матеріал 9

Державна мова, символи та політика національної пам’яті

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 9. Державна мова, символи та політика національної пам’яті

Які результати уроку?

За Державним стандартом

розпізнає спроби маніпулювати історичною пам’яттю та протидіє історичним міфам, використовуючи наукові факти [12 ГІО 4.2.1-1];
висловлює аргументовану думку щодо важливості для України власних державних символів, державної мови, національних цінностей у сучасному глобалізованому світі [12 ГІО 6.3.1-2];

Мовою учнів

дослідимо політику національної пам’яті в Україні та її еволюцію після 1991 року
проаналізуємо роль державної мови у формуванні національної ідентичності та єдності
розглянемо значення національних символів для консолідації українського суспільства
обговоримо процеси декомунізації та деколонізації у сфері пам’яті та символіки
з’ясуємо, як сучасна політика пам’яті відрізняється від радянських практик

Ключова компетентність уроку: математична компетентність (учні/учениці аналізуватимуть статистичні дані про мовні процеси в Україні, використовуватимуть кількісні показники для оцінки ефективності мовної політики, будуватимуть графіки та діаграми для візуалізації змін у ставленні до державних символів)

Ключові терміни, особи та концепції

Політика національної пам’яті — система державних заходів, спрямованих на формування та підтримку єдиної історичної пам’яті нації, що охоплює створення меморіальних практик, встановлення пам’ятних дат, збереження історичної спадщини.
Декомунізація — процес позбавлення суспільства від спадщини комуністичного режиму, включно з перейменуванням топонімів, демонтажем пам’ятників, переглядом історичних інтерпретацій радянського періоду.
Деколонізація пам’яті — процес звільнення національної свідомості від імперських наративів, переосмислення історії з позицій незалежної держави, відновлення автентичної національної ідентичності.
Державна мова — офіційна мова держави, що використовується в усіх сферах публічного життя, освіті, судочинстві, державному управлінні та міжнародних відносинах.
Національні символи — офіційні символи держави (герб, прапор, гімн), що уособлюють державний суверенітет, національну ідентичність та історичну спадщину народу.
Історична політика — цілеспрямована діяльність політичних еліт щодо формування певної інтерпретації історичних подій у громадській свідомості через освіту, ЗМІ, культурну політику.
Колективна пам’ять — спільні уявлення соціальної групи про минуле, що передаються через покоління та формують групову ідентичність.
Меморіальна культура — сукупність практик вшанування пам’яті про минуле: пам’ятники, музеї, меморіальні дати, ритуали пам’яті.
Закони про декомунізацію (2015) — пакет українських законів, спрямованих на засудження комуністичного та націонал-соціалістичного режимів, заборону їхньої символіки та пропаганди.
Закон про забезпечення функціонування української мови як державної (2019) — закон, що визначає статус та сфери обов’язкового застосування української мови в Україні.
Володимир В’ятрович (нар. 1977) — український історик, громадський діяч, директор Українського інституту національної пам’яті (2014-2019), один з архітекторів сучасної політики пам’яті України.
Український інститут національної пам’яті (УІНП) — державна установа, створена в 2006 році для формування та реалізації державної політики в сфері відновлення та збереження національної пам’яті українського народу.
День пам’яті та примирення — державне свято України (8 травня), запроваджене в 2015 році замість радянського “Дня Перемоги” для вшанування всіх жертв Другої світової війни.
День захисників і захисниць України — державне свято (14 жовтня), що замінило радянський “День захисника Вітчизни”, присвячене українським воїнам усіх епох.
Топонімічна політика — діяльність держави щодо найменування та перейменування географічних об’єктів, вулиць, населених пунктів відповідно до національних цінностей та історичної пам’яті.

Як підготуватися до уроку?

Урок про державну мову, символи та політику національної пам’яті є одним з найбільш актуальних у курсі історії та громадянської освіти 12 класу. Він безпосередньо стосується формування національної ідентичності сучасної України та потребує особливо виваженого підходу з боку вчителя.

Історичний контекст

Питання мови, символів й історичної пам’яті в Україні має глибоке історичне коріння. Протягом століть українські землі перебували під владою різних імперій — Польської, Російської, Австро-Угорської, Радянського Союзу. Кожна з цих держав проводила політику асиміляції, намагаючись витіснити українську мову та культуру.

Особливо руйнівною була радянська політика русифікації, яка після короткого періоду коренізації 1920-х років набула систематичного характеру. До 1991 року російська мова фактично домінувала в освіті, науці, культурі, державному управлінні України, а українська була витіснена переважно в побутову сферу сільської місцевості.

Незалежність України 1991 року поставила перед державою завдання формування власної ідентичності, включно з мовною політикою та політикою пам’яті. Однак цей процес виявився складним і суперечливим через різні регіональні традиції, політичні орієнтації та зовнішній тиск.

Еволюція політики пам’яті незалежної України

Політика національної пам’яті в Україні пройшла кілька етапів:

1991-2004 рр. — період пошуку національної ідентичності. Відновлення державних символів часів УНР, запровадження української мови як державної, але без кардинальних змін у трактуванні радянського минулого.
2005-2010 рр. — активізація політики пам’яті при президентові Вікторі Ющенку. Створення Українського інституту національної пам’яті (2006), визнання Голодомору 1932-33 рр. геноцидом українського народу, спроби переосмислення ролі ОУН-УПА.
2010-2014 рр. — відкат у політиці пам’яті при Вікторі Януковичі. Відновлення радянської символіки в деяких регіонах, згортання декомунізаційних процесів, посилення російського впливу.
2014-2019 рр. — радикальні зміни після Революції Гідності. Прийняття законів про декомунізацію (2015), масштабне перейменування топонімів, демонтаж пам’ятників радянської епохи, формування нової національної символіки.
2019 р. — дотепер — закріплення досягнутих результатів, прийняття мовного закону (2019), продовження деколонізації свідомості в умовах російської агресії.

Мовна політика сучасної України

Питання державної мови завжди було політизованим в Україні через складну етномовну структуру населення й історичні традиції. За даними перепису 2001 року, 67,5% населення вважали рідною українську мову, 29,6% — російську. Однак реальне використання мов у різних сферах життя суттєво відрізнялося від етнічної та мовної самоідентифікації.

Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” (2019) визначив сфери обов’язкового використання української мови:

державне управління та місцеве самоврядування;
освіта (з винятками для національних меншин);
наука;
культура та мистецтво;
інформаційна сфера (ЗМІ, реклама, інтернет-контент);
сфера обслуговування.

Цей закон викликав дискусії в суспільстві, але більшість соціологічних опитувань показує зростання підтримки статусу української мови як єдиної державної.

Декомунізація та її результати

Процес декомунізації в Україні розпочався після прийняття у квітні 2015 року пакету законів, які

засудили комуністичний і націонал-соціалістичний режими;
заборонили символіку цих режимів;
відкрили архіви радянських спецслужб;
визнали борців за незалежність України у XX столітті.

За даними УІНП, у результаті декомунізації:

перейменовано понад 21 000 топонімів;
демонтовано понад 2 300 пам’ятників Леніну й іншим діячам комуністичного режиму;
створено нові меморіальні практики (День пам’яті та примирення, День захисників України тощо).

Роль математичних даних у вивченні мовних процесів

Для розвитку математичної компетентності учнів важливо продемонструвати, як статистичні дані допомагають об’єктивно оцінити ефективність мовної політики:

Демографічні показники: аналіз даних переписів населення про етнічну та мовну структуру.
Освітня статистика: частка шкіл з українською мовою навчання, динаміка змін.
Медіаландшафт: частка українськомовного контенту в різних ЗМІ.
Соціологічні дані: зміни в ставленні громадян до мовного питання.
Економічні показники: витрати на мовну політику, її економічна ефективність.

Методичні рекомендації

При підготовці до уроку важливозвернути увагу на такі аспекти:

Забезпечити збалансованість — висвітлити різні точки зору на мовне питання та політику пам’яті, уникаючи однобічних оцінок.
Використовувати фактичні дані — спиратися на офіційну статистику, соціологічні опитування, результати досліджень для об’єктивного аналізу.
Показати динаміку змін — продемонструвати, як змінювалося ставлення до мови та символів протягом років незалежності.
Актуалізувати тему — пов’язати історичні процеси з сучасними викликами, зокрема з російською агресією та необхідністю зміцнення національної єдності.
Розвивати критичне мислення — навчити учнів розпізнавати маніпуляції історичною пам’яттю, відрізняти наукові факти від політичних інтерпретацій.
Залучати математичні методи — використовувати графіки, діаграми, статистичні розрахунки для візуалізації й аналізу мовних процесів.

Урок має сприяти формуванню в учнів/учениць розуміння важливості державної мови та національних символів для збереження української ідентичності в глобалізованому світі, а також навичок критичного аналізу інформації про історичні процеси.

Дизайн уроку

Провокація

Запитання

Чому країни світу витрачають мільярди доларів на збереження своїх мов, якщо глобалізація робить англійську мову універсальною? Чи не простіше було б всім перейти на одну спільну мову?

