Чехія і Словаччина – уміння провести кордон мирно

Урок 28. Чехія і Словаччина – уміння провести кордон мирно

---

За Державним стандартом:

На уроці учні/учениці:

Ключова компетентність уроку: інформаційно-комунікаційна компетентність (учнівство активно працює з різними джерелами інформації про історію Чехословаччини, критично оцінюють достовірність даних, перетворюють інформацію з тексту в таблиці та графіки. Важливим є дотримання принципів академічної доброчесності при використанні історичних джерел).

---

1. “Оксамитове розлучення” – термін для позначення мирного поділу Чехословаччини на дві незалежні держави 1 січня 1993 року без насильства чи збройних конфліктів.
2. “Оксамитова революція” – мирна демократична революція в Чехословаччині у листопаді 1989 року, що за 10 днів повалила комуністичний режим.
3. Вацлав Гавел (1936-2011) – чеський письменник, дисидент, президент Чехословаччини (1989-1992) та Чехії (1993-2003), символ демократичних перетворень.
4. Вацлав Клаус (1941-) – чеський економіст та політик, прем’єр-міністр Чехії (1992-1997), президент (2003-2013), один з архітекторів поділу Чехословаччини.
5. Владімір Мечіар (1942-) – словацький політик, прем’єр-міністр Словаччини (1990-1991, 1992-1998), прихильник словацької автономії.
6. Вишеградська група – регіональний альянс Чехії, Словаччини, Польщі та Угорщини, створений у 1991 році для координації європейської інтеграції.
7. Громадянський форум – чеська опозиційна організація, створена під час Бархатної революції, що об’єднала різні антикомуністичні сили.
8. Парламентська республіка – форма правління, при якій уряд підзвітний парламенту, а президент має переважно церемоніальні функції.
9. Празька весна – період лібералізації в Чехословаччині у 1968 році під керівництвом Олександра Дубчека, придушений радянським вторгненням.
10. Роберт Фіцо (1964-) – словацький політик, прем’єр-міністр Словаччини (2006-2010, 2012-2018, 2023-дотепер), лідер партії “Напрям – соціальна демократія”.
11. Томаш Масарик (1850-1937) – чеський філософ і політик, перший президент Чехословаччини (1918-1935), “батько-засновник” держави.
12. Федералізація – процес децентралізації влади, при якому центральна влада передає частину повноважень регіональним утворенням.
13. Чехословацька федерація – державний устрій з 1969 року, що надав Чехії та Словаччині статус рівноправних республік у складі федерації.
14. Мирний розпад держави – процес поділу країни на незалежні частини без збройних конфліктів, насильства чи масових міграцій.
15. Економічна трансформація – перехід від планової до ринкової економіки в країнах Центральної Європи після 1989 року.

---

Історичний контекст

Чехословаччина була створена в 1918 році як демократична держава з руїн Австро-Угорської імперії. До 1938 року країна стала однією з найрозвиненіших в Європі, займаючи 10-те місце у світі за промисловим виробництвом. Мюнхенська змова 1938 року та наступна німецька окупація перервали демократичний розвиток.

Після Другої світової війни країна була відновлена, але в 1948 році комуністи захопили владу. Спроба лібералізації під час “Празької весни” 1968 року була придушена радянським вторгненням. У 1969 році країна стала федерацією, що парадоксально створило інституційну основу для майбутнього мирного поділу.

Особливості “оксамитового розлучення”

Поділ Чехословаччини став унікальним у світовій історії XX століття. На відміну від кривавого розпаду Югославії, що відбувався паралельно, чехи та словаки розійшлися мирно. Ключовими факторами успіху були:

1. Демократичні традиції – досвід демократії в міжвоєнний період та мирна революція 1989 року
2. Відсутність етнічної ворожнечі – чехи та словаки як споріднені слов’янські народи
3. Економічна раціональність – обидві сторони розуміли економічні переваги мирного поділу
4. Відповідальне лідерство – Клаус і Мечіар діяли прагматично, попри різні підходи
5. Міжнародний контекст – підтримка ЄС та США процесу мирного врегулювання
6. Федеральна структура – існування республіканських інститутів з 1969 року
7. Мовна близькість – взаємна зрозумілість чеської та словацької мов

Економічні показники сьогодення

Тридцять років після поділу обидві країни демонструють успішний розвиток:

Чехія (2024):

• ВВП: $345 млрд
• ВВП на душу населення: $31,707
• Населення: 10.88 млн
• Безробіття: 2.7% (найнижче в ЄС)
• Основа економіки: автомобільна промисловість, машинобудування, туризм

Словаччина (2024):

• ВВП: $143 млрд
• ВВП на душу населення: $26,119
• Населення: 5.42 млн
• Безробіття: 5.3%
• Основа економіки: автомобільна промисловість (лідер у світі за виробництвом на душу населення)

Сучасні виклики

Якщо економічні зв’язки зміцнилися (торгівля $26.9 млрд у 2023 році), то політичні відносини переживають кризу через різні позиції щодо російсько-української війни. Чехія стала одним з найактивніших прихильників України, тоді як Словаччина під керівництвом Фіцо припинила військову допомогу та закликає до “миру” з територіальними поступками.

Методичні рекомендації

Урок має показати унікальність чехословацького досвіду мирного поділу та його актуальність для розуміння сучасних територіальних конфліктів. Важливо підкреслити роль демократичних інститутів, компромісу та прагматизму у вирішенні складних питань. Для України цей приклад демонструє можливості мирного врегулювання за наявності доброї волі всіх сторін.

---

Дизайн уроку

Запитання для дискусії

Перегляньте список країн, що розпалися у XX-XXI століттях. Які з них розпалися мирно, а які – через конфлікти? Що визначає різницю?

Завдання

Заповніть таблицю, позначивши “+” для мирного розпаду, “-” для конфліктного:

Країна	Рік розпаду	Характер
Чехословаччина	1993
СРСР	1991
Югославія	1990-ті
Ефіопія/Еритрея	1993
Сербія та Чорногорія	2006
Судан	2011

Методичний коментар:

Завдання активізує попередні знання учнівства та створює контекст для розуміння унікальності чехословацького досвіду.

---

Індивідуальна робота

Завдання 1. Хронологія ключових подій

Завдання. На основі тексту заповніть хронологічну таблицю та прокоментуйте значення кожної події.

Коли восени 1918 року Австро-Угорська імперія розпадалася під тиском поразки у Першій світовій війні, чехи та словаки скористалися історичним шансом. 28 жовтня 1918 року в Празі було проголошено незалежну Чехословацьку Республіку. Першим президентом став філософ і політик Томаш Масарик, якого досі називають “батьком-засновником” держави.

Молода республіка швидко стала однією з найуспішніших демократій Європи. До кінця 1930-х років Чехословаччина посідала 10-те місце у світі за промисловим виробництвом, а її демократичні інституції працювали навіть тоді, коли сусідні країни одна за одною ставали авторитарними.

Проте 29 вересня 1938 року в Мюнхені Велика Британія, Франція та Італія погодилися на вимоги Гітлера передати Німеччині Судетську область — регіон з переважно німецькомовним населенням. Чехословаччину навіть не запросили на переговори про її власну долю. Менш ніж за півроку німецькі війська окупували решту чеських земель, а Словаччина стала маріонетковою державою під контролем нацистів.

Після Другої світової війни Чехословаччину було відновлено, але вона опинилася в радянській сфері впливу. У лютому 1948 року комуністи здійснили державний переворот і встановили тоталітарний режим. Наступні сорок років країна була частиною соціалістичного табору, а спроби реформ жорстоко придушувалися.

У 1968 році новий лідер Олександр Дубчек спробував створити “соціалізм з людським обличчям” — послабити цензуру, дозволити політичний плюралізм, провести економічні реформи. Цей період увійшов в історію як “Празька весна”. Проте 21 серпня 1968 року танки Радянського Союзу та інших країн Варшавського договору вторглися до Чехословаччини й придушили реформи.

Парадоксально, але саме після цих подій, у 1969 році, країну було перетворено на федерацію двох рівноправних республік — Чеської та Словацької. Ця федеральна структура пізніше стала інституційною основою для мирного поділу.

17 листопада 1989 року студентська демонстрація в Празі стала початком масових протестів проти комуністичного режиму. За лічені дні на вулиці вийшли сотні тисяч людей. Режим, позбавлений підтримки Москви (де Горбачов проводив власні реформи), капітулював без кровопролиття. Дисидент і драматург Вацлав Гавел став президентом. Ці події назвали “Оксамитовою революцією” — за їхній мирний характер.

Демократія принесла свободу, але й загострила питання про майбутнє федерації. На виборах у червні 1992 року перемогли політики з різним баченням: у Чехії — Вацлав Клаус, прихильник швидких ринкових реформ; у Словаччині — Владімір Мечіар, який наполягав на більшій автономії. Переговори про реформу федерації зайшли в глухий кут.

1 січня 1993 року Чехословаччина мирно припинила існування. Замість неї постали дві незалежні держави — Чеська Республіка та Словацька Республіка. Цей унікальний процес назвали “Оксамитовим розлученням” — на противагу кривавим конфліктам, що саме тоді руйнували сусідню Югославію.

Обидві країни обрали шлях європейської інтеграції. Чехія вступила до НАТО у 1999 році, Словаччина — у 2004-му. Того ж 2004 року обидві держави стали членами Європейського Союзу, символічно завершивши повернення до спільноти демократичних європейських націй.

Рік	Подія	Значення для розвитку країни
1918
1938
1948
1968
1989
1992
1993
2004

Методичний коментар:

Завдання допомагає учням/учницям систематизувати знання про ключові етапи розвитку Чехословаччини та зрозуміти логіку історичних процесів.

Відповідь:

Рік	Подія	Значення
1918	Створення Чехословаччини	Перша незалежна держава чехів і словаків
1938	Мюнхенська угода	Початок розпаду першої республіки
1948	Комуністичний переворот	Встановлення тоталітарного режиму
1968	“Празька весна”	Спроба демократизації, придушена СРСР
1989	“Бархатна революція”	Мирне повалення комунізму
1992	Переговори про поділ	Рішення про мирний розпад федерації
1993	“Оксамитове розлучення”	Створення двох незалежних держав
2004	Вступ до ЄС та НАТО	Повна євроатлантична інтеграція

Завдання 2. Сучасні економічні показники

Джерело. Сайт worlddata.info. Чехія https://www.worlddata.info/europe/czechia/index.php, Словаччина https://www.worlddata.info/europe/slovakia/index.php

Завдання. Використовуючи інтернет-ресурси, заповніть порівняльну таблицю сучасних показників.

Показник	Чехія	Словаччина
Площа (км²)
Населення (млн)
Столиця
ВВП на душу населення ($)
Рівень безробіття (%)
Валюта
Рік вступу до ЄС
Рік вступу до НАТО
Основні галузі економіки

Методичний коментар:

 Учні/учениці працюють з актуальними статистичними даними, розвиваючи навички пошуку та аналізу інформації з надійних джерел.

Відповідь (дані 2024 року):

Показник	Чехія	Словаччина
Площа (км²)	78,867	49,035
Населення (млн)	10.88	5.42
Столиця	Прага	Братислава
ВВП на душу населення ($)	31,707	26,119
Рівень безробіття (%)	2.7	5.3
Валюта	Чеська крона	Євро
Рік вступу до ЄС	2004	2004
Рік вступу до НАТО	1999	2004
Основні галузі	Автопром, машинобудування	Автопром, електроніка

Робота в парах

Завдання 3. Дослідження динаміки економічного розвитку

Джерело. Дані Світового банку. Чехія https://data.worldbank.org/country/czechia

Словаччина https://data.worldbank.org/country/slovak-republic

Завдання:

1. Створіть у програмі Excel таблицю з даними ВВП на душу населення Чехії та Словаччини з 1993 по 2025 рік
2. Побудуйте графік, що показує динаміку розвитку обох країн
3. Проаналізуйте ключові періоди зростання та спадів
4. Зробіть висновки про ефективність економічних реформ

Ключові дані для графіка:

• 1993: Чехія $4,200, Словаччина $2,700
• 2004: Чехія $13,300, Словаччина $10,200
• 2008: Чехія $22,800, Словаччина $18,500
• 2024: Чехія $31,707, Словаччина $26,119

Методичний коментар:

Завдання розвиває цифрову грамотність та вміння працювати з економічними даними, що є ключовою компетентністю уроку.

Завдання 4. Аналіз торговельних відносин Чехії та Словаччини

Джерело. Торговельна статистика 2023-2024 років з https://data360.worldbank.org/en/economy/SVK та https://data360.worldbank.org/en/economy/CZE

Загальні показники зовнішньої торгівлі

Показник	Чехія (2024)	Словаччина (2023)
Експорт товарів	$259.3 млрд	€108.4 млрд (~$117 млрд)
Імпорт товарів	$229.3 млрд	€103.9 млрд (~$112 млрд)
Торговельний баланс	+$30 млрд	+€4.5 млрд
Експорт на душу населення	$23,700	$21,600

Структура експорту за товарними категоріями

Товарна категорія	Чехія (частка експорту)	Словаччина (частка експорту)
Транспортні засоби	20.8% ($54.1 млрд)	35.3% ($41.3 млрд)
Електричні машини та обладнання	20.6% ($53.5 млрд)	15.7% ($18.4 млрд)
Машини та комп’ютери	17.1% ($44.4 млрд)	11.6% ($13.5 млрд)
Пластмаси	3.2%	2.5%
Гумові вироби	2.4%	2.5%
Металовироби	3.2%	2.5%

Найбільші товари експорту (детально)

Чехія	Товарна категорія
Легкові автомобілі (13.3%)	Легкові автомобілі (28.3%)
Телефонні апарати, смартфони (7%)	Автозапчастини (6%)
Автозапчастини (6.4%)	Телефонні апарати (4.2%)
Комп’ютери (5.8%)	Телевізори, монітори (3.2%)
Ізольовані проводи, кабелі (1.7%)	Шини (2%)

Взаємна торгівля Чехії та Словаччини

Показник	Чехія → Словаччина	Словаччина → Чехія
Частка в експорті країни	7.5% (2-ге місце)	12.1% (2-ге місце)
Частка в імпорті країни	5.9% (4-те місце)	10.2% (2-ге місце)

Основні торговельні партнери (2023-2024)

Чехія — експорт:

1. Німеччина — 32.2%
2. Словаччина — 7.5%
3. Польща — 7.4%
4. Франція — 4.7%
5. Велика Британія — 4.2%

Словаччина — експорт:

1. Німеччина — 21%
2. Чехія — 12.1%
3. Польща — 7.3%
4. Угорщина — 7.1%
5. Франція — 5.3%

Автомобільна промисловість — основа економік обох країн

Показник	Чехія	Словаччина
Частка автопрому у ВВП	~9%	~12%
Частка у загальному експорті	~25%	~26%
Виробництво авто (2024)	~1.3 млн	~1 млн
Авто на душу населення	~120/1000 жителів	~182/1000 жителів
Основні виробники	Škoda (VW), Hyundai, Toyota	VW, Kia, Peugeot, Jaguar Land Rover

Словаччина є світовим лідером з виробництва автомобілів на душу населення.

Завдання:

1. Проаналізуйте структуру експорту обох країн. Які спільні риси ви бачите? Чим це можна пояснити?
2. Порівняйте роль Чехії як торговельного партнера для Словаччини та навпаки. Для якої країни партнер є важливішим? Чому?
3. Обидві країни мають позитивний торговельний баланс. Що це означає для їхніх економік?
4. Автомобільна промисловість домінує в експорті обох країн. Які ризики та переваги такої спеціалізації?
5. Зробіть висновок: чи допомогло “оксамитове розлучення” економічному розвитку обох країн, чи завадило?

Методичний коментар:

Мета завдання – розвиток аналітичних навичок через роботу з реальними економічними даними. Учні/учениці вчаться інтерпретувати торговельну статистику, виявляти закономірності та робити обґрунтовані висновки.

Ключові акценти для обговорення:

1. Спільність структури експорту — обидві країни успадкували промислову базу Чехословаччини та розвинули її в напрямку автомобілебудування. Це свідчить про спільне економічне минуле та подібні конкурентні переваги (кваліфікована робоча сила, географічне положення, інтеграція в європейські виробничі ланцюги).
2. Асиметрія торговельних відносин — для Словаччини Чехія є важливішим партнером (12.1% експорту), ніж навпаки (7.5%). Це пояснюється меншим розміром словацької економіки та історичними зв’язками.
3. Позитивний торговельний баланс — обидві країни експортують більше, ніж імпортують, що свідчить про конкурентоспроможність їхньої продукції на світових ринках.
4. Ризики монокультурності — залежність від автопрому робить економіки вразливими до криз у цій галузі (наприклад, перехід на електромобілі, пандемія COVID-19, проблеми з ланцюгами постачання).
5. Вплив членства в ЄС — вступ до ЄС у 2004 році різко збільшив торгівлю обох країн завдяки єдиному ринку, вільному руху товарів та інтеграції у виробничі ланцюги європейських корпорацій.

Очікувані відповіді учнівства:

1. Спільні риси — домінування автопрому та електроніки. Пояснення: спільна індустріальна спадщина, подібні конкурентні переваги, інтеграція у виробничі ланцюги німецьких автоконцернів.

2. Чехія важливіша для Словаччини (12.1% vs 7.5%). Причини: менший розмір словацької економіки, історичні зв’язки, географічна близькість, мовна спорідненість.

3. Позитивний баланс означає, що країни заробляють на міжнародній торгівлі, їхня продукція конкурентоспроможна, валюта зміцнюється.

4. Переваги: висока додана вартість, робочі місця, технологічний розвиток. Ризики: залежність від однієї галузі, вразливість до криз, конкуренція з боку Китаю в електромобілях.

5. Розлучення не завадило — обидві країни успішно інтегрувалися в європейську економіку та розвинули торгівлю як між собою, так і з іншими країнами. Торговельні зв’язки між Чехією та Словаччиною залишаються інтенсивними.

Додаткове завдання для просунутих учнів: Порівняйте торговельні показники 1993 року (рік розділення) та 2023 року. Як змінилася структура економік? Які нові галузі з’явилися?

Групова робота

Завдання 5. Модель мирного вирішення конфліктів

Завдання. Клас об’єднується в 4 групи. Кожна отримує картку (розміщена наприкінці) з описом сучасного територіального конфлікту:

• Група 1. Каталонія та Іспанія
• Група 2. Квебек та Канада
• Група 3. Шотландія та Велика Британія
• Група 4. Північна Ірландія та Велика Британія

Завдання для груп:

1. Проаналізуйте ситуацію у вашому регіоні
2. Визначте, чи можна застосувати “чехословацьку модель”
3. Які фактори сприяють або перешкоджають мирному вирішенню?
4. Запропонуйте план дій на основі чехословацького досвіду
5. Презентуйте висновки

Методичний коментар:

Завдання розвиває аналітичні навички та вміння застосовувати історичний досвід до сучасних викликів. Учні/учениці вчаться працювати в команді та презентувати результати.

Завдання 6. Дебати “Успіх чи провал розлучення?”

Завдання. Клас об’єднується у дві команди:

• Команда 1. “Поділ був помилкою – країни були сильнішими разом”
• Команда 2. “Поділ був правильним рішенням – обидві країни виграли”

Структура дебатів:

1. Підготовка аргументів (10 хвилин)
2. Початкові заяви (по 3 хвилини)
3. Перехресне опитування (по 2 хвилини)
4. Заключні слова (по 2 хвилини)
5. Голосування класу

Критерії оцінювання:

• Обґрунтованість аргументів фактами
• Використання економічних та соціальних даних
• Вміння відповідати на контраргументи
• Культура дискусії

Методичний коментар:

Дебати розвивають критичне мислення, ораторські навички та вміння аргументувати позицію. Важливо підкреслити, що обидві точки зору мають право на існування.

Ключові тези команд.

КОМАНДА 1. “Поділ був помилкою — країни були сильнішими разом”

Теза 1. Втрата економічного потенціалу

• Чехословаччина 1990 року мала населення 15.6 млн — це була б 10-та за населенням країна ЄС
• Об’єднана економіка ($488 млрд) посідала б 13-те місце у світі замість окремих 35-го (Чехія) та 60-го (Словаччина)
• Більша країна має сильніші переговорні позиції в ЄС та на світовій арені

Теза 2. Подвоєння бюрократії

• Замість одного уряду, парламенту, армії, дипломатичної служби — два
• Кожна країна окремо утримує посольства у 100+ країнах світу
• Дублювання державних інституцій коштує мільярди євро щорічно

Теза 3. Народ не хотів розлучення

• Лише 37% словаків та 36% чехів підтримували поділ у 1992 році
• Референдум так і не був проведений — рішення прийняли політики
• Це було розлучення еліт, а не народів

Теза 4. Словаччина відстала в розвитку

• ВВП на душу населення Словаччини ($26,119) на 18% нижчий за чеський ($31,707)
• Словаччина вступила до НАТО на 5 років пізніше (2004 vs 1999)
• Регіональні диспропорції: схід Словаччини — лише 54% середнього ВВП ЄС

Теза 5. Геополітичне послаблення

• Сьогодні Чехія та Словаччина мають протилежні позиції щодо війни в Україні
• Об’єднана Чехословаччина мала б єдину зовнішню політику
• Малі країни легше піддаються зовнішньому тиску

КОМАНДА 2. “Поділ був правильним рішенням — обидві країни виграли”

Теза 1. Економічний успіх обох країн

• ВВП на душу населення Чехії зріс із $4,200 (1993) до $31,707 (2024) — у 7.5 разів
• ВВП на душу населення Словаччини зріс із $2,700 (1993) до $26,119 (2024) — у 9.7 разів
• Словаччина розвивалася швидше і скорочує розрив

Теза 2. Успішна європейська інтеграція

• Обидві країни вступили до ЄС у 2004 році — одночасно
• Обидві країни — члени НАТО, Шенгенської зони, Вишеградської групи
• Словаччина навіть випередила Чехію, прийнявши євро у 2009 році

Теза 3. Збереження торговельних зв’язків

• Взаємна торгівля: Чехія — 2-й партнер Словаччини (12.1% експорту), Словаччина — 2-й партнер Чехії (7.5%)
• Торгівля між країнами зросла багаторазово порівняно з 1993 роком
• Мови взаємно зрозумілі, кордон відкритий — співпраця продовжується

Теза 4. Кожна країна обрала свій шлях

• Словаччина прийняла євро — Чехія зберегла крону (гнучкість монетарної політики)
• Словаччина стала світовим лідером з виробництва авто на душу населення (182/1000)
• Чехія розвинула диверсифіковану економіку з туризмом та IT-сектором

Теза 5. Мирний прецедент для світу

• “Оксамитове розлучення” — унікальний приклад мирного поділу держави
• На відміну від Югославії (130,000+ загиблих) — жодної жертви
• Чехословаччина довела: цивілізовані нації можуть розійтися мирно

Теза 6. Демократичний вибір

• Обидві країни отримали повний суверенітет та право визначати власну долю
• Словаки більше не відчувають себе “молодшим братом”
• Кожна нація має власну державу, що відповідає праву на самовизначення

Ключове питання для завершення: “Чи існує об’єктивна відповідь на питання про успішність розлучення, чи це залежить від критеріїв оцінки?”

Очікуваний висновок. Обидві позиції мають раціональні аргументи. Оцінка залежить від того, що вважати пріоритетом: економічну потужність і геополітичний вплив (аргументи за єдність) чи право на самовизначення, гнучкість розвитку та мирне співіснування (аргументи за розділення). Головний урок — можливість цивілізованого вирішення складних питань через діалог.

---

	Так	Частково	Ні
Я знаю основні етапи історії Чехословаччини
Я розумію причини та процес “бархатної розлуки”
Я можу порівнювати сучасний розвиток Чехії та Словаччини
Я вмію працювати з економічними даними в Excel
Я можу застосувати чехословацький досвід до інших конфліктів
Я розумію роль демократичних інституцій у мирному врегулюванні

КАРТКА 1. КАТАЛОНІЯ ТА ІСПАНІЯ

Базова інформація: Каталонія — автономна область на північному сході Іспанії Населення: 7.7 млн (16% населення Іспанії) Столиця: Барселона Мова: каталонська та іспанська Економіка: 19% ВВП Іспанії, один з найбагатших регіонів Суть конфлікту: Частина каталонців прагне незалежності від Іспанії. Головні аргументи: окрема мова та культура, економічна нерівність (регіон “годує” бідніші частини країни), історична ідентичність. Ключові події: 2017 — референдум про незалежність (90% “за” при явці 43%), визнаний Іспанією незаконним Лідерів руху заарештовано або змушено емігрувати Конституція Іспанії забороняє сецесію Питання для аналізу: Чи можна застосувати “чехословацьку модель”? Які фактори цьому сприяють або перешкоджають?

КАРТКА 2. КВЕБЕК ТА КАНАДА

Базова інформація: Квебек — франкомовна провінція Канади Населення: 8.5 млн (22% населення Канади) Столиця: Квебек-Сіті (найбільше місто — Монреаль) Мова: французька (офіційна), англійська Економіка: 20% ВВП Канади Суть конфлікту: Квебек має унікальну франкомовну ідентичність в англомовній Канаді. Сепаратистський рух прагне створити незалежну державу для збереження мови та культури. Ключові події: 1980 — перший референдум про незалежність (40% “за”) 1995 — другий референдум (49.4% “за” — дуже близький результат) Канада визнає право на референдум, але встановила жорсткі правила для сецесії Сьогодні підтримка незалежності знизилася до 30-35% Питання для аналізу: Чи можна застосувати “чехословацьку модель”? Які фактори цьому сприяють або перешкоджають?

КАРТКА 3. ШОТЛАНДІЯ ТА ВЕЛИКА БРИТАНІЯ

Базова інформація: Шотландія — країна у складі Сполученого Королівства Населення: 5.4 млн (8% населення Британії) Столиця: Единбург Мова: англійська, шотландська гельська Економіка: 8% ВВП Британії, значні запаси нафти в Північному морі Суть конфлікту: Шотландія має власний парламент з 1999 року. Шотландська національна партія (SNP) виступає за незалежність, особливо після Brexit, проти якого голосувала більшість шотландців. Ключові події: 2014 — референдум про незалежність (45% “за”, 55% “проти”) 2016 — Brexit (Шотландія голосувала за залишення в ЄС) SNP вимагає повторного референдуму, Лондон відмовляє 2023 — Верховний суд постановив, що Шотландія не може провести референдум без згоди Лондона Питання для аналізу: Чи можна застосувати “чехословацьку модель”? Які фактори цьому сприяють або перешкоджають?

КАРТКА 4. ПІВНІЧНА ІРЛАНДІЯ ТА ВЕЛИКА БРИТАНІЯ

Базова інформація: Північна Ірландія — частина Сполученого Королівства на острові Ірландія Населення: 1.9 млн Столиця: Белфаст Мова: англійська, ірландська Особливість: кордон з Республікою Ірландія (член ЄС) Суть конфлікту: Історичний поділ між юніоністами (переважно протестанти, хочуть залишитися в Британії) та націоналістами (переважно католики, хочуть об’єднання з Ірландією). Конфлікт супроводжувався десятиліттями насильства (“Troubles”, 1968-1998, ~3,500 загиблих). Ключові події: 1998 — Белфастська угода (Угода Страсної п’ятниці) — мирне врегулювання Угода передбачає можливість референдуму про об’єднання з Ірландією Brexit загострив питання кордону Опитування показують зростання підтримки об’єднання (до 40-45%) Питання для аналізу: Чи можна застосувати “чехословацьку модель”? Які фактори цьому сприяють або перешкоджають?

Урок 28. Чехія і Словаччина – уміння провести кордон мирно

Робочий аркуш учнівства

---

Яка різниця між розпадом Чехословаччини (1993) та розпадом Югославії (1990-ті)? Чому один відбувся мирно, а інший – через війни?

---

Завдання 1. Ключові дати

Розташуйте події в хронологічному порядку та коротко поясніть їх значення:

1. Вступ до ЄС і НАТО
2. “Оксамитова революція”
3. Створення Чехословаччини
4. “Оксамитове розлучення”
5. “Празька весна”
6. Комуністичний переворот

Завдання 2. Сучасні показники

Знайдіть в інтернеті та заповніть таблицю:

Показник	Чехія	Словаччина
Столиця
Населення
ВВП на душу населення
Валюта
Членство в НАТО (рік)

Завдання 3. Економічний графік

Використовуючи дані з інтернету, створіть графік зростання ВВП на душу населення в обох країнах з 1993 по 2025 рік. Які висновки можна зробити?

Завдання 4. Мирне вирішення конфліктів

Оберіть один сучасний територіальний конфлікт і запропонуйте план мирного вирішення на основі чехословацького досвіду. Включіть 5 конкретних кроків.

---

	Так	Частково	Ні
Я знаю основні етапи історії Чехословаччини
Я розумію причини та процес “бархатної розлуки”
Я можу порівнювати сучасний розвиток Чехії та Словаччини
Я вмію працювати з економічними даними в Excel
Я можу застосувати чехословацький досвід до інших конфліктів
Я розумію роль демократичних інституцій у мирному врегулюванні