Урок 16. Тема: Маскулінність у змінах: криза чоловічої ідентичності

---

За Державним стандартом:

Мовою учнів:

Ключові компетентності уроку

Соціальна та громадянська компетентність:

• Аналіз соціальних ролей та їх історичної еволюції
• Розуміння впливу суспільних змін на ідентичність
• Критичне осмислення гендерних стереотипів
• Усвідомлення взаємозв’язку між змінами в жіночих та чоловічих ролях

Культурна компетентність:

• Аналіз літературних та мистецьких творів як джерел для розуміння суспільних настроїв
• Розуміння культурного конструювання маскулінності

---

1. Маскулінність – набір якостей, поведінкових норм, соціальних очікувань, пов’язаних із чоловічою роллю в суспільстві
2. Гегемонна маскулінність – домінуюча модель чоловічості в певному суспільстві та часі
3. Криза маскулінності – стан дезорієнтації чоловіків через зміну традиційних гендерних ролей
4. «Втрачене покоління» – термін для позначення покоління, що пройшло через Перша світову війну (Е. Хемінгуей, Е.М. Ремарк)
5. Контузія (shell shock) – психологічна травма від війни, посттравматичний стресовий розлад
6. Патріархат – система соціальної організації, де чоловіки мають домінуючу владу
7. Індустріалізація – перехід від аграрної економіки до промислового виробництва
8. Урбанізація – зростання міст та міського населення
9. «Білокомірцеві працівники» – офісні службовці (на відміну від «синіх комірців» – робітників)
10. Джентльмен вікторіанської епохи – ідеал чоловіка XIX століття: стриманий, відповідальний, патріархальний
11. Новий чоловік – чоловік початку XX ст., що адаптується до нових соціальних реалій
12. Суфражистський рух – рух за надання жінкам виборчих прав (виклик для традиційної чоловічої влади)
13. Спортивна маскулінність – культ фізичної сили та змагальності як відповідь на кризу
14. Інтелектуальна маскулінність – нова модель чоловіка-інтелігента, освіченої людини
15. Емоційна стриманість – норма, що забороняє чоловікам виявляти емоції («хлопці не плачуть»)

---

Історичний контекст

Початок XX століття став періодом не лише жіночої емансипації, але й глибокої трансформації чоловічої ідентичності. Якщо зміни в житті жінок були революційними та видимими, то криза маскулінності часто залишалася прихованою, неартикульованою, але від того не менш травматичною для мільйонів чоловіків.

Традиційна чоловіча роль у XIX столітті

Протягом століть маскулінність визначалася через кілька ключових ролей:

1. Воїн і захисник Здатність захистити родину та громаду силою була центральною для чоловічої ідентичності. Військова служба розглядалася як ініціація у дорослість. Дуелі, честь, мужність були основними чеснотами.
2. Годувальник Чоловік був економічною основою родини. Жінка та діти залежали від його заробітку. Неспроможність забезпечити родину означала втрату чоловічого статусу.
3. Глава сім’ї Патріархальна влада батька була абсолютною. Він приймав рішення, контролював ресурси, представляв родину в публічній сфері.
4. Майстер/господар У сільській місцевості чоловік володів землею, худобою, знаряддям праці. У ремісничому виробництві – майстерністю, яку передавав синам. Ця майстерність давала статус та ідентичність.

Вікторіанський ідеал джентльмена (середина-кінець XIX ст.):

• Стриманість у емоціях (особливо страху, болю, суму)
• Самоконтроль та дисципліна
• Відповідальність за інших
• Публічна активність vs приватність жінки
• Раціональність (на відміну від “емоційної” жінки)

Індустріалізація: від сили до дисципліни

Промислова революція радикально змінила характер чоловічої праці.

У аграрному суспільстві:

• Фізична сила = цінність
• Автономія в роботі (власна земля, темп праці)
• Передача майстерності від батька до сина
• Видимий результат праці (врожай, зроблена річ)

На фабриці:

• Фізична сила менш важлива (машини роблять роботу)
• Дисципліна та підпорядкування важливіші за силу
• Монотонна, фрагментована праця
• Робітник не контролює процес виробництва
• Залежність від роботодавця

Психологічний вплив: Чоловік перестав бути «майстром» і став «гвинтиком» у машині. Це породжувало відчуття безсилля та втрати контролю. Робота на фабриці не давала того почуття досягнення та гордості, що приносила робота майстра-ремісника.

Емаскуляція праці: Роботодавці часто наймали жінок і дітей на ту саму роботу за нижчу плату. Це підривало чоловічу роль годувальника: якщо жінка може робити ту саму роботу, чим же тоді унікальний чоловік?

Урбанізація: втрата традиційних просторів маскулінності

Масовий перехід населення з села до міста означав втрату традиційних чоловічих занять та просторів.

