Гонка ядерних озброєнь в умовах холодної війни

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 2. Тема. Гонка ядерних озброєнь в умовах холодної війни

Які результати уроку?

За Державним стандартом:

виокремлює етапи глобальних екологічних змін другої пол. ХХ ст. [12 ГІО 1.3.1-1]
характеризує вплив ядерних технологій на життя людини та природи [12 ГІО 6.3.1-5]
оцінює переваги та ризики запропонованих у другій половині ХХ ст. рішень екологічних проблем на глобальному рівні [12 ГІО 6.2.1-3]

На уроці учні/учениці

дослідять розвиток ядерних програм СРСР, США та інших держав
дроаналізують етапи гонки ядерних озброєнь під час холодної війни
розглянуть екологічні наслідки створення та підтримки ядерних арсеналів
з’ясують, як формувалася доктрина “взаємного гарантованого знищення”

Ключова компетентність уроку

громадянські та соціальні компетентності (учні/учениці аналізуватимуть вплив гонки озброєнь на міжнародні відносини та суспільство, розвиватимуть розуміння відповідальності за глобальну безпеку та соціальні наслідки військово-політичних рішень)

Ключові терміни, особи та концепції

Холодна війна — період глобального геополітичного напруження між СРСР і США та їхніми союзниками, що тривав з кінця 1940-х до початку 1990-х років.
Гонка озброєнь — суперництво між державами в нарощуванні та вдосконаленні військової техніки, зокрема ядерної зброї.
Ядерний паритет — приблизна рівність ядерних потенціалів СРСР і США, що сформувалася до кінця 1960-х років.
Доктрина “взаємного гарантованого знищення” (MAD) — військова доктрина, згідно з якою застосування ядерної зброї однією державою призведе до знищення обох сторін конфлікту.
Карибська криза (1962) — конфлікт між СРСР і США через розміщення радянських ядерних ракет на Кубі, що поставив світ на межу ядерної війни.
Ігор Курчатов (1903-1960) — радянський фізик, керівник радянського атомного проєкту, “батько” радянської атомної бомби.
Роберт Оппенгеймер (1904-1967) — американський фізик, науковий керівник Манхеттенського проєкту, який створив першу атомну бомбу.
Андрій Сахаров (1921-1989) — радянський фізик, один з розробників радянської водневої бомби, пізніше став дисидентом і виступав за ядерне роззброєння.
Едвард Теллер (1908-2003) — американський фізик, “батько” водневої бомби США, відомий своєю підтримкою ядерних технологій і військових розробок.
Стратегічні ядерні сили — компоненти збройних сил держави, призначені для вирішення стратегічних завдань у ядерній війні (міжконтинентальні балістичні ракети, стратегічні бомбардувальники, атомні підводні човни).
“Ядерний клуб” — неофіційна назва групи держав, що володіють ядерною зброєю.
Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) — міжнародна угода 1968 року, спрямована на обмеження розширення кола країн, що володіють ядерною зброєю.
Радіоактивні опади — продукти ядерних вибухів, що випадають на поверхню Землі та забруднюють довкілля.
Ядерна зима — теоретичний сценарій глобальних кліматичних наслідків широкомасштабної ядерної війни, що включає різке зниження температури та руйнування екосистем.
Міжнародні договори про обмеження ядерних озброєнь — серія угод між ядерними державами, що обмежували розробку, випробування та розгортання ядерної зброї (ОСО-1, ОСО-2, СНО-1, СНО-2).

Як підготуватися до уроку?

Тема гонки ядерних озброєнь в умовах холодної війни потребує збалансованого підходу, що дозволить учням/ученицям зрозуміти як геополітичні, так і екологічні аспекти цього історичного процесу. При підготовці до уроку доцільно використовувати різноманітні візуальні матеріали (фотографії, схеми, графіки), що ілюструють масштаби гонки озброєнь і потенційні наслідки ядерної війни.

Важливо приділити увагу етичним аспектам розробки та накопичення ядерної зброї, спонукаючи учнів/учениць до роздумів про відповідальність науковців і політиків за свої рішення. Доречно згадати про вчених, які спочатку брали участь у розробці ядерної зброї, а потім виступали проти її використання (наприклад, А. Ейнштейн, А. Сахаров).

Під час уроку варто використовувати документальні матеріали та статистичні дані, що демонструють масштаби накопичення ядерних арсеналів і їхній потенційний вплив на екологію планети. Корисним буде також розглянути історію міжнародних договорів про обмеження ядерних випробувань і скорочення ядерних озброєнь, щоб показати учням/ученицям можливості конструктивного вирішення глобальних проблем через міжнародну співпрацю.

Для розвитку громадянських і соціальних компетентностей важливо організувати дискусію чи рольову гру, де учні/учениці зможуть розглянути різні аспекти проблеми гонки озброєнь з позицій різних сторін (політиків, військових, екологів, пацифістів тощо) і спробувати знайти компромісні рішення.

Доречно також показати зв’язок теми з сучасністю, зокрема, через обговорення нинішніх ядерних загроз, проблеми нерозповсюдження ядерної зброї та ролі міжнародних організацій у гарантіях ядерної безпеки. Це допоможе учням/ученицям усвідомити актуальність проблеми та свою громадянську відповідальність за збереження миру та безпеки.

Дизайн уроку

Провокація

Запитання:

Чи виправдана гонка ядерних озброєнь стратегією стримування потенційного агресора? Чи може накопичення зброї масового знищення бути гарантією миру?

Завдання:

Розгляньте два зображення: 1) фото атомного вибуху над Нагасакі 9 серпня 1945 року; 2) карта світу з позначенням держав “ядерного клубу” та кількістю ядерних боєголовок станом на 2023 рік. Запишіть 3-4 речення про те, які думки й емоції вони у вас викликають.

Методичний коментар:

Це завдання активізує емоційну та когнітивну сфери учнів/учениць, спонукає до роздумів про моральні й етичні аспекти розробки та застосування ядерної зброї. Перше зображення показує реальні трагічні наслідки застосування атомної зброї, друге — демонструє сучасний стан глобальної ядерної загрози. Важливо створити атмосферу відкритості для різних позицій та думок, не нав’язуючи учням/ученицям єдино “правильне” бачення проблеми.

Очікувана відповідь:

Учні/учениці можуть висловити різні думки, наприклад: “Ці зображення викликають у мене тривогу, адже вони показують, наскільки людство наблизилося до самознищення. Трагедія Нагасакі демонструє жахливі наслідки застосування ядерної зброї для мирного населення. Карта ядерних держав свідчить про те, що людство не зробило належних висновків і продовжує накопичувати зброю масового знищення. Це змушує замислитися про відповідальність політиків і вчених за майбутнє планети.”

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. Хронологія гонки ядерних озброєнь (розвиток громадянської та соціальної компетентності).

Розташуйте події в хронологічній послідовності та складіть коротку характеристику кожного етапу гонки ядерних озброєнь:

Випробування першої радянської водневої бомби.
Підписання Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.
Розпад СРСР і початок скорочення ядерних арсеналів.
Карибська криза.
Випробування першої атомної бомби США.
Створення та випробування нейтронної бомби в США.
Випробування першої радянської атомної бомби.
Підписання Договору про заборону випробувань ядерної зброї в трьох середовищах.
Приєднання до “ядерного клубу” Великої Британії.

Методичний коментар:

Це завдання розвиває хронологічне мислення та допомагає учням/ученицям систематизувати знання про основні етапи гонки ядерних озброєнь. Воно також сприяє розвитку громадянської компетентності через осмислення послідовності подій, що формували глобальну систему безпеки та загроз у другій половині XX століття. Важливо звернути увагу на поворотні моменти гонки озброєнь і спроби міжнародної спільноти обмежити поширення ядерної зброї.

Відповідь:

Випробування першої атомної бомби США (1945) — початок ядерної ери, США отримали монополію на ядерну зброю.
Випробування першої радянської атомної бомби (1949) — кінець ядерної монополії США, початок біполярного ядерного протистояння.
Приєднання до “ядерного клубу” Великої Британії (1952) — розширення кола ядерних держав.
Випробування першої радянської водневої бомби (1953) — новий етап гонки озброєнь, поява зброї з набагато більшою руйнівною силою.
Карибська криза (1962) — найгостріший момент протистояння, світ опинився на межі ядерної війни.
Підписання Договору про заборону випробувань ядерної зброї в трьох середовищах (1963) — перша серйозна спроба обмежити гонку озброєнь.
Підписання Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (1968) — важливий крок у запобіганні поширенню ядерної зброї.
Створення та випробування нейтронної бомби в США (1977) — розробка “тактичної” ядерної зброї, що спричинила новий виток напруження.
Розпад СРСР і початок скорочення ядерних арсеналів (1991) — завершення “класичної” холодної війни, початок процесу ядерного роззброєння.

Завдання 2. Аналіз даних про ядерні арсенали (розвиток громадянської та соціальної компетентності).

Джерело: Графік динаміки кількості ядерних боєголовок США та СРСР/Росії у 1945-2020-х роках.
https://ourworldindata.org/grapher/nuclear-warhead-stockpiles

Проаналізуйте графік і дайте відповіді на запитання:

У який період гонка ядерних озброєнь була найінтенсивнішою?
Коли почалося скорочення ядерних арсеналів і чим це було зумовлено?
Які тенденції спостерігаються в XXI столітті?
Яким був максимальний обсяг ядерних арсеналів США та СРСР? Яку частку світових запасів вони становили?
Які висновки можна зробити щодо еволюції стратегій ядерного стримування?

Методичний коментар:

Це завдання спрямоване на розвиток навичок аналізу статистичних даних і їхньої інтерпретації в історичному контексті. Воно допомагає учням/ученицям усвідомити масштаби гонки ядерних озброєнь й оцінити потенційну загрозу для глобальної безпеки та довкілля. Робота з графіком також розвиває критичне мислення та вміння виявляти причинно-наслідкові зв’язки між політичними подіями та динамікою ядерних арсеналів.

Відповідь:

Найінтенсивніша гонка ядерних озброєнь спостерігалася в 1960-х — першій половині 1970-х років, коли обидві супердержави стрімко нарощували кількість ядерних боєголовок.
Скорочення ядерних арсеналів почалося в середині 1980-х років, що було зумовлено кількома факторами: економічним тягарем гонки озброєнь, приходом до влади М. Горбачова в СРСР та його політикою “нового мислення”, усвідомленням абсурдності подальшого нарощування арсеналів, укладанням договорів про скорочення стратегічних наступальних озброєнь.
У XXI столітті спостерігається стабілізація кількості ядерних боєголовок на значно нижчому рівні порівняно з піком холодної війни. Однак процес скорочення суттєво уповільнився, а в останні роки помітна тенденція до модернізації ядерних сил замість їхнього скорочення.
Максимальний обсяг ядерного арсеналу СРСР становив близько 40 000 боєголовок (середина 1980-х), а США — близько 32 000 (середина 1960-х). Разом вони становили понад 95% світових запасів ядерної зброї.
Еволюція стратегій ядерного стримування пройшла шлях від нарощування кількості боєголовок до усвідомлення безглуздості надмірних арсеналів і переходу до більш збалансованих підходів. Концепція “взаємного гарантованого знищення” поступово трансформувалася в розуміння необхідності підтримки мінімального достатнього потенціалу стримування при одночасному зниженні ризиків випадкового конфлікту.

Завдання 3. Аналіз екологічних наслідків гонки ядерних озброєнь.

Заповніть таблицю “Екологічні наслідки гонки ядерних озброєнь”:

Вид діяльності	Екологічні наслідки	Масштаб впливу	Тривалість впливу
Вид діяльності	Екологічні наслідки	Масштаб впливу	Тривалість впливу
Видобуток уранової руди
Виробництво ядерного палива
Випробування ядерної зброї
Зберігання ядерних матеріалів
Утилізація ядерних відходів
Потенційний ядерний конфлікт

Методичний коментар:

Це завдання допомагає учням/ученицям усвідомити комплексний характер екологічних наслідків ядерної гонки, що виходить за межі безпосередніх результатів випробувань. Воно розвиває системне мислення та розуміння взаємозв’язку між військово-промисловим комплексом і станом довкілля. Важливо підкреслити, що гонка ядерних озброєнь мала негативні екологічні наслідки на всіх етапах — від видобутку сировини до утилізації компонентів зброї.

Відповідь:

Вид діяльності	Екологічні наслідки	Масштаб впливу	Тривалість впливу
Видобуток уранової руди	Радіоактивне забруднення ґрунтів і води, утворення відвалів, ерозія земель, знищення ландшафтів	Локальний/регіональний	Десятки-сотні років
Виробництво ядерного палива	Забруднення води та повітря радіоактивними та хімічними речовинами, утворення токсичних відходів	Локальний/регіональний	Десятки-сотні років
Випробування ядерної зброї	Радіоактіивні опади, забруднення атмосфери, ґрунтів та води, порушення озонового шару, кліматичні аномалії	Регіональний/глобальний	Тисячі років для деяких ізотопів
Зберігання ядерних матеріалів	Ризики аварій і витоків, відчуження територій, забруднення підземних вод	Локальний/регіональний	Десятки-сотні років
Утилізація ядерних відходів	Забруднення довкілля при неналежному поводженні, проблема довгострокового зберігання	Локальний/регіональний/глобальний	Тисячі-десятки тисяч років
Потенційний ядерний конфлікт	“Ядерна зима”, масове вимирання видів, руйнування екосистем, глобальні кліматичні зміни, радіаційне забруднення	Глобальний	Тисячі-десятки тисяч років

Робота в парах

Завдання 4. Порівняльний аналіз договорів про контроль над ядерними озброєннями (розвиток громадянської та соціальної компетентності).

Працюючи в парах, проаналізуйте ключові міжнародні договори про контроль над ядерними озброєннями та заповніть порівняльну таблицю:

Назва договору	Рік підписання	Країни-учасниці	Основні положення	Значення для безпеки
Договір про заборону випробувань ядерної зброї в трьох середовищах
Договір про нерозповсюдження ядерної зброї
Договір ОСО-1
Договір про заборону ядерної зброї

Обговоріть, наскільки ефективною була міжнародна співпраця у сфері контролю над ядерними озброєннями. Які фактори сприяли, а які перешкоджали процесу ядерного роззброєння?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває навички аналізу міжнародних документів та розуміння механізмів глобальної співпраці у сфері безпеки. Воно сприяє формуванню громадянської компетентності через усвідомлення ролі міжнародного права та дипломатії у вирішенні глобальних проблем. Робота в парах дозволяє учням/ученицям обмінюватися думками та формувати більш комплексне розуміння проблеми.

Відповідь:

Назва договору	Рік підписання	Країни-учасниці	Основні положення	Значення для безпеки	Вплив на екологію
Договір про заборону випробувань ядерної зброї в трьох середовищах	1963	СРСР, США, Велика Британія та понад 100 інших країн	Заборона випробувань ядерної зброї в атмосфері, під водою та в космосі	Зменшення напруженості після Карибської кризи, перший крок до контролю над озброєннями	Суттєве зменшення радіоактивного забруднення атмосфери та водних ресурсів
Договір про нерозповсюдження ядерної зброї	1968	Більшість країн світу (за винятком Індії, Пакистану, Ізраїлю, Північної Кореї)	Запобігання поширенню ядерної зброї, сприяння роззброєнню, право на мирне використання ядерної енергії	Обмеження кількості країн з ядерною зброєю, створення системи міжнародного контролю (МАГАТЕ)	Опосередкований позитивний вплив через обмеження кількості ядерних держав і випробувань
Договір ОСО-1 (Договір про обмеження стратегічних озброєнь)	1972	СРСР, США	Обмеження кількості міжконтинентальних балістичних ракет та систем протиракетної оборони	Стабілізація стратегічного балансу, зменшення ризику ядерної війни	Непрямий вплив через обмеження виробництва нових ядерних систем
Договір про заборону ядерної зброї	2017	86 країн підписали, 60 ратифікували (жодна ядерна держава не приєдналась)	Повна заборона розробки, випробувань, виробництва, накопичення та застосування ядерної зброї	Поки обмежене через відсутність підписів ядерних держав, але формує нормативну базу проти ядерної зброї	Потенційно значний позитивний вплив у разі повної імплементації

Фактори, що сприяли процесу ядерного роззброєння: усвідомлення загрози ядерної війни, економічний тягар гонки озброєнь, міжнародний тиск і громадський рух за мир, особисті ініціативи лідерів держав (Горбачов, Рейган), усвідомлення спільних глобальних проблем.

Фактори, що перешкоджали процесу ядерного роззброєння: геополітичне суперництво, недовіра між державами, внутрішньополітичні фактори (вплив військово-промислового комплексу), технологічне суперництво, регіональні конфлікти, проблеми верифікації.

Завдання 5. “Ядерний клуб”: права та відповідальність (розвиток громадянської та соціальної компетентності).

Працюючи в парах, створіть таблицю, що відображає основні етапи формування “ядерного клубу” та мотиви країн щодо створення ядерної зброї:

Країна	Рік першого випробування	Геополітичний контекст	Мотиви створення ядерної зброї	Реакція міжнародної спільноти
США
СРСР/Росія
Велика Британія
Франція
Китай
Індія
Пакистан
Ізраїль (неофіційно)
Північна Корея

Обговоріть питання:

Чи справедливим є поділ країн на “ядерні” та “неядерні” з точки зору міжнародного права?
Яку відповідальність мають нести країни “ядерного клубу” перед світовою спільнотою?
Чи повинен перелік ядерних держав розширюватися, залишатися незмінним або скорочуватися?

Методичний коментар:

Це завдання розвиває критичне мислення та громадянську компетентність через аналіз мотивів створення ядерної зброї різними країнами та осмислення моральних аспектів ядерної проблематики. Питання для обговорення спонукають учнів/учениць до роздумів про глобальну відповідальність, справедливість і безпеку в міжнародних відносинах. Важливо забезпечити атмосферу поваги до різних думок під час обговорення.

Відповідь:

Країна	Рік першого випробування	Геополітичний контекст	Мотиви створення ядерної зброї	Реакція міжнародної спільноти
США	1945	Завершення Другої світової війни, початок холодної війни	Військова перевага, завершення війни з Японією, стримування СРСР	Шок, усвідомлення початку нової ери
СРСР/Росія	1949	Початок холодної війни, ядерна монополія США	Безпека, паритет із США, підвищення міжнародного статусу	Загострення страху перед ядерною війною, початок гонки озброєнь
Велика Британія	1952	Холодна війна, втрата колоніальної імперії	Незалежність у сфері безпеки, збереження статусу великої держави	Відносно спокійна, сприйняття як природного для великої держави
Франція	1960	Розпад колоніальної системи, Суецька криза	Незалежність від США, національний престиж, недовіра до “ядерної парасольки” НАТО	Помірний протест, визнання права великої держави
Китай	1964	Погіршення відносин з СРСР, територіальні конфлікти	Безпека перед загрозою з боку СРСР і США, національний престиж	Занепокоєння, але без значних практичних наслідків
Індія	1974 (1998)	Конфлікт з Пакистаном, китайська загроза	Регіональна безпека, престиж, відповідь на китайську програму	Санкції, засудження, прагматичне прийняття згодом
Пакистан	1998	Конфлікт з Індією, геополітична ізоляція	Відповідь на індійську програму, безпека	Засудження, санкції, згодом прагматичне прийняття
Ізраїль (неофіційно)	не проводилось випробувань, програма з 1960-х	Ворожість арабських сусідів, загроза існуванню	“Опція останньої надії”, гарантія виживання держави	“Стратегічна двозначність”, відсутність офіційних санкцій
Північна Корея	2006	Міжнародна ізоляція, конфронтація із Заходом	Режим виживання, міжнародне визнання, засіб дипломатичного тиску	Жорсткі санкції, міжнародна ізоляція, невдалі спроби змусити відмовитися

Групова робота

Завдання 6. Рольова гра “Карибська криза: на межі ядерної війни” (розвиток громадянської та соціальної компетентності).

Клас поділяється на 4 групи, кожна з яких представляє одну зі сторін Карибської кризи 1962 року:

Керівництво СРСР.
Керівництво США.
Кубинське керівництво.
Представники ООН і світової спільноти.

Кожна група отримує картку з описом позиції та інтересів сторони, яку вона представляє, та має підготувати:

аналіз причин кризи з позиції своєї сторони;
аргументи на захист своїх дій;
пропозиції щодо вирішення кризи;
оцінку потенційних наслідків різних сценаріїв розвитку подій (включно з ядерним конфліктом).

Після підготовки проводиться імітація переговорів, де кожна сторона представляє свою позицію та пропозиції. Завдання всіх учасників — знайти мирне вирішення кризи.

Методичний коментар:

Рольова гра є ефективним методом розвитку громадянської та соціальної компетентності, оскільки дозволяє учням/ученицям “приміряти” різні ролі та позиції, розвиває емпатію, вміння вести діалог і шукати компромісні рішення. У контексті теми ядерної гонки гра допомагає зрозуміти складність прийняття рішень в умовах крайньої напруженості та загрози глобальної катастрофи. Важливо після гри провести обговорення, щоб учні/учениці могли рефлексувати щодо своїх відчуттів та висновків.

Зміст ролевих карток для груп:

Керівництво СРСР:

Ви прагнете захистити Кубу від можливої інтервенції США.
Ви хочете отримати стратегічну перевагу, розмістивши ядерні ракети біля узбережжя США.
Ви занепокоєні розміщенням американських ракет у Туреччині.
Ви розумієте, що відступ може виглядати як слабкість.
Ви усвідомлюєте ризик ядерної війни, але не можете відступити без поступок з боку США.

Керівництво США:

Ви категорично проти розміщення радянських ракет на Кубі.
Ви вважаєте це прямою загрозою національній безпеці США.
Ви розумієте, що військовий удар по Кубі може призвести до ядерної війни.
Ви відчуваєте тиск з боку військових, які вимагають рішучих дій.
Ви не хочете виглядати слабкими в очах союзників і власних громадян.

Кубинське керівництво:

Ви побоюєтеся американської інтервенції та зміни режиму.
Ви бачите в радянських ракетах гарантію безпеки.
Ви хочете отримати економічну допомогу від СРСР.
Ви хочете зберегти суверенітет і незалежність.
Ви не хочете, щоб ваша країна стала ареною ядерного конфлікту.

Представники ООН і світової спільноти:

Ви прагнете запобігти ядерній війні будь-якою ціною.
Ви намагаєтеся знайти компромісне рішення, прийнятне для всіх сторін.
Ви представляєте інтереси інших країн, які також стануть жертвами ядерної війни.
Ви хочете створити механізми для запобігання подібним кризам у майбутньому.
Ви наголошуєте на важливості міжнародного права та дипломатії.

Завдання 7. Проєкт “Ядерна спадщина: пам’ять і відповідальність” (розвиток громадянської та соціальної компетентності).

Об’єднайтеся в групи по 4-5 осіб і розробіть концепцію просвітницького проекту для молоді про історію гонки ядерних озброєнь та її наслідки. Проєкт має включати:

Назву та логотип.
Цільову аудиторію та основну ідею.
Форми реалізації (виставка, вебсайт, серія відеороликів, настільна гра тощо).
Ключові теми та питання, які будуть висвітлені.
Освітні та виховні цілі.
План залучення молоді до проекту.
Очікувані результати.

Презентуйте вашу концепцію класу й обговоріть, як такий проект може сприяти формуванню відповідального ставлення до глобальних проблем серед молоді.

Методичний коментар:

Це творче завдання розвиває проєктне мислення, командну роботу та громадянську відповідальність. Створюючи просвітницький проєкт, учні/учениці не лише систематизують свої знання з теми, але й замислюються над тим, як донести важливу інформацію до своїх однолітків, що розвиває комунікативні навички та соціальну відповідальність. Важливо заохотити креативність і різноманітність підходів до реалізації проєктів.

Приклад очікуваного результату:

Назва проєкту: “Точка неповернення: історії ядерної ери”

Логотип: Стилізований годинник судного дня, стрілки якого показують без двох хвилин дванадцять

Цільова аудиторія: Школярі 14-17 років

Основна ідея: Показати історію ядерної гонки через людські історії — учених, політиків, військових, звичайних людей, які стали свідками чи учасниками ключових подій.

Форми реалізації:

Інтерактивна виставка з QR-кодами, що ведуть на вебсайт з додатковою інформацією.
Серія короткометражних відеоінтерв’ю з очевидцями подій.
Настільна гра-симуляція “Ядерна дилема”, що демонструє складність прийняття рішень в умовах гонки озброєнь.

Ключові теми:

Від наукового відкриття до зброї: моральна дилема вчених.
Хіросіма та Нагасакі: голоси свідків.
На межі апокаліпсису: історія Карибської кризи.
Ядерні випробування та їхні жертви.
Від протистояння до діалогу: історія договорів про роззброєння.
Ядерна загроза сьогодні: нові виклики.

Освітні та виховні цілі:

поглибити розуміння історії холодної війни та ядерного протистояння;
сформувати усвідомлення глобальної відповідальності кожної людини;
розвинути критичне мислення щодо питань війни та миру;
заохотити активну громадянську позицію в питаннях глобальної безпеки.

План залучення молоді:

конкурс творчих робіт (есе, відео, мистецькі проєкти) на тему ядерної безпеки;
серія дискусійних клубів у школах;
залучення волонтерів для проведення виставки та настільних ігор;
створення онлайн-спільноти для обміну думками й ідеями.

Очікувані результати:

підвищення обізнаності молоді щодо історії та наслідків гонки ядерних озброєнь;
формування відповідального ставлення до питань глобальної безпеки;
розвиток навичок критичного аналізу інформації про ядерну зброю;
створення молодіжної мережі, зацікавленої в питаннях ядерного роззброєння та сталого миру.

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я знаю основні етапи гонки ядерних озброєнь
Я розумію геополітичні причини ядерного протистояння
Я можу пояснити концепцію “взаємного гарантованого знищення”
Я знаю основні міжнародні договори у сфері ядерного роззброєння
Я розумію екологічні наслідки гонки ядерних озброєнь
Я усвідомлюю роль громадянського суспільства в процесах ядерного роззброєння

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 2. Тема. Гонка ядерних озброєнь в умовах холодної війни

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Розгляньте два зображення:

1) фото атомного вибуху над Нагасакі 9 серпня 1945 року;
2) карта світу з позначенням держав “ядерного клубу” та кількістю ядерних боєголовок станом на 2023 рік.

Запишіть 3-4 речення про те, які думки й емоції вони у вас викликають.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практика

Завдання 1. Хронологія гонки ядерних озброєнь (розвиток громадянської та соціальної компетентності).

Випробування першої радянської водневої бомби.
Підписання Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.
Розпад СРСР і початок скорочення ядерних арсеналів.
Карибська криза.
Випробування першої атомної бомби США.
Створення та випробування нейтронної бомби в США.
Випробування першої радянської атомної бомби.
Підписання Договору про заборону випробувань ядерної зброї в трьох середовищах.
Приєднання до “ядерного клубу” Великої Британії.

Хронологічна послідовність:

__________________________: _________________________________________
__________________________: _________________________________________
__________________________: _________________________________________
__________________________: _________________________________________
__________________________: _________________________________________
__________________________: _________________________________________
__________________________: _________________________________________
__________________________: _________________________________________
__________________________: _________________________________________

Завдання 2. Екологічні наслідки гонки ядерних озброєнь.

Заповніть таблицю “Екологічні наслідки гонки ядерних озброєнь”:

Вид діяльності	Екологічні наслідки	Масштаб впливу	Тривалість впливу
Видобуток уранової руди
Виробництво ядерного палива
Випробування ядерної зброї
Зберігання ядерних матеріалів
Утилізація ядерних відходів
Потенційний ядерний конфлікт

Завдання 3. “Ядерний клуб”: права та відповідальність (розвиток громадянської та соціальної компетентності).

Працюючи в парі, дайте відповіді на запитання:

Чи справедливим є поділ країн на “ядерні” та “неядерні” з точки зору міжнародного права?

Яку відповідальність мають нести країни “ядерного клубу” перед світовою спільнотою?

Чи повинен перелік ядерних держав розширюватися, залишатися незмінним або скорочуватися? Обґрунтуйте свою позицію.

Завдання 4. Договори про контроль над ядерними озброєннями.

Для одного з міжнародних договорів про контроль над ядерними озброєннями складіть інформаційну картку:

Назва договору: _______________________________________________
Рік підписання: _______________________________________________
Країни-ініціатори: ____________________________________________
Основні положення:
- __________________________________________________________________________
- __________________________________________________________________________
- __________________________________________________________________________
Значення для міжнародної безпеки: ____________________________

Вплив на екологічну ситуацію: ________________________________

Чи є договір чинним сьогодні: _________________________________

Завдання 5. Рольова гра “Карибська криза: на межі ядерної війни” (розвиток громадянської та соціальної компетентності).

Підготуйте позицію вашої групи для переговорів:

Наша роль: ________________________________

Аналіз причин кризи з нашої позиції:

Аргументи на захист наших дій:

Наші пропозиції щодо вирішення кризи:

Оцінка потенційних наслідків різних сценаріїв:

Мирне врегулювання: __________________________________________
Ескалація без застосування ядерної зброї: _______________________
Ядерний конфлікт: ____________________________________________

Завдання 6. Проєкт “Ядерна спадщина: пам’ять і відповідальність”.

Розробіть концепцію просвітницького проєкту для молоді про історію гонки ядерних озброєнь:

Назва проєкту: _______________________________________________
Цільова аудиторія: ___________________________________________
Основна ідея:

Форми реалізації:

Ключові теми:
- __________________________________________________________________________
- __________________________________________________________________________
- __________________________________________________________________________
- __________________________________________________________________________
Очікувані результати:

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я знаю основні етапи гонки ядерних озброєнь
Я розумію геополітичні причини ядерного протистояння
Я можу пояснити концепцію “взаємного гарантованого знищення”
Я знаю основні міжнародні договори у сфері ядерного роззброєння
Я розумію екологічні наслідки гонки ядерних озброєнь
Я усвідомлюю роль громадянського суспільства у процесах ядерного роззброєння

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе