  • критичний тиск
План уроку:
  1. Мотиваційна частина
  2. Теоретичний блок
    2.1. Фазові переходи
    2.2. Діаграма стану
  3. Практичний блок
  4. Попрактикуймо самостійно
  5. Рефлексія

1. Мотивація
Проблемне питання

Чи може вода одночасно існувати в трьох агрегатних станах: твердому, рідкому та газоподібному? 

Джерело: https://chatgpt.com/

Посилання на відео джерела:

Відео

Відео

Відео


2. Теоретичний блок

2.1. Фазові переходи.

Ви знаєте, що речовина може перебувати у твердому, рідкому або газоподібному стані. У фізиці називають певні рівноважні стани речовини фазами. Перетворення речовини з одного стану в інший називають фазовими переходами

Існує шість способів переходу речовини між агрегатними станами (фазами): плавлення, затвердівання (замерзання), випаровування, конденсація, сублімація та десублімація. Ці процеси є оборотними, і кожен перехід між фазами відбувається по-різному (рис.1).

Рис.1 Фазові переходи

Джерело: https://uk.wikipedia.org/

Зміна температури може вплинути на зміну фази речовини. Якщо помістити воду в морозильну камеру, то з часом вона перетвориться на лід.

Якщо кристалічне тіло помістити в контейнер,  який розмістити над джерелом тепла, то тепло буде передаватися тілу. Температура підвищується, доки не досягне температури плавлення. При подальшій передачі тепла починається плавлення та тіло переходить в рідкий стан . При цьому фазовий перехід відбувається за сталого тиску.

Температура плавлення — це температура, за якої тверда кристалічна речовина плавиться, тобто переходить у рідкий стан. Кожна речовина має свою температуру плавлення (табл 1, значення вказані за нормального атмосферного тиску).

Табл.1

Речовинаt, °CРечовинаt, °CРечовинаt, °C
Алюміній660Мідь1087Спирт–115
Водень–256Нафталін80Срібло962
Вольфрам3387Олово232Сталь1400
Залізо1535Парафін55Титан1660
Золото1065Ртуть–39Цинк420
Лід0Свинець327Чавун1200

Кожна речовина також має свою температуру кипіння ( табл 2, значення також вказані за нормального атмосферного тиску).

Табл.2

Речовинаt, °CРечовинаt, °C
Вода100Мідь2567
Водень–253Молоко100
Гліцерин290Олія310
Ефір35Ртуть357
Залізо2750Свинец1740
Кисень–183Спирт78

Тиск також можна використовувати для зміни фази речовини (зміні агрегатного стану речовини). Уявіть контейнер з певним газом, оснащений поршнем, який герметично закриває контейнер. Коли поршень стискає газ, тиск зростає. Після досягнення точки кипіння газ конденсується в рідину. Коли поршень продовжує стискати рідину, тиск зростатиме, доки не буде досягнута точка плавлення. При подальшому стисканні (збільшенні тиску) рідина буде перетворюватися у тверду речовину. В цьому прикладі температура залишається незмінною, змінюється лише тиск. (вважаємо, що стінки контейнеру проводять тепло та внаслідок теплообміну з навколишнім середовищем, температура речовини в контейнері залишається незмінною)

2.2. Діаграма стану

Для того, щоб передбачити стан речовини за різних умов (температури і тиску), використовують фазові діаграми. На рис.2 наведено приклад фазової діаграми для загальної однокомпонентної системи:

Фазові діаграми відображають залежність тиску (зазвичай в атмосферах або кПа) від температури (зазвичай у градусах Цельсія або Кельвіна). Мітки на графіку представляють стабільні стани системи в рівновазі. Лінії представляють комбінації тисків і температур, за яких дві фази можуть існувати в рівновазі. Іншими словами, ці лінії визначають точки фазового переходу: 

  • червона лінія розділяє тверду та газову фази, представляє сублімацію (тверда фаза в газ) та десублімацію (газова фаза в тверду). 
  • зелена лінія розділяє тверду та рідку фази та представляє плавлення (тверда фаза в рідку) та затвердівання (рідка фаза в тверду). 
  • синя лінія розділяє рідку та газову фази, представляє пароутворення (рідка фаза в газ) та конденсацію (газова фаза в рідину). 

На діаграмі також є дві важливі точки: потрійна точка та критична точка:

  • потрійна точка являє собою комбінацію тиску та температури, при якій співіснують три стани речовини: газоподібний, рідкий та твердий.
  • критична точка обриває лінію рідкої/газової фази та пов’язана з критичним тиском, тиском, вище якого утворюється надкритична рідина.
Рис.2 Загальна діаграма стану

Джерело: https://ukrayinska.libretexts.org/

Для більшості речовин потрійна точка (де одночасно існують тверда, рідка і газоподібна фази) виникає при нижчих температурі й тиску, ніж ті, що ми зазвичай називаємо “стандартними умовами”. Натомість критична точка (після якої вже неможливо відрізнити рідину від газу) завжди розташована при вищому тиску, ніж стандартний.

Зазвичай лінія твердої/рідкої фази має позитивний нахил праворуч (як на діаграмі для вуглекислого газу, рис.3). Однак для води лінія має позитивний нахил ліворуч (як показано на діаграмі для води, рис.4). Це вказує на те, що рідка фаза має більшу густину, ніж тверда фаза. Розтопити лід можна просто застосовуючи тиск, не змінюючи температуру.

Рис.3 Фазова діаграми для СО 2
Рис.4 Фазова діаграми для H₂O

Джерело: https://ukrayinska.libretexts.org/


3. Практичний блок
Завдання №1

Використовуючи діаграму стану води, наведену на рис.5, встановіть агрегатний стан води при наступних температурах і тисках:

  1. −10 °C та 50 кПа
  2. 25° C та 90 кПа
  3. 50 °C та 40 кПа
  4. 80° C та 5 кПа
  5. −10 °C та 0,3 кПа
  6. 50 °C та 0,3 кПа
Рис.5 Фазова діаграми для H₂O

Джерело: https://ukrayinska.libretexts.org/

Завдання №2

Ліофілізація (сублімаційне сушіння) — це сучасний метод консервації, під час якого продукт спочатку заморожують, а потім за умов вакууму випаровують з нього воду безпосередньо з твердого (льоду) у газоподібний стан, минаючи рідку фазу. Завдяки цьому з продукту ефективно видаляється волога, зберігаючи при цьому його форму, смак, колір і більшість корисних властивостей.

Найделікатнішою вважається вакуумна ліофілізація — вона дозволяє максимально зберегти поживні речовини, текстуру та аромат їжі, адже не передбачає використання високих температур, як це відбувається при традиційних методах сушіння.

Рис.6 Ліофілізація (сублімаційне сушіння) полуниці

Джерело: https://cacaomill.com.ua/

Процес ліофілізації вимагає дуже низького тиску — значно нижчого за атмосферний. Ліофілізацію використовують для консервації продуктів, приготування морозива, отримання сухих препаратів у медицині.

Дайте відповіді на наступні питання:

  1. Зверніть увагу ще раз на рис.5 Нижче якого значення повинен бути тиск? Чому вибрано саме це значення?
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Чим ліофілізація відрізняється від звичайного сушіння продуктів?
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Чому ліофілізовані продукти можуть зберігатися довше за свіжі?
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Як впливає видалення води на мікроорганізми? Що станеться з мікроорганізмами, якщо в зневоднений продукт потрапить у вологе середовище?
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Чому ліофілізовані страви добре підходять для туристів?
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Як ліофілізація використовується в медицині?
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Чому деякі вакцини виготовляють у ліофілізованому вигляді й розчиняють безпосередньо перед введенням?
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Уяви, що тобі потрібно розробити аптечку для космічної місії. Які медичні засоби доцільно ліофілізувати і чому?
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Завдання №3

Крива BD на діаграмі станів води (рис.5) показує, за яких температур і тисків вода може бути або в твердому стані (лід), або в рідкому (вода). Ця крива — це лінія плавлення (замерзання) води. Зазвичай, при підвищенні тиску температура плавлення речовини зростає, але вода — виняток.

У води ця крива має негативний нахил, тобто чим вищий тиск — тим нижча температура плавлення льоду. Це означає, що лід може почати танути під тиском, навіть якщо загальна температура нижче 0 °C. Таку властивість має не багато речовин.

Рис.7 Супутникова фотографія льодовика Періто-Морено в Аргентині.

Джерело: https://ukrayinska.libretexts.org/

Це відіграє важливу роль у русі льодовиків. Вага льодовика створює великий тиск на лід внизу. Під цим тиском частина льоду плавиться й утворює тонкий шар води між льодовиком і землею. Ця вода зменшує тертя й дозволяє льодовику повільно ковзати.

