матеріал 1

Фундаментальні взаємодії у природі

Матеріал

Урок 26. Фундаментальні взаємодії у природі


Очікувані результати навчання
  • формулює та обґрунтовує самостійно або у співпраці з іншими гіпотези відповідно до проблеми і мети дослідження, визначає завдання [12 ПРО 1.2.2]
  • здійснює самостійно або у співпраці з іншими дослідження, фіксує результати [12 ПРО 1.4.2]
  • виявляє ціннісне ставлення до набутих дослідницьких навичок для пізнання природи [12ПРО 1.6.3]
  • планує, здійснює пошук, опрацьовує, порівнює, аналізує, оцінює самостійно або у співпраці з іншими надійність джерел і достовірність інформації для розв’язання життєвої/навчальної проблеми [12 ПРО 2.1.1]
  • порівнює, аналізує самостійно або у співпраці з іншими природні і техногенні об’єкти, явища і процеси на основі наукових методів пізнання та законів природи [12 ПРО 3.1.1]
  • ідентифікує, формулює та аналізує самостійно або у співпраці з іншими життєву/навчальну проблему [12 ПРО 4.2.1]
  • застосовує самостійно або у співпраці з іншими наукове знання і власний досвід для розв’язання життєвої/ навчальної проблеми [12 ПРО 4.3.2]

Мета уроку: сформувати в учнів наукове уявлення про чотири фундаментальні взаємодії, їхню природу, дію, носії та вплив на будову речовини та Всесвіту; познайомити учнів із сучасними підходами до вивчення фундаментальних взаємодій, їхнім значенням у природничих науках; розвивати критичне мислення, уміння пояснювати явища та застосовувати знання в життєвих ситуаціях.

Очікувані результати для вчителя: 
  • учні розрізняють чотири фундаментальні взаємодії природи за їх дією, діапазоном, силою та частинками-переносниками
  • учні розуміють роль кожної з фундаментальних взаємодій у формуванні структури матерії та фізичних процесів у природі
  • учні пояснюють приклади прояву гравітаційної, електромагнітної, слабкої та сильної взаємодії
  • учні встановлюють зв’язок між властивостями сил і будовою атома, ядра, планетарних систем
  • учні наводять приклади застосування знань про фундаментальні взаємодії в науці, техніці та повсякденному житті
Очікувані результати для учнівства: 
  • розрізняє чотири фундаментальні взаємодії природи за їх дією, діапазоном, силою та частинками-переносниками
  • розуміє роль кожної з фундаментальних взаємодій у формуванні структури матерії та фізичних процесів у природі
  • пояснює приклади прояву гравітаційної, електромагнітної, слабкої та сильної взаємодії
  • встановлює зв’язок між властивостями сил і будовою атома, ядра, планетарних систем
  • наводить приклади застосування знань про фундаментальні взаємодії в науці, техніці та повсякденному житті
Ключові слова:
  • гравітація
  • гравітон
  • гравітаційні хвилі
  • електромагнітна взаємодія
  • електрон
  • слабка взаємодія
  • нейтрино
  • анинейтрино
  • бозон
  • протон
  • нейтрон
  • сильна взаємодія
  • кварк
  • глюон
План уроку:
  1. Мотиваційна частина
  2. Теоретичний блок
    2.1. Фундаментальні взаємодії у природі
    2.2.  Об’єднуюча природа фундаментальних взаємодій
  3. Практичний блок
  4. Попрактикуймо самостійно
  5. Рефлексія

1. Мотивація

Тривалість до 3 хв.

Проблемне питання
Рис. 1

Джерело: https://www.clearias.com/four-fundamental-forces-of-nature/

Як пов’язані між собою елементи, які зображені на рис.1?


2. Теоретичний блок

Тривалість до 12 хв.

Почни урок із простих життєвих прикладів: падіння м’яча (гравітація), притягання магніту (електромагнетизм), світіння зір (сильна взаємодія), радіоактивність (слабка). Це одразу покаже учням актуальність теми.

Використовуй конкретні приклади для кожної взаємодії

  • Гравітація → планети, падіння тіл
  • Електромагнітна → заряд, струм, магніти, світло
  • Слабка → β-розпад, ПЕТ-сканер
  • Сильна → ядро атома, кварки

Пояснюючи слабку і сильну взаємодії — спрощуй формулювання
Уникай складної термінології. Наприклад:

  • Слабка взаємодія — “перемикач” частинок
  • Сильна — “ядерний клей”, який утримує ядро

Обмежуй кількість формул — пояснюй через зміст
Даючи закон Ньютона або закон Кулона — покажи, як вони працюють на прикладах, а не вимагай запам’ятовування.

Коли пояснюєш теорію об’єднання — дай лише суть: скажи, що вчені намагаються знайти спільне походження всіх сил. Не ускладнюй квантовою гравітацією чи суперструнами — це не мета цього уроку.

2.1. Фундаментальні взаємодії у природі 

Чотири фундаментальні взаємодії навколо нас щодня, усвідомлюємо ми це чи ні. Від гри в баскетбол до запуску ракети в космос і приклеювання магніту до холодильника — усі взаємодії, які ми всі відчуваємо щодня, можна звести до критичного квартету: гравітація, електромагнетизм, слабка взаємодія і сильна взаємодія. Ці взаємодії керують усім, що відбувається у Всесвіті.

Гравітаційна взаємодія.

Гравітаційна взаємодія характерна для всіх матеріальних об’єктів незалежно від їхньої природи. Вона полягає у взаємному притяганні тіл і визначається фундаментальним законом всесвітнього тяжіння: між будь-якими двома тілами діють сили гравітаційного притягання, які прямо пропорційні добутку мас цих тіл і обернено пропорційні квадрату відстані між ними.

(1)   \begin{equation*} F = G \frac{m_1 m_2}{r^2}  \end{equation*}

(2)   \begin{equation*} G = 6{,}67 \cdot 10^{-11} \, \frac{H\cdot m^2}{kg^2}}  \end{equation*}

 (гравітаційна стала)

Фізичною величиною, що описує здатність тіл вступати у гравітаційну взаємодію, є їхня маса: що більша маса тіл, то сильніше вони притягуються одне до одного. Посередником гравітаційної взаємодії є гравітаційне поле.

Електромагнітна взаємодія.

Електромагнітна взаємодія пов’язана з електричними й магнітними полями. Електричне поле виникає за наявності електричних зарядів, а магнітне поле — за умови їхнього руху. У природі існують як позитивні, так і негативні електричні заряди, що й визначає характер електромагнітної взаємодії. Наприклад, електростатична взаємодія між нерухомими зарядженими тілами залежно від знаку зарядів зводиться або до притягання, або до відштовхування.

Сила взаємодії двох нерухомих точкових зарядів q1 і q2 прямо пропорційна добутку модулів цих зарядів і обернено пропорційна квадрату відстані r між ними:

(3)   \begin{equation*} F = k \frac{|\!q_1\!| \cdot |\!q_2\!|}{r^2}  \end{equation*}

k — коефіцієнт пропорційності.

Слабка взаємодія

Слабка взаємодія відповідає за розпад деяких субатомних частинок і зміну їхнього типу. Наприклад, саме завдяки слабкій взаємодії нейтрон може перетворитися на протон, електрон і антинейтрино — це процес, який називається β⁻-розпад. Також нейтрино, яке взаємодіє з нейтроном, може спричинити перетворення нейтрона на протон у так званих зворотних β-процесах. Фізики описують цю взаємодію через обмін частинками-носіями взаємодії, які називаються бозонами. Певні види бозонів відповідають за слабку взаємодію, електромагнітну взаємодію та сильну взаємодію. 

Сильна взаємодія

Сильна взаємодія найсильнішою з чотирьох фундаментальних у природи.        Вона зв’язує фундаментальні частинки матерії разом, утворюючи більші частинки. Вона утримує разом кварки, з яких складаються протони та нейтрони.

Подібно до слабкої взаємодії, сильна взаємодія діє лише тоді, коли субатомні частинки знаходяться надзвичайно близько одна до одної. Вони повинні знаходитися на відстані приблизно 10-15 метрів одна від одної, або приблизно в межах діаметра протона. Сильна сила є дивною, оскільки, на відміну від будь-якої іншої фундаментальної сили, вона слабшає, коли субатомні частинки зближуються. 

У таблиці 1 узагальнено характеристики фундаментальних взаємодій в природі.

Табл.1 Фундаментальні взаємодії в природі

ГравітаційнаЕлектромагнітнаСильнаСлабка
Будь-які матеріальні об’єкти у Всесвіті притягуються один до одногоЕлектрична взаємодія заряджених тіл і частинок; магнітне притягання та відштовхування рухомих заряджених частинок і намагнічених тілВзаємне притягання нуклонів усередині ядра незалежно від їхнього заряду«Відповідає» за β-розпад атомних ядер
Виявляється на будь-яких відстаняхВиявляється на будь-яких відстаняхВиявляється на відстанях порядку 10–15 м (розмір нуклона)Виявляється на відстанях порядку 10–18 м
Утворення та існування планет, зіркових планетних систем, галактик тощоУтворення та існування атомів, молекул, фізичних тіл; утворення радіосигналів, нервових імпульсів тощоІснування та стійкість атомних ядерПовільні розпади частинок
Світіння зір

2.2. Об’єднуюча природа фундаментальних взаємодій

Невирішене питання щодо чотирьох фундаментальних сил полягає в тому, чи є вони насправді проявами лише однієї великої сили Всесвіту. Якщо так, то кожна з них повинна мати можливість зливатися з іншими, і вже є докази того, що вони можуть це робити. 

Фізики Шелдон Ґлешоу та Стівен Вайнберг з Гарвардського університету разом з Абдусом Саламом з Імперського коледжу Лондона отримали Нобелівську премію з фізики в 1979 році за об’єднання електромагнітної взаємодії зі слабкою. Фізики, які працюють над пошуком так званої теорії великого об’єднання, прагнуть об’єднати електрослабку взаємодію з сильною. Останній елемент головоломки вимагатиме об’єднання гравітації з електроядерною взаємодією для розробки так званої теорії всього – теоретичної основи, яка могла б пояснити весь Всесвіт.

Однак фізикам досить важко об’єднати мікроскопічний світ з макроскопічним. На великих, і особливо астрономічних, масштабах домінує гравітація, яку найкраще описує теорія загальної відносності Ейнштейна. Але на молекулярному, атомному чи субатомному рівнях квантова механіка найкраще описує природний світ. І досі ніхто не придумав гарного способу об’єднати ці два світи. 

Гравітація — єдина фундаментальна сила, яку фізики наразі можуть описати без використання частинок-носіїв сили. Але оскільки описи всіх інших фундаментальних сил вимагають частинок-носіїв сили, вчені очікують, що гравітони повинні існувати на субатомному рівні — дослідники просто ще не знайшли ці частинки.Ще більше ускладнює історію невидима сфера темної матерії та темної енергії , які складають приблизно 95% Всесвіту. Незрозуміло, чи складаються темна матерія та енергія з однієї частинки, чи з цілого набору частинок поки невідомо.


3. Практичний блок

Тривалість до 17 хв.

Завдання №1

До яких фундаментальних взаємодій належить кожна із зображених схем на рис.2? Відповідь обґрунтуй.

Рис. 2

Джерело: https://science.nasa.gov/universe/overview/forces/

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Відповіді:

Завдання №2

До якої фундаментальної взаємодії належить кожен із зображених прикладів на рис.3? Відповідь обґрунтуй.

Рис. 3

Джерело: https://24tv.ua/shho-potribno-znati-shhob-vryatuvatisya-pid-chas-yadernogo-vibuhu_n2166381
https://ukr.media/science/299701/
https://dzen.v.ua/35-tsikavykh-faktiv-pro-chumatskyy-shliakh
https://nsta.com.ua/catalog/elektromagnit-rozbirnyj-u-podibnyj/

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Відповіді:

Завдання №3

Заповніть таблицю 2

Табл. 2

ВзаємодіяВідстань на якій відбувається взаємодіяПрояв взаємодії (притягання/відштовхування)
Гравітаційна
Електромагнітна
Слабка
Сильна
Завдання №4

Слабка взаємодія є критично важливою для реакцій ядерного синтезу, які живлять Сонце та виробляють енергію, необхідну для більшості форм життя тут, на Землі. Археологи можуть використовувати С-14 для визначення віку стародавніх кісток, дерев та інших колись живих артефактів. С-14 має шість протонів і вісім нейтронів; один з цих нейтронів перетворюється на протон, утворюючи N-14, який має сім протонів і сім нейтронів. Цей розпад відбувається з передбачуваною швидкістю, відомою як період напіврозпаду (приблизно 5730 років). Завдяки цьому вчені можуть виміряти, скільки вуглецю-14 залишилося в кістках, деревині чи інших органічних рештках, і точно визначити їхній вік.

Дайте відповіді на питання

  1. Яким було б наше уявлення про минуле, якби не існувало методу радіовуглецевого датування?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Чому саме слабка взаємодія, хоч і є “слабкою”, має надзвичайно важливе значення для еволюції зір і життя на Землі?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Які ще галузі науки, окрім археології, можуть виграти від точного знання закономірностей радіоактивного розпаду? Наведи приклади.
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Чому знання про радіоактивний розпад є важливим для безпечного застосування радіонуклідів у медицині (наприклад, у променевій терапії)?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Поясни, як принципи, подібні до радіовуглецевого датування, можуть застосовуватись у вивченні біологічних процесів або у фармакології.
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. У деяких медичних методах (наприклад, ПЕТ — позитронно-емісійна томографія) використовують радіоактивні ізотопи. Чому саме ізотопи, що розпадаються за участі слабкої взаємодії, є корисними в таких дослідженнях?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Завдання №5

Від закону всесвітнього тяжіння Ньютона до рівнянь поля Ейнштейна, гравітація століттями привертала увагу вчених. З огляду на відкриття частинок-носіїв у ХХ столітті, важливість розуміння гравітації знову привернула увагу видатних фізиків у всьому світі. Оскільки частинки-носії були виявлені для трьох із чотирьох фундаментальних сил, вченим зрозуміло, що для гравітаційної сили має існувати подібна частинка, яка називається гравітон . Хоча доказів існування цієї частинки ще не знайдено, вчені наполегливо працюють над тим, щоб з’ясувати її існування. Оскільки гравітація є такою слабкою силою, пошук гравітону призвів до появи деяких унікальних методів. LIGO (лазерна інтерферометрична гравітаційно-хвильова обсерваторія) є одним із інструментів, що використовуються зараз (рис.4).

Рис. 4 Диспетчерську LIGO в Ганфорді, штат Вашингтон

Джерело: https://texasgateway.org/resource/231-four-fundamental-forces

Хоча пошук гравітаційної хвилі для виявлення частинки-носія може здатися нелогічним, він схожий на підхід, який застосували Планк та Ейнштейн, щоб дізнатися більше про фотон. Згідно з корпускулярно-хвильовим дуалізмом, якщо можна знайти гравітаційну хвилю, гравітон повинен бути присутнім разом з нею. Передбачена теорією загальної відносності Ейнштейна, вчені спостерігають за подвійними зоряними системами в пошуках доказів цих гравітаційних хвиль. Прискорювачі частинок, такі як Великий адронний колайдер (ВАК), використовуються для пошуку гравітону шляхом зіткнень високої енергії (рис.5).

