матеріал 1

Гетероциклічні сполки. Поняття гетероатома. Класифікація гетероциклічних сполук

Матеріал

Урок 79. Гетероциклічні сполки. Поняття гетероатома. Класифікація гетероциклічних сполук


Очікувані результати
  • виявляє самостійно або у співпраці з іншими невизначеність/протиріччя в інформації щодо ознак/будови/ властивостей об’єктів природи, умов виникнення, прояву і перебігу природних явищ [12 ПРО 1.1.1-1 П]
  • створює самостійно або у співпраці з іншими математичні/реальні, віртуальні моделі об’єктів і явищ [12 ПРО 1.4.1-2 П]
  • аналізує за наданими критеріями самостійно або у співпраці з іншими математичні/реальні/ віртуальні моделі об’єктів і явищ [12 ПРО 1.4.1-3 П]
  • аналізує, систематизує, оцінює самостійно або у співпраці з іншими опрацьовану інформацію [12 ПРО 2.1.1-5 П]
  • пов’язує самостійно або у співпраці з іншими інформацію природничого змісту, представлену в різних формах, із реальними об’єктами і явищами [12 ПРО 2.2.2-1 П]
  • визначає самостійно або у співпраці з іншими властивості об’єктів, істотні ознаки явищ і процесів, необхідні для розв’язання життєвої/навчальної проблеми [12 ПРО 3.1.1-2 П]
  • визначає самостійно або у співпраці з іншими ознаки класифікації об’єктів і явищ [12 ПРО 3.2.1-1 П]
  • інтерпретує самостійно або у співпраці з іншими наукові факти [12 ПРО 4.1.1-3 П]

Мета уроку: сформувати в учнів уявлення про гетероциклічні сполуки та способи їхньої класифікації, пояснити ароматичний характер п’яти- та шестичленних гетероциклів на прикладі піролу та піридину, познайомитися із електронним критерієм ароматичності.

Очікувані результати для вчителя:
  • – учні розрізняють гетероатоми;
  • – учнів мають уявлення про гетероциклічні системи та способи їхньої класифікації;
  • – учні пояснюють ароматичний характер піридину та піролу;
  • – учні розв’язують задачі на обчислення за послідовними хімічними перетвореннями
Очікувані результати для учнівства:
  • мають уявлення про гетероциклічні сполуки та способи їхньої класифікації за розміром гетероциклу,
  • видом та кількістю гетероатому,
  • розуміють особливості хімічної будови ароматичних гетероциклів на прикладі піролу та піридину
Ключові слова
  • гетероатом
  • гетероцикл
  • ароматичність
  • піридин
  • пірол
План уроку
  1. Мотивація (7 хв.).
  2. Класифікація гетероциклічних сполук (10 хв.).
  3. Ароматичні гетероциклічні системи (15 хв.)
  4. Практикуємось (9 хв.).
  5. Рефлексія (4 хв.).

1. Мотивація
Дружня порада для вчителя

Тривалість: 7 хв

Циклічну будову молекул мають уже відомі вам циклоалкани та арени. Ці речовини називають карбоциклічними, адже їхні молекули утворені циклічно з’їднаними один з одним атомами Карбону.

Завдання 1. Укажіть число структурних ізомерів, молекулярна формула яких С5Н10, а їхні молекули мають циклічну будову. Складіть відповідні структурні формули та дайте їм систематичні назви.

Окрім атомів Карбону в утворенні органічних речовин циклічної будови можуть брати участь атоми Нітрогену, Оксигену або деяких інших елементів, тобто гетероатомів (від давн. грец. «ἕτερος» – інший). Такі сполуки називають гетероциклічними.


2. Класифікація гетероциклічних сполук
Дружня порада для вчителя

Тривалість: до 10 хв

За розміром циклу найпоширенішими є п’яти- та шестичленні гетероцикли, а за видом гетероатома – нітрогено-, оксигено-, сульфуровмісні системи. Число гетероатомів у циклі може бути різним, а в деяких випадках навіть переважати число атомів Карбону.

У природі поширені гетероциклічні сполуки з п’яти- та шестичленними циклами, що містять один або два гетероатоми:

Гетероцикли входять до складу багатьох природних біологічно активних речовин. Так, серед речовин , що стимулюють роботу центральної нервової системи людини, є кофеїн. Він міститься у листках чаю, зернах кави та какао. А от нікотин – надзвичайно отруйна речовина, що виділяється з тютюну й негативно впливає на здоров’я не лише курців, а й тим, хто перебуває поруч.

  • Карбон, Нітроген, Оксиген, Сульфур та деякі інші хімічні елементи називають елементами-органогенами. Доведіть, що ця назва є виправданою.

Завдання 2. Нижче наведено структурні формули найпростіших ароматичних гетероциклічних сполук. Охарактеризуйте їх за розміром циклу та видом гетероатому.

За розміром циклу:

  • п’ятичленні -___________________________________________________________________________________________ ;
  • шестичленні -___________________________________________________________________________________________ .

За видом гетероатому:

  • оксигеновмісні -___________________________________________________________________________________________ ;
  • нітрогеновмісні -___________________________________________________________________________________________ ;
  • сульфуровмісні -___________________________________________________________________________________________ .

3. Ароматичні гетероциклічні системи
Дружня порада для вчителя

Тривалість: до 15 хв

Як і бензен, молекули деяких гетероциклічних сполук – фуран, пірол або піридин – мають плоску будову, що є одним із наслідків їхньої ароматичності. Такі речовини називають гетероароматичними сполуками.

Відомий ще алхімікам піридин був науково описаний у 1851 році шотландським хіміком Томасом Андерсоном, який виділив його під час дослідження костяної олії. Пізніше, у 1869 році німецький хімік Вільгельм Кернер висловив припущення про те, що його молекулу можна розглядати як бензен, в якому одна група –СН- заміщена на атом Нітрогену, що знайшло своє підтвердження уже за рік стараннями шотландського хіміка Джеймса Дюара.

У молекулі піридину атоми Карбону та Нітрогену перебувають у стані sp2-гібридизації. Але гідридизація електронних орбіталей атома Нітрогену має деякі особливості порівняно з атомом Карбону. Зовнішній електронний шар атома Нітрогену містить п’ять електронів – 1s22s22p3. У sp2-гібридизації беруть участь орбіталі чотирьох з них – два електрони однієї s-орбіталі та два електрони двох р-орбіталей. П’ятий електрон залишається на негібридизованій p-орбіталі. Отже, одна з гібридних електронних орбіталей атома Нітрогену містить електронну пару, що не бере участь в утворені ковалентних зв’язків в молекулі піридину. (див. рисунок).

Негібридизовані р-орбіталі атома Нітрогену та Карбону гетероциклічної системи перекриваються між собою над і під площиною молекули піридину, утворюючи єдину π-електронну систему, як у молекулі бензену.

У п’ятичленних гетероциклічних системах з одним гетероатомом – Нітрогеном, Оксигеном або Сульфуром – ароматизація здійснюється інакше. Структуру відкритого у 1834 році німецьким хіміком Фоідлібом Рунге під час сухої дистиляції тваринних кісток піролу вдалося встановити лише у 1870 році іншим німецьким хіміком Адольфом Байєром.

Атом Нітрогену в молекулі піролу, як і в молекулі піридину, перебуває в стані sp2-гібридизації. Але, на відміну від піридину, негібридизована р-орбіталь містить не один електрон, а два – електронну пару. Перекриваючись із негібридизованими р-орбіталями атомів Карбону гетероциклу, така р-орбіталь Нітрогену постачає в єдину π-електронну систему два електрони, зумовлюючи виникнення ароматичності (див. рисунок).

Завдання 3. Одним із найважливіших критеріїв ароматичності є електронний критерій, так зване правило Гюккеля, відповідно до якого ароматичною вважається плоска циклічна система з єдиною π-електронною густиною, що об’єднує 4n+2 електрони. Наприклад, правило Гюккеля виконується для ароматичних вуглеводнів бензену та нафтену:

Доведіть, що π-електронні системи піролу, фурану, тіофену та піридину (див. рисунки вище) також відповідають правилу Гюккеля.

Завдання 4. У 1883 році данський хімік Йоган К’єльдаль запропонував метод визначення вмісту Нітрогену у складі органічних речовин, який і сьогодні застосовують у лабораторному практикумі. Метод передбачає розчинення зразка у концентрованій сульфатній кислоті, під час якого «зв’язаний» Нітроген перетворюється у катіон амонію. Потім утворений розчин обробляють надлишком концентрованого розчину натрій гідроксиду, а виділений при цьому амоніак поглинають хлоридною кислотою. 

  1. Складіть схему (без коефіцієнтів) реакції, що ілюструє перетворення «зв’язаного» Нітрогену під час розчинення у сульфатній кислоті, якщо аналізу піддали піридин, а серед продуктів реакції є карбон(IV) оксид, сульфур(IV) оксид, амоній сульфат та вода.
  2. Складіть рівняння реакції амоній сульфату, утвореного на першій стадії аналізу, із натрій гідроксидом.
  3. Складіть рівняння реакції виділеного у п. 4.2 амоніаку із хлоридною кислотою.
  4. Обчисліть об’єм (мл) розчину хлоридної кислоти з масовою часткою хлороводню 36,5 % (густина розчину 1,19 г/мл), яка знадобиться для поглинання усього амоніаку (див. п. 4.3), якщо аналізу піддали 3,95 г піридину. Вважайте, що на кожній стадії аналізу (п.п. 4.1-4.3) відносний вихід продуктів реакцій становить 100%.
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Практикуємось
Дружня порада для вчителя

Тривалість: 9 хв

  1. 1. Прочитайте твердження та позначте правильні з них.
  • Нітроген – гетероатом у молекулі піридину;
  • молекула піридину не є ароматичною;
  • серед гетероциклічних сполук є насичені, ненасичені та ароматичні;
  • кількість гетероатомів у гетероциклі не може перевищувати одного;
  • атом Нітрогену у молекулі піролу перебуває в стані sp3-гібридизації;
  • електронна пара атому Нітрогену в молекулі піридину не бере участь в утворенні єдиної π-електронної системи;
  • фуран – це п’ятичленний ароматичний гетероцикл із атомом Оксигену у циклі;
  • у молекулі піридину довжини зв’язків С-N – однакові;
  • електронна пара атому Нітрогену в молекулі піролу не бере участь в утворенні єдиної π-електронної системи;
  • гетероциклічні системи можуть міститися у складі біологічно активних речовин.
  1. 2. Продукти повного окиснення органічної речовини кількістю речовини 0,5 моль – карбон(IV) оксид об’ємом 44,8 л (за н.у.), вода масою 22,5 г та азот об’ємом 5,6 л (за н.у.).
    • 1. Виведіть молекулярну формулу органічної речовини, якщо відомо, що її молекули містять атоми трьох хімічних елементів. Складіть структурну формулу речовини, враховуючи її гетероциклічний характер.
    • 2. Обчисліть масу (г) органічної речовини, яку піддали повному окисненню.

5. Рефлексія
Дружня порада для вчителя

Тривалість: до 4 хв

Вправа «Мікрофон».

Учитель передає «уявний мікрофон», а учні по черзі завершують речення:

  • Сьогодні я зрозумів(ла), що…
  • Мене здивувало…
  • Я тепер зможу пояснити, чому…

У вільний від відпочинку час
  1. Користуючись додатковими джерелами інформації, наведіть приклади 3-4 природніх сполук, які містять у своєму складі гетероцикли. Складіть їхні структурні формули.
  2. Порівняйте будову молекули піридину та бензену. Що є між ними спільного? Чим вони відрізняються?

Урок 79. Гетероциклічні сполки. Поняття гетероатома. Класифікація гетероциклічних сполук

Робочий аркуш учнівства

Очікувані результати

Мета уроку: сформувати в учнів уявлення про гетероциклічні сполуки та способи їхньої класифікації, пояснити ароматичний характер п’яти- та шестичленних гетероциклів на прикладі піролу та піридину, познайомитися із електронним критерієм ароматичності.

Очікувані результати для учнівства:
  • Я розумію поняття гетероатому.
  • Я маю уявлення про гетероциклічні системи та способи їхньої класифікації за розміром циклу, видом та кількістю гетероатомів.
  • Я пояснюю ароматичний характер піридину та піролу відповідно до структурних та електронних критеріїв.
  • Я розв’язую задачі на обчислення за послідовними хімічними перетвореннями.
Ключові слова
  • гетероатом
  • гетероцикл
  • ароматичність
  • піридин
  • пірол
План уроку
  1. Мотивація (7 хв.).
  2. Класифікація гетероциклічних сполук (10 хв.).
  3. Ароматичні гетероциклічні системи (15 хв.)
  4. Практикуємось (9 хв.).
  5. Рефлексія (4 хв.).

1. Мотивація

Циклічну будову молекул мають уже відомі вам циклоалкани та арени. Ці речовини називають карбоциклічними, адже їхні молекули утворені циклічно з’їднаними один з одним атомами Карбону.

Завдання 1. Укажіть число структурних ізомерів, молекулярна формула яких С5Н10, а їхні молекули мають циклічну будову. Складіть відповідні структурні формули та дайте їм систематичні назви.

Окрім атомів Карбону в утворенні органічних речовин циклічної будови можуть брати участь атоми Нітрогену, Оксигену або деяких інших елементів, тобто гетероатомів (від давн. грец. «ἕτερος» – інший). Такі сполуки називають гетероциклічними.


2. Класифікація гетероциклічних сполук

За розміром циклу найпоширенішими є п’яти- та шестичленні гетероцикли, а за видом гетероатома – нітрогено-, оксигено-, сульфуровмісні системи. Число гетероатомів у циклі може бути різним, а в деяких випадках навіть переважати число атомів Карбону.

У природі поширені гетероциклічні сполуки з п’яти- та шестичленними циклами, що містять один або два гетероатоми:

Гетероцикли входять до складу багатьох природних біологічно активних речовин. Так, серед речовин , що стимулюють роботу центральної нервової системи людини, є кофеїн. Він міститься у листках чаю, зернах кави та какао. А от нікотин – надзвичайно отруйна речовина, що виділяється з тютюну й негативно впливає на здоров’я не лише курців, а й тим, хто перебуває поруч.

  • Карбон, Нітроген, Оксиген, Сульфур та деякі інші хімічні елементи називають елементами-органогенами. Доведіть, що ця назва є виправданою.

Завдання 2. Нижче наведено структурні формули найпростіших ароматичних гетероциклічних сполук. Охарактеризуйте їх за розміром циклу та видом гетероатому.

За розміром циклу:

  • п’ятичленні -___________________________________________________________________________________________ ;
  • шестичленні -___________________________________________________________________________________________ .

За видом гетероатому:

  • оксигеновмісні -___________________________________________________________________________________________ ;
  • нітрогеновмісні -___________________________________________________________________________________________ ;
  • сульфуровмісні -___________________________________________________________________________________________ .

3. Ароматичні гетероциклічні системи

Як і бензен, молекули деяких гетероциклічних сполук – фуран, пірол або піридин – мають плоску будову, що є одним із наслідків їхньої ароматичності. Такі речовини називають гетероароматичними сполуками.

Відомий ще алхімікам піридин був науково описаний у 1851 році шотландським хіміком Томасом Андерсоном, який виділив його під час дослідження костяної олії. Пізніше, у 1869 році німецький хімік Вільгельм Кернер висловив припущення про те, що його молекулу можна розглядати як бензен, в якому одна група –СН- заміщена на атом Нітрогену, що знайшло своє підтвердження уже за рік стараннями шотландського хіміка Джеймса Дюара.

У молекулі піридину атоми Карбону та Нітрогену перебувають у стані sp2-гібридизації. Але гідридизація електронних орбіталей атома Нітрогену має деякі особливості порівняно з атомом Карбону. Зовнішній електронний шар атома Нітрогену містить п’ять електронів – 1s22s22p3. У sp2-гібридизації беруть участь орбіталі чотирьох з них – два електрони однієї s-орбіталі та два електрони двох р-орбіталей. П’ятий електрон залишається на негібридизованій p-орбіталі. Отже, одна з гібридних електронних орбіталей атома Нітрогену містить електронну пару, що не бере участь в утворені ковалентних зв’язків в молекулі піридину. (див. рисунок).

Негібридизовані р-орбіталі атома Нітрогену та Карбону гетероциклічної системи перекриваються між собою над і під площиною молекули піридину, утворюючи єдину π-електронну систему, як у молекулі бензену.

У п’ятичленних гетероциклічних системах з одним гетероатомом – Нітрогеном, Оксигеном або Сульфуром – ароматизація здійснюється інакше. Структуру відкритого у 1834 році німецьким хіміком Фоідлібом Рунге під час сухої дистиляції тваринних кісток піролу вдалося встановити лише у 1870 році іншим німецьким хіміком Адольфом Байєром.

Атом Нітрогену в молекулі піролу, як і в молекулі піридину, перебуває в стані sp2-гібридизації. Але, на відміну від піридину, негібридизована р-орбіталь містить не один електрон, а два – електронну пару. Перекриваючись із негібридизованими р-орбіталями атомів Карбону гетероциклу, така р-орбіталь Нітрогену постачає в єдину π-електронну систему два електрони, зумовлюючи виникнення ароматичності (див. рисунок).

Завдання 3. Одним із найважливіших критеріїв ароматичності є електронний критерій, так зване правило Гюккеля, відповідно до якого ароматичною вважається плоска циклічна система з єдиною π-електронною густиною, що об’єднує 4n+2 електрони. Наприклад, правило Гюккеля виконується для ароматичних вуглеводнів бензену та нафтену:

Доведіть, що π-електронні системи піролу, фурану, тіофену та піридину (див. рисунки вище) також відповідають правилу Гюккеля.

Завдання 4. У 1883 році данський хімік Йоган К’єльдаль запропонував метод визначення вмісту Нітрогену у складі органічних речовин, який і сьогодні застосовують у лабораторному практикумі. Метод передбачає розчинення зразка у концентрованій сульфатній кислоті, під час якого «зв’язаний» Нітроген перетворюється у катіон амонію. Потім утворений розчин обробляють надлишком концентрованого розчину натрій гідроксиду, а виділений при цьому амоніак поглинають хлоридною кислотою. 

  1. Складіть схему (без коефіцієнтів) реакції, що ілюструє перетворення «зв’язаного» Нітрогену під час розчинення у сульфатній кислоті, якщо аналізу піддали піридин, а серед продуктів реакції є карбон(IV) оксид, сульфур(IV) оксид, амоній сульфат та вода.
  2. Складіть рівняння реакції амоній сульфату, утвореного на першій стадії аналізу, із натрій гідроксидом.
  3. Складіть рівняння реакції виділеного у п. 4.2 амоніаку із хлоридною кислотою.
  4. Обчисліть об’єм (мл) розчину хлоридної кислоти з масовою часткою хлороводню 36,5 % (густина розчину 1,19 г/мл), яка знадобиться для поглинання усього амоніаку (див. п. 4.3), якщо аналізу піддали 3,95 г піридину. Вважайте, що на кожній стадії аналізу (п.п. 4.1-4.3) відносний вихід продуктів реакцій становить 100%.
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Практикуємось
  1. 1. Прочитайте твердження та позначте правильні з них.
  • Нітроген – гетероатом у молекулі піридину;
  • молекула піридину не є ароматичною;
  • серед гетероциклічних сполук є насичені, ненасичені та ароматичні;
  • кількість гетероатомів у гетероциклі не може перевищувати одного;
  • атом Нітрогену у молекулі піролу перебуває в стані sp3-гібридизації;
  • електронна пара атому Нітрогену в молекулі піридину не бере участь в утворенні єдиної π-електронної системи;
  • фуран – це п’ятичленний ароматичний гетероцикл із атомом Оксигену у циклі;
  • у молекулі піридину довжини зв’язків С-N – однакові;
  • електронна пара атому Нітрогену в молекулі піролу не бере участь в утворенні єдиної π-електронної системи;
  • гетероциклічні системи можуть міститися у складі біологічно активних речовин.
  1. 2. Продукти повного окиснення органічної речовини кількістю речовини 0,5 моль – карбон(IV) оксид об’ємом 44,8 л (за н.у.), вода масою 22,5 г та азот об’ємом 5,6 л (за н.у.).
    • 1. Виведіть молекулярну формулу органічної речовини, якщо відомо, що її молекули містять атоми трьох хімічних елементів. Складіть структурну формулу речовини, враховуючи її гетероциклічний характер.
    • 2. Обчисліть масу (г) органічної речовини, яку піддали повному окисненню.

5. Рефлексія
Вправа «Мікрофон».

Учитель передає «уявний мікрофон», а учні по черзі завершують речення:

  • Сьогодні я зрозумів(ла), що…
  • Мене здивувало…
  • Я тепер зможу пояснити, чому…

У вільний від відпочинку час
  1. Користуючись додатковими джерелами інформації, наведіть приклади 3-4 природніх сполук, які містять у своєму складі гетероцикли. Складіть їхні структурні формули.
  2. Порівняйте будову молекули піридину та бензену. Що є між ними спільного? Чим вони відрізняються?

Ділись та обговорюй важливе

Обкладинка коментарів до матеріалу