Тема 1. Вступ до політології

матеріал 4

Геополітичні основи української державності

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Тема 1. Вступ до політології

Урок 4. Геополітичні основи української державності

Які результати уроку?

За Державним стандартом:

характеризує геополітичне становище України та інших держав у минулому і тепер [12 ГІО 2.1.1-2 П];
визначає природні та соціальні фактори, що сприяли формуванню історико-географічних та економічних регіонів, кордонів держав [12 ГІО 2.2.1-1];
порівнює ресурсну базу та історичне значення окремих історико-географічних регіонів [12 ГІО 2.2.1-2 П];
оцінює можливості реалізації геополітичних інтересів держави [12 ГІО 2.2.1-3 П];
пояснює взаємодію політичних, економічних, соціальних і культурних чинників у розвитку суспільства [12 ГІО 4.3.2-3].

На уроці учні / учениці:

проаналізують вплив географічного положення України на її політичний розвиток;
дослідять роль історичних торговельних шляхів у формуванні політичних центрів;
вивчать регіональні особливості політичного розвитку українських земель;
оцінять геополітичні виклики та можливості сучасної України;
створять геополітичну карту сучасної України з аналізом її стратегічного значення.

Ключова компетентність уроку: громадянські та соціальні компетентності (учні / учениці аналізуватимуть геополітичне становище України, розумітимуть взаємозв’язок між географією та політикою, формуватимуть уявлення про стратегічне значення України у світових процесах)

Ключові терміни, особи та концепції

Геополітика — наука про взаємозв’язок між географічним положенням держави та її політикою, зокрема зовнішньою.
Геополітичне положення — сукупність просторових відносин держави з навколишнім середовищем, що впливає на її політичний розвиток.
Heartland (Хартленд) — концепція Х. Маккіндера про серцевину Євразії як ключ до світового панування.
Rimland (Римленд) — концепція Н. Спайкмена про прибережні зони Євразії як альтернативу хартленду.
Географічний детермінізм — концепція, згідно з якою географічні фактори визначають політичний та соціальний розвиток суспільства.
Торговельні шляхи — історичні маршрути комерційного обміну, що сприяли розвитку міст та політичних центрів.
Шлях “з варяг у греки” — торговельний шлях від Скандинавії до Візантії через території України.
Великий шовковий шлях — система торговельних маршрутів між Сходом та Заходом.
Чорноморсько-Каспійський коридор — геополітично важливий регіон між двома морями.
Галицько-Волинське князівство — середньовічна українська держава на перехресті торговельних шляхів.
Запорозька Січ — козацька республіка, що контролювала стратегічно важливі території.
Буферна зона — територія між великими державами, що служить для запобігання прямим конфліктам.
Хальфорд Маккіндер (1861-1947) — британський географ, автор теорії “Хартленду”.
Ніколас Спайкмен (1893-1943) — американський геополітик, автор теорії “Римленду”.
Збігнєв Бжезінський (1928-2017) — американський політолог польського походження, автор концепції України як “геополітичного стрижня”.

Як підготуватися до уроку?

Урок “Геополітичні основи української державності” допомагає учням зрозуміти, як географічне положення впливало на політичний розвиток українських земель протягом історії та продовжує впливати сьогодні. Важливо показати взаємозв’язок між природними умовами, торговельними шляхами та формуванням політичних інститутів.

Ключові ідеї, які варто розуміти:

Теорія “Хартленду” (Серцевинної землі) — Гелфорд Маккіндер (1904).

Ідея: Маккіндер вважав, що “серцем” світу є величезна територія в центрі Євразії (приблизно від Східної Європи до Сибіру). Ця зона недосяжна для морських держав (як Британія), багата на ресурси і є ідеальним плацдармом для завоювання світу.

Знаменита формула: “Хто контролює Східну Європу, той керує Хартлендом. Хто керує Хартлендом, той керує Світовим островом (Євразією та Африкою). Хто керує Світовим островом, той керує світом”.

Україна в цій теорії: Україна є “воротами” до цього Хартленду. Контроль над нею є критично важливим для будь-якої сили, що прагне домінувати в Євразії.

https://en.wikipedia.org/wiki/The_Geographical_Pivot_of_History#/media/File:Pivot_area.png

Теорія “Римленду” (Прибережної зони) — Ніколас Спайкмен (1942).

Ідея: Спайкмен, американський геополітик, не погодився з Маккіндером. Він стверджував, що важливіший не центральний Хартленд, а прибережні зони Євразії (Західна Європа, Близький Схід, Індія, Китай), які він назвав “Римленд”.

Нова формула: “Хто контролює Римленд, той керує Євразією. Хто керує Євразією, той тримає долю світу у своїх руках”.

Україна в цій теорії: Україна — ключова частина цього Римленду, що межує з Хартлендом. Вона є “буфером” і полем для боротьби між морськими (США, Велика Британія) та континентальними (Росія) силами.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4_(%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B

A%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%8F)#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ob_cf43ac_copy-of-spykman.jpg

Концепція “Геополітичного стрижня” — Збігнєв Бжезінський (1997).

Ідея: У своїй книзі “Велика шахівниця” Бжезінський назвав Україну одним з п’яти “геополітичних стрижнів” (geopolitical pivots). Це держави, чиє значення визначається не їхньою власною силою, а їхнім важливим географічним положенням.

Роль України: За Бжезінським, незалежна та сильна Україна кардинально змінює геополітичний ландшафт. Вона позбавляє Росію її імперського статусу, закриває їй доступ до Чорного моря як домінуючій силі та перетворює її на переважно азійську країну. Відповідно, підтримка суверенітету України є ключовим інтересом Заходу для збереження стабільності в Європі.

https://shron1.chtyvo.org.ua/Bzhezinski_Zbigniev/Velyka_shakhivnytsia.pdf – С. 34

“Ключові гравці розташовані на шахівниці із заходу, на сході, у центрі і на півдні. На західних і східних краях шахівниці розташовані густонаселені регіони, зорганізовані на доволі переповненому просторі в декілька могутніх держав. Щодо невеликої західної периферії Євразії, тут американська сила розгорнута безпосередньо. Далекосхідний простір є місцем щоразу могутнішого і незалежнішого гравця, який контролює величезне населення, а територія енергійного суперника — що тісниться на кількох сусідніх островах і половині невеликого далекосхідного півострова — надає зручну позицію для американської владної присутності. Простір між західними і східними межами — це негусто населений і нині політично нейтральний та устроєво роздроблений величезний простір, що його колись займав могутній суперник американського верховенства — суперник, що мав на меті виштовхнути Америку з Євразії. На південь від цього великого центральноєвразійського плато лежить політично анархічний, проте енергетично багатий регіон потенційно великої ваги для західно- і східноєвразійських держав, зокрема й найдалі висуненого на південь терену — густонаселений претендент на регіональну гегемонію.

Ця велетенська дивної форми євразійська шахівниця, що простягається від Лісабона до Владивостока — забезпечує тло для “гри”. Якщо “середній” простір щораз більше включатиметься в орбіту Заходу, який розширюється (з домінуванням Америки), якщо південний регіон не підкориться домінуванню одного гравця і якщо Схід не об’єднається, щоб спровокувати вихід Америки з прибережних баз, можна буде сказати, що Америка збереже статус-кво. Але якщо середній простір відвернеться від Заходу і ставатиме єдиною цілістю і якщо він або здобуде контроль над Півднем, або створить альянс із основним східним гравцем, тоді вага Америки в Євразії драматично зменшиться. Те саме станеться, якщо об’єднаються два основні східні гравці. Врешті-решт усунення Америки її партнерами із західної периферії автоматично означатиме згортання американської участі на євразійській шахівниці, що, можливо, стане причиною підпорядкування західного краю ожилому гравцеві, який займає середній простір”.

Бжезінський З. “Велика шахівниця”. – С. 34-35.

Дизайн уроку

Провокація

Варіант 1. Геополітична загадка.

Покажіть учням контурну карту Євразії без підписів. Поставте питання: “Якби ви були стратегом великої імперії та хотіли б контролювати торгівлю між Європою та Азією, яку територію ви б обрали для своїх баз? Чому саме Україна протягом століть була об’єктом зацікавленості різних держав?”

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Europe_topography_map_uk.png

Варіант 2. Аналіз сучасної ситуації.

Покажіть карту основних газо- та нафтопроводів, що проходять через Україну. Запитайте: “Чому Росія так наполегливо намагається обійти Україну, будуючи “Північний потік” та “Турецький потік”? Як географія впливає на сучасну політику?”

https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B7%D0%B8%D1%82_%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D1%83_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%8F-%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0.png

Варіант 3. “Що якби”- сценарій.

Розпочати урок з питання: “Уявіть на хвилину, що Україна розташована на місці Іспанії. Як би це змінило нашу історію, економіку та сучасні виклики?” Це миттєво активізує уявлення та аналітичне мислення.

Методичний коментар:

Провокація має показати практичне значення геополітичного положення та актуалізувати розуміння того, як географія впливає на політику. Важливо підвести учнів до розуміння, що положення України не є випадковістю, а має глибокі історичні корені.

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз геополітичного положення України (розвиток геопросторового мислення).

Розгляньте карту України та навколишніх регіонів. Проаналізуйте геополітичне положення України за такими критеріями:

Фізико-географічне положення:

розташування між морями: ______________________________________________________________
основні рівнини:________________________________________________________________________
річкові системи: ________________________________________________________________________

Економіко-географічне положення:

сусідні країни: _________________________________________________________________________
доступ до морів: _______________________________________________________________________
транзитні можливості: __________________________________________________________________

Політико-географічне положення:

належність до геополітичних блоків: _____________________________________________________
буферне положення між: ________________________________________________________________
стратегічні партнери: ___________________________________________________________________

Запитання для аналізу:

Які переваги дає Україні її географічне положення?
Які геополітичні ризики створює це положення?
Як географічне положення вплинуло на формування української ідентичності?
Чому Україну називають “воротами Європи”?
Як змінилося геополітичне значення України після 2014 року?

Методичний коментар:

Завдання розвиває геопросторове мислення та допомагає учням систематизувати знання про географічне положення України. Важливо показати як переваги, так і виклики, що випливають з цього положення.

Відповідь:

Фізико-географічне положення:

між Чорним та Азовським морями на півдні.
Східноєвропейська рівнина, частина Подільської височини, Карпати.
Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець.

Економіко-географічне положення:

Росія, Білорусь, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова.
Чорне та Азовське моря, річкові шляхи.
Транзит між Європою та Азією, енергетичні коридори.

Політико-географічне положення:

Прагнення до ЄС та НАТО.
Між Росією та Західною Європою.
ЄС, США, країни Балто-Чорноморського регіону.

Завдання 2. Дослідження торговельних шляхів (розвиток історичного мислення).

Проаналізуйте карту історичних торговельних шляхів через українські землі.

Шлях “з варяг у греки”:

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%BB%D1%8F%D1%85_%D1%96%D0%B7_%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8F%D0%B3%D1%96%D0%B2_%D1%83_%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%B8#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Varangian_routes.png

маршрут: ______________________________________________________________________________
головні міста на шляху: __________________________________________________________________
політичне значення: ____________________________________________________________________

Великий шовковий шлях (північна гілка):

проходження через Україну: _____________________________________________________________
торговельні центри: ____________________________________________________________________
вплив на розвиток культури: _____________________________________________________________

Соляні шляхи:

регіони видобутку: ______________________________________________________________________
напрямки торгівлі: ______________________________________________________________________
формування міст: ______________________________________________________________________

Запитання:

Як торговельні шляхи вплинули на виникнення та розвиток українських міст?
Чому саме на перехресті торговельних шляхів виникали політичні центри?
Як контроль над торговельними шляхами впливав на могутність держав?
Які сучасні транспортні коридори є спадкоємцями історичних торговельних шляхів?
Чому занепад торговельних шляхів призводив до ослаблення політичних утворень?

Методичний коментар:

Завдання показує зв’язок між економічною географією та політичним розвитком. Учні мають зрозуміти, як торгівля формувала політичні інститути та міжнародні відносини.

Відповідь:

Шлях “з варяг у греки”:

від Балтики через Дніпро до Чорного моря;
Новгород, Смоленськ, Київ, Херсонес;
основа могутності Русі.

Великий шовковий шлях:

Через Крим, Поділля, Галичину;
Кафа, Львів, Галич, Київ;
синтез східних та західних культурних традицій.

Соляні шляхи:

Прикарпаття, Поділля, Донбас;
на північ та захід до Польщі та Литви;
Дрогобич, Коломия, Бахмут.

Завдання 3. Тестові завдання (перевірка базових знань).

Хто автор концепції “Хартленду”?
- а) Ніколас Спайкмен
- б) Хальфорд Маккіндер
- в) Збігнєв Бжезінський
- г) Карл Гаусгофер
Яке море не омиває територію України?
- а) Чорне море
- б) Азовське море
- в) Каспійське море
- г) Усі перелічені омивають
Шлях “з варяг у греки” проходив:
- а) Через Карпати
- б) По Дніпру
- в) Через Крим
- г) По Дунаю
Збігнєв Бжезінський називав Україну:
- а) “Хартлендом Європи”
- б) “Геополітичним стрижнем”
- в) “Воротами Азії”
- г) “Островом свободи”
Яка річка НЕ протікає територією України?
- а) Дніпро
- б) Дністер
- в) Волга
- г) Південний Буг

Методичний коментар:

Тести перевіряють базові знання з геополітики та географії України. Важливо після тестування обговорити правильні відповіді.

Відповіді: 1б, 2в, 3б, 4б, 5в

Робота в парах

Завдання 4. Порівняльний аналіз регіонів (розвиток аналітичного мислення).

Порівняйте геополітичні особливості різних регіонів України.

Критерій	Захід України	Центр України	Схід України	Південь України
Географічне положення
Історичні впливи
Економічна спеціалізація
Геополітичні виклики
Стратегічні ресурси

Обговоріть з партнером:

Які регіони мають найбільш вигідне геополітичне положення?
Як історичні впливи сформували сучасні регіональні відмінності?
Які регіони є найбільш вразливими з геополітичної точки зору?
Як можна використати переваги кожного регіону для зміцнення держави?

Методичний коментар:

Завдання розвиває розуміння регіональної специфіки України та показує, як географія впливає на політичний розвиток різних частин країни.

Завдання 5. Аналіз геополітичних теорій (розвиток критичного мислення).

Застосуйте основні геополітичні теорії до аналізу положення України.

Теорія Хартленду (Маккіндер): Згідно з цією теорією, Україна розташована:

а) у центрі хартленду
б) на межі хартленду та римленду
в) повністю в римленді
г) поза геополітичними зонами

Обґрунтуйте свою відповідь:

Теорія Римленду (Спайкмен): З точки зору цієї теорії, значення України полягає в:

Концепція “геополітичного стрижня” (Бжезінський): Чому Україна важлива для геополітичного балансу?

Сучасні виклики: Як російська агресія змінила геополітичне значення України?

Методичний коментар:

Завдання допомагає застосувати теоретичні знання до конкретної ситуації та розвиває вміння аналізувати геополітичні процеси.

Групова робота

Завдання 6. Дослідницький проєкт “Регіональні політичні традиції” (розвиток дослідницьких навичок).

Обʼєднайтеся у 4 групи за регіонами України.

Група 1. Захід України (Галичина, Волинь, Закарпаття).

Група 2. Центр України (Київщина, Черкащина, Полтавщина).

Група 3. Схід України (Харківщина, Донеччина, Луганщина).

Група 4. Південь України (Одещина, Херсонщина, Крим).

Кожна група досліджує:

географічні особливості регіону,
історичні політичні традиції,
вплив сусідніх держав,
економічну спеціалізацію,
сучасні геополітичні виклики,
внесок у розвиток української державності.

Презентація має включати:

карту регіону з ключовими об’єктами,
історичну лінію часу політичного розвитку,
аналіз впливу географії на політику,
сучасні геополітичні проблеми та можливості.

Методичний коментар:

Проєкт допомагає глибше зрозуміти регіональну специфіку України та розвиває навички презентації та командної роботи.

Завдання 7. Симуляційна гра “Геополітичний саміт”.

Хід гри

Крок 1. Формування груп: учитель обʼєднує клас у 5-6 груп. Кожна група представлятиме ключового геополітичного “гравця”. Оптимальний склад груп: Україна, США, Європейський Союз (представлений, наприклад, Німеччиною / Францією), Китай, Туреччина та, можливо, Глобальний Південь (представлений, наприклад, Єгиптом або Бразилією).

Оголошення сценарію: учитель представляє проблему, яка буде обговорюватися на “саміті”. Сценарій має бути актуальним і зрозумілим.

Приклад сценарію: “Надзвичайний саміт з глобальної продовольчої безпеки. Через блокування Росією українських портів у Чорному морі світ стоїть на порозі продовольчої кризи. Десятки мільйонів людей в Африці та Азії можуть зіткнутися з голодом. Мета саміту – знайти спільне рішення для розблокування експорту українського зерна та уникнення глобальної катастрофи”.

Розподіл ролей: Кожна група отримує свою “рольову картку” з таємною інформацією про свої інтереси, сильні та слабкі сторони.

Крок 2. Стратегічна сесія в групах

Кожна команда вивчає свою рольову картку.

Їхнє завдання – виробити стратегію поведінки на саміті:

Визначити свою основну позицію (що вони скажуть у вступному слові).
Визначити свої “червоні лінії” (на які поступки вони ніколи не підуть).
Знайти потенційних союзників та опонентів серед інших учасників.
Обрати спікера, який представлятиме їхню позицію.

Крок 3. Проведення саміту

Вступні заяви (по 1 хвилині на команду): спікер кожної делегації по черзі озвучує офіційну позицію своєї країни / організації щодо проблеми.
Відкриті переговори (5-7 хвилин): учитель відкриває вільну дискусію. Учні можуть ставити питання іншим делегаціям, пропонувати компроміси, формувати коаліції. Вчитель модерує процес, стежить за часом і не дає дискусії зайти в глухий кут.

Крок 4. Підбиття підсумків та рефлексія

Розробка резолюції: учитель пропонує делегаціям ухвалити спільну резолюцію (можна просто записати 2-3 ключові погоджені тези на дошці). Чи вдалося домовитися? Хто заблокував рішення?
Рефлексія: Це найважливіший етап. Вчитель ставить запитання до всього класу:
- Що було найскладнішим у переговорах?
- Чиї інтереси було найважче узгодити? Чому?
- Наскільки ця симуляція, на вашу думку, схожа на реальну світову політику?
- Яку роль у цих переговорах відігравала Україна?

Приклади рольових карток для сценарію “Зернова угода”

КАРТКА 1. 🇺🇦 УКРАЇНА.

Основний інтерес: розблокувати свої порти та відновити експорт зерна для отримання доходу в бюджет та допомоги світу. Гарантувати безпеку своїх кораблів та портів.
Сильні сторони: ви контролюєте зерно, без якого світ чекає криза. Вас підтримує більшість західних країн.
Слабкі сторони: ви перебуваєте у стані війни, ваші порти вразливі для військових ударів збоку Росії.
Завдання на переговорах: досягти міжнародних гарантій безпеки для суден. Не погодитись на будь-які поступки, що можуть загрожувати вашому суверенітету (напр., дозвіл росіянам інспектувати ваші порти).

КАРТКА 2. 🇹🇷 ТУРЕЧЧИНА.

Основний інтерес: посилити свій статус регіонального лідера та посередника. Зберегти добрі стосунки як з Україною, так і з Росією. Контролювати протоки Босфор і Дарданелли.
Сильні сторони: ви контролюєте єдиний морський вихід з Чорного моря. Ваш президент має контакти з лідерами обох сторін.
Слабкі сторони: ви залежите від російського газу та туристів, тому не можете йти на відкритий конфлікт з РФ.
Завдання на переговорах: запропонувати Стамбул як місце для координаційного центру. Стати головним модератором угоди, щоб отримати політичні та економічні дивіденди.

КАРТКА 3. 🇨🇳 КИТАЙ.

Основний інтерес: забезпечити стабільність світових ринків продовольства, оскільки ви є великим імпортером. продемонструвати свою роль як відповідальної світової держави.
Сильні сторони: ви маєте значний економічний вплив на Росію та інші країни.
Слабкі сторони: ви не хочете відкрито засуджувати Росію, вашого стратегічного партнера.
Завдання на переговорах: публічно закликати до миру та дипломатії. Підтримати угоду, але уникнути будь-яких кроків, що можуть бути розцінені як “антиросійські”.

Методичний коментар:

Ця симуляційна гра є втіленням діяльнісного підходу та навчання через досвід. На відміну від традиційного уроку, де учні пасивно сприймають інформацію, тут вони стають активними творцями знань. Вони не просто дізнаються про геополітичні інтереси країн, а проживають їх, намагаючись відстояти позицію своєї “делегації”. Це забезпечує набагато глибше та емоційніше засвоєння матеріалу.

Завдання 8. Створення геостратегічної карти сучасної України (творчий проєкт).

Групи створюють інтерактивну карту України з позначеннями.

Група 1. Транспортна інфраструктура

основні автомагістралі та залізниці,
морські та річкові порти,
аеропорти міжнародного значення,
прикордонні переходи.

Група 2. Енергетична інфраструктура

газо- та нафтопроводи,
електростанції,
енергетичні коридори,
стратегічні енергетичні об’єкти.

Група 3. Природні ресурси

родовища корисних копалин,
сільськогосподарські зони,
водні ресурси,
лісові масиви.

Група 4. Геополітичні виклики

конфліктні зони,
міграційні потоки,
впливи сусідніх держав,
стратегічно важливі об’єкти.

Фінальне завдання: Об’єднати всі карти в одну геостратегічну карту України з аналізом її місця в сучасному світі.

Методичний коментар:

Творчий проєкт дозволяє учням синтезувати всі отримані знання та створити власне бачення геополітичного значення України.

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я розумію вплив географічного положення на політичний розвиток України
Я можу пояснити роль торговельних шляхів у формуванні політичних центрів
Я знаю основні геополітичні теорії та можу їх застосувати
Я розумію регіональні особливості політичного розвитку України
Я можу оцінити сучасні геополітичні виклики та можливості України
Я усвідомлюю стратегічне значення України у світових процесах

Рефлексія: яким чином географічне положення України впливає на її сучасні політичні виклики? Які геополітичні переваги України можна використати краще?

Творче завдання: намалюйте схему або карту, що показує місце України в сучасному геополітичному просторі:

[Місце для схеми/карти]

Додаткові питання для роздумів:

Чи є географічне положення України більше перевагою чи викликом? Поясніть.

Як би ви використали геополітичне положення України для зміцнення її позицій у світі?

Які уроки з історії геополітичного розвитку України актуальні сьогодні?

Домашнє завдання

Знайдіть приклад сучасної країни з подібним до України геополітичним становищем. Порівняйте їх стратегії використання свого географічного положення.

Завантажити матеріал (PDF)

Тема 1. Вступ до політології

Урок 4. Геополітичні основи української державності

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Варіант 1. Подивіться на контурну карту Євразії. Якби ви були стратегом великої імперії, яку територію обрали б для контролю торгівлі між Європою та Азією?

Варіант 2. Чому Росія будує газопроводи в обхід України (“Північний потік”, “Турецький потік”)? Як географія впливає на сучасну політику?

Практика

Завдання 1. Аналіз геополітичного положення України.

Фізико-географічне положення:

розташування між морями: _______________________________________________________
основні рівнини: ________________________________________________________________
річкові системи: _________________________________________________________________

Економіко-географічне положення:

сусідні країни: __________________________________________________________________
доступ до морів: ________________________________________________________________
транзитні можливості: ___________________________________________________________

Політико-географічне положення:

належність до геополітичних блоків: ______________________________________________
буферне положення між: _________________________________________________________
стратегічні партнери: ____________________________________________________________

Запитання для аналізу:

Які переваги дає Україні її географічне положення?
Які геополітичні ризики створює це положення?
Як географічне положення вплинуло на формування української ідентичності?
Чому Україну називають “воротами Європи”?
Як змінилося геополітичне значення України після 2014 року?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2. Дослідження торговельних шляхів (розвиток історичного мислення).

Шлях “з варяг у греки”:

маршрут: _________________________________________________________________________
головні міста на шляху: _____________________________________________________________
політичне значення: _______________________________________________________________

Великий шовковий шлях (північна гілка):

проходження через Україну: ________________________________________________________
торговельні центри: ________________________________________________________________
вплив на розвиток культури: ________________________________________________________

Соляні шляхи:

регіони видобутку: _________________________________________________________________
напрямки торгівлі: _________________________________________________________________
формування міст: __________________________________________________________________

Запитання:

Як торговельні шляхи вплинули на виникнення та розвиток українських міст?
Чому на перехресті торговельних шляхів виникали політичні центри?
Як контроль над торговельними шляхами впливав на могутність держав?

Завдання 3. Тестові завдання

Хто автор концепції “Хартленду”?
- а) Ніколас Спайкмен
- б) Хальфорд Маккіндер
- в) Збігнєв Бжезінський
- г) Карл Гаусгофер
Шлях “з варяг у греки” проходив:
- а) Через Карпати
- б) По Дніпру
- в) Через Крим
- г) По Дунаю
Збігнєв Бжезінський називав Україну:
- а) “Хартлендом Європи”
- б) “Геополітичним стрижнем”
- в) “Воротами Азії”
- г) “Островом свободи”

Завдання 4. Порівняльний аналіз регіонів

Критерій	Західна Україна	Центральна Україна	Східна Україна	Південна Україна
Географічне положення
Історичні впливи
Економічна спеціалізація
Геополітичні виклики

Обговоріть з партнером:

Які регіони мають найбільш вигідне геополітичне положення?
Як історичні впливи сформували сучасні регіональні відмінності?

Завдання 5. Аналіз геополітичних теорій.

Теорія Хартленду (Маккіндер): Згідно з цією теорією, Україна розташована:

а) У центрі хартленду
б) На межі хартленду та римленду
в) Повністю в римленді
г) Поза геополітичними зонами

Обґрунтуйте свою відповідь:

Теорія Римленду (Спайкмен): З точки зору цієї теорії, значення України полягає в:

Концепція “геополітичного стрижня” (Бжезінський): Чому Україна важлива для геополітичного балансу?

Завдання 6. Дослідження регіональних традицій (Групова робота – заповніть відповідно до вашого регіону).

Наш регіон: _________________________________________________________

Географічні особливості:

Історичні політичні традиції:

Вплив сусідніх держав:

Економічна спеціалізація:

Сучасні геополітичні виклики:

Внесок у розвиток української державності:

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я розумію вплив географічного положення на політичний розвиток України
Я можу пояснити роль торговельних шляхів у формуванні політичних центрів
Я знаю основні геополітичні теорії та можу їх застосувати
Я розумію регіональні особливості політичного розвитку України
Я можу оцінити сучасні геополітичні виклики та можливості України
Я усвідомлюю стратегічне значення України у світових процесах

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе

Геополітичні основи української державності

Матеріал

Тема 1. Вступ до політології

Урок 4. Геополітичні основи української державності

Рекомендовані джерела та література для вчителя.

Дизайн уроку

Методичний коментар:

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз геополітичного положення України (розвиток геопросторового мислення).

Методичний коментар:

Завдання 2. Дослідження торговельних шляхів (розвиток історичного мислення).

Методичний коментар:

Завдання 3. Тестові завдання (перевірка базових знань).

Методичний коментар:

Робота в парах

Завдання 4. Порівняльний аналіз регіонів (розвиток аналітичного мислення).

Методичний коментар:

Завдання 5. Аналіз геополітичних теорій (розвиток критичного мислення).

Методичний коментар:

Групова робота

Завдання 6. Дослідницький проєкт “Регіональні політичні традиції” (розвиток дослідницьких навичок).

Методичний коментар:

Завдання 7. Симуляційна гра “Геополітичний саміт”.

Хід гри

Приклади рольових карток для сценарію “Зернова угода”

Методичний коментар:

Завдання 8. Створення геостратегічної карти сучасної України (творчий проєкт).

Методичний коментар:

Тема 1. Вступ до політології

Урок 4. Геополітичні основи української державності

Робочий аркуш учнів і учениць

Завдання 1. Аналіз геополітичного положення України.

Завдання 2. Дослідження торговельних шляхів (розвиток історичного мислення).

Завдання 3. Тестові завдання

Завдання 4. Порівняльний аналіз регіонів

Обговоріть з партнером:

Завдання 5. Аналіз геополітичних теорій.

Завдання 6. Дослідження регіональних традицій (Групова робота – заповніть відповідно до вашого регіону).

Ділись та обговорюй важливе