Історичні події, явища та процеси першої половини ХХ ст. Тенденції розвитку суспільства першої половини ХХ ст.

Освітня галузь / Громадянська та історична / Інтегровані курси історично-громадянської галузі / Інтегрований курс історії та громадянської освіти. 10-12 класи. (11 клас) / Узагальнення / Історичні події, явища та процеси першої половини ХХ ст. Тенденції розвитку суспільства першої половини ХХ ст.

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 1. Тема: Історичні події, явища та процеси першої половини ХХ ст. Тенденції розвитку суспільства першої половини ХХ ст.

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця:

узагальнює основні зміни та тенденції другої половини ХХ ст. (демографічні, технологічні, політичні, культурні) [12 ГІО 1.3.2-1];
оцінює історичні зміни середини ХХ ст. у довготривалій перспективі (їх вплив на сучасний світ) [12 ГІО 1.3.2-2];
порівнює історичні факти та артефакти за заданими критеріями [12 ГІО 4.1.2-1];
оцінює історичні процеси на основі їх передумов, перебігу і результатів [12 ГІО 4.1.3-1];
верифікує судження з використанням кількох джерел інформації [12 ГІО 4.2.1-1];
формулює судження на основі критеріїв, принципів і цінностей [12 ГІО 4.3.1-1 П];
узагальнює контроверсійні судження і оцінки минулого, сучасних суспільних процесів для формулювання власних висновків та аргументації [12 ГІО 4.3.2-2];
узагальнює результати, формулює висновки і представляє результати дослідження [12 ГІО 4.3.2-3 П];
робить обґрунтовані судження щодо різних аспектів суспільно-політичного життя в Україні та світі, спираючись на історичний досвід ХХ ст. [12 ГІО 6.3.1-3]

На уроці учні й учениці зможуть:

систематизувати знання про ключові події (перша світова війна, Українська революція, Велика депресія, друга світова війна);
визначати головні тенденції розвитку суспільства (демократизація vs. тоталітаризм, національне самовизначення, науково-технічний прогрес);
розвивати критичне мислення, вміння порівнювати різні точки зору та формулювати власні висновки;
навчитися зіставляти українські та світові історичні процеси та визначати, що було причиною, а що наслідком.

Ключові поняття, особистості, концепти:

Тоталітаризм: система державної влади, що здійснює всеосяжний контроль над усіма сферами життя суспільства та особи.
Національне самовизначення: право націй самостійно визначати свою долю, аж до створення власної держави (ключова тенденція епохи).

Особистості:

То́мас Ву́дро Ві́льсон – (англ. Thomas Woodrow Wilson; зазвичай, без першого імені — Вудро Вільсон; 28 грудня 1856 — 3 лютого 1924) — 28-й Президент США (1913–1921), відомий також як історик і політолог, лауреат Нобелівської премії миру 1919, присудженої за миротворчі зусилля.

Володимир Ленін – (справжнє ім’я — Володимир Ілліч Ульянов, 1870–1924) — російський політичний діяч, революціонер-більшовик і засновник Радянського Союзу.

Адольф Гітлер – (1889–1945) — німецький політичний діяч, диктатор, лідер Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії (НСДАП) і головний ініціатор Другої світової війни та Голокосту.

Йо́сип Сталін (справжнє ім’я — Йосип Віссаріонович Джугашвілі, 1878–1953) — радянський політичний діяч, диктатор і один із найвпливовіших та найжорстокіших лідерів ХХ століття.

Си́мон Петлю́ра (1879–1926) — український політичний, військовий і державний діяч, один із ключових лідерів української визвольної боротьби 1917–1921 років. Головний Отаман Армії УНР і Голова Директорії Української Народної Республіки.

В’ячесла́в Липи́нський (1882–1931) — український політичний мислитель, історик, дипломат і один із найвпливовіших теоретиків українського державництва. Вважав, що незалежна Україна може постати лише як правова, організована держава, а не як спонтанний революційний проєкт.

Як підготуватися до уроку?

1. Визначте ключові акценти уроку

Перша половина ХХ ст. — дуже об’ємний період. Щоб уникнути інформаційного перевантаження, оберіть головні теми:

перша світова війна та її наслідки;
революції й громадянські війни (у світі та в Україні).
криза демократій та становлення тоталітарних режимів (фашизм, нацизм, сталінізм).
міжвоєнні економічні та соціальні процеси (Велика депресія, модернізація, урбанізація).
розвиток науки, культури, техніки.
передумови Другої світової війни.

Обирайте 3–4 ключових процеси й збудуйте урок навколо них.

2. Підготуйте наочність

Учні краще сприймають складні процеси, якщо вони візуалізовані. Добре підготувати:

Хронологічну стрічку 1900–1945 рр.
Карти: Європи до та після Першої світової війни; політичні режими у 1930-х.
Фото ключових подій, постатей, плакати пропаганди.
Короткі відео (1–3 хв), наприклад з документальних фільмів.

3. Підготуйте приклади, через які легко пояснювати складні явища

Наприклад:

Технічні зміни- автомобіль як символ модернізації;
Соціальні зміни – нові ролі жінок після війни;
Культурні тенденції – авангард, джаз, кіно;
Тоталітаризм – порівняння пропагандистських плакатів СРСР/Німеччини/Італії

Конкретні приклади створять ефект «я бачу, як воно було».

4. Підготуйте короткі пояснення ключових понять

Учні часто губляться в термінах. Можна одразу дати:

модернізація
урбанізація
тоталітаризм
авторитаризм
репресії
пропаганда
індустріалізація
військові союзи (Антанта, Троїстий союз)
реваншизм

Добре мати короткі тлумачення на окремому слайді або картках.

5. Виберіть методи роботи, які пожвавлюють урок

Можна використати:

аналіз історичних джерел (уривки документів, газет, листів).
порівняльні таблиці (наприклад: «Фашизм – Нацизм – Сталінізм»).
міні-дискусія: «Чи могла Європа уникнути Другої світової війни?»
групова робота: кожна група аналізує одне явище — наприклад, економіка, культура, війни, технології.
історичний пазл: учням даються факти, які вони мають скласти у хронологічну послідовність.

6. Продумайте запитання для формувального оцінювання

Наприклад:

які зміни відбулися в суспільстві після Першої світової війни?
як Велика депресія вплинула на політику різних країн?
чому у 1920–1930-х роках виникли тоталітарні режими?
у чому проявилися тенденції модернізації в Європі та світі?

Такі питання допомагають учням зрозуміти причинно-наслідкові зв’язки.

7. Підготуйте узагальнюючу частину

Кінцівка уроку повинна дати учням чітку картину:

перша половина ХХ ст. → час глибоких криз і швидких змін.
сформувалися нові політичні режими.
технології й культура зрушили світ уперед.
друга світова війна стала логічним наслідком міжнародних протиріч і радикальних ідеологій.

Дизайн уроку

Провокація

«Два десятиліття: вибух чи занепад?»

Завдання: Створити порівняльну шкалу часу “Два десятиліття ХХ століття”.

Учні об’єднуються в пари (або працюють індивідуально), одна пара досліджує 1910–1920 рр., інша — 1930–1940 рр.

На шкалі часу (лінії): зазначте 5–7 ключових подій для обраного десятиліття, що відображають світові та українські процеси (наприклад, 1914 – початок Першої світової війни; 1918 – проголошення УНР; 1933 – прихід Гітлера до влади/Голодомор; 1939 – початок Другої світової війни).

Питання для обговорення (фронтально):

які спільні тенденції ви помітили в цих десятиліттях? (Наприклад, криза демократії, загострення національних конфліктів).
чи може одна і та ж подія (наприклад, Версальський мир) мати різне значення для різних країн? Чому?
яке десятиліття було більш руйнівним і чому?

