Історичний час: періодизація, хронологія, інтерпретація. Робота з історичними джерелами та картами

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 1. Тема: Історичний час: періодизація, хронологія, інтерпретація. Робота з історичними джерелами та картами

Які результати уроку?

За Державним стандартом учень/учениця:

виокремлює етапи та основні тенденції розвитку суспільства початку ХХ ст. на основі опрацьованих тематичних блоків [12 ГІО 1.3.2-1]
систематизує соціальну і історичну інформацію (за самостійно обраними критеріями) в таблиці, діаграми, графіки тощо [12 ГІО 4.1.1-1]
зіставляє події, явища і процеси української та світової історії; визначає їх взаємовпливи [12 ГІО 4.1.3-2]
обґрунтовує власні судження, висновки, оцінки [12 ГІО 4.2.2-2]
формулює підсумкові висновки про значення історичних подій і явищ для сучасності (зв’язок минулого і сьогодення); прогнозує можливий подальший розвиток історичних і суспільних процесів з урахуванням вивчених закономірностей [12 ГІО 6.3.1-4]

На уроці учні й учениці зможуть:

систематизувати знання про вимірювання історичного часу;
набути практичних навичок роботи з первинними та вторинними джерелами;
навчитись користуватись історичними картами та використовувати їх як повноцінне джерело інформації;
розвивати критичне мислення, вміння порівнювати різні точки зору та формулювати власні висновки;
навчитися зіставляти українські та світові історичні процеси і визначати, що було причиною, а що наслідком.

Ключові поняття, особистості, концепти

Хронологія – це послідовність історичних подій, розташування їх у часовій послідовності, а також наука, що вивчає способи обчислення часу та системи літочислення для встановлення точних дат історичних подій. Вона допомагає зрозуміти, коли і як відбувалися певні явища, та вивчати їх взаємозв’язок у часі.
Інтерпретація – це процес пояснення, тлумачення або розкриття змісту будь-чого, будь то текст, твір мистецтва, результат аналізу чи навіть подія, що відбулася. Це своєрідне осмислення, де людина через свій особистий, груповий чи історичний досвід додає значення та пояснення тому, що вона спостерігає або сприймає.

Як підготуватися до уроку?

Для успішного проведення уроку ключовим є перетворення абстрактних понять на практичні й зрозумілі для учнів завдання.

Для демонстрації поняття “хронологія” можна використати звичайну шкалу часу. Щоб зробити її цікавою, запропонуйте учням створити власну часову лінію за останній рік, позначаючи на ній важливі особисті події. Це допоможе їм відчути, як час ділиться на відрізки.

Для роботи з джерелами підготуйте два різні джерела про одну й ту ж саму подію. Наприклад, один документ може бути офіційним звітом, а інший — уривком з щоденника чи газетною заміткою. Це дозволить учням одразу зрозуміти, що таке “інтерпретація” та як на неї впливає автор. Аналогічно, для роботи з картами варто підібрати дві карти одного регіону, але з різних епох, щоб візуально показати зміни.

Щоб урок не перетворився на лекцію, зосередьтеся на інтерактивних завданнях. Замість того, щоб просто пояснювати, як працювати з джерелами, запропонуйте учням самостійно проаналізувати їх у групах. Ви можете використати для цього таблицю, де вони порівняють джерела за кількома критеріями:

Вид джерела
Автор (хто це, яка його позиція)
Основна інформація
Можлива упередженість

Такий підхід дозволить розвинути навички критичного мислення та аналізу. Для роботи з картами можна організувати завдання на порівняння: “Яку інформацію ми можемо отримати, порівнюючи ці карти? Які події могли спричинити такі зміни?”.

Наприкінці уроку важливо поєднати всі отримані знання. Запропонуйте учням обговорити якесь контроверсійне історичне твердження, наприклад, “Інтелігенція була головною рушійною силою у становленні української державності”. Це завдання вимагатиме від них використання всіх щойно набутих навичок: вони повинні будуть оперувати хронологією, аналізувати можливі джерела та аргументувати власну інтерпретацію.

Для підбиття підсумків можна використати рефлексію у форматі “вихідного квитка”, де кожен учень за 1-2 хвилини має дати відповідь на одне ключове запитання. Наприклад: “Що для тебе означає періодизація?” або “Який найважливіший висновок ти зробив(ла) для себе щодо роботи з історичними джерелами?”. Це допоможе вам перевірити рівень засвоєння матеріалу.

Інтерактивні джерела

Для підготовки інтерактиву до уроку вчитель може використати ресурси для роботи з історичними джерелами:
- електронні бібліотеки та архіви: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, цифрові архіви;
- наукові бази даних: Google Scholar, Academia.edu, ResearchGate;
- освітні платформи: На Урок, EdEra, iLearn, Всеосвіта;
- спеціалізовані сайти: Центр досліджень визвольного руху, Український інститут національної пам’яті;
Перегляньте відео «Історичні джерела та їхні види» за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=3VwyBS2YjX8&ab_channel=Pi-stacjaUA

Відео

Дизайн уроку

Провокація

Створіть коротку часову лінію “Один рік історичного діяча”. На ній зазначте 5-7 ключових подій, що відбулися з історичним діячем за останній рік. Як приклад історичного діяча, ви можете використати наступні ососбистості: Михайло Грушевський, Володимир Винниченко, Симон Петлюра.

Питання:

Як ви обирали ці події? Чому саме вони є важливими?
Чи може одна і та ж подія мати різне значення для різних людей? Чому?
Як події в житті обраного історичного діяча впливали на історичну долю України?

Практика

Робота в групах «Аналіз джерел: що ми бачимо, і що це означає?»

Метод: «Дебати»

Підготовка: Обєднуємо учнів у дві групи. Кожна група отримує набір історичних джерел (наприклад, уривок з літопису, офіційний документ, мемуари, вірш), що стосуються однієї й тієї ж історичної події (наприклад, битви під Крутами).

Позиції:

Група 1: «Наші джерела є найдостовірнішими, тому що…» (акцент на об’єктивність, офіційність, точність фактів).

Група 2: «Наші джерела дають найповніше уявлення про подію, тому що…» (акцент на емоційний аспект, особисте сприйняття, контекст).

Хід дебатів:

Вступне слово модератора (вчитель/вчителька).
Презентація позицій (3 хвилини для кожної групи).
Обмін аргументами та відповіді на питання опонентів (5-7 хвилин).
Підбиття підсумків.

Фронтальна робота «Робота з картою: від хронології до інтерпретації»

Дослідіть дві історичні карти, що відображають територіальні зміни України в різні історичні періоди. Як приклад пропоную вам: карту Русі-України часів Ярослава Мудрого (додаток 1) та карта Української Народної Республіки (додаток 2).

Додаток 1. Джерело: https://ukrmaps.com/karta-rus-ukraina-za-kniaziuvannia-yaroslava-volodymyrovycha-mudroho-108145-laminatsiia?srsltid=AfmBOooU-PAVRKWB3twVCHot14tJhA22FdhfYWPOkB3TWfJA_WD-CKyA

Додаток 2. Джерело – https://porokhivnytsya.com.ua/2020/10/25/1-mapa_ukraina-1918-1920/

Завдання:

Порівняйте карти: що змінилося в територіях?
Як ці зміни відображають історичні події?
Які події могли спричинити ці зміни?

Парне завдання. «Інтерпретація джерела»

Прочитайте два історичні джерела, що описують одну й ту саму подію — події Української революції 1917- 1921 рр.. Перше джерело — уривок з статті про Симона Петлюру, а друге — з листа українського шляхтича.

Джерело 1 (стаття про С. Петлюру, опублікована у журналі “Пам’ять століть” (1996, Ч. 2). ):

“Найбільшою перешкодою для визнання суверенності України є гіпноз самого імені Росія. Цей гіпноз треба розвіяти, особливо в Америці (Північні Штати) та Франції. Справу поділу Росії треба поставити як справу покою цілого світу, як справу європейської рівноваги та реально-матеріальної вигоди держав”.

Джерело 2 (із розмови Юзефа Пілсудського з полковником Янушем Глуховським, 1925 рік.):

“…Вам цієї Польщі не втримати… Нинішня Польща здатна до життя лише в якийсь щасливий золотий період історії… Я програв своє життя. Не вдалося мені втілити міцного федеративного зв’язку, з яким світ мав би рахуватися…”

Питання до джерел.

З якої точки зору написаний кожен із документів? Які інтереси представляє кожен автор?
Як автори інтерпретують історичні події, що пов’язані з їх країнами? Назвіть ключові відмінності в їхніх поглядах.
Чи можна вважати якесь із цих джерел більш об’єктивним? Чому? Які додаткові джерела потрібні для повного розуміння цієї події?

Завдання для самостійного опрацювання. Історична карта

Розгляньте дві історичні карти Української революції 1917-1921 рр.:

Карта № 1. Початок наступу радянських військ на Київ

Карта № 2. Початок наступу радянських військ на Київ

Запитання:

Яку інформацію про історичні процеси ми можемо отримати, порівнюючи ці карти?
Назвіть одну подію, що могла спричинити зміни, відображені на цих картах.

Прогрес

Критерій	Ні	Частково	Так
Я розумію, що таке історичний час та його періодизація
Я можу розрізняти різні види історичних джерел
Я вмію аналізувати інформацію з історичної карти
Я можу обґрунтувати власну інтерпретацію подій

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 1. Тема: Історичний час: періодизація, хронологія, інтерпретація. Робота з історичними джерелами та картами

Робочий аркуш учнів і учениць

Рефлексія

Мої очікування від вивчення теми

Чого я прагну досягти під час вивчення теми?

Мої сильні та слабкі сторони у вивченні історії

Що мене мотивує вчити історію?

Провокація

Створіть коротку часову лінію “Один рік історичного діяча”. На ній зазначте 5-7 ключових подій, що відбулися з історичним діячем за останній рік.

Михайло Грушевський

Володимир Винниченко

Симон Петлюра

Питання:

Як ви обирали ці події? Чому саме вони є важливими?
Чи може одна і та ж подія мати різне значення для різних людей? Чому?
Як події в житті обраного історичного діяча впливали на історичну долю України?

Практика

Робота в групах «Аналіз джерел: що ми бачимо, і що це означає?»

Метод: «Дебати»

Підготовка: Обєднуємо учнів у дві групи. Кожна група отримує набір історичних джерел (наприклад офіційний документ, мемуари, вірш), що стосуються однієї й тієї ж історичної події. Використаємо історичні матеріали про битву під Крутами.

Історичне джерело для 1 групи. Уривок зі спогадів Михайлика Михайла – “День 29 січня 1918 року”

“…Напередодні наша четверта сотня Першої Української військової школи була в окопах, які зробив Студентський курінь напередодні біля залізниці Чернігів—Ічня—Прилуки, що перетинала головну магістраль ГСиїв-Бахмач. На станції Пліски уже були московські війська під загальним проводом Муравйова, а на ст. Крути стояли наші потяги, в яких містились штаби, резерв і амуніція. Тут же стояли наші два примітивні броне-нотяги, а власне некриті вагони з уставленими на них гарматами, обложені навколо мішками з піском, які служили прикриттям для 4-6 скорострілів.

По обіді сотник Б. наказав мені і трьом юнакам піти В розвідку на село, що лежало в трьох верстах від наших окопів, в напрямку ст. Пліски. Підійшовши близько до ворожого розташування, ми виявили, що ворог має два бронепотяги доброї конструкції, гаубичну батарею, до тисячі піхоти і до тисячі п’ятсот матросів-балтійців. Таким чином, на нашому відтинку було до трьох тисяч багнетів ворога, добре заосмотреного з технічного боку. А в нас… частина (250 душ) юнацької школи, сорок чоловік Вільного козацтва, яке в більшості складалося з темних елементів — російських старшині т. п., що невідомо чому опинилися поруч з ідейною молоддю — юнаками і студентами. Ці останні складали окремий Студентський курінь в кількості до 300 душ, наскоро зорганізований в Києві. В курені переважно була молодь, що не була при війську, а частина навіть не вміла стріляти… Отсі сили мали обороняти найважніший відтинок фронту — шлях на Київ.

Смеркало, коли я, не дочекавшися відісланого до штабу юнака-кур’єра, почав відходити згідно з наказом зі своєю стежею до окопів.

Надворі була відлига, туман. Відходили тихо. Під ногами чвакало болото, ноги грузли в розталій ріллі. Навколо було тихо… Кожен з нас думав своє… У мене в пам’яті стояли слова командуючого тоді фронтом Шинкаря, до якого я ходив делегатом від школи перед виїздом на фронт: «Я вірю в правоту нашого змагання, тому сиджу в кабінеті і працюю. Упущення Бахмача відкриває більшовикам дорогу на Київ і загрожує існуванню Республіки. Може, вже під цю хвилю Бахмач зайнятий ворогом і…» Ці слова я так і передав зборам школи, і щира завзята молодь пішла до Бахмача. Пішла захищати цей вузол, що відкривав дорогу на Україну. Бахмач уже був зайнятий ворогом. Ми мусили, може вже завтра, дати опір на Крутах, від якого залежало: здобути поновно Бахмач, або червоні підуть на Київ. Про це розмовляли ми — чотири розвідники, повертаючи до своїх. Про це думали і цим були переповнені серця юнаків і студентів, які сиділи в окопах…”

Позиції:

Хід дебатів:

Підбиття підсумків.
Вступне слово модератора (вчитель/вчителька).
Презентація позицій (3 хвилини для кожної групи).
Обмін аргументами та відповіді на питання опонентів (5-7 хвилин).

Історичне джерело для 2 групи. Уривок зі спогадів Швидуна Митрофана – “Спомин учасника бою під Крутами”

“…26 – го грудня 1917 р., на другий день різдвяних свят, 1-ша українська військова школа імени гетьмана Богдана Хмельницького в 7 годині ввечері дістала наказ військового генерального секретаріяту виступати на фронт проти большевиків, які перейшли кордон України на Чернігівщині й прямували на Київ.

Того ж вечора в 11 годині 300 юнаків під командою начальника військової школи та кількома курсовими старшинами, а саме курінним О[веркієм]. Гончаренком, сотником М. Богаєвським, сотником М[одестом] Семирозумом, сотником П[авлом] Богаєвським, хорунжим Бібієм (Бабієм – Ю.Ю), хорунжим І[ваном?] Гончаренком та іншими – вирушили на Київ.

Школа тоді складалась із 600 юнаків. 250 роз’їхалося по домах на свята, 50 залишилось нести охорону при державних установах і школі, а 300 – виїхало на фронт.

У 2-ій годині ночі сіли в товарові вагони й негайно від’їхали.

27-го грудня в 3-ій годині дня юнаки прибули на ст. Бахмач. Зараз по прибутті потяга до вагонів підійшов командант фронту Чернігівщини і, довідавшись, що це прибули юнаки, дуже зрадів. Негайно по приїзді до Бахмача юнаки почали орієнтуватися в ситуації й обсадили телеграф.

Півсотня юнаків була приділена до «панцирного» потягу, яким командував [Семен] Лощенко. «Панцирник» був зроблений на швидку руку із кількох залізничних платформ, на них поставили гармати й кулемети й він був готовий. До обслуги «панцирника» дали 50 юнаків і ввечері він вирушив на позицію. Решта вояків вирушила в інших напрямках.

Большевики посувалися вздовж залізниці Хутір Михайлівський – Гомель – Часниківка – Макошин. 30 – грудня большевики повели наступ на цілій лінії дуже великими силами.

Становище наше було дуже тяжке. Як відомо, Чернігівщина й узагалі вся Правобережна Україна має багато залізниць, що сполучували її з Росією в різних напрямках. Крім названої залізниці большевики посувалися ще й у напрямку Харків – Полтава – Гребінка, де з ними зводила бої друга школа хорунжих і отаман [Симон] Петлюра із своїм Слобідським Гайдамацьким Кошем.

Корисне стратегічне положення залізниць большевики дуже зручно використали і, маючи велику силу, намагались узяти нас у кліщі. Це примусило нас уночі з 4-го на 5-е січня 1918 р. почати відступ, щоб утворити один спільний фронт із іншими українськими частинами 5-го і 6-го січня бій відбувся на залізничній лінії Конотоп – Алтинівка – Макошин.

У цих боях большевики мали дуже великі втрати, особливо під Макошином, де з нашого боку брала участь 4-та сотня юнаків під командою сотн. П. Богаєвського та «панцирник» під командою Лощенка.

Свої втрати большевики дуже скоро поповнювали, натомість ми майже не мали ніяких поповнень.

250 юнаків, що виїхали були на свята додому, довідавшись про події, прибували чи то безпосередньо на фронт, чи повертались до школи, а вже звідти з іншими частинами приїздили до нас.

7-го січня разом з іншими вояками прибув на фронт Студентський Січовий Курінь у кількості коло 200 вояків.

Із деяких повітів Чернігівщини пробралися до нас вояки й учні різних шкіл. Серед старшин багато було гарматчиків, завдяки чому було сформовано ще три імпровізовані «панцирники» які з великим успіхом брали участь у боях.

Пізніше, коли після боїв у Києві ми відступили до Житомира й уже звідти за допомогою німецького війська наступали на Бердичів, багато з тих старшин, що були приділені до одного гарматного дивізіону, згинуло під Бердичевом у бою проти 12-ої большевицької армії.

Це трагічні наслідки безглуздої демобілізації, переведеної в листопаді і на початку грудня 1917 р. Центральною Радою, яка стала на принципі добровільности в армії.

Становище наше ускладнювалося ще й тим, що ми мали багато ранених. Поблизу не було ані шпиталя, ані санітарних поїздів. Шкільний лікар, відомий хірург Бочкарів, із своїм персоналом прикладав усіх зусиль щоб допомогти нам. Між нами було тяжко ранені які вимагали негайної операції. Наскоро приспособлялись звичайні товарові вагони в примітивні санітарні, і ранених відправляли ними до Києва…”

Позиції:

Хід дебатів:

Вступне слово модератора (вчитель/вчителька).
Презентація позицій (3 хвилини для кожної групи).
Обмін аргументами та відповіді на питання опонентів (5-7 хвилин).
Підбиття підсумків.

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Фронтальна робота «Робота з картою: від хронології до інтерпретації»

Дослідіть дві історичні карти:

карту Русі-України часів Ярослава Мудрого (додаток 1)
карту Української Народної Республіки (додаток 2).

Додаток 2. Джерело: https://porokhivnytsya.com.ua/2020/10/25/1-mapa_ukraina-1918-1920/

Завдання:

Порівняйте карти: що змінилося в територіях?
Як ці зміни відображають історичні події?
Які події могли спричинити ці зміни?

Парне завдання. «Інтерпретація джерела»

Прочитайте два історичні джерела, що описують одну й ту саму подію — події Української революції 1917- 1921 рр.. Перше джерело — уривок зі статті про Симона Петлюру, а друге — з листа українського шляхтича.

Джерело 1 (стаття про С. Петлюру, опублікована у журналі “Пам’ять століть” (1996, Ч. 2). ):

Джерело 2 (із розмови Юзефа Пілсудського з полковником Янушем Глуховським, 1925 рік.):

Питання до джерел:

Чи можна вважати якесь із цих джерел більш об’єктивним? Чому? Які додаткові джерела потрібні для повного розуміння цієї події?
З якої точки зору написаний кожен із документів? Які інтереси представляє кожен автор?
Як автори інтерпретують історичні події, що пов’язані з їх країнами? Назвіть ключові відмінності в їхніх поглядах.

Завдання для самостійного опрацювання. Історична карта

Розгляньте дві історичні карти Української революції 1917-1921 рр.:

Карта № 1. Початок наступу радянських військ на Київ

Карта № 2. Початок наступу радянських військ на Київ

Запитання:

Яку інформацію про історичні процеси ми можемо отримати, порівнюючи ці карти?
Назвіть одну подію, що могла спричинити зміни, відображені на цих картах.

Прогрес

Навичка / Розуміння	Ні	Частково	Так
Я розумію, що таке історичний час та його періодизація
Я можу розрізняти різні види історичних джерел
Я вмію аналізувати інформацію з історичної карти
Я можу обґрунтувати власну інтерпретацію подій

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе

Наступний: матеріал 2 Історична постать та її вплив. Академічна доброчесність

Твоя поточна позиція

1 матеріал

Тема 7 — матеріал 1 з 12

1 матеріал Ти тут