Дайте відповіді на наступні питання:

  1. Чому тиск не завжди викликає танення льоду?
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Чому ковзани краще ковзають по снігу, ніж звичайне взуття?
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Чому на ковзанах ми можемо кататися по льодові, але не можемо по гладкому склу?
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Чи може ефект танення під тиском пояснити утворення підземних водних каналів або печер?
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Завдання №4

Уявімо, що ми взяли трохи води, помістили її в герметичну посудину (тобто таку, що не пропускає повітря) і видалили з неї усе повітря. Після цього залишили все при температурі 25 °C. У таких умовах частина води починає випаровуватися, а інша частина — конденсуватися назад у рідину. Через деякий час ці два процеси врівноважуються — так створюється динамічна рівновага між водяною парою і рідиною (у цей момент тиск водяної пари всередині становитиме приблизно 0,03 атмосфери).

Тепер почнемо повільно підвищувати температуру. Внаслідок цього все більше молекул води переходить у пару, а тиск пари зростає. Вода все ще існує у двох фазах — рідкій і газоподібній. Але коли температура досягає 374 °C (критична температура), а тиск — 218 атмосфер, відбувається щось особливе:
межа між рідиною та газом зникає. Вода переходить у так званий надкритичний стан. В такому стані підвищення температури вище критичної, жоден створений тиск не змусить речовину стати рідиною.

Тиск, необхідний для зрідження газу при його критичній температурі, називається критичним тиском. Критичні температури і критичний тиск деяких посилених речовин, наведені в табл. 3

Табл.3

РечовинаКритична температура (K)Критичний тиск (атм)
водню33.212.8
азот126,033,5
кисень154,349,7
вуглекислий газ304.273.0
нашатирний спирт405.5111,5
діоксид сірки430.377,7
вода647,1217,7

Вода в надкритичному стані має цікаві властивості:

  • як газ, надкритична рідина заповнює весь об’єм посудини, в якій міститься.
  • як рідина, вона має високу густину і може розчиняти тверді речовини, зокрема ті, що не випаровуються.
  • має мінімальне значення поверхневого натягу — тобто може легко проникати в пори та тріщини.
  • має дуже низьку в’язкість — тобто “тече” швидко, як газ.
  • добре розчиняє інші речовини, особливо якщо підібрати правильні умови.

Наприклад, надкритичний вуглекислий газ став дуже популярним розчинником у харчовій промисловості, який використовується для безкофеїну кави, видалення жирів з картопляних чіпсів та вилучення смакових і ароматичних сполук з цитрусових масел. Він нетоксичний, відносно недорогий, і не вважається забруднювачем. Після використання СО 2 можна легко відновити, зменшивши тиск і збираючи отриманий газ.

Дайте відповіді на наступні питання:

  1. Чим надкритична рідина відрізняється від звичайного газу?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Чому надкритичні рідини легко проникають у пори твердих матеріалів?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Чому після зниження тиску надкритичний CO₂ легко переходить у газ і не забруднює продукт?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Уяви, що ти хочеш отримати корисну речовину з рослинного матеріалу. Чому надкритичний CO₂ буде кращим за воду або спирт?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Якщо ми струшимо вуглекислий вогнегасник у прохолодний день (18° C), ми можемо почути рідкий СО 2 , який падає в середній циліндр. Однак той самий балон, схоже, не містить рідини в спекотний літній день (35° C). Поясніть ці спостереження.
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Аміак можна розріджувати шляхом стиснення при кімнатній температурі; кисень не може бути зріджених в цих умовах. Чому два гази проявляють різну поведінку?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Попрактикуймо самостійно
  1. Використовуючи діаграму стану СО2, наведену на рис.7, встановіть агрегатний стан СО2 при наступних температурах і тисках:
  1. −30 °C і 2000 кПа
  2. −60 °C і 1000 кПа
  3. −60 °C і 100 кПа
  4. 20° C і 1500 кПа
  5. 0 °C і 100 кПа
  6. 20° C і 100 кПа
Рис.7 Фазова діаграми для СO2

Джерело: https://ukrayinska.libretexts.org/

  1. Визначте фазові зміни, яких зазнає вуглекислий газ при зміні тиску, якщо температура підтримується на рівні -50 °C? Якщо температура підтримується на рівні -40 °C? При 25 °C (рис.7)?
  • Рівень А: №1. a, b, c.
  • Рівень В: повністю №1
  • Рівень С: №1 і №2.

5. Рефлексія
“Стан настрою”

Якщо мій настрій після уроку — це агрегатний стан, то я:

  • Твердий – усе зрозуміло, впевнений;
  • Рідкий – частково зрозуміло, хочу потренуватися;
  • Газ – багато питань, треба структурувати.

(Учні по черзі говорять хто вони зараз)


У вільний від відпочинку час

Дізнайтесь більше про застосування води та вуглекислого газу в надкритичному стані.

Ділись та обговорюй важливе

Обкладинка коментарів до матеріалу