Громадська думка та масова свідомість

Урок 30. Громадська думка та масова свідомість

---

За Державним стандартом:

На уроці учні / учениці:

Ключова компетентність уроку: громадянські та соціальні компетентності (учні / учениці аналізуватимуть процеси формування громадської думки, критично оцінюватимуть власні стереотипи та упередження, розвиватимуть навички планування особистісного розвитку з урахуванням соціальних впливів та формуватимуть відповідальне ставлення до участі в громадському житті).

---

1. Громадська думка — сукупність поглядів, оцінок та настроїв соціальних груп щодо актуальних суспільних проблем, що виражається в публічному просторі.
2. Масова свідомість — форма суспільної свідомості, що характеризується спільними для великих соціальних груп поглядами, цінностями, настроями та стереотипами.
3. Стереотип — спрощене, узагальнене уявлення про певну групу людей, явище чи об’єкт, що часто не відповідає реальності.
4. Упередження — негативне ставлення до певної групи людей, що базується на стереотипах та емоційних оцінках, а не на фактах.
5. Конформізм — тенденція людини змінювати свою поведінку або переконання під тиском групи або суспільства.
6. Спіраль мовчання — теорія Елізабет Ноель-Нойманн, що описує процес, коли люди приховують свої погляди, якщо вважають їх непопулярними.
7. Ехо-камера — інформаційне середовище, де людина стикається лише з інформацією та поглядами, що підтверджують її власні переконання.
8. Бульбашка фільтрів — персоналізація інформаційного потоку через алгоритми, що показують користувачу лише те, що відповідає його інтересам та поглядам.
9. Габріель Тард (1843-1904) — французький соціолог, один із засновників соціальної психології, автор теорії наслідування та дослідник громадської думки.
10. Уолтер Ліппманн (1889-1974) — американський журналіст та політичний коментатор, який ввів поняття “стереотип” у соціологію та досліджував роль медіа у формуванні громадської думки.
11. Елізабет Ноель-Нойманн (1916-2010) — німецька соціологиня, авторка теорії “спіралі мовчання”, дослідниця громадської думки та масової комунікації.
12. Соціальне схвалення — позитивна реакція оточення на поведінку або погляди індивіда, що стимулює їхню підтримку.
13. Групове мислення — психологічний феномен, коли прагнення до консенсусу в групі призводить до нераціональних або дисфункціональних рішень.
14. Лідери думок — особи, які мають значний вплив на формування поглядів та поведінки інших людей у певній сфері або спільноті.
15. Цифровий активізм — використання цифрових технологій та соціальних мереж для організації громадських кампаній та впливу на громадську думку.

---

Теоретичні основи громадської думки

Громадська думка є складним соціальним феноменом, що формується в результаті взаємодії індивідуальних поглядів, групових інтересів та інституційних впливів. Класичні дослідження Габріеля Тарда показали, що громадська думка формується через процеси наслідування, де ідеї поширюються від лідерів думок до широких мас.

Уолтер Ліппманн у своїй роботі “Громадська думка” (1922) уперше системно проаналізував роль стереотипів у формуванні масових уявлень. Він показав, що люди часто сприймають реальність не безпосередньо, а через “картинки в голові” — стереотипи, що формуються під впливом медіа та соціального оточення.

Механізми формування масової свідомості

Масова свідомість формується через кілька ключових механізмів:

1. Соціалізація — процес засвоєння норм, цінностей та установок через сім’ю, школу, peer groups, медіа.
2. Соціальний тиск — явний або прихований вплив групи на індивідуальну поведінку та погляди.
3. Медіавплив — формування уявлень про реальність через масові медіа та соціальні мережі.
4. Референтні групи — групи, з якими індивід себе ідентифікує і чиї норми приймає як свої.

Роль медіа у цифрову епоху

Цифрові технології кардинально змінили процеси формування громадської думки. Соціальні мережі створили нові можливості для швидкого поширення інформації та мобілізації громадської думки, але водночас породили нові виклики:

1. Ехо-камери — алгоритми соціальних мереж показують користувачам переважно контент, що відповідає наявним у них переконанням, що може призводити до поляризації поглядів.
2. Дезінформація — навмисне поширення неправдивої інформації для маніпулювання громадською думкою.
3. Астротурфінг — створення штучної видимості низової підтримки певних ідей через ботів та фейкові акаунти.
4. Інфлюенсер-культура — нові лідери думок у соціальних мережах можуть швидко впливати на погляди мільйонів людей.

Психологічні аспекти масового впливу

Важливо розуміти психологічні механізми, що лежать в основі впливу масової свідомості на індивіда:

1. Потреба в приналежності — базова людська потреба бути частиною групи може призводити до конформізму.
2. Когнітивний дисонанс — дискомфорт від суперечливих переконань може спонукати людину змінювати свої погляди відповідно до групових норм.
3. Ефект доступності — людина оцінює ймовірність подій на основі того, наскільки легко може пригадати подібні випадки з медіа.
4. Підтвердження упереджень — тенденція шукати та інтерпретувати інформацію так, щоб вона підтверджувала наявні переконання.

Стереотипи та упередження в українському контексті

У процесі підготовки до уроку важливо врахувати специфіку українського суспільства. Після революції Гідності та початку російської агресії українське суспільство зазнало значних трансформацій у системі цінностей та ідентичності. Водночас зберігаються певні стереотипи та упередження щодо:

• регіональних відмінностей (схід vs захід);
• мовних питань;
• ставлення до різних соціальних груп (ромів, ЛГБТ+ спільноти, внутрішньо переміщених осіб);
• гендерних ролей;
• покоління (міленіали vs бумери).

Методичні рекомендації

1. Використовуйте інтерактивні методи: дискусії, рольові ігри, аналіз кейсів допоможуть учням / ученицям краще зрозуміти механізми формування громадської думки.
2. Застосовуйте медіаграмотність: навчіть учнів / учениць критично аналізувати інформацію з різних джерел та розпізнавати маніпулятивні техніки.
3. Створюйте безпечний простір: обговорення стереотипів та упереджень може викликати емоційні реакції, тому важливо забезпечити атмосферу взаємоповаги.
4. Поєднуйте теорію з практикою: використовуйте актуальні приклади з українських медіа та соціальних мереж.
5. Розвиваййте рефлексивні навички: допомагайте учням / ученицям аналізувати власні переконання та їхні джерела.

Актуальні виклики та тенденції

При підготовці уроку варто врахувати сучасні тенденції:

• поляризація громадської думки в різних країнах,
• роль штучного інтелекту в персоналізації контенту,
• феномен “cancel culture” та його вплив на свободу слова,
• зростання популізму та його зв’язок з масовими настроями,
• міжгенераційні відмінності у сприйнятті інформації.

Дизайн уроку

Запитання: чи може одна людина мати власну громадську думку? Чи є ваші переконання дійсно вашими, чи вони сформовані під впливом оточення, медіа та соціальних мереж?

Завдання: проведіть експеримент самоспостереження: упродовж одного дня фіксуйте, звідки ви отримуєте інформацію про суспільні події (новини, соціальні мережі, розмови з друзями чи сім’єю). Запишіть 3-4 джерела та подумайте: чи впливають вони на ваші погляди? Як?

Методичний коментар: 

Це завдання спонукає учнів / учениць до рефлексії над власними джерелами інформації та усвідомлення того, як формуються їхні погляди під впливом різних факторів. Воно активізує критичне мислення щодо процесів формування громадської думки та готує до глибшого аналізу теми. Завдання безпосередньо розвиває ключову компетентність уроку, допомагаючи учням / ученицям оцінити власну громадянську позицію та її джерела.

---

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз теорії “спіралі мовчання” (розвиток громадянських та соціальних компетентностей).

Джерело: уривок з роботи Елізабет Ноель-Нойманн “Спіраль мовчання: громадська думка — наша соціальна шкіра”:

“Люди мають природжене відчуття того, які погляди набирають силу, а які слабшають. Вони також можуть відчувати, які погляди можна висловлювати публічно, не ризикуючи соціальною ізоляцією. Коли люди відчувають, що їхні погляди стають менш популярними, вони схильні мовчати. Це, у свою чергу, створює враження, що ці погляди ще менш популярні, ніж насправді. Так формується спіраль мовчання — процес, який може призвести до того, що певні думки повністю зникнуть з публічного дискурсу, навіть якщо їх підтримує значна частина населення”.

Завдання:

1. Поясніть своїми словами, що означає “спіраль мовчання”.
2. Наведіть приклад з вашого досвіду або спостережень, коли ви або хтось із ваших знайомих мовчав про свої погляди через страх соціального осуду.
3. Як соціальні мережі можуть посилювати або, навпаки, послаблювати ефект “спіралі мовчання”?
4. Які небезпеки для демократичного суспільства може створювати “спіраль мовчання”?
5. Запропонуйте 2-3 способи, як можна протидіяти негативним ефектам “спіралі мовчання”.

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває громадянські та соціальні компетентності через аналіз важливої соціологічної теорії та її застосування до особистого досвіду. Воно допомагає учням / ученицям зрозуміти механізми самоцензури та їхній вплив на громадську думку, а також формує критичне мислення щодо участі в публічних дискусіях. Завдання спонукає до рефлексії над власною поведінкою та розвиває навички аналізу соціальних процесів.

Відповідь:

1. “Спіраль мовчання” — це процес, коли люди приховують свої погляди, вважаючи їх непопулярними, що створює хибне враження про реальний розподіл думок у суспільстві та може призвести до повного зникнення певних поглядів з публічного дискурсу.
2. Відповіді можуть варіюватися залежно від особистого досвіду учнів / учениць. Приклади: мовчання про політичні погляди в родині з протилежними поглядами, приховування думок про популярні тренди серед однолітків, небажання висловлюватися під час обговорення контраверсійних тем у класі.
3. Соціальні мережі можуть:
   • посилювати: через функції лайків / дизлайків, можливість негативних коментарів, кібербулінг;
   • послаблювати: через анонімність, можливість знайти однодумців, доступ до різноманітної інформації.
4. Небезпеки для демократії:
   • обмеження плюралізму думок;
   • зниження якості політичних дебатів;
   • можливість маніпулювання громадською думкою;
   • послаблення критичного мислення в суспільстві.
5. Способи протидії:
   • розвиток медіаграмотності та критичного мислення,
   • створення безпечних просторів для дискусій,
   • заохочення відкритого діалогу та толерантності до різних поглядів.

Завдання 2. Дослідження стереотипів (розвиток громадянських та соціальних компетентностей).

Завдання: проаналізуйте наведені твердження та визначте, які з них є стереотипами, а які — фактами. Обґрунтуйте свою відповідь.

1. “Молодь тільки і робить, що сидить у телефонах”.
2. “Згідно з дослідженням, 73% українських підлітків використовують смартфони понад 4 години на день”.
3. “Жінки гірше керують автомобілем, ніж чоловіки”.
4. “Люди похилого віку не розуміються на сучасних технологіях”.
5. “За даними статистики, 45% українців віком 60+ активно користуються інтернетом”.
6. “Усі політики — корумповані”.

Додаткові запитання:

1. Якими ознаками відрізняються стереотипи від фактів?
2. Чому стереотипи можуть бути небезпечними для суспільства?
3. Як ви можете перевірити, чи є якесь твердження стереотипом чи фактом?
4. Який стереотип про вашу вікову групу вас найбільше дратує? Чому?

Методичний коментар: 

Завдання розвиває критичне мислення та навички розрізнення фактів від стереотипів, що є важливою частиною громадянської компетентності. Воно допомагає учням / ученицям усвідомити поширеність стереотипів у повсякденному житті та їхню потенційну шкідливість. Особисті запитання наприкінці спонукають до рефлексії та формування відповідального ставлення до власних суджень про інших людей

Відповідь:

Стереотипи: 1, 3, 4, 6 (узагальнення без конкретних доказів, емоційно забарвлені судження) Факти: 2, 5 (конкретні статистичні дані з вказівкою на джерело).

1. Ознаки стереотипів: узагальнення, відсутність конкретних даних, емоційне забарвлення, категоричність. Ознаки фактів: конкретність, верифікованість, посилання на джерела, об’єктивність.
2. Небезпека стереотипів: призводять до дискримінації, перешкоджають розумінню між групами, спрощують складні соціальні явища, можуть призводити до конфліктів.
3. Способи перевірки: пошук статистичних даних, аналіз різних джерел, критичне мислення, власний досвід спілкування з представниками різних груп.

Завдання 3. Аналіз впливу соціальних мереж на громадську думку.

Джерело: інфографіка “Як українці отримують новини?” (2023):

• телебачення: 45%;
• соціальні мережі: 38%;
• новинні сайти: 25%;
• друзі та родина: 15%;
• радіо: 8%;
• друковані ЗМІ: 3%.

Завдання:

1. Проаналізуйте дані та зробіть висновки про зміну способів отримання інформації в Україні.
2. Які переваги та недоліки має отримання новин через соціальні мережі порівняно з традиційними ЗМІ?
3. Як персоналізація контенту в соціальних мережах (коли алгоритм показує те, що вам “подобається”) може впливати на формування ваших поглядів?
4. Опишіть, як “бульбашка фільтрів” може вплинути на розуміння людиною реальності.
5. Розробіть 3 рекомендації для ваших однолітків щодо критичного споживання інформації в соціальних мережах.

Методичний коментар: 

Завдання актуалізує знання про сучасні способи формування громадської думки через цифрові медіа. Воно розвиває громадянську компетентність через формування навичок критичного аналізу інформації та медіаграмотності. Практичні рекомендації наприкінці спонукають учнів / учениць до активної позиції у формуванні власної інформаційної культури.

Відповідь:

1. Висновки: соціальні мережі стають важливим джерелом новин (майже дорівнюють телебаченню), традиційні медіа (радіо, преса) втрачають популярність, зростає роль цифрових платформ.
2. Переваги соцмереж: швидкість, інтерактивність, доступність, різноманітність джерел. Недоліки: неперевірена інформація, персоналізація контенту, емоційність подачі, можливість маніпуляцій.
3. Персоналізація може призводити до:
   • підкріплення наявних переконань,
   • звуження кругозору,
   • поляризації поглядів,
   • втрати об’єктивності сприйняття.
4. “Бульбашка фільтрів” створює ілюзію, що всі думають так само, зменшує розуміння альтернативних поглядів, може призводити до шоку при зіткненні з іншою реальністю.
5. Рекомендації:
   • перевіряти інформацію з кількох джерел;
   • свідомо шукати альтернативні погляди;
   • критично ставитися до емоційно забарвленого контенту.

Робота в парах

Завдання 4. Дослідження конформізму (розвиток громадянських та соціальних компетентностей).

Джерело: опис експериментів Соломона Аша з конформності (1950-ті роки):

“Психолог Соломон Аш проводив експерименти, де учасники мали визначити, яка з трьох ліній найбільше схожа на еталонну. Завдання було дуже простим, і помилки практично неможливі. Однак коли в групі були підсадні особи, які навмисно давали неправильні відповіді, то близько 37% учасників принаймні один раз погодилися з неправильною думкою більшості. Це показало, що люди готові заперечувати очевидні факти під тиском групи”.

Завдання для роботи в парах:

1. Обговоріть разом: чи здивували вас результати експерименту Аша? Чому?
2. Пригадайте та поділіться один з одним прикладами з власного життя, коли ви діяли, всупереч своїм переконанням, під тиском групи.
3. Разом складіть список з 5 ситуацій, у яких конформізм може бути:
   • корисним для суспільства;
   • шкідливим для суспільства.
4. Обговоріть та запишіть 3 стратегії, як можна протистояти негативному груповому тиску, зберігаючи при цьому добрі стосунки з оточенням.
5. Створіть разом короткий діалог (6-8 реплік) між двома друзями, де один намагається переконати іншого приєднатися до спірної думки більшості.

Методичний коментар: 

Завдання розвиває громадянську компетентність через аналіз психологічних механізмів групового впливу та формування навичок критичного мислення. Робота в парах дозволяє учням / ученицям поділитися особистим досвідом та разом вироблити стратегії протидії негативному конформізму. Створення діалогу розвиває комунікативні навички та допомагає краще зрозуміти динаміку групового тиску.

Відповідь:

1. Відповіді варіюватимуться, але учн і /учениці можуть здивуватися високому відсотку конформності навіть в очевидних ситуаціях.
2. Особисті приклади можуть включати: погодження з думкою друзів про фільм, приєднання до критики вчителя, мовчання при булінгу тощо.
3. Корисний конформізм: дотримання правил дорожнього руху, норм ввічливості, гігієнічних стандартів, традицій допомоги, участь у благодійності. Шкідливий конформізм: мовчання при несправедливості, участь у булінгу, підтримка дискримінації, порушення законів “за компанію”, відмова від власних цінностей.
4. Стратегії протидії:
   • заздалегідь визначити власні принципи;
   • шукати підтримку однодумців;
   • вчитися відстоювати позицію спокійно та аргументовано.

Завдання 5. Аналіз ролі лідерів думок у формуванні громадської свідомості.

Завдання: працюючи в парах, дослідіть феномен лідерів думок у цифрову епоху.

1. Разом складіть список з 5 типів лідерів думок у сучасному українському суспільстві (політики, блогери, журналісти, активісти, селебриті тощо).
2. Виберіть одного лідера думок (може бути як позитивний, так і негативний приклад) та проаналізуйте:
   • через які канали він / вона впливає на аудиторію?
   • які методи впливу використовує?
   • на яку аудиторію орієнтується?
   • який тип контенту створює?
3. Обговоріть та запишіть відповіді на запитання:
   • чи несуть лідери думок відповідальність за вплив на своїх фоловерів?
   • як відрізнити справжнього експерта від популярного, але некомпетентного лідера думок?
4. Створіть разом “Кодекс етичного лідера думок” — 5-7 принципів, яких має дотримуватися відповідальна людина з великою аудиторією.

Методичний коментар: 

Завдання розвиває медіаграмотність та критичне мислення як важливі компоненти громадянської компетентності. Воно допомагає учням / ученицям усвідомити механізми впливу в цифровому просторі та сформувати відповідальне ставлення до споживання та поширення інформації. Створення кодексу етики спонукає до рефлексії над моральними аспектами інформаційного впливу.

Відповідь:

1. Типи лідерів думок: політичні коментатори, YouTube-блогери, Instagram-інфлюенсери, журналісти-розслідувачі, громадські активісти.
2. Аналіз має включати конкретний приклад з описом методів впливу (емоційні повідомлення, фізичні дані, особисті історії тощо).
3. Лідери думок мають моральну відповідальність; справжні експерти спираються на факти, визнають обмеження своїх знань, не використовують маніпулятивні техніки.
4. Приклад кодексу:
   • Перевіряти факти перед публікацією.
   • Визнавати власні помилки.
   • Не використовувати маніпулятивні техніки.
   • Поважати гідність опонентів.
   • Розрізняти факти та думки.
   • Брати відповідальність за наслідки своїх слів.

Групова робота

Завдання 6. Моделювання формування громадської думки (розвиток громадянських та соціальних компетентностей).

Завдання:

1. Клас ділиться на 4 групи, кожна з яких представляє різні соціальні інститути:
   • Група 1: традиційні медіа (телебачення, радіо, преса),
   • Група 2: соціальні мережі та блогери,
   • Група 3: освітні заклади та експерти,
   • Група 4: сім’я та близьке оточення.
2. Кожна група отримує гіпотетичну ситуацію: “У місті планують будівництво нового торговельного центру на місці парку”.
3. Завдання для кожної групи:
   • Визначити, яку позицію щодо цього питання може зайняти ваш інститут.
   • Описати, які методи впливу на громадську думку ви будете використовувати.
   • Пояснити, на яку аудиторію ви орієнтуєтесь.
   • Передбачити можливі наслідки вашого впливу.
4. Презентація результатів: кожна група представляє свою стратегію (3-4 хвилини).
5. Загальна дискусія: як взаємодія всіх цих факторів формує остаточну громадську думку з цього питання?
6. Рефлексія: учні / учениці обговорюють, як це моделювання допомогло їм зрозуміти складність формування громадської думки.

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває системне розуміння процесів формування громадської думки та громадянську компетентність через моделювання реальних соціальних процесів. Воно допомагає учням / ученицям усвідомити роль різних соціальних інститутів у формуванні суспільних поглядів та розвиває навички критичного аналізу інформаційних впливів. Групова робота сприяє формуванню навичок співпраці та публічних виступів.

Відповідь:

Групи мають продемонструвати розуміння специфіки кожного інституту:

• Група 1 (традиційні медіа): професійна журналістика, перевірка фактів, експертні коментарі, широка аудиторія.
• Група 2 (соціальні мережі): швидкість, емоційність, інтерактивність, молода аудиторія, вірусний контент.
• Група 3 (освіта / експерти): наукове обґрунтування, довгострокова перспектива, авторитет знань.
• Група 4 (сім’я / друзі): особистий досвід, емоційний зв’язок, довіра, вплив на базові цінності.

Завдання 7. Розробка стратегії протидії негативним стереотипам (розвиток громадянських та соціальних компетентностей).

Завдання:

1. Клас ділиться на групи по 4-5 осіб. Кожна група обирає один поширений стереотип в українському суспільстві для аналізу:
   • стереотипи про молодь,
   • стереотипи про людей похилого віку,
   • гендерні стереотипи,
   • стереотипи про внутрішньо переміщених осіб,
   • стереотипи про людей з інвалідністю.
2. Кожна група проводить аналіз обраного стереотипу:
   • Як цей стереотип проявляється в суспільстві?
   • Які реальні факти йому суперечать?
   • Які наслідки має цей стереотип для відповідної групи людей?
   • Звідки він міг з’явитися?
3. Розробка стратегії протидії:
   • Які освітні заходи можуть допомогти?
   • Як можна використати медіа для боротьби зі стереотипом?
   • Які особисті дії може здійснити кожен громадянин?
   • Як залучити представників стереотипованої групи до цієї роботи?
4. Створення презентації: кожна група готує 5-хвилинну презентацію своєї стратегії з використанням плакатів, схем або цифрових інструментів.
5. Загальне обговорення та вибір найкращих ідей з кожної презентації для створення спільного плану дій класу.

Методичний коментар: 

Завдання безпосередньо розвиває ключову компетентність уроку — громадянські та соціальні компетентності — через практичну роботу з реальними соціальними проблемами. Воно допомагає учням / ученицям не лише аналізувати стереотипи, але й розробляти конкретні стратегії їх подолання, формуючи активну громадянську позицію. Робота в групах розвиває навички співпраці, а презентації — комунікативні навички та впевненість у публічних виступах.

Відповідь:

Учні / учениці мають продемонструвати:

• розуміння природи стереотипів та їхнього впливу;
• здатність аналізувати соціальні явища;
• творчий підхід до розробки рішень;
• практичні навички планування соціальних змін;
• розуміння важливості особистої участі в подоланні стереотипів.

Стратегії можуть включати: освітні кампанії, медіапроєкти, особисті зустрічі з представниками груп, волонтерську діяльність, створення контенту в соціальних мережах тощо.

---

	Так	Частково	Ні
Я розумію, що таке громадська думка та як вона формується
Я знаю основні механізми впливу масової свідомості на індивіда
Я вмію розпізнавати власні стереотипи та упередження
Я можу критично аналізувати інформацію з різних джерел
Я розумію роль соціальних мереж у формуванні громадської думки
Я знаю, як протистояти негативному груповому тиску
Я можу планувати власний розвиток з урахуванням соціальних впливів

Урок 30. Громадська думка та масова свідоміст

---

Чи може одна людина мати власну громадську думку? Чи є ваші переконання дійсно вашими, чи вони сформовані під впливом оточення, медіа та соціальних мереж?

---

Завдання 1. Теорія “спіралі мовчання”.

Прочитайте визначення та дайте відповіді на запитання:

“Спіраль мовчання” — це процес, коли люди приховують свої погляди, вважаючи їх непопулярними, що створює хибне враження про реальний розподіл думок у суспільстві.

1. Наведіть приклад з вашого досвіду, коли ви мовчали про свої погляди через страх осуду.
2. Як соціальні мережі можуть посилювати ефект “спіралі мовчання”?
3. Які небезпеки це створює для суспільства?

Завдання 2. Стереотипи vs факти (розвиток громадянських компетентностей).

Визначте, які твердження є стереотипами, а які — фактами:

1. “Молодь тільки і робить, що сидить у телефонах” — _______________
2. “73% українських підлітків використовують смартфони понад 4 години на день” — _______________
3. “Жінки гірше керують автомобілем” — _______________
4. “Люди похилого віку не розуміються на технологіях” — _______________

Додаткові запитання:

• Як ви можете перевірити, чи є твердження стереотипом чи фактом?
• Чому стереотипи небезпечні для суспільства?

Завдання 3. Вплив соціальних мереж на громадську думку.

Проаналізуйте дані “Як українці отримують новини?” (2023):

• телебачення: 45%;
• соціальні мережі: 38%;
• новинні сайти: 25%;
• друзі та родина: 15%.

Запитання:

1. Які переваги та недоліки має отримання новин через соціальні мережі?
2. Що таке “бульбашка фільтрів” і як вона впливає на наше розуміння реальності?
3. Складіть 3 рекомендації для критичного споживання інформації в соціальних мережах.

Завдання 4. Протидія стереотипам (розвиток громадянських компетентностей).

Оберіть один поширений стереотип в українському суспільстві та розробіть мініплан його подолання.

Обраний стереотип: 

______________________________________________________________________________________________________________________________________

План дій:

1. Освітні заходи:

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Особисті дії:

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Залучення спільноти:

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

	Так	Частково	Ні
Я розумію, що таке громадська думка та як вона формується
Я знаю основні механізми впливу масової свідомості на індивіда
Я вмію розпізнавати власні стереотипи та упередження
Я можу критично аналізувати інформацію з різних джерел
Я розумію роль соціальних мереж у формуванні громадської думки
Я знаю, як протистояти негативному груповому тиску
Я можу планувати власний розвиток з урахуванням соціальних впливів