Формування національної ідентичності через символи та міфи

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 7. Тема: Формування національної ідентичності через символи та міфи

Які результати уроку?

За Державним стандартом:

Виявляє чинники, які впливають на інтерпретацію історичних явищ (світоглядні переконання авторів джерел) [12 ГІО 3.3.2-1]
Характеризує роль науки і релігії в суспільному житті початку ХХ ст., наводить приклади світських і традиційних цінностей [12 ГІО 4.1.3-2]

На уроці учні/учениці:

Дослідять роль національних символів у формуванні колективної ідентичності
Проаналізують, як історичні міфи впливали на національну свідомість різних народів
Розглянуть українську символіку та її еволюцію в ХІХ – на початку ХХ століття
Обговорять взаємозв’язок між релігійними та національними символами
З’ясують роль національних свят та обрядів у збереженні традицій

Ключові терміни, особи та концепції

Національна ідентичність — свідоме ототожнення особи з певною національною спільнотою, засноване на спільних культурних цінностях, історичній пам’яті та символах.
Національні символи — культурні знаки (прапори, герби, гімни), що репрезентують національну спільноту та створюють відчуття єдності серед її членів.
Історичний міф — спрощена, часто ідеалізована розповідь про минуле, яка служить основою для національного самоусвідомлення та легітимізації політичних прагнень.
Винайдені традиції — поняття, запроваджене Еріком Гобсбаумом, що описує процес створення нових ритуалів і символів, які подаються як давні традиції для зміцнення національної єдності.
Національне відродження — процес формування національної свідомості, відновлення або створення національної культури, мови та державності.
Козацький міф — сукупність уявлень про козацтво як символ української свободи, демократії та незалежності, що сформувалась у ХІХ — початку ХХ століття.
Обрядовість — система символічних дій та церемоній, що передає культурні цінності та зміцнює колективну ідентичність через участь у спільних практиках.

Як підготуватися до уроку?

Кінець ХІХ — початок ХХ століття став періодом інтенсивного формування національних ідентичностей у Європі. Цей процес відбувався в умовах модернізації, урбанізації та поширення грамотності, коли широкі верстви населення вперше отримали доступ до друкованого слова та національної культури.

На українських землях, розділених між Російською та Австро-Угорською імперіями, процес національного самоусвідомлення мав свої особливості. Відсутність власної державності змушувала українських інтелектуалів шукати альтернативні способи конструювання національної ідентичності — через символи, міфи, мову та культуру.

Теоретичні основи

Сучасна історична наука розглядає національну ідентичність як конструкт, створений інтелектуальними елітами для мобілізації мас. Важливу роль у цьому процесі відіграють:

Символи — візуальні знаки, що миттєво асоціюються з національною спільнотою
Міфи — розповіді про героїчне минуле, що надають сенс існуванню нації
Ритуали — регулярні практики, що зміцнюють почуття приналежності
Пам’ятки — матеріальні об’єкти, що нагадують про національну історію

Особливості українського випадку

Українська національна ідентичність формувалась в особливих умовах:

Відсутність державності вимагала створення “культурної нації”
Багатоконфесійність ускладнювала використання релігійних символів
Селянський характер більшості населення впливав на вибір символів
Імперський тиск змушував до пошуку прихованих форм вираження

Методичні рекомендації

Використовуйте візуальні матеріали — зображення символів, портрети діячів, карти
Застосовуйте порівняльний метод — зіставляйте українські символи з європейськими
Звертайтесь до особистого досвіду — обговоріть сучасні символи та традиції
Критично аналізуйте джерела — показуйте, як створювались національні міфи
Підкреслюйте різноманітність — демонструйте множинність інтерпретацій символів

Пам’ятайте, що тема символів і міфів може викликати емоційні реакції. Важливо зберігати академічний підхід, показуючи як позитивну роль символів у згуртуванні спільнот, так і небезпеки їх маніпулятивного використання.

Порівняльна таблиця формування національних ідентичностей

Критерій	Україна	Німеччина	Італія	Польща	Чехія
Період активного формування	1840-1920 рр.	1800-1871 рр.	1815-1871 рр.	1795-1918 рр.	1848-1918 рр.
Вихідні умови	Розділена між двома імперіями	Політична роздробленість	Політична роздробленість	Втрата державності (1795)	Частина Австрійської імперії
Ключові інтелектуали	Шевченко, Костомаров, Драгоманов, Грушевський	Фіхте, Гердер, брати Грімм	Мадзіні, Гарібальді	Міцкевич, Словацький, Лелевель	Палацький, Гавлічек-Боровський
Основні символи	Тризуб, синьо-жовтий прапор, козак	Чорно-червоно-золотий прапор, німецький орел	Триколор, римський орел	Білий орел, бело-червоний прапор	Чеський лев, біло-червоно-синій прапор
Історичні міфи	Козацька демократія, Київська Русь як українська держава	Священна Римська імперія, “германський дух”	Спадщина Римської імперії	Річ Посполита як “золота доба”	Гуситські війни, “демократичні традиції”
Мовна політика	Боротьба за статус української мови	Стандартизація німецької мови	Поширення італійської замість діалектів	Збереження польської мови	Відродження чеської мови
Релігійний фактор	Конфесійна різноманітність (православ’я, греко-католицизм)	Протестантизм vs католицизм	Католицизм vs папська влада	Католицизм як основа ідентичності	Католицизм + гуситська традиція
Народна культура	Збирання фольклору (Максимович, Чубинський)	Казки братів Грімм, народні пісні	Відродження регіональних традицій	Романтизація селянської культури	Збирання чеського фольклору
Роль літератури	“Енеїда”, Шевченко, Франко	Романтична поезія, історичні драми	Данте як символ єдності	Романтична поезія, історичні епоси	Національний театр, історичні твори
Економічні мотиви	Захист від русифікації/полонізації	Митний союз (Zollverein)	Торговельні інтереси	Економічна модернізація	Промислові інтереси Богемії
Зовнішні впливи	Панславізм, західноєвропейський лібералізм	Французька революція, наполеонівські війни	Французька революція	Впливи Заходу через еміграцію	Панславізм + німецькі впливи
Соціальна база	Сільська інтелігенція, греко-католицьке духовенство	Середній клас, студентство	Міська буржуазія, інтелігенція	Шляхта, католицьке духовенство	Міська інтелігенція, чеська буржуазія
Особливості	Без власної держави до 1917 р.	Об’єднання “зверху” (Пруссія)	Об’єднання через війни	Відновлення після розподілів	Мирне відокремлення від угорців
Результат до 1918 р.	Автономія в УНР	Німецька імперія (1871)	Королівство Італія (1861-1871)	Відновлення Польщі (1918)	Незалежна Чехословаччина (1918)

Спільні риси:

Роль романтизму у відродженні історичної пам’яті
Важливість мови як маркера національної ідентичності
Звернення до “золотого віку” в минулому
Роль інтелігенції як “будівничих нації”
Використання народної культури для легітимації

Українська специфіка:

Довша боротьба за державність (до 1991 р.)
Конфесійна різноманітність ускладнювала єдність
Розділеність між різними імперіями
Сільський характер національного руху (на відміну від міського в Німеччині/Італії)
Менша роль військових конфліктів у об’єднанні

Дизайн уроку

Провокація

Запитання

Чому деякі зображення, мелодії або слова миттєво викликають у нас почуття гордості або навіть готовність до жертв? Що робить простий шматок тканини прапором, а групу людей — нацією?

Завдання

Подивіться на зображення трьох символів (тризуб, герб Львова, кобзар з бандурою). Не називаючи їх, опишіть, які емоції та асоціації вони у вас викликають. Подумайте: звідки походять ці асоціації і чому різні люди можуть по-різному реагувати на ті самі символи?

Методичний коментар:

Провокаційні запитання спрямовані на актуалізацію особистого досвіду учнівства зі сприйняттям символів та формування критичного ставлення до “природності” національних почуттів. Завдання допомагає усвідомити суб’єктивність сприйняття символів та їх залежність від культурного контексту.

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз історичного джерела (розвиток соціальної та громадянської компетентності)

Джерело: Уривок зі статті Михайла Грушевського в газеті “Народна воля” (16 вересня 1917 р.)

Україна ніколи не мала постійного герба… Можна вказати кілька символів, які могли б слугувати національними емблемами: тризуб Київської Русі, лук або арбалет з київських печаток XVII-XVIII століть, козак з мушкетом із запорозьких печаток… Спочатку я думав, що гербом України має бути золотий плуг на синьому тлі як символ творчої мирної праці… Але тризуб має більше історичних підстав і краще відображає безперервність української державності від часів Київської Русі.

Запитання:

Яку проблему підкреслює Грушевський на початку уривка?
- а) Україна завжди мала єдиний герб
- б) Україна ніколи не мала постійного герба
- в) Українські символи були заборонені
- г) Потрібно створити нові символи
Які варіанти символів розглядає автор?
- а) Тільки тризуб
- б) Тризуб, лук, козак з мушкетом
- в) Плуг і тризуб
- г) Усі перелічені варіанти
Який символ спочатку пропонував Грушевський і чому?
- а) Тризуб як символ князівської влади
- б) Плуг як символ творчої мирної праці
- в) Козак як символ військової доблесті
- г) Лук як символ точності
Чому Грушевський остаточно обрав тризуб?
- а) Він був популярний серед народу
- б) Його підтримали інші політики
- в) Він має більше історичних підстав
- г) Він простіший для відтворення
Що демонструє цей текст про процес створення національних символів?
- a) Символи виникають природно
- б) Інтелектуали свідомо обирають і обґрунтовують символи
- в) Символи нав’язуються зверху
- г) Символи копіюються з інших країн

Методичний коментар:

Це завдання демонструє реальний процес вибору національних символів українськими інтелектуалами. Учні/учениці можуть побачити, як Грушевський зважував різні варіанти, обґрунтовуючи їх історичними та символічними аргументами. Джерело показує, що вибір символів не був випадковим, а спирався на ретельний аналіз історичної спадщини.

Відповідь:

1б, 2г, 3б, 4в

Завдання 2. Порівняльний аналіз символів

Розгляньте зображення чотирьох національних символів: українського тризуба, французького півня, російського двоголового орла та британського лева. Заповніть порівняльну таблицю:

Символ	Історичне походження	Національні якості, які він символізує	Релігійний/світський характер
Тризуб
Півень
Двоголовий орел
Лев

Зробіть висновок: Що спільного в процесі формування національних символів різних народів? Які функції виконують ці символи в суспільстві?

Методичний коментар:

Завдання розвиває порівняльне мислення та допомагає учням/ученицям побачити універсальні закономірності в конструюванні національних ідентичностей. Воно також показує, як різні народи використовують схожі прийоми для створення символічних систем.

Відповідь:

Учні/учениці мають заповнити таблицю, показуючи:

Тризуб: символ княжої влади Рюриковичів, незалежність і державність, світський
Півень: символ пильності та мужності, французька гордість і революційний дух, світський
Двоголовий орел: візантійська спадщина, імперська міць і православ’я, релігійно-світський
Лев: символ королівської влади, британська відвага і благородство, світський

Спільне: використання тваринних образів або княжих знаків, звернення до героїчного минулого, поєднання емоційного впливу з політичними цілями.

Робота в парах

Завдання 3. Дослідження української національної символіки

Працюючи в парах, проаналізуйте процес формування однієї з українських національних традицій кінця ХІХ — початку ХХ століття. Кожна пара отримує картку з описом символу та має проаналізувати його за схемою:

Варіанти для дослідження:

Тризуб — від династичного знака до національного символу
Синьо-жовтий прапор — від галицького герба до національного прапора
“Ще не вмерла України” — створення національного гімну (1863)
Образ козака — романтизація козацтва в ХІХ столітті
Українська вишиванка — від народного одягу до національного символу

Схема аналізу:

Історичні корені символу (що було до ХІХ століття?)
Хто і коли “відродив” цей символ як національний?
Як символ поширювався серед населення?
Які зміни в інтерпретації він зазнав?
Яку роль відіграв у формуванні національної ідентичності?
Як символ використовується сьогодні?

Інформаційна довідка для пар:

Тризуб:

Історичні корені: династичний знак Рюриковичів X-XII ст., знайдено майже 200 середньовічних варіацій
Відродження: 1917 р. — художник Георгій Нарбут помістив на банкноті, Грушевський обґрунтував історично
Офіційне прийняття: 25 лютого 1918 р. Центральною Радою УНР

Синьо-жовтий прапор:

Історичні корені: герб Галицько-Волинського князівства, використання у Грюнвальдській битві (1410)
Відродження: 18 травня 1848 р. — рішення Головної Руської Ради у Львові
Поширення: від Галичини до всієї України протягом ХІХ ст.

Підготуйте коротку презентацію (2-3 хвилини) для інших пар.

Методичний коментар:

Робота в парах розвиває комунікативні навички та поглиблює розуміння конструктивістського підходу до національних традицій. Учні/учениці вчаться критично аналізувати “природність” традицій та розуміти їх політичне значення. Презентації допомагають формувати навички публічного виступу.

Відповідь:

Кожна пара має підготувати аналіз, що показує “винайдений” характер традиції та її роль у національному будівництві. Наприклад, шотландські тартани насправді були стандартизовані в ХІХ столітті, а не є давніми клановими традиціями.

Завдання 4. Аналіз процесу створення національного символу

Розгляньте еволюцію тризуба як національного символу та заповніть таблицю:

Період	Статус символу	Хто використовував	Значення/інтерпретація
X-XII ст.	Династичний знак	Князі Рюриковичі	Княжа печатка, знак влади
XIII-XVIII ст.
1917-1918 рр.
1918-1991 рр.
З 1991 р.

Додаткова інформація для заповнення:

1917 рік: Георгій Нарбут помістив тризуб на банкноті 100 карбованців УНР
1918 рік: Михайло Грушевський обґрунтував вибір тризуба як символу безперервності української державності
25 лютого 1918 р.: Центральна Рада офіційно затвердила тризуб як герб УНР

Обговоріть у парах:

Що змінилося в сприйнятті тризуба від династичного знака до національного символу?
Яку роль відіграли інтелектуали (Нарбут, Грушевський) у цій трансформації?
Чому саме тризуб, а не плуг (який спочатку пропонував Грушевський), став символом України?

Методичний коментар:

Це завдання поглиблює знання про українську національну символіку та розвиває розуміння історичних процесів її формування. Обговорення альтернатив стимулює критичне мислення та усвідомлення випадковості деяких символічних вибрів.

Відповідь:

Синьо-жовтий прапор: Галицький герб (ХІІІ ст.) → національний символ (середина ХІХ ст.) → офіційний прапор (1918, 1991)
Тризуб: династичний знак Рюриковичів → археологічне відкриття → національний герб (1918, 1991)
“Ще не вмерла України”: Михайло Вербицький (1863) → національний гімн
Образ козака: історична спадщина → романтизація ХІХ ст. → національний символ свободи

Групова робота

Завдання 5. Створення національного міфу (розвиток соціальної та громадянської компетентності)

Об’єднайтеся в групи по 4-5 осіб. Кожна група отримує завдання проаналізувати один з елементів українського національного міфу, створеного в ХІХ — на початку ХХ століття:

Варіанти для груп:

“Козацька демократія” — міф про козацьке самоврядування
“Київська Русь як українська держава” — концепція безперервності
“Мирний хлібороб” — образ українця-землероба
“Мученицька доля” — міф про страждання під чужим пануванням
“Європейськість України” — протиставлення “азійській” Росії

План аналізу:

Хто і коли створював цей міф?
Які історичні факти використовувались?
Що замовчувалось або спрощувалось?
Яким політичним цілям служив міф?
Як міф поширювався серед населення?
Які наслідки мав цей міф для української історії?
Як міф трансформувався до сьогодні?

Створіть інфографіку або постер, що ілюструє ваш аналіз.

Методичний коментар:

Групова робота розвиває навички співпраці та критичного аналізу національних міфів. Важливо, щоб учні/учениці розуміли різницю між науковим вивченням міфів та їх розвінчанням. Мета — показати конструктивістський характер національних наративів, а не їх спростування.

Відповідь:

Кожна група має створити аналіз, що показує:

Конструйований характер міфу
Його політичну функцію
Зв’язок з історичними фактами
Роль у мобілізації населення
Еволюцію інтерпретацій

Завдання 6. Дебати: роль міфів у сучасному суспільстві

Поділіться на дві команди для дебатів на тему: “Чи потрібні національні міфи сучасному демократичному суспільству?”

Команда “За” має аргументувати позитивну роль міфів:

Створюють соціальну згуртованість
Надають сенс існуванню спільноти
Передають цінності наступним поколінням
Мобілізують для спільних цілей

Команда “Проти” має критикувати національні міфи:

Спрощують складну історичну реальність
Можуть використовуватись для маніпуляцій
Створюють ворожість до “інших”
Перешкоджають критичному мисленню

Кожна команда має 3 хвилини на виступ, потім 2 хвилини на відповідь опонентам.

Методичний коментар:

Дебати розвивають навички аргументації та критичного мислення. Вони допомагають учням/ученицям усвідомити складність проблеми національних міфів та сформувати власну обґрунтовану позицію. Важливо, щоб модератор (вчитель/вчителька) підсумував дискусію, показавши обидві сторони проблеми.

Відповідь:

Учні/учениці мають представити збалансовані аргументи, що показують як позитивні, так і негативні аспекти національних міфів. Підсумок має підкреслити важливість критичного ставлення до міфів при збереженні розуміння їх соціальної функції.

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я розумію роль символів у формуванні національної ідентичності
Я знаю основні українські національні символи та історію їх виникнення
Я вмію аналізувати історичні міфи та розуміти їх конструктивістський характер
Я можу пояснити зв’язок між релігійними та національними символами
Я розумію позитивні та негативні аспекти національних міфів
Я вмію критично оцінювати джерела інформації про національну історію

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 7. Тема: Формування національної ідентичності через символи та міфи

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Практика

Завдання 1. Аналіз історичного джерела

Джерело: Уривок з листа Івана Франка до Михайла Грушевського (1895 р.)

Нам конче потрібно виробити собі національну символіку, яка б єднала всіх русинів від Сяну до Дону. Не можемо ж ми вічно блукати між московською та польською символікою! Треба знайти такі знаки, які б говорили про нашу окремішність, але й не відрізали нас од спільного слов’янського кореня. Думаю, що тризуб княжий та синьо-жовті кольори Галичини могли б стати добрим початком…

Запитання:

Яку проблему визначає Іван Франко в цьому листі?
- a) Відсутність української літературної мови
- б) Брак єдиної національної символіки
- в) Конфлікт між українцями Галичини та Наддніпрянщини
- г) Тиск російської та польської культур
Які символи пропонує використовувати автор для створення єдиної ідентичності?
- a) Козацьку символіку та червоно-чорні кольори
- б) Православні символи та церковнослов’янську мову
- в) Тризуб та синьо-жовті кольори
- г) Слов’янські руни та білий колір
Що означає фраза “від Сяну до Дону” в контексті національного будівництва?
- a) Географічні межі України
- б) Прагнення об’єднати всіх українців
- в) Торговельні шляхи
- г) Кордони Київської Русі
Яке протиріччя намагається розв’язати Франко, говорячи про “окремішність” та “спільний слов’янський корінь”?
- a) Між місцевим патріотизмом та космополітизмом
- б) Між українською унікальністю та слов’янською спорідненістю
- в) Між традиціями та модернізацією
- г) Між релігійними та світськими цінностями

Завдання 2. Аналіз національної символіки

Заповніть таблицю про основні українські національні символи, використовуючи надану інформацію:

Символ	Коли став національним	Хто популяризував	Що символізує
Синьо-жовтий прапор	1848 р. (Галичина), 1918 р. (вся Україна)	Головна Руська Рада у Львові	Небо і пшеничні поля України
Тризуб	1918 р.	М. Грушевський, Г. Нарбут	Безперервність від Київської Русі
“Ще не вмерла України”	1863 р.	Михайло Вербицький	Незламність духу народу
Образ козака	ХІХ ст.	Т. Шевченко, М. Костомаров	Свобода і демократичні традиції

Додаткова інформація:

1848 рік: 18 травня Головна Руська Рада ухвалила: “прапор місцевої руської землі складається з лева, а кольори Русі – жовтий і синій”
1917 рік: Георгій Нарбут помістив тризуб на банкноті УНР, що переконало уряд прийняти його як герб
1863 рік: о. Михайло Вербицький написав музику до слів “Ще не вмерла Україна” у Перемишлі
ХІХ ст.: Тарас Шевченко та історики-романтики ідеалізували козацтво як зразок демократії

Запитання для обговорення:

Що спільного в історії цих символів?
Яку роль відіграли інтелектуали у їх поширенні?
Чому ці символи “прижилися”, а інші (наприклад, плуг) – ні?

Завдання 3. Порівняння національних міфів

Прочитайте короткі описи національних міфів та визначте їх спільні риси:

Міф А (французький): “Наша нація завжди боролася за свободу, рівність і братерство. Французька революція принесла ці ідеали всьому світу.”

Міф Б (німецький, ХІХ ст.): “Німецький народ — носій високої культури і філософії. Ми об’єднали розрізнені землі в єдину могутню державу.”

Міф В (український): “Українці — мирний народ землеробів, який століттями боровся за свободу проти поневолювачів.”

Що спільного в цих міфах? Яку роль вони відіграють у формуванні національної ідентичності?

Спільні елементи:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Функції міфів:

Завдання 4. Критичний аналіз

Прочитайте уривок з наукового дослідження та дайте відповіді на запитання:

Михайло Грушевський та інші українські інтелектуали початку ХХ століття свідомо конструювали національну символіку, обираючи з історичної спадщини ті елементи, які найкраще слугували їхнім політичним цілям. Тризуб справді був династичним знаком Рюриковичів, але його значення як ‘символу безперервної державності’ було створено в 1917-1918 роках. Синьо-жовті кольори мали галицьке походження, але їх поширення на всю Україну потребувало свідомих зусиль пропагандистів.

Що автор має на увазі під “конструюванням” символіки?

Чи означає це, що тризуб і синьо-жовтий прапор є “штучними” символами? Поясніть:

Яку роль відіграли “політичні цілі” у виборі символів?

Чи можна критикувати Грушевського за “конструювання” символів? Чому?

Порівняйте: чи інші нації також “конструювали” свої символи? Наведіть приклади:

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я розумію роль символів у формуванні національної ідентичності
Я знаю основні українські національні символи та історію їх виникнення
Я вмію аналізувати історичні міфи та розуміти їх конструктивістський характер
Я можу пояснити зв’язок між релігійними та національними символами
Я розумію позитивні та негативні аспекти національних міфів
Я вмію критично оцінювати джерела інформації про національну історію

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе