матеріал 25

195. Інноваційні методи вирощування їжі – біореактори

Матеріал

Урок №195. Інноваційні методи вирощування їжі – біореактори


Очікувані результати навчання:
  • формулює самостійно або у співпраці з іншими проблему дослідження [12 ПРО 1.1.1]
  • порівнює, аналізує самостійно або у співпраці з іншими природні і техногенні об’єкти, явища і процеси на основі наукових методів пізнання та законів природи [12 ПРО 3.1.1]
  • застосовує самостійно або у співпраці з іншими наукове знання і власний досвід для розв’язання життєвої/ навчальної проблеми [12 ПРО 4.3.2]
  • здійснює самостійно або у співпраці з іншими дослідження, фіксує результати [12 ПРО 1.4.2]
  • опрацьовує та аналізує самостійно або у співпраці з іншими результати дослідження [12 ПРО 1.5.1]
  • формулює самостійно або у співпраці з іншими висновки за результатами досліджень та обґрунтовує їх [12 ПРО 1.5.2]
  • інтерпретує самостійно або у співпраці з іншими інформацію природничого змісту, представлену в різний спосіб [12 ПРО 2.2.2]
  • добирає самостійно або у співпраці з іншими форми подання інформації і її перетворення [12 ПРО 2.2.1]
  • оцінює самостійно або у співпраці з іншими значення природничих наук, техніки і технологій для суспільного прогресу і сталого розвитку [12 ПРО 3.4.1]

Мета уроку: ознайомитися із практичним застосуванням дистанційного зондування Землі та дослідити урбаністичну забудову за допомогою супутникових знімків

Цілі сталого розвитку: 

Які цілі сталого розвитку (в порядку пріоритетності) опрацьовуємо на уроці:

  • ЦСР 2: Подолання голоду
  • ЦСР 12: Відповідальне споживання і виробництво
  • ЦСР 13: Боротьба зі зміною клімату
  • ЦСР 3: Міцне здоров’я та благополуччя

Ключові слова: Біореактор, культивоване м’ясо, клітинне вирощування, біопротеїни, мікроводорості, інновації в агротехнологіях, штучна їжа, глобальний голод, біомаса, одноклітинний білок, одноклітинні водорості, дріжджі, продовольча безпека, сталий розвиток, клітинне сільське господарство.

План уроку:
  1. Дистанційне зондування Землі (ДЗЗ) та громадський моніторинг
  2. ДЗЗ та сталий розвиток
  3. Дослідження урбаністичної забудови та світлового забруднення
  4. Рефлексія
Очікувані результати для учнівства:
  • Розуміють принципи роботи біореакторів у харчовій промисловості
  • Знають різні типи біореакторів та їх застосування
  • Можуть пояснити переваги та виклики клітинного м’яса та біопротеїнів
  • Формують критичне мислення щодо альтернативних джерел білка
  • Розвивають уявлення про біотехнологічне майбутнє
Очікувані результати для вчителя:
  • Розвиток навичок інтеграції міждисциплінарних знань (біологія, хімія, технології)
  • Формування досвіду обговорення етичних питань науки
  • Підвищення компетентності в галузі інноваційних харчових технологій

1. Мотивація

Протягом тисячоліть людина активно вдосконалює рослини, з якими вона співіснує. Ми вивели тисячі сортів, що дають великі врожаї, краще зберігаються, мають привабливий вигляд і смак. У ХХІ столітті ми пішли ще далі — почали змінювати гени рослин, створюючи ГМО, щоб зробити їх стійкішими до шкідників, посухи чи хвороб. Здавалося б, людство навчилося контролювати їжу.

Але реальність складніша. Кількість людей на планеті стрімко зростає — мільйони нових ротів щороку потребують їжі. Натомість площі, придатні для традиційного землеробства, зменшуються: через зміни клімату, ерозію ґрунтів, забудову міст, опустелювання. Деякі регіони вже сьогодні не можуть вирощувати достатньо продуктів навіть для себе.

Крім того, вирощування рослин потребує великої кількості мінеральних речовин — азоту, фосфору, калію. Ці ресурси не безмежні, і в багатьох ґрунтах їх вже не вистачає. Фермери змушені використовувати дедалі більше добрив, що шкодить довкіллю.

Тому перед людством постає важливе питання: як забезпечити усіх їжею, не знищивши природу? Саме тут на допомогу приходять інноваційні методи вирощування: без ґрунту, без шкідливих хімікатів, без залежності від погоди. Сьогодні ми розглянемо, як майбутнє сільського господарства може виглядати вже зараз — і як ці технології можуть допомогти врятувати світ від голоду.

Але: Чи готові ви з’їсти м’ясо, яке ніколи не було частиною живої тварини?
Звичайний біфштек/ Рослинний бургер Beyond Meat – чи зможете ви їх розрізнити?

Білок з комах
Білок з водоростей

Факти:

  • Для виробництва 1 кг яловичини потрібно 15 000 літрів води
  • Тваринництво виробляє 18% усіх парникових газів
  • До 2050 року потреба в білку зросте на 70%
  • Перший лабораторний бургер коштував $300 000
  • Спіруліна містить більше білка, ніж м’ясо (60-70% vs 20-25%)
  • Один біореактор розміром з будинок може виробляти стільки білка, як 1000 корів
  • NASA досліджує біореактори для виробництва їжі в космосі
  • Перше клітинне м’ясо було схвалено в Сінгапурі у 2020 році

Lab-grown meat is on the rise — here’s how it is made 

Відео


2. Тобі може знадобитися:

Що таке біореактор?
Це спеціальний пристрій для вирощування мікроорганізмів, водоростей, грибів або клітин у контрольованих умовах. Він нагадує велику каструлю або бак, де можна точно регулювати температуру, кислотність (pH), подачу газів, поживних речовин і світла.
Головна перевага — можливість максимізувати швидкість росту й «врожайність» за рахунок ідеальних умов.

Що таке одноклітинний білок?
Це їстівний білок, який отримують з вирощених мікроорганізмів.
Це можуть бути:

  • Дріжджі: наприклад, ті, що використовуються для випічки, але спеціально модифіковані для отримання білка. Вони ростуть дуже швидко і є багатим джерелом амінокислот, вітамінів групи В та мінералів.
  • Мікроводорості: такі як спіруліна чи хлорела, відомі своїм високим вмістом білка, вітамінів, антиоксидантів і корисних жирів. Вони ростуть, використовуючи світло (як рослини), вуглекислий газ та воду.
  • Бактерії та мікроскопічні гриби: деякі види можуть перетворювати відходи виробництва на поживну біомасу.

Принцип роботи:

  1.  Запуск: У біореактор вносять культуру обраних мікроорганізмів та живильне середовище (розчин цукрів, мінералів, нітрогеновмісних сполук).
  2.  Культивування: Система підтримує оптимальну температуру, подає гази (кисень або вуглекислий газ), перемішує рідину та контролює всі параметри. Організми швидко ростуть і розмножуються, утворюючи велику кількість біомаси.
  3.  Збір врожаю: Коли біомаси стає достатньо, її збирають, очищають, висушують, переробляють на порошок або пасту, яку потім використовують як інгредієнт для їжі, наприклад, м’ясних альтернатив, або в якості біодобавок.

Типи харчових біореакторів:

1. Для клітинного м’яса:

  • Вирощування м’язових клітин тварин
  • Поживне середовище замість крові
  • Температура 37°C, стерильні умови
  • Процес: взяття клітин → розмноження → формування тканини

2. Для мікропротеїну:

  • Дріжджі, бактерії, гриби як джерело білка
  • Швидке розмноження (подвоєння за 2-4 години)
  • Харчування цукром, крохмалем або відходами

3. Для водоростей:

  • Мікроводорості (спіруліна, хлорела)
  • Фотобіореактори з освітленням
  • Високий вміст білка (до 70%)
  • Продукт містить омега-3 жирні кислоти

Переваги біореакторного виробництва:

  • Зменшення споживання води в 10-100 разів
  • Скорочення викидів CO₂ на 80-95%
  • Швидкість виробництва (тижні замість місяців)
  • Незалежність від клімату та сезонів
  • Немає потреби змушувати тварини страждати

Виклики/недоліки:

  • Високі початкові витрати
  • Складність масштабування
  • Регулятивні питання
  • Неоднозначне сприйняття споживачами
  • Енергоємність процесів
Джерело: https://en.m.wikipedia.org/wiki/Mosa_Meat

4. Життєва ситуація:
Завдання 1. Спіруліна

 Спіруліна використовується як джерело білка, вирощується в біореакторах або відкритих басейнах, чутлива до умов середовища, і це добре видно на графіках. Проаналізуйте графіки і дайте відповіді на запитання.

  • За якої температури ріст максимальний?
  • Що відбувається при підвищенні понад 40°C?
  • Чому надлишок кисню не сприяє росту?
  • Який рівень найоптимальніший?
  • У який період ріст найшвидший?
  • Чому крива росту починає вирівнюватися після 8 дня?
  • Як змінюється біомаса при поганому аерацій?
  • Що це може означати для промислового виробництва?
Завдання 2.  Розрахунок економії води та енергії

Розрахуйте, скільки води та енергії можна заощадити під час вирощування спіруліни методом біореактора  порівняно з традиційним землеробством:

ПоказникТрадиційне землеробство (пшениця)Біореактор (спіруліна)
Урожайність білка з 1 м² на рік0,2 кг3.5 кг
Витрати води на 1 кг білка15000 л500 л
Витрати енергії на 1 кг білка50 кВт·год5 кВт·год
Площа вирощування100 м²100 м²

Питання до розрахунків:

  1. Скільки білка дає кожен метод на площі 100 м² на рік?
  2. Скільки води потрібно для отримання цього білка кожним методом?
  3. Скільки енергії витрачається на виробництво білка у кожному випадку?
  4. На скільки літрів води та кВт·год менше витрачає біореактор?
  5. У скільки разів вигідніше використовувати біореактор за витратами води й енергії?

Формули для підрахунків:

  • Загальний білок = Урожайність × Площа
  • Загальна вода = Білок × Витрати води на 1 кг
  • Загальна енергія = Білок × Витрати енергії на 1 кг

Питання для обговорення після підрахунків:

  • Чому інноваційні методи вирощування важливі для планети?
  • У яких умовах (пустеля, космос, бідні країни) такі методи можуть бути найбільш корисними?
Завдання 3.

Уявіть, що ви – команда науковців-стартаперів, яка розробляє інноваційний харчовий продукт на основі одноклітинного білка.

Поділіться  на 3 групи:

 Група 1: Екологи. Ваше завдання — визначити екологічні переваги вашого продукту порівняно з традиційним тваринництвом. Подумайте про використання води, землі, енергії та вплив на викиди парникових газів.

 Група 2: Нутріціологи. Ваша місія — довести, що ваш продукт поживний і корисний для споживачів. Які поживні речовини він містить? Чим він кращий за інші рослинні чи тваринні білки?

 Група 3: Маркетологи. Вам потрібно придумати назву для вашого продукту, створити дизайн етикетки та розробити рекламний слоган, щоб переконати людей купувати й їсти цей продукт. Які аргументи ви будете використовувати, щоб подолати упередження щодо «штучної» їжі?

Обговорення: Після того, як групи обговорять свої відповіді, кожна група представляє свої ідеї.


5. Попрактикуймо самостійно:
Практичний експеримент на тиждень, який починаєте на уроці: “Домашній біореактор”

Матеріали:

  • Скляна банка (1 л)
  • Дріжджі (1 ч.л.)
  • Цукор (2 ч.л.)
  • Тепла вода (500 мл)

Інструкція:

  1. Змішайте дріжджі з теплою водою та цукром
  2. Залиште в теплому місці
  3. Спостерігайте за ростом біомаси протягом тижня
  4. Ведіть щоденник: температура, запах, колір, кількість піни
  5. Порівняйте з контрольним зразком без цукру

Питання для спостереження протягом тижня:

  • Як швидко зростає біомаса?
  • Що трапляється при зміні температури?
  • Чи важлива стерильність?
  • Як покращити умови для росту?

Представьте отримані результати й презентуйте їх однокласникам.


Рефлексія:

Метод “3-2-1”:

  • 3 речі, які мене найбільше здивували
  • 2 питання, які у мене з’явилися
  • 1 ідея, яку я хочу реалізувати

У вільний від відпочинку час:

1.Провести міні-опитування вдома:
Хто з рідних готовий їсти культивовану їжу? Чому так/ні?

2. Почитати про українські стартапи, які працюють у сфері альтернативної їжі:

Червʼяки:

Обрати один із цих стартапів і розповісти про нього на початку наступного уроку 

3. Есе роздум: Що буде на наших тарілках у 2050 році?

Урок №195. Інноваційні методи вирощування їжі – біореактори


Очікувані результати навчання:

Мета уроку: ознайомитися із практичним застосуванням дистанційного зондування Землі та дослідити урбаністичну забудову за допомогою супутникових знімків

Цілі сталого розвитку: 

Які цілі сталого розвитку (в порядку пріоритетності) опрацьовуємо на уроці:

  • ЦСР 2: Подолання голоду
  • ЦСР 12: Відповідальне споживання і виробництво
  • ЦСР 13: Боротьба зі зміною клімату
  • ЦСР 3: Міцне здоров’я та благополуччя

Ключові слова: Біореактор, культивоване м’ясо, клітинне вирощування, біопротеїни, мікроводорості, інновації в агротехнологіях, штучна їжа, глобальний голод, біомаса, одноклітинний білок, одноклітинні водорості, дріжджі, продовольча безпека, сталий розвиток, клітинне сільське господарство.

План уроку:
  1. Дистанційне зондування Землі (ДЗЗ) та громадський моніторинг
  2. ДЗЗ та сталий розвиток
  3. Дослідження урбаністичної забудови та світлового забруднення
  4. Рефлексія
Очікувані результати для учнівства:
  • Розуміють принципи роботи біореакторів у харчовій промисловості
  • Знають різні типи біореакторів та їх застосування
  • Можуть пояснити переваги та виклики клітинного м’яса та біопротеїнів
  • Формують критичне мислення щодо альтернативних джерел білка
  • Розвивають уявлення про біотехнологічне майбутнє

1. Мотивація

Протягом тисячоліть людина активно вдосконалює рослини, з якими вона співіснує. Ми вивели тисячі сортів, що дають великі врожаї, краще зберігаються, мають привабливий вигляд і смак. У ХХІ столітті ми пішли ще далі — почали змінювати гени рослин, створюючи ГМО, щоб зробити їх стійкішими до шкідників, посухи чи хвороб. Здавалося б, людство навчилося контролювати їжу.

Але реальність складніша. Кількість людей на планеті стрімко зростає — мільйони нових ротів щороку потребують їжі. Натомість площі, придатні для традиційного землеробства, зменшуються: через зміни клімату, ерозію ґрунтів, забудову міст, опустелювання. Деякі регіони вже сьогодні не можуть вирощувати достатньо продуктів навіть для себе.

Крім того, вирощування рослин потребує великої кількості мінеральних речовин — азоту, фосфору, калію. Ці ресурси не безмежні, і в багатьох ґрунтах їх вже не вистачає. Фермери змушені використовувати дедалі більше добрив, що шкодить довкіллю.

Тому перед людством постає важливе питання: як забезпечити усіх їжею, не знищивши природу? Саме тут на допомогу приходять інноваційні методи вирощування: без ґрунту, без шкідливих хімікатів, без залежності від погоди. Сьогодні ми розглянемо, як майбутнє сільського господарства може виглядати вже зараз — і як ці технології можуть допомогти врятувати світ від голоду.

Але: Чи готові ви з’їсти м’ясо, яке ніколи не було частиною живої тварини?
Звичайний біфштек/ Рослинний бургер Beyond Meat – чи зможете ви їх розрізнити?

Білок з комах
Білок з водоростей

Факти:

  • Для виробництва 1 кг яловичини потрібно 15 000 літрів води
  • Тваринництво виробляє 18% усіх парникових газів
  • До 2050 року потреба в білку зросте на 70%
  • Перший лабораторний бургер коштував $300 000
  • Спіруліна містить більше білка, ніж м’ясо (60-70% vs 20-25%)
  • Один біореактор розміром з будинок може виробляти стільки білка, як 1000 корів
  • NASA досліджує біореактори для виробництва їжі в космосі
  • Перше клітинне м’ясо було схвалено в Сінгапурі у 2020 році

Lab-grown meat is on the rise — here’s how it is made 

Відео


2. Тобі може знадобитися:

Що таке біореактор?
Це спеціальний пристрій для вирощування мікроорганізмів, водоростей, грибів або клітин у контрольованих умовах. Він нагадує велику каструлю або бак, де можна точно регулювати температуру, кислотність (pH), подачу газів, поживних речовин і світла.
Головна перевага — можливість максимізувати швидкість росту й «врожайність» за рахунок ідеальних умов.

Що таке одноклітинний білок?
Це їстівний білок, який отримують з вирощених мікроорганізмів.
Це можуть бути:

  • Дріжджі: наприклад, ті, що використовуються для випічки, але спеціально модифіковані для отримання білка. Вони ростуть дуже швидко і є багатим джерелом амінокислот, вітамінів групи В та мінералів.
  • Мікроводорості: такі як спіруліна чи хлорела, відомі своїм високим вмістом білка, вітамінів, антиоксидантів і корисних жирів. Вони ростуть, використовуючи світло (як рослини), вуглекислий газ та воду.
  • Бактерії та мікроскопічні гриби: деякі види можуть перетворювати відходи виробництва на поживну біомасу.

Принцип роботи:

  1.  Запуск: У біореактор вносять культуру обраних мікроорганізмів та живильне середовище (розчин цукрів, мінералів, нітрогеновмісних сполук).
  2.  Культивування: Система підтримує оптимальну температуру, подає гази (кисень або вуглекислий газ), перемішує рідину та контролює всі параметри. Організми швидко ростуть і розмножуються, утворюючи велику кількість біомаси.
  3.  Збір врожаю: Коли біомаси стає достатньо, її збирають, очищають, висушують, переробляють на порошок або пасту, яку потім використовують як інгредієнт для їжі, наприклад, м’ясних альтернатив, або в якості біодобавок.

Типи харчових біореакторів:

1. Для клітинного м’яса:

  • Вирощування м’язових клітин тварин
  • Поживне середовище замість крові
  • Температура 37°C, стерильні умови
  • Процес: взяття клітин → розмноження → формування тканини

2. Для мікропротеїну:

  • Дріжджі, бактерії, гриби як джерело білка
  • Швидке розмноження (подвоєння за 2-4 години)
  • Харчування цукром, крохмалем або відходами

3. Для водоростей:

  • Мікроводорості (спіруліна, хлорела)
  • Фотобіореактори з освітленням
  • Високий вміст білка (до 70%)
  • Продукт містить омега-3 жирні кислоти

Переваги біореакторного виробництва:

  • Зменшення споживання води в 10-100 разів
  • Скорочення викидів CO₂ на 80-95%
  • Швидкість виробництва (тижні замість місяців)
  • Незалежність від клімату та сезонів
  • Немає потреби змушувати тварини страждати

Виклики/недоліки:

  • Високі початкові витрати
  • Складність масштабування
  • Регулятивні питання
  • Неоднозначне сприйняття споживачами
  • Енергоємність процесів
Джерело: https://en.m.wikipedia.org/wiki/Mosa_Meat

4. Життєва ситуація:
Завдання 1. Спіруліна

 Спіруліна використовується як джерело білка, вирощується в біореакторах або відкритих басейнах, чутлива до умов середовища, і це добре видно на графіках. Проаналізуйте графіки і дайте відповіді на запитання.

  • За якої температури ріст максимальний?
  • Що відбувається при підвищенні понад 40°C?
  • Чому надлишок кисню не сприяє росту?
  • Який рівень найоптимальніший?
  • У який період ріст найшвидший?
  • Чому крива росту починає вирівнюватися після 8 дня?
  • Як змінюється біомаса при поганому аерацій?
  • Що це може означати для промислового виробництва?
Завдання 2.  Розрахунок економії води та енергії

Розрахуйте, скільки води та енергії можна заощадити під час вирощування спіруліни методом біореактора  порівняно з традиційним землеробством:

ПоказникТрадиційне землеробство (пшениця)Біореактор (спіруліна)
Урожайність білка з 1 м² на рік0,2 кг3.5 кг
Витрати води на 1 кг білка15000 л500 л
Витрати енергії на 1 кг білка50 кВт·год5 кВт·год
Площа вирощування100 м²100 м²

Питання до розрахунків:

  1. Скільки білка дає кожен метод на площі 100 м² на рік?
  2. Скільки води потрібно для отримання цього білка кожним методом?
  3. Скільки енергії витрачається на виробництво білка у кожному випадку?
  4. На скільки літрів води та кВт·год менше витрачає біореактор?
  5. У скільки разів вигідніше використовувати біореактор за витратами води й енергії?

Формули для підрахунків:

  • Загальний білок = Урожайність × Площа
  • Загальна вода = Білок × Витрати води на 1 кг
  • Загальна енергія = Білок × Витрати енергії на 1 кг

Питання для обговорення після підрахунків:

  • Чому інноваційні методи вирощування важливі для планети?
  • У яких умовах (пустеля, космос, бідні країни) такі методи можуть бути найбільш корисними?
Завдання 3.

Уявіть, що ви – команда науковців-стартаперів, яка розробляє інноваційний харчовий продукт на основі одноклітинного білка.

Поділіться  на 3 групи:

 Група 1: Екологи. Ваше завдання — визначити екологічні переваги вашого продукту порівняно з традиційним тваринництвом. Подумайте про використання води, землі, енергії та вплив на викиди парникових газів.

 Група 2: Нутріціологи. Ваша місія — довести, що ваш продукт поживний і корисний для споживачів. Які поживні речовини він містить? Чим він кращий за інші рослинні чи тваринні білки?

 Група 3: Маркетологи. Вам потрібно придумати назву для вашого продукту, створити дизайн етикетки та розробити рекламний слоган, щоб переконати людей купувати й їсти цей продукт. Які аргументи ви будете використовувати, щоб подолати упередження щодо «штучної» їжі?

Обговорення: Після того, як групи обговорять свої відповіді, кожна група представляє свої ідеї.


5. Попрактикуймо самостійно:
Практичний експеримент на тиждень, який починаєте на уроці: “Домашній біореактор”

Матеріали:

  • Скляна банка (1 л)
  • Дріжджі (1 ч.л.)
  • Цукор (2 ч.л.)
  • Тепла вода (500 мл)

Інструкція:

  1. Змішайте дріжджі з теплою водою та цукром
  2. Залиште в теплому місці
  3. Спостерігайте за ростом біомаси протягом тижня
  4. Ведіть щоденник: температура, запах, колір, кількість піни
  5. Порівняйте з контрольним зразком без цукру

Питання для спостереження протягом тижня:

  • Як швидко зростає біомаса?
  • Що трапляється при зміні температури?
  • Чи важлива стерильність?
  • Як покращити умови для росту?

Представьте отримані результати й презентуйте їх однокласникам.


Рефлексія:

Метод “3-2-1”:

  • 3 речі, які мене найбільше здивували
  • 2 питання, які у мене з’явилися
  • 1 ідея, яку я хочу реалізувати

У вільний від відпочинку час:

1.Провести міні-опитування вдома:
Хто з рідних готовий їсти культивовану їжу? Чому так/ні?

2. Почитати про українські стартапи, які працюють у сфері альтернативної їжі:

Червʼяки:

Обрати один із цих стартапів і розповісти про нього на початку наступного уроку 

3. Есе роздум: Що буде на наших тарілках у 2050 році?

Ділись та обговорюй важливе

Обкладинка коментарів до матеріалу