Завдання

Проаналізуйте дві статистики: у 1989 році в УРСР українською мовою навчалося 47,5% школярів, а в 2019 році в Україні — 82,7%. Як ви думаєте, що означають ці цифри? Запишіть свої припущення та обґрунтуйте їх.

Методичний коментар

Ці запитання активізують критичне мислення учнівства про цінність мовного різноманіття та спонукають до аналізу статистичних даних, що розвиває математичну компетентність. Завдання з порівнянням статистики дає можливість учням/ученицям самостійно сформулювати гіпотези про зміни в мовній політиці України.

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз статистичних даних про мовну ситуацію (розвиток математичної компетентності)

Проаналізуйте дані соціологічного опитування про мовні переваги українців:

Рік	Вважають рідною українську мову	Розмовляють вдома українською	Підтримують статус української як єдиної державної
2006	68%	43%	53%
2012	67%	50%	58%
2017	69%	60%	72%
2021	70%	65%	82%

Завдання:

Побудуйте графік зміни кожного з показників за період 2006-2021 рр..
Розрахуйте середню швидкість зростання показника підтримки української як єдиної державної мови (у відсотках за рік).
Визначте, який з показників змінився найбільше за цей період (у відсоткових пунктах).
Сформулюйте гіпотези про причини виявлених тенденцій.
Спрогнозуйте, як можуть змінитися ці показники до 2030 року.

Методичний коментар

Це завдання безпосередньо розвиває математичну компетентність через роботу зі статистичними даними, побудову графіків, розрахунки та прогнозування. Водночас учні/учениці аналізують реальні процеси мовної політики в Україні, що формує їхню громадянську свідомість.

Відповідь:

Графік має показати зростання всіх трьох показників, причому найстрімкіше — підтримки статусу української як єдиної державної мови.
Середня швидкість зростання: (82-53)/(2021-2006) = 29/15 = 1,93% за рік.
Найбільше змінився показник підтримки статусу (на 29 п.п.), найменше — етнічна самоідентифікація (на 2 п.п.).
Причини: вплив Революції Гідності, російської агресії, мовного закону 2019 р..
Прогноз має враховувати політичні та соціальні чинники.

Завдання 2. Критичний аналіз джерел

Прочитайте три фрагменти з різних джерел про декомунізацію в Україні:

Джерело А (УІНП, 2018): “За результатами декомунізації, в Україні демонтовано 2389 пам’ятників Леніну, перейменовано 21015 топонімів. Це дозволило відновити історичну справедливість та національну ідентичність.”

Джерело Б (Російські ЗМІ, 2016): “Так звана декомунізація в Україні є спробою переписати історію та знищити пам’ять про героїчне минуле радянського народу.”

Джерело В (Western media, 2015): “Ukraine’s decommunization laws have sparked controversy, with critics arguing they restrict freedom of speech while supporters see them as necessary for national identity.”

Завдання:

Визначте позицію кожного джерела щодо декомунізації.
Які факти наводить кожне джерело, а які — оціночні судження?
Які методи впливу на читача використовує кожне джерело?
Як ви можете перевірити достовірність наведених у джерелі А статистичних даних?
Сформулюйте власну позицію щодо процесу декомунізації, спираючись на наукові факти.

Методичний коментар

Завдання формує навички критичного аналізу джерел, розпізнавання маніпуляцій історичною пам’яттю та медіаграмотність. Учні/учениці вчаться відрізняти факти від суджень, розпізнавати упередженість у подачі інформації.

Відповідь:

А — позитивно (відновлення справедливості), Б — негативно (переписування історії), В — нейтрально (констатація суперечок).
Джерело А наводить конкретні цифри; Б — лише оціночні судження; В — факт існування різних оцінок.
А — позитивно забарвлена лексика; Б — емоційна оцінка; В — нейтральна подача.
Перевірити можна через офіційні звіти УІНП, порівняння з іншими джерелами.
Власна позиція має ґрунтуватися на фактичних даних, а не емоційних оцінках.

Робота в парах

Завдання 3. Дослідження топонімічних змін (розвиток математичної компетентності)

Проаналізуйте дані про перейменування вулиць у різних містах України в рамках декомунізації:

Місто	Загальна кількість вулиць	Перейменовано у 2015-2017 рр.	% від загальної кількості
Київ	3200	465	?
Харків	2100	252	?
Дніпро	1800	378	?
Львів	1400	28	?
Одеса	1600	192	?

Завдання:

Розрахуйте відсоток перейменованих вулиць для кожного міста.
Створіть стовпчикову діаграму для візуалізації результатів.
Поясніть, чому у Львові відсоток перейменувань значно менший.
Обчисліть середній відсоток перейменувань по всіх містах.
Дослідіть, які принципи використовувалися для вибору нових назв вулиць.

Методичний коментар

Завдання розвиває математичну компетентність через роботу з відсотками, створення діаграм й аналіз даних. Одночасно учні/учениці досліджують реальні процеси формування національної пам’яті в різних регіонах України.

Відповідь:

Київ — 14,5%, Харків — 12%, Дніпро — 21%, Львів — 2%, Одеса — 12%.
Діаграма має показати найвищий показник у Дніпрі, найнижчий у Львові.
У Львові менше радянських назв через традиційно сильну національну свідомість.
Середній відсоток: (14,5+12+21+2+12)/5 = 12,3%.
Принципи: історичні особи, географічні назви, національні герої.

Завдання 4. Порівняльний аналіз державних символів

Дослідіть історію формування державних символів України:

Державний прапор

використовувався Українською Народною Республікою (1917-1921);
заборонений у радянський період;
відновлений як державний символ у 1991 році;
офіційно затверджений Конституцією 1996 року.

Державний герб

тризуб — символ Рюриковичів, використовувався з X століття;
відновлений як Малий герб України в 1992 році;
у 2018 році презентований проект Великого герба України.

Державний гімн

музика написана М. Вербицьким у 1863 році;
слова “Ще не вмерла України” написані П. Чубинським;
був гімном УНР, заборонений у СРСР;
відновлений як державний гімн у 2003 році.

Завдання:

Створіть хронологічну схему використання цих символів.
Поясніть, чому відновлення цих символів було важливим для незалежної України.
Порівняйте з державними символами 2-3 інших європейських країн за критеріями: історичність, символічне значення, народне сприйняття.
Обговоріть, як державні символи впливають на формування національної ідентичності.

Методичний коментар

Завдання допомагає учням/ученицям усвідомити історичну тяглість української державності та значення символів для національної ідентичності. Порівняльний аналіз розширює світогляд і формує розуміння універсальності ролі державних символів.

Відповідь:

Схема має показати періоди використання та заборони символів.
Відновлення символізувало відновлення історичної тяглості та розрив з радянським минулим.
Порівняння може включати Польщу (орел — символ з XIII ст.), Францію (триколор з революції 1789 р.).
Символи формують емоційний зв’язок з державою, згуртовують народ.

Групова робота

Завдання 5. Моделювання політики пам’яті (розвиток математичної компетентності)

Розділіться на групи по 4-5 осіб. Кожна група отримує завдання розробити модель ефективної політики національної пам’яті для України на наступні 10 років.

Група 1. Меморіальна політика

визначити пріоритетні пам’ятні дати та події для вшанування;
розрахувати бюджет на створення нових меморіальних об’єктів;
запропонувати критерії оцінки ефективності меморіальних заходів.

Група 2. Освітня політика пам’яті

проаналізувати години, відведені на вивчення національної історії в школі;
розробити програму підвищення кваліфікації вчителів історії;
розрахувати необхідні витрати на оновлення підручників.

Група 3. Музейна та архівна політика

провести аналіз відвідуваності історичних музеїв;
запропонувати план цифровізації архівних фондів;
розрахувати економічний ефект від розвитку історичного туризму.

Група 4. Інформаційна політика пам’яті

проаналізувати представленість української історії в медіа;
розробити стратегію протидії історичним маніпуляціям;
запропонувати показники ефективності інформаційної роботи.

Завдання для всіх груп:

Використайте статистичні дані для обґрунтування своїх пропозицій.
Розрахуйте приблизний бюджет ваших ініціатив.
Визначте кількісні показники успіху (KPI) для кожного напряму.
Підготуйте презентацію з графіками та діаграмами.
Обґрунтуйте соціально-економічну ефективність ваших пропозицій.

Методичний коментар

Це комплексне завдання поєднує розвиток математичної компетентності з глибоким розумінням проблем національної пам’яті. Учні/учениці працюють з бюджетами, статистикою, показниками ефективності, що розвиває їхні аналітичні навички та розуміння економічних аспектів культурної політики.

Відповідь: Групи мають представити обґрунтовані проекти з використанням статистичних даних, розрахунків бюджету та показників ефективності. Наприклад, група з меморіальної політики може запропонувати створення 50 нових меморіальних знаків вартістю по 100 тис. грн, розрахувавши загальну суму та терміни реалізації.

Завдання 6. Дослідження впливу мовної політики на економіку

Проаналізуйте економічні аспекти мовної політики в Україні:

Дані для аналізу:

витрати на перекладацьку діяльність у державних установах: 250 млн грн/рік;
кількість створених робочих місць у сфері україномовного контенту: 15 тис.;
зростання туристичного потоку до україномовних культурних об’єктів: +23% за 2019-2021 рр.;
витрати на заміну російськомовної реклами: 180 млн грн одноразово;
економія бюджетних коштів через відмову від дублювання документів двома мовами: 45 млн грн/рік.

Завдання:

Розрахуйте співвідношення витрат й економії за перші 5 років реалізації мовного закону.
Оцініть вплив на ВВП створення нових робочих місць (середня зарплата у сфері — 15 тис. грн).
Проаналізуйте економічний ефект від зростання культурного туризму.
Побудуйте діаграму структури витрат на мовну політику.
Зробіть висновок про економічну доцільність державної мовної політики.

Методичний коментар

Завдання показує учням/ученицям економічний вимір мовної політики, розвиває математичну компетентність через складні розрахунки й аналіз співвідношення витрат і доходів. Це допомагає сформувати комплексне розуміння державної політики.

Відповідь:

Витрати: (250+45)5+180 = 1655 млн грн; Економія: 455 = 225 млн грн; співвідношення 7:1.
Річний внесок у ВВП: 150001500012 = 2,7 млрд грн.
При середніх витратах туриста 2000 грн та збільшенні на 23%, додатковий ефект значний.
Діаграма має показати основні статті витрат.
Довгострокові економічні вигоди перевищують витрати.

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я розумію роль державної мови у формуванні національної ідентичності
Я можу аналізувати статистичні дані про мовні процеси в Україні
Я знаю основні етапи політики національної пам’яті в незалежній Україні
Я вмію розпізнавати маніпуляції історичною пам’яттю в різних джерелах
Я розумію значення національних символів для консолідації суспільства
Я можу обґрунтувати важливість збереження української мови та культури

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 9. Державна мова, символи та політика національної пам’яті

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Практика

Завдання 1. Аналіз мовної статистики (розвиток математичної компетентності)

Проаналізуйте дані про мовну ситуацію в Україні:

Рік	Українська як рідна	Розмовляють українською вдома	Підтримують як єдину державну
2006	68%	43%	53%
2021	70%	65%	82%

Розрахуйте, на скільки відсоткових пунктів змінився кожен показник:
- Українська як рідна: ______
- Розмовляють вдома: ______
- Підтримують як державну: ______
Який показник зріс найбільше? ___________________________
Як ви можете пояснити ці зміни?

_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________

Завдання 2. Робота з джерелами про декомунізацію

Прочитайте уривки з різних джерел і дайте відповіді:

Джерело А: “Декомунізація дозволила відновити історичну справедливість, було демонтовано 2389 пам’ятників Леніну.”

Джерело Б: “Так звана декомунізація є спробою переписати історію.”

Яка позиція кожного джерела?
- Джерело А: _______________________________________________
- Джерело Б: _______________________________________________
Які факти наводяться, а які — оціночні судження?
- Факти: ________________________________________________
- Судження: _____________________________________________
Як можна перевірити достовірність статистики з джерела А?

Завдання 3. Державні символи України

Заповніть таблицю про державні символи:

Символ	Коли вперше використовувався	Коли став офіційним символом України
Тризуб
Синьо-жовтий прапор
Гімн “Ще не вмерла України”

Поясніть, чому відновлення історичних символів було важливим для незалежної України:

Завдання 4. Економічні аспекти мовної політики (розвиток математичної компетентності)

Проаналізуйте економічні дані:

Створено робочих місць у сфері українськомовного контенту: 15 000.
Середня зарплата у сфері: 15 000 грн/місяць.
Зростання культурного туризму: +23%.

Розрахуйте річний фонд заробітної плати у створених робочих місцях: 15 000 × 15 000 × 12 = _________________ грн.
Як ви оцінюєте економічну ефективність мовної політики?

Які ще економічні ефекти може мати розвиток державної мови?

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я розумію роль державної мови у формуванні національної ідентичності
Я можу аналізувати статистичні дані про мовні процеси в Україні
Я знаю основні етапи політики національної пам’яті в незалежній Україні
Я вмію розпізнавати маніпуляції історичною пам’яттю в різних джерелах
Я розумію значення національних символів для консолідації суспільства
Я можу обґрунтувати важливість збереження української мови та культури

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе