Тема 2. Тема 2

матеріал 10

Читацький відгук як форма взаємодії з текстом

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 10. Читацький відгук як форма взаємодії з текстом

Опорні поняття

Відгук
Рецензія
Літературна критика

На цьому уроці ви попрацюєте з такими результатами навчання:

Виявляє гнучкість і стійкість в обстоюванні власної позиції з урахуванням різних думок, аргументів щодо певної проблеми за тематикою обраного профілю, зокрема проблеми, порушеної в художньому тексті, медіатексті [12 МОВ 1.6.1-1]
Створює тексти різної жанрово-стильової належності, зокрема за тематикою обраного профілю, відповідно до індивідуальних і суспільних потреб на засадах академічної доброчесності [12 МОВ 3.1.1-1]
Представляє створені тексти, зокрема за тематикою обраного профілю, в різний спосіб [12 МОВ 3.1.1-2]
Виокремлює різні види помилок у власних і чужих текстах, пояснює причини виникнення таких помилок [12 МОВ 3.3.1-1]
Обирає способи вдосконалення тексту за самостійно визначеними критеріями [12 МОВ 3.3.1-2]

Гачок

Як тобі сьогоднішній день? Оціни його!
За якими критеріями ти його оціниш?

Спершу визначся із способом оцінювання — у балах (від 1 до 5, де 1 — найменше, а 5 — найбільше), у смайликах (від дуже сумного до дуже веселого), у якихось інших одиницях.

Далі — визнач критерії.

Наприклад:

Яка сьогодні погода?
Якою була дорога до школи?
Яким був сьогоднішній сніданок?
Який у тебе настрій?
Як ти себе почуваєш?

Дружня порада вчителю

Можна створити простір для того, щоби учні оцінили день, або дати їм готові критерії оцінювання й спосіб оцінювання, щоби вони помістили цей день на шкалі. Це завдання важливе, бо на цьому уроці нам йтиметься про оцінювання.

Завдання 1

Читання книжок може бути приватною справою. Однак часто після того, як читачі перегорнули останню сторінку, вони ловлять себе на нестримному бажанні поділитися зі світом своїми враженнями. Можна сходити на засідання книжкового клубу й наживо подискутувати щодо прочитаного. Можна опублікувати схвальний чи нищівний відгук у своїх соцмережах. Можна залишити свої враження на спеціальних платформах на кшталт Goodreads. А можна написати рецензію для видань літературної критики.

Поміркуй про жанр літературознавчої рецензії. Далі ти побачиш перелік тверджень. Навпроти кожного простав «так», якщо ти погоджуєшся з цією тезою, або «ні», якщо вважаєш це хибним твердженням.

Ми критикуємо лише книжку, але не автора/авторку.	так
У рецензії ми можемо висловити свої думки щодо особистості письменника/письменниці.	ні
У рецензії бажано згадувати інші книжку автора/авторки або інші видання цього жанру/на цю тему.	так
Рецензія – це обовʼязково схвальний відгук.	ні
Категорично не можна спойлерити в рецензії.	ні
Спойлерити можна, якщо попередити про це на початку відгуку.	так
Рецензія – це переписана й доповнена анотація.	ні
Рецензію потрібно писати з великою кількістю термінології та складним синтаксисом, щоб довести свою компетентність.	ні
Рецензія – це аналіз сильних та слабких сторін видання.	так
Критичний відгук підказує, кому варто чи не варто читати цей текст.	так

Завдання 2

Перед тобою — рецензія на підліткову книжку Віталіни Макарик «Кеди в небі», написана письменницею та літературною оглядачкою Наталією Ясіновською. Після кожного абзацу дай короткий опис, про що він чи яку роль виконує в рецензії (наприклад: описує конфлікт твору, аналізує проблематику, розкриває контекст тощо).

Ще кілька років тому «проблемний» янг-едалт був представлений переважно перекладними текстами. Українські автори бралися за замовчувані теми втрат, булінгу, аб’юзивних стосунків, та видавці з острахом підступали до таких проєктів, сумніваючись, що підлітки (чи їхні батьки) таке купуватимуть і читатимуть. На щастя, з’являється все більше чесних та відвертих книжок для старших підлітків. Назвати хоча б кілька імен: Тетяна Стрижевська, Надя Біла, Саша Камінська, Тетяна Рубан. Та їх має бути ще більше. І, схоже, в цю когорту авторів впевнено заходить Віталіна Макарик.

Про що цей абзац:

Нещодавно у «Видавництві Старого Лева» вийшла її повість «Кеди в небі». Це не перший текст авторки для підлітків, вона друкувалася в тематичних збірках видавництва «Академія». Але це її перша сольна книжка.

Про що цей абзац:

Без вступів і прелюдій ми знайомимося з головною героїнею Лесею. Власне, це вона розповідає нам свою історію. Як зі звичайної восьмикласниці вона перетворилася на «оту-дівчинку-мама-якої-стрибнула». Не можна сказати, що Лесине життя до того було солодким, та після перевернулося, вона не могла збагнути, чому мама так вчинила, і почувалася зрадженою.

Про що цей абзац:

Леся приміряє на себе слово «сирота», кутається в мамині светри стриманих кольорів, ховається за навушниками й хоче, щоб на неї припинили звертати увагу. «Я – привид себе колишньої, який ховається у павутину спогадів». Уся її підтримка – Наталочка, тітка, яка оформлює над нею опіку. Друзів у неї немає, зате в класі є «ворогиня», яка постійно її зачіпає і яка недолюблювала Лесину маму. Чому? Читач про це дізнається аж наприкінці, хоча авторка лишила підказку ще на початку.

Про що цей абзац:

Леся розповідає, що з нею відбувається зараз, також ділиться флешбеками – щоб читачі могли скласти повну картину. І хоч як вона намагається бути непомітною, помічає її не лише ненависна Людка, а й старшокласниці-ікони стилю. Вони хочуть підтримати Лесю і дарують їй червоні кеди – щоб вона була не просто стильною у своїх завеликих темних светрах і чорних джинсах, а й мала яскравий акцент.

Про що цей абзац:

Ці червоні кеди стають якірцем, який тримає її в буремному морі життя, дозволяють їй потроху відпускати образу і зосередитися на собі, тут і зараз. Так вона виринає зі спогадів, влаштовує ціле детективне розслідування (а раптом мама лишила щось на даху?), знайомиться з компанією райдерів, які виробляють чудеса на своїх велосипедах, знаходить підробіток (бо ж вона класно вміє фотографувати) і нарешті дозволяє собі просто жити.

Про що цей абзац:

Тема втрати досі лишається мало проговореною сучасною українською літературою, зокрема і дитліт, попри те, що у країні вже дев’ять років війна. І досі людей, які втратили когось із близьких, часто уникають, бо не знають, що говорити, окрім заїждженого «тримайся», як поводитися, як підтримати. Віталіна Макарик разом зі своєю Лесею нагадують, що людина, яка переживає горе, і далі лишається собою, хоче, щоб бачили її, а не лише її втрату, щоб не уникали, не відверталися. Може, запропонували гарячої кави, а може – подарували червоні кеди (не обов’язково кеди ж!), які стануть соломинкою, що втримає й витягне на поверхню життя.

Про що цей абзац:

Ще одна важлива тема – ментальне здоров’я. У той час, як візити до психотерапевта поступово стають нормою, багато людей і досі вважає депресію надуманою проблемою від перевтоми чи, навпаки, надлишку вільного часу. Депресію не завжди помітно, люди можуть бути активними, веселими, як Лесина мама, але потім накриває так, що самостійно неможливо впоратися. Саме тому й у книжках потрібно говорити про важливість ментального здоров’я й необхідність звертатися по допомогу.

Про що цей абзац:

Віталіні Макарик вдалося просто розповісти про складне. «Кеди в небі» читаються легко, попри болючі теми. Мова жива, з вкрапленнями підліткового сленгу й англіцизмів. Завдяки згадкам певних музичних композицій читач дізнається не лише про музичні смаки Лесі, а й вловлює її настрій і стан. Оповідачці співпереживаєш настільки, що стає по-справжньому боляче, особливо на перших кількадесяти сторінках, зате потім можна щиро за неї порадіти. Книжка закінчується гепі-ендом, наскільки це можливо при вихідних даних. Може навіть здатися, що трішки засолодко, та є два «але». Перше: проблемні підліткові тексти мають давати надію, інакше навіщо це все? А друге: у житті стаються такі несподівані виверти, що якби таке трапилося у книжці чи в кіно, сказали б: та ну, так не буває! А в житті буває й не таке. Тому я приймаю фінал, де Леся з коханим, друзями і знову має родину. А ще я чекатиму наступну книжку Віталіни Макарик.

Про що цей абзац:

Джерело: https://www.barabooka.com.ua/yakirec-u-buremnomu-mori-zhittya/

Завдання 3

Розглянь читацький відгук книжкової блогерки Анни Полегенько на книжку Тетяни Стрижевської «Химерний Київ».

Випиши, з яких елементів складається цей відгук. Склади його план. Поміркуй, чим відгук у блозі відрізняється від рецензії.

	Спільне	Відмінне
Рецензія
Відгук у блозі

Завдання 4

Відгук на відомій платформі Goodreads передбачає кілька елементів:

Оцінювання книжки в зірочках (від 1 до 5).
Текстовий огляд (із цитатами чи без).

Поміркуй, скільки зірочок ти поставиш книзі «Метро до Темного Міста» Олени Захарченко. Зафарбуй відповідну кількість.

Напиши власний відгук про книжку:

_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________

Завдання 5

Порівняй свою оцінку та відгук із враженнями читачів на платформі Goodreads.

З якими тезами оглядачів ти погоджуєшся? З чим можеш подискутувати?

Рефлексія

Поміркуй, чи завжди добро має перемагати? Відповідь аргументуй.

З чим можна попрацювати ще

Оскільки читацький відгук на книжку вже написано, то опублікуй його на Goodreads чи у своїх соцмережах.

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 10. Читацький відгук як форма взаємодії з текстом

Опорні поняття

Відгук
Рецензія
Літературна критика

На цьому уроці ти:

навчишся розрізняти відгуки та рецензії;
опрацюєш чужі тексти та створиш власний.

Гачок

Як тобі сьогоднішній день? Оціни його!
За якими критеріями ти його оціниш?

Наприклад:

Завдання 1

Ми критикуємо лише книжку, але не автора/авторку.
У рецензії ми можемо висловити свої думки щодо особистості письменника/письменниці.
У рецензії бажано згадувати інші книжку автора/авторки або інші видання цього жанру/на цю тему.
Рецензія – це обовʼязково схвальний відгук.
Категорично не можна спойлерити в рецензії.
Спойлерити можна, якщо попередити про це на початку відгуку.
Рецензія – це переписана й доповнена анотація.
Рецензію потрібно писати з великою кількістю термінології та складним синтаксисом, щоб довести свою компетентність.
Рецензія – це аналіз сильних та слабких сторін видання.
Критичний відгук підказує, кому варто чи не варто читати цей текст.

Завдання 2

Ще кілька років тому «проблемний» янг-едалт був представлений переважно перекладними текстами. Українські автори бралися за замовчувані теми втрат, булінгу, аб’юзивних стосунків, та видавці з острахом підступали до таких проєктів, сумніваючись, що підлітки (чи їхні батьки) таке купуватимуть і читатимуть. На щастя, з’являється все більше чесних та відвертих книжок для старших підлітків. Назвати хоча б кілька імен: Тетяна Стрижевська, Надя Біла, Саша Камінська, Тетяна Рубан. Та їх має бути ще більше. І, схоже, у цю когорту авторів впевнено заходить Віталіна Макарик.

Про що цей абзац:

Леся приміряє на себе слово «сирота», кутається в мамині светри стриманих кольорів, ховається за навушниками і хоче, щоб на неї припинили звертати увагу. «Я – привид себе колишньої, який ховається у павутину спогадів». Уся її підтримка – Наталочка, тітка, яка оформлює над нею опіку. Друзів у неї немає, зате в класі є «ворогиня», яка постійно її зачіпає і яка недолюблювала Лесину маму. Чому? Читач про це дізнається аж наприкінці, хоча авторка лишила підказку ще на початку.

Про що цей абзац:

Леся розповідає, що з нею відбувається зараз, також ділиться флешбеками – щоб читачі могли скласти повну картину. І хоч як вона намагається бути непомітною, помічає її не лише ненависна Людка, а й старшокласниці-ікони стилю. Вони хочуть підтримати Лесю й дарують їй червоні кеди – щоб вона була не просто стильною у своїх завеликих темних светрах і чорних джинсах, а й мала яскравий акцент.

Про що цей абзац:

Ці червоні кеди стають якірцем, який тримає її у буремному морі життя, дозволяють їй потроху відпускати образу й зосередитися на собі, тут і зараз. Так вона виринає зі спогадів, влаштовує ціле детективне розслідування (а раптом мама лишила щось на даху?), знайомиться з компанією райдерів, які виробляють чудеса на своїх велосипедах, знаходить підробіток (бо ж вона класно вміє фотографувати) й нарешті дозволяє собі просто жити.

Про що цей абзац:

Тема втрати досі лишається мало проговореною сучасною українською літературою, зокрема й дитліт, попри те, що у країні вже дев’ять років війна. І досі людей, які втратили когось із близьких, часто уникають, бо не знають, що говорити, окрім заїждженого «тримайся», як поводитися, як підтримати. Віталіна Макарик разом зі своєю Лесею нагадують, що людина, яка переживає горе, і далі лишається собою, хоче, щоб бачили її, а не лише її втрату, щоб не уникали, не відверталися. Може, запропонували гарячої кави, а може – подарували червоні кеди (не обов’язково кеди ж!), які стануть соломинкою, що втримає й витягне на поверхню життя.

Про що цей абзац:

Віталіні Макарик вдалося просто розповісти про складне. «Кеди в небі» читаються легко, попри болючі теми. Мова жива, з вкрапленнями підліткового сленгу й англіцизмів. Завдяки згадкам певних музичних композицій читач дізнається не лише про музичні смаки Лесі, а й вловлює її настрій і стан. Оповідачці співпереживаєш настільки, що стає по-справжньому боляче, особливо на перших кількадесяти сторінках, зате потім можна щиро за неї порадіти. Книжка закінчується гепі-ендом, наскільки це можливо при вихідних даних. Може навіть здатися, що трішки засолодко, та є два «але». Перше: проблемні підліткові тексти мають давати надію, інакше навіщо це все? А друге: у житті стаються такі несподівані виверти, що якби таке трапилося в книжці чи в кіно, сказали б: та ну, так не буває! А в житті буває й не таке. Тому я приймаю фінал, де Леся з коханим, друзями й знову має родину. А ще я чекатиму наступну книжку Віталіни Макарик.

Про що цей абзац:

Джерело: https://www.barabooka.com.ua/yakirec-u-buremnomu-mori-zhittya/