Рис.5 Великий адронний колайдер

Джерело: https://unn.ua/news/velikiy-adronniy-kolayder-zupinili-dlya-ekonomiyi-energiyi

Хоча вчені на ВАК припускають, що частинка може існувати недостатньо довго, щоб її можна було побачити, докази її попереднього існування, такі як сліди на піску, можна знайти через прогалини в проектованій енергії та імпульсі. Деякі вчені навіть досліджують залишки Великого вибуху, намагаючись знайти гравітон. Спостерігаючи за космічним фоновим випромінюванням, вони шукають аномалії в гравітаційних хвилях, які могли б дати інформацію про гравітаційні частинки, що існували на початку нашого Всесвіту.

Дайте відповіді на питання

  1. Чому наукова спільнота прагне знайти гравітон, хоча гравітацію вже давно описують рівнянням Ньютона й загальною теорією відносності?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Чому гравітаційна хвиля вважається непрямим доказом існування гравітона?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Чи можна порівняти це з іншими фізичними явищами, де хвилі вказують на існування частинок?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Що ускладнює експериментальне виявлення гравітона, порівняно з іншими бозонами, такими як фотон чи глюон?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Чи можуть знання про гравітаційні хвилі і гравітон у майбутньому вплинути на розвиток медичних технологій або діагностичних приладів? Уяви та обґрунтуй.
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Які наслідки для біологічних систем можуть мати зміни гравітаційного фону, наприклад, у космосі або на інших планетах? Чи важливо розуміти гравітацію для майбутньої колонізації?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Яку роль може відіграти вивчення гравітації у створенні нових біоінженерних або наномедичних пристроїв, що працюють у змінених умовах простору-часу?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Завдання №6

Виконайте тестові завдання

  1. Розташуйте взаємодії в порядку зростання їхньої величини. 1. Електромагнітна. 2. Сильна. 3. Слабка. 4. Гравітаційна
    • А. 4 3 2 1.
    • Б. 4 3 1 2. 
    • C. 1 3 2 4.
    • Г. 1 2 3 4.
  2. До якої іншої сили природи найближча за величиною слабка ядерна сила природи?
    • A. Жоден з варіантів.
    • Б. Сильна ядерна взаємодія.
    • В. Гравітаційна сила. 
    • Г. Електромагнітна сила.
  3. Яка з чотирьох взаємодій відповідає за радіоактивний розпад?
    • А. Електромагнітна.
    • Б. Сильна.
    • В. Слабка.
    • Г. Гравітаційна.
  4. Яка з чотирьох сил відповідає за структуру галактик?
    • А. Електромагнітна.
    • Б. Сильна.
    • В. Слабка.
    • Г. Гравітаційна.
  5. Яка взаємодія відповідає за притягання між двома тілами, що мають масу? 
    • А. Електромагнітна .
    • Б. Сильна.
    • В. Слабка.
    • Г. Гравітаційна.
  6. Який порядок величини характеризує діапазон дії сильної ядерної взаємодії?
    • A. Від 10⁻³ до 10⁻² метра — міжатомні відстані в молекулах
    • Б. Від 10⁻⁹ до 10⁻⁸ метра — розміри атомів
    • В. Від 10⁻¹⁵ до 10⁻¹⁴ метра — масштаби ядра атома
    • Г. Менше 10⁻²⁰ метра — масштаби кварків у протоні
  7. Як називається елементарна частинка, що відповідає за передавання (опосередкування) електромагнітної взаємодії?
    • A. Глюон
    • Б. Фотон
    • В. Бозон W
    • Г. Гравітон
  8. Яка взаємодія переважно бере участь в процесі ядерного синтезу?
    • А. Електромагнітна .
    • Б. Сильна.
    • В. Слабка.
    • Г. Гравітаційна.
  9. Що є теоретичною частинкою-носієм для гравітації?
    • А. Протон
    • Б. Нейтрон
    • В. Гравітон
    • Г. Фотон
  10. Який тип розпаду пов’язаний зі слабкою ядерною взаємодією?
    • А. Альфа-розпад
    • Б. Гамма-розпад
    • В. Бета-розпад
    • Г. Поділ

Відповіді:

Завдання №7

Далі представлені ключові висновки про фундаментальні взаємодії. Встановіть які факти являються правдою, а які брехнею

  1. Фізики розрізняють чотири фундаментальні взаємодії: гравітаційну, електромагнітну, слабку та сильну.
  2. Усі чотири фундаментальні взаємодії вже експериментально доведено і мають відкриті частинки, що відповідають за кожну взаємодію.
  3. Теорія суперструн описує лише гравітаційну силу, не пояснюючи інші взаємодії.
  4. Електромагнітна, слабка та сильна взаємодії передаються через спеціальні частинки — калібрувальні бозони.
  5. Слабка ядерна взаємодія утримує протони й нейтрони в ядрі атома.
  6. Гравітація — найсильніша з усіх фундаментальних взаємодій.
  7. Сильна ядерна взаємодія — найсильніша сила природи, що діє на дуже малих відстанях.
  8. Електрослабка взаємодія — це поєднання електромагнітної та слабкої сил у єдину теорію.
  9. Глюони, фотони та бозони W і Z — приклади бозонів, що передають взаємодії.
  10. Гравітон — це відкритий експериментально бозон, який передає гравітацію.
  11. Теорії великого об’єднання прагнуть об’єднати всі взаємодії, окрім гравітаційної.
  12. Сильна взаємодія має безмежний діапазон дії і діє на будь-якій відстані.

Відповіді:


4. Попрактикуймо самостійно

Тривалість до 10 хв.

Переглянь рис.6 на якому зображено, як хлопчик грає в баскетбол. Використовуючи цей малюнок про кожну з чотирьох фундаментальних взаємодій.

Рис. 6

Джерело: https://www.studysmarter.co.uk/explanations/physics/physics-of-motion/forces-of-nature-physics/

  • Рівень А: розкажи (запиши) про дві фундаментальні взаємодії
  • Рівень В: розкажи (запиши) про три фундаментальні взаємодії
  • Рівень С: розкажи (запиши) про чотири фундаментальні взаємодії
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Рефлексія

Тривалість до 3 хв.

Склади речення з 15 слів, у якому будуть використані щонайменше 5 ключових термінів, які були на сьогоднішньому уроці

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

У вільний від відпочинку час

На рисунку представлений елемент коміксу, який коротко пояснює кожну з фундаментальних взаємодій. Розробіть свій комікс (використовуючи весь вивчений матеріал на уроці), який дозволить зрозуміти особливості фундаментальних взаємодій.

Джерело: https://www.quora.com/What-are-the-fundamental-forces-of-nature-2

Урок 26. Фундаментальні взаємодії у природі


Очікувані результати навчання

Мета уроку: сформувати в учнів наукове уявлення про чотири фундаментальні взаємодії, їхню природу, дію, носії та вплив на будову речовини та Всесвіту; познайомити учнів із сучасними підходами до вивчення фундаментальних взаємодій, їхнім значенням у природничих науках; розвивати критичне мислення, уміння пояснювати явища та застосовувати знання в життєвих ситуаціях.

Очікувані результати для учнівства: 
  • розрізняє чотири фундаментальні взаємодії природи за їх дією, діапазоном, силою та частинками-переносниками
  • розуміє роль кожної з фундаментальних взаємодій у формуванні структури матерії та фізичних процесів у природі
  • пояснює приклади прояву гравітаційної, електромагнітної, слабкої та сильної взаємодії
  • встановлює зв’язок між властивостями сил і будовою атома, ядра, планетарних систем
  • наводить приклади застосування знань про фундаментальні взаємодії в науці, техніці та повсякденному житті
Ключові слова:
  • гравітація
  • гравітон
  • гравітаційні хвилі
  • електромагнітна взаємодія
  • електрон
  • слабка взаємодія
  • нейтрино
  • анинейтрино
  • бозон
  • протон
  • нейтрон
  • сильна взаємодія
  • кварк
  • глюон
План уроку:
  1. Мотиваційна частина
  2. Теоретичний блок
    2.1. Фундаментальні взаємодії у природі
    2.2.  Об’єднуюча природа фундаментальних взаємодій
  3. Практичний блок
  4. Попрактикуймо самостійно
  5. Рефлексія

1. Мотивація
Проблемне питання
Рис. 1

Джерело: https://www.clearias.com/four-fundamental-forces-of-nature/

Як пов’язані між собою елементи, які зображені на рис.1?


2. Теоретичний блок

2.1. Фундаментальні взаємодії у природі 

Чотири фундаментальні взаємодії навколо нас щодня, усвідомлюємо ми це чи ні. Від гри в баскетбол до запуску ракети в космос і приклеювання магніту до холодильника — усі взаємодії, які ми всі відчуваємо щодня, можна звести до критичного квартету: гравітація, електромагнетизм, слабка взаємодія і сильна взаємодія. Ці взаємодії керують усім, що відбувається у Всесвіті.

Гравітаційна взаємодія.

Гравітаційна взаємодія характерна для всіх матеріальних об’єктів незалежно від їхньої природи. Вона полягає у взаємному притяганні тіл і визначається фундаментальним законом всесвітнього тяжіння: між будь-якими двома тілами діють сили гравітаційного притягання, які прямо пропорційні добутку мас цих тіл і обернено пропорційні квадрату відстані між ними.

(4)   \begin{equation*} F = G \frac{m_1 m_2}{r^2}  \end{equation*}

(5)   \begin{equation*} G = 6{,}67 \cdot 10^{-11} \, \frac{H\cdot m^2}{kg^2}}  \end{equation*}

 (гравітаційна стала)

Фізичною величиною, що описує здатність тіл вступати у гравітаційну взаємодію, є їхня маса: що більша маса тіл, то сильніше вони притягуються одне до одного. Посередником гравітаційної взаємодії є гравітаційне поле.

Електромагнітна взаємодія.

Електромагнітна взаємодія пов’язана з електричними й магнітними полями. Електричне поле виникає за наявності електричних зарядів, а магнітне поле — за умови їхнього руху. У природі існують як позитивні, так і негативні електричні заряди, що й визначає характер електромагнітної взаємодії. Наприклад, електростатична взаємодія між нерухомими зарядженими тілами залежно від знаку зарядів зводиться або до притягання, або до відштовхування.

Сила взаємодії двох нерухомих точкових зарядів q1 і q2 прямо пропорційна добутку модулів цих зарядів і обернено пропорційна квадрату відстані r між ними:

(6)   \begin{equation*} F = k \frac{|\!q_1\!| \cdot |\!q_2\!|}{r^2}  \end{equation*}

k — коефіцієнт пропорційності.

Слабка взаємодія

Слабка взаємодія відповідає за розпад деяких субатомних частинок і зміну їхнього типу. Наприклад, саме завдяки слабкій взаємодії нейтрон може перетворитися на протон, електрон і антинейтрино — це процес, який називається β⁻-розпад. Також нейтрино, яке взаємодіє з нейтроном, може спричинити перетворення нейтрона на протон у так званих зворотних β-процесах. Фізики описують цю взаємодію через обмін частинками-носіями взаємодії, які називаються бозонами. Певні види бозонів відповідають за слабку взаємодію, електромагнітну взаємодію та сильну взаємодію. 

Сильна взаємодія

Сильна взаємодія найсильнішою з чотирьох фундаментальних у природи.        Вона зв’язує фундаментальні частинки матерії разом, утворюючи більші частинки. Вона утримує разом кварки, з яких складаються протони та нейтрони.

Подібно до слабкої взаємодії, сильна взаємодія діє лише тоді, коли субатомні частинки знаходяться надзвичайно близько одна до одної. Вони повинні знаходитися на відстані приблизно 10-15 метрів одна від одної, або приблизно в межах діаметра протона. Сильна сила є дивною, оскільки, на відміну від будь-якої іншої фундаментальної сили, вона слабшає, коли субатомні частинки зближуються. 

У таблиці 1 узагальнено характеристики фундаментальних взаємодій в природі.

Табл.1 Фундаментальні взаємодії в природі

ГравітаційнаЕлектромагнітнаСильнаСлабка
Будь-які матеріальні об’єкти у Всесвіті притягуються один до одногоЕлектрична взаємодія заряджених тіл і частинок; магнітне притягання та відштовхування рухомих заряджених частинок і намагнічених тілВзаємне притягання нуклонів усередині ядра незалежно від їхнього заряду«Відповідає» за β-розпад атомних ядер
Виявляється на будь-яких відстаняхВиявляється на будь-яких відстаняхВиявляється на відстанях порядку 10–15 м (розмір нуклона)Виявляється на відстанях порядку 10–18 м
Утворення та існування планет, зіркових планетних систем, галактик тощоУтворення та існування атомів, молекул, фізичних тіл; утворення радіосигналів, нервових імпульсів тощоІснування та стійкість атомних ядерПовільні розпади частинок
Світіння зір

2.2. Об’єднуюча природа фундаментальних взаємодій

Невирішене питання щодо чотирьох фундаментальних сил полягає в тому, чи є вони насправді проявами лише однієї великої сили Всесвіту. Якщо так, то кожна з них повинна мати можливість зливатися з іншими, і вже є докази того, що вони можуть це робити. 

Фізики Шелдон Ґлешоу та Стівен Вайнберг з Гарвардського університету разом з Абдусом Саламом з Імперського коледжу Лондона отримали Нобелівську премію з фізики в 1979 році за об’єднання електромагнітної взаємодії зі слабкою. Фізики, які працюють над пошуком так званої теорії великого об’єднання, прагнуть об’єднати електрослабку взаємодію з сильною. Останній елемент головоломки вимагатиме об’єднання гравітації з електроядерною взаємодією для розробки так званої теорії всього – теоретичної основи, яка могла б пояснити весь Всесвіт.

Однак фізикам досить важко об’єднати мікроскопічний світ з макроскопічним. На великих, і особливо астрономічних, масштабах домінує гравітація, яку найкраще описує теорія загальної відносності Ейнштейна. Але на молекулярному, атомному чи субатомному рівнях квантова механіка найкраще описує природний світ. І досі ніхто не придумав гарного способу об’єднати ці два світи. 

Гравітація — єдина фундаментальна сила, яку фізики наразі можуть описати без використання частинок-носіїв сили. Але оскільки описи всіх інших фундаментальних сил вимагають частинок-носіїв сили, вчені очікують, що гравітони повинні існувати на субатомному рівні — дослідники просто ще не знайшли ці частинки.Ще більше ускладнює історію невидима сфера темної матерії та темної енергії , які складають приблизно 95% Всесвіту. Незрозуміло, чи складаються темна матерія та енергія з однієї частинки, чи з цілого набору частинок поки невідомо.


3. Практичний блок
Завдання №1

До яких фундаментальних взаємодій належить кожна із зображених схем на рис.2? Відповідь обґрунтуй.

Рис. 2

Джерело: https://science.nasa.gov/universe/overview/forces/

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Завдання №2

До якої фундаментальної взаємодії належить кожен із зображених прикладів на рис.3? Відповідь обґрунтуй.

Рис. 3

Джерело: https://24tv.ua/shho-potribno-znati-shhob-vryatuvatisya-pid-chas-yadernogo-vibuhu_n2166381
https://ukr.media/science/299701/
https://dzen.v.ua/35-tsikavykh-faktiv-pro-chumatskyy-shliakh
https://nsta.com.ua/catalog/elektromagnit-rozbirnyj-u-podibnyj/

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Завдання №3

Заповніть таблицю 2

Табл. 2

ВзаємодіяВідстань на якій відбувається взаємодіяПрояв взаємодії (притягання/відштовхування)
Гравітаційна
Електромагнітна
Слабка
Сильна
Завдання №4

Слабка взаємодія є критично важливою для реакцій ядерного синтезу, які живлять Сонце та виробляють енергію, необхідну для більшості форм життя тут, на Землі. Археологи можуть використовувати С-14 для визначення віку стародавніх кісток, дерев та інших колись живих артефактів. С-14 має шість протонів і вісім нейтронів; один з цих нейтронів перетворюється на протон, утворюючи N-14, який має сім протонів і сім нейтронів. Цей розпад відбувається з передбачуваною швидкістю, відомою як період напіврозпаду (приблизно 5730 років). Завдяки цьому вчені можуть виміряти, скільки вуглецю-14 залишилося в кістках, деревині чи інших органічних рештках, і точно визначити їхній вік.

Дайте відповіді на питання

  1. Яким було б наше уявлення про минуле, якби не існувало методу радіовуглецевого датування?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Чому саме слабка взаємодія, хоч і є “слабкою”, має надзвичайно важливе значення для еволюції зір і життя на Землі?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Які ще галузі науки, окрім археології, можуть виграти від точного знання закономірностей радіоактивного розпаду? Наведи приклади.
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Чому знання про радіоактивний розпад є важливим для безпечного застосування радіонуклідів у медицині (наприклад, у променевій терапії)?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Поясни, як принципи, подібні до радіовуглецевого датування, можуть застосовуватись у вивченні біологічних процесів або у фармакології.
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. У деяких медичних методах (наприклад, ПЕТ — позитронно-емісійна томографія) використовують радіоактивні ізотопи. Чому саме ізотопи, що розпадаються за участі слабкої взаємодії, є корисними в таких дослідженнях?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Завдання №5

Від закону всесвітнього тяжіння Ньютона до рівнянь поля Ейнштейна, гравітація століттями привертала увагу вчених. З огляду на відкриття частинок-носіїв у ХХ столітті, важливість розуміння гравітації знову привернула увагу видатних фізиків у всьому світі. Оскільки частинки-носії були виявлені для трьох із чотирьох фундаментальних сил, вченим зрозуміло, що для гравітаційної сили має існувати подібна частинка, яка називається гравітон . Хоча доказів існування цієї частинки ще не знайдено, вчені наполегливо працюють над тим, щоб з’ясувати її існування. Оскільки гравітація є такою слабкою силою, пошук гравітону призвів до появи деяких унікальних методів. LIGO (лазерна інтерферометрична гравітаційно-хвильова обсерваторія) є одним із інструментів, що використовуються зараз (рис.4).

Рис. 4 Диспетчерську LIGO в Ганфорді, штат Вашингтон

Джерело: https://texasgateway.org/resource/231-four-fundamental-forces

Хоча пошук гравітаційної хвилі для виявлення частинки-носія може здатися нелогічним, він схожий на підхід, який застосували Планк та Ейнштейн, щоб дізнатися більше про фотон. Згідно з корпускулярно-хвильовим дуалізмом, якщо можна знайти гравітаційну хвилю, гравітон повинен бути присутнім разом з нею. Передбачена теорією загальної відносності Ейнштейна, вчені спостерігають за подвійними зоряними системами в пошуках доказів цих гравітаційних хвиль. Прискорювачі частинок, такі як Великий адронний колайдер (ВАК), використовуються для пошуку гравітону шляхом зіткнень високої енергії (рис.5).

Рис.5 Великий адронний колайдер

Джерело: https://unn.ua/news/velikiy-adronniy-kolayder-zupinili-dlya-ekonomiyi-energiyi

Хоча вчені на ВАК припускають, що частинка може існувати недостатньо довго, щоб її можна було побачити, докази її попереднього існування, такі як сліди на піску, можна знайти через прогалини в проектованій енергії та імпульсі. Деякі вчені навіть досліджують залишки Великого вибуху, намагаючись знайти гравітон. Спостерігаючи за космічним фоновим випромінюванням, вони шукають аномалії в гравітаційних хвилях, які могли б дати інформацію про гравітаційні частинки, що існували на початку нашого Всесвіту.

Дайте відповіді на питання

  1. Чому наукова спільнота прагне знайти гравітон, хоча гравітацію вже давно описують рівнянням Ньютона й загальною теорією відносності?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Чому гравітаційна хвиля вважається непрямим доказом існування гравітона?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Чи можна порівняти це з іншими фізичними явищами, де хвилі вказують на існування частинок?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Що ускладнює експериментальне виявлення гравітона, порівняно з іншими бозонами, такими як фотон чи глюон?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Чи можуть знання про гравітаційні хвилі і гравітон у майбутньому вплинути на розвиток медичних технологій або діагностичних приладів? Уяви та обґрунтуй.
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Які наслідки для біологічних систем можуть мати зміни гравітаційного фону, наприклад, у космосі або на інших планетах? Чи важливо розуміти гравітацію для майбутньої колонізації?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Яку роль може відіграти вивчення гравітації у створенні нових біоінженерних або наномедичних пристроїв, що працюють у змінених умовах простору-часу?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Завдання №6

Виконайте тестові завдання

  1. Розташуйте взаємодії в порядку зростання їхньої величини. 1. Електромагнітна. 2. Сильна. 3. Слабка. 4. Гравітаційна
    • А. 4 3 2 1.
    • Б. 4 3 1 2. 
    • C. 1 3 2 4.
    • Г. 1 2 3 4.
  2. До якої іншої сили природи найближча за величиною слабка ядерна сила природи?
    • A. Жоден з варіантів.
    • Б. Сильна ядерна взаємодія.
    • В. Гравітаційна сила. 
    • Г. Електромагнітна сила.
  3. Яка з чотирьох взаємодій відповідає за радіоактивний розпад?
    • А. Електромагнітна.
    • Б. Сильна.
    • В. Слабка.
    • Г. Гравітаційна.
  4. Яка з чотирьох сил відповідає за структуру галактик?
    • А. Електромагнітна.
    • Б. Сильна.
    • В. Слабка.
    • Г. Гравітаційна.
  5. Яка взаємодія відповідає за притягання між двома тілами, що мають масу? 
    • А. Електромагнітна .
    • Б. Сильна.
    • В. Слабка.
    • Г. Гравітаційна.
  6. Який порядок величини характеризує діапазон дії сильної ядерної взаємодії?
    • A. Від 10⁻³ до 10⁻² метра — міжатомні відстані в молекулах
    • Б. Від 10⁻⁹ до 10⁻⁸ метра — розміри атомів
    • В. Від 10⁻¹⁵ до 10⁻¹⁴ метра — масштаби ядра атома
    • Г. Менше 10⁻²⁰ метра — масштаби кварків у протоні
  7. Як називається елементарна частинка, що відповідає за передавання (опосередкування) електромагнітної взаємодії?
    • A. Глюон
    • Б. Фотон
    • В. Бозон W
    • Г. Гравітон
  8. Яка взаємодія переважно бере участь в процесі ядерного синтезу?
    • А. Електромагнітна .
    • Б. Сильна.
    • В. Слабка.
    • Г. Гравітаційна.
  9. Що є теоретичною частинкою-носієм для гравітації?
    • А. Протон
    • Б. Нейтрон
    • В. Гравітон
    • Г. Фотон
  10. Який тип розпаду пов’язаний зі слабкою ядерною взаємодією?
    • А. Альфа-розпад
    • Б. Гамма-розпад
    • В. Бета-розпад
    • Г. Поділ
Завдання №7

Далі представлені ключові висновки про фундаментальні взаємодії. Встановіть які факти являються правдою, а які брехнею

  1. Фізики розрізняють чотири фундаментальні взаємодії: гравітаційну, електромагнітну, слабку та сильну.
  2. Усі чотири фундаментальні взаємодії вже експериментально доведено і мають відкриті частинки, що відповідають за кожну взаємодію.
  3. Теорія суперструн описує лише гравітаційну силу, не пояснюючи інші взаємодії.
  4. Електромагнітна, слабка та сильна взаємодії передаються через спеціальні частинки — калібрувальні бозони.
  5. Слабка ядерна взаємодія утримує протони й нейтрони в ядрі атома.
  6. Гравітація — найсильніша з усіх фундаментальних взаємодій.
  7. Сильна ядерна взаємодія — найсильніша сила природи, що діє на дуже малих відстанях.
  8. Електрослабка взаємодія — це поєднання електромагнітної та слабкої сил у єдину теорію.
  9. Глюони, фотони та бозони W і Z — приклади бозонів, що передають взаємодії.
  10. Гравітон — це відкритий експериментально бозон, який передає гравітацію.
  11. Теорії великого об’єднання прагнуть об’єднати всі взаємодії, окрім гравітаційної.
  12. Сильна взаємодія має безмежний діапазон дії і діє на будь-якій відстані.

4. Попрактикуймо самостійно

Переглянь рис.6 на якому зображено, як хлопчик грає в баскетбол. Використовуючи цей малюнок про кожну з чотирьох фундаментальних взаємодій.

Рис. 6

Джерело: https://www.studysmarter.co.uk/explanations/physics/physics-of-motion/forces-of-nature-physics/

  • Рівень А: розкажи (запиши) про дві фундаментальні взаємодії
  • Рівень В: розкажи (запиши) про три фундаментальні взаємодії
  • Рівень С: розкажи (запиши) про чотири фундаментальні взаємодії
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Рефлексія

Склади речення з 15 слів, у якому будуть використані щонайменше 5 ключових термінів, які були на сьогоднішньому уроці

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

У вільний від відпочинку час

На рисунку представлений елемент коміксу, який коротко пояснює кожну з фундаментальних взаємодій. Розробіть свій комікс (використовуючи весь вивчений матеріал на уроці), який дозволить зрозуміти особливості фундаментальних взаємодій.

Джерело: https://www.quora.com/What-are-the-fundamental-forces-of-nature-2

Ділись та обговорюй важливе

Обкладинка коментарів до матеріалу

Твоя поточна позиція

1 матеріал

Тема 3 — матеріал 1 з 17

1 матеріал Ти тут