На селі:

• Полювання, риболовля
• Робота з тваринами (коні, воли – символи сили)
• Фізично важка праця (оранка, будівництво)
• Захист господарства
• Громадські збори (віче, сходи)

У місті:

• Обмежений фізичний простір (квартири замість хат з присадибними ділянками)
• Відсутність “чоловічих” занять
• Робота в закритих приміщеннях (офіси, заводи)
• Анонімність замість громади

Поява офісної роботи: На початку XX століття швидко зростає кількість «білих комірців» – бухгалтерів, клерків, службовців. Ця робота:

• Не потребує фізичної сили
• Монотонна та рутинна
• Не дає відчуття «створення» чогось
• Подібна до «жіночої» роботи (сидяча, у приміщенні)

Багато чоловіків відчували, що така робота їх «емаскулює». Звідси – культ спорту, інтерес до бодібілдингу, бокс як спосіб “повернути” фізичну маскулінність.

Перша світова війна: катастрофа маскулінності

Війна 1914-1918 років мала катастрофічний вплив на чоловічу ідентичність.

Парадокс війни:

До війни військова служба була ініціацією, способом довести мужність. Пропаганда обіцяла героїзм, славу, пригоди.

Реальність окопів:

• Безглузде сидіння в бруді місяцями
• Смерть від невидимого снаряда (не в поєдинку)
• Газові атаки (боягузлива зброя)
• Масова безликість (не індивідуальний героїзм)
• Безсилля перед воєнною машиною

«Контузія» (shell shock): Десятки тисяч солдатів поверталися з фронту з психологічними травмами:

• Тремтіння рук
• Нічні кошмари
• Нездатність концентруватися
• Емоційне оніміння або спалахи агресії

Проблема: Традиційна маскулінність забороняла чоловікам показувати слабкість, страх, біль. Солдати з “контузією” часто сприймалися як боягузи або симулянти.

Медичне лікування: На початку війни солдатів з психологічними розладами лікували електрошоком, щоб “повернути їх до тями” і відправити назад на фронт. Лише поступово прийшло розуміння, що це справжня хвороба.

«Втрачене покоління»:

Термін, що описує покоління чоловіків, які пройшли війну. Письменники цього покоління (Ернест Хемінгуей, Еріх Марія Ремарк, Роберт Грейвс) описували:

• Втрату віри в традиційні цінності (честь, слава, патріотизм)
• Нездатність повернутися до «нормального» життя
• Відчуження від тих, хто не воював
• Внутрішню порожнечу

Цитата з Ремарка «На Західному фронті без змін»: 

«Ми не молоді більше. Ми не хочемо брати світ штурмом. Ми втікачі. Ми тікаємо від самих себе. Від нашого життя. Нам було вісімнадцят, і ми тільки-но почали любити світ і існування; нас змусили стріляти в нього.»

Статистика травми:

• Близько 10 мільйонів загиблих солдатів
• Близько 20 мільйонів поранених
• Сотні тисяч з психологічними травмами
• Мільйони інвалідів (без рук, ніг, обличчя)

Люди з інвалідністю: Чоловіки, які втратили кінцівки або інші частини тіла, втрачали можливість виконувати традиційні чоловічі ролі. Багато хто не міг працювати, одружуватися, жити самостійно. Це був удар по їхній маскулінній ідентичності.

Жіноча емансипація як виклик

Паралельно з кризою, спричиненою індустріалізацією та війною, чоловіки зіткнулися з жіночим рухом за права.

Суфражистський рух: Жінки вимагали виборчих прав, доступу до освіти та професій. Для багатьох чоловіків це було загрозою:

• Якщо жінки голосують, чоловіча політична монополія зникає
• Якщо жінки працюють, чоловіча роль годувальника під питанням
• Якщо жінки освічені, чоловіча інтелектуальна перевага зникає

Реакція: Багато чоловіків сприймали фемінізм як особисту загрозу. Карикатури того часу зображували суфражисток як «неприродних», чоловікоподібних жінок. Опоненти стверджували, що рівність «знищить родину» і «емаскулює» чоловіків.

Насправді: Жіноча емансипація не «забирала» щось у чоловіків, а змінювала правила гри. Але для тих, чия ідентичність базувалася на домінуванні, це справді було кризою.

Нові моделі маскулінності

У відповідь на кризу з’являються нові моделі чоловічості:

1. Спортивна маскулінність
   • Культ здорового тіла (бодібілдинг, атлетизм)
   • Масовий спорт (футбол, бокс, велоспорт)
   • Олімпійські ігри (відновлені у 1896 році)
   • Скаутський рух (загартовування хлопців)

Чому спорт? Він давав можливість демонструвати фізичну силу та конкурентність у світі, де фізична праця втратила значення.

2. Інтелектуальна маскулінність
   • Чоловік-інтелігент, освічена людина
   • Цінність розуму, а не м’язів
   • Професіонал (лікар, інженер, вчений)
   • Культурна досконалість

Приклад: Українські інтелігенти (Михайло Грушевський, Іван Франко) втілювали цю модель.

3. Підприємницька маскулінність
   • Self-made man (людина, що зробила себе сама)
   • Успіх у бізнесі як доказ мужності
   • Раціональність, розрахунок, ризик

4. Богемна/артистична маскулінність
   • Митець, який живе за власними правилами
   • Чутливість та емоційність як чесноти
   • Бунт проти конформізму

Але: Всі ці нові моделі співіснували з традиційними уявленнями, створюючи напругу та конфлікт.

