Геополітичні зміни після Першої світової війни. Формування громадянської та історичної свідомості

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 2. Тема: Геополітичні зміни після Першої світової війни. Формування громадянської та історичної свідомості

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця:

узагальнює основні зміни та тенденції другої половини ХХ ст. (демографічні, технологічні, політичні, культурні) [12 ГІО 1.3.2-1];
оцінює історичні зміни середини ХХ ст. у довготривалій перспективі (їх вплив на сучасний світ) [12 ГІО 1.3.2-2];
порівнює історичні факти та артефакти за заданими критеріями [12 ГІО 4.1.2-1];
оцінює історичні процеси на основі їх передумов, перебігу і результатів [12 ГІО 4.1.3-1];
верифікує судження з використанням кількох джерел інформації [12 ГІО 4.2.1-1];
формулює судження на основі критеріїв, принципів і цінностей [12 ГІО 4.3.1-1 П];
узагальнює контроверсійні судження і оцінки минулого, сучасних суспільних процесів для формулювання власних висновків та аргументації [12 ГІО 4.3.2-2];
узагальнює результати, формулює висновки і представляє результати дослідження [12 ГІО 4.3.2-3 П];
пропонує ефективні способи розв’язання виявлених проблем, пов’язаних із дослідженими історичними процесами [12 ГІО 6.2.1-2];
робить обґрунтовані судження щодо різних аспектів суспільно-політичного життя в Україні та світі, спираючись на історичний досвід ХХ ст. [12 ГІО 6.3.1-3]

На уроці учні й учениці зможуть:

Версальсько-Вашингтонська система: система міжнародних відносин, встановлена після Першої світової війни
Ліга Націй: перша міжнародна організація для підтримки миру
репарації: повне або часткове відшкодування збитків державою-агресором
самовизначення націй: принцип, проголошений В. Вільсоном, право народів обирати форму свого державного існування

Ключові поняття, особистості, концепти:

Версальсько-Вашингтонська система — новий міжнародний порядок, сформований після Першої світової війни рішеннями Паризької мирної конференції та Вашингтонської конференції (1919–1922).

Паризька мирна конференція (1919–1920) — міжнародний форум переможців першої світової війни, що визначив нові кордони Європи та умови миру з державами Четверного союзу.

Версальський договір (1919) — договір між Антантою та Німеччиною, що встановив суворі репарації, обмеження на армію та територіальні втрати Німеччини.

Сен-Жерменський договір (1919) — мирний договір з Австрією, який ліквідував Австро-Угорську імперію як єдине державне утворення.

Тріанонський договір (1920) — договір з Угорщиною, який суттєво зменшив її територію.

Нейїський договір (1919) — мирний договір з Болгарією.

Севрський / Лозаннський договори — документи, що визначили нові кордони Османської імперії та створення Турецької Республіки.

Принцип самовизначення націй — ідея Вудро Вільсона, згідно з якою народи мають право створювати власні держави.

Мандатна система Ліги Націй — передача під управління великих держав територій колишніх імперій Центральних держав.

Нова карта Європи — створення або відновлення держав: Польща, Чехословаччина, Австрія, Угорщина, Естонія, Латвія, Литва, Королівство сербів, хорватів і словенців тощо.

Реваншизм — прагнення держави відновити втрачені території чи статус (особливо актуально для Німеччини та Угорщини).

Ліга Націй — перша універсальна міжнародна організація, створена для запобігання війнам і врегулювання конфліктів.

Колективна безпека — принцип спільних дій держав для захисту миру.

Міжнародна дипломатія міжвоєнного періоду — система конференцій, союзів і пактів, покликана стабілізувати ситуацію в Європі.

Особистості:

То́мас Ву́дро Ві́льсон – (англ. Thomas Woodrow Wilson; зазвичай, без першого імені — Вудро Вільсон; 28 грудня 1856 — 3 лютого 1924) — 28-й Президент США (1913–1921), відомий також як історик і політолог, лауреат Нобелівської премії миру 1919, присудженої за миротворчі зусилля.

Жорж Бенжамен Клемансо́ (28 вересня 1841 — 24 листопада 1929) — французький політичний і державний діяч, журналіст, 71-й Прем’єр-міністр Франції та 84-й Прем’єр-міністр Франції. Член Французької академії (з 1918). Один з засновників французького радикалізму. Через жорстокий характер й непримиренність до політичних противників отримав прізвисько «Le Tigre» («Тигр»).

Девід Ллойд Джордж (17 січня 1863 — 26 березня 1945) — державний і політичний діяч Великої Британії, лідер ліберальної партії, прем’єр-міністр (7 грудня 1916 — 22 жовтня 1922), граф (з 1944 року).

Як підготуватися до уроку?

1. Почніть урок з візуального занурення

Використайте історичні карти «до» і «після» Першої світової війни.
Запропонуйте учням самостійно знайти 3–5 ключових змін кордонів.

Поставте запитання: «Чому Європа так сильно змінилася?» – це зацікавлює з перших хвилин.

2. Працюйте через логіку причин і наслідків

Складіть разом з учнями ланцюжок: Причини → рішення мирних договорів → наслідки для держав → довготривалі наслідки (умови для Другої світової).

Можна зробити інтерактив: групи отримують фрагмент миру (Версаль, Тріанон, Нейї тощо) і визначають його наслідки.

3. Використовуйте уривки з першоджерел

Цитати з Версальського договору, виступів Вудро Вільсона або спогадів сучасників допомагають формувати історичну свідомість.

Завдання: «Знайдіть у джерелі ознаки несправедливості/справедливості рішень».

4. Формуйте критичне мислення через історичні дискусії

Запропонуйте невелику рольову гру: учні — делегати різних країн на Паризькій конференції.

Кожна група обґрунтовує позицію своєї країни, використовуючи факти.

Це допомагає зрозуміти, чому компроміс був складним і які інтереси зіткнулися.

5. Підкресліть зв’язок із сучасністю

а) Запитайте: «Які сучасні конфлікти чи кордони походять із рішень 1919–1920 рр.?»

б) Покажіть, як геополітичні зміни минулого впливають на сьогоднішню Україну та Європу.

6. Формуйте громадянську свідомість через рефлексію

Мікрозавдання: «Що означає для мене мир?»

Обговоріть, як міжнародні організації (Ліга Націй тоді, ООН сьогодні) намагаються запобігати війнам.

Попросіть учнів навести приклади громадянської активності, яка підтримує мир і безпеку.

7. Використовуйте короткі відео й інтерактиви

2–3-хвилинні документальні фрагменти або інтерактивні карти підсилюють сприйняття.

Попросіть учнів зробити «міні-підсумок» після перегляду: 3 факти — 1 висновок.

8. Завершуйте урок практичним завданням

Створення інфографіки: «5 найважливіших змін після Першої світової війни».

Або: «Топ-3 уроки людству, які дає Паризька мирна конференція».
Таке завдання сприяє глибшому розумінню й формує історичне мислення.

Дизайн уроку

Провокація

«Пазл Європи: Знайди 10 відмінностей»

Завдання: вчитель демонструє дві карти Європи: 1914 року та 1923 року.

Карта Європи до першої світової війни (1914 р.)

Карта Європи після першої світової війни

Питання до класу:

Які великі держави зникли з карти? (імперії).
Які нові держави з’явилися? (Польща, Чехословаччина, Фінляндія, Країни Балтії тощо).
Чому кордони змінилися саме так? Хто був “архітектором” цих змін?

Практика

1. Групова робота. Рольова гра «Паризька мирна конференція»

Учні об’єднуються у три групи, представляючи лідерів держав-переможниць. Кожна група отримує “картку інтересів”.

Група 1 (Франція – Ж. Клемансо): вимагає максимального ослаблення Німеччини, великих репарацій, повернення Ельзасу та Лотарингії. Гасло: “Німець заплатить за все!”.
Група 2 (Велика Британія – Д. Ллойд Джордж): хоче покарати Німеччину, але не знищити її повністю, щоб зберегти баланс сил у Європі (протидія Франції) та торгувати з нею.
Група 3 (США – В. Вільсон): просуває “14 пунктів”, створення Ліги Націй, право на самовизначення, вільну торгівлю. Виступає як “арбітр”.

