Індустріалізація в Україні

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 6. Індустріалізація в Україні

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця:

визначає природні й соціальні фактори, що сприяли формуванню історико-географічних, економічних та етнічних регіонів, кордонів держав, встановленню торгівельних відносин і міжетнічної взаємодії, розгортанню процесів глобалізації [12 ГІО 2.2.1-1]
визначає тенденції розвитку соціально-історичного простору під впливом природних факторів і діяльності людини [12 ГІО 2.2.1-3]
порівнює ресурсну базу та економічні можливості різних регіонів [12 ГІО 2.2.1-4]
описує характерні риси процесу формування індустріального суспільства та нової економіки (фабрики, масове виробництво, ринок) [12 ГІО 4.1.3-2]
оцінює історичні процеси на основі їх передумов, перебігу та результатів [12 ГІО 4.1.3-1]
верифікує твердження за допомогою кількох джерел інформації [12 ГІО 4.2.1-1]
характеризує вплив технологій на життя людини та суспільства в минулому і тепер [12 ГІО 6.3.1-5]

Учні й учениці навчаться:

Характеризувати основні промислові центри України кінця ХІХ – початку ХХ століття
Пояснювати, як природні ресурси вплинули на спеціалізацію регіонів
Аналізувати роль іноземного капіталу в індустріалізації України
Визначати причини та наслідки міграційних процесів в індустріальну епоху
Порівнювати темпи індустріалізації різних регіонів України

Ключові поняття

Промисловий район

Територія зі значною концентрацією промислових підприємств, об’єднаних спільною інфраструктурою, ресурсною базою та робочою силою. На українських землях у другій половині ХІХ століття сформувалися три основні промислові райони: Донбас, Придніпров’я та Харківський район.

Іноземні інвестиції

Вкладення капіталу іноземних підприємців та компаній у розвиток промисловості. На початку ХХ ст. на українських землях 74% іноземних капіталів у вугільній промисловості імперії припадало на Донбас. Основні інвестори: Велика Британія, Франція, Бельгія, Німеччина.

Основні тези уроку

Передумови індустріалізації українських земель

Природні ресурси:
- Донбас: найбільші в Європі поклади кам’яного вугілля (відкрито у 1720-х роках)
- Кривий Ріг: залізна руда високої якості
- Нікополь: марганцеві руди
- Галичина: нафта та сіль
Скасування кріпосного права (1861): створило мобільну робочу силу, яка могла вільно переміщуватися до промислових центрів
Будівництво залізниць:
- 1869 р. – Курсько-Харківсько-Азовська залізниця
- 1884 р. – з’єднання Донбасу з Кривим Рогом
- Залізниці з’єднали вугільні басейни з металургійними заводами
Державна підтримка: протекціоністська політика Російської імперії, урядові замовлення, пільги для підприємців

Особливості української індустріалізації

Українська індустріалізація мала свої специфічні риси:

Нерівномірність. Східна Україна (Донбас, Придніпров’я) стала високоіндустріалізованою, тоді як Правобережжя та західні регіони залишалися переважно аграрними.
Сировинна спеціалізація. Українська промисловість зосереджувалася на видобутку сировини (вугілля, руда) та важкій промисловості (металургія), а не на виробництві складної готової продукції.
Залежність від імперського центру. Українська промисловість була інтегрована в економіку Російської імперії, залежала від імперських замовлень, тарифів, транспортних шляхів.
Соціальна напруженість. Швидка індустріалізація породила нові соціальні проблеми: зростання робітничого класу, важкі умови праці, соціальні конфлікти, страйки.

Основні промислові центри України

Донбас – вугільно-металургійний центр

Географія: території сучасних Донецької та Луганської областей

Спеціалізація: вугледобувна промисловість, металургія

Ключові події:

1796 р. – побудована перша шахта в Лисичанську під керівництвом шотландського інженера Карла Гаскойна для Луганського чавуноливарного заводу
1869 р. – валлійський підприємець Джон Юз заснував Новоросійське товариство кам’яновугільного, залізного та рейкового виробництва
1872 р. – перший чавун на заводі Юза в Юзівці (майбутній Донецьк)
1880-1890-ті рр. – «вугільна лихоманка»: виникнення сотень шахт

Статистика:

До кінця ХІХ ст. видобуток вугілля зріс у 115 разів (понад 11 млн тонн на рік)
1900 р. – Донбас давав близько 70% видобутку вугілля всієї Російської імперії
На Юзівському заводі у 1899 р. виплавлено 17,7 млн пудів чавуну

Роль іноземного капіталу:

Джон Юз (Велика Британія) – засновник металургійної промисловості Донбасу
Французькі підприємці — власники соляних рудників біля Бахмута (1883)
74% іноземних капіталів у вугільній промисловості імперії на початку ХХ ст. було в Донбасі

Особливості: до Донбасу приїжджали сотні валлійців, англійців, французів, бельгійців та німців як інженери та майстри. Вони привозили західну культуру, спосіб життя та технічні винаходи. Населення Юзівки зросло з 164 людей на початку будівництва до 32 тисяч у 1907 році.

Придніпров’я (Криворізько-Придніпровський район) – металургійний центр

Географія: райони вздовж Дніпра, включаючи Кривий Ріг, Катеринослав (Дніпро), Нікополь

Спеціалізація: видобуток залізної руди, виробництво чавуну і сталі, марганцева промисловість

Ключові події:

1881 р. – відкриття Криворізького залізорудного басейну
1884 р. – залізниця Катеринослав — Кривий Ріг з’єднала рудні копальні з металургійними заводами Донбасу
1889 р. – побудовано Сулинський завод — один із найтехнологічніших металургійних заводів імперії

Статистика:

Виробництво чавуну зросло з 1,3 млн пудів (1880) до 8,5 млн пудів (1889) – у 6,5 раза
1913 р. – Україна виплавляла 52% чавуну всієї імперії
До 1913 р. в Україні діяв 21 металургійний завод

Технологічні новації:

Запровадження бесемерівського та мартенівського способів виплавки сталі
Використання гарячого дуття в доменних печах
Електрифікація виробництва

Особливості: тісний зв’язок з Донбасом — вугілля з Донбасу постачалося для металургійних заводів Придніпров’я, а залізна руда з Кривого Рогу йшла до Донбасу. Це створило потужний індустріальний комплекс.

Харків – машинобудівний центр

Географія: місто Харків та навколишні райони Харківської губернії

Спеціалізація: машинобудування, особливо сільськогосподарське, паровозобудування, виробництво обладнання для цукрової промисловості

Ключові події:

1869 р. – прокладена Курсько-Харківсько-Азовська залізниця
1882 р. – почав працювати завод Гельферіх-Саде (сільськогосподарське машинобудування)
1897 р. – побудований Харківський паротягобудівний завод
1915 р. – евакуація з Риги заводу ВЕК (електромеханічний)

Статистика:

1871 р. – у Харкові 79 фабрик і заводів
1899 р. – 259 підприємств (зростання у 3 рази)
Машинобудівних і металообробних підприємств: з 12 (1871) до 59 (1899) – зростання майже у 5 разів
Населення Харкова: 1861 р. – 50 тис., 1901 р. – 198 тис. (зростання майже в 20 разів за 100 років)

Роль іноземного капіталу:

Німецько-бельгійське акціонерне товариство Гельферіх-Саде
Численні європейські інженери та техніки

Особливості: близькість до Донбасу та Придніпров’я визначила спеціалізацію — виробництво машин для важкої промисловості та сільського господарства. Харків став також великим науковим і освітнім центром (Харківський університет з 1804 р.).

Цукрова промисловість України

Географія: Київщина, Поділля, Волинь, Полтавщина, Чернігівщина

Спеціалізація: вирощування цукрових буряків і виробництво цукру

Ключові події:

1824 р. — заснування першого бурякоцукрового заводу в Трощині на Київщині;
1830–1840-ті рр. — бурхливий розвиток цукроварень у маєтках поміщиків-підприємців;
1843 р. — відкриття першого парового цукрового заводу (Пархомівка, Харківщина);
1860-ті рр. — Україна давала понад 80 % цукру Російської імперії.

Статистика:

Наприкінці ХІХ ст. діяло близько 200 цукроварень;
На початку ХХ ст. Україна забезпечувала понад 2/3 експорту російського цукру.

Роль підприємців:

Родини Терещенків, Харитоненків, Бродських — власники найбільших цукрових заводів, меценати освіти й мистецтва;
створювали спілки, банки, лікарні, училища для робітників.

Особливості:

Цукрова промисловість сприяла формуванню української буржуазії;
поєднувала сільське господарство й промисловість;
потребувала розбудови транспортної інфраструктури (залізниці, склади, порти).

Нафтовидобувна промисловість України

Географія: Галичина (Борислав, Дрогобич, Східниця), частково Буковина

Спеціалізація: видобуток і переробка нафти, виробництво мастил, гасу, парафіну

Ключові події:

1853 р. — винайдено спосіб очищення гасу львівськими аптекарями Ігнацієм Лукасевичем і Ян Зехом;
1854 р. — перша у світі нафтова свердловина в Бориславі;
1870-1880-ті рр. — промисловий бум, створення акціонерних товариств;
1909 р. — Борислав давав близько 5 % світового видобутку нафти.

Статистика:

На початку ХХ ст. у Галичині діяло понад 1200 свердловин;
щорічний видобуток перевищував 2 млн тонн.

Роль іноземного капіталу:

Австро-угорські, німецькі, британські компанії інвестували в буріння та переробку;
будували трубопроводи й заводи.

Особливості:

Нафтова промисловість Галичини — одна з найстаріших у Європі;
потребувала кваліфікованих інженерів, техніків, хіміків;
спричинила швидке зростання Борислава й Дрогобича та формування нових соціальних груп робітників-бурильників і технічної інтелігенції.

Міграційні процеси

Джерела робочої сили:

Українське селянство: після скасування кріпосного права селяни отримали особисту свободу, але малоземелля штовхало їх до міст. Багато йшли на сезонні роботи, поступово осідаючи в індустріальних центрах
Переселенці з інших губерній: до промислових центрів України приїжджали росіяни з центральних губерній, білоруси, поляки
Іноземні фахівці: англійці, валійці, німці, французи, бельгійці як інженери, майстри, техніки

Масштаби міграції:

Населення Харкова: 50 тис. (1861) → 128 тис. (1881) → 198 тис. (1901)
Населення Юзівки: 164 (початок 1870-х) → 32 тис. (1907)
До 1917 р. у Донбасі нараховувалося лише 4 міста: Бахмут, Слов’янськ, Маріуполь, Юзівка

Умови життя робітників:

Робочий день: 12-14 годин, без вихідних
Заробітна плата: вища за сільськогосподарську, але не завжди достатня для гідного життя
Житло: часто бараки біля заводів, у Харкові – халупи на околицях
Відсутність соціального захисту: страхування від нещасних випадків з’явилося лише на початку ХХ ст.

Етнічні зміни:

В містах Донбасу на початку ХХ ст.: українці, росіяни, євреї, греки, німці, поляки
Формування багатонаціонального робітничого середовища
Поступова русифікація міського населення (особливо в Харкові)

Роль іноземного капіталу

Мотиви іноземних інвесторів:

Дешева робоча сила
Багаті природні ресурси
Протекціоністська політика імперії – захист від конкуренції
Великий внутрішній ринок Російської імперії

Форми присутності:

Акціонерні товариства (Новоросійське товариство Юза)
Філії європейських компаній
Спільні підприємства з російським капіталом

Наслідки:

Швидка індустріалізація, впровадження новітніх технологій
Створення робочих місць
Але: вивезення прибутків за кордон, колоніальний характер економіки (сировина → експорт, готові товари → імпорт)

Соціальні наслідки індустріалізації

Формування робітничого класу: на початку ХХ ст. у промисловості України було зайнято понад 500 тис. робітників
Урбанізація: швидке зростання міст, виникнення робітничих селищ біля заводів
Зміна соціальної структури: поява промислової буржуазії, технічної інтелігенції
Соціальні конфлікти: страйки, протести через важкі умови праці (особливо в 1900-1903 рр. під час економічної кризи)

Ключові дати

1796 р. – перша шахта в Донбасі (Лисичанськ)
1869 р. – початок будівництва заводу Джона Юза в Юзівці; прокладена Курсько-Харківсько-Азовська залізниця
1872 р. – перший чавун на заводі Юза
1881 р. – відкриття Криворізького залізорудного басейну
1882 р. – початок роботи заводу Гельферіх-Саде в Харкові
1884 р. – залізниця Катеринослав — Кривий Ріг
1897 р. – Харківський паротягобудівний завод
1900-1903 рр. – економічна криза, спад виробництва

Як підготуватися до уроку?

Цей урок має на меті показати учням, як українські землі перетворилися на один із провідних промислових регіонів Європи. Важливо уникнути двох крайнощів: з одного боку, не применшувати масштабів індустріалізації та її ролі в модернізації економіки, а з іншого — не забувати про колоніальний характер цього процесу та важкі умови життя робітників.

Підготуйте візуальні матеріали: карту промислових районів України кінця ХІХ — початку ХХ ст., фотографії заводів Юза, Харківського паротягобудівного заводу, шахт Донбасу. Можна використати архівні світлини європейських кварталів Юзівки, які допоможуть учням зрозуміти культурний вплив іноземних фахівців.
Підготуйте статистичні дані про зростання виробництва, населення міст, кількості підприємств. Графіки та діаграми допоможуть учням наочно побачити масштаби змін.
Звертайте увагу на український контекст: хоча індустріалізація відбувалася в рамках Російської імперії, саме українські землі стали її центром. Водночас варто обговорити, чому прибутки від промисловості не залишалися в Україні, а йшли до імперського центру або за кордон.
Для дискусії про іноземний капітал підготуйте аргументи з обох сторін: позитивні (технології, робочі місця, розвиток інфраструктури) та негативні (експлуатація ресурсів, вивезення прибутків, залежність від зовнішніх інвесторів).

Дизайн уроку

Провокація

Завдання 1 (фронтальне обговорення). Джон Юз та індустріалізація Донбасу.

Подивіться з класом коротеньке відео

Відео

Назад до коріння. Міф 2: «Донбас створили більшовики» (2:17)

Запитання для обговорення:

Яку роль відіграв один підприємець у розвитку цілого регіону?
Як ви ставитеся до перейменування міст?

Практика

Завдання 2 (групове). Карта промислових центрів України.

Працюючи в групах, створіть карту промислових центрів України кінця ХІХ – початку ХХ ст. Використайте контурну карту та позначте:

Вугільні басейни (Донбас)
Залізорудні родовища (Кривий Ріг)
Металургійні заводи (Юзівка, Катеринослав, Маріуполь)
Цукроварні (Київщина, Полтавщина)
Нафтові промисли (Борислав)
Головні залізничні лінії

By Karte: NordNordWest, Lizenz: Creative Commons by-sa-3.0 de, CC BY-SA 3.0 de, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=35204181

Завдання 3 (групове). Юзівка — місто заводів.

Прочитайте короткий текст про заснування Юзівки (Донецька): https://tinyurl.com/52t79yzr

Обговоріть у групі:

Чому завод побудували саме в цьому місці?
Які проблеми могли виникнути при будівництві заводу в степу?
Як завод змінив життя місцевого населення?

Створіть коротку презентацію (3-5 слайдів) про історію Юзівки.

Завдання 4 (парне). Статистика промислового зростання.

Заповніть таблицю на основі статистичних даних:

Показник	1860	1900
Видобуток вугілля в Донбасі (млн тонн)	0,3	11,0
Виробництво чавуну в Україні (тис. тонн)	14	2200
Довжина залізниць в Україні (км)	260	7100

Завдання 5 (парне). Порівняння: східна vs західна Україна.

Порівняйте рівень індустріалізації Донбасу (Російська імперія) та Галичини (Австро-Угорщина) на початку ХХ ст.

Використайте таблицю:

Критерій	Донбас	Галичина
Головна галузь промисловості
Джерела енергії
Рівень урбанізації
Іноземні інвестиції

Завдання 6 (групове). Настільна гра “Промисловий магнат”.

Підготуйте пакет матеріалів для виготовлення настільної гри, де гравці є підприємцями кінця ХІХ ст. в Україні. Гравці будують фабрики, видобувають ресурси, торгують, конкурують.

Елементи гри:

Ігрове поле (карта України з промисловими центрами)
Картки ресурсів (вугілля, залізна руда, цукровий буряк)
Картки технологій (парова машина, залізниця, бесемерівський процес)
Картки подій (страйк, економічна криза, державне замовлення)

Завдання 7 (групове обговорення). Іноземці в Україні

В Юзівці працювали сотні валлійців, німців, французів і бельгійців. У місті були англійські квартали, працювали європейські лікарі та вчителі.

Запитання до обговорення:

Чому європейські фахівці їхали працювати до України?
Які технології та культурні практики вони могли принести?
Як ви думаєте, чому радянська влада намагалася приховати роль іноземців в індустріалізації Донбасу?

Прогрес

Я можу:	Ні	Частково	Так
Схарактеризуватиновні промислові центри України кінця ХІХ – початку ХХ століття
Пояснити, як природні ресурси вплинули на спеціалізацію регіонів
Проаналізувати роль іноземного капіталу в індустріалізації України
Визначити причини та наслідки міграційних процесів в індустріальну епоху
Порівняти темпи індустріалізації різних регіонів України

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 6. Індустріалізація в Україні

Робочий аркуш учнів і учениць

Практика

Завдання 1. Як розвиток залізниці вплинув на розвиток промисловості України?

Як залізниці з’єднали промислові райони?

Які товари перевозили?

Як це вплинуло на економіку?

Завдання 2. Карта промислових центрів України.

Створи карту промислових центрів України кінця ХІХ – початку ХХ ст. Познач на контурній карті:

Вугільні басейни (Донбас)
Залізорудні родовища (Кривий Ріг)
Металургійні заводи (Юзівка, Катеринослав, Маріуполь)
Цукроварні (Київщина, Полтавщина)
Нафтові промисли (Борислав)
Головні залізничні лінії

By Karte: NordNordWest, Lizenz: Creative Commons by-sa-3.0 de, CC BY-SA 3.0 de, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=35204181

Завдання 3. Порівняння: східна vs західна Україна.

Порівняй рівень індустріалізації Донбасу (Російська імперія) та Галичини (Австро-Угорщина) на початку ХХ ст.

Використай таблицю:

Критерій	Донбас	Галичина
Головна галузь промисловості
Джерела енергії
Рівень урбанізації
Іноземні інвестиції

Запиши висновки:

Завдання 4. Міграція робітників.

Переглянь декілька сторінок журналу обліку робітників, які прибули працювати на Донбас у 1920 р. https://e-resource.tsdavo.gov.ua/file-viewer/69711#file-2301562

Після перегляду журналу обліку робітників заповни:

Звідки приїжджали робітники (назви 5 місць):

______________________________________
______________________________________
______________________________________
______________________________________
______________________________________

Чому люди їхали працювати на Донбас?

Якими були наслідки міграції для регіону:

Завдання 5. Іноземні підприємці в Україні.

Напиши коротку характеристику (5-7 речень) ролі іноземного капіталу в індустріалізації України. Використайте слова: інвестиції, технології, Джон Юз, прибутки, залежність.

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 6. Європейська Юзівка: що залишилося? (міні-дослідження)

Дізнайся, які сліди європейської присутності залишилися в сучасному Донецьку: планування вулиць, назви районів, архітектурні пам’ятки тощо. Запиши результати свого дослідження:

Прогрес

Я можу:	Ні	Частково	Так
Схарактеризуватиновні промислові центри України кінця ХІХ – початку ХХ століття
Пояснити, як природні ресурси вплинули на спеціалізацію регіонів
Проаналізувати роль іноземного капіталу в індустріалізації України
Визначити причини та наслідки міграційних процесів в індустріальну епоху
Порівняти темпи індустріалізації різних регіонів України

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе