Урок 7. Геоморфологічні небезпеки

---

За Державним стандартом:

На уроці учні / учениці:

Ключова компетентність уроку: екологічна компетентність (учні / учениці аналізуватимуть взаємозв’язки між природними геоморфологічними процесами та антропогенним впливом, досліджуватимуть екологічні наслідки порушення природної стійкості схилів, розвиватимуть розуміння необхідності екологічно обґрунтованого планування територій).

---

1. Геоморфологічні небезпеки — небезпечні процеси, пов’язані зі зміною форм земної поверхні під впливом природних та антропогенних факторів.
2. Зсув — зміщення мас гірських порід по схилу під дією сили тяжіння, що відбувається по певній поверхні ковзання.
3. Сель — стрімкий потік з високим вмістом твердого матеріалу (каміння, ґрунт, рослинні рештки), що формується в гірських районах.
4. Лавина — швидке переміщення мас снігу, льоду та каміння по крутих схилах гір під дією сили тяжіння.
5. Карстові процеси — хімічне розчинення гірських порід (вапняків, гіпсу, солей) підземними та поверхневими водами з утворенням печер, провалів, воронок.
6. Ерозія — руйнування та винесення продуктів руйнування поверхневими водами, що призводить до утворення ярів, балок, каньйонів.
7. Абразія — руйнування берегів морів, озер, водосховищ під дією хвиль, течій та інших факторів.
8. Дефляція — видування та перенесення вітром дрібних частинок ґрунту та гірських порід.
9. Кут природного укосу — максимальний кут нахилу поверхні, при якому сипучий матеріал зберігає стійкість без закріплення.
10. Поверхня ковзання — межа між зміщуваною частиною схилу та незміщуваною основою при зсувних процесах.
11. Склонові процеси — сукупність процесів руйнування та переміщення продуктів руйнування на схилах під дією сили тяжіння.
12. Солифлюкція — повільне стікання перезволоженого ґрунту по схилах, характерне для областей з багаторічною мерзлотою.
13. Термокарст — утворення западин, озер внаслідок протанення багаторічномерзлих ґрунтів та підземного льоду.
14. Суфозія — винесення дрібних частинок ґрунту підземними водами, що призводить до утворення пустот та просідання поверхні.
15. Геоморфологічний ризик — імовірність виникнення геоморфологічних процесів, що можуть завдати шкоди людині та її діяльності.

---

Сучасна актуальність теми

Геоморфологічні небезпеки набувають особливої актуальності в умовах зміни клімату та зростання антропогенного навантаження на природні системи. За даними ООН, щороку від зсувів, селів та лавин потерпає близько 4,8 мільйона людей у всьому світі, а економічні збитки сягають десятків мільярдів доларів.

В Україні геоморфологічні процеси особливо активні в Карпатському регіоні, де щороку фіксується 15-20 випадків катастрофічних селів, а також на Правобережжі, де поширені зсувні процеси. Кліматичні зміни призводять до інтенсифікації цих процесів: зростання кількості екстремальних опадів активізує селеутворення, а відлиги взимку дестабілізують схили.

Природні фактори геоморфологічних процесів

Основними природними факторами, що контролюють геоморфологічні процеси, є:

1. Геологічна будова: склад та структура гірських порід визначають їх стійкість до вивітрювання та схильність до зсувних процесів. Глинисті породи особливо схильні до зсувів, вапняки — до карстових процесів.
2. Рельєф: крутизна схилів, їх експозиція та висота над рівнем моря безпосередньо впливають на інтенсивність геоморфологічних процесів.
3. Кліматичні умови: розподіл опадів, температурний режим, вітровий режим визначають активність водної ерозії, морозного вивітрювання, дефляції.
4. Гідрологічні умови: рівень ґрунтових вод, поверхневий стік, льодовиковий режим впливають на стійкість схилів та активність ерозійних процесів.

Антропогенні фактори

Людська діяльність суттєво впливає на геоморфологічні процеси:

1. Будівельна діяльність: підрізка схилів, порушення природного дренажу, навантаження на схили провокують зсувні процеси.
2. Вирубування лісів: знищення рослинного покриву, що утримує ґрунт, призводить до активізації ерозії та зсувів.
3. Сільськогосподарська діяльність: оранка схилів, особливо вздовж, а не впоперек схилу, прискорює ерозійні процеси.
4. Гірничодобувна діяльність: утворення відвалів та кар’єрів, зміна гідрологічного режиму активізують різні геоморфологічні процеси.
5. Зрошення та меліорація: зміна водного режиму може спровокувати суфозійні процеси та зсуви.

Географія геоморфологічних небезпек в Україні

Карпатський регіон — найбільш активна зона геоморфологічних процесів:

• селі характерні для басейнів Тиси, Прута, Дністра,
• зсуви поширені на схилах з перешаруванням водотривких і водопроникних порід,
• лавинна небезпека існує на висотах понад 1200 м,
• ерозійні процеси активні внаслідок інтенсивних опадів та вирубування лісів.

Правобережна Україна:

• зсувні процеси на крутих схилах річкових долин,
• яружна ерозія на лесових відкладах,
• карстові процеси в районах поширення вапняків (Поділля).

Донецька височина:

• зсуви та обвали в районах гірничодобувної діяльності,
• просідання поверхні над шахтними виробками.

Кримські гори:

• зсуви на Південному березі Криму,
• карстові процеси в передгір’ї,
• абразійні процеси вздовж узбережжя.

Азово-Чорноморське узбережжя:

• абразійні процеси, особливо активні в районі Одеси,
• зсуви глинистих берегів.

Методичні підходи до викладання

1. Використання кейс-методу: розгляд конкретних випадків геоморфологічних катастроф в Україні та світі з аналізом причин та наслідків.
2. Картографічний метод: робота з картами поширення геоморфологічних процесів, аналіз просторових закономірностей.
3. Моделювання процесів: використання схем та діаграм для пояснення механізмів розвитку геоморфологічних процесів.
4. Міждисциплінарний підхід: інтеграція знань з географії, геології, екології, будівництва для комплексного розуміння проблеми.
5. Акцент на екологічну компетентність: аналіз екологічних наслідків геоморфологічних процесів та їхнього зв’язку з антропогенною діяльністю.

Сучасні проблеми та виклики

Зміна клімату призводить до нових викликів у сфері геоморфологічних небезпек:

• зростання інтенсивності опадів активізує селеутворення,
• зміни мерзлотного режиму в гірських районах впливають на стійкість схилів,
• підвищення рівня моря прискорює абразійні процеси,
• екстремальні погодні явища провокують одночасну активізацію кількох видів геоморфологічних процесів.

Урбанізація та розвиток туризму в гірських районах створюють нові ризики та вимагають удосконалення систем раннього попередження та планування територій з урахуванням геоморфологічних небезпек.

---

Дизайн уроку

Запитання

Чи можна вважати людину геологічною силою, яка впливає на формування рельєфу Землі нарівні з водою, вітром та льодовиками? Обґрунтуйте свою відповідь прикладами.

Завдання

Подивіться на фотографії двох населених пунктів, розташованих на схилах. Один з них регулярно потерпає від зсувів, а другий — ні. Спробуйте визначити, які фактори (природні та антропогенні) можуть пояснити цю різницю.

Методичний коментар: 

Завдання спрямоване на розвиток критичного мислення та здатності аналізувати взаємозв’язки між природними процесами та людською діяльністю. Воно актуалізує проблему відповідальності людини за стан довкілля та демонструє практичну значущість розуміння геоморфологічних процесів для планування поселень.

---

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз геоморфологічної катастрофи (розвиток екологічної компетентності).

Джерело: інформація про сель у Закарпатті, червень 2020 року.

24 червня 2020 року внаслідок інтенсивних дощів у гірських районах Закарпатської області утворився потужний сель, який завдав значних збитків селу Кобилецька Поляна. За кілька годин випало 120 мм опадів (півтори місячних норми). Селевий потік зніс 15 мостів, пошкодив понад 200 будинків, знищив автомобільні дороги. Постраждали 300 осіб, одна людина загинула.

Експерти зауважили, що інтенсивність селю була посилена масштабними вирубуваннями лісу в басейні річки, а також будівництвом на заплавних територіях.

Завдання:

1. Визначте природні фактори, що сприяли утворенню селю.
2. Проаналізуйте антропогенні чинники, які посилили руйнівну дію селю.
3. Запропонуйте три заходи для зменшення селевої небезпеки в регіоні.
4. Оцініть екологічні наслідки цієї катастрофи для річкової екосистеми.

Методичний коментар: 

Завдання розвиває екологічну компетентність через аналіз конкретної ситуації, де природні та антропогенні фактори взаємодіють, створюючи небезпеку. Учні / учениці вчяться системно мислити про причинно-наслідкові зв’язки між діяльністю людини та природними процесами.

Відповідь:

1. Природні фактори: інтенсивні опади (120 мм за кілька годин), гірський рельєф, геологічна будова (наявність пухких відкладень), малий басейн річки зі швидким добіганням води.
2. Антропогенні чинники: вирубування лісу (зменшення затримки опадів та закріплення ґрунту), забудова заплавних територій (звуження русла, порушення природного стоку).
3. Заходи: відновлення лісового покриву в басейні річки, створення селезахисних споруд, винесення забудови із заплавних територій.
4. Екологічні наслідки: забруднення води наносами, знищення прибережної рослинності, порушення нерестовищ риб, зміна гідрологічного режиму річки.

Завдання 2. Карта геоморфологічних ризиків України.

Джерело: контурна карта України та статистичні дані про геоморфологічні процеси.

Використовуючи наведену інформацію, створіть карту геоморфологічних ризиків України.

• зсувна небезпека: Карпати, Правобережна Україна, Кримські гори, берег Азовського моря,
• селева небезпека: Українські Карпати (особливо басейни Тиси та Прута)Ю
• карстова загроза: Поділля, Передкарпаття, Крим,
• ерозійна активність: Лісостеп, Передкарпаття,
• абразійна небезпека: узбережжя Чорного та Азовського морів.

Завдання:

1. Позначте на карті зони різних геоморфологічних небезпек різними кольорами.
2. Укажіть три найбільші міста України, які розташовані в зонах підвищеного геоморфологічного ризику.
3. Поясніть, чому Карпатський регіон характеризується найбільшим різноманіттям геоморфологічних небезпек.

Методичний коментар: 

Завдання розвиває просторове мислення та здатність синтезувати інформацію з різних джерел. Створення карти допомагає учням / ученицям краще зрозуміти географічні закономірності поширення геоморфологічних процесів.

Відповідь: 

2. Найбільші міста в зонах ризику: Львів (зсувна та ерозійна небезпека), Івано-Франківськ (зсувна та селева небезпека), Одеса (абразійна та зсувна небезпека).
3. Карпатський регіон характеризується: гірським рельєфом з крутими схилами, високою кількістю опадів, різноманітною геологічною будовою, активною тектонічною діяльністю, інтенсивним антропогенним впливом.

Завдання 3. Екологічні наслідки геоморфологічних процесів (розвиток екологічної компетентності).

Джерело: науковий текст про вплив ерозії на екосистеми.

“Ерозійні процеси призводять до руйнування ґрунтового покриву — основи наземних екосистем. За оцінками науковців, щороку в Україні втрачається близько 500 млн тонн родючого шару ґрунту. Це не лише зменшує продуктивність сільського господарства, але й порушує функціонування природних екосистем. Продукти ерозії потрапляють у водойми, призводячи до їх замулення та евтрофікації. Особливо постраждали малі річки Лісостепу, понад 30% яких втратили своє рибогосподарське значення”.

Завдання:

1. Назвіть прямі та непрямі екологічні наслідки ерозійних процесів.
2. Поясніть, як ерозія впливає на біорізноманіття наземних та водних екосистем.
3. Запропонуйте комплекс заходів для відновлення деградованих ерозією територій.
4. Оцініть роль рослинного покриву в запобіганні ерозійним процесам.

Методичний коментар: 

Завдання акцентує увагу на екологічних аспектах геоморфологічних процесів, розвиває розуміння системних зв’язків у природі та формує екологічну компетентність.

Відповідь:

1. Прямі наслідки: втрата родючого шару ґрунту, руйнування селищ. Непрямі: замулення водойм, зміна гідрологічного режиму, евтрофікація.
2. Ерозія знищує ґрунтову біоту, зменшує різноманіття рослин, порушує харчові ланцюги. У водоймах спричиняє зміну видового складу через погіршення якості води.
3. Заходи: терасування схилів, лісомеліорація, створення полезахисних смуг, контурна оранка, відновлення природної рослинності.
4. Рослинний покрив затримує дощові краплі, зменшує швидкість поверхневого стоку, корінням скріплює ґрунт, збільшує інфільтрацію води.

Робота в парах

Завдання 4. Аналіз факторів стійкості схилів.

Працюючи в парах, проаналізуйте два схили з різною стійкістю до зсувних процесів.

Схил А: крутизна 25°, складається з глини з прошарками піску, покритий лісом, природний дренаж не порушений.

Схил Б: крутизна 30°, той самий геологічний склад, вирубаний ліс, у верхній частині побудований житловий масив з порушенням поверхневого стоку.

Завдання:

1. Порівняйте фактори стійкості обох схилів, заповнивши таблицю.

Фактор	Схил А	Схил Б	Вплив на стійкість
Крутизна схилу
Рослинний покрив
Водний режим
Навантаження

2. Зробіть висновок про ймовірність зсуву на кожному схилі.
3. Запропонуйте заходи для стабілізації схилу Б.

Методичний коментар: 

Завдання розвиває аналітичні навички та вміння працювати в команді. Порівняльний аналіз допомагає краще зрозуміти роль різних факторів у формуванні геоморфологічних процесів.

Відповідь:

1. Схил А має вищу стійкість через менший нахил, наявність лісу (закріплення коренями), природний дренаж, відсутність додаткового навантаження.
2. Схил Б має високу ймовірність зсуву через поєднання несприятливих факторів.
3. Заходи: відновлення дренажної системи, укріплення схилу підпірними стінками, озеленення, контроль за забудовою.

Завдання 5. Розробка плану евакуації при лавинній небезпеці (розвиток екологічної компетентності).

Уявіть, що ви працюєте в гірському туристичному центрі в Карпатах. Метеослужби попереджають про високу лавинну небезпеку через різку зміну погоди (відлига після снігопадів).

Завдання:

1. Складіть план дій для туристичного центру на 24 години.
2. Визначте пріоритети евакуації (хто евакуюється першим).
3. Оцініть екологічні ризики масової евакуації для гірської екосистеми.
4. Запропонуйте довгострокові заходи для зменшення лавинної небезпеки в регіоні.

Методичний коментар: 

Завдання моделює реальну надзвичайну ситуацію, розвиває навички прийняття рішень в умовах ризику та формує розуміння екологічних аспектів антикризового управління.

Відповідь:

1. План: негайне оповіщення туристів, закриття небезпечних маршрутів, підготовка транспорту, координація з рятувальними службами.
2. Пріоритети: діти та люди похилого віку, туристи в найбільш небезпечних зонах, люди з обмеженими можливостями.
3. Екологічні ризики: витоптування рослинності, забруднення стічними водами, порушення спокою диких тварин.
4. Довгострокові заходи: лісомеліорація, установлення лавинорізів, системи раннього попередження, зонування території за рівнем небезпеки.

Групова робота

Завдання 6. Дебати “Розвиток гірських територій vs збереження природної стабільності”.

Клас ділиться на три групи:

• Група 1. Представники туристичного бізнесу та місцевої влади (за розвиток).
• Група 2. Екологи та науковці (за обмеження розвитку).
• Група 3. Експерти-медіатори (шукають компроміс).

Ситуація для обговорення: планується будівництво гірськолижного курорту в Карпатах на схилах, схильних до зсувів та лавин.

Завдання для всіх груп:

1. Підготуйте аргументи з урахуванням екологічних, економічних та соціальних аспектів.
2. Проведіть дебати (по 5 хвилин для кожної позиції).
3. Група експертів формулює компромісне рішення.
4. Усі разом розробляють принципи екологічно безпечного розвитку гірських територій.

Методичний коментар: 

Завдання розвиває комунікативні навички, критичне мислення та здатність знаходити баланс між різними інтересами. Особливо важливим є формування екологічної компетентності через усвідомлення складності екологічних проблем.

Очікувані результати: групи мають дійти висновку про необхідність комплексного підходу, що включає: детальну геоморфологічну експертизу, зонування території, використання екологічних технологій будівництва, створення системи моніторингу, залучення місцевих громад до планування.

Завдання 7. Проєкт “Геоморфологічна безпека мого населеного пункту” (розвиток екологічної компетентності).

Працюючи в групах по 4-5 осіб, створіть проєкт оцінки геоморфологічної безпеки вашого населеного пункту.

Етапи роботи:

1. Дослідження географічного положення та природних умов.
2. Ідентифікація потенційних геоморфологічних небезпек.
3. Оцінка антропогенного впливу на геоморфологічні процеси.
4. Розробка карти ризиків.
5. Пропозиції щодо зменшення ризиків.

Завдання:

1. Створіть презентацію проєкту (8-10 слайдів).
2. Включіть карту-схему з позначенням зон ризику.
3. Запропонуйте конкретні заходи для покращення безпеки.
4. Оцініть можливі екологічні наслідки реалізації ваших пропозицій.

Методичний коментар: 

Проєктна робота інтегрує всі знання, отримані на уроці, та застосовує їх до реальної ситуації. Це розвиває екологічну компетентність через практичне застосування екологічного мислення до вирішення місцевих проблем.

Очікувані результати: учні/учениці мають продемонструвати розуміння взаємозв’язків між природними процесами та людською діяльністю, здатність аналізувати екологічні ризики та пропонувати науково обґрунтовані рішення.

---

	Так	Частково	Ні
Я знаю основні типи геоморфологічних небезпек та умови їх виникнення
Я розумію роль природних і антропогенних факторів у розвитку геоморфологічних процесів
Я вмію аналізувати географію поширення геоморфологічних небезпек в Україні
Я здатен / здатна оцінювати екологічні наслідки геоморфологічних процесів
Я можу запропонувати заходи для зменшення геоморфологічних ризиків
Я розумію взаємозв’язок між плануванням території та геоморфологічною безпекою

Урок 7. Геоморфологічні небезпеки

Робочий аркуш учнівства

---

Чи можна вважати людину геологічною силою, яка впливає на формування рельєфу Землі нарівні з водою, вітром та льодовиками? Обґрунтуйте свою відповідь прикладами.

---

Завдання 1. Класифікація геоморфологічних небезпек.

Розподіліть наведені процеси за типами геоморфологічних небезпек.

Процеси: лавина, яружна ерозія, карстовий провал, сель, зсув ґрунту, абразія берега, солифлюкція, суфозія, дефляція, термокарст.

Склонові процеси	Водно-ерозійні процеси	Карстово-суфозійні процеси	Кріогенні процеси

Завдання 2. Аналіз селевої катастрофи (екологічна компетентність).

Прочитайте опис селевої катастрофи та дайте відповіді на запитання:

24 червня 2020 року в Закарпатській області внаслідок інтенсивних дощів утворився потужний сель. За кілька годин випало 120 мм опадів. Селевий потік зніс 15 мостів, пошкодив понад 200 будинків. Експерти зауважили, що катастрофу посилили масштабні вирубування лісу та забудова заплавних територій.

Запитання:

1. Які природні фактори сприяли утворенню селю?
2. Як людська діяльність посилила руйнівну дію селю?
3. Які екологічні наслідки може мати ця катастрофа?
4. Запропонуйте три заходи для запобігання подібним катастрофам.

Завдання 3. Карта геоморфологічних небезпек України.

Використовуючи карту України, позначте зони поширення різних геоморфологічних небезпек:

1. Обведіть червоним кольором регіони з високою зсувною небезпекою.
2. Позначте синім кольором території, де поширені селеві процеси.
3. Вкажіть зеленим кольором зони карстових процесів.
4. Підкресліть назви трьох найбільших міст, розташованих у зонах геоморфологічного ризику.

Завдання 4. Екологічні аспекти геоморфологічних процесів (екологічна компетентність).

Заповніть таблицю, вказавши екологічні наслідки різних геоморфологічних процесів.

Процес	Вплив на ґрунти	Вплив на рослинність	Вплив на водні екосистеми
Ерозія
Зсуви
Карстові процеси

Яку роль відіграє рослинний покрив у запобіганні геоморфологічним процесам?

---

	Так	Частково	Ні
Я знаю основні типи геоморфологічних небезпек та умови їх виникнення
Я розумію роль природних і антропогенних факторів у розвитку геоморфологічних процесів
Я вмію аналізувати географію поширення геоморфологічних небезпек в Україні
Я здатен / здатна оцінювати екологічні наслідки геоморфологічних процесів
Я можу запропонувати заходи для зменшення геоморфологічних ризиків
Я розумію взаємозв’язок між плануванням території та геоморфологічною безпекою