Завдання: Обговорити долю Німеччини та нових кордонів. Чи вдасться вам дійти згоди?

Висновок вчителя:

Компроміс був важким і часто несправедливим, що образило як переможених, так і деяких переможців.

2. Робота з візуальними джерелами. «Політична карикатура»

Учні аналізують карикатуру того часу.

Опис: Оберіть одну із карикатур, які вам запропоновані за посиланням: https://babel.ua/texts/81342-persha-svitova-viyna-v-karikaturah-gumoristichni-karti-dika-ta-vichno-p-yana-rosiya-krajini-zviri-ta-bozhevilniy-kayzer-istoriya-u-20-ilyustraciyah-memah

Завдання:

Хто зображений на карикатурі?
Яке ставлення автора до подій після Першої світової війни?
Як це зображення допомагає зрозуміти причини майбутнього реваншизму Німеччини?

3. Індивідуальна робота. Кейс-стаді. «Українське питання та подвійні стандарти»

Вчитель пропонує знайти та порівняти два документи/факти.

Факт А: “14 пунктів” Вільсона гарантують народам Австро-Угорщини та Росії право на автономний розвиток.
Факт Б: На Паризькій конференції делегацію УНР не визнали офіційно. Східну Галичину передано Польщі.

Питання для обговорення:

Чому принцип “самовизначення націй” спрацював для поляків чи фінів, але не спрацював для українців?
Яку роль відіграв “фактор більшовизму” у рішенні Антанти щодо України? (Ідея “санітарного кордону”).

4. Парна робота. Творче завдання «Лист у майбутнє»

Учні уявляють себе дипломатами 1919 року, які розуміють недосконалість мирних договорів.

Завдання: Написати коротке попередження (3-4 речення) нащадкам у 1939 рік. Про що ви їх попередите? (Про образу Німеччини, про слабкість Ліги Націй, про ігнорування інтересів меншин).

5. «Ідеалізм проти Реальності» (Порівняльна таблиця)

Мета: Зрозуміти різницю між задекларованими цінностями («14 пунктів» Вільсона) та реальними умовами Версальського договору.

Інструкція: Учні заповнюють таблицю, порівнюючи очікування та реальність.

Критерій	“14 пунктів” Вудро Вільсона (очікування)	Версальський договір (реальність)
Таємна дипломатія	Має бути скасована, відкриті угоди.	Рішення приймалися «Великою трійкою» за зачиненими дверима.
Доля колоній	Врахування інтересів населення колоній.	Перерозподіл колоній між переможцями (мандатна система).
Ставлення до переможених	“Мир без переможців”, справедливість.	Учні мають вписати: Репарації, визнання вини, демілітаризація
Право націй на самовизначення	Гарантоване для всіх народів імперій.	Учні мають вписати: Вибіркове застосування, ігнорування українців, арабів тощо

Питання для рефлексії:

Чому, на вашу думку, ідеалістичний план Вільсона не вдався?
Як це вплинуло на довіру людей до демократії у 1920-х роках?

6. Індивідуальне завдання. «Міни сповільненої дії» (Робота з контурною картою)

Мета: Ідентифікувати геополітичні конфлікти, закладені після війни.

Завдання: На контурній карті Європи 1923 року позначте спеціальними значками (наприклад, «бомба» 💣 або знак оклику ❗️) місця потенційних конфліктів:

Данцигський (Гданський) коридор (розділяє Німеччину).
Судетська область (німці у складі Чехословаччини).
Східна Галичина (українці у складі Польщі).
Рейнська демілітаризована зона.
Трансільванія (угорці у складі Румунії).

Питання: Який із цих регіонів став приводом до початку Другої світової війни?

Прогрес

Заповнення таблиці “Мій Прогрес”: Учні й учениці самостійно оцінюють власний поступ.

Критерій	Ні	Частково	Так
Я можу назвати 3 імперії, що розпалися після війни
Я розумію, чому мир називали “перемир’ям на 20 років”
Я можу пояснити, що таке “самовизначення націй”
Я розумію причини невдачі української дипломатії в Парижі.

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 2. Тема: Геополітичні зміни після Першої світової війни. Формування громадянської та історичної свідомості

Рефлексія

Мої очікування від вивчення теми

Чого я прагну досягти під час вивчення теми?

Провокація

«Пазл Європи: Знайди 10 відмінностей»

Ви перед собою бачите дві карти Європи: 1914 року та 1923 року.

Карта Європи до першої світової війни (1914 р.)

Карта Європи після першої світової війни

Питання до класу:

1. Які великі держави зникли з карти? (імперії).

2. Які нові держави з’явилися?

3. Чому кордони змінилися саме так? Хто був “архітектором” цих змін?

Практика

1. Групова робота. Рольова гра «Паризька мирна конференція»

Ви об’єднались у три групи, представляючи лідерів держав-переможниць. Кожна група отримує “картку інтересів”.

Група 1 (Франція – Ж. Клемансо): вимагає максимального ослаблення Німеччини, великих репарацій, повернення Ельзасу та Лотарингії. Гасло: “Німець заплатить за все!”.
Група 2 (Велика Британія – Д. Ллойд Джордж): хоче покарати Німеччину, але не знищити її повністю, щоб зберегти баланс сил у Європі (протидія Франції) та торгувати з нею.
Група 3 (США – В. Вільсон): просуває “14 пунктів”, створення Ліги Націй, право на самовизначення, вільну торгівлю. Виступає як “арбітр”.

Завдання: Обговорити долю Німеччини та нових кордонів. Чи вдасться вам дійти згоди?

2. Робота з візуальними джерелами. «Політична карикатура»

Проаналізуйте карикатуру того часу.

Завдання:

1. Хто зображений на карикатурі?

2. Яке ставлення автора до подій після Першої світової війни?

3. Як це зображення допомагає зрозуміти причини майбутнього реваншизму Німеччини?

3. Індивідуальна робота. Кейс-стаді. «Українське питання та подвійні стандарти»

Знайдіть та порівняйте два документи/факти.

Факт А: “14 пунктів” Вільсона гарантують народам Австро-Угорщини та Росії право на автономний розвиток.
Факт Б: На Паризькій конференції делегацію УНР не визнали офіційно. Східну Галичину передано Польщі.

Питання для обговорення:

1. Чому принцип “самовизначення націй” спрацював для поляків чи фінів, але не спрацював для українців?

2. Яку роль відіграв “фактор більшовизму” у рішенні Антанти щодо України? (Ідея “санітарного кордону”).

4. Парна робота. Творче завдання «Лист у майбутнє»

Учні уявляють себе дипломатами 1919 року, які розуміють недосконалість мирних договорів. Завдання: Написати коротке попередження (3-4 речення) нащадкам у 1939 рік. Про що ви їх попередите? (Про образу Німеччини, про слабкість Ліги Націй, про ігнорування інтересів меншин).

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. «Ідеалізм проти Реальності» (Порівняльна таблиця)

Інструкція: Учні заповнюють таблицю, порівнюючи очікування та реальність.

Критерій	“14 пунктів” Вудро Вільсона (очікування)	Версальський договір (реальність)
Таємна дипломатія
Доля колоній
Ставлення до переможених
Право націй на самовизначення

Питання для рефлексії:

Чому, на вашу думку, ідеалістичний план Вільсона не вдався?

Як це вплинуло на довіру людей до демократії у 1920-х роках?

6. Індивідуальне завдання. «Міни сповільненої дії» (Робота з контурною картою)

Мета: Ідентифікувати геополітичні конфлікти, закладені після війни.

1. Данцигський (Гданський) коридор (розділяє Німеччину).

2. Судетська область (німці у складі Чехословаччини).

3. Східна Галичина (українці у складі Польщі).

4. Рейнська демілітаризована зона.

5. Трансільванія (угорці у складі Румунії).

Питання: Який із цих регіонів став приводом до початку Другої світової війни?

Прогрес

Заповнення таблиці “Мій Прогрес”: Учні й учениці самостійно оцінюють власний поступ.

Критерій	Ні	Частково	Так
Я можу назвати 3 імперії, що розпалися після війни
Я розумію, чому мир називали “перемир’ям на 20 років”
Я можу пояснити, що таке “самовизначення націй”
Я розумію причини невдачі української дипломатії в Парижі.

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе