матеріал 7

Мистецька реакція на війну росії проти України

Матеріал

Для вчителя

Для учня

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 7. Мистецька реакція на війну росії проти України

Які результати уроку?

За Державним стандартом

оцінює вплив релігії та мистецтва на сучасне суспільство, наводить приклади, як культура відображає суспільні зміни (у т.ч. війну) [12 ГІО 4.1.3-2]
розпізнає спроби маніпулювати історичною пам’яттю та протидіє історичним міфам, використовуючи наукові факти [12 ГІО 4.2.1-1]

На уроці учні/учениці

дослідять мистецькі відгуки та реакції на війну росії проти України в різних видах мистецтва
проаналізують роль українського мистецтва в збереженні національної пам’яті та документуванні воєнних подій
розглянуть творчість сучасних українських митців, письменників, музикантів під час війни
обговорять, як мистецтво стає інструментом інформаційного спротиву та формування правдивого наративу
з’ясують вплив воєнного мистецтва на міжнародне сприйняття України та підтримку світової спільноти

Ключова компетентність уроку: вільне володіння державною мовою (учні/учениці аналізуватимуть мистецькі твори з точки зору їхнього впливу на суспільну свідомість, інтерпретуватимуть символіку та посили у творах воєнної тематики, створюватимуть власні тексти про роль мистецтва у висвітленні війни)

Ключові терміни, особи та концепції

Воєнне мистецтво — художня творчість, присвячена темі збройних конфліктів, яка відображає досвід війни, її наслідки та вплив на суспільство.
Культурний спротив — використання мистецтва, літератури, музики та інших форм культурного вираження для протидії агресії та збереження національної ідентичності.
Травматичний реалізм — художній напрям, що прагне передати психологічну травму війни через реалістичне зображення її жахіть і наслідків.
Мистецтво як свідчення — концепція, згідно з якою художні твори виконують функцію документування історичних подій і збереження пам’яті про них.
Сергій Жадан (нар. 1974) — український письменник, поет, музикант, лауреат міжнародних премій, чия творчість стала голосом України під час війни.
Джамала (Сусана Алімівна Джамаладінова, нар. 1983) — українська співачка кримськотатарського походження, переможниця Євробачення-2016, активна в питаннях деокупації Криму.
KAZKA — український музичний гурт, який здобув міжнародне визнання та популяризує українську культуру у світі.
Олександр Клименко (нар. 1959) — український художник, один із засновників групи “Паризька комуна”, чиї роботи відображають травматичний досвід війни.
Інформаційна війна — використання інформаційних технологій і медіа для впливу на громадську думку, поширення пропаганди чи дезінформації.
Деколонізація культури — процес звільнення національної культури від впливу колишньої метрополії, формування власної культурної ідентичності.
Культурна дипломатія — використання культурних засобів (мистецтво, література, музика) для формування позитивного образу країни на міжнародній арені.
Мистецька солідарність — підтримка митців різних країн українських колег у боротьбі проти агресії, спільні проєкти та виставки.
Символічний капітал — нематеріальні ресурси (престиж, визнання, культурний авторитет), які здобуває країна через мистецтво та культуру.
Візуальний наратив — розповідь, створена за допомогою візуальних засобів (фотографії, відео, графіка), особливо важлива в епоху соціальних мереж.
Креативні індустрії — галузі економіки, що базуються на творчості й інтелектуальній власності (кіно, музика, дизайн, ігри), які також стають інструментом м’якої сили.

Як підготуватися до уроку?

Урок про мистецьку реакцію на війну росії проти України є особливо важливим і деліkatним, оскільки торкається актуальних подій, які безпосередньо впливають на життя учнів та їхніх родин. Підготовка до цього уроку вимагає особливої уваги до етичних аспектів, психологічної безпеки учнівства та збалансованого підходу до аналізу мистецьких творів.

Історичний контекст

Повномасштабна війна росії проти України, розпочата 24 лютого 2022 року, стала не лише воєнним, а й культурним конфліктом. Російська агресія спрямована не тільки на захоплення території, а й на знищення української ідентичності, культури й історичної пам’яті. У відповідь на це українські митці створили потужний культурний фронт, використовуючи мистецтво як засіб опору, документування подій і формування міжнародної підтримки.

Мистецька реакція на війну має кілька важливих вимірів. По-перше, це емоційне осмислення травми: митці намагаються передати біль, страх, гнів і надію, які переживає український народ. По-друге, це документування подій: фотографи, кінематографісти, письменники фіксують реальність війни для майбутніх поколінь. По-третє, це інструмент культурної дипломатії: українське мистецтво допомагає світу зрозуміти справжню природу конфлікту та підтримати Україну.

Особливості воєнного мистецтва

Мистецтво воєнного часу має специфічні характеристики. Воно часто має такі характеристки:

Документальність — прагнення зафіксувати реальні події, обличчя, емоції.
Символізм — використання символів для передачі складних емоцій і смислів.
Мобілізаційна функція — здатність надихати, об’єднувати, давати силу для опору.
Терапевтична роль — допомога в переробці травматичного досвіду.
Комунікативність — орієнтація на широку аудиторію, включно з міжнародною.

Жанрова різноманітність

Українські митці реагують на війну в різних жанрах і формах.

Література: поезія (Сергій Жадан, Любов Якимчук, Юрій Андрухович), проза (Андрій Любка, Артем Чапай), публіцистика, щоденники війни, дитяча література про війну.

Музика: патріотичні пісні (KAZKA, Джамала, Олег Винник), військові пісні, класична музика (твори Валентина Сильвестрова), електронна музика (DJs проти війни).

Візуальне мистецтво: живопис і графіка (Олександр Клименко, Олександра Мурашко), стріт-арт і графіті, плакати та банери, інсталяції.

Кінематограф: документальні фільми про війну, художні фільми, короткометражки, відео для соціальних мереж.

Театр: вистави про війну, читання поезії, вуличні перформанси.

Цифрове мистецтво: меми, віральні відео, онлайн-проєкти, віртуальні виставки.

Міжнародний вимір

Важливо підкреслити, що мистецька реакція на війну має потужний міжнародний вимір. Українські митці отримують підтримку від колег з усього світу, беруть участь у міжнародних проєктах, виставках і фестивалях. Це допомагає формувати правдивий наратив про війну та протидіяти російській пропаганді.

Водночас міжнародні митці також реагують на війну в Україні, створюючи твори солідарності, організовуючи благодійні концерти, виставки, аукціони. Це свідчить про те, що культура дійсно не має кордонів і може об’єднувати людей у боротьбі за справедливість.

Методичні рекомендації

Емоційна безпека. Пам’ятайте, що серед учнівства можуть бути ті, хто безпосередньо постраждав від війни. Створіть атмосферу довіри та розуміння, дозвольте учням/ученицям висловлювати свої емоції.
Критичний аналіз. Навчіть учнівство розрізняти справжнє мистецтво та пропаганду, аналізувати художні засоби та їхній вплив на аудиторію.
Історична перспектива. Покажіть, як митці реагували на війни в минулому, проведіть паралелі з іншими конфліктами.
Практичне застосування. Запропонуйте учнівству створити власні мистецькі проєкти, що відображають їхнє бачення війни та миру.
Міжнародний контекст. Обговоріть роль мистецтва у формуванні міжнародної підтримки України.
Етика. Наголосіть на етичних аспектах зображення війни, правах людини, недопустимості використання мистецтва для розпалювання ненависті.

Цей урок може стати не лише освітнім, а й терапевтичним досвідом, який допоможе учнівству краще зрозуміти роль мистецтва в їхньому житті та в житті суспільства загалом.

Дизайн уроку

Провокація

Запитання

Чи може мистецтво змінити хід війни? Як, на вашу думку, творчість українських митців впливає на світове сприйняття подій в Україні та підтримку нашої країни?

Завдання

Перегляньте одну з відомих пісень або відео українських виконавців часів війни (наприклад, “Stefania” гурту Kalush Orchestra, “Чорнобаївка” гурту АНТИТІЛА чи роботи Сергія Жадана). Запишіть, які емоції викликає у вас цей твір і які образи чи символи ви помічаєте. Як, на вашу думку, цей твір може сприйматися людьми в інших країнах?

Методичний коментар

Провокаційні запитання активізують емоційну та інтелектуальну сфери учнівства, спонукають їх замислитися над силою мистецтва як засобу комунікації та впливу. Практичне завдання дозволяє учнівству безпосередньо зіткнутися з сучасним українським мистецтвом і проаналізувати його через призму власного досвіду, що розвиває компетентність вільного володіння державною мовою через аналіз і інтерпретацію культурних текстів.

Відповідь: Учні мають проаналізувати обраний твір з точки зору емоційного впливу, символіки та потенційного сприйняття міжнародною аудиторією, виявляючи зв’язок між художніми засобами та їхнім суспільним значенням.

Практика

Індивідуальна робота

Завдання 1. Аналіз поетичного тексту (розвиток компетентності вільного володіння державною мовою).

Прочитайте уривок з вірша Сергія Жадана “Маріуполь” (2022):

“Маріуполь — це коли в тебе немає слів, коли мова відмовляється працювати, коли слова здаються непотрібними, а тиша стає єдиною можливою формою спілкування. Маріуполь — це коли ти розумієш, що все, що ти знав про біль, було неправдою, що все, що ти думав про страждання, було дитячою грою. Маріуполь — це коли місто стає символом, а символ стає біллю, а біль стає молитвою, а молитва стає піснею, а пісня стає пам’яттю.”

Завдання до тексту:

Яку стилістичну фігуру використовує автор для передачі емоцій?
Як поет передає неможливість адекватно описати жахіття війни?
Яка трансформація відбувається в останніх рядках вірша?
Як цей текст виконує функцію “мистецтва як свідчення”?
Напишіть власну інтерпретацію цього вірша (3-4 речення), пояснивши, як він впливає на ваше розуміння ролі мистецтва у воєнний час.

Методичний коментар

Це завдання безпосередньо розвиває ключову компетентність уроку — вільне володіння державною мовою. Учні/учениці аналізують художній текст, інтерпретують його символіку, вчаться формулювати власні думки про роль мистецтва. Робота з сучасною українською поезією допомагає усвідомити силу слова як інструменту опору та збереження пам’яті.

Відповідь:

Автор використовує анафору (повторення “Маріуполь — це коли”) для підсилення емоційного впливу та створення ритму.
Поет показує неможливість опису через парадоксальні формулювання (“немає слів”, “мова відмовляється працювати”) та визнання недостатності попереднього досвіду.
Відбувається трансформація від болю до сакрального: біль → молитва → пісня → пам’ять, що показує катарсичну функцію мистецтва.
Текст фіксує емоційну правду про трагедію, перетворюючи особистий біль на колективну пам’ять.
Власна інтерпретація може включати розуміння того, як мистецтво допомагає переробляти травму та зберігати історичну пам’ять.

Завдання 2. Семіотичний аналіз візуального мистецтва.

Розгляньте репродукцію картини українського художника воєнного часу чи фотороботу, присвячену війні (можна використати роботи з виставок “Незламні”, фотографії Олексія Фурмана, Дмитра Мукова та інших).

Завдання:

Опишіть композицію твору (що зображено, як розташовані елементи).
Проаналізуйте використання кольору та світла. Яке емоційне навантаження вони несуть?
Які символи ви помічаєте у творі? Що вони можуть означати?
Як цей твір впливає на глядача? Які емоції викликає?
Порівняйте цей твір з класичними творами воєнної тематики (наприклад, “Герніка” Пікассо). Що спільного та відмінного?

Методичний коментар

Завдання розвиває здатність до візуального аналізу й інтерпретації, що є важливою складовою мовленнєвої компетентності. Учні/учениці вчаться “читати” візуальні тексти, розуміти їхню символіку й емоційний вплив. Порівняння з класичними творами допомагає усвідомити універсальність тем і специфіку сучасних підходів.

Відповідь: Відповіді залежатимуть від обраного твору, але мають включати опис композиційних елементів, аналіз символіки, оцінку емоційного впливу та порівняння з історичними аналогами.

Завдання 3. Аналіз музичного твору.

Прослухайте пісню “Stefania” гурту Kalush Orchestra, яка перемогла на Євробаченні-2016 та стала символом українського опору.

Завдання:

Проаналізуйте текст пісні. Які образи та метафори використовують автори?
Як музичне оформлення (ритм, мелодія, інструменти) підсилює зміст?
Які елементи української народної культури наявні у творі?
Яким чином ця пісня функціонує як засіб культурної дипломатії?
Поясніть, чому саме ця пісня здобула міжнародне визнання.

Методичний коментар

Завдання допомагає учнівству розуміти мистецтво як комплексний феномен, де поєднуються різні виразні засоби. Аналіз тексту, музики та культурного контексту розвиває навички комплексної інтерпретації та розуміння ролі національних символів у міжнародній комунікації.

Відповідь: Учні мають проаналізувати поєднання традиційних українських мотивів з сучасним звучанням, роль материнської любові як символу батьківщини, вплив автентичності на міжнародне сприйняття.

Робота в парах

Завдання 4. Порівняльний аналіз мемів та серйозного мистецтва (розвиток компетентності вільного володіння державною мовою).

Оберіть популярний мем часів війни (наприклад, про “Байрактар”, “Святого Джавеліна”, “Трактор-евакуатор” тощо) та порівняйте його з серйозним художнім твором на воєнну тематику.

Завдання:

Опишіть зміст обох творів та їхню цільову аудиторію.
Які художні засоби використовують автори в кожному випадку?
Як кожен твір впливає на емоційний стан аудиторії?
Яку роль відіграють гумор й іронія у воєнних мемах?
Чи можна вважати меми повноцінним мистецтвом? Аргументуйте свою позицію.
Як обидва типи творів сприяють формуванню національної єдності?

Методичний коментар

Це завдання розширює розуміння мистецтва разом з новими формами культурного вираження. Учні/учениці вчаться порівнювати різні рівні культури, розуміти функції гумору в стресових ситуаціях, аналізувати способи впливу на аудиторію. Робота в парах сприяє обміну думками та формуванню критичного мислення.

Відповідь: Учні мають виявити, що меми та серйозне мистецтво виконують різні, але взаємодоповнювальні функції: меми знімають напругу, мобілізують через гумор, створюють відчуття спільності; серйозне мистецтво глибше опрацьовує травму, зберігає пам’ять, формує емпатію.

Завдання 5. Дослідження міжнародної реакції.

Дослідіть, як зарубіжні митці реагують на війну в Україні. Знайдіть приклади творів (пісні, картини, вистави, фільми) митців з різних країн, присвячених підтримці України.

Завдання:

Складіть список з 5-7 творів зарубіжних митців про Україну.
Оберіть один твір для детального аналізу.
Проаналізуйте, як зарубіжний митець інтерпретує українські реалії.
Які стереотипи чи помилки ви помічаєте в зображенні України?
Як ці твори впливають на формування міжнародної підтримки України?
Підготуйте короткий виступ (2-3 хвилини) про значення мистецької солідарності.

Методичний коментар

Завдання розвиває навички дослідницької роботи, критичного аналізу та публічного мовлення. Учні/учениці вчаться бачити українські реалії очима інших культур, що допомагає краще зрозуміти як універсальні, так і специфічні аспекти українського досвіду. Підготовка виступу розвиває навички аргументації та публічної комунікації.

Відповідь: Учні мають знайти приклади від U2, Pink Floyd, різних європейських виконавців, проаналізувати їхню інтерпретацію українських реалій, оцінити вплив на міжнародну підтримку.

Групова робота

Завдання 6. Створення мультимедійної презентації “Голоси війни” (розвиток компетентності вільного володіння державною мовою).

Розділіться на групи по 4-5 осіб. Кожна група створює мультимедійну презентацію про один з аспектів мистецької реакції на війну.

Групи:

“Поетична хроніка” — поезія та проза воєнного часу.
“Музичний фронт” — пісні та музика періоду війни.
“Візуальні свідчення” — живопис, графіка, фотографія.
“Цифровий опір” — меми, соціальні мережі, інтернет-мистецтво.
“Сцена та екран” — театр, кіно, перформанси.

Вимоги до презентації:

Тривалість: 7-10 хвилин.
Додати 3-5 конкретних прикладів творів з аналізом.
Показати еволюцію теми протягом війни.
Продемонструвати міжнародний вимір.
Використати різні медіа (текст, зображення, аудіо, відео).
Завершити висновками про роль цього виду мистецтва в опорі та збереженні пам’яті.

Методичний коментар

Групова робота над мультимедійною презентацією комплексно розвиває ключову компетентність уроку. Учні/учениці аналізують тексти, створюють власні інтерпретації, формулюють висновки, готують публічні виступи. Робота з різними видами мистецтва розширює культурний кругозір і розуміння багатогранності художнього відображення реальності.

Відповідь: Кожна група має створити структуровану презентацію, яка демонструє глибоке розуміння обраного аспекту мистецької реакції на війну включно з аналізом конкретних творів, їхньою соціальною функцією та культурним впливом.

Завдання 7. Дебати “Мистецтво vs. Пропаганда”.

Проведіть структуровані дебати на тему: “Чи може патріотичне мистецтво воєнного часу бути об’єктивним, чи воно неминуче стає пропагандою?”

Позиції для обговорення.

Позиція А. “Справжнє мистецтво завжди суб’єктивне та має право на емоційність і суб’єктивність, особливо в умовах війни”.

Позиція Б: “Мистецтво повинно прагнути до об’єктивності й універсальних людських цінностей, навіть у воєнний час”.

Структура дебатів:

Підготовка аргументів (10 хвилин).
Презентація позицій (по 3 хвилини на команду).
Перехресні запитання (5 хвилин).
Заключні слова (по 2 хвилини на команду).
Спільне обговорення та пошук компромісу (10 хвилин).

Методичний коментар

Дебати розвивають критичне мислення, навички аргументації й публічного мовлення. Учні/учениці вчаться розрізняти мистецтво та пропаганду, розуміти етичні дилеми творчості у воєнний час, формулювати та захищати власну позицію. Це сприяє формуванню зрілої громадянської позиції та медіаграмотності.

Відповідь: Учні/учениці мають сформулювати аргументи з обох сторін, провести конструктивну дискусію та дійти висновку про складність і багатогранність питання балансу мистецтва та пропаганди в умовах війни.

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я розумію роль мистецтва у відображенні й осмисленні воєнних подій
Я вмію аналізувати художні твори з погляду їхнього впливу на суспільну свідомість
Я можу інтерпретувати символіку й образи у творах воєнної тематики
Я розумію різницю між мистецтвом і пропагандою
Я усвідомлюю значення мистецтва для збереження історичної пам’яті
Я можу створювати власні тексти про роль культури у воєнний час

Завантажити матеріал (PDF)

Урок 7. Мистецька реакція на війну росії проти України

Робочий аркуш учнів і учениць

Провокація

Практика

Завдання 1. Аналіз поетичного тексту

Прочитайте уривок з вірша Сергія Жадана “Маріуполь” (2022):

Завдання:

Яку стилістичну фігуру використовує автор для передачі емоцій?
Як поет передає неможливість адекватно описати жахіття війни?
Яка трансформація відбувається в останніх рядках вірша?
Як цей текст виконує функцію “мистецтва як свідчення”?
Напишіть власну інтерпретацію цього вірша (3-4 речення), пояснивши, як він впливає на ваше розуміння ролі мистецтва у воєнний час.

Завдання 2. Аналіз мистецького твору

Оберіть один твір українського мистецтва воєнного часу (пісню, картину, вірш, фотографію) та проаналізуйте його за наступним планом:

1. Назва твору та автор:

_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________

2. Короткий опис змісту:

3. Художні засоби, які використовує автор:

4. Символи й образи у творі:

5. Емоційний вплив на аудиторію:

6. Роль цього твору в культурному спротиві:

Завдання 3. Порівняльний аналіз (розвиток компетентності вільного володіння державною мовою)

Порівняйте український мем воєнного часу з серйозним художнім твором на воєнну тематику:

Критерій	Мем	Художній твір
Цільова аудиторія
Художні засоби
Емоційний вплив
Функції в суспільстві
Тривалість впливу

Висновок: Яку роль відіграє кожен тип творчості у формуванні суспільних настроїв?

Завдання 4. Міжнародна солідарність

Знайдіть 3 приклади творів зарубіжних митців, присвячених підтримці України.

Твір 1.
- Назва й автор: _________________________________
- Країна: ________________________________________
- Короткий опис: _________________________________
Твір 2.
- Назва й автор: _________________________________
- Країна: ________________________________________
- Короткий опис: _________________________________
Твір 3.
- Назва й автор: _________________________________
- Країна: ________________________________________
- Короткий опис: _________________________________

Висновок: Як мистецька солідарність впливає на міжнародну підтримку України?

Прогрес

	Так	Частково	Ні
Я розумію роль мистецтва у відображенні й осмисленні воєнних подій
Я вмію аналізувати художні твори з погляду їхнього впливу на суспільну свідомість
Я можу інтерпретувати символікуй образи у творах воєнної тематики
Я розумію різницю між мистецтвом і пропагандою
Я усвідомлюю значення мистецтва для збереження історичної пам’яті
Я можу створювати власні тексти про роль культури у воєнний час

Завантажити матеріал (PDF)

Ділись та обговорюй важливе