Урок 7. Тема. «Гість» Євгенії Ярошинської: як бачити підтекст у тексті
Матеріал
Тема. Знайомство з Наталією Кобринською та її «Душею». Література і модернізм
Урок 7
- художня деталь;
- підтекст;
- атмосфера;
- конфлікт.
Вона оповідала йому, кілько кури знесли яєць, що м’ясо подорожіло знов, що ярина страх недобра, дальше про свою гризоту, що білизна не хоче схнути, хоч висить уже третій день на шнурі. Він слухав її з привичною увагою. Се був рапорт, якого він мусив вислухати щодень, повернувши зі школи і засівши зі своєю жінкою до обіду. Потім розбирали обоє кожду точку зокрема, а нарешті запитала вона, як йому сьогодні поводилося в школі. О, і він мав гризоту! Малий Михайлович вичерпував його терпеливість. Він був збитош-ний і злий, але що був сином директора, то не можна було з ним поводитися остро.
— Подумай собі, він намалював мені сьогодні на таблиці і підписав: “Пан учитель у сурдуті, що переробила йому жінка”. Мені здаєся, що ліпше було б, якби ти не мішалася в кравецькі діла, тим я виставляю себе на посміховисько молодіжі.І глянув на свій сурдут, якого довгі поли і не короткі рукави не збуджували справді великого подиву і не зраджували високого естетичного смаку.
Але сими словами наварив він собі! Се було обурення! Вже зайшло аж так далеко, що він їй робить вимівки за її тяжку працю.
— Я все казала, що Михайлович то ледащо, і через него мав би ти не носити свого сурдута, якого перероблене коштувало мене стілько праці, а ти хочеш тепер кинути його? Ні,Владну, сего я не сподівалася дожити з тобою. Що він трохи задовгий, що кому до того, ми ж не маємо звідки справляти собі щороку нові речі.
Він не важився відповісти їй, бо боявся її сліз. Може, її правда. Він не займався ніколи такими речами, як мода, убрання. В нього не було на се часу. Школа та лекції захоплювали всю його увагу. Він працював цілими днями і не вважав, як там його сурдут лежить. А сурдут був вигідний; він був невдячний, що сказав перше своїй жінці, аби не мішалася в кравецтво. Що вона була така добра, так дбала за нього, обходила його, догоджувала йому, гріх би мав гніватися на неї. На своє убрання не видавала также нічого, а все складала гроші до купки, аби, як підуть на пенсію, могли собі купити хоч яку-таку маленьку хатинку на селі, бо там хотіла вона жити бодай перед смертю пару літ.
Він був зворушений, коли подумав, яка вона добра.
— Не гнівайся, я не покину свого сурдута,— сказав і хотів збиратися до праці. Треба було поправляти задачі. Та ось стукання до дверей не дало йому здійснити сей намір. Перестрашені тим стуканням, подивились обоє на годинник. Хто се міг бути, що приходив у сей час? Гості в таку годину! Неможливо! Кому хотілось би робити візити о першій годині?
Дружня порада вчителю
Зелені та червоні прапорці (від англ. green/red flags) — це сленгові фрази, що характеризують позитивні або негативні якості людини.
Зелені прапорці — це ознаки здорових стосунків. Приклади: повага до особистих кордонів, уміння слухати й вибачатися, підтримка, безпека й спокій поруч.
Червоні прапорці — це ознаки нездорових стосунків. Приклади: контроль і ревнощі, знецінення, порушення приватності, маніпуляції, обіцянки без дій.
Пригадай закохані пари із літератури та кіно та поміркуй про їхні зелені та червоні «прапорці». Як автори їх відтворюють: говорять прямо чи розкривають взаємини за допомогою деталей та різноманітних ситуацій?
Наприклад, Лукаш і Мавка («Лісова пісня» Лесі Українки), Карпо і Мотря та Лаврін і Мелашка («Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького), Одинадцять і Майк (серіал «Дивні дива»), Рон і Герміона (фільми та книги про Гаррі Поттера від Джоан Роулінг).
- Художня деталь — це невелика, але виразна частинка опису, яка концентрує в собі емоційний або смисловий заряд. Це може бути предмет, запах, звук, жест, навіть окреме слово.
Художня деталь працює як лінза: фокусує увагу читача на чомусь одному, щоб показати цілий світ. Наприклад, сурдут з твору «Гість» Євгенії Ярошинської є художньою деталлю.
- Підтекст — це прихований зміст, який автор не вимовляє вголос, але який ми можемо відчути чи зрозуміти, якщо уважно сприймаємо текст. Це як читання між рядками або гра в «недосказаність».
Підтекст часто народжується з інтонацій, вибору слів, пауз чи деталей. У творі ми можемо ніде не прочитати, що «герої були сумні», але відчуваємо їхню нудьгу та розчарування через повторювані нецікаві розмови або довге мовчання.
Завдання 1. Знайомство з письменницею
Зі сторінок першого випуску жіночого журналу «Наша доля» 1893 року Євгенія Ярошинська зверталася до читачок і читачів:
«…єсли би природа була вправді сотворила жінку лиш на кухарку тай на няньку, то не була би єї обдарила висшими духовими здібностями, котрі не раз перевисшають мужескі. З сего послідного виходит, що жінки можут ставати разом з мужчинами на арену студій, можут разом з ними боротись о пальму досконалости. Теперішна залежнісь жінок походит не з їх нездібности, а з пересудів, через котрі не допускано жінок до висшої науки, показуючи їм все ті мужчинами по вигадувані природні права, котрі привязуют жінку на віки до печи…»
1. Поміркуй: як пов’язаний цей текст із цитатою Вірджинії Вулф про власну кімнату із вступного уроку?
2. Ознайомся з короткою біографічною довідкою про Євгенію Ярошинську.
Коротка біографічна довідка
Євгенія Ярошинська (1868–1904) — письменниця, фольклористка, етнографиня, педагогиня й одна з представниць феміністичної просвіти на Буковині. Вона дебютувала німецькою мовою у віденському Das interessante Blatt (1886), а згодом свідомо «перейшла» до української літератури.
Ярошинська відстоювала жіночу освіту, навчання рідною мовою, засновувала читальні, опановувала ткацтво в Сілезії (наразі м. Брунталь, Чеська Республіка), щоб навчати цьому інших жінок. Поруч із Наталею Кобринською та Ольгою Кобилянською формувала жіночий рух на Буковині. Померла від перитоніту в чернівецькій лікарні 21 жовтня 1904 року.
Завдання 2. Уважне читання
Прочитай перший абзац твору. На що звертає увагу дружина, про що розповідає чоловіку? Напиши список. Чому, на твою думку, вона ділиться саме цими новинами? Про що це говорить?
Вона оповідала йому, кілько кури знесли яєць, що м’ясо подорожіло знов, що ярина страх недобра, дальше про свою гризоту, що білизна не хоче схнути, хоч висить уже третій день на шнурі. Він слухав її з привичною увагою. Се був рапорт, якого він мусив вислухати щодень, повернувши зі школи і засівши зі своєю жінкою до обіду. Потім розбирали обоє кожду точку зокрема, а нарешті запитала вона, як йому сьогодні поводилося в школі. О, і він мав гризоту! Малий Михайлович вичерпував його терпеливість. Він був збитошний і злий, але що був сином директора, то не можна було з ним поводитися остро.
__________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
Дружня порада вчителю
Запропонуйте учням виписати все, що згадує дружина: кількість яєць, подорожчання м’яса, недобра ярина, білизна, що не сохне. Усі ці деталі стосуються господарських, рутинних клопотів. Це свідчить, що її світ обмежений домашнім господарством та матеріальними проблемами. Це “рапорт”, як називає його авторка, бо це звіт про виконання обов’язків.
Завдання 3. Робота із художньою деталлю
1. Знайди в тексті уривок, де мова йде про сурдут. Як описує сурдут чоловік, а як — дружина? Поміркуй, що означає цей сурдут для кожного з них?
2. Об’єднайтесь у дві групи: «команда дружини» і «команда чоловіка». Завдання для кожної групи — захистити позицію свого персонажа щодо сурдута.
Дружня порада вчителю
Поясніть учням, що сурдут — це чоловічий верхній одяг на кшталт довгого піджака.
У цьому завданні важливо не просто повторити рядки з тексту, а відчути та обґрунтувати позицію героя.
Завдання 4. Креативне письмо
- Уяви себе автором/авторкою та передай атмосферу твору та внутрішній світ подружжя лише через запахи та/або звуки.
__________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
2. Створи короткий епізод (приблизно 5 речень), після прочитання якого читач зміг би відчути настрої та почуття персонажів через аромати, шурхіт, тишу, кроки, стукіт чи інші звукові або нюхові відчуття.
__________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
Сформулюй одне-два речення, які б максимально точно охарактеризували життя подружжя з твору до того, як вони отримали лист від гостя.
Намалюй асоціацію. Уяви, що життя подружжя до приїзду гостя — це якийсь предмет, рослина або навіть природне явище. Що це? Чому?
Прочитай статтю на сайті «Гендер у деталях» про Євгенію Ярошинську. Запиши її найважливіші досягнення.
Прочитай оповідання до кінця. Коротко занотуй художні деталі, які вказують на зміни в настрої героїв після розмови з гостем і його від’їзду.
- Твір «Гість» Євгенії Ярошинської: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=12913#google_vignette
- Візуал для гачка (знімок екрана): https://www.youtube.com/watch?v=PDWEEADbo2w
- Завдання 1: https://genderindetail.org.ua/spetsialni-rubriki/zhinky-yaki-toruyit-novi-shliachy/evheniya-yaroshynska.html; фото з фондів ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного
Тема. Знайомство з Наталією Кобринською та її «Душею». Література і модернізм
Урок 7
- художня деталь;
- підтекст;
- атмосфера;
- конфлікт.
Вона оповідала йому, кілько кури знесли яєць, що м’ясо подорожіло знов, що ярина страх недобра, дальше про свою гризоту, що білизна не хоче схнути, хоч висить уже третій день на шнурі. Він слухав її з привичною увагою. Се був рапорт, якого він мусив вислухати щодень, повернувши зі школи і засівши зі своєю жінкою до обіду. Потім розбирали обоє кожду точку зокрема, а нарешті запитала вона, як йому сьогодні поводилося в школі. О, і він мав гризоту! Малий Михайлович вичерпував його терпеливість. Він був збитош-ний і злий, але що був сином директора, то не можна було з ним поводитися остро.
— Подумай собі, він намалював мені сьогодні на таблиці і підписав: “Пан учитель у сурдуті, що переробила йому жінка”. Мені здаєся, що ліпше було б, якби ти не мішалася в кравецькі діла, тим я виставляю себе на посміховисько молодіжі.І глянув на свій сурдут, якого довгі поли і не короткі рукави не збуджували справді великого подиву і не зраджували високого естетичного смаку.
Але сими словами наварив він собі! Се було обурення! Вже зайшло аж так далеко, що він їй робить вимівки за її тяжку працю.
— Я все казала, що Михайлович то ледащо, і через него мав би ти не носити свого сурдута, якого перероблене коштувало мене стілько праці, а ти хочеш тепер кинути його? Ні,Владну, сего я не сподівалася дожити з тобою. Що він трохи задовгий, що кому до того, ми ж не маємо звідки справляти собі щороку нові речі.
Він не важився відповісти їй, бо боявся її сліз. Може, її правда. Він не займався ніколи такими речами, як мода, убрання. В нього не було на се часу. Школа та лекції захоплювали всю його увагу. Він працював цілими днями і не вважав, як там його сурдут лежить. А сурдут був вигідний; він був невдячний, що сказав перше своїй жінці, аби не мішалася в кравецтво. Що вона була така добра, так дбала за нього, обходила його, догоджувала йому, гріх би мав гніватися на неї. На своє убрання не видавала также нічого, а все складала гроші до купки, аби, як підуть на пенсію, могли собі купити хоч яку-таку маленьку хатинку на селі, бо там хотіла вона жити бодай перед смертю пару літ.
Він був зворушений, коли подумав, яка вона добра.
— Не гнівайся, я не покину свого сурдута,— сказав і хотів збиратися до праці. Треба було поправляти задачі. Та ось стукання до дверей не дало йому здійснити сей намір. Перестрашені тим стуканням, подивились обоє на годинник. Хто се міг бути, що приходив у сей час? Гості в таку годину! Неможливо! Кому хотілось би робити візити о першій годині?
Пригадай закохані пари із літератури та кіно та поміркуй про їхні зелені та червоні «прапорці». Як автори їх відтворюють: говорять прямо чи розкривають взаємини за допомогою деталей та різноманітних ситуацій?
Наприклад, Лукаш і Мавка («Лісова пісня» Лесі Українки), Карпо і Мотря та Лаврін і Мелашка («Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького), Одинадцять і Майк (серіал «Дивні дива»), Рон і Герміона (фільми та книги про Гаррі Поттера від Джоан Роулінг).
- Художня деталь — це невелика, але виразна частинка опису, яка концентрує в собі емоційний або смисловий заряд. Це може бути предмет, запах, звук, жест, навіть окреме слово.
Художня деталь працює як лінза: фокусує увагу читача на чомусь одному, щоб показати цілий світ. Наприклад, сурдут з твору «Гість» Євгенії Ярошинської є художньою деталлю.
- Підтекст — це прихований зміст, який автор не вимовляє вголос, але який ми можемо відчути чи зрозуміти, якщо уважно сприймаємо текст. Це як читання між рядками або гра в «недосказаність».
Підтекст часто народжується з інтонацій, вибору слів, пауз чи деталей. У творі ми можемо ніде не прочитати, що «герої були сумні», але відчуваємо їхню нудьгу та розчарування через повторювані нецікаві розмови або довге мовчання.
Завдання 1. Знайомство з письменницею
Зі сторінок першого випуску жіночого журналу «Наша доля» 1893 року Євгенія Ярошинська зверталася до читачок і читачів:
«…єсли би природа була вправді сотворила жінку лиш на кухарку тай на няньку, то не була би єї обдарила висшими духовими здібностями, котрі не раз перевисшають мужескі. З сего послідного виходит, що жінки можут ставати разом з мужчинами на арену студій, можут разом з ними боротись о пальму досконалости. Теперішна залежнісь жінок походит не з їх нездібности, а з пересудів, через котрі не допускано жінок до висшої науки, показуючи їм все ті мужчинами по вигадувані природні права, котрі привязуют жінку на віки до печи…»
1. Поміркуй: як пов’язаний цей текст із цитатою Вірджинії Вулф про власну кімнату із вступного уроку?
2. Ознайомся з короткою біографічною довідкою про Євгенію Ярошинську.
Коротка біографічна довідка
Євгенія Ярошинська (1868–1904) — письменниця, фольклористка, етнографиня, педагогиня й одна з представниць феміністичної просвіти на Буковині. Вона дебютувала німецькою мовою у віденському Das interessante Blatt (1886), а згодом свідомо «перейшла» до української літератури.
Ярошинська відстоювала жіночу освіту, навчання рідною мовою, засновувала читальні, опановувала ткацтво в Сілезії (наразі м. Брунталь, Чеська Республіка), щоб навчати цьому інших жінок. Поруч із Наталею Кобринською та Ольгою Кобилянською формувала жіночий рух на Буковині. Померла від перитоніту в чернівецькій лікарні 21 жовтня 1904 року.
Завдання 2. Уважне читання
Прочитай перший абзац твору. На що звертає увагу дружина, про що розповідає чоловіку? Напиши список. Чому, на твою думку, вона ділиться саме цими новинами? Про що це говорить?
Вона оповідала йому, кілько кури знесли яєць, що м’ясо подорожіло знов, що ярина страх недобра, дальше про свою гризоту, що білизна не хоче схнути, хоч висить уже третій день на шнурі. Він слухав її з привичною увагою. Се був рапорт, якого він мусив вислухати щодень, повернувши зі школи і засівши зі своєю жінкою до обіду. Потім розбирали обоє кожду точку зокрема, а нарешті запитала вона, як йому сьогодні поводилося в школі. О, і він мав гризоту! Малий Михайлович вичерпував його терпеливість. Він був збитошний і злий, але що був сином директора, то не можна було з ним поводитися остро.
__________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
Завдання 3. Робота із художньою деталлю
1. Знайди в тексті уривок, де мова йде про сурдут. Як описує сурдут чоловік, а як — дружина? Поміркуй, що означає цей сурдут для кожного з них?
2. Об’єднайтесь у дві групи: «команда дружини» і «команда чоловіка». Завдання для кожної групи — захистити позицію свого персонажа щодо сурдута.
Завдання 4. Креативне письмо
- Уяви себе автором/авторкою та передай атмосферу твору та внутрішній світ подружжя лише через запахи та/або звуки.
__________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
2. Створи короткий епізод (приблизно 5 речень), після прочитання якого читач зміг би відчути настрої та почуття персонажів через аромати, шурхіт, тишу, кроки, стукіт чи інші звукові або нюхові відчуття.
__________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
Сформулюй одне-два речення, які б максимально точно охарактеризували життя подружжя з твору до того, як вони отримали лист від гостя.
Намалюй асоціацію. Уяви, що життя подружжя до приїзду гостя — це якийсь предмет, рослина або навіть природне явище. Що це? Чому?
Прочитай статтю на сайті «Гендер у деталях» про Євгенію Ярошинську. Запиши її найважливіші досягнення.
Прочитай оповідання до кінця. Коротко занотуй художні деталі, які вказують на зміни в настрої героїв після розмови з гостем і його від’їзду.
- Твір «Гість» Євгенії Ярошинської: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=12913#google_vignette
- Візуал для гачка (знімок екрана): https://www.youtube.com/watch?v=PDWEEADbo2w
- Завдання 1: https://genderindetail.org.ua/spetsialni-rubriki/zhinky-yaki-toruyit-novi-shliachy/evheniya-yaroshynska.html; фото з фондів ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного
Ділись та обговорюй важливе