Український контекст

В українських землях криза маскулінності мала свою специфіку:

Під Російською імперією:

• Індустріалізація торкнулася переважно міст (Київ, Харків, Одеса, Донбас)
• Більшість українців залишалися селянами
• Традиційна селянська маскулінність зберігалася довше

Під Австро-Угорщиною (Галичина):

• Більший вплив європейських ідей
• Активний феміністський рух (Наталія Кобринська)
• Українська інтелігенція формувала нову модель освіченого українця

Перша світова війна: Українці воювали по різні боки фронту (у російській та австро-угорській арміях). Багато хто пережив травму війни і повернувся до зруйнованого суспільства.

Українські чоловічі образи:

Тарас Шевченко – поет і борець, що втілював ідеал чоловіка-патріота, який захищає свій народ не лише силою, а словом.

Іван Франко – інтелектуал, письменник, учений. Його образ демонструє інтелектуальну маскулінність.

Січові стрільці – українські військові формування у Першій світовій війні, символ боротьби за незалежність.

Методичні рекомендації

1. Делікатність теми

Тема маскулінності може бути чутливою, особливо в українському контексті під час війни. Важливо:

• Створити безпечний простір для обговорення
• Підкреслити, що аналіз історичних процесів не є критикою чоловіків
• Показати, що гендерні ролі обмежують і жінок, і чоловіків

2. Уникнення стереотипів

Не створюйте враження, що:

• “Справжній чоловік” повинен бути якимось певним чином
• Емоційність = слабкість
• Маскулінність = агресія

Навпаки, покажіть різноманітність моделей маскулінності.

3. Зв’язок із жіночою емансипацією

Важливо показати, що зміни в чоловічих та жіночих ролях взаємопов’язані. Це не “гра з нульовою сумою” (де виграш одних = програш інших), а трансформація всієї системи гендерних відносин.

4. Емпатія до травми

Перша світова війна – це справжня трагедія. Важливо з повагою говорити про психологічні травми солдатів. Це також допоможе учням зрозуміти сучасний ПТСР та травми війни.

5. Літературні тексти

Використовуйте уривки з літератури «втраченого покоління» – вони дають найбільш яскраве уявлення про внутрішній світ чоловіків того часу.

6. Критичне мислення

Заохочуйте учнів ставити під сумнів “природність” гендерних ролей. Показуйте, що те, що вважається “чоловічим” або “жіночим”, змінюється історично і культурно.

7. Сучасний контекст

Проводьте паралелі з сучасними дискусіями про маскулінність, токсичну маскулінність, емоційне здоров’я чоловіків.

Рекомендовані джерела для підготовки:

Література:

• Еріх Марія Ремарк “На Західному фронті без змін”
• Ернест Хемінгуей “Прощавай, зброє!”
• Роберт Грейвс “Goodbye to All That”
• Зигмунд Фройд “Цивілізація та її незадоволеності”

Наукові праці:

• R.W. Connell “Masculinities”
• John Tosh “Manliness and Masculinities in Nineteenth-Century Britain”
• Michael Roper “The Secret Battle: Emotional Survival in the Great War”

Українські автори:

• Олександр Довженко “Зачарована Десна” (спогади про дитинство і формування чоловічої ідентичності)
• Остап Вишня (гумористичні розповіді про українську чоловічу ідентичність)

---

Дизайн уроку

 Візуальний стимул + запитання:

Покажіть учням і ученицям дві репродукції/фотографії:

1. Портрет вікторіанського джентльмена (1880-ті): в костюмі, з вусами, поважна постава, патріархальний вигляд
2. Фотографія солдата (1918): порожній погляд, тремтіння, втомленість або Портрет «нового чоловіка» 1920-х: спортивний, у простішому одязі, динамічна поза

Запитання для обговорення:

1. Перше враження:
   • Що ви бачите на цих зображеннях?
   • Які слова спадають на думку, коли ви дивитеся на першу/другу картинку?
   • Який чоловік виглядає «сильнішим»? Чому?
2. Поглиблення:
   • Як ви думаєте, що змінилося між 1880-ми та 1920-ми роками?
   • Що означає бути «справжнім чоловіком» у XIX столітті? А на початку XX?
   • Чи може чоловік, який показує емоції або слабкість, бути “справжнім” чоловіком?
3. Провокативне твердження:«Перша світова війна знищила не лише мільйони життів, а й саме уявлення про те, що означає бути чоловіком»
   • Чи згодні ви з цим твердженням?
   • Як війна може змінити уявлення про маскулінність?

Метод роботи: 

Фронтальна бесіда з фіксацією ключових думок на дошці. Створіть дві колонки:

• «Традиційна маскулінність» (що очікувалося від чоловіків)
• «Виклики для маскулінності» (що змінювалося)

---

Завдання 1. 

Індивідуальна робота: Традиційна маскулінність та Нові виклики 

Інструкція: Учні й учениці отримують роздатковий матеріал з описом традиційних чоловічих ролей і викликів для них.

Завдання: Заповніть таблицю, проаналізувавши, як різні процеси впливали на традиційну чоловічу роль:

Традиційна чоловіча роль	Процес, що впливав	Як саме впливав?	Наслідок для чоловіка
Воїн, захисник	Перша світова війна
Годувальник родини	Індустріалізація + жінки на роботі
Майстер (ремісник, селянин)	Урбанізація + фабрична праця
Глава сім’ї (патріарх)	Феміністський рух

Додаткове запитання: Яка з цих змін, на вашу думку, була найбільш травматичною для чоловіків? Чому?

Методичний коментар: 

Це завдання допомагає учням структурувати розуміння складних соціальних процесів. Воно показує, що криза маскулінності була багатовимірною – не один, а кілька факторів одночасно підривали традиційну чоловічу ідентичність.

Завдання розвиває соціальну та громадянську компетентність через аналіз соціальних ролей і їх трансформації.

Очікувані відповіді (для вчителя):

Традиційна роль	Процес	Як впливав	Наслідок
Воїн, захисник	Перша світова війна	Війна в окопах не давала можливості для героїзму; масова безлика смерть; психологічні травми	Солдати поверталися травмованими, з відчуттям безглуздості; «контузія»; втрата віри в славу війни
Годувальник	Індустріалізація + жінки на роботі	Жінки могли заробляти самі; зарплати на фабриках низькі; економічна залежність від роботодавця	Чоловік втрачав економічну владу над родиною; відчуття непотрібності
Майстер	Урбанізація + фабрична праця	Фабрична праця не потребувала майстерності; монотонна робота; чоловік як «гвинтик»	Втрата гордості за свою працю; відчуття безсилля; втрата автономії
Глава сім’ї	Феміністський рух	Жінки вимагали прав; суфражистки боролися за голос; критика патріархату	Чоловіча влада під питанням; необхідність переосмислювати свою роль

Завдання 2.

Робота в парах: Аналіз літературного уривка 

Інструкція: Учні й учениці в парах читають уривок з роману Еріха Марії Ремарка «На Західному фронті без змін» (можна адаптувати або надати український переклад).

Уривок:

“Нам було вісімнадцять років, і ми тільки-но почали любити життя і один одного; нас змусили стріляти в це все. Перший граната, що вибухнув, влучив у наше серце. Ми відрізані від діяльності, від прагнень, від поступу. Ми більше не віримо в це; ми віримо тільки у війну.

Павло каже правильно: ми всі як солдати в відпустці, котрі не знають, що робити з собою, і жадають назад, в пекло, бо тільки там у нас є мета. Тут, удома, ми втратили всяке розуміння. Ми не можемо знайти свого місця.

Покоління чоловіків, що виросли до нас, хоча й пройшли через ці роки з нами, вже мали дім і професію; війна не могла їх збити з пантелику. А ми, молоді, котрих війна захопила – для нас вона стала катастрофою.”

Завдання для пар:

1. Про яке покоління пише Ремарк? Скільки їм було років, коли почалася війна?
2. Що, за словами автора, війна зробила з ними?
3. Яку фразу ви вважаєте найбільш трагічною? Чому?
4. Як цей уривок характеризує кризу чоловічої ідентичності?
5. Чи могли ці чоловіки після війни просто повернутися до “нормального” життя? Чому?

Методичний коментар: 

Література «втраченого покоління» дає найбільш яскраве свідчення про внутрішній світ чоловіків, що пережили війну. Цей уривок показує не фізичні, а психологічні рани війни – втрату сенсу, нездатність інтегруватися в мирне життя, відчуття втраченої молодості.

Важливо: деякі учні можуть мати родичів, що пережили війну (АТО/ООС, широкомасштабна війна). Будьте делікатними і, можливо, проведіть паралелі з сучасністю – показуючи, що психологічна підтримка ветеранів надзвичайно важлива.

Завдання розвиває культурну компетентність (аналіз літератури) і соціальну компетентність (емпатія, розуміння травми).

Очікувані відповіді:

1. «Втрачене покоління»; їм було 18 років на початку війни (1914)
2. Війна «влучила в їхнє серце», «відрізала від життя», знищила віру в майбутнє
3. (Різні думки учнів, але часто обирають: «ми більше не віримо» або «для нас війна стала катастрофою»)
4. Чоловіки втратили ідентичність – вони не знають, хто вони без війни; традиційні ролі (працівник, чоловік, батько) їм недоступні
5. Ні, бо війна змінила їх назавжди; вони травмовані; втратили роки формування ідентичності; не мають професії чи дому

Завдання 3.

Групова робота: Нові моделі маскулінності (10 хвилин)

Інструкція: Клас обʼєднується у 4 групи. Кожна група отримує інформаційний блок про одну нову модель маскулінності, що з’явилася як відповідь на кризу:

Група 1: Спортивна маскулінність 

Група 2: Інтелектуальна маскулінність 

Група 3: Підприємницька маскулінність 

Група 4: Емоційна/артистична маскулінність

Завдання для всіх груп:

1. Прочитайте інформацію про вашу модель маскулінності
2. Обговоріть у групі:
   • Які цінності втілює ця модель?
   • Як вона відрізняється від традиційної вікторіанської маскулінності?
   • Які переваги цієї моделі?
   • Які можливі недоліки або обмеження?
   • Чи існує ця модель сьогодні?
3. Підготуйте коротку презентацію (2 хвилини) для класу
4. Створіть візуальний символ вашої моделі (малюнок, схему, колаж зі слів)

Методичний коментар: 

Це завдання показує, що криза маскулінності призвела не до “зникнення” маскулінності, а до її диверсифікації. З’явилися множинні моделі того, як можна бути чоловіком. Це важливо для руйнування монолітного уявлення про “єдиний правильний” спосіб бути чоловіком.

Групова робота розвиває навички співпраці, критичного аналізу, публічного виступу. Візуальний компонент активізує творчість.

Завдання розвиває соціальну та громадянську компетентність через аналіз різноманітності соціальних моделей.

ГРУПА 1: СПОРТИВНА МАСКУЛІННІСТЬ

Історичний контекст:

Наприкінці XIX – на початку XX століття спорт став масовим явищем і новим способом визначення маскулінності.

Ключові цінності:

• Фізична сила та витривалість
• Дисципліна та самоконтроль
• Змагальність та перемога
• Здорове тіло
• Командний дух (у командних видах спорту)

Як це працювало:

1. Олімпійські ігри (відновлені у 1896 році):
   • Ідея: повернення до античного ідеалу грецького атлета
   • Тільки чоловіки (жінкам заборонено до 1900 року)
   • Культ “красивого чоловічого тіла”
2. Бокс:
   • Став надзвичайно популярним
   • Символ чоловічої мужності, вміння постояти за себе
   • Робочий клас використовував бокс для соціального підйому
3. Футбол:
   • Масовий вид спорту
   • Командна гра = чоловічий колектив, братство
   • Фанати = спільнота чоловіків
4. Бодібілдинг:
   • Ойген Зандов (1867-1925) – “батько бодібілдингу”
   • Культ розвинених м’язів
   • Реакція на “емаскуляцію” офісної роботи
5. Скаутський рух (Роберт Баден-Павелл, 1907):
   • Організація для хлопців
   • Мета: виховання “справжніх чоловіків”
   • Виживання на природі, фізичні випробування
   • Відповідь на урбанізацію – повернення до “природної” маскулінності

Чому спорт став відповіддю на кризу?

В світі, де:

• Фабрична праця не потребувала сили
• Офісна робота була “жіночоподібною”
• Фізична майстерність втратила цінність

Спорт давав можливість:

• Демонструвати фізичну перевагу
• Змагатися (як у “природному стані”)
• Відчувати “первісну” чоловічість

Переваги моделі:

• Популяризація здорового способу життя
• Доступність (на відміну від освіти – спорт доступний усім класам)
• Видимість та публічність (стадіони, матчі)
• Об’єднання чоловіків (команди, фан-клуби)

Недоліки/ризики:

• Культ сили може призвести до агресії
• Надмірний фокус на зовнішності тіла
• Виключення тих, хто не має спортивних здібностей
• Може посилювати гіпермаскулінність

Сучасність: Ця модель надзвичайно впливова й сьогодні. Професійний спорт, фітнес-культура, культ “ідеального тіла” в соцмережах – все це спадщина спортивної маскулінності початку XX століття.

Візуальний символ: М’яз, штанга, футбольний м’яч, олімпійські кільця

ГРУПА 2: ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА МАСКУЛІННІСТЬ

Історичний контекст:

З розширенням освіти та зростанням ролі науки з’явилася нова модель чоловіка – освіченого інтелектуала, для якого розум важливіший за м’язи.

Ключові цінності:

• Освіта та ерудиція
• Раціональне мислення
• Самовдосконалення через знання
• Внесок у науку, культуру, суспільство
• Моральна та інтелектуальна досконалість

Як це працювало:

1. Університетська освіта:
   • Зростання кількості університетів
   • Освіта стає шляхом до соціального статусу
   • Професори, вчені, інтелектуали – нова еліта
2. Професії розуму:
   • Лікар, інженер, юрист, вчитель
   • Ці професії вимагали освіти, а не фізичної сили
   • Престиж через знання
3. Літератори та філософи:
   • Письменники, поети, мислителі
   • “Інтелектуал” як суспільна роль
   • Чоловік, що формує культуру та думку
4. Джентльмен-інтелектуал:
   • Поєднання моральності та освіченості
   • Культурна досконалість (знання мов, мистецтв)
   • “Ренесансна людина” – універсальна освіченість

Приклади:

Альберт Ейнштейн (1879-1955):

• Символ інтелектуальної маскулінності XX століття
• Сила розуму змінює світ (теорія відносності)

Зигмунд Фройд (1856-1939):

• Дослідник людської психіки
• Інтелектуал, що кидає виклик табу

Український контекст:

Іван Франко (1856-1916):

• Поет, письменник, учений, громадський діяч
• Втілення інтелектуальної української маскулінності
• “Каменярі” – образ працівника-інтелектуала

Михайло Грушевський (1866-1934):

• Історик, політик, президент УНР
• Чоловік-інтелектуал, що будує націю

Лесь Курбас (1887-1937):

• Театральний режисер, новатор
• Артистична інтелектуальність

Чому інтелектуальна модель стала відповіддю?

В світі, де:

• Фізична сила менш важлива
• Складність суспільства зростає
• Потрібні фахівці, а не силачі

Освіта давала можливість:

• Нової форми статусу (не через народження, а через знання)
• Впливу на суспільство (думка інтелектуала має вагу)
• Самореалізації без фізичної сили

Переваги моделі:

• Цінність знання та культури
• Доступність (теоретично) для всіх, хто здатен вчитися
• Вклад у розвиток суспільства
• Моральна складова (освічена людина = етична людина)

Недоліки/ризики:

• Елітарність (університети доступні не всім)
• Відрив від “простих” людей
• Недооцінка емоційної складової
• Може призводити до зарозумілості

Сучасність: Ця модель залишається впливовою, особливо в академічному середовищі та серед професіоналів. “Гік-культура” XXI століття – це сучасне втілення інтелектуальної маскулінності.

Візуальний символ: Книга, окуляри, диплом, мікроскоп, перо

ГРУПА 3: ПІДПРИЄМНИЦЬКА МАСКУЛІННІСТЬ

Історичний контекст:

Епоха індустріалізації створила нову можливість для чоловіків – успіх через бізнес. “Self-made man” (людина, що зробила себе сама) стала новим ідеалом, особливо в США.

Ключові цінності:

• Економічний успіх
• Ініціативність та ризик
• Незалежність
• Раціональність та розрахунок
• Конкуренція та інновації
• Матеріальний добробут як міра успіху

Як це працювало:

1. Підприємець-новатор:
   • Створення нового бізнесу
   • Ризик заради прибутку
   • Інновації (нові продукти, технології)
2. Self-made man (Американська мрія):
   • Ідея: кожен може стати багатим через працю та розум
   • Не важливе походження – важливі результати
   • Гроші як доказ мужності та здібностей
3. Капіталіст-магнат:
   • Великі бізнесмени (Рокфеллер, Карнегі, Форд)
   • Влада через гроші
   • “Капітани індустрії”
4. Професійний менеджер:
   • Нова професія – управління
   • Організаційні здібності
   • Кар’єрна драбина в корпораціях

Приклади:

Генрі Форд (1863-1947):

• Революціонізував автомобільну промисловість
• Конвеєрне виробництво
• Символ підприємницької маскулінності

Джон Рокфеллер (1839-1937):

• Нафтовий магнат
• Найбагатша людина в історії (в перерахунку)
• “Від ганчір’я до багатства”

Томас Едісон (1847-1931):

• Винахідник та підприємець
• Понад 1000 патентів
• Бізнес на інноваціях

Український контекст:

В Україні підприємництво розвивалося повільніше через імперські обмеження, але були приклади:

Терещенки (цукрові магнати):

• Українська родина підприємців
• Меценати (підтримували культуру)

Євген Чикаленко (1861-1929):

• Підприємець, землевласник, меценат
• Фінансував українську культуру та видавництва

Чому підприємницька модель стала відповіддю?

В світі, де:

• Традиційні джерела статусу (земля, титул) втрачають значення
• Гроші стають головною мірою успіху
• Індустріалізація створює нові можливості

Бізнес давав можливість:

• Довести свою цінність через результати
• Здобути незалежність (свій бізнес = свобода)
• Відчути контроль (на відміну від найманої праці)
• Соціальна мобільність (стати багатим із нічого)

Переваги моделі:

• Винагорода за ініціативність
• Можливість змінити своє життя
• Інновації та прогрес
• Практичність та результативність

Недоліки/ризики:

• Надмірний фокус на грошах як мірі цінності
• Експлуатація працівників
• Егоїзм та жорстокість (бізнес без етики)
• Доступно не всім (потрібен стартовий капітал)
• Невдачі можуть бути руйнівними

Сучасність: Ця модель надзвичайно впливова в сучасному капіталістичному світі. “Стартапи”, “підприємці”, “бізнес-коучі” – все це спадщина підприємницької маскулінності. Ілон Маск, Стів Джобс – сучасні втілення цієї моделі.

Візуальний символ: Долар, діловий костюм, контракт, фабрика, автомобіль Форда

ГРУПА 4: ЕМОЦІЙНА/АРТИСТИЧНА МАСКУЛІННІСТЬ

Історичний контекст:

На початку XX століття з’явилася альтернативна модель – чоловік-митець, для якого чутливість, емоційність та творчість є чеснотами, а не слабкістю.

Ключові цінності:

• Емоційна глибина та чутливість
• Художня творчість
• Індивідуальність та автентичність
• Бунт проти конформізму
• Краса та естетика
• Внутрішній світ важливіший за зовнішній успіх

Як це працювало:

1. Митець-бунтар:
   • Художник, що живе за власними правилами
   • Відмова від буржуазних норм
   • Богемне життя (Париж, Монмартр)
2. Поет-романтик:
   • Емоційна відкритість
   • Чутливість до краси
   • Вразливість як чеснота
3. Декадентський естет:
   • Оскар Вайльд – символ естетичної маскулінності
   • “Мистецтво заради мистецтва”
   • Виклик вікторіанській моралі
4. Модерністи:
   • Експериментатори в мистецтві
   • Руйнування традицій
   • Інтелектуальна та емоційна складність

Приклади:

Оскар Вайльд (1854-1900):

• Письменник, поет, драматург
• Виклик традиційній маскулінності
• Трагічна доля (ув’язнення за гомосексуальність)

Пабло Пікассо (1881-1973):

• Художник-революціонер
• Емоційна інтенсивність у творчості
• Вільне життя митця

Марсель Пруст (1871-1922):

• Письменник-інтроверт
• Дослідження внутрішнього світу
• “У пошуках утраченого часу” – епос чутливості

Український контекст:

Олександр Олесь (1878-1944):

• Поет-лірик
• Емоційна чутливість у поезії
• “Ти знаєш, що ти людина?” – гімн гуманізму

Михайло Коцюбинський (1864-1913):

• Письменник-імпресіоніст
• Глибокий психологізм
• “Тіні забутих предків” – емоційна насиченість

Олександр Довженко (1894-1956):

• Кінорежисер-поет
• Візуальна та емоційна краса
• Чутливість до природи та людини

Чому емоційна/артистична модель з’явилася?

В світі, де:

• Традиційна маскулінність обмежувала емоційне вираження
• Індустріалізація знеособлювала людину
• Виникла потреба в автентичності

Мистецтво давало можливість:

• Виражати емоції (що заборонялося традиційною маскулінністю)
• Бути індивідуальністю (не гвинтиком у машині)
• Досліджувати внутрішній світ
• Кидати виклик нормам

Переваги моделі:

• Емоційна свобода (чоловіки можуть плакати, любити, відчувати)
• Творчість та інновації в культурі
• Глибина та складність особистості
• Альтернатива агресивній маскулінності

Недоліки/ризики:

• Соціальне несприйняття (митці часто маргіналізовані)
• Економічна нестабільність (мистецтво не завжди годує)
• Стереотип “ненормальності”
• Конфлікт із традиційним суспільством

Сучасність: Ця модель вплинула на сучасне розуміння чоловічої емоційності. Рух за емоційне здоров’я чоловіків, дискусії про “токсичну маскулінність” – все це продовження цієї лінії. Сучасні митці, музиканти, які відкрито говорять про свої почуття, продовжують цю традицію.

Візуальний символ: Палітра, пензель, поезія, театральна маска, камера

Завдання 4.

Індивідуальна робота: Рефлексія – «Якби я був…» 

Інструкція: Це завдання на історичну емпатію та критичне мислення.

Сценарій: Уявіть, що ви – 25-річний чоловік у 1920 році. Ви пережили Першу світову війну, повернулися додому. Ваша дружина/сестра тепер працює секретаркою і має свій заробіток. Жінки отримали право голосу. Ваша довоєнна робота ремісника більше не потрібна – все роблять на фабриках.

Завдання: Напишіть короткий запис у щоденнику (100-150 слів) від імені цього чоловіка. Опишіть:

• Ваші почуття
• Ваші страхи або надії
• Як ви намагаєтеся знайти своє місце в новому світі
• Що для вас тепер означає “бути чоловіком”

Методичний коментар: 

Це завдання розвиває історичну емпатію – здатність поставити себе на місце людини з минулого. Воно допомагає учням зрозуміти, що історичні процеси – це не абстракції, а реальний досвід реальних людей.

Важливо: заохочуйте різні реакції. Хтось може написати про гнів і дезорієнтацію, хтось – про прийняття змін, хтось – про спробу знайти нову модель. Всі ці реакції були історично реальними.

Завдання розвиває соціальну компетентність (емпатія), критичне мислення (розуміння множинності перспектив) і навички письма.

Очікувані елементи (різні варіанти):

Варіант 1 (дезорієнтація): “Повернувся додому, але це вже не той дім. Моя дружина тепер працює в офісі, заробляє сама. Вона більше не потребує мене як раніше. Не знаю, хто я тепер. На війні я знав – я солдат. А тут? Моя робота столяра нікому не потрібна…”

Варіант 2 (адаптація): “Світ змінився, і я теж маю змінитися. Жінки доводять, що вони здатні на багато. Можливо, це добре – менше тягаря на моїх плечах. Думаю піти вчитися, стати інженером. Майбутнє за освітою, не за силою…”

Варіант 3 (гнів): “Все перевернулося догори дном. Жінки хочуть бути як чоловіки. Їм мало дому – вони лізуть у політику. А ми, що пройшли пекло війни, повернулися ні до чого. Хто ми тепер? Нас використали і викинули…”

---

Критерій	Так	Частково	Ні
Я розумію, що таке “криза маскулінності” та її причини	☐	☐	☐
Я можу пояснити, як індустріалізація змінила чоловічу роль	☐	☐	☐
Я знаю, як Перша світова війна вплинула на покоління чоловіків	☐	☐	☐
Я розумію зв’язок між жіночою емансипацією та змінами в маскулінності	☐	☐	☐
Я можу описати різні нові моделі маскулінності	☐	☐	☐
Я усвідомлюю, що гендерні ролі історично змінні	☐	☐	☐
Я можу проаналізувати літературний текст як джерело про історичний досвід	☐	☐	☐
Я можу поставити себе на місце людини з минулого (історична емпатія)	☐	☐	☐

---

Рефлексивні запитання для обговорення (на вибір 1-2):

1. Що вас найбільше здивувало на цьому уроці?
2. Чи змінилося ваше розуміння того, що означає “бути чоловіком”?
3. Як ви думаєте, чи існує “криза маскулінності” сьогодні? В якій формі?
4. Що спільного між кризою маскулінності 100 років тому і сучасними викликами?

Домашнє завдання (на вибір):

1. Есе (200-250 слів): “Як війна змінює уявлення про маскулінність” (можна використати історичні приклади або сучасний український контекст)
2. Дослідження: Візьміть інтерв’ю у дідуся/прадідуся/старшого родича-чоловіка про те, як змінювалися уявлення про “справжнього чоловіка” за його життя
3. Творче завдання: Створіть колаж/інфографіку “Еволюція маскулінності: від XIX до XXI століття”
4. Аналітичне завдання: Прочитайте один з романів “втраченого покоління” (Ремарк, Хемінгуей) і напишіть рецензію, зосередившись на темі чоловічої ідентичності

Урок 16. Тема: Маскулінність у змінах: криза чоловічої ідентичності

Робочий аркуш учнів і учениць

---

Подивіться на зображення та дайте відповіді на запитання:

1. Які відмінності ви бачите між чоловіками 1880-х та 1920-х років?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Що означає бути “справжнім чоловіком” у XIX столітті? А на початку XX?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Як війна може змінити уявлення про маскулінність?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

Завдання 1. Традиційна маскулінність vs Нові виклики

Заповніть таблицю:

Традиційна чоловіча роль	Процес, що впливав	Як саме впливав?	Наслідок для чоловіка
Воїн, захисник	Перша світова війна
Годувальник родини	Індустріалізація + жінки на роботі
Майстер (ремісник)	Урбанізація + фабрична праця
Глава сім’ї	Феміністський рух

Яка з цих змін найбільш травматична? Чому?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2. Аналіз літературного уривка

Прочитайте уривок з Еріха Марії Ремарка та дайте відповіді:

“Нам було вісімнадцять років, і ми тільки-но почали любити життя; нас змусили стріляти в це все. Покоління чоловіків, що виросли до нас, вже мали дім і професію; війна не могла їх збити з пантелику. А ми, молоді, котрих війна захопила – для нас вона стала катастрофою.”

1. Про яке покоління пише Ремарк?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Що війна зробила з ними?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Яку фразу ви вважаєте найбільш трагічною? Чому?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Як цей уривок характеризує кризу чоловічої ідентичності?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Чи могли ці чоловіки просто повернутися до “нормального” життя?

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 3. Нові моделі маскулінності

(Заповнюється після групової роботи)

Наша модель: ______________________________________________

Ключові цінності:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Як відрізняється від традиційної маскулінності:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Переваги:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Недоліки:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Чи існує сьогодні:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 4. Історична емпатія – «Якби я був…»

Уявіть: ви – 25-річний чоловік у 1920 році. Ви пережили війну, повернулися додому. Ваша дружина тепер працює і має свій заробіток. Жінки отримали право голосу. Ваша робота ремісника більше не потрібна.

Напишіть короткий запис у щоденнику (100-150 слів):

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

---

Оціни свої знання та навички:

Критерій	Так	Частково	Ні
Я розумію, що таке “криза маскулінності” та її причини	☐	☐	☐
Я можу пояснити, як індустріалізація змінила чоловічу роль	☐	☐	☐
Я знаю, як Перша світова війна вплинула на покоління чоловіків	☐	☐	☐
Я розумію зв’язок між жіночою емансипацією та змінами в маскулінності	☐	☐	☐
Я можу описати різні нові моделі маскулінності	☐	☐	☐
Я усвідомлюю, що гендерні ролі історично змінні	☐	☐	☐

Що нового я дізнався/дізналася:

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Що мене найбільше здивувало:

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Як це пов’язано з сучасністю:

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Домашнє завдання (на вибір):

☐ Есе: “Як війна змінює уявлення про маскулінність” (200-250 слів)

☐ Інтерв’ю: Запитати дідуся/родича про зміни в уявленнях про “справжнього чоловіка”

☐ Творче завдання: Колаж “Еволюція маскулінності: від XIX до XXI століття”

☐ Аналіз: Прочитати уривок з роману “втраченого покоління” і написати рецензію