Практика

1. Індивідуальна робота. «Ритм часу»

Вчитель створює на дошці дві колонки: “До індустрії” та “Індустріальний світ”. Попросіть учнів назвати слова, які асоціюються з ритмом життя в кожному періоді (наприклад, природа, сонце, сезон проти гудок, графік, конвеєр, годинник).

Питання для обговорення:

Який час керував життям людини до індустріалізації?
Що стало головним регулятором життя робітника на фабриці?
Чи може одна й та сама річ (наприклад, годинник) мати різне значення для власника фабрики та для робітника? Чому?

2. Групова робота. «Дебати»

Підготовка: Об’єднайте учнів у дві групи. Кожна група отримує підготовлені джерела (офіційний звіт VS мемуари робітника) про індустріалізацію.

Позиції:

Група 1 (Промислова буржуазія): «Інтелектуальні та технологічні досягнення індустріальної епохи були найбільшим благом для людства, тому що…» (акцент на виробництві, багатстві, прогресі).

Група 2 (Пролетаріат/Соціалісти): «Соціальна ціна індустріалізації була надто високою, і вона була, по суті, ерою експлуатації, тому що…» (акцент на умовах праці, нерівності, бідності)^.

Хід дебатів:

1) Вступне слово;

2) Презентація позицій;

3) Обмін аргументами;

4)Підсумки.

3. Фронтальна робота. «Карта: Шляхи індустрії»

Дослідіть дві карти, що відображають розвиток індустріалізації:

а) Карта Європи з позначенням центрів промисловості (наприклад, Рур, Ланкашир, Донбас) та залізничних мереж середини XIX ст.

б) Карта, що відображає темпи урбанізації (зростання найбільших міст).

Питання до карт:

Порівняйте карти: чи є зв’язок між розташуванням промислових центрів і зростанням міст?
Як ці зміни відображають економічні процеси (наприклад, потреба в робочій силі)?
Які події (технологічні винаходи) могли спричинити такий розвиток залізниць і міст?

4. Робота в групах. «Візуальні джерела – обличчя індустрії»

Об’єднайте учнів у групи. Кожна отримує історичне джерело – фотографію фабричного цеху або міського кварталу XIX ст.

Фабрика Круппа
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/Friedrich_Krupp_AG

Київ на межі 19-20 століття.
Джерело: https://www.obozrevatel.com/ukr/zhizn-stolitsyi/u-merezhi-pokazali-yakij-viglyad-mav-kiiv-na-mezhi-19-20-stolittya-unikalni-foto.htm

Завдання для роботи з джерелом:

Визначити, що є головним об’єктом на зображенні.
Які умови праці/життя відображає джерело?
Як це середовище впливає на фізичний та психологічний стан людини?

5. Індивідуальне завдання «Робота з кейсами»

Об’єднайте учнів у групи. Кожна отримує кейс для аналізу.

Кейс «Виробництво та час» Запропонуйте учням переглянути фрагмент фільму Чарлі Чапліна «Нові часи» (сцена на конвеєрі).

Посилання на фільм: https://www.youtube.com/watch?v=jaVmEl6FOsg

Відео

Запитання для обговорення:

Як змінився характер праці (від творчості ремісника до монотонності робітника)?
Хто контролює час: людина чи механізм?
Що таке “відчуження” працівника від результату праці?

Кейс «Місто та побут» Запропонуйте учням ознайомитися з описом робітничого кварталу (наприклад, з творів Ч. Діккенса або історичних описів Лондона/Манчестера).

Джерело 1. Чарльз Діккенс «Пригоди Олівера Твіста»

«…Трухляві віконниці на всіх вікнах були щільно зачинені й міцно замкнені прогоничами, світло пробивалося тільки крізь круглі дірки вгорі, від чого кімнати ставали ще похмурішими й наповнювались химерними тінями. Лише віконце із заржавілими ґратами на горищі не мало віконниць, і Олівер годинами просиджував біля нього, сумно визираючи на білий світ, що, коли дивитися звідти, являв собою лише хаотичне нагромадження дахів, почорнілих димарів та шпилів. Іноді, щоправда, чиясь сива голова вигулькувала на мить з-за парапету на даху якогось будинку, але вона швидко зникала. А що вікно Оліверової обсерваторії не відчинялось і за довгі роки потьмяніло від дощів та диму, то він міг тільки сяк-так розрізняти обриси різних споруд, не маючи надії, що його побачать чи почують, — шансів на це в нього було не більше, ніж якби він сидів у кулі під хрестом на бані собору святого Павла…»

Джерело: https://dovidka.biz.ua/pryhody-olivera-tvista-chytaty-charlz-dikkens/7

Джерело 2. Henry Mayhew, London Labour and the London Poor (1851–1861)

«…. У середині ХІХ століття Лондон постав перед сучасниками містом разючих контрастів. На набережних Темзи гули парові доки, куди щодня прибували тисячі робітників, тоді як поруч вузькі вулички Іст-Енду тонули в бруді, смороді та перенаселеності. Неспинний ритм столиці імперії поєднував велич нових бульварів і театрів із крикливою торгівлею дрібних вуличних продавців, яких сучасники описували як “живу тінь великих фабрик”. Саме тут можна було найкраще відчути дух епохи — місто, що стрімко зростало, але ще не встигло приховати свого соціального болю за фасадами вікторіанських кам’яниць….»

Запитання для обговорення:

Які нові побутові проблеми принесла урбанізація (житло, санітарія)?
Як змінилася структура родини в місті порівняно з селом?

Кейс «Технології та Споживання» Запропонуйте учням розглянути рекламу перших масових товарів (швейні машинки Зінгер, автомобілі Форд).

Реклама швейної машинки Singer (1900)

Реклама автомобіля «Ford»

Запитання для обговорення:

Як масове виробництво вплинуло на доступність товарів?
Як формувалася культура споживання?

6. Парна робота. «Творчий креатив»

Об’єднайте учнів у групи. Кожна отримує завдання створити рекламний плакат винаходу XIX століття (телефон, лампочка, паротяг), який би переконував людей змінити свій звичний побут. Плакат має містити назву, малюнок, слоган та “обіцянку кращого життя”.

Робота у парах

Об’єднайте учнів у пари. Кожна пара отримує проблемні запитання для міркування:

Чи стала людина вільнішою в індустріальному світі, чи потрапила в нову залежність?
Які елементи індустріальної системи (фабрична дисципліна, графіки, масові товари) існують у нашому житті досі?

Прогрес

Заповнення таблиці “Мій Прогрес”: Учні й учениці самостійно оцінюють власний поступ.

Критерій	Ні	Частково	Так
Я визначаю ключові чинники переходу до індустріального світу
Я називаю основні зміни у побуті та економіці
Я розумію відмінність між аграрним та індустріальним способом життя
Я усвідомлюю соціальні наслідки урбанізації

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 1. Тема: Історичні події, явища та процеси першої половини ХХ ст. Тенденції розвитку суспільства першої половини ХХ ст.

Робочий аркуш учнів і учениць

Рефлексія

Мої очікування від вивчення теми

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Чого я прагну досягти під час вивчення теми?

Провокація

«Два десятиліття: вибух чи занепад?»

Завдання: Створіть порівняльну шкалу часу “Два десятиліття ХХ століття”.

Об’єднайтесь в пари (або індивідуально), одна пара досліджує 1910–1920 рр., інша — 1930–1940 рр.

Питання для обговорення (фронтально):

які спільні тенденції ви помітили в цих десятиліттях? (Наприклад, криза демократії, загострення національних конфліктів).
чи може одна і та ж подія (наприклад, Версальський мир) мати різне значення для різних країн? Чому?
яке десятиліття було більш руйнівним і чому?

Практика

1. Індивідуальна робота. «Ритм часу»

На дошці намальовано дві колонки: “До індустрії” та “Індустріальний світ”. Ви маєте назвати слова, які асоціюються з ритмом життя в кожному періоді (наприклад, природа, сонце, сезон проти гудок, графік, конвеєр, годинник).

Питання для обговорення:

Який час керував життям людини до індустріалізації?

Що стало головним регулятором життя робітника на фабриці?

Чи може одна й та сама річ (наприклад, годинник) мати різне значення для власника фабрики та для робітника? Чому?

2. Групова робота. «Дебати»

Підготовка: Учні об’єднуються у дві групи. Кожна група отримує підготовлені джерела (офіційний звіт VS мемуари робітника) про індустріалізацію.

Позиції:

Хід дебатів:

1) Вступне слово;

2) Презентація позицій;

3) Обмін аргументами;

4)Підсумки.

3. Фронтальна робота. «Карта: Шляхи індустрії»

Дослідіть дві карти, що відображають розвиток індустріалізації:

б) Карта, що відображає темпи урбанізації (зростання найбільших міст).

Питання до карт:

Порівняйте карти: чи є зв’язок між розташуванням промислових центрів і зростанням міст?

Як ці зміни відображають економічні процеси (наприклад, потреба в робочій силі)?

Які події (технологічні винаходи) могли спричинити такий розвиток залізниць і міст?

4. Робота в групах. «Візуальні джерела – обличчя індустрії»

Фабрика Круппа
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/Friedrich_Krupp_AG

Київ на межі 19-20 століття.
Джерело: https://www.obozrevatel.com/ukr/zhizn-stolitsyi/u-merezhi-pokazali-yakij-viglyad-mav-kiiv-na-mezhi-19-20-stolittya-unikalni-foto.htm

Завдання для роботи з джерелом:

1. Визначити, що є головним об’єктом на зображенні.

2. Які умови праці/життя відображає джерело?

3. Як це середовище впливає на фізичний та психологічний стан людини?

5. Індивідуальне завдання «Робота з кейсами»

Учні об’єднуються у групи. Кожна отримує кейс для аналізу.

Кейс «Виробництво та час». Перегляньте фрагмент фільму Чарлі Чапліна «Нові часи» (сцена на конвеєрі).

Посилання на фільм: https://www.youtube.com/watch?v=jaVmEl6FOsg

Відео

Запитання для обговорення:

1. Як змінився характер праці (від творчості ремісника до монотонності робітника)?

2. Хто контролює час: людина чи механізм?

3. Що таке “відчуження” працівника від результату праці?

Джерело 1. Чарльз Діккенс «Пригоди Олівера Твіста»

Джерело: https://dovidka.biz.ua/pryhody-olivera-tvista-chytaty-charlz-dikkens/7

Джерело 2. Henry Mayhew, London Labour and the London Poor (1851–1861)

Запитання для обговорення:

1. Які нові побутові проблеми принесла урбанізація (житло, санітарія)?

2. Як змінилася структура родини в місті порівняно з селом?

Реклама швейної машинки Singer (1900)

Реклама автомобіля «Ford»

Запитання для обговорення:

1. Як масове виробництво вплинуло на доступність товарів?

2. Як формувалася культура споживання?

6. Парна робота. «Творчий креатив»

Учні об’єднуються у групи. Кожна отримує завдання створити рекламний плакат винаходу XIX століття (телефон, лампочка, паротяг), який би переконував людей змінити свій звичний побут. Плакат має містити назву, малюнок, слоган та “обіцянку кращого життя”.

Робота у парах

Об’єднайте учнів у пари. Кожна пара отримує проблемні запитання для міркування:

Чи стала людина вільнішою в індустріальному світі, чи потрапила в нову залежність?
Які елементи індустріальної системи (фабрична дисципліна, графіки, масові товари) існують у нашому житті досі?

Прогрес

Заповнення таблиці “Мій Прогрес”: Учні й учениці самостійно оцінюють власний поступ.

Критерій	Ні	Частково	Так
Я визначаю ключові чинники переходу до індустріального світу
Я називаю основні зміни у побуті та економіці
Я розумію відмінність між аграрним та індустріальним способом життя
Я усвідомлюю соціальні наслідки урбанізації

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе