Урок 2. Тема. Кліматичні міграції та їхні соціальні наслідки

---

За Державним стандартом

На уроці учні/учениці

Ключова компетентність уроку

• Громадянські та соціальні компетентності (учні/учениці аналізуватимуть соціальні наслідки кліматичних міграцій, розвиватимуть повагу до прав мігрантів і розуміння соціальних конфліктів, формуватимуть навички конструктивної співпраці при вирішенні глобальних проблем)

---

1. Кліматичні мігранти (екологічні мігранти) — особи, які змушені залишити своє постійне місце проживання внаслідок раптових або поступових змін навколишнього середовища, що негативно впливають на їхнє життя чи умови життя.
2. Кліматичні біженці — особи, які змушені покинути місце постійного проживання через різкі зміни навколишнього середовища, але не мають офіційного статусу біженців у міжнародному праві.
3. Внутрішньо переміщені особи (ВПО) — люди, які змушені залишити свої домівки через збройні конфлікти, порушення прав людини чи стихійні лиха, але які залишаються в межах своєї країни.
4. Енвайронментальні зміни — суттєві зміни навколишнього середовища (підвищення рівня моря, опустелювання, засолення ґрунтів, нестача питної води тощо), що впливають на життєдіяльність людей.
5. Нансенівська ініціатива — міжурядовий процес, розпочатий у 2012 році Норвегією та Швейцарією, спрямований на захист людей, які переміщуються через стихійні лиха та зміну клімату.
6. Глобальний договір про безпечну, впорядковану та регулярну міграцію — міжнародна угода 2018 року, що визнає вплив зміни клімату та деградації довкілля на міграцію.
7. Ефект “повільної катастрофи” — поступові екологічні зміни (підняття рівня моря, засуха), які з часом роблять території непридатними для проживання та призводять до міграції.
8. Платформа з питань переміщення через стихійні лиха (Platform on Disaster Displacement) — міжнародна організація, створена для впровадження рекомендацій Нансенівської ініціативи.
9. Антоні Гутерреш (нар. 1949) — Генеральний секретар ООН з 2017 року, активно виступає за визнання проблеми кліматичних біженців і необхідність міжнародної співпраці для її вирішення.
10. Держави, що зникають — малі острівні держави (Тувалу, Кірібаті, Мальдіви), які можуть стати непридатними для проживання чи повністю затопленими внаслідок підвищення рівня моря.
11. Адаптаційний потенціал — здатність спільнот пристосовуватися до негативних наслідків зміни клімату, зменшуючи потенційні збитки та використовуючи нові можливості.
12. Урбанізація та кліматичні міграції — тенденція переміщення населення з сільських районів до міст внаслідок кліматичних змін, що призводить до зростання міст і додаткового навантаження на міську інфраструктуру.
13. Соціальна напруженість — конфлікти між місцевим населенням і мігрантами за обмежені ресурси, робочі місця, житло тощо.
14. Ксенофобія — страх або ненависть до іноземців чи представників інших культур, що може посилюватися внаслідок прибуття великої кількості мігрантів.
15. “Пасткa міграції” — ситуація, коли люди, найбільш вразливі до впливу кліматичних змін, не мають ресурсів для міграції та залишаються “заблокованими” в районах підвищеного ризику.

---

Історичний та сучасний контекст проблеми

Міграції, спричинені змінами навколишнього середовища, супроводжували людство протягом усієї історії. Від відступу льодовиків після останнього льодовикового періоду до великих посух, що призвели до міграції цілих цивілізацій, екологічні зміни завжди впливали на переміщення людей. Однак сучасні кліматичні міграції відрізняються від історичних за кількома важливими параметрами:

1. Безпрецедентний масштаб та швидкість змін. Згідно з прогнозами Світового банку, до 2050 року близько 143 мільйонів людей можуть стати внутрішньо переміщеними особами внаслідок повільних кліматичних впливів у трьох регіонах — Південній Азії, Африці на південь від Сахари та Латинській Америці.
2. Антропогенний характер змін. На відміну від кліматичних змін у минулому, сучасний клімат змінюється здебільшого через діяльність людини, що робить ці міграції наслідком політичних й економічних рішень.
3. Правова невизначеність. У сучасному міжнародному праві відсутнє поняття “кліматичний біженець”. Конвенція про статус біженців 1951 року не розглядає зміну клімату як підставу для надання статусу біженця.
4. Комплексний характер. Кліматичні зміни рідко є єдиною причиною міграції — вони взаємодіють з економічними, політичними та соціальними факторами, часто посилюючи наявні проблеми.

Регіональний аспект

Найбільш вразливі регіони:

1. Малі острівні держави. Тувалу, Кірібаті, Мальдіви та інші стикаються з екзистенційною загрозою через підвищення рівня моря. Жителі Кірібаті вже купують землю на Фіджі, готуючись до можливого переселення.
2. Регіон Сахеля в Африці. Країни Малі, Нігер, Чад потерпають від опустелювання, нерегулярних опадів і посух, що призводить до конфліктів за ресурси та масової міграції до міст і сусідніх країн.
3. Південна Азія. Бангладеш особливо вразливий до підвищення рівня моря, циклонів і повеней. За оцінками, до 2050 року 13 мільйонів бангладешців можуть стати кліматичними мігрантами.
4. Прибережні регіони по всьому світу. Близько 40% світового населення живе в межах 100 км від узбережжя та стикається з ризиками підвищення рівня моря, ерозії берегів й екстремальних погодних явищ.

Соціальні наслідки кліматичних міграцій

Негативні наслідки:

• посилення соціальної напруженості та конфліктів між мігрантами та спільнотами, що їх приймають;
• зростання ксенофобії та дискримінації;
• надмірне навантаження на інфраструктуру регіонів,що приймають мігрантів;
• втрата культурної ідентичності переміщених спільнот;
• порушення соціальних зв’язків і психологічні травми;
• гендерні аспекти: жінки часто більш вразливі під час міграцій;

Потенційні позитивні наслідки:

• культурний обмін і взаємозбагачення;
• економічні переваги від припливу робочої сили;
• розвиток нових форм співробітництва між країнами;
• підвищення глобальної уваги до проблем кліматичних змін.

Міжнародні ініціативи та рішення

• Нансенівська ініціатива та Платформа з питань переміщення через стихійні лиха працюють над захистом людей, переміщених через стихійні лиха та зміну клімату.
• Глобальний договір про безпечну, впорядковану та регулярну міграцію (2018) — перша міжнародна угода, що визнає вплив зміни клімату на міграцію.
• Паризька угода (2015) містить положення про уникнення, мінімізацію та вирішення проблеми переміщень, пов’язаних зі зміною клімату.
• Сендайська рамкова програма зі зниження ризику катастроф (2015-2030) містить заходи щодо попередження та зменшення ризиків, пов’язаних з переміщенням людей.

Методичні рекомендації

1. Міждисциплінарний підхід: поєднуйте знання з географії, історії, права, соціології й екології для комплексного розуміння проблеми.
2. Використання відео та візуальних матеріалів: короткі документальні фільми чи відеосюжети про кліматичних мігрантів допоможуть учням емоційно залучитися до теми.
3. Робота з кейсами: конкретні приклади спільнот, що стикаються з необхідністю міграції через кліматичні зміни, зроблять проблему більш відчутною.
4. Рольові ігри: симуляція переговорів між різними зацікавленими сторонами (кліматичні мігранти, країни, що їх приймають, міжнародні організації) допоможе учням зрозуміти складність проблеми.
5. Аналіз даних: робота з картами, графіками та статистикою щодо кліматичних змін і міграцій розвиває критичне мислення.
6. Зв’язок з локальним контекстом: обговорення того, як кліматичні міграції можуть вплинути на Україну (як країну походження та призначення мігрантів).
7. Розвиток емпатії: заохочуйте учнів уявити себе на місці кліматичних мігрантів, обговорювати етичні аспекти відповідальності розвинених країн перед вразливими спільнотами.
8. Дискусії про рішення: спонукайте учнів до пошуку й обговорення можливих рішень проблеми на локальному, національному та глобальному рівнях.

Пам’ятайте, що ця тема може виявитися емоційно складною для учнів, особливо в українському контексті, де багато сімей мають досвід вимушеного переміщення внаслідок війни. Важливо створити безпечне середовище для обговорення та бути готовим підтримати учнів, які можуть бачити паралелі з власним досвідом.

---

Дизайн уроку

Запитання

Уявіть, що ви з родиною живете на невеликому острові, рівень моря навколо якого підвищується через зміну клімату. За прогнозами вчених, за 10-15 років ваш острів може стати непридатним для життя. Які дії ви б вжили? Куди б ви переїхали? Які труднощі могли б вас чекати?

Завдання

Погляньте на карту світу та позначте 3-4 регіони, які, на вашу думку, можуть зіткнутися з найбільшою кількістю кліматичних мігрантів у найближчі 30 років. Коротко обґрунтуйте свій вибір.

Методичний коментар: 

Ці запитання та завдання активізують критичне мислення учнів/учениць і змушують їх поставити себе на місце кліматичних мігрантів, розвиваючи емпатію та громадянську компетентність. Завдання з картою допомагає осмислити глобальний вимір проблеми та застосувати знання з географії та екології.

---

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз поняття “кліматичні біженці” (розвиток громадянських і соціальних компетентностей)

Прочитайте уривки з трьох джерел і дайте відповіді на запитання нижче.

Джерело 1. Конвенція про статус біженців (1951 р.)

“Біженець — це особа, яка через обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань за ознакою раси, віросповідання, громадянства, належності до певної соціальної групи чи політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності і не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися таким захистом внаслідок таких побоювань”.

Джерело 2. Звіт Міжнародної організації з міграції (2022 р.)

“У 2021 році внаслідок раптових кліматичних явищ (повеней, пожеж, ураганів) було переміщено близько 23,7 мільйонів людей, більшість із яких залишились у межах своїх країн як внутрішньо переміщені особи. Проте ця статистика не враховує мільйони людей, які мігрують через повільні кліматичні зміни, такі як підвищення рівня моря, опустелювання та засолення ґрунтів. Попри значні масштаби цього явища, міжнародне право досі не визнає поняття “кліматичний біженець”, що створює правові прогалини у захисті таких осіб”.

Джерело 3. З промови Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша (2019 р.)

“Зміна клімату не знає кордонів і не зважає на національні суверенітети. Вона вже стає фактором, що спричиняє міграцію та переміщення. Кліматичні біженці або, краще сказати, люди, переміщені внаслідок зміни клімату, не мають правового статусу в міжнародному праві. Але їхнє становище не менш важке, ніж у тих, хто тікає від війни чи переслідувань. Ми не можемо дозволити собі ігнорувати їхні потреби та ігнорувати основну причину їхнього переміщення”.

Запитання:

1. Чому “кліматичні біженці” не підпадають під визначення біженців у Конвенції 1951 року?
2. Які два типи кліматичних явищ, що спричиняють міграцію, згадуються у Джерелі 2? Чим вони відрізняються?
3. Яку правову проблему щодо “кліматичних біженців” підкреслюють Джерела 2 і 3?
4. Як ви думаєте, чому Генеральний секретар ООН пропонує використовувати термін “люди, переміщені внаслідок зміни клімату” замість “кліматичні біженці”?
5. Які міжнародні правові механізми, на вашу думку, можуть бути створені для захисту прав кліматичних мігрантів?

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває громадянські та соціальні компетентності через аналіз правового статусу кліматичних мігрантів та проблем, з якими вони стикаються. Воно стимулює критичне мислення та формує розуміння соціальної справедливості в глобальному контексті. Учні/учениці вчаться працювати з різними джерелами інформації й аналізувати міжнародно-правові документи.

Відповідь:

1. “Кліматичні біженці” не підпадають під визначення Конвенції 1951 року, оскільки вони не зазнають переслідувань за ознаками раси, віросповідання, громадянства, належності до соціальної групи чи політичних переконань. Їх змушують мігрувати екологічні фактори, а не переслідування.
2. У Джерелі 2 згадуються два типи кліматичних явищ:
   • Раптові кліматичні явища (повені, пожежі, урагани) — відбуваються швидко та мають негайний вплив.
   • Повільні кліматичні зміни (підвищення рівня моря, опустелювання, засолення ґрунтів) — відбуваються поступово, мають кумулятивний ефект.
3. Джерела 2 і 3 підкреслюють відсутність визнаного правового статусу “кліматичних біженців” у міжнародному праві, що створює прогалини в їхньому захисті та обмежує можливості надання їм міжнародної допомоги.
4. Генеральний секретар ООН пропонує термін “люди, переміщені внаслідок зміни клімату” замість “кліматичні біженці”, оскільки термін “біженці” має строге юридичне визначення в міжнародному праві (Конвенція 1951 року). Використання терміну “кліматичні біженці” може призвести до правової плутанини, оскільки вони не отримують такого ж захисту, як визнані біженці.
5. Можливі механізми для захисту прав кліматичних мігрантів:
   • розширення Конвенції про статус біженців або створення нової конвенції, що визнає кліматичні зміни як підставу для отримання міжнародного захисту;
   • регіональні угоди про прийом кліматичних мігрантів;
   • створення спеціального фонду для допомоги країнам, що приймають кліматичних мігрантів;
   • розробка глобальних принципів щодо захисту прав кліматичних мігрантів;
   • включення положень про кліматичних мігрантів у міжнародні угоди з кліматичних змін.

Завдання 2. Аналіз вразливих до кліматичних змін регіонів

Використовуючи карту й опис, проаналізуйте основні регіони, найбільш вразливі до кліматичних змін, та потенційні міграційні потоки.

https://www.migrationinstitute.org/blog/climate-refugees-the-fabrication-of-a-migration-threat

Запитання:

1. Які три регіони світу, згідно з картою, є найбільш вразливими до кліматичних змін? а) Північна Європа, Центральна Азія, Південна Африка б) Сахель, Південна Азія, Малі острівні держави Тихого океану в) Середземномор’я, Східна Азія, Центральна Америка г) Австралія, Близький Схід, Тихоокеанське узбережжя Північної Америки
2. Визначте основний фактор кліматичної вразливості для трьох регіонів: а) Бангладеш: _________ б) Сахель (район Африки на південь від Сахари): _________ в) Тихоокеанські острови (Тувалу, Кірібаті): _________
3. У якому напрямку, згідно з картою, найімовірніше будуть спрямовані кліматичні міграції з регіону Сахель? а) До Південної Африки б) До Північної Африки та Європи в) До Близького Сходу г) До Південної Америки
4. Яке твердження щодо потенційних кліматичних міграцій є правильним? а) Більшість кліматичних міграцій відбуватиметься між континентами б) Більшість кліматичних міграцій відбуватиметься в межах країни або регіону в) Кліматичні міграції торкнуться виключно країн, що розвиваються г) Кліматичні міграції матимуть однаковий характер у всіх регіонах
5. Які соціальні наслідки можуть виникнути в регіонах, що приймають значну кількість кліматичних мігрантів? Назвіть три наслідки та поясніть кожен з них.

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває вміння аналізувати просторову інформацію, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між кліматичними змінами та міграційними процесами. Робота з картографічними матеріалами дозволяє візуалізувати глобальний характер проблеми та зрозуміти, як кліматичні зміни по-різному впливають на різні регіони планети.

Відповідь:

1. б) Сахель, Південна Азія, Малі острівні держави Тихого океану
2. а) Бангладеш: підвищення рівня моря, повені, циклони, ерозія берегової лінії б) Сахель: опустелювання, посухи, нестабільні опади, деградація ґрунтів в) Тихоокеанські острови: підвищення рівня моря, затоплення, засолення питної води, ерозія берегової лінії
3. б) До Північної Африки та Європи
4. б) Більшість кліматичних міграцій відбуватиметься в межах країни або регіону
5. Соціальні наслідки в регіонах, що приймають кліматичних мігрантів:
   • соціальна напруженість і конфлікти через конкуренцію за обмежені ресурси (вода, земля), робочі місця, житло;
   • навантаження на соціальну інфраструктуру (школи, лікарні, транспорт) державні сервіси, що може призвести до погіршення якості життя;
   • культурні та соціальні виклики, пов’язані з інтеграцією мігрантів (мовні бар’єри, різні культурні традиції, релігійні практики);
   • можливе зростання ксенофобії та дискримінації через страх конкуренції та “чужих” культурних впливів;
   • потенційні політичні зміни, включно зі зростанням популярності антиімміграційних політичних сил.

Завдання 3. Аналіз кейсу (розвиток громадянських і соціальних компетентностей)

Ознайомтеся з кейсом островів Картерет (Папуа-Нова Гвінея) та дайте відповіді на запитання.

Кейс. Переселення з островів Картерет

Картерет — група з шести невеликих атолів у Тихому океані, що належать до Папуа-Нової Гвінеї. З 1980-х років рівень моря навколо островів підвищується, призводячи до ерозії берегової лінії, затоплення городів, засолення ґрунтових вод та руйнування будинків під час припливів.

У 2005 році уряд Папуа-Нової Гвінеї прийняв рішення про переселення всіх 2600 жителів островів на більший острів Бугенвіль. Місцеві жителі створили неурядову організацію “Тулеле Пейса” (“Плавучі острови”), яка координує переселення. Переселення розпочалося в 2009 році, коли перші 10 сімей переїхали на Бугенвіль.

Однак процес переселення зіткнувся з низкою проблем:

• обмежена фінансова підтримка від уряду;
• конфлікти з місцевими жителями Бугенвілю щодо земельних прав;
• втрата традиційного способу життя, пов’язаного з океаном;
• труднощі з адаптацією до нового середовища;
• розпад громади через поступовий характер переселення.

Станом на 2023 рік близько половини жителів островів Картерет переселилися на Бугенвіль, але процес триває повільніше, ніж планувалося. Тим часом умови життя на островах продовжують погіршуватися.

Запитання:

1. Який фактор кліматичних змін став основною причиною переселення жителів островів Картерет?
2. Які соціальні проблеми виникли під час переселення? Які з них, на вашу думку, найбільш складні й чому?
3. Чи можна вважати жителів островів Картерет “кліматичними біженцями”? Обґрунтуйте свою відповідь.
4. Які уроки можна винести з цього кейсу для інших спільнот, що стикаються з необхідністю переселення через кліматичні зміни?
5. Як ви оцінюєте роль місцевої громади в процесі переселення через створення організації “Тулеле Пейса”? Яке значення має самоорганізація громади в таких випадках?

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває громадянські та соціальні компетентності через аналіз реального випадку кліматичної міграції. Учні/учениці вчаться оцінювати соціальні наслідки переселення, розуміти значення громадянської активності й самоорганізації громад у вирішенні проблем, а також аналізувати взаємодію між державою, громадою й окремими особами в контексті глобальних викликів.

Відповідь.

1. Основною причиною переселення жителів островів Картерет стало підвищення рівня моря, що призвело до ерозії берегової лінії, затоплення земель, засолення ґрунтових вод і руйнування інфраструктури.
2. Соціальні проблеми під час переселення:
   • конфлікти з місцевим населенням Бугенвілю щодо земельних прав;
   • втрата традиційного способу життя, пов’язаного з океаном;
   • труднощі з адаптацією до нового середовища;
   • розпад громади через поступовий характер переселення;
   • обмежена фінансова підтримка.

Найбільш складними є втрата культурної ідентичності та традиційного способу життя, а також розпад громади, оскільки ці проблеми зачіпають глибинні аспекти ідентичності людей і соціальні зв’язки, які формувалися століттями. Матеріальні проблеми можна вирішити за наявності ресурсів, але відновлення соціальної тканини громади та збереження культурної спадщини набагато складніше.

3. Жителів островів Картерет можна вважати “кліматичними мігрантами”, але не “біженцями” в юридичному сенсі. Хоча вони змушені покинути свої домівки через наслідки зміни клімату, вони не перетинають міжнародних кордонів (переселяються в межах Папуа-Нової Гвінеї) і не зазнають переслідувань, які є необхідною умовою для отримання статусу біженця за Конвенцією 1951 року. Крім того, їхнє переміщення є організованим і поступовим, а не раптовою втечею, характерною для біженців.
4. Уроки з цього кейсу:
   • важливість раннього планування та підготовки до переселення;
   • необхідність забезпечення достатнього фінансування для всього процесу;
   • важливість залучення громад,. що приймають, до процесу планування;
   • необхідність збереження соціальних зв’язків під час переселення (переселення цілими громадами, а не окремими сім’ями);
   • значення збереження культурної спадщини та традицій у новому місці;
   • важливість правового врегулювання питань землекористування до початку переселення.
5. Роль місцевої громади через організацію “Тулеле Пейса” є надзвичайно важливою. Самоорганізація громади дозволила
   • представляти інтереси переселенців у діалозі з урядом та громадами, що їх приймають;
   • координувати процес переселення з урахуванням потреб й особливостей громади;
   • зберігати соціальні зв’язки та культурну ідентичність;
   • адаптувати плани переселення відповідно до реальних обставин;
   • забезпечити активну участь громади в прийнятті рішень, що впливають на її життя.

Самоорганізація громади є ключовим фактором успішної адаптації, оскільки вона дає людям можливість контролювати своє майбутнє, зберігати гідність і підтримувати соціальну згуртованість в умовах кризи.

Робота в парах

Завдання 4. Аналіз соціальних наслідків кліматичних міграцій (розвиток громадянських і соціальних компетентностей)

У парах проаналізуйте соціальні наслідки кліматичних міграцій для трьох груп: мігрантів, спільнот, які їх приймають, і країн/регіонів походження. Заповніть таблицю, вказавши як негативні, так і позитивні наслідки для кожної групи.

Група	Негативні наслідки	Позитивні наслідки
Мігранти
Спільноти, які їх приймають
Країни/регіони походження

Після заповнення таблиці обміркуйте та запишіть 3-4 заходи, які можуть пом’якшити негативні наслідки та посилити позитивні.

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває громадянські та соціальні компетентності, спонукаючи учнів/учениць аналізувати різнобічні соціальні наслідки міграцій для різних груп зацікавлених сторін. Робота в парах сприяє обміну думками та формуванню більш комплексного бачення проблеми. Важливо, що завдання передбачає не лише аналіз негативних наслідків, але й пошук позитивних аспектів, що формує більш збалансоване розуміння складних соціальних процесів.

Відповідь:

Група	Негативні наслідки	Позитивні наслідки
Мігранти	– втрата домівки, майна та традиційного способу життя – розрив соціальних зв’язків – психологічні травми та стрес – труднощі з адаптацією до нового середовища – можлива дискримінація та ксенофобія – проблеми з правовим статусом – економічна вразливість	– можливість уникнути небезпечних умов життя – нові економічні можливості – доступ до кращої освіти й охорони здоров’я – можливість розпочати нове життя – розвиток нових навичок і компетентностей – формування нових соціальних зв’язків
Спільноти, які приймають	– додаткове навантаження на інфраструктуру та ресурси – конкуренція на ринку праці – можливі соціальні конфлікти – зростання ксенофобії – тиск на систему соціального забезпечення – проблеми з інтеграцією мігрантів	– приплив робочої сили – культурний обмін і збагачення – демографічне оновлення (особливо в регіонах зі старінням населення) – економічний розвиток – інновації та нові перспективи – розвиток толерантності та соціальної згуртованості
Країни/регіони походження	– втрата людського капіталу – демографічні проблеми (старіння населення) – розпад громад – втрата культурної спадщини – економічні втрати – політична нестабільність	– зменшення тиску на обмежені ресурси – грошові перекази від мігрантів – передача знань і технологій – розвиток міжнародних зв’язків – привернення уваги до проблем регіону – можливість відбудови більш стійких поселень

Заходи для пом’якшення негативних наслідків і посилення позитивних:

1. Розробка комплексних програм інтеграції мігрантів, які включають мовні курси, професійне навчання, психологічну підтримку та правову допомогу.
2. Інвестиції в інфраструктуру громад, які приймають (школи, лікарні, житло, транспорт) для зменшення навантаження на наявні ресурси та створення нових можливостей для всіх жителів.
3. Створення платформ для міжкультурного діалогу (фестивалі, громадські центри, спільні проєкти), що сприяють взаєморозумінню між мігрантами та спільнотами, які їх приймають. 
4. Програми збереження культурної спадщини регіонів походження через документування, цифрові архіви, музеї та культурні центри.
5. Розвиток транснаціональних зв’язків між мігрантами та їхніми рідними громадами для полегшення передачі знань, ресурсів і підтримки.
6. Планування організованого переселення громад замість стихійної міграції окремих осіб для збереження соціальних зв’язків і зменшення психологічних травм.

Завдання 5. Аналіз правових документів

У парах проаналізуйте уривки з міжнародних документів щодо кліматичних міграцій і визначте, які аспекти вони регулюють та які прогалини залишаються.

Документ 1. Глобальний договір про безпечну, впорядковану та регулярну міграцію (2018), пункт 18:

“Ми зобов’язуємося створити сприятливі політичні, економічні та соціальні умови, а також умови навколишнього середовища, які дозволять людям вести мирне, продуктивне та стале життя у своїй країні та здійснити свої особисті прагнення, одночасно забезпечуючи, щоб відчай і погіршення умов довккілля не змушували їх шукати засоби до існування деінде за допомогою нерегулярної міграції.”

Документ 2. Резолюція Комітету ООН з прав людини в справі “Йоан Тейтіота проти Нової Зеландії” (2020):

“Комітет визнає, що без активних національних і міжнародних зусиль наслідки зміни клімату в країнах-отримувачів можуть піддавати осіб ризику порушення їхніх прав відповідно до статей 6 або 7 Пакту, тим самим активуючи зобов’язання щодо невидворення. Крім того, оскільки ризик, що країна стане повністю затопленою водою, є такою надзвичайно крайньою ситуацією, умови життя в такій країні можуть стати несумісними з правом на гідне життя до того, як ризик реалізується.”

Документ 3. Нансенівська ініціатива. План захисту (2015), параграф I:

“Держави мають основну відповідальність за запобігання та підготовку до переміщення внаслідок стихійних лих, а також за реагування на нього й управління ним. Така відповідальність вимагає [від держав] запобігання, уникнення та реагування на переміщення у спосіб, що поважає та захищає права людей, незалежно від їхнього статусу, та відповідно до їхніх зобов’язань згідно з нормами міжнародного права у сфері прав людини, біженського права та, де можливо, регіональних інструментів захисту біженців.”

Запитання:

1. Які аспекти проблеми кліматичних міграцій охоплюють ці документи? Яку відповідальність вони покладають на держави?
2. Яке значення має рішення Комітету ООН з прав людини в справі “Йоан Тейтіота проти Нової Зеландії” для розвитку міжнародного права щодо кліматичних мігрантів?
3. Які правові прогалини щодо захисту кліматичних мігрантів ви бачите в цих документах?
4. Порівняйте підходи до проблеми в усіх трьох документах. Який з них, на вашу думку, пропонує найбільш ефективний механізм захисту кліматичних мігрантів і чому?
5. Запропонуйте, який новий міжнародний документ міг би заповнити правові прогалини в захисті кліматичних мігрантів. Окресліть його основні положення.

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває вміння аналізувати правові документи та розуміти механізми міжнародного регулювання складних глобальних проблем. Воно також формує навички критичного мислення через виявлення прогалин у правовому захисті та здатність пропонувати конструктивні рішення. Робота в парах сприяє обміну думками та поглибленому обговоренню юридичних аспектів.

Відповідь:

1. Ці документи охоплюють такі аспекти проблеми кліматичних міграцій:
   • превентивні заходи для зменшення причин міграції;
   • захист прав людини мігрантів;
   • відповідальність держав за запобігання та реагування на переміщення;
   • визнання зміни клімату як фактора, що може загрожувати правам людини.

Документи покладають на держави відповідальність за

• створення умов, що дозволяють людям залишатися у своїх країнах;
• запобігання, підготовку та реагування на переміщення;
• захист прав переміщених осіб відповідно до міжнародних зобов’язань;
• врахування екологічних факторів при розгляді запитів на захист.

2. Рішення у справі “Йоан Тейтіота проти Нової Зеландії” має важливе значення, оскільки
   • уперше визнає на міжнародному рівні, що зміна клімату може створювати умови, несумісні з правом на гідне життя;
   • установлює, що принцип невидворення може застосовуватись у випадках, коли кліматичні зміни загрожують правам людини;
   • створює прецедент для розгляду запитів на захист осіб, що тікають від наслідків зміни клімату;
   • розширює інтерпретацію міжнародного права прав людини в контексті кліматичних змін.
3. Правові прогалини:
   • відсутність чіткого визначення та правового статусу “кліматичних мігрантів”;
   • невизначеність критеріїв для отримання захисту через кліматичні зміни;
   • відсутність обов’язкових механізмів розподілу відповідальності між державами;
   • недостатнє регулювання транскордонних переміщень через кліматичні зміни;
   • відсутність спеціальних процедур для малих острівних держав, що можуть повністю зникнути;
   • брак механізмів фінансування програм переселення.
4. Порівняння підходів:
   1. Документ 1 (Глобальний договір) фокусується на превентивних заходах і створенні умов для запобігання вимушеній міграції.
   2. Документ 2 (Рішення Комітету ООН) встановлює правові рамки захисту через призму прав людини та принцип невидворення.
   3. Документ 3 (Нансенівська ініціатива) наголошує на відповідальності держав за запобігання та управління переміщенням.

Рішення Комітету ООН пропонує найбільш ефективний механізм, оскільки воно

• є юридично вагомим рішенням міжнародного органу з прав людини;
• установлює прямий зв’язок між кліматичними змінами та зобов’язаннями з захисту прав людини;
• надає конкретний механізм захисту через принцип невидворення;
• створює правовий прецедент, на який можуть посилатися інші судові органи.

5. Новий міжнародний документ
   • Назва: “Конвенція про статус і захист осіб, переміщених внаслідок зміни клімату”
   • Основні положення:
     1. Чітке визначення поняття “особа, переміщена внаслідок зміни клімату”.
     2. Встановлення правового статусу та прав таких осіб.
     3. Критерії для визначення права на міжнародний захист.
     4. Обов’язки держав щодо прийому та забезпечення кліматичних мігрантів.
     5. Механізми міжнародного співробітництва та розподілу відповідальності.
     6. Спеціальні положення щодо населення малих острівних держав, що знаходяться під загрозою зникнення.
     7. Створення Міжнародного фонду для фінансування програм адаптації та переселення.
     8. Процедури планованого переселення для збереження соціальних зв’язків і культурної ідентичності.
     9. Механізми моніторингу та звітності щодо виконання зобов’язань.
     10. Процедури вирішення спорів.

Групова робота

Завдання 6. Розробка стратегії адаптації (розвиток громадянських і соціальних компетентностей)

Працюючи в групах по 4-5 осіб, уявіть, що ви консультанти з питань адаптації та розвитку, які працюють з громадою в одному з регіонів, що стикаються з проблемою кліматичних міграцій. Ваше завдання — розробити стратегію адаптації, яка б допомогла громаді ефективно реагувати на виклики.

Кожна група отримує один сценарій:

• Група 1: прибережне місто в Бангладеш, що страждає від повеней, ерозії берегів і підвищення рівня моря.
• Група 2: сільська громада в регіоні Сахель (Африка), що стикається з опустелюванням і нерегулярними опадами.
• Група 3: міська агломерація в розвиненій країні, яка приймає значну кількість кліматичних мігрантів.
• Група 4: мале острівне поселення в Тихому океані, що зіткнулося з необхідністю повного переселення через підвищення рівня моря.

Ваша стратегія має включати:

1. Аналіз ситуації: короткий опис основних викликів і можливостей для громади.
2. Короткострокові заходи (1-2 роки): невідкладні дії для зменшення негативних наслідків.
3. Середньострокові заходи (3-5 років): більш структурні зміни та підготовка до майбутніх викликів.
4. Довгострокові заходи (5-10 років): фундаментальні зміни для забезпечення сталого розвитку.
5. Соціальні аспекти: заходи для збереження соціальної згуртованості, культурної ідентичності та психологічного благополуччя громади.
6. Залучення зацікавлених сторін: як організувати співпрацю між громадою, місцевою владою, національним урядом, міжнародними організаціями й іншими партнерами.

Після розробки стратегії представте її класу у форматі 3-хвилинної презентації.

Методичний коментар: 

 Це завдання безпосередньо розвиває громадянські та соціальні компетентності через моделювання процесу розробки комплексних стратегій для вирішення складних соціальних проблем. Учні/учениці вчаться враховувати різні часові горизонти планування, розуміти потреби різних зацікавлених сторін і знаходити збалансовані рішення. Групова робота сприяє розвитку навичок співпраці, ведення переговорів і спільного прийняття рішень.

Відповідь. Приклад відповіді для Групи 1 (прибережне місто в Бангладеш):

Аналіз ситуації:

1. Місто страждає від частих повеней, ерозії берегів і підвищення рівня моря.
2. Висока щільність населення й обмежені ресурси для адаптації.
3. Економіка залежить від рибальства та сільського господарства, які вразливі до кліматичних змін.
4. Обмежені можливості для міграції у віддалені райони країни.
5. Сильні соціальні зв’язки та традиційні знання, які можуть сприяти адаптації.

Короткострокові заходи (1-2 роки):

1. Створення системи раннього попередження про повені й екстремальні погодні явища.
2. Будівництво тимчасових захисних споруд (дамб, насипів).
3. Навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях.
4. Створення громадських центрів для тимчасового перебування під час повеней.
5. Диверсифікація джерел доходу (розвиток ремесел, екотуризму).
6. Застосування солестійких сортів сільськогосподарських культур.

Середньострокові заходи (3-5 років):

1. Будівництво постійних захисних споруд і дренажних систем.
2. Відновлення мангрових лісів для захисту від штормів й ерозії.
3. Розвиток “плаваючого сільського господарства” (на платформах).
4. Поступове переміщення критичної інфраструктури на вищі ділянки.
5. Освітні програми для підготовки до нових професій, не пов’язаних з традиційними галузями..
6. Пілотні проєкти переселення найбільш вразливих громад.

Довгострокові заходи (5-10 років):

1. Планове переселення частини населення до безпечніших районів.
2. Повна трансформація економіки міста в напрямку стійких до зміни клімату галузей.
3. Створення самодостатніх “екопоселень” із замкнутим циклом використання ресурсів.
4. Міжнародна співпраця для розробки інноваційних рішень (плаваючі будинки, стійка інфраструктура).
5. Інтеграція в регіональні та глобальні ланцюжки доданої вартості.

Соціальні аспекти:

• збереження культурної спадщини через документування, музеї, фестивалі;
• переселення цілими громадами для збереження соціальних зв’язків;
• програми психологічної підтримки для подолання травми від втрати домівок;
• створення органів самоврядування переселенців;
• залучення молоді до планування майбутнього громади;
• міжкультурний діалог між переселенцями та громадами, які приймають.

Залучення зацікавлених сторін:

• створення координаційної ради з представників громади, місцевої влади, науковців і неурядових організацій;
• партнерство з національним урядом для доступу до ресурсів й інтеграції в національні програми адаптації;
• співпраця з міжнародними організаціями (ПРООН, Світовий банк) для фінансування та технічної допомоги;
• залучення приватного сектору через корпоративну соціальну відповідальність й інвестиції;
• обмін досвідом з іншими громадами, що стикаються з подібними проблемами;
• створення цифрової платформи для координації зусиль і моніторингу прогресу.

Завдання 7. Дискусія: етичні аспекти кліматичних міграцій (розвиток громадянських і соціальних компетентностей)

Розділіться на 4 групи, кожна з яких представлятиме одну із зацікавлених сторін у дискусії про кліматичні міграції:

1. Група 1. Представники розвинених країн. 
2. Група 2. Представники вразливих до кліматичних змін країн, що розвиваються. 
3. Група 3. Міжнародні організації (ООН, Червоний Хрест). 
4. Група 4. Неурядові організації та активісти.

Підготуйте позицію своєї групи щодо наступних питань:

1. Відповідальність за прийом кліматичних мігрантів. Хто має приймати людей, переміщених через зміну клімату? За якими критеріями слід розподіляти цю відповідальність між країнами?
2. Фінансування адаптації та переселення. Хто має платити за програми адаптації до кліматичних змін і переселення? На яких принципах має базуватися фінансування?
3. Права переміщених осіб. Який правовий статус мають отримувати кліматичні мігранти в країнах, які їх приймають? Які права їм слід гарантувати?
4. Превентивні заходи. Які дії слід вжити на глобальному рівні для запобігання масовим кліматичним міграціям у майбутньому?

Проведіть організовану дискусію, де кожна група представить свою позицію з кожного питання (1-2 хвилини на групу для кожного питання). Після висловлення всіх позицій спробуйте знайти компромісне рішення з кожного питання.

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває громадянські та соціальні компетентності через аналіз різних позицій й інтересів у складних соціальних і політичних питаннях. Учні/учениці вчаться формулювати аргументовані позиції, вести дискусію, шукати компроміси та розуміти різні перспективи міжнародних відносин. Завдання також сприяє розвитку емпатії, здатності до мирного врегулювання конфліктів і розуміння глобальної взаємозалежності.

Відповідь. Орієнтовні позиції груп:

Група 1. Представники розвинених країн

1. Відповідальність за прийом: має бути добровільною та базуватися на можливостях країн; пріоритет — регіональним рішенням.
2. Фінансування: готові підтримувати через наявні механізми (Зелений кліматичний фонд); відповідальність має розподілятися на всі країни, включно з великими економіками, що розвиваються.
3. Права переміщених осіб: тимчасовий захист з можливістю трудової діяльності; акцент на поверненні, коли умови дозволять.
4. Превентивні заходи: інвестиції в технології, передача знань, підтримка адаптації на місцях.

Група 2. Представники вразливих країн, що розвиваються

1. Відповідальність за прийом: має ґрунтуватися на історичній відповідальності за викиди; розвинені країни мають брати на себе більшу частку.
2. Фінансування: додаткове до допомоги на розвиток; компенсаційний характер (забруднювач платить).
3. Права переміщених осіб: постійний статус з повними правами; можливість зберегти громадянство країни походження.
4. Превентивні заходи: радикальне скорочення викидів розвиненими країнами; технологічна підтримка адаптації.

Група 3. Міжнародні організації

1. Відповідальність за прийом: координований міжнародний механізм розподілу з урахуванням можливостей і вразливості країн.
2. Фінансування: спеціальний фонд з прозорими механізмами та довгостроковими зобов’язаннями.
3. Права переміщених осіб: спеціальний міжнародний статус з гарантованим набором прав.
4. Превентивні заходи: комплексний підхід: скорочення викидів, адаптація, розбудова стійкості.

Група 4: Неурядові організації й активісти

1. Відповідальність за прийом: принцип “спільної, але диференційованої відповідальності”; пріоритет найбільш вразливим.
2. Фінансування: інноваційні джерела фінансування (податок на вуглець, фінансові транзакції); громадський контроль.
3. Права переміщених осіб: повні права, включно з політичними; визнання колективних прав громад.
4. Превентивні заходи: системні зміни в економіці; відмова від викопного палива; місцеві ініціативи.

Компромісні рішення:

1. Відповідальність за прийом: створення гнучкого механізму розподілу з урахуванням декількох критеріїв: історичні викиди, економічні можливості, географічна близькість, культурні зв’язки.
2. Фінансування: багаторівнева система, що поєднує обов’язкові внески від розвинених країн, добровільні внески від країн, що розвиваються, інноваційні джерела фінансування та участь приватного сектору.
3. Права переміщених осіб: прогресивна система статусів: від тимчасового захисту до постійного проживання залежно від тривалості неможливості повернення.
4. Превентивні заходи: поєднання амбітних цілей скорочення викидів з масштабними програмами адаптації та стійкого розвитку.

---

	Так	Частково	Ні
Я розумію поняття “кліматичні мігранти” та їхній правовий статус
Я знаю найбільш вразливі до кліматичних змін регіони світу
Я можу пояснити соціальні наслідки кліматичних міграцій
Я вмію аналізувати міжнародні ініціативи щодо захисту кліматичних мігрантів
Я вмію пропонувати рішення для адаптації громад до кліматичних змін
Я розумію етичні аспекти відповідальності за кліматичні міграції

Урок 2. Тема. Кліматичні міграції та їхні соціальні наслідки

Робочий аркуш учнів і учениць

---

Уявіть, що ви з родиною живете на невеликому острові, рівень моря навколо якого підвищується через зміну клімату. За прогнозами вчених, за 10-15 років ваш острів може стати непридатним для життя. Які дії ви би вжили? Куди б ви переїхали? Які труднощі могли б вас чекати?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

Завдання 1. Кліматичні біженці: правовий статус (розвиток громадянських і соціальних компетентностей)

Прочитайте уривки з трьох джерел і дайте відповіді на запитання нижче.

Джерело 1. Конвенція про статус біженців (1951 р.)

“Біженець — це особа, яка через обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань за ознакою раси, віросповідання, громадянства, належності до певної соціальної групи чи політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни чи не бажає користуватися таким захистом внаслідок таких побоювань”.

Джерело 2. Звіт Міжнародної організації з міграції (2022 р.)

“У 2021 році внаслідок раптових кліматичних явищ (повеней, пожеж, ураганів) було переміщено близько 23,7 мільйонів людей, більшість з яких залишились у межах своїх країн як внутрішньо переміщені особи. Проте ця статистика не враховує мільйони людей, які мігрують через повільні кліматичні зміни, такі, як: підвищення рівня моря, опустелювання та засолення ґрунтів. Попри значні масштаби цього явища, міжнародне право досі не визнає поняття “кліматичний біженець”, що створює правові прогалини в захисті таких осіб”.

Джерело 3. З промови Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша (2019 р.)

“Зміна клімату не знає кордонів і не зважає на національні суверенітети. Вона вже стає фактором, що спричиняє міграцію та переміщення. Кліматичні біженці чи, краще сказати, люди, переміщені внаслідок зміни клімату, не мають правового статусу в міжнародному праві. Але їхнє становище не менш важке, ніж у тих, хто тікає від війни чи переслідувань. Ми не можемо дозволити собі ігнорувати їхні потреби та ігнорувати основну причину їхнього переміщення”.

Запитання:

1. Чому “кліматичні біженці” не підпадають під визначення біженців у Конвенції 1951 року?
2. Які два типи кліматичних явищ, що спричиняють міграцію, згадуються у Джерелі 2? Чим вони відрізняються?
3. Яку правову проблему щодо “кліматичних біженців” підкреслюють Джерела 2 і 3?
4. Як ви думаєте, чому Генеральний секретар ООН пропонує використовувати термін “люди, переміщені внаслідок зміни клімату” замість “кліматичні біженці”?
5. Які міжнародні правові механізми, на вашу думку, можуть бути створені для захисту прав кліматичних мігрантів?

Завдання 2. Кейс-стаді. Острови Картерет

Ознайомтеся з кейсом островів Картерет (Папуа-Нова Гвінея) та дайте відповіді на запитання.

Кейс: Переселення з островів Картерет

Картерет — група із шести невеликих атолів у Тихому океані, що належать до Папуа-Нової Гвінеї. З 1980-х років рівень моря навколо островів підвищується, призводячи до ерозії берегової лінії, затоплення городів, засолення ґрунтових вод та руйнування будинків під час припливів.

У 2005 році уряд Папуа-Нової Гвінеї прийняв рішення про переселення всіх 2600 жителів островів на більший острів Бугенвіль. Місцеві жителі створили неурядову організацію “Тулеле Пейса” (“Плавучі острови”), яка координує переселення. Переселення розпочалося у 2009 році, коли перші 10 сімей переїхали на Бугенвіль.

Однак процес переселення зіткнувся з низкою проблем:

1. Обмежена фінансова підтримка від уряду.
2. Конфлікти з місцевими жителями Бугенвілю щодо земельних прав.
3. Втрата традиційного способу життя, пов’язаного з океаном.
4. Труднощі з адаптацією до нового середовища.
5. Розпад громади через поступовий характер переселення.

Станом на 2023 рік близько половини жителів островів Картерет переселилися на Бугенвіль, але процес триває повільніше, ніж планувалося. Тим часом умови життя на островах продовжують погіршуватися.

Запитання:

1. Який фактор кліматичних змін став основною причиною переселення жителів островів Картерет?
2. Які соціальні проблеми виникли під час переселення? Які з них, на вашу думку, найбільш складні й чому?
3. Чи можна вважати жителів островів Картерет “кліматичними біженцями”? Обґрунтуйте свою відповідь.
4. Які уроки можна винести з цього кейсу для інших спільнот, що стикаються з необхідністю переселення через кліматичні зміни?
5. Як ви оцінюєте роль місцевої громади в процесі переселення через створення організації “Тулеле Пейса”? Яке значення має самоорганізація громади в таких випадках?

Завдання 3. Вразливі регіони та потенційні міграційні потоки

Розгляньте карту вразливості до зміни клімату та потенційних міграційних потоків і дайте відповіді на запитання.

https://www.migrationinstitute.org/blog/climate-refugees-the-fabrication-of-a-migration-threat

Запитання:

1. Які три регіони світу, згідно з картою, є найбільш вразливими до кліматичних змін? а) Північна Європа, Центральна Азія, Південна Африка б) Сахель, Південна Азія, Малі острівні держави Тихого океану в) Середземномор’я, Східна Азія, Центральна Америка г) Австралія, Близький Схід, Тихоокеанське узбережжя Північної Америки
2. Визначте основний фактор кліматичної вразливості для трьох регіонів: а) Бангладеш: _________ б) Сахель (район Африки на південь від Сахари): _________ в) Тихоокеанські острови (Тувалу, Кірібаті): _________
3. У якому напрямку, згідно з картою, найімовірніше будуть спрямовані кліматичні міграції з регіону Сахель? а) До Південної Африки б) До Північної Африки та Європи в) До Близького Сходу г) До Південної Америки
4. Яке твердження щодо потенційних кліматичних міграцій є правильним? а) Більшість кліматичних міграцій відбуватиметься між континентами б) Більшість кліматичних міграцій відбуватиметься в межах країни чи регіону в) Кліматичні міграції торкнуться виключно країн, що розвиваються г) Кліматичні міграції матимуть однаковий характер у всіх регіонах
5. Які соціальні наслідки можуть виникнути в регіонах, що приймають значну кількість кліматичних мігрантів? Назвіть три наслідки та поясніть кожен з них.

Завдання 4. Соціальні наслідки кліматичних міграцій (розвиток громадянських і соціальних компетентностей)

Проаналізуйте соціальні наслідки кліматичних міграцій для трьох груп: мігрантів, спільнот, які їх приймають і країн/регіонів походження. Заповніть таблицю, вказавши як негативні, так і позитивні наслідки для кожної групи.

Група	Негативні наслідки	Позитивні наслідки
Мігранти
Спільноти, які їх приймають
Країни/регіони походження

Після заповнення таблиці запропонуйте 3-4 заходи, які можуть пом’якшити негативні наслідки та посилити позитивні.

Завдання 5. Приклади адаптаційних стратегій

Прочитайте приклади стратегій адаптації до кліматичних змін у різних регіонах світу та визначте, які з них можна було б успішно застосувати в Україні.

Приклад 1. Маалі Тану — громада в Кірібаті. Для боротьби з підвищенням рівня моря й ерозією берегової лінії громада висадила вздовж мангрові дерева , які захищають від штормів і зменшують ерозію. Також збудували хвилерізи з місцевих матеріалів. Громада впровадила систему збору дощової води для зменшення залежності від ґрунтових вод, які засолюються морською водою.

Приклад 2. Гораклі — село в Туреччині. Село потерпало від посух, що ставали дедалі частішими. Громада впровадила систему крапельного зрошення, що дозволяє економити до 70% води порівняно з традиційними методами. Також перейшли на засухостійкі сорти сільськогосподарських культур і диверсифікували економіку через розвиток ремесел й екотуризму.

Приклад 3. Сінт-Маартен — Карибський острів. Після руйнівного урагану “Ірма” в 2017 році острів розпочав програму “Відбудувати краще”. Нові будівлі зводяться відповідно до суворіших будівельних норм, щоб витримувати сильні урагани. Створено систему раннього оповіщення про стихійні лиха та розроблено детальні плани евакуації. Упроваджено децентралізовану систему енергопостачання з використанням сонячних панелей та акумуляторів.

Приклад 4. Ендрю — місто в Південній Австралії. Міська влада впровадила програму “Охолодження міста” для боротьби з тепловими хвилями. Висаджено тисячі дерев для створення тіні та зниження температури. Модернізовано громадські будівлі для підвищення енергоефективності. Створено громадські “прохолодні зони” з кондиціонуванням, де люди можуть сховатися під час спеки.

Запитання:

1. Які з цих стратегій можна успішно застосувати в Україні? Обґрунтуйте свою відповідь.
2. Які регіони України найбільше потребують адаптації до кліматичних змін? Чому?
3. Які соціальні аспекти слід враховувати при впровадженні адаптаційних стратегій в Україні?
4. Запропонуйте адаптаційну стратегію для вашого міста/села, що враховувала б потенційні кліматичні зміни у вашому регіоні.

Завдання 6. “За” та “проти” переселення громад (розвиток громадянських і соціальних компетентностей)

Уявіть, що ви консультант з питань кліматичної адаптації та працюєте з громадою, яка стикається з серйозними кліматичними ризиками (постійні повені, підвищення рівня моря, опустелювання тощо). Ви маєте допомогти громаді вирішити складне питання: переселятися чи адаптуватися на місці.

Складіть перелік аргументів “за” і “проти” переселення громади на нове місце та аргументів “за” і “проти” адаптації на поточному місці.

Переселення	Адаптація на місці
Аргументи “за”	Аргументи “за”
1.	1.
2.	2.
3.	3.
Аргументи “проти”	Аргументи “проти”
1.	1.
2.	2.
3.	3.

На основі вашого аналізу яке рішення ви б рекомендували громаді й чому? Які фактори є найважливішими при прийнятті такого рішення?

	Так	Частково	Ні
Я розумію поняття “кліматичні мігранти” та їхній правовий статус
Я знаю найбільш вразливі до кліматичних змін регіони світу
Я можу пояснити соціальні наслідки кліматичних міграцій
Я вмію аналізувати міжнародні ініціативи щодо захисту кліматичних мігрантів
Я вмію пропонувати рішення для адаптації громад до кліматичних змін
Я розумію етичні аспекти відповідальності за кліматичні міграції