Тема 1. Соціологія

матеріал 25

Анкетування та інтерв’ю

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 25. Анкетування та інтерв’ю

Які результати уроку?

За Державним стандартом:

формулює судження на основі критеріїв, принципів та цінностей [12 ГІО 4.2.1-1 П];
аналізує аргументацію та пояснює критерії її оцінювання [12 ГІО 4.2.2-1].

На уроці учні / учениці:

навчаться складати анкети для соціологічного опитування;
розглянуть техніки проведення особистих інтерв’ю;
дослідять, як аналізувати отримані відповіді.

Ключова компетентність уроку: інформаційно-комунікаційна компетентність (учні/учениці розвиватимуть навички складання якісних анкет, проведення інтерв’ю з дотриманням етичних норм, аналізу та інтерпретації отриманих даних).

Ключові терміни, особи та концепції

Анкетування — метод збирання соціологічної інформації за допомогою письмового опитування респондентів за заздалегідь розробленими анкетами.
Інтерв’ю — метод збирання інформації шляхом усної бесіди дослідника з респондентом за попередньо підготовленими запитаннями.
Респондент — особа, яка надає інформацію в ході соціологічного дослідження, відповідаючи на запитання анкети або інтерв’ю.
Структуроване інтерв’ю — інтерв’ю з чітко визначеними запитаннями та їхньою послідовністю, що дозволяє стандартизувати процес збору даних.
Напівструктуроване інтерв’ю — інтерв’ю із заздалегідь підготовленими основними запитаннями, але з можливістю ставити додаткові уточнювальні питання.
Неструктуроване інтерв’ю — вільна розмова з респондентом на задану тему без жорсткого плану запитань.
Відкриті запитання — питання, на які респондент може дати розгорнуту відповідь власними словами.
Закриті запитання — питання з готовими варіантами відповідей, з яких респондент обирає найбільш оптимальний.
Шкала Лікерта — шкала для вимірювання ставлень, де респондент вказує ступінь згоди чи незгоди з твердженням.
Контрольні запитання — питання, що допомагають перевірити щирість та послідовність відповідей респондента.
Джордж Геллап (1901-1984) — американський статистик, піонер опитувань громадської думки, засновник інституту Геллапа.
Поль Лазарсфельд (1901-1976) — австро-американський соціолог, один із засновників емпіричної соціології та методів опитування.
Вибірка — частина населення, яка представляє всю сукупність і на основі вивчення якої роблять висновки про всю генеральну сукупність.
Репрезентативність — властивість вибірки відображати характеристики всієї генеральної сукупності.
Соціальна бажаність відповідей — тенденція респондентів давати відповіді, які, на їхню думку, є соціально прийнятними, а не свої справжні думки.

Як підготуватися до уроку?

Історичний контекст розвитку методів опитування

Методи анкетування та інтерв’ю є фундаментальними інструментами соціологічного дослідження, які розвивалися протягом останніх двох століть. Їх становлення тісно пов’язане з потребою суспільства в об’єктивній інформації про соціальні процеси, громадську думку та поведінку людей.

Витоки сучасних методів опитування можна знайти в роботах німецького статистика Ернста Енгеля (1821-1896), який у середині XIX століття проводив дослідження бюджетів робітничих сімей. Його підхід до збору інформації через опитування домогосподарств заклав основи для подальшого розвитку анкетування.

Значний внесок у розвиток інтерв’ю як методу дослідження зробили представники Чиказької школи соціології на початку XX століття. Уільям Томас і Флоріан Знанецький у своєму дослідженні “Польський селянин в Європі та Америці” (1918-1920) активно використовували глибинні інтерв’ю для вивчення процесів міграції та адаптації.

Розвиток масових опитувань

Справжня революція в галузі опитувань відбулася в 1930-х роках завдяки роботі Джорджа Геллапа. У 1935 році він заснував Американський інститут громадської думки, який почав регулярно проводити опитування з політичних питань. Успіх Геллапа в передбаченні результатів президентських виборів 1936 року (на відміну від провального прогнозу журналу Literary Digest) продемонстрував важливість правильного формування вибірки та наукового підходу до опитувань.

Поль Лазарсфельд, працюючи в Колумбійському університеті, розробив багато статистичних методів аналізу даних опитувань і заклав теоретичні основи сучасної методології соціологічних досліджень. Його роботи з вивчення впливу ЗМІ на громадську думку стали класичними в соціології.

Технічні аспекти проведення анкетування

При підготовці анкети важливо дотримуватися кількох ключових принципів:

Ясність та зрозумілість питань. Формулювання має бути простим, без використання професійної термінології або двозначних виразів. Кожне запитання повинно стосуватися лише одного аспекту.
Логічна послідовність. Запитання мають бути організовані від загальних до конкретних, від простих до складних. Делікатні теми краще залишити на кінець анкети.
Нейтральність формулювань. Слід уникати навідних запитань, які можуть спрямувати респондента до певної відповіді.
Контроль якості. Включення контрольних запитань допомагає виявити неуважних або нещирих респондентів.

Типи запитань в анкетах

Закриті запитання зручні для статистичної обробки та порівняння результатів, але обмежують можливості респондента висловити свою думку. Відкриті запитання дають багатшу інформацію, але складніші в аналізі.

Напівзакриті запитання поєднують переваги обох типів, пропонуючи готові варіанти відповідей, але залишаючи можливість дати власний варіант.

Шкальні запитання, такі як шкала Лікерта, дозволяють вимірювати інтенсивність ставлень та думок. Вони особливо корисні при вивченні громадської думки та соціальних установок.

Особливості проведення інтерв’ю

Інтерв’ю як метод має свої переваги та недоліки порівняно з анкетуванням. Головна перевага — можливість отримати глибшу, більш детальну інформацію, з’ясувати мотиви та причини певних думок чи поведінки. Інтерв’ю дозволяє дослідникові реагувати на відповіді респондента, задавати уточнюючі питання, спостерігати за невербальною поведінкою.

Водночас інтерв’ю є більш витратним методом за часом та ресурсами. Якість отриманих даних значною мірою залежить від майстерності інтерв’юера, його здатності встановити довіру з респондентом та вести розмову в потрібному напрямку.

Структуровані інтерв’ю використовують заздалегідь підготовлений перелік запитань у строгій послідовності. Цей підхід забезпечує стандартизацію процедури та можливість порівняння результатів різних інтерв’ю.

Напівструктуровані інтерв’ю дають більше свободи як інтерв’юеру, так і респонденту. Основні теми та запитання визначені заздалегідь, але є можливість їх уточнення та розвитку залежно від ходу розмови.

Неструктуровані або глибинні інтерв’ю нагадують вільну розмову на задану тему. Цей метод особливо корисний для дослідницьких проєктів, спрямованих на розуміння особистого досвіду, мотивацій та почуттів людей.

Етичні аспекти проведення опитувань

Важливим аспектом є дотримання етичних норм при проведенні досліджень. Респонденти мають право знати мету дослідження, як будуть використані їхні відповіді, та мають можливість відмовитися від участі на будь-якому етапі.

Принцип конфіденційності означає, що особисті дані респондентів не будуть розголошені, а результати дослідження будуть представлені в узагальненому вигляді.

Особливої уваги потребують дослідження серед неповнолітніх, представників вразливих груп населення або на делікатні теми.

Сучасні тенденції та виклики

У цифрову епоху методи опитування зазнають значних змін. Онлайн-анкетування стає все більш популярним через свою економічність та швидкість. Однак це створює нові виклики, такі як цифровий розрив, коли частина населення може бути виключена з дослідження через відсутність доступу до інтернету.

Соціальні мережі відкривають нові можливості для вивчення громадської думки через аналіз публічних постів та коментарів, але водночас ставлять питання про етичність використання таких даних.

Штучний інтелект та машинне навчання дозволяють аналізувати великі обсяги текстових даних з відкритих запитань, але потребують нових підходів до інтерпретації результатів.

Специфіка українського контексту

В Україні методи соціологічного опитування активно розвиваються з 1990-х років. Провідні дослідницькі центри, такі як Київський міжнародний інститут соціології, Центр Разумкова, соціологічна група “Рейтинг”, регулярно проводять опитування громадської думки з широкого кола питань.

Особливістю українського контексту є висока політизованість багатьох соціальних питань, що вимагає особливої уваги до нейтральності формулювань та репрезентативності вибірки. Події 2014 року та російська агресія створили додаткові виклики для проведення загальнонаціональних опитувань через тимчасову втрату контролю над частиною території.

Водночас українські соціологи активно адаптуються до нових умов, розробляючи інноваційні підходи до вивчення громадської думки в умовах конфлікту та використовуючи цифрові технології для розширення можливостей досліджень.

Дизайн уроку

Провокація

Запитання

Чи можна довіряти результатам опитувань громадської думки, які показують різні телеканали? Як відрізнити якісне соціологічне дослідження від маніпулятивного псевдо-опитування?

Завдання

Уявіть, що вам потрібно дізнатися думку ваших однокласників про якість шкільного харчування. Складіть 3 запитання: одне – яке може вплинути на відповідь (навідне), друге – нейтральне, третє – відкрите. Обговоріть, як формулювання впливає на результат.

Методичний коментар:

Це завдання активізує критичне мислення учнів/учениць щодо якості соціологічної інформації, яку вони споживають щодня через ЗМІ. Воно також дає практичний досвід формулювання запитань, що є ключовим навиком для розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності.

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз якості анкети (розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності)

Джерело: Фрагмент анкети “Дослідження ставлення молоді до навчання”

Запитання з анкети:

Чи подобається вам навчатися в школі? (Так/Ні)
Скільки годин на день ви приділяєте виконанню домашніх завдань і читанню книг?
Чи згодні ви, що сучасна освіта не готує до реального життя? (Повністю згоден/Скоріше згоден/Скоріше не згоден/Повністю не згоден)
Яку професію ви плануєте обрати після закінчення школи?
Чи не вважаете ви, що вчителі занадто суворо оцінюють ваші знання?

Завдання: Проаналізуйте кожне запитання та визначте: а) Які помилки допущені в формулюванні? б) Як можна покращити ці запитання? в) Які типи запитань використані (відкриті/закриті)? г) Чи є серед них навідні запитання?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває критичне мислення та навички аналізу якості соціологічного інструментарію. Учні/учениці вчаться виявляти типові помилки в формулюванні запитань та пропонувати покращення, що є важливим компонентом інформаційно-комунікаційної компетентності.

Відповідь:

Запитання 1: Занадто загальне, не дає зрозуміти причини. Краще: “Що саме вам найбільше/найменше подобається в навчанні?”
Запитання 2: Поєднує два різні види діяльності. Краще розділити на окремі запитання про домашні завдання та читання.
Запитання 3: Коректно сформульоване, використовує шкалу Лікерта.
Запитання 4: Відкрите запитання, коректне.
Запитання 5: Навідне запитання (слово “занадто”). Краще: “Як ви оцінюєте справедливість оцінювання ваших знань учителями?”

Завдання 2. Створення анкети (розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності)

Завдання: Розробіть міні-анкету (5-7 запитань) для дослідження теми “Використання соціальних мереж учнями/ученицями старших класів”. Анкета має включати:

2 закритих запитання
1 відкрите запитання
1 запитання зі шкалою Лікерта
1 запитання демографічного характеру
Контрольне запитання

Методичний коментар:

Завдання дає практичний досвід створення соціологічного інструментарію, що є ключовим навиком дослідницької діяльності. Воно розвиває інформаційно-комунікаційну компетентність через роботу з різними типами запитань та розуміння їх призначення.

Приклад відповіді:

Скільки часу на день ви проводите в соціальних мережах? (до 1 години/1-3 години/3-5 годин/більше 5 годин)
Якими соціальними мережами ви користуєтеся найчастіше? (можна обрати кілька варіантів)
Як соціальні мережі впливають на ваше навчання? (відкрите запитання)
Оцініть, наскільки ви згодні з твердженням “Соціальні мережі допомагають мені спілкуватися з друзями” (повністю згоден/скоріше згоден/скоріше не згоден/повністю не згоден)
Ваш вік: ___
Чи користуєтеся ви месенджерами для спілкування? (контрольне до питання про соцмережі)

Завдання 3. Аналіз переваг та недоліків методів опитування

Завдання: Заповніть порівняльну таблицю переваг та недоліків анкетування та інтерв’ю:

Критерій порівняння	Анкетування	Інтерв’ю
Витрати часу
Глибина отриманої інформації
Можливість охопити багато людей
Вплив дослідника на відповіді
Можливість уточнити незрозумілі моменти

Методичний коментар:

Систематизація знань про методи дослідження розвиває аналітичне мислення та допомагає усвідомити специфіку різних підходів до збору соціологічної інформації.

Відповідь:

Критерій	Анкетування	Інтерв’ю
Витрати часу	Менші витрати часу на проведення	Більші витрати часу
Глибина інформації	Поверхнева інформація	Глибока, детальна інформація
Охоплення аудиторії	Можна охопити багато людей	Обмежена кількість респондентів
Вплив дослідника	Мінімальний вплив	Значний вплив дослідника
Можливість уточнення	Неможливо уточнити	Можна задавати додаткові питання

Робота в парах

Завдання 4. Рольова гра “Проведення інтерв’ю” (розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності)

Завдання: Один учень/учениця виконує роль інтерв’юера, інший – респондента. Тема інтерв’ю: “Життєві плани після закінчення школи”.

Інтерв’юер має:

Підготувати 5-6 основних запитань
Провести 7-хвилинне інтерв’ю
Зафіксувати основні відповіді
Проаналізувати, які складнощі виникли

Респондент має:

Відповідати щиро, але може промовчати про щось особисте
Після інтерв’ю поділитися враженнями про якість запитань

Методичний коментар:

Практичний досвід проведення інтерв’ю розвиває комунікативні навички, вчить формулювати запитання та аналізувати якість отриманої інформації. Це безпосередньо сприяє розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності.

Завдання 5. Аналіз соціологічних помилок

Джерело: Опис реального дослідження

Кейс: “Місцеве радіо провело опитування слухачів про найпопулярніші музичні жанри, зателефонувавши в прямий ефір. З 200 дзвінків 85% висловилися за рок-музику. Радіостанція зробила висновок, що рок є найпопулярнішим жанром серед молоді міста.”

Завдання для пар:

Визначте помилки в цьому дослідженні
Запропонуйте, як можна було б покращити методологію
Обговоріть, чи можна довіряти таким результатам

Методичний коментар:

Аналіз помилок у дослідженнях розвиває критичне мислення та допомагає зрозуміти важливість правильної методології для отримання достовірних результатів.

Відповідь: Помилки: 1) Нерепрезентативна вибірка (тільки слухачі радіо), 2) Самовідбір респондентів, 3) Некоректне узагальнення (висновок про всю молодь міста). Покращення: провести випадкове опитування серед різних груп населення, використати кілька методів збору даних.

Групова робота

Завдання 6. Дослідницький проєкт “Опитування в нашому класі”

Завдання: Групи по 4-5 осіб обирають одну з тем:

Ставлення до дистанційного навчання
Екологічна свідомість учнів/учениць
Плани на майбутнє після школи
Використання цифрових технологій у навчанні

Кожна група має:

Розробити анкету (8-10 запитань)
Провести опитування серед однокласників (мінімум 15 респондентів)
Проаналізувати результати
Підготувати презентацію висновків

Методичний коментар:

Комплексний дослідницький проєкт дає повний досвід роботи з соціологічними методами від планування до презентації результатів. Це найповніше розвиває інформаційно-комунікаційну компетентність через практичне застосування всіх етапів дослідження.

Завдання 7. Дебати “Онлайн vs офлайн опитування”

Завдання: Клас ділиться на дві групи:

Група А: захищає переваги онлайн-опитувань
Група Б: доводить перевагу традиційних методів опитування

Кожна група готує аргументи з точки зору:

Точності результатів
Охоплення аудиторії
Економічної ефективності
Етичних аспектів

Методичний коментар:

Дебати розвивають критичне мислення, навички аргументації та глибше розуміння переваг і недоліків різних підходів до збору соціологічної інформації.

Прогрес

	Так	Частково	Ні
	Так	Частково	Ні
Я знаю основні принципи складання анкет
Я вмію розрізняти типи запитань та їх призначення
Я розумію специфіку проведення інтерв’ю
Я можу критично оцінити якість соціологічного дослідження
Я вмію аналізувати та інтерпретувати дані опитувань
Я розумію етичні аспекти проведення досліджень

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 25. Анкетування та інтерв’ю

Провокація

Практика

Завдання 1. Знайди помилку в запитаннях

Проаналізуй наведені запитання з анкети та визначи, які помилки допущені:

“Чи не думаєте ви, що соціальні мережі шкідливо впливають на навчання?”
“Скільки часу ви проводите за комп’ютером і дивитеся телевізор?”
“Ваше ставлення до політики?” (Позитивне/Негативне)
“Чи згодні ви, що всі підлітки занадто багато часу проводять у телефоні?”

Що не так з кожним запитанням:

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2. Створи власну міні-анкету (розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності)

Склади анкету з 6 запитань на тему “Хобі та дозвілля сучасних підлітків”. Використай різні типи запитань:

Закрите запитання:

Відкрите запитання:

Запитання зі шкалою (від 1 до 5):

Запитання з множинним вибором:

Контрольне запитання:

Демографічне запитання:

Завдання 3. Порівняй методи дослідження

Заповни таблицю, порівнявши анкетування та інтерв’ю:

Характеристика	Анкетування	Інтерв’ю
Швидкість проведення
Можливість задати уточнюючі питання
Кількість людей, яких можна опитати
Глибина отриманої інформації
Вартість проведення

Завдання 4. Етика дослідження

Уяви, що ти проводиш дослідження серед своїх однокласників на тему “Стосунки в родині”. Які етичні правила ти маєш дотримуватися? Назви щонайменше 5 правил:

______________________________________________________________________________________________________________________________________

Прогрес

	Так	Частково	Ні
	Так	Частково	Ні
Я знаю основні принципи складання анкет
Я вмію розрізняти типи запитань та їх призначення
Я розумію специфіку проведення інтерв’ю
Я можу критично оцінити якість соціологічного дослідження
Я вмію аналізувати та інтерпретувати дані опитувань
Я розумію етичні аспекти проведення досліджень

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе